Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
Для загальної і більш повної характеристики економічної ефективності використання основних та оборотних фондів застосовують показник норма прибутку. Його визначають як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих і оборотних фондів:
Нп= [П : (Фос + Фоб)]*100
де Нп — норма прибутку, %;
П — прибуток, грн.;
Фос: і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн.
Таблиця 2.4. Основні виробничі фонди та їх використання на СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/2004, % |
| Вихідні дані: | ||||
| Основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення, грн. | 2736950 | 3173300 | 3292950 | 120,3 |
| Площа сільськогосподарських угідь, га | 1095 | 1073 | 997 | 90,78 |
| Працівники, зайняті в сільськогосподарському виробництві, чол. | 73 | 73 | 70 | 95,9 |
| Вартість валової продукції у співставних цінах , грн. | 1951407,15 | 2072284,29 | 1748806,64 | 89,62 |
| Прибуток, грн. | 774700 | 120100 | 126400 | 16,32 |
| Розрахункові дані: | ||||
| забезпеченість фондами, грн. | ||||
| Фондозабезпеченість | 2499,5 | 2957,4 | 3302,9 | 132,1 |
| Фондоозброєність | 37492,5 | 43469,9 | 47042,1 | 125,5 |
| ефективність використання фондів, грн. | ||||
| Фондовіддача | 0,7 | 0,7 | 0,5 | 71,4 |
| Фондомісткість | 1,4 | 1,5 | 1,9 | 135,7 |
| Норма прибутку, % | 17,4 | 2,4 | 2,3 |
З таблиці 2.4. видно, що дещо збільшилася вартість основних та оборотних фондів (на 20%, або 556 тис. грн). У порівнянні з 2004 роком збільшилися показники фондозабезпеченості та фондоозброєності на 32,1%, або на 803,4. грн.. та на 25,5%, або на 9549,6. грн. відповідно. Проте у зв’язку із зменшенням вартості валової продукції на 10,4% (на 202600,51 грн.), показник фондовіддачі теж зменшився на 28,6% (на 0,2 грн.), а показник фондомісткості збільшився на 35,7% (0,5 грн.), що є дуже негативною тенденцію і показує, що фонди на підприємстві використовуються неефективно. Потрібно також відмітити щорічне зменшення норми прибутку – на 15,1% порівняно з 2004 роком.
Отже підприємство повинне вжити певних заходів для збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості : зменшити кількість недіючого устаткування, підвищити рівень організації виробництва, підвищити коефіцієнт змінності роботи обладнання, удосконалити виробничу структуру основних фондів, модернізувати устаткування, ввести в дію нові технології, устаткування.
Результатом суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва. Спеціалізація полягає у переважаючому виробництві певного виду продукції. Її поглиблення дає змогу ефективніше використовувати наявні ресурси, сприяє концентрації виробничих ресурсів на виробництві певної продукції та удосконалює технологію виробництва. Для того, щоб встановити спеціалізацію підприємства, розглядають структуру грошових надходжень від реалізації усієї продукції.
Таблиця 2.5Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
| Види продукції | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/20004,% | |||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | ||
| Зернові та зернобобові, з них: | 968,1 | 45 | 1112,5 | 45,2 | 1191,7 | 48,2 | 123,1 |
| Пшениця | 769,6 | 35,8 | 993,8 | 40,33 | 830,9 | 33,6 | 108,0 |
| Жито | -- | -- | -- | -- | 2,2 | 0,1 | -- |
| Гречка | 122,0 | 5,7 | 42,6 | 1,72 | 79,5 | 3,2 | 65,2 |
| Кукурудза на зерно | -- | -- | 9,7 | 0,4 | 75,0 | 3,0 | -- |
| Ячмінь | 48,2 | 2,2 | 39,6 | 1,61 | 199,8 | 8,1 | 414,5 |
| Горох | 15,7 | 0,7 | -- | -- | -- | -- | -- |
| Овес | 6,5 | 0,3 | 20,4 | 0,83 | 4,3 | 0,2 | 66,2 |
| Інші зернові | 6,1 | 0,3 | 6,4 | 0,3 | -- | -- | -- |
| Цукрові буряки (фабричні) | 93,9 | 4,4 | 127,85 | 5,2 | 145,9 | 5,9 | 155,4 |
| Силос | 25,5 | 1,2 | -- | -- | -- | -- | -- |
| Інша продукція рослинництва | 21,0 | 0,9 | 26,9 | 1,1 | 39,6 | 1,6 | 188,6 |
| Усього по рослинництву | 1108,5 | 51,5 | 1267,2 | 51,4 | 1377,2 | 55,7 | 124,2 |
| Продукція скотарства, у т.ч. молока | 314,9 | 14,6 | 418,0 | 17,0 | 388,6 | 15,7 | 123,4 |
| Приріст ВРХ | 305,3 | 14,2 | 317,7 | 12,9 | 212,0 | 8,6 | 69,4 |
| Свинарство | 13,5 | 0,6 | 14,7 | 0,6 | 6,0 | 0,24 | 44,4 |
| Коні | -- | -- | -- | -- | 0,96 | 0,04 | -- |
| Інша продукція тваринництва | 5,5 | 0,3 | 6,8 | 0,3 | 5,2 | 0,2 | 94,5 |
| Усього по тваринництву | 639,2 | 29,7 | 757,2 | 30,7 | 612,7 | 24,8 | 95,9 |
| Промислова продукція | 368,4 | 17,1 | 386,7 | 15,7 | 401,4 | 16,2 | 109,0 |
| Роботи і послуги | 35,5 | 1,7 | 39,4 | 1,6 | 41,9 | 1,7 | 118,0 |
| Реалізація товарів | -- | -- | 13,4 | 0,5 | 37,7 | 1,5 | -- |
| Усього по підприємству | 2151,6 | 100 | 2463,9 | 100 | 2470,9 | 100 | 114,8 |
Вивчивши структуру грошових надходжень від реалізації продукції, можна зробити висновок, що протягом останніх трьох років СВК “Пинчуки” мало зерново-молочний напрям виробництва (а саме пшенично-молочний). Так у 2004-2006 роках зернові займали 45%, 45,2 %, 48,2%, а продукція скотарства склала 16,4%, 17%, 15,7% відповідно, при чому переважало виробництво молока. Значну частку зайняла реалізація промислової продукції (майже 17,1%, 15,7%, 16,2% відповідно). У 2004 році в структурі грошових надходжень переважала пшениця (35,8%),виробництво промислової продукції (17,1%) та молока(14,6%), у 2005 році - пшениця (40,3%),виробництво промислової продукції (15,7%) та молока(17%), у 2006 році - пшениця (33,6%),виробництво промислової продукції (16,2%) та молока(15,7%). Аналізуючи кількісні зміни у структурі грошових надходжень, варто відмітити, що реалізація зернових порівняно з 2004 роком зросла на 23,1%, при чому реалізація пшениці зросла на 8%, а ячменю –на 314,5%, за рахунок цього частка рослинництва зросла на 24,2 %, при чому частка цукрових буряків збільшилася на 55,4%. Також зросли частки промислової продукції (на 9%) та реалізації робіт та послуг (на 18%).
Для вивчення економічної ефективності я використаю такі показники, як вартість валової сільськогосподарської продукції в розрахунку на 1га посіву, 1 середньорічного працівника; прибуток або збиток в розрахунку на 1га посіву, 1 середньорічного працівника; валовий дохід в розрахунку на 1га посіву, 1 середньорічного працівника; а також рівень рентабельності.
Вартість валової продукції визначається шляхом множення валового виробництва кожного виду продукції, виробленого в галузі рослинництва, на співставні ціни 2000 року. Поділивши даний показник на загальну площу посіву, середньорічну кількість працівників, кількість відпрацьованих людино-годин та виробничу собівартість продукції, отримаємо усі вище перераховані показники.
Прибуток або збиток визначається, як різниця між виручкою від реалізації продукції та повною собівартістю продукції. Рівень рентабельності визначається як відношення прибутку до повної собівартості продукції. Рівень рентабельності відображує ефективність виробничих витрат на підприємстві.
Таблиця 2.6. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/2004, % |
| Вихідні дані: | ||||
| Вартість валової сільськогосподарської продукції – всього, грн. | 1951407,15 | 2072284,29 | 1748806,64 | 89,6 |
| Прибуток, грн. | 774700 | 120100 | 126400 | 16,3 |
| Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, чол. | 73 | 73 | 70 | 95,9 |
| Площа сільськогосподарських угідь, га. | 1095 | 1073 | 994 | 91,1 |
| Собівартість - всього, грн. | 1376900 | 2343800 | 2344500 | 170,3 |
| Розрахункові дані: | ||||
| Вартість валової продукції, грн. | 1951407,15 | 2072284,29 | 1748806,64 | 89,6 |
| на 1 працівника | 26731,6 | 28387,5 | 24983 | 93,5 |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 1782,1 | 1931,3 | 1852,5 | 104,0 |
| Валовий дохід, грн. | 2151600 | 2463900 | 2470900 | 114,8 |
| на 1 працівника | 29474,0 | 33752,1 | 35298,6 | 119,8 |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 1964,9 | 2296,3 | 2485,8 | 126,5 |
| Прибуток (збиток), грн. | 774700 | 120100 | 126400 | 16,3 |
| на 1 працівника | 10612,3 | 1645,2 | 1805,7 | 17,0 |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 707,5 | 111,9 | 127,2 | 18,0 |
| Рівень рентабельності, % | 156,3 | 105,1 | 105,4 |
Аналізуючи показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, необхідно вказати на те, що більшість з них зменшилася. Вартість валової сільськогосподарської продукції зменшилася, порівняно з 2004 роком, на 10,4% (або на 202600,5 грн.), так у 2004 році вона склала 1951407,15 грн., у 2005 - 2072284,29 грн., у 2006 - 1748806,64 грн., у тому числі вартість валової продукції в розрахунку на 1 працівника зменшився на 6,5% (або на 1748,6 грн.), на 1 га сільськогосподарських угідь вартість валової продукції зросла на 4% (або на 70,4 грн.)
Негативним явищем є також постійне збільшення собівартості сільськогосподарського виробництва. Порівняно з 2004 роком собівартість зросла на 70,3% (або на 967600 грн.), порівняно з 2005 роком зросла на 700 грн.
Позитивним у виробничій діяльності підприємства є збільшення валового доходу : так, порівняно з 2004 роком цей показник зріс на 15% (або на 319300грн.), порівняно з 2005 роком – лише на 0,3% (або на 7000 грн.), у тому числі валовий дохід в розрахунку на 1 працівника зріс на 20% (або на 5824,6 грн.), на 1 га сільськогосподарських угідь валовий дохід зріс на 26,5% (або на 520,9 грн.)
Прибуток зменшився, оскільки зросла собівартість, порівняно з 2004 роком, на 84% (або на 648300 грн.), порівняно з 2005 роком – зріс лише на 5%.так у 2004 році він склав 774700 грн., у 2005 - 120100 грн., у 2006 - 126400 грн., у тому числі прибуток в розрахунку на 1 працівника зменшився на 83% (або на 8806,6 грн.), на 1 га сільськогосподарських угідь зменшився на 82% (або на 580,3 грн.).
Найвищий рівень рентабельності спостерігався в 2004 році – 156,3%, у 2005 році – 105,1%, у 2006 – 195,4%. Порівняно з 2004 роком рівень рентабельності зменшився на 50,9% за рахунок зниження доходу та збільшення повної собівартості.
2.2 Посівні площі, урожайність і валовий збір зерна
Основною складовою сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку в Україні є зернове виробництво і зерновий ринок. Від реалізації зернових культур сільськогосподарські товаровиробники одержують майже третину грошових надходжень (таб. 2.7).
2.7. Частка виручки від реалізації зернових культур у загальній виручці від реалізації усієї продукції сільськогосподарськими підприємствами України за 2002-2005 рр.
-
Рік Загальна виручка від реалізації усієї продукції сільськогосподарськими підприємствами України, млн. грн. У тому числі від реалізації зернових культур млн. грн. % 2002 17117,1 5747,8 29,8 2003 17293,5 4463,2 38,7 2004 23258,5 7138,3 32,6 2005 24840,9 8129,9 32,7 2002-2005 рр. в середньому 20627,5 6369,8 30,9
Зерно для України - стратегічна ринкова продукція. Проте її потенціал за 2002-2005 рр. використаний далеко не повною мірою. Про нестабільність зернового виробництва свідчать дані таблиці 2.7.
Великі коливання у виробництві зерна по роках викликані як зменшенням зібраних площ, так і, насамперед, строкатістю урожайності (табл. 2.8.). Амплітуда таких коливань досягає в окремі роки двократного розміру. Безумовно це відображається не лише на нестабільності аграрного виробництва в цілому, а й на підвищенні соціальної напруги у суспільстві, що мало місце, зокрема, у другій половині 2003 та першій половині 2004 років.
Отже, аналізуючи дану таблицю, потрібно сказати, що найменші зібрані площі, валові збори та урожайність були в 2003 році, а найбільші – у 2005. Серед зернових найбільшу площу протягом 3 років займала пшениця, найменшу – рис.
Динаміка посівних площ передбачає встановлення відношення посівної площі під певною культурою до загальної посівної площі. Аналіз такої структури допомагає визначити, вирощуванню якої культури підприємство надає перевагу.
Таблиця 2.9. Структура посівних площ зернових культур СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
| Культури | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/20004,% | |||
| га | % | га | % | га | % | ||
| Пшениця | 315 | 76,3 | 340 | 68,7 | 350 | 76,9 | 111,1 |
| Жито | -- | -- | -- | -- | 5 | 1,1 | -- |
| Гречка | 43 | 10,4 | 50 | 10,1 | 40 | 8,8 | 93,0 |
| Кукурудза на зерно | -- | -- | 50 | 10,1 | -- | -- | -- |
| Ячмінь | 40 | 9,7 | 40 | 8,1 | 50 | 11,0 | 125,0 |
| Овес | 10 | 2,4 | 10 | 2,0 | 10 | 2,2 | 100 |
| Інші зернові | 5 | 1,2 | 5 | 1,0 | -- | -- | -- |
| Загальна площа | 413 | 100 | 495 | 100 | 455 | 100 | 111,2 |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у 2006 році порівняно з 2004 збільшилася площа посіву пшениці (на 11%, або на 35 га),ячменю (на 25%, або на 10 га), окрім гречки (площа посіву якої зменшилася на 7%, або на 3 га), площа посіву вівсу не змінилася. У 2006 році під зернові культури було відведено 88% усієї посівної площі, у 2005 на зернові припадало 90%, у 2004 – 89%, отже бачимо, що площа, відведена під зернові культури протягом трьох років, не зазнала істотних змін. Незмінними культурами залишалися пшениця, гречка, ячмінь і овес; жито висівалося лише в 2006 році, кукурудза на зерно – у 2005. Серед зернових культур перше місце займає пшениця : у 2004 році – 76,3%, у 2005 - 68,7%, у 2006 – 79,6% від загальної площі зернових культур, друге місце займає гречка : 10,1%, 10,4%, 8,8%, третє місце – ячмінь : 9,7%, 8,1%, 11,0% відповідно.
| Назва культури | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | Відхилення у 2006 до 2004 року (+,-) | |||||||||||
| Площа посіву, га | Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Площа посіву, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц | Площа посіву, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | Площа посіву, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | ||||
| га | % | га | % | га | % | ||||||||||
| Пшениця | 315 | 67,4 | 21228 | 340 | 62,1 | 21116 | 350 | 44,4 | 15549 | 35 | 111,1 | -23 | 65,9 | -56,79 | 73,2 |
| Жито | -- | -- | -- | -- | -- | -- | 5 | 48,4 | 242 | -- | -- | -- | -- | -- | -- |
| Гречка | 43 | 11,3 | 484 | 50 | 13,2 | 662 | 40 | 19,1 | 762 | -3 | 93,0 | 7,8 | 169,0 | 278,0 | 157,4 |
|
Кукурудза на зерно |
-- | -- | -- | 50 | 61,0 | 3051 | -- | -- | -- | -- | -- | -- | -- | -- | -- |
| Ячмінь | 40 | 60,1 | 2403 | 40 | 49,6 | 1983 | 50 | 49,8 | 2488 | 10 | 125,0 | -10,3 | 82,9 | 85 | 103,5 |
| Овес | 10 | 56,5 | 565 | 10 | 56,7 | 567 | 10 | 48,6 | 486 | 0 | 100 | -7,9 | 86,0 | -79 | 86,0 |
| Інші зернові | 5 | 65,6 | 328 | 5 | 60,6 | 303 | -- | -- | -- | -- | -- | -- | -- | -- | -- |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у 2006 році порівняно з 2004 збільшилася площа посіву пшениці (на 11%, або на 35 га),ячменю (на 25%, або на 10 га), окрім гречки (площа посіву якої зменшилася на 7%, або на 3 га), площа посіву вівсу не змінилася. У 2006 році під зернові культури було відведено 88% усієї посівної площі, у 2005 на зернові припадало 90%, у 2004 – 89%, отже бачимо, що площа, відведена під зернові культури протягом трьох років, не зазнала істотних змін.
Аналізуючи врожайність, можна стверджувати, що врожайність культур по господарству спадає. Так, урожайність озимої пшениці зменшилась на 34,1%, або на 23цга, а врожайність гречки зросла на 69%, або на 7,8цга (з 11,3 до 19,1цга), урожайність ячменю і вівса теж знизилась: на 17,1% (або на 10,3 цга) та на 14% (або на 7,9 цга) відповідно. Необхідно зазначити, що тільки врожайність гречки щорічно зростала : порівнюючи 2006 рік із 2004 та 2005, врожайність зросла на 69% (або на 7,8 цга) та на 44,7% (або на 5,9 цга).
Хоча площа посіву під більшість культур збільшується, їхня врожайність зменшується, що є негативним явищем.
Враховуючи потенційні можливості культур стосовно урожайності, можна сказати, що підприємство недостатньо уваги приділяє таким питанням, як поліпшення насінництва, зменшення втрат урожаю при вирощуванні, зберіганні та переробці зерна, впровадження нових організаційних форм господарювання, оптимізація умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку культур, розміщенні після кращих попередників, вирощування інтенсивних сортів, застосування добрив з розрахунку на підвищену заплановану урожайність, використання інтегрованої системи захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб.
Враховуючи динаміку зміни посівних площ та урожайності культур по господарству, можна проаналізувати динаміку валового збору, який залежить від обох вище згаданих показників.
Валовий збір протягом трьох років коливався. Зменшився валовий збір озимої пшениці – на 27% (56,79 ц), і зріс лише валовий збір гречки і ячменю на 57,4% (на 278 ц) і на 3,5% (або на 85 ц) відповідно ,збільшення валового збору ячменю спричинено незначним збільшенням посівних площ під цю культуру (на 25%),а збільшення валового збору гречки спричинено зростанням урожайності даної культури (на 69%).
Вцілому валовий збір пшениці, під яку відведено найбільшу площу, зменшуються. Так у 2004 році він становив 21228 ц, у 2005 році – 21116 ц, у 2006 році – лише 15549 ц. Тож, валовий збір пшениці щорічно зменшується, як за рахунок збільшення валового збору гречки та ячменю, зменшення посівної площі під пшеницю, так і за рахунок збільшення кількості культур, що висіваються, та їх валового збору.
- Економічна ефективність виробництва зерна
Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. У сільському господарстві — це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.
Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників.
Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності. Водночас при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості.
Система показників економічної ефективності продовольчого зерна включає:
урожайність,
собівартість 1 ц зерна,
затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год,
ціна реалізації 1 ц,
прибуток з розрахунку на 1 ц,
рівень рентабельності;
Система показників економічної ефективності фуражного зерна включає:
урожайність,
вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га посіву,
собівартість 1 ц зерна, 1 ц корм, од., перетравного протеїну,
затрати праці на 1 ц зерна, 1 ц корм, од., перетравного протеїну,
ціну реалізації, прибуток з розрахунку на 1 ц,
прибуток з розрахунку на 1 ц,
рівень рентабельності.
Кількісне співвідношення валового збору зерна до понесених
витрат на його виробництво, або урожайності до витрат на 1 га посіву визначають рівень економічної ефективності виробництва зерна.
Таблиця 2.11. Динаміка виробничої собівартості 1 ц зернових культур у СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
| Назва культури | 2004 | 2005 | 2006 |
2006/ 2004, % |
|||
| грн. | % | грн. | % | грн. | % | ||
| Пшениця | 22,6 | 13,7 | 23,4 | 8,0 | 31,7 | 15,3 | 140,3 |
| Жито | -- | -- | -- | -- | 20,8 | 10,1 | -- |
| Гречка | 46,6 | 28,2 | 74,7 | 25,4 | 49,0 | 23,7 | 105,2 |
| Кукурудза на зерно | -- | -- | 112,7 112,7 | 38,3 | 49,3 | 23,8 | -- |
| Ячмінь | 26,6 | 16,1 | 32,0 | 11,0 | 29,5 | 14,3 | 110,9 |
| Горох | 29,7 | 17,9 | -- | -- | -- | -- | -- |
| Овес | 19,1 | 11,5 | 25,4 | 8,6 | 26,5 | 12,8 | 138,7 |
| Інші зернові | 20,8 | 12,6 | 25,7 | 8,7 | -- | -- | -- |
| Зернових, усього | 165,4 | 100 | 293,9 | 100 | 206,8 | 100 | 125,0 |
Аналізуючи таблицю 2.11., варто відмітити, що виробнича собівартість 1 ц усіх зернових культур зросла. Так, виробнича собівартість 1 ц пшениці порівняно з 2004 роком збільшилася на 40,3%, або на 9,1 грн., порівняно з 2005 роком – на 35,5%, або на 8,3грн. ; виробнича собівартість 1 ц гречки порівняно з 2004 роком збільшилася на 5,2%, або на 2,4 грн.; виробнича собівартість 1 ц ячменю порівняно з 2004 роком збільшилася на 10,9%, або на 2,9 грн.; вівсу – на 38,7%, або на 7,4 грн.
Дана таблиця показує очевидну тенденцію у зменшенні затрат праці при виробництві зерна. У 2006 р. порівняно з 2004 р. затрати праці зменшилися на 39%, або на 17 тис. люд.-год. (з 27000 до 44000 люд.-год.). Відповідно це спричинило зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції. Якщо у 2004 р. продуктивність праці, яка розраховується як відношення вартості валової продукції до затрат праці, становила 24,5 грн. на 1 люд.-год., то у 2006 році даний показник становив 31,2 грн. на 1 люд.-год., тобто, зріс на 6,7 грн. на 1люд.-год., або на 27,3%. У свою чергу, трудомісткість зерна у 2004 р. становила 1,8 люд.-год. на 1ц, то у 2006 році даний показник вже становив 1,4 люд.-год. на 1ц, тобто, зменшився на 0,4 люд.-год. на 1ц, або на 22%.
Дана тенденція є надзвичайно позитивною. Підприємство повинне постійно намагатися знижувати затрати праці, що у свою чергу призведе до зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції
Таблиця 2.13. Економічна ефективність виробництва зерна на СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/2004, % |
| Вхідні дані: | ||||
| Кількість реалізованої продукції, ц | 14152 | 24343 | 23058 | 162,9 |
| Повна собівартість реалізованої продукції, грн. | 392100 | 664700 | 863000 | 220,1 |
| Виручено всього від продажу, грн. | 968100 | 1112500 | 1191700 | 123,1 |
| Розрахункові дані: | ||||
| Повна собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | 27,7 | 27,3 | 37,4 | 135,0 |
| Ціна реалізації 1 ц продукції, грн. | 68,4 | 45,7 | 51,7 | 75,6 |
| Прибуток, грн. | 576000 | 447800 | 328700 | 57,1 |
| у т.ч. на 1 ц | 40,7 | 18,4 | 14,3 | 25,1 |
| Рівень рентабельності, % | 246,9 | 167,4 | 138,1 | -- |
Аналізуючи економічну ефективність виробництва зерна, потрібно зазначити, що кількість реалізованої продукції у 2006 році зросла на 63% (або на 8906ц), порівняно з 2004 роком, так, у 2004 році було реалізовано 14152 ц зерна, у 2005 році – 24343 ц, у 2006 – 23058 ц.
Щодо повної собівартості виробництва, то вона щорічно зростає. Найвищою повна собівартість була у 2006 році –863000 грн. Це на 120% більше, ніж у 2004 році, або на 470900 грн., та на 30% більше, ніж у 2005 році, або на 198300 грн. Тобто, значно зросли витрати, пов’язані з реалізацією продукції.
Повна собівартість 1ц зерна варіювала протягом трьох років. Найвищою вона була у 2006 році – 37,4 грн., що на 35% більше, ніж у 2002 році, або на 10грн., а також збільшилась, порівняно з 2005 роком на 37%, або на 10,1грн.
Варто відмітити і позитивні зрушення у показниках економічної ефективності. Так, виручка від продажу зросла на 23,1%, або на 223600 грн. (з 1191700 до 968100 грн.) порівняно з 2004роком.
Проте прибуток від реалізації зменшувався стабільно з кожним роком. У 2006 р. прибуток від реалізації зерна становив 328700 грн. Це на 43% менше, ніж у 2004 році, або на 247300 грн., порівняно з 2005 роком прибуток зменшився на 27%, або на 119100 грн. Прибуток в розрахунку на 1ц аналогічно стабільно зменшувався, у 2004 році цей показник становив 40,7 грн. на 1 ц, у 2005 році – 18,4 грн. на 1 ц, у 2006 показник склав 14,3 грн. на 1 ц, що на 75% менше, ніж у 2004 році (або на 26,4 грн. на 1 ц).
За рахунок зменшення прибутку рівень рентабельності у 2006 р. знизився до 138,1%, тобто, майже в 2 рази, порівняно з 2004р. Таким чином, на кожну гривню витрат підприємство отримувало 138,1 копійок прибутку. Хоча даний рівень рентабельності протягом трьох років постійно знижувався, він вважається високим. Тож, виробництво зерна було рентабельним. Отже можемо зробити висновок, що повна собівартість реалізованої продукції обернено пропорційно впливає на рівень рентабельності підприємства, а прибуток і дохід від реалізації - прямо пропорційно.
Розділ 3. Проектне обґрунтування урожайності зернових та визначення беззбиткового обсягу виробництва
3.1 Інтенсифікація виробництва зерна
Визначальним фактором розвитку зернового господарства має бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин. Поряд із впровадженням інтенсивних технологій значну увагу слід приділяти поліпшенню насінництва, зменшенню втрат урожаю при вирощуванні, зберіганні та переробці зерна, впровадженню нових організаційних форм господарювання, посиленню матеріальної заінтересованості працівників.
Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку рослин, розміщенні культур після кращих попередників, вирощуванні інтенсивних сортів, застосуванні добрив з розрахунку на заплановану урожайність, використанні інтегрованої системи захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб, захисті ґрунтів від ерозії.
Сільське господарство може розвиватися двома шляхами: екстенсивним чи інтенсивним. Інтенсивний шлях, передбачає збільшення виробництва продукції на основі застосування досконаліших засобів виробництва, кваліфікованої праці, нових технологій та методів господарювання. В свою чергу це вимагає додаткових вкладень у розвиток сільського господарства.
Інтенсифікація — це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одиницю земельної площі з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.
Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективнішому використанні тварин, а й в удосконаленні всіх інших, факторів виробництва — матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій і т. ін.
Матеріальною основою інтенсифікації сільського господарства є науково-технічний прогрес.
Науково-технічний прогрес — це процес розвитку та застосування досягнень науки і техніки у виробництві, що зумовлює вдосконалення техніки, технології та організації виробництва на основі механізації й електрифікації виробничих процесів, використання насіння високоврожайних, стійких проти захворювань сортів сільськогосподарських рослин дає змогу значно підвищити врожайність культур, підвищення професійного рівня працівників.
Науково-технічний прогрес пов'язаний також із розвитком організації виробництва і управлінням ним, оскільки за їх допомогою здійснюється об'єднання земельних, матеріальних та трудових ресурсів в єдиний процес виробництва.
Під впливом науково-технічного прогресу вдосконалюється соціальна підсистема: поліпшуються умови праці, зростає професійний і культурний рівень працівників.
Рівень інтенсивності розраховують також як у цілому по сільському господарству, так і в розрізі окремих галузей рослинництва і тваринництва. Він характеризує рівень витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації (1 га сільськогосподарських угідь, 1 гол. тварин). Розрізняють загальні та часткові, вартісні й натуральні показники рівня інтенсивності.
Узагальнюючою характеристикою рівня інтенсивності є сума виробничих витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації. Вона включає основні виробничі засоби в тій частині, в якій вони пішли на виробництво даної продукції, вартість оборотних засобів та оплату праці.
До показників рівня інтенсивності належить сума вартості основних засобів та поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Ця характеристика відображує повні затрати живої та уречевленої праці на одиницю земельної площі й розраховується тільки в цілому по сільському господарству. В розрізі окремих галузей даний показник не визначається, оскільки продукція створюється не всією кількістю основних засобів, а лише в тій частині, в якій вони споживаються і переходять на вартість створеної продукції у вигляді амортизації.
Система показників рівня інтенсивності включає й вартість основних засобів виробництва з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації. Цей показник характеризує суму уречевленої праці й розраховується як у цілому по господарству, так і по комплексу галузей—рослинництву і тваринництву. При цьому в кожному випадку до розрахунку беруться засоби відповідних галузей.
Затрати живої праці з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації також характеризують рівень інтенсивності сільського господарства або його галузі. З підвищенням рівня інтенсивності затрати праці повинні скорочуватися, оскільки дедалі більший обсяг робіт повинен виконуватися за допомогою машин і механізмів. Впровадження прогресивних технологій, спеціалізація та концентрація виробництва також сприяють зниженню затрат живої праці.
Економічна ефективність інтенсифікації характеризується системою показників, які поділяють на вартісні та натуральні.
Одним з основних показників економічної ефективності інтенсифікації є обсяг валової продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Він дає змогу здійснити аналіз у динаміці по одному підприємству й порівняти окремі підприємства за певний період. Збільшення обсягу виробництва продукції з 1 га свідчить про підвищення ефективності використання земельних ресурсів і тих вкладень, які спрямовуються у виробництво сільськогосподарської продукції.
До показників економічної ефективності інтенсифікації належить також обсяг валової продукції, валового та чистого доходу, прибутку з розрахунку на одиницю виробничих витрат, одиницю вартості основних та оборотних виробничих фондів, 1 люд.–год., одного середньорічного працівника. Останні два характеризують продуктивність живої праці й рівень використання трудових ресурсів. Підвищення рівня цих показників свідчить про зростання продуктивності праці на основі механізації та автоматизації виробництва, впровадження нових технологій. Певною мірою це також відображує рівень кваліфікації праці та її організацію.
Фондовіддача, фондомісткість характеризують використання основних виробничих фондів, їх участь у процесі виробництва та ступінь поєднання з іншими ресурсами, зокрема з оборотними фондами.
Важливим показником економічної ефективності інтенсифікації є собівартість одиниці продукції, яка характеризує рівень затрат уречевленої та живої праці в грошовому виразі. Зниження собівартості свідчить про підвищення економічної ефективності інтенсифікації і, навпаки, її підвищення — про зниження ефективності інтенсифікації.
Показником економічної ефективності інтенсифікації є рентабельність виробництва, яка характеризується двома показниками: рівнем