Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва
Економічний зміст даного рівняння такий: коефіцієнт регресії показує, що із збільшенням врожайності на 1 ц/га собівартість соняшнику збільшується в середньому на 0,89 грн.
Використовуючі дані табл.2.12 і підставивши їх у формулу для розрахунку коефіцієнту кореляції, отримуємо коефіцієнт кореляції, який дорівнює 0,28, тобто між урожайністю та собівартістю даної культури за досліджені п’ять років щільність зв’язку дуже слабка.
Для оцінки значимості лінійного коефіцієнта кореляції розраховуємо фактичне значення критерію Ст’юдента, підставивши у відповідну формулу дані по соняшнику. Звідси фактичне значення дорівнює 0,5046, а теоритичне значення (з довідника) дорівнє 3,1825. Порівнюючі ці значення, можна зробити висновки, що фактиччне значення менше ніж теоритичне. Це свідчить про те, що величина коефіцієнта кореляції вважається несуттєвою.
Коефіцієнт детермінації для собівартості соняшнику дорівнює 7,84%, який отримали підставивши дані у вищенаведену формулу. Він показує, що зміна собівартості соняшнику тільки на 7,84 залежить від зміни врожайності та аж на 92,16% від впливу інших факторів.
РОЗДІЛ 3
ПРОГНОЗУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ
Прогнозування роблять як по рядам динаміки (по прямій і по параболі другого порядку), так і по кореляції.
Спочатку розглянемо прогнозування по рядам динаміки. Основою прогнозування по рядам динаміки є передбачення, що закономірність, яка діє в середині аналізуємого ряду динаміки, який виступає в якості бази прогнозування, зберігається надалі.
Точність прогнозування залежить від обгрунтування припущення про збереження направленості та ступені впливу тих факторів, які формували явища в попередньому періоді. Для того, щоб зробити прогноз, необхідно дослідити квадрат відхилення фактичного від вирівненого значень по прямій та параболі другого порядку.
Прогнозування собівартості проводимо також по двох культурах: озимої пшениці і соняшнику.
Для цього використовують дані з таблиці 3.1 і таблиці 3.2, що наведені нижче.
Так як сума квадратичного відхилення по параболі менш, ніж по прямій для прогнозування використовують рівняння по параболі. Для визначення можливого рівня економічного явища в рівняння підставляється t відповідно тому майбутньому періоду, для якого будується прогноз.
Прогнозування динаміки собівартості озимої пшениці у 2004 році t=3.
Так як рівняння параболи більш точне, то:
ỹt’= 50,73 – 1,83t – 7,14t,
ỹt’2004= 50,73 – 1,83*3 – 7,14*9 = -19,02.
Як видно, прогнозована собівартості по параболі має від’ємне значення, тоді робимо прогнозування по прямій:
ỹt = 36,45 – 1,83t,
ỹt2004= 36,45 – 1,83*3 = 30,96.
Звідси, собівартість озимої пшениці у 2004 році буде складати 30,96грн за 1ц.
Таблиця 3.1 – Розрахунок квадратів відхилень по даним собівартості озимої пшениці по прямій лінії та параболі другого порядку
| Роки | Фактична собівартість, грн.. | Поряд-ковий номер року | Вирівняна собівартість за рівнянням прямої, грн | Вирівняна собівартість за рівнянням параболи другого порядку, грн | Квадрат відхилення собівартості за рівнянням прямої | Квадрат відхилення собівартості за рівнянням параболи другого порядку |
| T | T | ỹt | ỹt | (y - ỹt) | (y - ỹt’ ) | |
| 1999 | 28,52 | -2 | 40,11 | 25,83 | 134,33 | 7,23 |
| 2000 | 39,46 | -1 | 38,28 | 45,42 | 1,39 | 35,52 |
| 2001 | 52,44 | 0 | 36,45 | 50,73 | 255,68 | 2,92 |
| 2002 | 45,43 | 1 | 34,62 | 41,76 | 116,86 | 13,47 |
| 2003 | 16,4 | 2 | 32,79 | 18,51 | 268,63 | 4,45 |
| ∑ | 182,25 | 0 | 182,25 | 182,25 | 776,89 | 63,69 |
Отримана дискретна оцінка доповнюється границями інтервалу
ỹt
fL*Q∑t,
де fL – коефіцієнт довіри по критерію Ст’юдента
Q∑t – середньорічне відхилення, яке обчислюється за наступною формулою:
Q∑t =
,
де n –кількість рівнів ряду;
m – кількість параметрів рівняння.
Середньорічне відхилення собівартості озимої пшениці, підставивши дані в дану формулу, буде дорівнювати:
Qеt
=
=4,61
Майже завжди і в нашому випадку L=0,05, тоді fL=2,7764.
Тоді підставляємо f та середньорічне відхилення і визначаємо границі собівартості:
30,96
3,1825*4,61
30,96
14,67,
тобто
.
Порівнюючи фактичне значення собівартості з її границями, тобто 45,63:30,96=1,47 і 16,29:30,96=0,0.53, отримуємо коефіцієнти, які свідчать про те, що відхилення прогнозування собівартості на рівні у сторону збільшення може бути на 47%, а у сторону зменшення теж на 47%.
Таке саме прогнозування, що описано вище, проводимо по собівартості соняшника.
Робимо прогнозування собівартості соняшника на 2004 рік, де t=3 по параболі другого порядку:
ỹt’= 50,65 – 1,54t – 6,59t,
ỹt’2004= 50,65 – 1,54*3 – 6,59*9 = -13,28.
Так як і в даному випадку собівартість теж має від’ємне значення, то робимо прогнозування по прямій:
ỹt = 37,47 – 1,54t,
ỹt2004= 37,47 – 1,54*3 = 32,85.
Собівартість соняшнику у 2003 році буде складати 32,85грн.
Отриману дискретну оцінку доповнюємо границями інтервалу. Коефіцієнт довіри по критерію Ст’юдента буде такий як і для собівартості озимої пшениці, тобто 2,7764, а середньорічне відхилення розрахуємо:
Qеt
=
=3,9
Таблиця 3.1 – Розрахунок квадратів відхилень по даним собівартості соняшнику по прямій лінії та параболі другого порядку
| Роки | Фактична собівартість, грн | Порядковий номер року | Вирівняна собівартість за рівнянням прямої, грн | Вирівняна собівартість за рівнянням параболи другого порядку, грн | Квадрат відхилення собівартості за рівнянням прямої | Квадрат відхилення собівартості за рівнянням параболи другого порядку |
| Y | T | ỹt | ỹt | (y - ỹt) | (y - ỹt’) | |
| 1999 | 28,64 | -2 | 40,55 | 27,37 | 141,85 | 1,61 |
| 2000 | 41,46 | -1 | 39,01 | 45,6 | 6 | 17,14 |
| 2001 | 55,43 | 0 | 37,47 | 50,65 | 322,56 | 22,85 |
| 2002 | 40,27 | 1 | 35,93 | 42,25 | 18,83 | 3,92 |
| 2003 | 21,53 | 2 | 34,39 | 21,21 | 165,38 | 0,1 |
| ∑ | 187,33 | 0 | 187,35 | 187,35 | 654,62 | 45,62 |
Підставляємо дані і отримуємо границі собівартості соняшнику:
32,85 3,9*3.1825
32,85 12.41, тобто
.
Тоді порівнюємо фактичну собівартість з її границями, тобто 45,26:32,85 = 1,38 і 20,44:32,85 = 0,62.
Отримані показники свідчать про те, що собівартість на даному рівні може бути збільшена на 38% і зменшена на 38%.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Виходячі з економічної характеристики господарства, можна зробити висновок, що в цілому за 2003 рік економічні показники, які впливають на рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва мають тенденцію до зростання, тому що воно мало прибуток у цьому році, в основному по рослинництву. Але наряду з цим є кілька недоліків. У 2003 році зменшилась земля – як наслідок розпаювання, а також зменшилась чисельність робітників, але це зменшення призвело до підвищення деяких показників, таких як: навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь та ріллі. Також такі коефіцієнти як: коефіцієнт оборотності, тривалість 1 оборота могли бути і меншими. Фондовіддача є також не значною, а фондомісткість навпаки завелика. Коефіцієнт використання річного робочого також міг би бути більший, хоча б такий як у 2002 році.
Другий розділ, який присвячений статистичному аналізу двох культур – озимої пшениці та соняшнику, дає змогу визначити, що при динаміці собівартості спостерігається збільшення її до 2001 року, а потім її зменшення. Це спостерігається і в фактичних даних, і в абсолютному прирості, і в темпі зростання, і темпі приросту, а також і в вирівнюванні па параболі другого порядку.
Зі структиру собівартості видно, що питому вагу в ній складають як для озимої пшениці, так і для соняшнику оплата праці та паливо. Розглядаючи у першому підрозділі рівень собівартості по всім культурам, що наявні в господарстві, можна сказати, що собівартість у 2003 році, майже всіх культур, значно менша ніж у 2002році, а у порівнянні з 1999 роком більша.
При індексному аналізі виявили, що виробничі витрати в цілому зменшились як за рахунок зменшення загального валового збору, так і за рахунок зменшення собівартості 1ц продукції.
При кореляційному аналізі виявили те, що між собівартістю озимої пшениці і її врожайності зв’язок убуваючий, а між собівартстю соняшнику і його врожайністю існує зв’язок, але дуже слабкий. А при розрахунку коефіцієнту детермінації виявилось, що собівартість озимої пшениці залежить на 68,89% від її врожайності, але собівартість соняшнику лише на 7,84% залежить від врожайності. Це каже про те, на скільки важко вирощувати соняшник в нашому регіоні.
Прогнозування собівартості на 2003 рік по параболі в нашому випадку було недоцільно, тому що собівартість обох культур була від’ємною, тому прогнозували по прямій. Для озимої пшениці зпрогнозована собівартість складає 30,96грн за 1ц, що коливається в границях від 16,29грн до 45,63грн, тобто собівартості може бути збільшена і зменшена на 47%, а для соняшнику 32,85грн за 1ц, що може коливатися в границях від 20,44грн до 45,26грн, тобто собівартість може бути збільшена і зменшена на 38%.
Виходячи із структури собівартості видно, що питома вага окремих статей витрат сягає і 1/5 всіх витрат, тому що не має коштів для того, щоб знизити ці витрати, наприклад, такі як оплата праці в собівартості соняшнику (закупка гербіцидів). Для того, щоб знизити ці витрати, підвищити врожайність необхідна підтримка держави для стимулювання сільськогосподарського виробництва.
Не дивлячись на те, що господарство має гарну організацію виробництва, треба все ж таки проводить аналіз структури собівартості провідних культур, які приносять прибуток, їх кореляційний аналіз, а також прогнозування цих культур, що в майбутньому буде закладанням гарного керування.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Альбом наглядных пособий по сельскохозяйственной статистике с основами социально-экономической статистики. М.: Финансы и статистистика, 1991
2. Бурейко Л.М., загнітко Л.А. Статистика. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи Кам’янець-Подільський, 1999
3. Гаркавий В.К. Статистика. Навчальний посібник. Київ: Вища школа, 1994
Гуткевич С.О. Статистика сільського господарства. Курс лекцій – Мелітополь, 1999
Иванов Ю.Н. Экономическая статистика, учебник Москва, Инфра-М, 2001
Кільдішев Г.С. та ін. Загальна теорія статистики. Підручник. М.: Статистика,1985
Кулініч О.І. Теорія статистики, навчальне видання. К-д центрально- украінське виробництво, 1995
Опря А.Т. Статистика. К. Урожай, 1997
Сиденко Ф.В., Стопов Г.Ю., Матвеева В.М. Статистика. Учебник. Москва: Дело и сервис, 2001.