Технології вирощування ярого ріпаку
Температурний режим 2007 та 2010 рр. був близьким до середньобагаторічного, відхилення від норми (8,70С) склало, відповідно, -0,6 та +0,80С. Суттєво вища температура повітря у квітні, порівняно з нормою спостерігалася у 2008 р. – 11,70С. Кількість опадів у квітні 2007, 2009 та 2010 рр. була значно нижча за середньобагаторічний показник (40,0 мм) і склала, відповідно, 19,6 мм (49% норми), 5,0 мм (12,5% норми) та 17 мм (42,5% норми). Дефіцит опадів в цей період мав негативний вплив на рівномірність і дружність проростання насіння та появи сходів. Достатня кількість опадів протягом квітня була у 2008 році, коли випало 133,3% норми (53,3 мм).
Травень 2007 та 2010 рр. мав вищу температуру повітря від норми (15,60С), відповідно, на 2,8 та 3,30С. Але, в той же час, опадів у цей період випало значно нижче норми, відповідно, на 23,0 та 36,1%. Дефіцит опадів протягом квітня-травня 2007 та 2010 рр. мали негативний вплив на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, продуктивність в цілому. У травні 2009 р. температура повітря дорівнювала середньобагаторічному показнику, а от у 2010 р. – була на -0,90С нижча від норми. Кількість опадів, що випала протягом 2008 та 2009 рр. була вищою від середньобагаторічного показника, відповідно, на 12,2 та 32,8% і склала 60,6 та 71,7 мм.
Весняний період років дослідження в цілому характеризувався вищою температурою повітря, відповідно, у 2007 р. – на 2,50, у 2008 р. – на 2,30, у 2009 р. – на 0,90 та у 2010 р. – 1,20С, порівняно з середньобагаторічним показником, який становить 8,10С. В свою чергу, протягом весняного періоду у 2007 та 2010 рр. спостерігався дефіцит опадів до норми (132,0 мм), відповідно, на 43,4 та 72,8 мм. У 2008 та 2009 рр. опадів випало на 17,6 та 5,5% більше від норми.
Аналізуючи теплозабезпеченість весняного періоду років дослідження, слід зазначити, що вона була близька до норми (6200С) у 2007 р. – 612,60С, та вищою за неї: у 2008 – на 79,30, у 2009 – на 28,00, а у 2010 р. – на 203,00С.
В розрізі місяців по забезпеченню теплом суттєво відрізнявся від середньобагаторічного показника в бік дефіциту квітень 2007 р., коли протягом місяця надійшло лише 37,7% тепла від норми, що, в свою чергу, вплинуло на тривалість проростання насіння сільськогосподарських рослин.
Одним із показників, що характеризує вологозабезпеченість періоду вегетації сільськогосподарських рослин є гідротермічний коефіцієнт (ГТК). Згідно, даних, наведених на рис. 1.4, можна зробити висновок, що квітень 2007 та 2008 рр. мав надмірне вологозабезпечення, ГТК становив, відповідно, 3,2 та 2,0, що на 0,8 більше, та на -0,4 менше від норми. В свою чергу, квітень 2010 р. характеризувався недостатньою вологозабезпеченістю (ГТК = 0,7), а 2009 р. – взагалі був посушливий (ГТК = 0,3). Травень 2008 та 2009 рр. характеризувався достатнім зволоженням, ГТК склало, відповідно, 1,4 та 1,6, що на 0,2 та 0,4 вище за норму. Вологозабезпеченість травня 2007 та 2010 рр. було, відповідно, задовільним (ГТК = 0,8) та недостатнім (ГТК = 0,6).
В цілому вологозабезпеченість весняного періоду (квітень-травень) 2007, 2008, 2009 рр. характеризувалася як достатня, ГТК склав, відповідно, 1,0, 1,6, 1,2, а 2010 р. - як недостатня – ГТК = 0,6.
За комплексом кліматичних показників, весняний період 2007 та 2010 рр. можна охарактеризувати як теплий та посушливий, а 2008 та 2009 рр. – як теплий та нормально зволожений.
Літній період досліджуваних років характеризувався підвищеною температурою повітря. Особливо контрастним був 2010 р., коли цей показник був на 5,70С вище норми і становив 25,10С. Опадів за червень-серпень років дослідження, при середньобагаторічному показнику 200,0 мм, випало лише 69% від норми, у 2008 р. – 95,3% від норми, а у 2009 р. – на 21,2% вище норми.
Аналізуючи погодно-кліматичні умови літнього періоду в розрізі місяців, слід зазначити, що у червні за роки дослідження спостерігалася підвищена температура повітря на 0,50С (2008 р.) - 4,50С (2010 р.) в порівнянні з середньобагаторічною, яка становить 18,80С. За кількістю опадів у червні бездефіцитним був лише 2007 р., коли випало 60,7 мм, що становить 134,9% норми. В інші роки опадів випало на 33,0-76,6% менше середньобагаторічного показника.
Температура повітря липня 2007-2009 рр. була подібною між собою і коливалася в межах 21,6-21,90С, що на 1,4-1,70С вище середньобагаторічної, яка, в свою чергу, склала 20,20С. Суттєво вищою була температура повітря у липні 2010 р., коли цей показник перевищив середньобагаторічний на 4,50С. Дефіцит опадів у липні за роки проведення досліджень спостерігався тільки у 2007 р., коли випало 37,4 мм, що становить 49% від норми. У 2008-2010 рр. опадів випало більше норми, відповідно, на 76%, 116% та 50%.
Серпень 2007, 2008 та 2010 рр. був на 2,8-6,60С теплішим за середньобагаторічний показник (19,20С). Лише у 2009 р. температура повітря була нижчою від норми на 0,80С. Опадів у серпні за період проведення досліджень випало нижче норми: у 2007 р. – на 83%, у 2008 р. – на 40,9%, у 2009 р. – на 42,1%, у 2010 р. – на 86,3%.
Теплозабезпеченість літнього періоду за роки проведення досліджень була вищою за середньобагаторічну (17900С) і склала у 2007 р.- 112,6%, 2008 р. – 107,9%, 2009 р. – 106,8%, 2010 р. – 129,0% від норми. Вологозабезпеченість червня-серпня була недостатньою у 2007 та 2010 рр., гідротермічний коефіцієнт склав, відповідно, 0,7 та 0,6 і, навпаки, сприятливою у 2008 р. (ГТК = 1,0) та 2009 р. (ГТК = 1,3).
В цілому, літній період за роки проведення досліджень, можна охарактеризувати як: у 2007 р. – теплий та недостатньо зволожений, у 2010 р. – жаркий та недостатньо зволожений, у 2008 та 2009 рр. – теплий та нормально зволожений.
Вересень за період проведення досліджень був теплим, відхилення від середньобагаторічної температури повітря склало від +0,50С (2008 р.) до +3,30С (2009 р.). Опадів випало у 2007 та 2010 рр. більше норми (50,0 мм), відповідно, на 29,0 та 21,7 мм. А от у 2008 та 2009 рр. спостерігався їх дефіцит: у 2008 р. – випало лише 47,8%, а у 2009 р. – взагалі 18,8% від норми, що негативно вплинуло на проростання насіння та розвиток рослин озимих культур на початкових етапах. Теплозабезпеченість вересня 2007, 2009 та 2010 рр. була вищою за середньобагаторічну, яка склала 3580С, відповідно, на 55,10С, 142,00С, 900С. У 2008 р. надходження тепла, навпаки, було меншим за середньобагаторічний показник на 15,70С. Вологозабезпеченість вересня можна охарактеризувати як: у 2007 та 2010 рр. – нормальна та надмірна, у 2008 р. – недостатня, а у 2009 р. – критична.
Детальне порівняння погодних умов весняно-осіннього періоду років дослідження з середньо багаторічними показниками наведено на рисунках 2.1 – 2.2.

Рис.2.1 Середньомісячна температура повітря за роки дослідження, 0С

Рис.2.2 Середньомісячна кількість опадів за роки дослідження, мм

Рис. 2.3 Середньомісячна сума активних температур за роки дослідження, 0С

Рис 2.4 Середньомісячний гідротермічний коефіцієнт за роки дослідження
2.3 Характеристика та місцезнаходження господарства
Науково-навчальний виробничий комбінат (ННВК) – це структурний підрозділ університету, в склад якого входять дослідні поля, теплиці, наукові лабораторії. Розміщується в Сумському (с. Постольне) та Лебединському (с. Гамаліївка) районах. Утримується за рахунок науково-виробничої діяльності та університету. Структура земельних угідь надана в таблиці 2.2
Як видно з таблиці 2.2, земельні угіддя 2009 року збільшилися порівняно з минулими роками. Це відбулося за рахунок орендованої землі у селян-власників. Спеціалізується господарство на рослинництві.
Таблиця 2.2 Динаміка складу і структури земельних угідь
| Види земельних угідь | 2007 | 2008 | 2009 | 2007 р. в % до 2009 р. | |||
| га | % | га | % | га | % | ||
| Загальна земельна площа | 515,82 | 100 | 515,82 | 100 | 981,78 | 100 | 47,5 |
|
С/г угіддя, всього у т. ч.: - рілля - сінокоси |
515,82 | 100 | 515,82 | 100 | 981,78 | 100 | 47,5 |
| 502,4 | 97,4 | 502,4 | 97,4 | 956,78 | 97,4 | 47,5,5 | |
| 13,42 | 2,6 | 13,42 | 2,6 | 25 | 2,5 | 46,3 | |
|
Із загальної земельної площі знаходиться в оренді, всього у т. ч. с/г угіддя – рілля - сінокоси |
165 |
32 |
165 |
32 |
542,09 |
55,2 |
69,5 |
|
151,58 13,42 |
29,3 2,6 |
151,58 13,42 |
29,3 2,6 |
517,09 25 |
52,6 2,5 |
70,7 46,3 |
|
ріпак ботанічний екологічна експертиза вирощування
Техніка для використання на території ННВК передається згідно наказу ректора університету на виробничий період.
Техніка що передається на виробничий період має задовільну кількість одиниць машин, автомобілів, тракторів та сільськогосподарської техніки для обробітку земель, які є в господарстві. Наявність основних машин вказана в таблиці 2.3.
Наказ складається директором ННВК СНАУ та погоджується начальником планово-фінансового відділу, головним бухгалтером, проректором з наукової роботи і затверджується ректором згідно строків. В наказі обумовлюються умови оплати праці, умови роботи, склад загону, розрахунок по оплаті праці та відповідальні.
Таблиця 2.3 Технічне забезпечення господарства
| Назва техніки | Кількість, шт., марка |
| трактори | 3 шт.Т-150К+2шт.МТЗ-80-82 |
| сівалки | СЗ-3,6,СПЧ-6 |
| комбайни | 2шт. ДОН-1500+»Нива»-СК-5+ «Єнісей»-1200 |
| жатка | ЖРБ-4,2 |
| автомобілі | 3шт. ЗИЛ-130+2шт. ММЗ ЗИЛ+ГАЗ-52+ +бензовоз ГАЗ-52+пожарна машина ГАЗ-53 |
Розрахунок з працівниками відбувається згідно галузевої угоди по нормативним документам, що затверджений Міністерством аграрної політики України. Склад працівників – директор, заступник директора, агроном 1-ї категорії, завідувач насіннєвою лабораторією, бухгалтер, економіст, наукові співробітники, підсобні працівники і лаборанти. Всього 35 працівника.
В таблиці 2.4. приведена структура посівних площ по ННВК за 2006-2009 роки.
В структурі посівних площ найбільшу площу займають зернові. В 2007 році кількість га під зернові дещо зменшилась, але збільшилась за рахунок озимого ріпаку, кукурудзи та особливо соняшника. Також набагато більше було посіяно гречки.
Таблиця 2.4 Структура посівних площ 2007-2009 років
| Культура | Площа посіву | % до загальної площі посіву | ||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Озима пшениця | 234,0 | 250,0 | 116 | 53,9 | 59,8 | 17,17 |
| Ячмінь | 98 | 104 | 61 | 22,58 | 24,89 | 9 |
| Овес | 32,0 | 10,0 | 41 | 7,37 | 2,39 | 6 |
| Гречка | 15,0 | 24,1 | 133 | 3,54 | 5,77 | 19,69 |
| Картопля | - | 6,0 | 9 | - | 1,43 | 1,33 |
|
Буряк стол., капуста, морква |
2,0 |
2,1 |
5,1 |
0,46 |
0,5 |
0,75 |
| Багаторічні трави на сіно | 15,5 | 21,5 | 19 | 3,57 | 5,14 | 2,81 |
| Горох | 19,0 | - | - | 4,37 | - | - |
| Яра пшениця | 17,0 | - | - | 3,9 | - | - |
| Цибуля, по- мідори, огірки | 1,4 |
- |
2,18 |
0,32 |
- |
0,32 |
| Озимий ріпак | - | - | 15,0 | - | - | 2,22 |
| Кукур./зерно | - | - | 80 | - | - | 11,84 |
| Соняшник | - | - | 194 | - | - | 28,72 |
| Всього, га | 433,9 | 417,7 | 675,28 | 100 | 100 | 100 |
Основними показниками розвитку рослинництва є структура посівів та врожайність сільськогосподарських культур, тому що саме вони визначають кількість виробленої продукції – валовий збір. Врожайність культур за останні 3 роки наведено в таблиці 2.5.
Аналізуючи таблицю 2.5 можна виділити, що в 2009 році дещо зросла врожайність гречки порівняно з іншими роками. Також непоганою є врожайність озимого ріпаку, кукурудзи на зерно та соняшника. Щодо інших культур, то їх врожайність залишається з роками приблизно такою ж або ж зменшується. Це пов’язано з несприятливими погодними умовами чи недотриманням технологій вирощування.
Таблиця 2.5 Врожайність с/г культур за 2007-2009 роки
| Культури | Врожайність, ц/га | Валовий збір, ц | ||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Озима пшениця | 44,58 | 17,5 | 23,4 | 10431,72 | 4375,0 | 2714,4 |
| Ячмінь | 26,4 | 33,7 | 24,0 | 2587,2 | 3504,8 | 1464,0 |
| Овес | 33,8 | 15,0 | 19,7 | 1081,6 | 150,0 | 807,7 |
| Гречка | 9,1 | 8,3 | 10,0 | 136,5 | 200,0 | 1330,0 |
| Картопля | - | 175,3 | 100,82 | - | 1051,8 | 907,38 |
|
Буряк стол., капуста, морква |
180,0 274,2 164,0 |
176,8 229,0 145,0 |
200,0 265,0 160,0 |
9000,0 27420,0 8200,0 |
10608 22870 7250 |
100,0 291,5 560,0 |
| Багат.тр./сіно | 25,0 | 10,0 | 20,0 | 387,5 | 215,0 | 380,0 |
| Горох | 9,8 | - | - | 186,2 | - | - |
| Яра пшениця | 18,1 | - | - | 307,7 | - | - |
|
Цибуля, помідори, огірки |
396,0 100,0 170,0 |
- |
270,0 156,0 168,0 |
3957,3 2,0 3,4 |
- |
540,0 4,68 25,2 |
| Озимий ріпак | - | - | 35,0 | - | - | 525,0 |
| Кукур./зерно | - | - | 50,0 | - | - | 4000,0 |
| Соняшник | - | - | 18,0 | - | - | 349,2 |
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Завдання досліду – метою даного дослідження було зясування агробіологічних особливостей деяких сортів і гібридів ярого ріпаку та придатність їх для вирощування в Північній частині Лівобережного Лісостепу.
Схема досліду: сорти ярого ріпаку: Аіра – селекція Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН; Микитинецький - селекція Іванофранківського Інститут АПВ УААН; Отаман, Обрій - селекція Інституту олійних культур УААН; Марія, Оксамит – ТОВ «Рапсодія»; Байкал, Гайдн, Кліфф, Ольга, Сієста, Терра – Нордойче Пфалнцецухт Ганс-Георг Лембке КГ (Німеччина); PR-72, PR-73 - Піонер (Італія).
Параметри досліду: la = 14, n=4, облікова ділянка 12,5 м2. Розміщення ділянок: повторень – чотириярусне, варіантів – рендомізоване.
Дослідження проводились в 2009-2010 роках в умовах ННВК Сумського НАУ. При проведенні досліджень агротехніка була загальноприйнятою для даної зони, окрім елементів, що вивчались (додаток А). Попередник ріпаку – ячмінь. Спосіб сівби рядковий (15 см). Норма висіву - 150 насінин на 1 м. кв. (1,5 млн./га).
Застосувалася інтегрована система захисту з урахуванням порогів шкодочинності хрестоцвітих блішок, попелиці та ріпакового квіткоїду.
Методи досліджень. Основними загальнонауковими методами досліджень були лабораторний та польовий. Так, візуальний метод застосовували для реєстрації фенотипічних фаз росту й розвитку рослин; вимірювально-ваговий - для аналізу рослин за морфологічними показниками; ваговий - для визначення врожайності насіння з облікових ділянок, порівняльний - для встановлення відхилень від стандарту; математично-статистичний - для оцінки достовірності різниць між варіантами та взаємозв’язків між окремими показниками.
Досліди проводились згідно існуючих методик дослідної справи [13]:
фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин;
визначення біометричних показників рослин ;
визначення показників структури врожаю;
облік врожайності насіння (біологічної, фактичної);
визначення хімічного складу насіння.
З метою вивчення морфологічних параметрів досліджуваних сортів визначали висоту рослин, кількість пагонів та плодів у особин з 1 м. кв. Збирали насіння вручну в паперові пакети з обов’язковим позначення номеру рослини для подальшого визначення показників продуктивності та якості. Для визначення фактичного врожаю проводили збирання за допомогою комбайну „Volvo” окремо з кожної ділянки на повтореннях досліду, з наступним перерахунком на гектар. Математичну обробку результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу, використовуючи пакет статистичних програм "STATISTICA 7.0" [42]. Розрахунок економічної ефективності проводили за цінами, встановленими на момент збирання врожаю у 2010 році.
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Досить важливим елементом технології вирощування є правильний підбір сортів відповідно до конкретної природно-кліматичної зони. Саме з цією метою в 2009-2010 рр. проводились визначення придатних сортів ярого ріпаку для умов Лівобережного Лісостепу України. Вивчались 11 сортів та 3 гібриди вітчизняної та іноземної селекції (рис. 4.1, 4.2).

Рис. 4.1. Розбивка дослідів (ННВК Сумського НАУ, 2010 р)
Під час вегетації проводили фенологічні спостереження за проходженням фаз розвитку рослинами ріпаку різних сортів. Отже, при висіві одночасно в другій декаді квітня сходи з‘явились майже одночасно в першій декаді травня.
Утворення розетки майже в усіх сортів почалося з другої декади травня. Візуально різниця в проходженні фаз розвитку спостерігалася з 5 макростадії (Розвиток закладання квіток, ВВСН 50-59). Так, у гібридів PR-72, PR-73, Сієста сортів Аіра, Байкал, Марія та Микитинецький проходження даної макростадії було більш інтенсивним. Квітконоси почали з’являтись в першій декаді червня.

Рис. 4.2. Дослідна ділянка для вивчення сортів та гібридів ярого ріпаку (ННВК Сумського НАУ, 2010 рік)
Початок цвітіння (ВВСН 60) у основної маси досліджуваних сортів та гібридів ярого ріпаку був зафіксований в другій декаді червня. Слід відзначити одночасність (вирівняність) цвітіння у гібридів у PR-72, PR-73. З деяким запізненням (на 3-5 дні) відмічено настання фази цвітіння у сортів Ольга, Оксамит, Отаман.
Початок достигання плодів (ВВСН 80) був зафіксований в першій декаді липня. Повна стиглість (ВВСН 89) припадала на кінець липня-початок серпня. Збирання проводили в першій-другій декаді серпня.
Для визначення морфологічних особливостей досліджуваних сортів у фазі достигання визначалася висота рослин, кількість пагонів, кількість масу стручків. Так, найвищими рослинами характеризувався гібрид PR-72 (110,2 см). Низькорослими рослинами був представлений гібрид Сієста (84,0 см). У решти сортів середній показник висоти рослин варіював від 92,3 см до 108,6 см (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Параметри вегетативної та генеративної сфери рослин ярого ріпаку
|
Сорт /гібрид |
Морфологічні параметри | |||
| Висота, см | Кількість пагонів, шт | Кількість стручків, шт. | Маса стручків, г | |
| Аіра | 98,3 | 4,7 | 73,1 | 9,5 |
| Байкал | 108,6 | 4,9 | 72,2 | 9,4 |
| Гайдн | 101,0 | 4,7 | 65,8 | 8,6 |
| Кліф | 92,3 | 5,1 | 68,8 | 8,9 |
| Марія | 107,7 | 4,4 | 69,4 | 9,0 |
| Микитинецький | 100,7 | 4,0 | 70,8 | 9,2 |
| Обрій | 102,3 | 5,0 | 62,7 | 8,2 |
| Ольга | 96,7 | 4,0 | 70,9 | 9,2 |
| Оксамит | 104,8 | 4,2 | 62,5 | 8,1 |
| Отаман | 103,0 | 3,9 | 70,4 | 9,2 |
| Сієста (F1) | 84,0 | 4,2 | 73,4 | 9,5 |
| Терра | 100,1 | 5,3 | 65,9 | 8,6 |
| PR-72 (F1) | 110,2 | 5,3 | 74,2 | 9,6 |
| PR-73 (F1) | 98,3 | 4,1 | 73,7 | 9,6 |
| Duncan test | 8,6 | 1,0 | 9,9 | 2,2 |
Кількість пагонів як здатність рослин до галуження змінювалась від 3,9 до 5,3 шт. Максимальну кількість пагонів мали рослини гібриду PR-72 та сорту Тера (5,3 шт.).
За середньою кількістю стручків на одній рослині слід відзначити гібриди PR-72 (74,2 шт.), PR-73 (73,7 шт.), Сієста (73,4 шт) та сорт Аіра (73,1 шт.). Мінімальна кількість плодів було сформовано на рослинах сортів Оксамит (62,5 шт.) та Обрій (62,7 шт.). У решти сортів цей показник був на рівні 65,8-72,2 штуки.
Середня маса стручків з однієї рослини змінювалась в межах 8,1-9,6 г. Найбільшу масу (9,5-9,6 г.) мали плоди сформовані у гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сорту Аіра. Найменшу масу стручків (8,1-8,2 г) було встановлено в рослин сортів Оксамит та Обрій.
До основних показників якості насіння ріпаку відносять масу 1000 штук та вміст олії (табл. 4.2). Встановлено, що ці показники змінювались у залежності від генетичної природи сорту.
Так, найбільш виповнене насіння було сформовано у сортів Гайдн (4,5 г), Ольга (4,4 г), Аіра (4,3 г). Дещо менше - у сортів Байкал, Марія та гібридів Сієста, PR-72 (4,1 г). Найменше виповнене насіння було сформовано у рослин сортів Отаман (3,7 г) та Кліф (3,8 г).
Встановлено, що вміст олії - є сталим показником і у сучасних сортів та гібридів ріпаку практично не змінюється. За результатами біохімічних аналізів встановлено, що у досліджуваних сортів та гібридів вміст олії варіював від 39,2 % до 42,3 %. Максимальну олійність було визначено у сорту Гайдн 42,3 %. У переважної частини вивчаючих сортів та гібридів в насінні було сформовано близько 40,0 % олії.
Таблиця 4.2 Показники якості та продуктивність сортів ярого ріпаку
| Сорт/гібрид | Маса 1000 штук насінин, г | Вміст олії, % | Урожайність, т/га |
Збір олії, т/га |
| Аіра | 4,3 | 39,4 | 1,65 | 0,67 |
| Байкал | 4,2 | 39,2 | 1,76 | 0,69 |
| Гайдн | 4,5 | 39,3 | 1,75 | 0,76 |
| Кліф | 3,8 | 39,0 | 1,41 | 0,55 |
| Марія | 4,2 | 39,2 | 1,54 | 0,63 |
| Микитинецький | 4,0 | 39,3 | 1,42 | 0,56 |
| Обрій | 4,0 | 39,2 | 1,39 | 0,58 |
| Ольга | 4,4 | 39,1 | 1,76 | 0,71 |
| Оксамит | 4,0 | 39,4 | 1,39 | 0,57 |
| Отаман | 3,7 | 39,0 | 1,54 | 0,61 |
| Сієста (F1) | 4,1 | 39,1 | 1,86 | 0,74 |
| Терра | 3,9 | 38,9 | 1,62 | 0,65 |
| PR-72 (F1) | 4,1 | 39,3 | 1,91 | 0,77 |
| PR-73 (F1) | 4,0 | 39,2 | 1,87 | 0,75 |
| Duncan test | 1,3 | 2,7 | 0,42 | 0,21 |
Урожайність насіння та збір олії - основні показники, які характеризують генетичний потенціал сучасних сортів і гібридів при однакових умовах вирощування (природно-кліматичні умови, технологія вирощування). За результатами проведеного дисперсійного аналізу встановлено суттєву різницю між врожайністю сортів ріпаку ярого. Слід відзначити, що гібриди забезпечили формування врожаю насіння на рівні (1,86-1,91 т/га). Суттєвий недобір врожаю в порівнянні з цими показниками було отримано у сортів Обрій (1,39 т/га), Оксамит 1,39 т/га, Кліф (1,41 т/га), Микитинецький (1,42 т/га). Середні рівні врожайності (1,54-1,76 т/га) забезпечили посіви ярого ріпаку сортів: Отаман, Марія, Терра, Аіра, Ольга, Гайдн, Байкал. Виходячи з найвищого рівня врожайності і олійності насіння максимальний збір олії був у гібридів PR-72, PR-73, Сієста (0,74-0,77 т/га) та сортів Гайдн, Ольга (0,71-0,74 т/га). Найменший вихід олії з гектару було отримано у сортів Кліф (0,55 т/га), Микитинецький (0,56 т/га), Оксамит (0,57 ц/га), Обрій (5,8 ц/га).
Таким чином, за результатами досліджень встановлено, що в умовах північно-східної частини Лівобережного Лісостепу високопродуктивні посіви були сформовані при сівбі насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сортів Гайдан, Ольга, Аіра, Байкал, Марія, Терра, Отаман. При збиранні цих посівів було отримано понад 1,5 тону насіння, а збір олії становив понад 0,6 тони олії з одного гектара.
Економічну ефективність вирощування ярого ріпаку, при впровадженні різних сортів та гібридів, визначали шляхом врахування всіх витрат на 1 гектар, а також витрати на транспорт готової продукції в цінах на жовтень 2010 року (табл. 4.3). Вартість однієї тони насіння на той період складала 3200 гривень за 1 тону. Отже, при однакових витратах по варіантах вирощування в залежності від генетичних особливостей сорту чи гібриду, економічна ефективність очевидно буде вищою на варіанті з найбільшим збором насіння. Таким чином, найвища врожайність насіння (1,86-1,91 т/га) на варіанті при насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста обумовлює найвищу економічну ефективність. Прибуток з одного гектара становить 3637,0 -3669 грн, а рівень рентабельності 157,1- 164,0 %.
Таблиця 4.3. Економічна ефективність вирощування сортів та гібридів ярого ріпаку
| Варіанти | Площа, га | Урожайність, т/га | Валовий збір, т | Витрати на вирощування продукції, грн | Собівартість, грн/т | Середня ціна реалізації, грн/т | Вартість продукції, грн/га | Прибуток, грн | Рентабельність, % |
| Аіра | 1 | 1,65 | 1,65 | 2315 | 1403,03 | 3200 | 5280 | 2965,0 | 128,1 |
| Байкал | 1 | 1,76 | 1,76 | 2315 | 1315,34 | 3200 | 5632 | 3317,0 | 143,3 |
| Гайдн | 1 | 1,75 | 1,75 | 2315 | 1322,86 | 3200 | 5600 | 3285,0 | 141,9 |
| Кліф | 1 | 1,41 | 1,41 | 2315 | 1641,84 | 3200 | 4512 | 2197,0 | 94,9 |
| Марія | 1 | 1,54 | 1,54 | 2315 | 1503,25 | 3200 | 4928 | 2613,0 | 112,9 |
| Микитинецький | 1 | 1,42 | 1,42 | 2315 | 1630,28 | 3200 | 4544 | 2229,0 | 96,3 |
| Обрій | 1 | 1,39 | 1,39 | 2315 | 1665,47 | 3200 | 4448 | 2133,0 | 92,1 |
| Ольга | 1 | 1,76 | 1,76 | 2315 | 1315,34 | 3200 | 5632 | 3317,0 | 143,3 |
| Оксамит | 1 | 1,39 | 1,39 | 2315 | 1665,47 | 3200 | 4448 | 2133,0 | 92,1 |
| Отаман | 1 | 1,54 | 1,54 | 2315 | 1503,25 | 3200 | 4928 | 2613,0 | 112,9 |
| Сієста (F1) | 1 | 1,86 | 1,86 | 2315 | 1244,62 | 3200 | 5952 | 3637,0 | 157,1 |
| Терра | 1 | 1,62 | 1,62 | 2315 | 1429,01 | 3200 | 5184 | 2869,0 | 123,9 |
| PR-72 (F1) | 1 | 1,91 | 1,91 | 2315 | 1212,04 | 3200 | 6112 | 3797,0 | 164,0 |
| PR-73 (F1) | 1 | 1,87 | 1,87 | 2315 | 1237,97 | 3200 | 5984 | 3669,0 | 158,5 |
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Охорона праці при вирощуванні ярого ріпаку
Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.
Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці , наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій [37].
Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці , порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.
5.2 Правове забезпечення охорони праці в господарстві
Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .
Існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.
У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Крім того наказом по господарству обов'язки Інженера з охорони праці покладені на головного Інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.[38]
На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.
В агрофірмі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки .Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві ,плани заходів з охорони праці на поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху.
Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом.
На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охорони праці.
Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони