Планування робіт по ремонту і технологія ремонту жатки кормозбирального комбайну КСК-100
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Роменський коледж Сумського НАУ
Планування робіт по ремонту і технологія ремонту жатки кормозбирального комбайну КСК-100
Керівник проекту Лотішко О.П.
Розробив Левшин Т.Ю.
2010
Вступ
В процесі експлуатації тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин їхні функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок спрацювання, корозії, пошкодження деталей, утомленості матеріалу, з якого виготовлені й таке інше. В машинах виникають різні несправності (дефекти) що знижують ефективність їх використання. Для запобігання появи дефектів і своєчасного усунення їх, трактори, автомобілі, сільськогосподарські машини піддають технічному обслуговування та ремонту.
Технічне обслуговування - це комплекс операцій для підтримання машин в працездатному чи справному стані під час використання їх, стоянки, зберіганні або транспортуванні. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання машин.
Ремонт представляє собою комплекс операцій по відновленню справності або працездатності машини, відновлення деталей, вузлів, тощо.
На технічне обслуговування і ремонт машин в сільському господарстві витрачаються кожний рік мільйони гривень але не дивлячись на такі великі затрати, машини нерідко простоюють багато часу.
Загально відомо що ефективність і високопродуктивне використання техніки можливе лише при умові добре організованій і науково-обгрунтованій системі технічного обслуговування і ремонту.
Тільки при постійному удосконаленні системи технічного обслуговування і ремонту можна досягти більш високої ефективності в використанні машин.
В системі технічного обслуговування ф ремонту машин важливе місце належить технологічним, інженерним питанням в області ремонту машин.
В процесі експлуатації внаслідок ряду причин (спрацювання, утомленості матеріалів, деформації та інше) працездатність машин періодично порушуються, тому виникає об’єктивна потрібність в ї відновленні. Високоякісне відновлення працездатності машин не можливе без знання технології їх ремонту.
Щоб в якійсь мірі допомогти працівникам які працюють в ремонтних майстернях розроблені методичні рекомендації по ремонту і ТО машин, складені довідники, операційні, маршрутні карти і т. д.
1. Характеристика господарства
1.1 Землекористування та склад виробничих підрозділів господарства
Приватне сільськогосподарське підприємство «Глорія» Конотопського району, Сумської області розташовано в південно-східній частині району. Відстань від господарства до районного центру м. Конотоп 34 км, до обласного центру м. Суми - 150.
Центральна садиба господарства знаходиться в селі Пекарі. На території господарства знаходиться одне село Пекарі.
Найближча залізнична станція «Конотоп» знаходиться на відстані 35 км.
ПСП «Глорія» одногалузеве господарство, спеціалізується на виробництві продукції рослинництва. В рослинництві господарство спеціалізується на вирощуванні таких культур як озима пшениця, ячмінь,горох та інші культури. Вироблена в господарстві продукція здається на пункти реалізації: зерно - на Дубов’язівський елеватор.
ПСП "Глорія» знаходиться в лісостеповій зоні України, що характеризується помірно - континентальним кліматом, що в свою чергу означає, що в цій зоні клімат формується континентальними повітряними масами: зима як правило з середніми або малими морозами, літо - помірно жарке. Середньорічна температура до + 4,5°С, середня кількість опадів в середньому коливається від 430 до 700 мм, причому 35-40 % опадів припадає на літні місяці. Тривалість без морозного періоду становить близько 250 днів. Як висновок, можна сказати, агрокліматичні умови є досить сприятливими для вирощування багатьох сільськогосподарських культур. Рельєф території не однорідний. Поверхня розчленована ярами, балками.
В землекористуванні ПСП «Глорія» 1505,6 га земельних угідь із них ріллі 1209,7 га, сінокосів – 257 та пасовищ - 38,9 га.
1.2 Склад машинно тракторного парку господарства
Основною передумовою для вирощування сільськогосподарських культур є повноцінне і належне забезпечення господарства машинно-тракторним парком.
Таблиця 1.1 Склад машино – тракторного парку ПСП «Глорія»
| Назва машини | Марка машини | Кількість, шт. | Річна планова наробітка ум. га., км | ||
|
Трактор Трактор Трактор Трактор Трактор Автомобіль Автомобіль Зернозбиральний комбайн Зернозбиральний комбайн Силосозбиральний комбайн Плуги Борони Борони Сівалки Сівалки Культиватори Причепи Жатки Розкидачі Розкидачі |
Т-150К МТЗ-80 ЮМЗ-6Л Т-16 К-700 САЗ-3507 ЗИЛ-130 ДОН-1500 СК-5 «Нива» КСК-100 Різних марок Зубові Дискові Зернові Кукурудзяні Різних марок Різних марок Різних марок Мін. Добрив Орг. Добрив |
3 3 2 2 6 6 2 3 1 2 7 25 4 6 3 10 15 5 2 2 |
1800 1300 1250 950 2100 40000 45000 - - - - - - - - - - - - - |
||
|
Косарки Гичкозбиральна машина Оприскувачі Котки Зчіпки |
Різних марок БМ-6 ОВТ-1В 3ККШ-6 Різних марок |
5 1 2 7 6 |
- - - - - |
||
1.3 Пропозиції по покращенню ТО і ремонту машин в господарстві
Існуюча ремонтно-обслуговуюча база господарства вимагає: ремонтну майстерню, пункт технічного обслуговування, склад паливо-мастильних матеріалів, склад запасних частин, майданчик для зберігання і регулювання сільськогосподарських машин.
Матеріально-технічна база ПСП «Глорія» не в повній мірі відповідає теперішнім вимогам. Ремонтна майстерня і пункт технічного обслуговування не в повній мірі забезпечені необхідним обладнанням, пристроями, стендами, інструментом для проведення якісного ремонту і технічних обслуговувань тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин.
В зв’язку з недостатньою кількістю обладнання ремонт і ТО проводиться не в повному об’ємі і з невисокою якістю.
На якість ремонту і ТО також впливає і недостатнє забезпечення запасними частинами.
З метою покращення ремонтно-обслуговуючої бази пропоную оснастити майстерню і пункт технічного обслуговування новим обладнанням, стендами, інструментами.
2. Розрахункова частина
2.1 Розрахунок кількості ремонтів і ТО машин
2.1.2 Розрахунок кількості ремонтів і ТО тракторів
Кількість капітальних ремонтів визначається за формулою
Nкр
=
,
(2.1) [
де W p – річна планова наробітка на один трактор
М кр – міжремонтна наробітка до капітального ремонту
n- кількість тракторів однієї марки
Визначаємо кількість капітальних ремонтів тракторів Т- 150 К
N
кр
=
![]()
Приймаємо 0
Кількість поточних ремонтів визначається за формулою
N
пр.
=
N
кр,
(2.2) [
де М пр – міжремонтна наробітка до поточного ремонту
Визначаємо кількість поточних ремонтів тракторів Т- 150 К
N
пр
=
![]()
Приймаємо 1
Кількість технічних обслуговувань ТО 3 визначаємо за формулою
N
то3 =
(N
кр
+
N пр.),
(2.3) [
де М то 3 - міжремонтна наробітка до ТО 3
Визначаємо кількість ТО 3 тракторів Т- 150 К
N
то3 =
![]()
Приймаємо 1
Кількість ТО 2 визначаємо за формулою
N
то2 =
(N
кр
+
N пр.+
N то3),
(2.4) [
де М то2 - міжремонтна наробітка до ТО 2
Визначаємо кількість ТО 2 тракторів Т- 150 К
N
то2 =
![]()
Приймаємо 9
Кількість ТО 1 визначаємо за формулою
N
то1 =
(N
кр
+
N пр.+
N то3
+
N то2),
(2.5) [
де М то1 - міжремонтна наробітка до ТО 1
Визначаємо кількість ТО 1 тракторів Т- 150 К
N
то1 =
![]()
Приймаємо 37
Кількість сезонних технічних обслуговувань визначаємо за формулою
N
сто =
(2.6) [
де
- кількість
тракторів
однієї марки
Визначаємо кількість СТО тракторів Т- 150 К
N сто = 2 * 3 = 6
Аналогічно проводимо розрахунки решти тракторів і результати заносимо до таблиці 2.1
2.1.2 Розрахунок кількості ремонтів і ТО автомобілів
Кількість капітальних ремонтів автомобілів визначається за формулою
Nкр
=
,
(2.7) [
де Wp – міжремонтний пробіг до капітального ремонту
n- кількість автомобілів однієї марки
Мкр – міжремонтний пробіг до капітального ремонту
Визначаємо кількість капітальних ремонтів автомобілів ЗІЛ -130
N
кр
=
![]()
Приймаємо 0
Кількість поточних ремонтів не розраховується, а розраховується трудоємкість поточних ремонтів за формулою
Т
пр.
=
,
(2.8) [
де Т 1 – трудоємкість одного умовного ремонту
Визначаємо трудоємкість поточних ремонтів автомобілів ЗІЛ -130
Т
пр.
=
477 люд. год
Кількість технічних обслуговувань ТО 2 визначається за формулою
N
то2 =
N
кр,
(2.9) [
де М то2 – міжремонтний пробіг до ТО 2
Визначаємо кількість ТО 2 автомобілів ЗІЛ -130
N
то2 =
![]()
Приймаємо 8
Кількість ТО 1 визначаємо за формулою
N
то1 =
(N
кр
+
N то2),
(2.10) [
де М то1 - міжремонтна наробітка до ТО 1
Визначаємо кількість ТО 1 автомобілів ЗІЛ -130
N
то1 =
![]()
Приймаємо 24 Кількість СТО визначаємо за формулою
Nсто =2 * n, (2.11) [
де n – кількість автомобілів однієї марки
Визначаємо кількість СТО автомобілів ЗІЛ -130
Nсто = 2 * 2 = 4
Аналогічно провидимо розрахунки по решті автомобілів і результати заносимо до таблиці 2.1
2.1.3 Розрахунок кількості ремонтів і ПСТО сільськогосподарських машин
Кількість поточних ремонтів сільськогосподарських машин визначається за формулою
N пр = n * η ox, (2.12) [
де n – кількість сільськогосподарських машин однієї марки
η ox – коефіцієнт охоплення ремонтом
Визначаємо кількість поточних ремонтів силосозбиральних
комбайнів КСК -100
N пр = 2 * 0,60 = 1,2
Приймаємо 1
Кількість після сезонних технічних обслуговувань визначається за формулою
N псто = n * η п, (2.13) [
де η п – коефіцієнт повторності
Визначаємо кількість ПСТО силосозбиральних комбайнів КСК -100
N псто = 2* 1 = 2
Аналогічно проводимо розрахунки по решті сільськогосподарських машин і результати заносимо до таблиці 2.1
Таблиця 2.1 Кількість ремонтів і ТО машин
Назва машин |
Марка машин |
Кількість шт. |
Вид ремонту або ТО |
Кількість ремонтів або ТО |
Місце проведен-ня | ||||||||
|
Трактор Трактор |
Т 150 К МТЗ -80 |
3 3 |
КР ПР ТО 3 ТО 2 ТО 1 СТО КР ПР ТО 3 ТО 2 ТО 1 СТО |
0 1 1 9 37 6 0 2 2 15 59 6 |
Агротехсервіс ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ЦРМ Агротехсервіс ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ЦРМ |
||||||||
|
Автомобіль Автомобіль Зернозбиральний комбайн Силосозбиральний комбайн Культиватори Косарки Сівалки Сівалки Плуги Розкидачі |
САЗ 3507 ЗІЛ -130 СК -5 КСК -100 різних марок різних марок зернові кукурузн. різних марок орг. добрив |
6 2 1 2 10 5 6 3 7 2 |
СТО КР ПР ТО 2 ТО 1 СТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО |
12 0 477 л.г. 8 24 4 0 1 1 2 7 20 3 5 4 12 2 3 5 14 1 4 |
ЦРМ Агротехсервіс ЦРМ ЦРМ ПТО ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ |
||||||||
|
Розкидачі Причіпи Зчіпки Жатки Гичкозбиральна машина Оприскувачі Котки Борони Борони |
мін. добрив різних марок різних марок різних марок БМ -6 ОВТ -1В ЗККШ -6 зубові дискові |
2 15 6 5 1 2 7 25 4 |
ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО ПР ПСТО |
1 4 9 30 3 12 3 5 0 1 1 2 4 14 19 50 3 8 |
ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ ЦРМ |
||||||||
2.2 Складання річного плану завантаження майстерні
Вихідними даними для складання річного плану завантаження майстерні є:
а) кількість машин по маркам (тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин);
б) планове річне навантаження на одну машину;
в) міжремонтна наробітка до ремонтів і технічних обслуговувань;
г) коефіцієнт охоплення ремонтом;
д) коефіцієнт повторності ПСТО;
ж) трудоємкість одного ремонту або технічного обслуговування.
За даними складу машинно-тракторного парку і міжремонтної наробітки до ремонтів і технічних обслуговувань розраховуємо кількість ремонтів і ТО і результати розрахунків заносимо до таблиці 2.2. Також в цю таблицю заносимо трудоємкість одного ремонту і загальну трудоємкість.
Потім загальну трудоємкість, кількість ремонтів і технічних обслуговувань розносимо по місяцям. Річний план завантаження майстерні наведено в таблиці 2.2.
В річний план не заносимо капітальні ремонти тракторів, автомобілів – їх проводять в спеціалізованих підприємствах, а також не заносимо ТО 2 тракторів і ТО 1 автомобілів – їх проводять в пунктах технічного обслуговування.
2.3 Складання зведеної відомості завантаження майстерні
Зведена відомість завантаження майстерні складається на основі річного плану завантаження майстерні.
Зведена відомість наведена в таблиці 2.3
2.4 Складання графіка завантаження майстерні
Графік завантаження необхідний для більшої наглядності завантаження ремонтної майстерні, він приведений в графічній формі.
Графік завантаження будується по даним річного календарного плану завантаження майстерні. Основна мета побудови графіка – рівномірне розподілення об’єму робіт протягом року.
На графіку вибираємо масштаб трудоємкості робіт: по горизонталі відкладаємо місяці року, по вертикалі – трудоємкість в людино-годинах.
Графік складаємо по окремим видам машин. Кожний прямокутник заштриховуємо в раніше прийнятих умовних позначеннях і так по всім видам ремонтів і технічним обслуговуванням.
Графік завантаження ремонтної майстерні наведено на аркуші 1 графічної частини.
2.5 Визначення фондів робочого часу
2.5.1 Визначення фондів робочого часу майстерні
Фонд робочого часу майстерні визначається за формулою
Ф м = [(d к – d в – d c) *t * n – (d пв + d пс)], год. (2.14) [
де d k – кількість календарних днів, d k = 365 дн.
d в – кількість вихідних днів, d b = 52 дн.
d c – кількість святкових днів, d c = 9 дн.
t – тривалість зміни, t = 7 год.
n – кількість змін, n = 1.
d пв – кількість передвихідних днів, d nb = 51 дн.
d пс – кількість передсвяткових днів, d пс = 6 дн.
Ф м = [(365 – 52 – 9) *7 * 1 – (51 + 6)] = 2071,00 год
Фонд робочого часу майстерні становить 2071,00 годин.
2.5.2 Визначення фондів робочого часу виробничого робітника
Фонд робочого часу виробничого робітника визначається за формулою
Ф др = [(d к – d в – d c - d о) * t * n * η о – (d пв + d пс)], год. (2.15) [
де η о – коефіцієнт який враховує втрати робочого часу по поважним причинам, η о = 30 днів
Ф др = [(365 – 52 – 9 – 30)* 7 * 1 * 0,96 – (51 + 6)] = 1784,28 год
Фонд робочого часу виробничого робітника становить 1784,28 годин
2.5.3 Визначення фондів робочого часу обладнання
Фонд робочого часу обладнання визначається за формулою
Ф об = [(d к – d в – d c) * t * n * η об – (d пв + d пс)], год. (2.16) [
де η об – коефіцієнт який враховує простої обладнання на ремонті і ТО, η об = 0,95
Ф об = [(365 – 52 – 9)* 7 * 1 * 0,95 – (51 + 6)] = 1964,60 год
Фонд робочого часу обладнання становить 1964,60 годин
2.6 Визначення штату майстерні
Кількість виробничих робітників визначається за формулою
чол
(2.17) [
де Т с – сумарна трудоємкість майстерні Т с = 7757,8 люд. год.
Ф др. – фонд робочого часу виробничого робітника, Ф др. =1728 год.
ℒ - коефіцієнт який враховує перевиконання норм виробітки,
ℒ = 1,1.…1,3.
=
3,95 чол.
Приймаємо 4 робітника
Кількість допоміжних робітників визначається за формулою
Р д = 0,08 * Р п, чол. (2.18) [
Р д = 0,08 * 4 = 0,32 чол.
Приймаємо 1.
Кількість інженерно-технічних робітників визначаємо за формулою
Р ітр = 0,1 * (Р п + Р д), чол. (2.19) [
Р ітр = 0,1 * (4 + 1) = 0,5 чол.
Приймаємо 1.
Кількість молодшого обслуговуючого персоналу визначається за формулою
Р моп = 0,03 * (Р п + Р д), чол. (2.20) [
Р моп = 0,03 * (4 + 1) = 0,15
Приймаємо 0
Кількість службовців визначається за формулою
Р сл. = 0,07 * (Р п + Р д), чол. (2.21) [
Р сл = 0,07 * (4 + 1) = 0,35
Приймаємо одного службовця який буде виконувати одночасно і обов’язки молодшого обслуговуючого персоналу Визначаємо штат майстерні
Р = Р п + Р д + Р ітр + Р моп + Р сл, чол. (2.22) [
Р = 4 + 1 + 1 + 0 + 1 = 7 чол.
В майстерні необхідно 7 робітників
Визначаємо кількість робітників в відділенні по ремонту сільськогосподарських машин за формулою
Р
с.м
=
,
чол. (2.23) [
де Т с – сумарна трудоємкість в відділенні по ремонту
сільськогосподарських машин Т с. г. м =2377,1 люд. год.
Ф др. - фонд робочого часу виробничого робітника,
Ф др. =1784,28 годин
ℒ - коефіцієнт перевиконання норми
ℒ = 1,1….1,3.
Р
с.м
=
= 1,2
Приймаємо 1 слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин
2.7 Визначення такту виробництва
Тактом виробництва називається час в годинах через який із майстерні виходить одна відремонтована машина.
Такт виробництва визначається за формулою
τ
=
,
(2.24) [
де Ф м – фонд робочого часу майстерні
Ф м = 2100,00 год.
N – програма ремонту
Програма ремонту визначається за формулою
N
=
,
од. (2.25) [
де T c – сумарна трудоємкість майстерні
Т с = 7757,8 люд. год.
300 – трудоємкість одного умовного ремонту.
N
=
= 25,85 од.
Приймаємо 26 одиниць
Визначаємо такт виробництва
τ
=
= 80,76
![]()
Такт
виробництва
становить 80,76
![]()
2.8 Визначення фронту ремонту машин
Фронтом ремонту машин називається кількість машин які одночасно знаходяться в ремонті.
Фронт ремонту машин визначається за формулою
ƒ
=
,
шт. (2.26) [
де t – середня тривалість перебування машини в ремонті, t = 64 год.
τ – такт виробництва
τ
= 80,76
![]()
ƒ
=
= 0,79 шт.
Фронт ремонту машин становить 1 машина.
2.9 Підбір обладнання для ремонту сільськогосподарських машин
Для виконання річного плану по ремонту і ТО машин в відділенні по ремонту сільськогосподарських машин повинно бути таке обладнання яке наведено в таблиці 2.4
Таблиця 2.4 Обладнання відділення по ремонту сільськогосподарських машин
| Назва обладнання | Тип або модель | Габаритні розміри | Кількість, шт. |
Площа під облад- нанням м 2 |
Загальна площа м2 |
|
1. 1. Верстат свердлильний 2. 2. Прес гідравлічний 3. Стелаж 4. 4. Верстак слюсарний 5. Шафа для інструменту 6. Стенд для обкатування вакуумних насосів 7. Комбіновані ножиці 8. Стенд з набором інструментів |
2Н125 ГАРО 2135 ОРГ 1019-503 ОРГ 1019 -102 ОРГ 1019 -554 ОПР 459 Н 5 М ОРГ 1058 |
950 х 600 1925 х 500 1400 х 500 1200 х 800 1250 х 500 1200 х 500 1200 х 1000 1400 х 900 |
1 1 1 1 1 1 1 1 |
0,62 0,96 0,7 0,96 0,62 0,7 1,2 1,26 |
0,62 0,96 0,7 0,96 0,62 0,7 1,2 1,26 |
F об = 7,02 м2
2.10 Визначення площі відділення по ремонту сільськогосподарських машин
Площу відділення по ремонту сільськогосподарських машин визначається за формулою
F o = F об * к, м2 (2.27) [7c.25]
де F об – площа яку займає обладнання
F об = 7,02 м2
к – коефіцієнт який враховує проходи та зручність біля обладнання
к = 4 – 4,6
F o = 7,02 * 4,2 = 29,48 м2
З довідника «Обладнання для ремонтних майстерень» підбираємо типовий проект ремонтної майстерні і виписуємо площу відділення по ремонту сільськогосподарської техніки. Згідно типового проекту ТП 816 – 127 площа відділення по ремонту сільськогосподарських машин становить F o = 46,2 м2
2.11 Розрахунок освітлення відділення по ремонту сільськогосподарських машин
Проводимо розрахунок природного освітлення
Визначаємо площу вікон
F oк = F o * ℒ, м2 (2.28) [7.28]
де F o – площа відділення
F o = 46,2 м2
ℒ - коефіцієнт природного освітлення (для відділення по ремонту сільськогосподарських машин ℒ = 0,25….0,30)
F oк = 46,2 * 0,3 = 13,86 м2
Визначаємо площу одного вікна
F 1 = 2,4 * 3,4 = 8,16 м2
Визначаємо кількість вікон
n
ок
=
,
шт. (2.29) [7.28]
n
ок
=
= 1,69
Приймаємо 2 вікна
Проводимо розрахунок штучного освітлення
Визначаємо потужність усіх електричних лампочок
W = F o * N, Вт (2.30) [7с.28]
де F o – площа відділення
F o = 46,2 м2
N – питома потужність штучного освітлення (для відділення по ремонту сільськогосподарських машин N = 6….9 Вт
W = 46,2 * 8 = 369,6
Кількість електричних лампочок визначається за формулою
m
=
,
шт (2.31) [7с.28]
де N 1 – потужність однієї електролампочки
N 1 = 200 Вт
W – потужність усіх електролампочок
W = 369, 2 Вт
m
=
= 1,8 шт
Приймаємо 2 електричні лампочки потужністю 200 Вт кожна.
2.12 Розрахунок вентиляції відділення по ремонту сільськогосподарських машин
Існує природна і штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через двері, вікна, фрамуги і ін.
Проводимо розрахунок штучної вентиляції.
Визначаємо кубатуру відділення
V = F o * h, (м3) (2.32) [7с.27]
де F o – площа відділення
F o = 46,2 м2
h – висота відділення
h = 4,2 м
V = 46,2 * 4,2 = 194,04 м3
Визначаємо продуктивність вентилятора
W
= V * к,
(2.32) [7с.27]
де V – кубатура відділення
V = 194, 04 м3
к – кратність обміну повітря (для відділення по ремонту сільськогосподарських машин к = 2….3)
W
= 194, 04 * 3 = 582,12
![]()
По розрахованій продуктивності з довідника вибираємо електровентилятор і виписуємо його технічну характеристику
Електровентилятор ЭВД -2
Частота
обертання –
1500