Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

за умови обмеження великих водозаборів півдня України.

Режим Каховського водосховища повинен плануватися з урахуванням умов роботи верхніх водосховищ і мати переважно характер компенсатора стоку, задовольняючи вимоги енергосистеми, сільського та рибного господарства, водного транспорту і санітарні вимоги: для забезпечення судноплавних глибин у період навігації рівні водииу Каховському водосховищі мають бути не менше позначки 14 м; для задоволення вимог рибного господарства після наповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ до нормального підпірного рівню його спрацьовують у липні на 1-1,5 м один раз на 3 роки; для запобігання засоленню води на нижній ділянці Дніпра у нижньому б'єфі Каховської ГЕС з Каховського водосховища скидаються мінімальні середньодобові витрати води не менше 500 м7с. В окремих випадках у період маловодної літньо-осінньої межені допускається короткостроковий скид води до 300 м3/с.

Враховуючи наведені вимоги, а також умови спільної роботи з верхніми водосховищами, встановлюють такий режим Каховського водосховища:

По-перше, режим спрацювання та наповнення водосховища має плануватися з урахуванням вимог усіх водокористувачів на підставі прогнозів та інформації про приплив води з Кременчуцького водосховища та бокову припливність між Кременчуком та ДніпроГЕС, а також з урахуванням роботи Дніпровського водосховища;

По-друге, порядок наповнення водосховища визначається залежно від очікуваної припливності до нього за квітень-червень [34].


Фізико-географічна характеристика району досліджень


Дослідження проводились на Каховському водосховищі.

Каховське водосховище місткістю 18,2 млрд. метрів кубічних є найбільшим за водним запасом у Дніпровському каскаді. Воно розташоване в долині Дніпра між Запоріжжям і Новою Каховкою в зоні причорноморських степів з мало гумусовими чорноземами. З власної водозбірної площі водоймища по небагатьох незначних притоках (річки Конка, Томаківка, Базавлук та ін.) і балках припливають високо мінералізовані води (200-3600 мг/л). У водному балансі водоймища ці води становлять менше 0,5 %, їх вплив позначається тільки у гирлах річок і у верхів’ях заток. Водний стік, акумульований у водоймищі, формується у басейні Дніпра в зоні мішаних лісів, у смоленських і поліських геохімічних ландшафтах. Цим зумовлена відносно низька і середня мінералізація води водоймища.

Розташування водоймища на півдні степової зони і формування його вод у лісовій зоні зумовлює поєднання в його гідрологічному і гідрохімічному режимах зональних і азональних факторів.

Середньорічна температура повітря в районі водоймища коливається від 7,5 до 10,5 °С, середня температура липня – від 22 до 23 °С. Плюсова температура повітря зберігається 8 – 10 місяців ( в середньому 260 днів). Висока інсоляція зумовлює позитивний радіаційний баланс з квітня по жовтень. Вегетаційний період Каховського водосховища триває 7 місяців (1.IV- 1.IX). У квітні середня температура води становить 7,5-9 °С. Середні температури вище 18 °С (20 – 24) тримаються у водоймищі 3,5 місяця – з середини травня до початку вересня [32].

Льодостав триває з кінця грудня до кінця лютого – початку березня (70-75 днів). Вегетація водоростей починається ще в льодовий період, з середини лютого, особливо в малосніжні зими.

За тепловим балансом Каховське водоймище визначають як помірно тепле на відміну від більш північних водойм Дніпровського каскаду. Це зумовлює такі зональні особливості його, як сприятливіші умови формування первинної продукції, кращі умови для життя теплолюбних водоростей (протикокових, синьо-зелених) та тваринних організмів (зоопланктону, зообентосу і нектону), більш енергійні і далекосяжні процеси бактеріального розпаду органічних речовин, скорочення строків розвитку і збільшення числа поколінь водних організмів, кращі темпи розвитку риб та інше.

У маловодні роки літня температурна стратифікація у водоймищі виявляється тоді, коли різниця поверхневих і придонних температур досягає 1 – 2 °С (при глибинах 5-8 м), 3-4 °С (при глибинах 10-16 м) і 8-10 °С (при глибинах 20-35м). Температурний стрибок спостерігається у весняно-літній період на глибинах 8-9 та 14-15 м. За винятком температурного стрибка погіршується кисневий режим водойми. У багатоводні роки температурного стрибка і дефіциту кисню у водоймищі не спостерігається (окрім заток); зменшується різниця температур поверхневих і глибинних шарів води.

Взимку температурного стрибка і кисневого дефіциту у водоймищі не виявлено. Більш сприятливі умови для розвитку бентосу створюються у багатоводні роки, а для розвитку планктону – в маловодні [33].

За водним балансом Каховське водосховище належить до озероподібних з весняною проточністю. Воно має два широкі плеса: у верхній частині (Конська ділянка) завширшки 20-23 км і в середній частині (Базавлуцька ділянка) завширшки 12-18 км, які займають 64-70 % усієї площі водоймища. Умови проточності обох цих ділянок, особливо Конської, погані. Конська ділянка відокремлена від руслової придніпровською грядою пісків, тому швидкість тут не перевищує 0,1 м/сек. (0,06-0,09). На Базавлуцькій ділянці помітна течія спостерігається тільки в повінь (0,16-0,19 м/сек.), але й тоді вона притиснута до лівого берега. Тільки руслова ділянка, яка займає близько 7% усієї площі водоймища, характеризується річковим режимом з швидкістю течії влітку і восени 0,2-0,5 м/сек. і в повінь – до 1,5-2 м/сек. Таким чином, на більшій частині акваторії Каховського водосховища (93%) створюються кращі умови для розвитку планктону, що характерно для озероподібних водойм. Коефіцієнт водообміну в Каховському водосховищі залежно від водності року коливається від 2 (у маловодні роки) до 3,5 (у багатоводні).

Верхня частина водосховища являє собою сполучення руслової ділянки з великим Кінським пасмом. У русловій ділянці майже постійно зберігається режим, близький до річкового, глибина складає 4-6 метрів. Кінське пасмо з грядою островів у центрі мілководне, глибина 1-3 метра, загальна довжина верхньої частини в прийнятих границях дорівнює 55 км.

Середня частина водосховища загальної довжиною 73 км розгорнута в напрямку зі сходу на захід і являє собою ланцюг плесів з глибиною 5-12 метрів. Нижня частина водосховища – затоплена вузька долина Дніпра з численними затоками. Напрямок південно-західний, ширина не виходить за межі 5,5-8,0 км, довжина досягає 100 км. Глибина в цій частині зростає до 10-30 метрів, берега приглибні і звивисті.

Від морфології водоймища і розподілу швидкості течії залежить характер донних відкладень під час формування. Основою ґрунтів водоймища були піски заплави, русел річок і проток, а також піщані сухолучні і вологолучні грунти чаші водоймища з невеликим вмістом гумусу (0,8-6%). У перші роки після затоплення відбувся швидке розкладення рослинних решток, які збагачували ґрунти і водну товщу гумусом; цьому сприяли високі літні температури і умови сольового складу води. Водні витяжки ґрунтів мали рН 7,6-7,8, а в придонних шарах води величини рН не були нижчими за 7,08. Відповідно до режиму течії тільки на русловій ділянці зберігаються піщані ґрунти, які навесні дуже промиваються, а влітку і восени значно замулюються, особливо в районі Тарасівка – Марганець. Піщані і піщано-глинисті відкладення формуються поблизу абразійних берегів з лесовими і суглинковими відслоненнями. На інших ділянках формуються сірі, темно-сірі і оливково-чорні мули (на великих глибинах).Такий розподіл ґрунтів зумовив на кінець періоду досліджень повну перевагу в бентосі Каховського водоймища пелофільних біоценозів. Умови для розвитку літореофільного біоценозу створюються на небагатьох ділянках узбережжя з відслоненнями вапняків та вздовж дамб з буту і бетонних плит.

З динамікою біогенних речовин і органічної речовини можна пов’язати такі особливості в розвитку планктону Каховського водоймища. У пізньовесняний період і на початку літа за різноманітністю видів і біомасою велику роль відіграють протококові. Однак у зв’язку із збідненням води нітратами і підвищенням температури починають домінувати синьо-зелені водорості, які здатні використовувати аміачний азот, а також вегетують за рахунок поглинання розчинених органічних речовин, у тому числі, очевидно, і гумінових.

У відношенні рівневого режиму за роки існування водосховищ можна виділити три періоди. Перший – з 1955 по 1959 р.р., коли, крім Каховського водосховища існувало тільки одне порівняно невелике руслоподібне водосховище Дніпрогесу, що не грало істотної ролі в регулюванні стоку ріки. Другий період почався з 1960 р., після будівництва Кременчуцького (основного регулятора стоку), Дніпродзержинського (1963 р.) Київського (1965 р.), у результаті чого саме нижнє водосховище – Каховське стало одержувати багаторазово зарегульований стік. Нарешті, третій період почався після 1965 року, коли Каховське водосховище стало водосховищем переважно ірігаційного призначення, у зв'язку з чим, були різко зменшені як зимово-весняні, так і особливо літньо-осінні відпрацьовки рівня, і останній став підтримуватися на високих оцінках в інтересах забезпеченні водою потужних водозабірних систем.

Тепер лише наприкінці зими здійснюється невелика відпрацьовка зі зниженням рівня на 1-1,5 метра, але до кінця травня рівень знову підвищується до нормального підпорного.

Такий режим рівня несприятливий для розмноження багатьох видів риб, у першу чергу фітофільних, для яких велике значення має осушення мілководь улітку, відновлення на них рослинного нерестового субстрату з наступним заливанням навесні в нерестовий період.

Таким чином, як для реофільних риб (відсутність річкових умов і припливів), так і для фітофільних – основних у складі промислової іхтіофауни (порівняльна сталість рівня, невелика площа мілководь із глибиною до 2 метрів) умови відтворення запасів у Каховському водосховищі виявилися малосприйнятливими, особливо в останні роки [33.34].

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ


2.1 Предмет та матеріали досліджень


Предметом дослідження цієї роботи є знаряддя та засоби промислового та любительського рибальства на Каховському водосховищі.

Власні спостереження проводилися в верхній та середній частинах Каховського водосховища протягом 2009 року під час науково-дослідних ловів в весняно-літній період на КСП Інституту рибного господарства УААН, контрольних ловів на КСП іхтіологічної служби Головного державного управління рибоохорони в Запорізькій області, а також під час іхтіологічних спостережень та перевірок органів рибоохорони протягом промислового періоду на рибоприймальних пунктах рибодобувних підприємств, що здійснюють промислове вилучення водних живих ресурсів на Каховському водосховищі (рисунок 2.1). Аналіз наукових джерел проводився з використанням фондів Запорізької обласної Бібліотеки ім. Горького, бібліотеки Інституту рибного господарства УААН, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Основна частина роботи виконана на базі Головного державного управління рибоохорони в Запорізькій області у 2006-2007 роках. Під час написання роботи використовувалися наступни матеріали:

результати власних спостережень;

дані звітів рибодобувних підприємств про обсяги вилову водних живих ресурсів;

данні актів перевірки промислового лову інспекторами Головнго державного управління рибоохорони в Запорізькій області;

результати аналізу документів для реєстрації промислових талонів на здійснення промислового лову у 2009 році.

2.2 Методи дослідження


Іхтіологічні спостереження проводилися систематично впродовж 2009 року. Збір і опрацювання матеріалу проводилися згідно "Методики збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України" (1998 р.) та у відповідності зі стандартними методиками І.Ф. Правдіна, викладеними в "Посібнику з вивчення риб", 1966 [35, 36].

Збір проб в весняно-літній період здійснювався стандартним набором сіток з розміром вічка а=30, 36,40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100,110, 120 мм. впродовж 30 діб.

Математичне опрацювання даних проводилося на ПК ІВМ з використанням стандартних наборів статистичних програм Місrsоfоt Ехсеl, Word, 2003.


2.2.1 Вивчення видового та розмірного складу промислових уловів

Під час аналізі видового й розмірного складу улову керувалися Методичними рекомендаціями Тюріна [37]. Проби відбиралися в усі промислові сезони й, по можливості, із всіх основних типів знарядь рибальства в кожному сезоні. У всіх випадках аналізувалися промислові улови з найбільш типових у конструктивному відношенні знарядь лову (по довжині, висоті, розмірам вічка, товщині нитки, густоті посадки полотна й т.п.). Більшу частину аналізів у кожному сезоні варто робили в найбільш уловисті періоди, коли виконується основна частина плану по видобутку риби в даному сезоні. Всі дані аналізу записували у спеціальний бланк.

При аналізі промислових уловів з метою встановлення їх дійсного видового й розмірного складу аналіз промислових уловів поширювали на всю рибу, що враховується промисловою статистикою.

2.2.2 Вивчення вікового складу промислових уловів

Матеріал для визначення розмірно-вікового складу уловів риб збирався протягом весни-літа 2007 року на КСП Інституту рибного господарства УААН. Відбиралися проби луски не окремо за статтю не менш ніж у 10 представників кожного розміру певного виду риб. Вік риб визначався відповідно до методики Чугунової [38]. На кожній лускі добре помітні кільця росту. Тому відбирали якісну луску При цьому виконувати певні правила збору. Записати назву риби, місце й час збору, розмір і вага риби. Указати промислову довжину. Визначали також ступінь зрілості полових продуктів.

На підставі таких визначень можна судити, на якому році самці й самки стають статевозрілими, а також про строки їхнього нересту. У більшості риб луску для визначення віку відбирали із середини боку риби, вище або нижче бічної лінії. Вік безчешуйних риб визначали за кістками. Зібрані луски зберігали в сухому місці. При визначенні віку луску промивали у розведеному нашатирному спирті або в простій воді і очищали м'якою щіткою (або між пальцями) від покриваючого їх слизу.[40, 41].

Вік визначали за передньою частиною луски.

Перш ніж приступити до визначення віку рекомендується ретельно ознайомитися з формами луски різних віків риб, зображеними в Атласі Г. Г. Галкіна [39]. Світлі кільця вважаються літніми кільцями, що визначають літній ріст риби, а кільця темні - зони вповільненого росту, що називають зимовими кільцями. Отже, у кожному річному кільці потрібно розрізняти ці дві частини


2.2.3 Дослідження любительського рибальства

З метою визначення стану любительського рибальства дослідження проводили відповідно до "Методичних вказівок з вивчення впливу любительського рибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм", розробленими Науково-дослідним інститутом озерного і річкового господарства модифікованих нами з урахуванням особливостей Каховського водосховища та сучасних технічних можливостей [41]. Для визначення кількості рибалок, обсягу і якісного складу уловів любителів о використовувалось анкетне опитування, та безпосередній облік рибалок і їхніх уловів на водосховищі. Облік риболовів любителів на водоймі здійснювався в будні та вихідні дні не менш ніж один раз на сезон. Одночасно з обліком здійснювався збір інформації з якісного та кількісного складу уловів з заповненням індивідуальної риболовної картки. Для одержання статистично достовірних даних бажано проводився індивідуальний облік уловів в день спостережень не менш ніж у 25 рибалок.

Кількість риби визначається по формулі:


Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі (2.1)


де С – кількість риби, що виловлюється, (кг.);

h – середня тривалість завершеної риболовлі (година .);

R – середня інтенсивність лову даного виду (шт/людино-година )

nб – Середнє число рибалок на водосховища (його ділянці ) у будній день;

xб – число будніх днів у місяці;

nв – те ж для вихідного дня;

xв – число вихідних днів у місяці.


2.3 Статистична обробка результатів


Статистичну обробку інформації проводили за загальноприйнятими методиками [55].

Помилка репрезентативності середнього значення розраховувалась за формулою 2.1:

Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі (2.1)


де m – помилка репрезентативності;

δ – середньоквадратичне відхилення.

Середньоквадратичне відхилення визначали за формулою 2.3:


Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі (2.3)


де V – абсолютне значення признаку (см);

М – серед неарифметичне значення ряду вибірки.


3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА


3.1 Знаряддя та засоби промислового рибальства на Каховському водосховищі та їх ефективність


На Каховському водосховищі у 2008-2009 роках здійснювали промисловий лов 39 рибодобувних підприємств, з них 23 зареєстровані в Запорізькій області, 10 – в Дніпропетровській, 6 – в Херсонській. Таким чином більшість рибодобувних підприємств базується та фактично здійснює промислове вилучення водних живих ресурсів на території Запорізької області – 59 % (Рисунок 3.1).


Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

Рисунок 3.1 – Розподіл рибодобувних підприємств за місцем базування на узбережжі Каховського водосховищі


У порівнянні з 2005 роком кількість рибодобувних підприємств збільшилась на 2 одиниці, по одній в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Як зазначалося вище у 2003 році на Каховському водосховищі в Запорізькій області було зареєстровано 23 рибодобувні підприємства. Склад підприємств за організаційною формою налічує 11 товариств з обмеженою відповідальністю, 5 приватних підприємств, 5 приватних підприємців, та 1 товариство з обмеженою відповідальністю. Таким чином лише 12 рибодобувних організацій здійснюють плату за використаний ресурс відповідно до нормативів плати [31], інші сплачують фіксований єдиний податок. В межах Запорізької області на узбережжі Каховського водосховища розташовано 38 рибоприймальних пунктів, що належать 21 рибодобувній організації, тобто в середньому по 1,8 РПП на одну рибодобувну організацію. Кількість РПП, що входять до складу рибодобувних організацій коливається від 1 до 4 (РПП „Рибний”). Ті організації, що не мають власного рибоприймального пункту, а таких організацій було зареєстровано у 2007 році дві, використовували рибоприймальні пункти інших організацій за договором про спільне використання. На Каховському водосховищі основною одиницею рибопромислового флоту є баркас промисловий – дерев’яний човен, що може вмістити до 500 кг. вантажу, в рух приводиться за допомогою підвісного човнового двигуна, екіпаж складає дві-три людини. Промисловий баркас використовується для здійснення основних промислових операцій: встановлення та вибирання, переборки промислових знарядь лову, тощо (рисунок 3.2). Головним поставником промислових баркасів в Запорізькій області є РПП „Рибний”. На інших водосховищах Дніпровського каскаду використовуються для промислового лову також дюральалюмінієві човни, наприклад типу „Прогресс”.

Для транспортування баркасів до місця промислу і після завершення промислових операцій до рибоприймального пункту на Каховському водосховищі використовується катер РМБ – 40. Катер не приймає безпосередньої участі у промислових операціях, а лише використовується як плавуча база, дозволяє економити кошти на ПММ, оскільки рухається за допомогою дизельного двигуна та дозволяє транспортувати до 3-4 промислових баркасів одночасно.

У 2008-2009 роках промисловий лов здійснювали 187 промислових баркасів, на балансів рибодобувних організацій нараховувалося 15 катерів (таблиця 4.1).

З 23 організацій, зареєстрованих в Запорізькій області, катери мають 5. Найбільша кількість катерів зареєстрована у РПП „Рибний” – 8 одиниць, по одному катеру зареєстровано у ПП Шульга В.П. та ПП „Хвиля”.

Слід зазначити, що найбільша кількість катерів зареєстрована у великих рибодобувних підприємств, які було сформовано на базі риболовецьких колгоспів, РПП „Рибний” на базі риболовецького колгоспу „Дніпро”, ТОВ „Таврія” та ТОВ „Прибой” – на базі однойменних колгоспів

Для промислового лову риби на Каховському водосховищі використовуються такі знаряддя лову, дозволені правилами рибальства: сітки ставні, ятері, ставні неводи, тюлькові трали.


Таблиця 3.1 – Характеристика матеріально-технічної бази рибо добувних організацій на Каховському водосховищі у 2008 - 2009 роках

Користувачі Кількість рибалок, чол.. Кількість РПП, од.

Кількість

одиниць флоту

Типи та кількість знарядь лову




Сітки крупновічкові Сітки дрібновічкові

трали

тюлькові

ставні неводи ятері



човнів катерів




РПП «Рибний» 60 4 29 8 888 642 1 33 181
ПП «Юнікс» 12 1 6 - 230 52 - - 3
ТОВ «Таврія» 42 4 21 2 230 227 - 2 9
ПП «Анапас» 26 3 13 - 95 77 2 - 10
ТОВ ВП «Днепр-Рось» 20 1 10 - 166 23 1 - 70
ТОВ «Затока» 2 1 1 - 29 9 - 2 10
ТОВ «Мрамор-1» 4 1 2 - 40 20 - -
ТОВ «Свет-ЛТД» 10 1 5 - 41 46 1 - 5
ВАТ «Запорізький рибокомбінат» 12 1 6 3 116 55 2 14 10
Біленьковська ВК-99 4 1 2 - 20 12 - - -
ПП «Борісфен-2000» 18 3 9 - 113 50 2 4 6
ПП Шульга В.П. 16 2 8 1 205 70 - - 25
ТОВ «Козацька чайка-2» 20 3 10 - 119 50 1 - 15
ТОВ «Козацька чайка» 6 1 3 - 44 21 - - -
ПП Пахомовский В.Ф. 8 1 4 - 125 106 - - -
ПП «Хвиля» 12 1 6 1 121 70 -
32
ПП «Каховка» 22 1 11 - 388 50 - - 316
ТОВ «Прибой» 20 3 10 - 239 50 7 - -
ТОВ РГ «Запорожець» 16 2 8 - 239 63 - 14 20
ПП Аверін В.В. 14 2 7 - 500 98 3 11 18
ПП Чорний Д.Є. 10 1 5 - 297 87 3 2 -
ПП Волощук Н.А. 18 2 9 - 217 67 - - 18
ПП «Фауна-плюс» 4 1 2 - 120 46 - - -
Разом 376 41 187 15 4582 1991 23 82 748

Сітки ставні за розміром вічка поділяються на дрібновічкові – до 50 мм та крупновічкові – вище 50 мм. Відповідно до Правил промислового рибальства на рибогосподарських водних об’єктах України на Каховському водосховищі дозволяється використовувати дрібновічкові сітки з розміром вічка від 30 до 50 мм та крупновічкові – від 70 і вище. На кожний рік розробляється Режим промислового рибальства, який доповнює та уточнює Правила рибальства. Відповідно до Режиму промислового рибальства на Каховському водосховищі у 2009 році заборонялося використання ставних сіток з розміром вічка від 30 до 36 мм через вміст в уловах підвищеного відсотку особин плітки непромислової довжини та 75 мм через вміст в уловах підвищеного відсотку особин ляща непромислової довжини. Проте дозволялося використання сіток з кроком вічка 52-60 мм на водосховища для відлову карася на закорчованих ділянках водосховища. У період з 19 червня (закінчення весняно-літньої заборони на лов водних живих ресурсів) до 20 серпня заборонялося використання сіток з кроком вічка 38-40 мм. Ріжові сітки на Каховському водосховищі заборонені окрім сіток з кроком вічка 52-60 мм на певних ділянках Каховського водосховища для відлову карася.

Відповідно до Правил промислового рибальства максимально дозволена довжина ставних сіток становить 70 м. Сітки можна об’єднувати в порядок сіток (лаву) довжиною до 500 м.

Оптимальна кількість сіток на Каховському водосховищі відповідно до Режиму на 2009 рік становила для дрібновічкових 3680 одиниць, для крупновічкових – 8150 одиниць.

У 2009 році для здійснення промислового лову водних живих ресурсів на Каховському водосховищі в межах Запорізької області рибодобувними організаціями було заявлено 4582 крупновічкові сітки та 1991 дрібновічкові, що становить в середньому 24 крупновічкові та 10 дрібновічкових ставних сіток на один промисловий баркас.

Мінімальні розміри вічка ятерів, що використовуються на Каховському водосховищі становлять:

в бочці – 30 мм, в крилах – 40 мм. Для ставних неводів: в бочці – 36 мм, в приводах – 40 мм, в крилах – 50 мм.

У 2009 році оптимальна кількість ятерів та ставних неводів на Каховському водосховищі була встановлена на рівні 3050 та 1222 одиниць відповідно. Користувачами було заявлено 748 ятерів та 82 ставних невода.

Загальна кількість штатних рибалок на Каховському водосховищі в межах запорізької області становить 376 чоловік.


3.2 Знаряддя та засоби любительського рибальства на Каховському водосховищі


На внутрішніх водоймах України, у тому числі на Каховському водосховищі в терміни від скресання льоду й до льодоставу (за винятком заборонного нерестового періоду) любительський лов риби, інших водних живих ресурсів дозволяється з берега або із човна, спінінгом і вудками всіх видів із загальною кількістю гачком: на водоймах загального користування – не більше 5. на водоймах, де здійснюється платне любительське рибальство й відданих суспільним об'єднанням для організації любительського рибальства – не більше 10.

У зимовий період (від льодоставу до розтавання льоду) любительський лов риби дозволяється зимовими вудками із блешнею вертикального блеснування з гачком не більше № 10, блешнею, наживкою й живцовою снастями із загальною кількістю гачків: на водоймах загального користування а також відданих суспільним об'єднанням для організації любительського рибальства – не більше 5. На водоймах, де здійснюється платне любительське рибальство – не більше 10.

Вилов живця дозволяється на водоймах сачком діаметром не більше 100 див або "хваткою" ("павуком") розміром 1 на 1 м з вічком сітного полотна не більше 10 мм.

У нерестовий заборонний період любительське рибальство може дозволятися органами рибоохорони на спеціально відведених ділянках водойм однієї поплавочною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега.

Видовий складів уловів риболовів-любителів на Каховському водосховищі нараховує більш ніж 10 видів риб: плітка, карась сріблястий, краснопірка, плоскирка, лящ, верховодка, щука, окунь, судак, декілька видів бичків. Значення кожного виду в уловах відрізняється. Так, найбільше значення в уловах відіграють різні вид бичків – 30,53% від загального вилову, карась – 22,90%, плітка – 11,45%,; найменьше – такі види, як верховодка – 0,38%, краснопірка – 3,82% та інші (рисунок 3.4).

Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі


Рисунок 3.4 – Видовий склад уловів риболовів-любителів на Каховському водосховищі у 2006-2009 роках


3.3 Ефективність засобів та знарядь любительського лову риби


Оцінка впливу насадки, що використовується на інтенсивність лову поплавковою вудкою здійснювалась за результатами опитування 260 рибалок-любителів. Дослідження проводились в період відкритої води. Всі види насадок було поділено на 6 груп: черв’як, опариш, мотиль, насадки змішаного тваринного погодження, змішані насадки (рослинно-тваринного походження).

З таблиці 3.2 видно, що найбільша інтенсивність лову для ляща спостерігається при ловлі вудкою поплавковою на опариша, при цьому інтенсивність склала 1,16. Доволі висока інстенсивність спостерігається і для мотиля – 0,89. Найгірші результати показали насадки рослинного походження, виготовлених на основі круп, муки, хліба та інших. При цьому інтенсивність лову поплавковою вудкою ляща склала 0,57.

Інтенсивність ловлі плітки поплавковою вудкою, навпаки, вище, якщо використовувати насадки рослинного походження (інтенсивність – 0,26)., проте найбільш ефективний спосіб ловлі з використанням мотиля. При цьому інстенсивність ловлі складає 0, 42.

У разі ловлі окуня та йоржа найбільший ефект дають насадки животного походження , за виключенням насадки «опариш».

Найбільш універсальними та ефективними є засоби ловлі, що передбачають використання насадок змішаного походження (суммарна інтенсивність лову – 1,141.

Інтенсивність лова спінінгом, в залежності від насадки наведені в таблиці 3.3.

Характерні представники іхтіофауни Каховського водосховища – судак, щука, окунь. Під час ловлі спінінгом використовувалися наступні насадки: блешня, що коливається, блешня-спінер, джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон), воблери.


Таблиця 3.2 – Інтенсивність любительського лову основних видів –об’єктів любительського рибальства вудкою поплавковою на Каховському водосховищі, особин на людину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році

Вид риби насадки

червяк опариш мотиль змішані животного походження змішані рослиного походження рослинного походження
лещ 0,77 1,16 0,89 0,73 0,77 0,57
плітка 0,069 0,018 0,42 0,074 0,095 0,26
окунь 0,098 0,009 0,15 0,091 0,031 0,008
йорж 0,086 0,009 0,062 0,16 0,067 0,002
плоскирка 0,044 0,088 0,037 0,086 0,13 0,065
Сумарна інтенсивність 1,067 1,284 1,559 1,141 1,095 0,905

Найбільш універсальними насадками на хижаків – джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон), за результатами досліджень сумарна інтенсивність по 3 видам склала 2,01. Проте найбільшу ефективність по окремим видам дають воблери, у разі їх використання сумарна інтенсивність по 2 видам склала 2,76, при цьому найбільш ефективна ловля воблерами судака – 1,75. Використання блешен різних типів дає непогану сумарну ефективність, проте вони значно програють більш сучасним засобам.


Таблиця 3.3 - Інтенсивність любительського лову основних видів – об’єктів любительського рибальства спінінгом на Каховському водосховищі, особин на людину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році.

Вид риби насадки

блешня, що коливається блешня-спінер джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон) воблер
судак 0,077 0,02 0,91 1,75
щука 0,41 0,5 0,75 1,01
окунь 0,001 0,24 0,35
Сумарна інтенсивність 0,488 0,76 2,01 2,76

Ефективність використання донної вудки, в залежності від засобу лову наведені в таблиці 3.4 Найбільша ефективність лову донною вудкою спостерігається у разі використання фідерного знаряддя. Сумарна ефективність по 4 видах склала 1,397.

Таблиця 3.4 - Інтенсивність любительського лову основних видів –об’єктів любительського рибальства спінінгом на Каховському водосховищі, особин на людину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році.

Вид риби насадки

фідерне знаряддя (з годівницею) знаряддя без годівниці
лящ 1,16 1,8
карась 0,06 0,03
сазан 0,007 0
плітка 0,17 0
Сумарна інтенсивність 1,397 0,83

4. ОХОРОНА ПРАЦІ


Під час виконання дипломної роботи дослідження проводилися в польових умовах. В ході роботи використовувалися наступні засоби індивідуального захисту: костюм х/б, костюм рибацький водостійкий, плащ гумовий, фартук гумовий, костюм теплий, чоботи гумові, перчатки латексні.

Безпосередньо перед початком робіт ми одягали індівідуальні засоби захисту, ознайомлювалися з завданням керівника практики та прогнозом погоди,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: