Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Технології вирощування ярого ріпаку

Технології вирощування ярого ріпаку

Размещено на /

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Історія та господарське значення ріпаку ярого

1.2 Ботанічні та біологічні основи формування продуктивності ярого ріпаку

1.3 Технологія вирощування ріпаку ярого

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Характеристика ґрунту дослідних ділянок

2.2 Погодні умови за період досліджень

2.3 Характеристика та місцезнаходження господарства

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Охорона праці при вирощуванні ярого ріпаку

5.2 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


Завдяки зростанню світових цін на ріпак, він як яра культура стає конкурентоспроможним та перспективним для виробництва. Прогрес у селекції разом із дотриманням технології вирощування дають змогу на практиці отримувати 25-30 ц/га насіння ярого ріпаку [8,30].

Зростання популярності ріпаку зумовлено низкою причин. Так, його насіння містить 50 % олії, 16-24 % білку. Олія використовується, як для харчових, так і для технічних потреб. Ріпак є чудовим попередником для багатьох культур, в тому числі і для озимої пшениці.

Досить важливим елементом технології вирощування є правильний підбір сортів відповідно до конкретної природно-кліматичної зони. Саме з цією метою в 2009-2010 рр. нами проводились дослідження, щодо визначення придатних сучасних сортів ярого ріпаку для умов Лівобережного Лісостепу України.[2]


РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


Історія та господарське значення ріпаку ярого

Ріпак для нашої країни - не нова культура: його почали вирощувати наприкінці ХIХ століття. На початку цього століття, у Росії, площа під ріпаком становила майже 300тис. га, країна експортувала близько 175 тис. т. його насіння. У посівах домінував озимий ріпак, його поширення було обмежено західними областями України. Потім виробництво ріпаку зменшилось і в кінці п’ятдесятих років повністю згорнуто. Це було пов’язано з інтенсивним розвитком культури соняшнику, з якім ріпак як олійна культура в економічному відношенні не міг конкурувати. Негативний вплив на виробництво ріпаку мала відсутність високопродуктивних сортів і хімічних речовин захисту рослин. Ерукова кислота в олії і глюкозинолати у макусі обмежували можливості використання продуктів переробки олійного насіння культури на харчові та кормові цілі. З появою безерукових низькоглюкозинолатних сортів ріпак перетворився в культуру з великими потенційними можливостями [1].

Ріпак є тією сільськогосподарською культурою, до якої останнім часом прикуто увагу. Це важлива технічна і олійна культура. Він, з одного боку, є потужним джерелом рослинної олії, що використовується в багатьох галузях промисловості, а з іншого-це цінний корм для худоби. У зв’язку з високим вмістом жиру, ріпакова олія належить до групи високо енергетичних кормів - у 1 кг. зерна ріпаку міститься 1,7-2,1 кормові одиниці. Його насіння містить 40-47% жиру, 20% білку і 5,5- 6,5% клітковини. До того ж ріпак цінний як силосна та сидеральна культура [6,40].

Про ріпак сьогодні говорять як про олійну культуру яка здатна частково замінити у сівозмінах соняшник та деякі інші технічні і зернові культури. Останніми роками, особливо з появою 00 сортів і гібридів, площі посіву ріпаку мають тенденцію до значного розширення. Для умов Сумської області особливий інтерес становить можливість розширення посівів не стільки озимого, а саме ярого ріпаку, тому що ризик його вирощування менший, оскільки виключається можливий негативний вплив несприятливих погодних умов перезимівлі, вегетаційний період коротший. Погодно-кліматичні умови Сумської області можна вважати досить сприятливими для вирощування ярого ріпаку, особливо при використанні сучасних сортів і гібридів, які в багатьох господарствах області останніми роками забезпечували на значних площах рівень урожайності до 25-30 ц/га, а на демонстраційних ділянках і до 42 ц/га. Такий рівень урожайності забезпечує високі економічні результати, адже прибуток досягає 2-3тис. грн./га при рентабельності 70-100% що об’єктивно ставить ярий ріпак в один ряд з найбільш економічно вигідними культурами в регіоні.

Причиною значного росту попиту на насіння ріпаку як сировини стало широке використання не тільки для одержання харчової олії, а й для виробництва біопалива (біодизель). Особливо активно ці процеси ідуть в Європі, де обмежені запаси природної нафти та існують проблеми охорони навколишнього середовища. Під час виробництва і використання 1л дизельного палива в навколишнє середовище потрапляє 3 кг. СОІ. Рослинні технічні масла розкладаються в грунті через 7діб на 95%, тоді як мінеральні -тільки на 16%. Крім того, олія ярого ріпаку сучасних високоякісних 00сортів і гібридів відзначається високими якісними показниками. Так, за вмістом олеїнової кислоти (58%)-самого цінного компоненту рослинної олії –вона поступається лише оливковій олії (77%) і майже в 3 рази перевищує соняшникову (20%).Олеїнова кислота знижує рівень холестерину в крові, попереджує атеросклеротичні зміни судинної системи людини, в порівнянні з іншими рослинними оліями ріпакова олія має перевагу в тому, що вона містить всі фізіологічно важливі кислоти в оптимальному співвідношенні.

У світовому виробництві олійного насіння частка ріпаку становить понад 12% і за цим показником він поступається тільки сої (51%). Найбільше насіння ріпаку виробляється (2008р.)у Китаї (біля 15 млн.т.), Індії, Канаді (8-9 млн.т.) В Європі ця частка складає понад 46% (соняшник 52). А найбільше насіння ріпаку виробляють (2007-2008р.) у ФРН та Франції (3-4млн.т) а також у Великій Британії, Польщі, Чехії при врожайності 20-32ц/га. В Україні в 2004 році збиральна площа становила 271 тис.га, при середній урожайності 14,3 ц/га [44].

Головні переваги ріпаку як культури

- Агрономічні:

- сприятливий вплив на екологічну ситуацію – 1га. посіву виділяє 10,6 млн. л. кисню і за цим показником займає друге місце після цукрового буряку (15млн. л.), тоді як 1га. лісу виділяє лише 4млн. л;

- поліпшує структуру грунту і запобігає його ерозії;

- зменшує насичення сівозміни зерновими культурами і є добрим попередником для інших культур;

- не потребує спеціальних машин;

2. Фітосанітарні показники:

- висока здатність до пригнічення бур'янів;

- відсутність патогенів, специфічних для зернових.

3.Економічні:

- прийняті ціни – 220-240$ США за 1 т., що дає можливість уже при врожайності 8-10ц/га повнстю окупити всі витрати пов’язані з вирощуванням насіння ріпаку

- стійкий попит на насіння ріпаку;

- виробництво високоякісної харчової олії і рослинних жирів;

- виробництво технічної олії широкого спектру застосування;

- виробництво біопалива ( біодизель) технічних мастил;

- виробництво високобілкових кормів (шротів) ;

- на вирощуванні використовується та сама техніка, що і на зернових.


1.2 Ботанічні та біологічні основи формування продуктивності ярого ріпаку


Рід ріпак поєднує два ботанічних види родини капустяних (хрестоцвітих) Brassicaceae: власно ріпак-Brassica napus oleifere Metzg і суріпицю – Brassica campestris (озимі та ярі форми), які однакові за господарськім використанням, Але відрізняються за морфологічними і біологічними ознаками. Ріпак у дикому вигляді невиявлений [9].

Коренева система стрижнева, веретеноподібна, проникає в грунт на глубину до 2 м. Коренева система досить чутлива до ущільнення грунту. Від головного кореня відходять бічні корені. Розвиток тонких корінців та кореневих волосків слабий, чим пояснюється низька здатність засвоюваності поживних речовин.

Стебло міцне, не опушене, діаметр біля основи 12-17мм.. На відміну від озимого, ярий не утворює листової розетки, а переходить відразу в фазу розтягування. Рослина утворює тільки одне стебло, яке може досягати від 80-150см.

Розгалуження відбувається у верхній його частині після початку його цвітіння і залежить від забезпеченості рослин поживними речовинами, а також площі живлення. Може утворювати до 9-10 пагонів першого порядку. Ярий ріпак, маючи довгий період вегетації, у рідких посівах на багатому фоні утворює кущі, які за габітусом непоступаються озимому. [36]

Листя Сходи синьо – зелені, на зворотній стороні фіолетові, несиметричні, з блідо – зеленим сім’ядольним коліном. Перші листки розетки сіро - зелені, округлі, дещо волосисті, з'являються поодинці. Розетка прикореневих листків трохи піднята або компактна. Точка росту піднята на 2-3см. або до 5-6см. над поверхнею грунту. Нижнє листя черешкове, ліровидно – перистонадрізано,по краях вкрито волосками. Верхнє листя подовжено – ланцетовидне з розширеною основою, яка обіймає наполовину стебло. За будовою листя, стебла та суцвіття ярий ріпак істотно не відрізняється від озимого.

Суцвіття довга нещільна китиця. Цвітіння відбувається знизу доверху. Квітки жовті, бутони розташовані вище, ніж відкриті квітки. Тривалість цвітіння окремої квітки - 3 доби. Так, як бокові пагони відстають у своєму розвитку від головного стебла, цвітіння рослин продовжується в залежності від погоди 3-5 тижнів. Приблизно в 70% квіток відбувається самозапилення і в 30% - перехресне запліднення комахами ( переважно бджолами ) та вітром.

Плід – вузькій гладенькій стручок, 5-10 см. завдовжки, розташований відносно стебла під прямим кутом. На одну рослину припадає 200-400 шт. Стручок посередині розділений плівкою, з обох сторін утворюється до 20 сім'янок. Насіння кулеподібної форми, чорно – сизого або сизо – чорного кольору, рідко з коричневим відтінком. Маса 1000шт. 3,7- 4,5 грам.

Вимоги до гунту. До грунтів ярий ріпак менш вимогливий, ніж озимий. Краще росте на родючих, не важких за гранулометричним складом, структурних грунтах з визначеною агрохімічною характеристикою.


Таблиця 1.1 Оптимальна агрохімічна характеристика грунту для вирощування ріпаку

Вміст гумусу,% Не менше 1,1
Кислотність грунту, РН 5,8- 6,5
Фосфор,мг.на 100г. грунту 6-7,5
Магній, мг.на 100г. грунту 5-7
Бор, мг. На 1 кг. грунту 0,25
Сірка, мг. На 1 кг. грунту 30-60
Марганець , мг. На 1 кг. грунту 15,0

Непридатні для нього легкі піщані та солонцюваті грунти. У цілому можна вважати, що кліматичні умови більш важливі для успішного вирощування ріпаку ярого, ніж грунтові [41].


Таблиця 1.2 Фази росту та розвитку ріпаку

Фаза росту Морфологічні ознаки Тривалість фази, діб Вимоги до умов, агротехнічні заходи
Проростання Насіння набухає, проростає, паросток довшає 8-9 Внесення гербіцидів до сівби, грунт повинен бути вирівняним, з прикоткованою поверхнею. Насіння інкрустовано.
Сходи Над поверхнею грунту з'являються сім’ядольні листки, які потім вирівнюються. Поява першого, другого, третього справжніх листків 8-9 Розрідження ріпаку при густоті стояння рослин понад 120шт/м2, обробка проти хрестоцвітих блішок та ріпакового пильщика
Утворення розетки Формування розетки,з'являються 4-12 листки 10-12 Боротьба з бур'янами, внесення гербіцидів після появи сходів. Обробка інсектицидами.
Стеблування Збільшується висота до 25см, починається гілкування 8-10 Підживлення озимого ріпаку азотними добривами, обробка проти шкідників
Бутонізація З'являються бутони, діаметр суцвіття збільшується до 1-2 см 8-10 Обробка посівів проти квіткоїду, ріпакового пильщика
Цвітіння З'являються перші квітки. Кінець цвітіння – не розпустилося 5 % бутонів 18-20 Те саме
Дозрівання Утворились зелені стручки на головному пагоні; з'явилось 50 % стручків. Повністю достигли всі стручки, насіння набуває властивого йому кольору.
Десикація посівів при необхідності

Потреба у воді. Ріпак належить до вологолюбних культур. Його потреба у воді на формування одиниці сухої речовини становить 600-700 одиниць. За цим показником ріпак перевищує зернові на 1.5 – 2.0 рази. Для проростання насіння необхідна наявність 60% води від його маси та оптимальна вологість у верхньому шарі грунту – на рівні 80% найменшої вологомісткості. Найбільше води рослини поглинаютьу період бутонізації – цвітіння. Посуха в цей час значно знижує врожай насіння [36].

Потреба в теплі. Ярий ріпак холодостійка рослина, насіння його починає проростати при 1-3˚С тепла. Дружні сходи з'являються через 5-7 днів при температурі 9 – 12 ˚С. Сходи переносять заморозки до мінус 3 – 4˚С, а в стадії кількох листочків – короткочасні заморозки до мінус 7-8˚С. Найкраще росте вегетативна маса при помірній температурі (18-20˚С). Під час цвітіння і достигання насіння сприятливою є температура 23-25˚С. Сума середньодобових температур за вегетацію становить 1800-2000˚С.


1.3 Технологія вирощування ріпаку ярого


Місце в сівозміні. Правильне включення ріпаку ярого у сівозміну має суттєве значення для отримання високих сталих врожаїв та економічно вигідного виробництва. В зв’язку з цим треба враховувати як гранично допустиму долю ріпаку в сівозміні, витримування необхідної паузи при вирощуванні, так і вибір попередника. Ураження основними збудниками грибних хвороб ріпаку при його високій долі в сівозміні вища, ніж при менших долях. Від частини ріпаку в сівозміні залежить ураження його грибними хворобами.

Загальна площа ушкоджуваних грибними хворобами культур в сівозміні, тобто ріпаку, зернобобових та соняшнику в теплих регіонах не повинна перевищувати 25%. Оскільки хрестоцвіті є рослинами господарями бурячної нематоди ( Heretrodera schachtii ), в бурякосіючих регіонах слід враховувати їх долю в сівозміні. Чим різноманітніша сівозміна, тим менше загроза широкого розмноження збудників хвороб.

Тривалість паузи або періоду повернення ріпаку на дане поле повинна становити в крайньому разі три роки. Досліди, проведені в Німеччині показали, що при однорічному припиненні вирощення ріпаку зниження врожайності складає 10%, при вирощуванні ріпаку по ріпаку - 23%[36].

Вагомий вплив на врожайність ярого ріпаку мають безпосередньо попередники для ярого ріпаку – зернобобові, зернові, картопля, кукурудза, однорічні та багаторічні трави. Неможна висівати після ріпаку та інших капустяних культур, соняшнику, буряків[30].

Ріпак ярий добрий попередник для інших культур. Він розрихлює своєю кореневою системою грунт, а відносно велика кількість рослинних решток після збирання ріпаку містять легко засвоювані поживні речовини. Досліди підтверджують, що врожайність зернових після ріпаку на 4-6 ц/га вища, ніж після зернових як попередника.

В той же час падалиця ярого ріпаку є небезпечним бур'яном для наступних культур, що вимагає ретельного обробітку стерні після його збирання. Для знищення падалиці необхідно після збирання урожаю не поспішати з обробітком грунту, а надати можливість насінню ріпака прорости, після чого провести лущіння з метою знищення сходів падалці.

Обробіток грунту під ріпак. Система заходів обробітку грунту спрямована, насамперед, на збереження вологи та максимальне знищення бур'янів, а також вирівнювання поверхні грунту. Після збирання попередника стерню лущать з подальшою якісною оранкою. Добрий ефект дає лущення стерні на глубину 6-8 см. лущильниками типу ЛДГ - 10 і дисковими боронами БДТ - 7. Рекомендується зяблева оранка на глубину 20-22 см, а на полях, що забур’янені багаторічними бур'янами – на глубину 25 - 30 см.

Однією з головних умов отримання високого врожаю при вирощуванні ярого ріпаку є ретельна підготовка грунту до сівби та створення насіннєвого ложе. Це пов’язане з мілким насінням культури. Якщо з осені грунт не вирівняли, то при фізичній стиглості проводиться боронування важкими боронами БЗТСС-1,0 або середніми БЗСС-1,0.

Передпосівний обробіток здійснюють безпосередньо перед сівбою культиваторами КГ-4, КПС-4 з коткуванням КЗК-6 або АПОГ-6. Передпосівний обробіток грунту проводять на глубину сівби, яка складає 2-3 см.[2]

Особливості мінерального живлення ріпаку. Ріпак вимогливий до поживних речовин. На формування 1 ц основної продукції ріпак використовує (в кг.);азоту 5-6, фосфору 2.5- 3.5, калію 2.5- 4.0, калію, магнію, бору, сірки – в 3-5 разів більше, ніж зернові культури.

Отже, ярий ріпак добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Гній (20-30т/га) краще вносити під попередник. Під оранку вносять всю норму фосфорних і калійних добрив. Більшу частину азотних добрив (1/2-2/3 загальної норми) вносять під передпосівну культивацію у формі аміачної селітри. Решту азоту використовують для підживлення рослин у фазі 5-6 листків – бутонізація.

Ярий ріпак – культура інтенсивного типу живлення. Добрива є ефективним засобом підвищення врожаїв ріпаку ярого, одним з найбільш активних і швидкодіючих факторів зовнішнього середовища, що впливають на обмін, ріст та розвиток рослин, а також факторів прямої дії на рослини, тобто безпосереднє збільшення їх продуктивності. Мінеральне живлення має великий вплив на динаміку росту вегетативних органів упродовж вегетаційного періоду. Крім того, встановлено, що мінеральні добрива забезпечують зниження ураженості хворобами 2 -3%[11]. Для реалізації її біологічного потенціалу необхідним є внесення оптимальних доз мінеральних добрив. Щоб одержати добрий врожай насіння у межах 20 – 25 ц/га, рекомендується, залежно від попередників такі дози удобрення (табл.3).

Ріпак добре реагує на внесення мікроелементів: бору, марганцю та молібдену. Для отримання врожаю понад 20 ц/га рекомендовано вносити: бору (В)-300-600, марганцю (Мn)-200-500, молібдену (Мо)-200 г/га. Цинк, кобальт та мідь суттєвого впливу на врожай насіння не мають.


Таблиця 1.3 Норми мінеральних добрив для одержання 20 – 25 ц/га насіння ярого ріпака [11]

Попередник Норма добрив, кг/га д. р.

N P2O5 K2O
Картопля 60-80 30-40 60-80
Зернобобові 60-80 45-65 80-120
Однорічні трави 70-100 45-60 80-120
Зернові колосові 80-120 45-60 80-120

Якщо необхідно удобрення молібденом то доцільніше обробити цим мікроелементом насіння ріпаку перед сівбою, ніж вносити його в грунт. Для успішного вирощування ріпаку необхідна достатня кількість сірки. Потреба у сірці становить при урожайності 25ц/га 20-25 кг/га.

Доступність марганцю в залежності від показника pН, зволоженості грунту змінюється. На легких, бідних за цим елементом грунтах його недостача проявляється при величинах pН вище 6.0. Вміст розчинного марганцю з підвищенням знижується в 100 раз на кожну одиницю pН.

Отже, важливе значення має вапнування грунту. Показник pН у більшій мірі визначає рухомість поживних речовин та їх доступність для рослин. У залежності від виду грунту pН повинен складати від 6.2 до 7.0 ( на легких показники нижче, на суглинках вище 6.5 ). Для досягнення цього необхідно вносити вапно під попередники ріпаку, тому, що показники pН змінюються тільки через 18-24 місяці.

Точну норму внесення мінеральних добрив розраховують, виходячи із забезпеченості грунту елементами живлення конкретного поля, на якому планується вирощувати ріпак.

Підготовка насіння. Висівають високоякісним насінням зі схожістю не нижче 85%. Якщо урожай призначається на харчову олію, необхідно контролювати посівний матеріал на вміст ерукової кислоти і глюкозинолатів. Для цього використовуються "00" сорти. Проти комплексу ґрунтових та після сходових шкідників та хвороб насіння повинно бути протруєним.

Строки сівби. Строки сівби визначають рівень забезпеченості рослин вологою та поживними речовинами. Правильно встановлений строк дасть можливість сформувати високопродуктивні рослини ріпаку ярого[12]. Рекомендовані ранні строки сівби ярого ріпаку при прогріванні грунту на глибині 10 см. 4-6 ˚С. Вони припадають на час сівби ярого ячменю. Поряд з цим, для ярого ріпаку дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка утворюється під час весняних холодних дощів, сніговиці. Тому на важких грунтах краще утримуватись від надранніх строків сівби, щоб не потрапити під це період. Для знищення кірки в термін до 5 днів після сівби можно застосувати борони. Цей агрозахід також застосовують після появи сходів на дуже загущених посівах.

Способи сівби норма висіву. Способи сівби залежать від типу використовуваної сівалки. Ріпак можна сіяти різними сівалками:

зернотравяними (СЗТ-3.6), зерновими (СЗ-3.6), лляною (СЗЛ-3.6), бурячною (ССТ-12Б), овочевими (СО-4.2). Краще використовувати спеціальні ріпакові сівалки (СПР-6). Дуже важливо; швидкість руху трактора з такими сівалками не повинна перевищувати 5 км/годину. Оптимальним варіантом є використання імпортних сівалок, що забезпечують точний висів (Клен, Акорд, Амазоне, Джон Дир, Грейт Плейнс, Марліс та інщі). Залежно від типу сівалки ширина міжрядь може становити від 7.5 до 45 см. Добрі врожаї дають способи сівби з міжряддями 7,5, 12, 15 см [13,6].

Глибина сівби. Враховуючи, що насіння ріпаку дрібне, висівати його необхідно на глубину 2-3 см, а також важливо при сівбі забезпечити необхідний контакт насіння з вологим грунтом. Забезпечити ці умови можна застосувавши ущільнення грунту до і після сівби котками [20].

Догляд за посівами ріпаку. Для ярого ріпаку дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка може утворитися внаслідок весняних холодних дощів. Для її руйнування впродовж 5 днів після сівби можна застосувати після сходове боронування легкими зубовими боронами зі швидкістю руху агрегату 3 – 6 км/г.

Цей агрозахід також використовують після появи сходів на дуже загущених посівах.

На широкорядних посівах проводять першу культивацію на глибину 4 – 5 см. у фазу 3-4 справжніх листків. Повторний обробіток проводять на глибину 6-7 см. Для зниження бур'янів у загущених посівах проводять боронування сходів середніми боронами у фазі двох – чотирьох листків у другій половині доби, коли тургор у рослин знижується, і вони у меншому ступені пошкоджуються робочими органами. Серед хімічних препаратів використовують ті що і на посівах озимого ріпаку. Найбільшої шкоди у перші фази росту завдають бур'яни. Тому з внесенням гербіцидів не можна затримуватись. Найпоширенішими у посівах ріпаку є такі дводольні, як мокрець середній (Stelaria media), лобода біла (Chenopodium album), гірчак березковидний (Fallopia convolvulus), галінсога дрібноквіткова (Calinsoga parviflora), підмаренник чипкий (Galium aparine), ромашка не пахуча (Matrikaria perforate), осот польовий( Sonchus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvensis); серед злакових – мишій сизий (Setaria glauka), куряче просо (Ehinochloa grusgali). Пригнічення бур'янів рослинами ріпаку відбувається у другій половині вегетації, оскільки у цей час він формує велику наземну масу і може конкурувати з ними.

Необхідно використовувати препарати, рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» на поточний рік [25].

Застосування хімічних засобів захисту посівів ріпаку. Без надійного захисту ярого ріпаку від шкідників і хвороб отримати високий врожай неможливо. На посівах цих хрестоцвітих культур відмічено близько 30 видів шкідників. Найбільш небезпечними з них є хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця та ряд інших. За період вегетації рослини ріпаку уражуються грибними і бактеріальними хворобами, що зумовлюються вірусами і мікоплазмовими тілами. Важливим з цієї точки зору є період сходів – утворення першої пари справжніх листків та бутонізація[33].

Важливим профілактичним заходом проти пліснявіння, альтернаріозу, фомозу, переноспорозу, бактеріозу тощо є протруєння очищеного і каліброваного насіння ріпаку одним із фунгіцидів: Вітавакс 200, з.п. (2.0-3.0кг/т), Роврвль ФЛО, к.с.(8,0 л/т), Максим XL036FS т.к.с. (5.0 л/т).

З метою запобігання пошкодженню сходів хрестоцвітими блішками попелицями та іншими шкідниками насіння перед сівбою обробляють одним з інсектицидів: Хінуфур (18л/т), Космос 250, т.к.с. (8л/т), Чинук 20% т.к.с. (2.0л/т). Це важливий елемент системи захисту тому, що при масовому заселенні шкідниками та за спекотної погоди навіть за 1-2 дні сходи ріпаку можуть бути повністю знищені.


Таблиця 1.4 Економічні пороги наявності шкідливих організмів у посівах ріпаку

Шкідник Фенологічна фаза культури Облікова одиниця Економічний поріг Період контролювання
Хрестоцвітні блішки сходи особин на 1м2 3-5 жуків Поява сходів,температура повітря >15˚С, суха сонячна погода
Ріпаковий білан вегетація рослин особин на м2 2 гусениці травень
Великий ріпаковий прихованохоботник вегетація рослин на 40 рослин 1 жук

За температури

>9 ˚С

Ріпаковий квіткоїд бутонізація початок цвітіння на 1 рослину 5-8 жуків За температури >12˚С
Борошниста капустяна попелиця цвітіння особин на 1 м2 не більше 2-х колоній Підвищена температура повітря

Початок цвітіння ярого ріпаку припадає на відцвітання озимого, тому можна очікувати сильного поширення шкідників унаслідок їх переходу з озимого ріпаку. В окремих випадках посіви від шкідників захищають двічі. При цьому використовують інсектициди, дозволені «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» на поточний рік. На даний момент одними з найефективніших є такі: Денис, 2,5% к. е., Карате 050 ЕС, к. е., Базулін, 600 EW, в. е, Сумі – альфа, 5 % к.е. (0,3 л/га), Фастак, 10% к.е., (0,1-0,15л/га), Бульдок, 2,5 к.е., (0.3 л/га), Нурел-Д (0,8 л/га).

Збирання врожаю. Сучасні сорти та гібриди ріпаку за своїми біологічними особливостями: стійкість до осипання, вилягання, дружне дозрівання – дають можливість збирати врожай прямим комбайнуванням. З точки зору збереження, якості урожаю, наявності робочої сили, економії ПММ прямому комбайнуванню ріпака доцільно надавати первагу перед іншими видами збирання. Пряме комбайнове збирання має таки переваги, порівняно з роздільним збиранням:

Підвищення врожайності внаслідок зниження втрат (втрати при роздільному збиранні більше 5 %);

Економія на дорогій укладці у валки:

Після дощів ріпак підсихає в стеблестої.

Під час сильної забур’яненості та нерівномірному дозріванні застосовується десикація (Реглон Супер, Скорпіон-по 3-4л га). Обмолот починають при повній стиглості насіння, коли воно набуває синьо – чорного забарвлення, не роздавлюється пальцями і шелестить в стручках при струшуванні. Вологість насіння при цьому становить 12 - 15 %. Для збирання урожаю краще використовувати комбайни Дон-1500 або комбайни імпортного виробництва із спеціальною жаткою. Найбільші втрати урожаю (90% від усіх втрат) – на ріжучому апараті. Щоб звести їх до мінімуму рекомендується збирання проводити на високому зрізі, на 2-5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків.


РОЗДІЛ 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


2.1 Характеристика ґрунту дослідних ділянок


Експериментальна частина досліджень виконувалась у 2009 – 2010 рр. на дослідних ділянках Сумського національного аграрного університету, який знаходиться в північно-східній частині Лісостепу України.

Дослідні ділянки Сумського НАУ знаходяться в межах м. Суми і відносяться до лісостепової природно кліматичної зони. Вона характеризується помірно-теплим кліматом при значній кількості опадів та дуже холодною зимою.

Рельєф даного району – типова, ледь нахилена до південного-заходу рівнина, пересічена ярами і балками з значною кількістю "блюдець До сходу від Сумського НАУ, на відстані близько 8 км, протікає річка Псел.

Ґрунт дослідної ділянки типовий для даного агроґрунтового району з наступними агрохімічними показниками (табл. 2.1).


Таблиця 2.1 Агрохімічна характеристика ґрунтів дослідного поля

Ґрунт Гумус, % рН Ємність вбирання, см г-екв. На 100 г ґрунту Вміст рухомих форм, мг/100 г ґрунту Азот легкогідролізований, мг/100 г ґрунту




Р2О5 К2О
Чорнозем потужний важко-суглинковий середньо-гумусний на лесовидному суглинку 4,0 6,0 20,4 14,0 6,7 9,0

Орний шар ґрунту становить 10-30 см. Кількість гумусу в орному шарі ґрунту становить від 4 до 4,1; бонітет ґрунту – 79 балів. Колоїдний комплекс насичений іонами кальцію та магнію. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН верхніх горизонтів – 6,0).

Орні землі знаходяться на рівних ділянках, що дозволяє вирощувати будь-які культури без загрози змиву верхнього родючого шару ґрунту. Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони ґрунтових умовах.


2.2 Погодні умови за період досліджень


Відновлення вегетації озимих культур та багаторічних трав протягом років проведення дослідження припадало, відповідно, у 2007 р. на 16.03, у 2008 р. – на 08.03, у 2009 р. – на 29.03, у 2010 р. – на 31.03, що, відповідно, на 19, 27, 6 та 4 дні раніше за середньобагаторічну дату.

Температура повітря у березні 2007 та 2008 рр. була значно вища від середньобагаторічного показника (-0,10С), відповідно, на 5,5 та 4,90С. Вищою на 1,50С від норми була температура повітря і в 2009 році. Лише у 2010 році у березні температура повітря мала від`ємний показник, нижчий за норму на 0,50С. Опадів протягом березня 2007 та 2010 рр., при середньобагаторічному показнику 38,0 мм, випало, відповідно, на 10,6 та 30,3 мм менше. У 2009 році, навпаки, спостерігалося надмірне надходження опадів, в порівнянні з нормою на 64,7% (62,6 мм). Березень 2008 року за

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: