Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми
3.2 Характеристика молочної продуктивності
Стадо великої рогатої худоби бурої молочної породи господарства “Бистрицька” характеризується своєю різноманітність за бонітувальним класом, генеалогічною належністю, генотипом, молочною продуктивністю, віком тощо.
Молочна продуктивність – основна ознака, завдяки якої розводять велику рогату худобу молочного напрямку продуктивності. Але при її формуванні у фенотипі крім спадкових задатків велике значення займають фактори зовнішнього середовища. Чим більше генні ознаки впливають на розвиток , тим більше факторів, які здатні впливати на її розвиток.
Відомо, що з віком продуктивність змінюється, при цьому це обумовлено фізіологічно і до 6 – 7 лактації вона повинна підвищуватись. У господарствах в середньому тварин використовують близько 4 отелень, що пов’язано з напруженістю вибракування в межах 25 – 30 % за рік.
В таблиці 13 наведені показники молочної продуктивності в розрізі лактацій.
Молочна продуктивність корів бурої породи господарства“Бистрицька” в розрізі лактацій.
| Лактація | n | Надій за 305 днів, кг | Вміст жиру , % | Кількість молочного жиру, кг |
| І | 60 | 2946 | 3,80 | 111,9 |
| ІІ | 60 | 2988 | 3,77 | 112,6 |
| ІІІ | 60 | 3322 | 3,74 | 124,2 |
| Найвища | 60 | 3840 | 3,82 | 146,7 |
З таблиці видно, що з віком у тварин в господарстві надій збільшується. При цьому показник надою найвищої лактації також має перевагу перед I, II та III лактацією. З віком також відмічено деяке зниження жиру в молоці.
Іншим важливим фактором, який впливає на показники продуктивності, а також пов`язаний з показниками відтворювальної здатності – це сервіс – період. Доведено, що підвищення сервіс – періоду позитивно впливає на продуктивність за 305 днів лактації,тому що зниження лактаційної кривої найчастіше починається у тварин з моменту утворення зиготи. Але це суттєво знижує відтворні властивості корів і, в першу чергу, вихід телят на 100 корів з усіма наслідками. Тому оптимальним сервіс – періодом вважається 60 – 80 днів.
В таблиці 14 наведені показники продуктивності тварин з різною тривалістю сервіс – періоду.
Вплив тривалості сервіс – періоду на молочну продуктивність у корів первісток.
| Тривалість сервіс – періоду, днів | n | Надій за 305 днів, кг | Вміст жиру, % | Кількість молочного жиру, кг | Жива маса, кг |
| 40 і менше | 60 | 2419 | 3,64 | 88,1 | 403,5 |
| 41 - 80 | 60 | 2791 | 3,80 | 106,1 | 450,1 |
| 81 і більше | 60 | 2980 | 3,81 | 113,5 | 471,9 |
Аналіз даної таблиці підтверджує те, що первістки даного господарства з тривалістю менше 40 днів мали найнижчу продуктивність і найгірший вміст жиру в молоці, що також може бути пов`язано з тривалістю лактації, бо найвищій жир спостерігається в кінці лактації.Також відмічено вплив сервіс – періоду на живу масу тварин. З підвищенням його тривалості жива маса збільшувалась на 41,4 кг.
З точки зору найбільш ефективного використання маточного поголів`я вважається, що перше осіменіння повинно бути проведено у віці 16 – 18 місяців при досягненні живої маси не менше 70 % від маси дорослої тварини. У даному господарстві осіменіння відбувається в середньому у віці 21 місяць, що можна вважати досить непоганим показником, хоча дещо він поступається оптимальному.
3.3 Морфофункціональні властивості вим’я
У молочному скотарстві однією з основних технологічних ознак є пристосованість корів до машинного доїння, яка визначається в основному трьома показниками: одночасність видоювання чвертей вим’я, формою і величиною дійок, швидкістю молоковіддачі. Одночасність видоювання чвертей вим’я тісно пов’язана з рівномірністю розвитком його передніх і задніх часток. Ідеальним вважається вим’я кожна чверть якого дає 25 % загального надою, при цьому в передніх та задніх частках утворюється рівна кількість молока
Спостерігається значна різниця корів за формою вим’я. Встановлено, що корови з ванноподібною формою вим’я мають кращі якості молоковіддачі і характеризуються більш високою молочною продуктивністю.
В таблиці 15 представлені данні які характеризують функціональні властивості вим’я в залежності від форми.
Характеристика функціональних властивостей вим’я корів
| Форма вим’я | n | Швидкість молоковіддачі,кг/хв | Добовий надій, кг |
| Чашоподібна | 20 | 1,35 ± 0,04 | 14,5 ±0,51 |
| Округла | 30 | 1,17 ± 0,03 | 12,7 ± 0,26 |
| Козяча | 10 | 0,85 ± 0,07 | 8,5 ± 0,44 |
Так серед корів бурої молочної породи господарства спостерігаються тварини з небажаною формою вим’я - козячою.
Відомо, що морфологічні ознаки успадковуються краще, ніж функціональні. Закономірний зв’язок основних властивостей молоковіддачі з такою морфологічною ознакою як форма вим’я, полегшує і підвищує ефективність селекції корів на пристосованість до машинного доїння. Форма і функція вим’я корів, а отже, пристосованість до машинного доїння успадковуються як з боку батька, так і з боку матері. Тому цілеспрямованим добором і підбором корів можна закріпити властивості пристосованості до машинного доїння в родинах, лініях, породних типах та порід. Форма вимені одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв’язана як із молочністю, так із технологічністю. В технологічному значенні досить важливою ознакою є відстань на якій розташовано вим’я відносно землі. Відвисле вим’я завдає багато незручностей при машинному доїнні, воно сприятливіше до інфекційних захворювань і часто травмується. За результатами промірів середня відстань від дна вимені до землі (59,7 см) забезпечує самі високі технологічні вимоги.
Проміри морфологічних ознак вимені корів – первісток бурої молочної породи (см)
| Назва ознаки | n | М ± m |
| Обхват вимені | 60 | 121,6 ± 0,89 |
| Глибина передньої частини вимені | 60 | 20,7 ± 0,23 |
| Довжина вимені | 60 | 33,8 ± 0,30 |
| Ширина вимені | 60 | 29,5 ± 0,29 |
| Відстань від дна вимені до землі | 60 | 59,7 ± 0,35 |
| Довжина дійок: передніх | 60 | 5,9 ± 0,07 |
| задніх | 60 | 5,5 ± 0,06 |
| Товщина дійок: передніх | 60 | 2,4 ± 0,03 |
| задніх | 60 | 2,7 ± 0,03 |
| Відстань між: передніми дійками | 60 | 14,8 ± 0,27 |
| задніми дійками | 60 | 8,0 ± 0,19 |
Довжина передніх дійок, як важлива технологічна ознака, в середньому знаходиться на рівні бажаного розвитку – 5 см. Задні дійки як правило дещо коротші. У переважної більшості тварин форма дійок циліндрична, а в решти – конічна. Вважається, що для машинного доїння найбільш бажані дійки товщиною 2,5 – 3,0 см. За даними промірів товщина передніх і задніх дійок становить в діаметрі відповідно 2,4 - 2,7 см.
Не менш важливе значення для машинного доїння має їх розташування. Вважається бажаною відстань між передніми дійками корів у віці першої лактації на рівні 15 –20 см. За показниками промірів середня вираженість цієї ознаки 14,8 см.
Розподіл вимені на ліву і праву половини здійснюється сполучнотканинною перетинкою (центральною зв’язкою), яка виконує опорну функцію не дозволяючи вимені опускатись. Внаслідок розслаблення або поганого її розвитку вим’я корови звисає. Оскільки ця ознака вимені досить важлива в селекційному значенні, вимірювати глибину борозни центральної зв’язки пропонують у місці між половинами нижньої задньої частини вимені. Середня глибина цієї ознаки за результатами промірів становить 3,3 см
Наступна ознака, яка не дозволяє вимені з віком звиснути, це висота прикріплення задньої частини, яка оцінюється вимірюванням відстані від нижнього краю вульви до верхньої лінії залозистої тканини. За показниками промірів середня висота прикріплення становить 23 см .
Швидкість молоковіддачі складає 1,35 кг/хв., а індекс вимені – 43,8 %.
Таким чином, корови – первістки бурої молочної породи племядра характеризуються добрим розвитком морфологічних ознак вимені, які характеризують його величину, форму та технологічні якості – відстань до землі, довжину, товщину, форму і розміщення дійок.
3.4 Відтворні якості маточного поголів’я
Простим показником стану відтворення стада є вихід приплоду на 100 маток. Він залежить від відтворних якостей плідників і маток. Вплив умов годівлі і утримання тварин на ці ознаки значний. Однак встановлена і спадкова їх обумовленість. Для забезпечення необхідного рівня відтворення необхідно вести систематичний добір плідників за їх запліднювальною здатністю і високою плодючістю. Рівень відтворення впливає на стан добору тварин особливо маток, що суттєво може змінювати ефект селекції.
На показники відтворювальної здатності суттєво впливає вік першого осіменіння бо від цього залежить початок першої лактації. У практиці скотарства для встановлення строку першого осіменіння телиць в першу чергу приймають за вихідне не стільки вік як живу масу показник загального розвитку. Прийнято вважати,що телиць необхідно осіменяти при досягненні живої маси 70 – 75 % маси дорослої корови. Занадто пізнє перше осіменіння телиць небажано. При цьому витрачаються корми і від таких корів протягом життя одержують менше телят і молока. Розвиток теличок, які відібрані для ремонту стада, повинен забезпечувати досягнення їх живої маси у 18 місяців не менше 400 кілограм для забезпечення у подальшому прояву генетичного потенціалу.
Відтворні властивості корів залежать від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду.
Чим менше сервіс – період тим коротше лактація (260 – 270 днів ) і навпаки.Встановлено,що з подовженням сервіс – періоду підвищуються надої за 305 днів лактації. Для практики повинні бути рекомендовані пізні строки осіменіння корів на 80 – 90 день після отелу. Надмірно тривалі сервіс – періоди не тільки зменшують надій від корови, але й в значній мірі знижують рівень молочної продуктивності стада вже у наступному році, а також призводять до недоотримання молодняку Оптимальною тривалістю вважається період 60 – до 100 днів. У нашому випадку у господарстві він становить у корів – первісток 93,7 днів, що вказує на досить добрий загальний стан осіменіння. Крім того велике значення має сухостійний період, так як протягом цього періоду проходить оновлення і розвиток всього залозистого апарату вим’я і поповнення запасу поживних і мінеральних речовин та вітамінів в тілі тварин. Крім того, сухостійний період сприяє кращому завершенню розвитку плоду під час тільності і утворенню повноцінного молозива, яке необхідно для живлення новонароджених телят в перші десять днів їх життя. Добре проведений сухостій підвищує запліднюваність корів після отелення. Нормальною тривалістю вважається 60 – 70 днів. Більш тривалий сухостійний період можна надавати молодим та високопродуктивним коровам. Скорочення сухостійного періоду до 30 і менше днів для одержання додаткового молока призводять до небажаних наслідків, особливо для високопродуктивних тварин і їх потомства Треба мати на увазі, що при скороченому періоді в молоко потрапляє значна частина стародійного молока, яке знижує якість продуктів. У господарстві серед дослідних тварин тривалість цього періоду відповідає встановленим вимогам і дорівнює 64 дні з коливаннями від 35 до 109 днів, що в першу чергу залежить від зовнішніх факторів.
4. Економічне обґрунтування результатів власних досліджень
Проблема підвищення ефективності агропромисловрго виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.
Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарства, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно – побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат – матеріальних, трудових, і фінансових – досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.
Підвищення ефективності сільського господарства є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки країни.[ 15 ]
Економічне обґрунтування наукових розробок є заключним етапом дослідження і дає змогу визначити економічний ефект від впровадження наукової розробки у виробництво.
Економічну оцінку результатів даного проектування ми проводимо на основі порівняння молочної продуктивності бурої худоби північно – східного типу, що наявна в господарстві “Бистрицька” Кролевецького району Сумської області, із стандартом породи.
Розвиток молочного скотарства спрямований на більш повне задоврлення потреб населення в молоці і молочних продуктах на основі раціонального використання наявних природних і виробничих ресурсів. Це зумовлює необхідність визначення рівня економічної ефективності виробництва молока.
Економічна ефективність молочного скотарства характеризується системою таких показників: прдуктивністю корів, собівартістю і ціною реалізації молока, прибутком з розрахунку на 1 ц. молока.
В таблиці 17 наведено обгрунтування власних досліджень.
Економічне обгрунтування власних досліджень.
| Показники | Лактація | |||
| І | ІІІ і старше | |||
| Фактично | Стандарт | Фактично | Стандарт | |
| Надій за 305 дн. лактації, кг | 2946 | 3000 | 3322 | 3800 |
| Вміст жиру в молоці, % | 3,80 | 3,6 | 3,74 | 3,6 |
| Кількість молока базисною жирностю, кг | 3293 | 3176 | 3654,2 | 4024 |
| Виручка від реалізації молока базисної жирності, грн. ( 80 грн. за 1 ц молока ) | 2634,4 | 2541 | 2923,36 | 3219,2 |
| ± до стандарту | + 93,4 | - | - 295,8 | - |
Кілікість молока базисною жирністю = надій за 305 днів лактації * вміст жиру в молоці / 3,4
Виручка від реалізації молока базисної жирності = кількість молока з базисною жирністю * ціна молока за 1 кг.
± до стандару = виручка від реалізації молока базисної жирності ( фактично ) – виручка від реалізації молока базисної жирності (стандарт ).
Із даних таблиці 17 бачимо, що економічна ефективність склала по першій лактації – 93,4 грн., по третій лактації і старше - -295,8 грн. в порівнянні зі стандартом. Таким чином, ми бачимо, що по першій лактації велика рогата худоба даного господарства відповідає стандарту породи і можливо є кращою за стандарт, а це в свою чергу дає можливість отримати господарству більше коштів від реалізації молока. Але з віком ( ІІІ лактація і старше ) тварини відхиляються від стандарту у бік зменшення продуктивності, що наносить деякі збитки господарству.
Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від цін реалізації молочної продукції, які визначають рівень відшкодування середніх витрат виробництва.
ОХОРОНА ПРАЦІ
Заходи безпеки праці у приватному господарстві агрофірмі
“Бистрицька” Кролевецького району Сумської області.
Намічений за останні роки процес насичення молочних ферм сучасними машинами і механізмами, а також швидкий ріст фермерських господарств, гостро ставить питання забезпечення охорони праці обслуговуючого персоналу.
З метою реалізації цього питання слід вдаватись як до розробки заходів охорони праці, так і попереднього аналізу стану охорони праці. Аналізуючи загальний стан охорони праці, можна відмітити, що в господарстві існує колективний договір, статут підприємства, розпорядження керівника господарства, накази, інструкції з виконання правил роботи. Ці документи являються юридичною базою функціонування охорони праці на підприємстві.
Також юридичним документам, що регламентує питання охорони праці на підприємстві є інструкція. На основі типових інструкцій в кожному структурному підрозділі господарства, виходячи із спеціалізацій даного підрозділу, розроблені конкретні інструкції з техніки безпеки. Крім вищевказаних документів діють також накази керівництва по забезпеченню робітників спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту.
Основну відповідальність за виконання робіт з охорони праці несуть керівник господарства і головні керівники підрозділів, в тваринництві головний зоотехнік, на фермах – завідувач ферми, а безпосередньо керує розробкою і контролює впровадження всіх заходів по охороні праці та виконання всіх технологій на різних виробничих ділянках інженер з охорони праці .
Керівник господарства наказом покладає на головного спеціаліста – інже- нера відповідальність по охороні праці в цілому по господарству, а також по ділянкам робіт. Інженер по техніці безпеки розробляє разом з профспілковим комітетом заходи по покращенню умов праці і приймає міри по їх виконанню. Нагляд за виконанням правил безпеки праці здійснює технічний інспектор праці районної профспілки робітників сільського господарства, а також органи державного нагляду за охороною праці здійснює трудовий колектив через обраних уповноважених профспілки в особі своїх виробничих органів і представників. Уповноважені профспілки мають право безперешкодно перевіряти виконання вимог з охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду керівництвом пропозиції. Працюючим підприємства доведено, що за порушення законодавчих актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і уповноважених профспілок відповідальні посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з законодавством. Працівникам господарства доведено, що в разі невиконання правил техніки безпеки при виконанні робіт, передбачених технологічними інструкціями вони можуть бути оштрафовані.Контроль за своєчасністю і якістю навчання працюючих безпечним методом праці у підрозділах господарства здійснює інженер з охорони праці.
Вступний інструктаж для тих, хто починає працювати в господарстві, проводить завідуючий фермою в присутності інженера з охорони праці, який детально знайомить з правилами роботи на фермі, будовою інвентарю і технікою його використання. Після цього в “Журналі реєстрації інструктажу з техніки безпеки” роблять відповідні записи.
На фермі з метою функціонування охорони праці, проводиться планування роботи з охорони праці. При цьому застосовується комплексне планування: уклада- ється колективний договір. Він регламентує права і обов‘язки адміністрації господарства з одного боку та працівників і службовців з іншого. Колективний договір укладається профспілковим комітетом не пізніше лютого наступного року від імені трудового колективу з адміністрацією в особі керівника господарства після обговорення і схвалення проекту на загальних зборах і трудового колективу. У колективному договорі встановлюються взаємні обов‘язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально – економічних відносин. Має місце поточний план робіт з охорони праці, який включає наступні питання:
план соціального розвитку колективу; наукової організації праці;
механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок та підлітків;
підготовка підприємства до робіт в осінньо-зимовий період та ін.
При цьому також розглядаються визначені колективним договором питання заохочення працівників за :
виконання заходів передбачених планами охорони праці;
внесення пропозицій щодо розробки та здійснення нових пропозицій і пристроїв, які покращюють стан безпеки праці в господарстві;
особисті успіхи по охороні праці.
У кожному структурному підрозділі господарства є пункти з техніки безпеки, в яких проводяться вступні та цільові інструктажі з охорони праці. На фермі господарства є інструкції з охорони праці, аптечка, засоби індивідуального захисту та пожежної безпеки.
Згідно існуючого законодавства, де відображені маральні і матеріальні форми стимулювання робіт з охорони праці, на виробництві допускпються різноманіття використання даних форм, як правило в законодавчому плані вони затверджуються колективним договором. Найбільш характерним видом стимулювання в даному господарстві є матеріальне у вигляді грошових премій.
Також у колективному договорі сказано і про те, що потрібно видавати працюючим безкоштовно,за встановленими нормами спецодяг, взуття мильні та знешкоджувальні засоби. Всіх працівників ферми повинні забезпечувати спеціальним і санітарним одягом згідно з “Нормами безплатної видачі спецодягу і запобіжних пристосувань“, за №241/П-9 від 18. 08. 80 року. Крім того у завідуючого повинен бути запасний комплект. Доярки повинні бути забезпечені: 1 Халат бавовняний, темний одна одиниця на 12 місяців. 2 Халат бавовняний білий одна одиниця на 12 місяців. 3 Чоботи гумові одна одиниця на 12 місяців. 4 Желетка утеплена одна одиниця на 24 місяці. У разі пердчасного зношування засобів з вини працівника,замінити їх за свій рахунок. Але всеж таки умови колективного договору, щодо забезпечення працівників спецодягом виконується в неповній мірі, що є значним недоліком.
Основним фінансуванням охорони праці у господарстві є загальноцехові витрати які є в бюджеті господарства і в кінцевому результатіформують собівартість прдукції з метою економії грошових витрат на охорону праці у господарстві сформований фонд охорони праці господарства. Економія полягає в тому, що кошти фонду не облагаються в повній мірі державним оподаткуванням, частина адміністративних стягнень направляється на поповнення даного фонду.
Аналіз виробничої санітарії проводять по таким показникам:
-мікроклімат;
-освітленість;
-шуми;
-запиленість та загазованість.
В даному господарстві температура в приміщеннях складає 10°C в холодну пору року, відносна вологість в корівнику з прив'язним утриманням становить 75%, а швидкість повітря в холодну пору року - 0,5 м/с, а в теплу-1,0. Всі ці параметри відповідають ГОСТу 12.1.005-76. Освітлення здійснюється за рахунок природнього світла і відповідає стандарту. На фермі шуми не перевищують норму, що не провакує небезпеки для людини. Загазованість не виникає тому, що пацює вентиляція і прводяться заходи по їх усуненню – часте прибирання приміщень.[ 8 ]
Незважаючи на заходи, які проводились протягом 2003-2004рр. По покращенню умов праці, соціального захисту працівників, зайнятих на роботах з несприятливими умовами праці, стан організації безпеки праці в даному господарстві залишається задовільним. Як засвідчують дані, в господарстві не в повному обсязі виконані вимоги законодавства щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці з метою визначення належним працівникам, зайнятим в несприятливих умовах, пільг та компенсацій, визначення заходів щодо поліпшення характеру і умов праці,робітники недостатньо забезпечуються спец одягом. Виявлені недоліки можуть бути причинами нещасних випадків.
Одним з важливих засобів запобігання нещасних випадків на виробництві є систематична, доцільно спрямована пропаганда охорони праці. Вона полягає в :
пробудженні та підтриманні зацікавленості до охорони праці;
переконанні працюючих у необхідності того чи іншого заходу з охорони праці;
організації дій працюючих при виконанні заходів з охорони праці популяризації нових засобів створення безпечних і нешкідливих умов праці. У процесі трудової діяльності людина ( суб’єкт праці ) за допомогою певних знарядь ( машини, пристрої ) діє на предмет праці в умовах існуючого
середовища. Залежно від характеру праці на людину можуть впливати різні фактори середовища : механічні, хімічні, електричні, електромагнітні, радіа- ційні, біологічні та ін.
В процесі за доглядом та розведенням тварин, працівники можуть бути піддані наступним небезпечним виробничим факторам: рухомі машини та механізми, термічна небезпека, збільшений рівень шуму, біологічна небезпека, небезпека враження електричним струмом, пожежонебезпека.
Безпосереднім джерелом пошкоджень може бути будь-який з компонентів праці. До виробничого небезпечного фактору відносяться : роздача корму, приготування кормів, гноєвидалення та ін. Для розробки заходів безпеки по наведеним виробничим небезпечним факторам розроблена логічна схема безпеки виконання виробничих робіт, яка представлена в таблиці 18.
Логічна схема формування виробничих небезпек технологічного процесу
| Основні технологічні операції | Опасні умови | Опасні дії | Опасні ситуації | Можливий варіапт випадку | Міри безпеки |
| Приготуван-ня кормів | Потрапляня великих сторонніх поедметів у дробарку | Видалення цих предметів з працюючого механізму | Можливість травмування працівника | Телесні пошкодження, втрата кінцівок, порізи. | Перед подачею сировини перевірити присутність сторонніх предметів. |
| Роздавання кормів | Корморозда-вач,що рухається | Присутність сторонніх на шляху кормо-роздавача | Можливість наїзду на людину | Травмування людини з можливими перпломами | Знаходитись позаду агрегата |
| Гноєвида-лення | Присутність тварини у станку | Видалення гною з станка вручну | Травмування працюючого | Нанесення травм, можливі переломи | Чистити тільки при відсутнос-ті тварин |
| Доїння корів | Недосить остужена вода | Обмивання вимені перед доїнням | Можливість нанесення ожогу тварині та травмування працюючого | Ожог вимені, нанесення телесних пошкоджень прцівнику | Вим’я обмивати при відповідній температурі води. |
| Ветеринарно-санітарні, гігєєнічні мироприєм-ства | Розгарання інфекційно-го захворюван-ня | Дезинфекція приміщення хімічними реактивами без використання спецодягу | Отруєння хімікатами | Масові отруєння, можливість телесних пошкоджень | Проведення дезинфекції тільки при наявності спецодягу |
Аналіз логічної схеми даних технічних процесів показав, що небезпечними ситуаціями є: можливі удари кінцівками тварин, попадання на шкіру людини гарячої води або шкідливих хімічних речовин, вдихання їх, наїзд на людину транспортних засобів, серед яких найбільш небезпечними є хімічний фактор, тобто робота зі шкідливими речовинами при виконанні наступних технічних операцій: дезінфекції обладнання, догляд за тваринами.
Складання логічної схеми дозволяє за рахунок розробки правил техніки безпеки значною мірою скоротити кількість випадків виробничого травматизму.
Перед тим як приступити до роботи з коровами, необхідно вивчити правила, яких слід дотримуватися з метою безпеки працюючих, не прводити прибирання станків в присутності тварин, не виконувати допоміжних робіт під час роботи механізмів, дотримуватись правил роботи з дезинфікуючими засобами.
До роботи за доглядом та розведенням корів допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, які пройшли виробниче навчання, ввідний та первинний на робочому місці інструктажі по охороні праці.
Робочі на протязі не менше двох змін виконують роботу під контролем керівника робіт, після чого оформляється допуск до самостійної роботи, також особи обслуговуючі електрифіковані споруди, повинні пройти додаткове навчання та інструктаж по електробезпеці з присвоєнням першої групи допуску.
Працівник повинен виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов інструктаж.
При виконанні роботи декількома особами одночасно призначається старший.
При догляді та розведенні корів необхідно: знати конструкцію і принцип дії машин і механізмів, вміти запускати та зупиняти обслуговуючі машини і механізми.
Забороняється при догляді та розведенні тварин: використовувати в роботі непридатні технічні засоби та інвентар; знаходитися на шляху пересування машин і тварин; торкатися електропроводів; включати та зупиняти машини і механізми, робота на яких не доручена адміністрацією.
Забороняється при відв’язуванні і прив’язуванні корів, що утримуються на індивідуальних прив’язях, і при ручній роздачі підкорми нахилятися до голови корови.
Працівник повинен при виявленні електричного струму на деяких металевих частинах машин, відразу зупинити роботу і повідомити черговому електрику.
При виникненні пожару потрібно негайно доповісти в пожарну частину та керівнику підприємства, і розпочати роботу по гасінню пожару.
Дезинфекцію обладнання та тваринницьких приміщень прводити у відповідності правил безпеки з роботою з хімічними речовинами. Насамперед це наявність спецодягу, респіраторів та інших захисних засобів.
Особи, які порушили ці вимоги несуть відповідальність в порядку, встановленим законом.[ 8 ]
Підводячи підсумки з досліджуваної теми на підставі аналізу слід зауважити, що взагалі стан охорони праці в господарстві можна вважати задовільним незважаючи на деякі недоліки.Інколи слід проводити заходи з безпеки праці:
періодичну перевірку наявності та стану засобів індивідуального захисту та інвентарю;
контроль за справністю технологічного обладнання;
вчасне проведення інструктажів;
застосування належних заходів адміністративних стягнень до осіб, що порушують правила техніки безпеки.
для того, щоб попередити нещасні випадкі пов'язані з незтачею спецодягу, проведемо деякі розрахунки. При розрахунку в потребі спец одягу слід враховувати: річну забезпечнеість кількості працюючих та запас спецодягу для видачі новим працівникам та вразі замін. Річну потребу у спецодязі визначаємо за формулою:
N = 12*P / T +m, де
Р- середньооблікова кількість працюючих
Т-строки носки спецодягу
m- запас одягу ( 20% від обмінного фонду )
Тоді N = 12 * 11 /12 +2.4 = 13.4 = 14 шт. того спецодягу строки носки якого розрахованіна 12 місяців.
Та N = 12 * 11 /24 +4.8 = 10 шт. того одягу строки носки якого розрахованіна 24 місяці.
Втілення та дотримання вище зазначених заходів, дозволить попередити виробничий травматизм в господарстві.
Екологічна експертиза
В законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” законодавчо закріплена обов’язковість екологічної експертизи. Екологічна експертиза – оцінка впливу на навколишнє середовище, на природні ресурси, здоров’я людей , на комплекс господарських нововведень, в масштабах даного регіону.
Завданням екологічної експертизи є визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або у майбутньому, прямо або опосередковано негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка відповідальності передпроектних, передпланових та проектних рішень, що приймаються в процесі господарської та іншої діяльності, вимоги природоохоронного законодавства та визначення повноти та обгрунтованості передбачуваних у них заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
Людство зустріло ХХІ століття в обстановці наближення глобальної екологічної кризи. Вона викликана не тільки використанням сучасних технологій у промисловості і сільському господарстві, але в першу чергу загальним характером взаємозв'язків людини і природного середовища
Високий рівень концентрації промисловості і сільського господарства призвели до того, що Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країна Загальний земельний фонд України становить 60,4 млн. га. Розораність території складає 56%,чого більше немає в жодній країні світу. Не є виключенням і Сумська область.
Будь-які форми ведення сільського господарства вносили та вносять небажани зміни в природне середовище. Але в період інтенсифікації відходність сільського господарства та його виснажувальний вплив на природне середовище багаторазово зростали. Інтенсифікація сільського господарства викликала цілу низку небажаних наслідків. Головні з них такі:
деградація грунтів
забруднення природного середовища залишковою кілбкістю мінеральних добрив та пестецидів
несприятливі зміни гідрологічного режиму і пов'зані з ними процеси запустелювання та заболочення.
Супроводжує деградаційну дію інтенсивного сільського господарства погіршення якості сільськогосподарської продукції, що викликає велике занепокоєння широких мас населення більше, ніж погіршення середовища життя. Це низька культура землеробства, застосування неефективних технологій, незахищеність грунтів від промислових забруднень. Є й соціальна прчина – споживацьке ставлення до грунту.
Інтенсифікація різко посилила відходність сільського господарства. Природне середовище забруднюють три основні види відходів:
залишкова кількість добрив;
залишкова кількість пестицидів;
гній та рідкі стоки тваринництва.
Серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища є сільськогосподарські тварини. При їх утриманні утворюється велика кількість відходів. Гній та стічні води забруднюють грунт і водойми,а аміак і сірководень надходять в атмосферу. Кожна тисяча голів худоби дає