Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Размещено на /


Курсовий проект


Тема: МЕХАНІЗАЦІЯ збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 „Славутич”

ЗМІСТ


ВСТУП

1. ТЕХНОЛОГІЇ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

1.1 Аналіз існуючих технологій та засобів механізації для збирання зернових

1.2 Обґрунтування теми курсового проекту

2. розробка механізованої технології збирання зернових

3. МОДЕРНІЗАЦІЯ конструкції ЗЕРНОВОГО бункера зернозбирального комбайна КЗС - 9 ”СЛАВУТИЧ”

3.1 Обґрунтування необхідності розробки та вихідні дані

3.2 Будова та робота вивантажувального зернового бункера

3.3 Технологічні та конструктивні розрахунки пропонуємого вивантажувального зернового бункера

4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

4.1 Загальні положення

4.2 Визначення річного економічного ефекту від впровадження запропонованих технологічних рішень

4.3 Визначення річного економічного ефекту від впровадження модернізованого комбайна КЗС-9 „Славутич”

4.4 Сумарний річний економічний ефект

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП


Внаслідок не комплексного підходу до здійснення аграрної реформи, порушення еквівалентного обміну між промисловістю і сільським господарством, штучного відриву кредитно-фінансової системи від аграрної сфери економіки сталої тенденції набуло скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, посилення руйнування ресурсного потенціалу агропромислових товаровиробників, зниження їх платоспроможності.

Значно погіршилось матеріально-технічне забезпечення сільського господарства, відбувається виродження генетичного потенціалу рослинницьких і тваринницьких галузей, майже призупинився інвестиційний процес, практично не провадиться оновлення машинно-технічного парку. За десятирічний період кількість тракторів у сільськогосподарському виробництві зменшилась майже у два рази, а зернозбиральних комбайнів - на 40 %. Особливої гостроти набуло зменшення у кілька разів обсягів внесення мінеральних та органічних добрив. Значно погіршилось постачання хімічних засобів захисту рослин. Набула розбалансованого характеру система насінництва зернових, технічних і кормових культур. Зазначене призвело до зниження на 51 % виробництва валової продукції сільського господарства в країні. Майже наполовину скоротилися обсяги виробництва зерна, у 2,5 рази - цукрових буряків, у 4 рази - цукру, на 50-60 % - м'яса і молока.

Найбільш важливе значення для дальшого розвитку зернового господарства матимуть розробка і впровадження зональних і внутрізональних систем його ведення з комплексом агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, спрямованих на підвищення врожайності й валового збору зерна, формування зон його товарного виробництва і поглиблення спеціалізації господарств на виробництві окремих культур.


1. ТЕХНОЛОГІЇ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР


1.1 Аналіз існуючих технологій та засобів механізації для збирання зернових


Збирання врожаю зернових культур представляє собою дуже складний та трудомісткий комплекс робіт, який потребує залучення значної кількості мобільних і стаціонарних агрегатів, транспортних засобів, а також людей. Для підвищення продуктивності праці, зменшення витрат палива, зменшення ручної сили використовуються та впроваджуються інтенсивні технології, щодо вирощування та збирання зернових культур. По можливості в господарствах Миколаївської області купується або орендується нова сільськогосподарська техніка, як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Збирання зернових в господарствах області проходить в основному за допомогою комбайнів СК-5 “Нива”, Дон - 1500 та КЗС-9 “Славутич”.

Роботи за існуючими технологіями вирощування ярих та озимих зернових розпочинаються зразу після збирання попередника. Спочатку проводиться лущення в два кроки на невелику глибину дисковими знаряддями. Для накопичення ґрунтової родючості на поле вноситься органічні та мінеральні добрива. На кожний гектар пара під осінню оранку вносять до 90 тон напівперепрівшого навозу та 3...5 ц мінеральних добрив. Норми внесення уточнюються по результатам ґрунтового аналізу. Особливу увагу приділяють на рівномірність розкидування добрив по поверхні поля. На протязі всього періоду вирощування інженерні служби уважно слідкують за посівами та проводять необхідний комплекс робіт.

Існує два поняття врожаю: складський та біологічний (польовий). Різниця між ними складає величину втрат врожаю при збиранні. Залишені в полі від неякісного збирання колосків, загублене зерно або солома представляють собою не тільки прямі збитки від недобору врожаю, але і створюють умови для розвитку шкідників та хвороби зернових культур, тому боротьба з втратами при збиранні врожаю має важливе народногосподарське значення. Важно не тільки виростити, але й зібрати врожай без втрат.

Технологія збирання зернових культур складається з наступних операцій: зрізування стебел, обмолочування, виділення зерна з вороху та очищення його від домішок. Ці операції виконують в безперервному потоці одну за одною або з нетривалими перервами. Крім основних операцій, при збиранні хлібів проводять допоміжні: транспортують зерно від комбайнів на тік або хлібоприймальний пункт, збирають і скирдують солому, лущать стерню. Комплекс технічних засобів для збирання зернових приведений в табл. 1.1.


Таблиця 1.1

Комплекс оптимального набору технічних засобів для збирання зернових


Операції

Комплекс машини для збирання врожаю, ц/га

15…30 30…50 вище 50

Роздільне збирання.

Скошування хлібів в валки


Підбирання та обмолочування валків

ЖВР-10-03 А;

ЖВ-12,8

Дон-500(1200) з підбирачем

ЖВР-10-03 А;

ЖВ-12,8

Дон-1500(1200)

КЗС-9 з підбирачем

ЖВР-6А-03;

ЖВП-6 А

Дон-1500Б

КЗС-9 з підбирачем


Пряме комбайнування.
Скошування та обмолочування хлібів Дон -1500Б з жаткою 8,6 м та подрібнювачем Дон -1500Б з жаткою 7 м та копнувачем КЗС-9 з жаткою 6 м та копнувачем
Транспортування зерна

КамАЗ-5511;

ЗИЛ-130;

ГАЗ-53

КамАЗ-55102;

КамАЗ-5511

КамАЗ-5511

з прицепом;

ГКБ-8527

Транспортування полови в сховище

МТЗ-80;

ЮМЗ-6Л

2ПТС-4(45)

МТЗ-80

2ПТС-4(45)

МТЗ-80

2ПТС-4(45)

Транспортування соломи на ферму

МТЗ-80

2ПТС-4

МТЗ-80

2ПТС-4

МТЗ-80

2ПТС-4

В даний час найбільшого розповсюдження набули два способи збирання зернових: однофазний (пряме комбайнування) та двофазний (роздільний).

При скошуванні хлібів в валки жатками закладається основа для якісної роботи підбирачів. Найбільш чисто підбирається хлібна маса з валків в тому випадку, коли стебла в валку розташовані один на одному та направлені під кутом 10...250 до вісі валка. Такі валки найбільш стійкі до просідання та менше розкидаються вітром.

В валках, де стебла розташовані під більшими кутами, колоски розташовані в одну сторону. Ці валки більш всього руйнуються вітром, а під час дощу вода по стеблам потрапляє в колосову зону, приводячи до пошкодження зерна. Тому треба слідкувати за тим, щоб соломини в валку були зложені під кутом до горизонту, забезпечуючи стікання вологи від колосу вниз, а не навпаки.

Як правило компактні (неширокі) валки підбираються з меншими втратами. Товщина валка не повинна бути більше допустимої (12...20 мм в залежності від зони) для доброго провітрювання хлібної маси та нормального дозрівання зерна в валку. Щоб не втратити оптимальних строків та своєчасно визначити умови збирання, організують спостереження за достиганням зерна та станом хлібостою. Передзбиральне спостереження за достиганням хлібів розпочинають за 10...12 днів до початку збиральних робіт. Найкращим строком скошування хлібів в валки являється середина воскової стиглості (вологість зерна складає 25...35 %).В залежності від конкретних умов (стан хлібів і погодні умови) вибирають роздільне або пряме комбайнування або обидва способи разом.

Роздільним способом збирають в першу чергу схильні до полягання, осипання, а також засмічені хліба. Щоб не допустити втрат при підбиранні валків не треба застосовувати роздільний спосіб на збиранні посівів з густиною стояння рослин не менше 250-300 на 1 м2 та висотою не нижче 60 см. Роздільний спосіб збирання здійснюють за два проходи збирального агрегату по одному і тому ж полю. Його починають на 5-10 днів раніше, ніж однофазне. Загони розмічають так, щоб найдовша їх сторона співпала з напрямком оранки, валки вкладаються вздовж пануючих вітрів або під кутом до них, скошування проводиться впоперек або під кутом до напрямку посіву. Поля неправильної конфігурації розмічають так, щоб повздовжні сторони загонів були паралельні.

Незважаючи на те, що при роздільному збиранні витрачається більше технічних засобів і праці, економічна ефективність цього способу вища, ніж однофазного. Додаткові затрати при цьому виді збирання окупаються за рахунок збільшення зібраного зерна (в середньому на 1-4 ц/га) та зниження затрат праці і засобів механізації на післязбиральну обробку.

Для прямого комбайнування відводять чисті поля, які мають одночасно достиглий, відносно невисокий стеблостій та достатню стійкість до самоосипання. Збирання врожаю прямим комбайнуванням необхідно проводити не більш чим за чотири-пять днів після повної стиглості зерна. При підготовці поля обирають раціональну конфігурацію, розміри та направлення довгих сторін загонок, а також найбільш вигідніше співвідношення загонок. Готують поворотні полоси, проводять обкоси та прокоси. Позначають позначками любі перешкоди, які можуть заважати нормальній роботі збирально-транспортних агрегатів. Розмір загінок залежить від довжини гону або типу жаткових агрегатів, занятих на скошуванні хлібів в валки.

Вибір розміру загонки повинен сприяти досягненню максимальної продуктивності агрегатів, зайнятих при обмолочуванні хлібів. Якщо на полі планується одночасно використовувати декілька збирально-транспортних ланок, то число загонок повинно бути рівне або кратне числу цих ланок. Це створює необхідні умови до закінчення збирання зернових в загонах одночасно всіма комбайнами, виключає можливість їх розосередженністі по полям та запобігати потраплянню на зернообробні пункти неоднорідних партій зерна.

Для продуктивної роботи комбайни основної збиральної ланки збирають тільки загони прямокутної форми, а залишившуюся частину полів докошують комбайнами збиральної ланки по підготовці ланів.

З метою зменшення переїздів по полю транспортних засобів та підвищення їх продуктивності, обов’язково повинні готуватись розвантажувальні або транспортні магістралі. Які представляють собою повздовжні полоси загонки, вільні від хлібостою. Розвантажувальні магістралі прокладають з таким розрахунком, щоб вони відповідали місцю розвантаження зерна з бункера комбайна, а транспортні (через кожні 800…1000 м) – тільки для збільшення швидкості руху транспортних засобів по полю. Відстань між розвантажувальними магістралями залежить від швидкості наповнення бункерів, а транспортні від врожайності та ширини захвату жатного агрегату.

Впровадження в сільськогосподарське виробництво збирально-транспортних комплексів дають змогу значно зменшити строки збирання, зменшити втрати зерна, раціонально використовувати трудові ресурси, підвищити якість робіт та покращити використання обробляємої землі.


1.2 Обґрунтування теми курсового проекту


Виходячи з аналізу технологій збирання зернових культур в господарствах Миколаївської області, а також враховуючи перспективи подальшого розвитку збирання зернових культур з мінімальними втратами, можна зробити наступні висновки:

за результатами проведеного пошуку, більшість господарств області в Миколаївської області, мають у своєму розпорядженні необхідні земельні угіддя, технічні та трудові ресурси для високоефективного виробництва;

спеціалізація більшості господарств області це вирощування зернових та технічних культур, тому подальше нарощування обсягів цих галузей сприяє зростанню прибутку;

в технології вирощування та збирання зернових культур є ще ряд недоліків, до яких слід віднести питання організаційного характеру під час збиральних робіт, порушення правил агротехніки, а також необґрунтоване використання машинно-тракторних агрегатів.

Виходячи з аналізу технологій збирання зернових можна зробити висновок, що на сьогоднішній день існує три основних способи збирання зернових. Із них однофазний спосіб є найбільш вигідним з точки зору експлуатаційних затрат та економії часу. Двохфазний спосіб потребує більшої затрати часу та експлуатаційних затрат, але зменшує втрати зерна та покращує його якість. Тому переваги окремим технологіям збирання надавати недоцільно тому, що вони залежать від природнокліматичних умов, а також наявності необхідного комплексу сучасних машин для збирання.


2. розробка механізованої технології збирання зернових


Комплексна механізація збирання зернових передбачає виконання вказаних операцій комплексами машин та обладнанням в кращі агротехнічні строки та в строгій відповідності з обраною технологією виробництва. Перед початком збиральної компанії вирішують питання технологічного забезпечення збирання: оцінюють об'єм робіт по культурам, розраховують середнє навантаження на комбайн, враховують можливості, способи та строки збирання за станом хлібної маси, підготовлюють поля та під’їздні шляхи до збирання, враховують способи та маршрути руху агрегатів й обслуговуючих машин, підготовлюють техніку до роботи, враховують відповідну її комплектацію, розраховують та організовують збирально-транспортні комплекси, враховують пункти технічного обслуговування та ремонту, підвезення пального та мастильних матеріалів в необхідній кількості.

Важливою передумовою успішного збирання хлібів є раціональне співвідношення посівних площ, які збираються одно- чи двофазним способом, що дозволяє зібрати врожай в оптимальні строки, з найменшими затратами праці, коштів та не допустити втрат. Також необхідно визначити, як можна точніше, початок та спосіб збирання врожаю.

На підставі використання інформації по прогнозуванню стану хлібостою, а також отриманим даним по результатам огляду ланів, уточнюють площі, які необхідно зібрати прямим комбайнуванням та роздільним способом, а також початок та строки збирання для кожного поля.

Щоб зібрати врожай зернових без втрат у максимально стислі строки, усі роботи по проведенню збирання повинні проводитись згідно розробленому плану, який складають на підставі знання видів та особливостей дозрівання окремих сортів культур, характеру засміченості полів, метеорологічних умов та наявності збиральної техніки.

Господарства області постійно вирощує перспективні сорти озимої пшениці та ячменю, які підлягають для вирощування за інтенсивною технологією: Дніпровська 846, Одеська 51 та Старт. Ці сорти мають специфіку наливання та одночасного дозрівання зерна. Найбільша кількість сухої речовини у зерні цих сортів накопичується в молочну фазу. Наливання зерна у більшості випадків закінчується при вологості 30...35 %. Їх рекомендують збирати у фазі середини воскової стиглості роздільним способом чи у фазі повної стиглості прямим комбайнуванням з таким розрахунком, щоб загальний період збирання першим чи другим способом не перевищував 6 - 7 днів після закінчення наливання зерна. При значному перестої на кореню у цих сортів неминучі вагомі втрати та зниження якості зерна. Ячмінь дозріває раніше ніж інші зернові культури, тому збирання треба починати з цієї культури.

Спочатку необхідно скошувати хлібну масу у валки на полях, які мають надмірну засміченість. Після того як зерно у валку достигло, а рослина маса висохла валки підбирають та обмолочують. На полях, хлібостій яких чистий та прямостоячий починають збирання прямим комбайнуванням. Закінчити збирання необхідно за 5 - 6 днів. Після закінчення збирання врожаю ячменю, проводиться скошування у валки озимої пшениці. Підбирання та обмолочування валків проводиться після того, як зерно в валках достигло фази повної стиглості. Збирання зернових відбувається в два етапи. Перший етап – збирання ячменю, другий – збирання озимої пшениці, гречки. Це обумовлено значним часовим інтервалом між строками початку збирання ячменю, гречки та пшениці.

Основною культурою другого етапу є озима пшениця. Пшеницю збираємо з масиву площею 600 га, з якої 350 га збираємо прямим комбайнуванням, а 250 га – роздільним способом. Середня врожайність пшениці на всьому масиві становить 4 - 4,5 т/га.

Господарства мають потреби в соломі та полові, так більшість з них займається тваринництвом. Крім цього незернову частину врожаю збирають частково для потреб населення, частка якої в середньому складає 30 % від соломи та полови. Останню частку незернової частини розкидають по полю, це підвищує родючість ґрунту, дає змогу відразу після збирання врожаю зерна провести первиний обробіток ґрунту, що в кінцевому результаті знижує загальні затрати на збирання врожаю.

Розрахунок техніко-економічних показників. Для раціонального та обґрунтованого вибору номенклатури збиральної техніки та транспортних засобів для кожного способу збирання є необхідним визначити техніко-експлуатаційні та техніко-економічні показники.

Допустима пропускна здатність молотарки комбайна (кг/с) визначається залежно від врожайності, соломистості, та вологості культури, що збирається:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.1)


де qв – можлива пропускна здатність залежно від соломистості та врожайності при нормальній вологості зернової маси, кг/с;

Wф – фактична вологість зернової маси,


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.2)


де qм – пропускна здатність молотарки при роботі в заданих умовах, кг/с;

дс – соломистість.


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.3)


де а1 – коефіцієнт, який враховує пристосованість культури до обмолоту;

qе – еталона пропускна здатність молотарки, кг/с;

U – врожайність зерна, т/га;

b1 – коефіцієнт, який враховує тип молотильного пристрою.


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"


Максимально допустима швидкість руху комбайна обмежується пропускною здатністю молотарки комбайна або потужністю двигуна. Допустима швидкість (Vр пз) за пропускною здатністю молотарки визначається виразом:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.4)


де Вк – конструктивна ширина захвату жатки комбайна, м;

в – коефіцієнт використання ширини захвату жатки;

U – врожайність, т/га:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.5)


де Uз – врожайність зерна, т/га.

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич".

Необхідна ефективна потужність двигуна при роботі комбайна зі швидкістю Vр пз визначається за виразом:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.6)


де: Rм – опір переміщенню комбайна, кН;

змг – ККД трансмісії;

зд – коефіцієнт, який враховує втрати потужності на буксування;

зрп – коефіцієнт, що враховує втрати потужності в клинопасовій передачі;

Nпт – питомі витрати потужності на технологічний процес;

Nввпхх – затрати потужності на холостий хід механізмів машини;

Nввпдоп – затрати потужності на привід допоміжних агрегатів;

зввп – ККД передач.

Опір руху комбайна визначаємо за формулою:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.7)


де Gм – сила тяжіння комбайна;

fм – коефіцієнт опору коченню;

і – похил місцевості.

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Робоча швидкість валкової жатки при скошуванні хлібів залежить від ширини захвату жатки і густини хлібостою. Швидкість Vp, км/год, визначають за формулою:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.8)


де Вр – робоча ширина захвату жатки, м;

Г – густина хлібостою, шт/м2.

Підставляючи значення визначаємо робочу швидкість валкової жатки:

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич".

Рівняння балансу часу зміни при збиранні зернових культур має вигляд:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.9)


де Тр – чистий робочий час зміни, витрачений на корисну роботу агрегату;

Тх – час на холості повороти агрегату;

Тто – час для технологічного обслуговування агрегату (очищення робочих органів, перевірка якості роботи, вивантаження зерна з бункера комбайна, заміна візка). Час на технологічне обслуговування агрегату розподіляється на циклове (Тто ц) та позациклове (Тто п), що планується в цілому на зміну. При прямому комбайнуванні Тто п = 0,12 Тзм;

Тпз – час на підготовчо-завершальні роботи (Тпз = 0,08 Тзм);

Тпер – час на переїзди з ділянки на ділянку протягом зміни (Тпер = 0,02 Тзм);

Твоп – час для особистих потреб (Твоп=0,048 Тзм). Час для особистих потреб розподіляється на відпочинок (0,024 Тзм) та на фізіологічні потреби (0,024 Тзм).

Складові балансу часу зміни складають:

- час на технологічне циклове обслуговування, який визначається за формулою:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.10)


де tто ц – технологічний час одного циклу збиральних робіт, год;

nц – кількість циклів за зміну.


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.11)


де tрб – час на розвантаження бункеру комбайна, який становить 0,06 год;

tзп – час на зміну візка становить 0,03...0,04 год.

Кількість циклів за зміну розраховують за формулою:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.12)


де tц – час одного циклу збиральних робіт, год:

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.13)

де tх – час на холості повороти агрегату, який припадає на один цикл збиральних робіт, год:

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.14)

де ц – коефіцієнт робочих ходів.

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Час чистої роботи збирального агрегату, який визначається за формулою:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.15)


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Час на холості повороти агрегату за зміну, год:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.16)


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Рівняння балансу часу зміни у числовому виразі буде мати вигляд:

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Визначаємо коефіцієнт використання часу зміни з виразу:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.17)


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Так як робоча швидкість руху агрегату і швидкість на поворотах значно відрізняються, тоді знаходять час корисної роботи агрегату з урахуванням коефіцієнту руху (фрух), який визначається за формулою:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.18)

де k – відношення швидкостей, що знаходиться з виразу:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.19)


де Vп – швидкість руху на повороті.

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Тоді коефіцієнт руху буде дорівнювати:

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

У цьому разі час чистої роботи, год, становить:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.20)


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Продуктивність збирального агрегату за годину змінного часу:

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.21)

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Витрата палива для заданих умов буде складати, кг/га:


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (2.22)


де gга – питома витрата палива двигуном комбайна, кг/кВт год;

Nе – ефективна потужність двигуна комбайна, кВт.


Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич"

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: