Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Основи меліорації та ландшафтознавства

Основи меліорації та ландшафтознавства

– водозабір для зрошення

5.


Стічні води – це


Види стічних вод та їх склад:


Землеробськи поля зрошення (ЗПЗ)


Види ЗПЗ:


Умови використання стічних вод:


забрудненні господарсько-побутовими та промисловими відходами води, які виводять за межі населених пунктів і заводів через каналізацію


господарсько-побутові (органічні речовини, жири, миючі засоби, механічні домішки, бактерії)

промислові (механічні домішки, кислоти, мінеральні масла);

тваринницькі стоки (органічні речовини, механічні домішки, рештки кормів, бактерії яйця гельмінтів);

зливові (механічні домішки, мінеральні масла) формується на вулицях великих міст де є зливова каналізація.


зрошувальні системи, які використовують для зрошення стічні води.


прийом стічних вод і зрошення цілий рік (на легких грунтах)

прийом стічних вод цілий рік, зрошення – в теплий період:

прийом і зрошення тільки в теплий період року.


- вирощування овочів (крім помідор, моркви, огірків, динь, кавунів), кормових зернових культур.

- поливи закінчуються за 20 днів до збирання урожаю.

- постійна зрошувальна мережа повинна бути закритою.

перед поливом стічні води очищають (пропускаючи через решітки, пісколовки і відстійники)

Тема 2.6 Заходи щодо попередження і боротьби із засоленням і заболоченням зрошуваних земель


План:

1. Причини засолення і заболочення зрошуваних земель.

2. Промивка засолених земель.

3. Водоскидна мережа і дренаж на зрошувальній системі.


Література: [1] c. 226 … 237; [2] c. 180 … 187.


№ пит. Питання Відповідь
1.

Види засолення грунтів та причини його виникнення:


Послідовність вторинного засолення грунтів при великих втратах води з каналів і надмірних поливах:


Заходи щодо попередження вторинного засолення зрошуваних земель:


1) первинне (під впливом природних гідрогеологічних процесів.

Підземні води розчиняють гірські породи, збагачуються солями. В арідний (посушливій) зоні відбувається висхідний рух підземних вод, тому що випаровування вологи більше атмосферного зволоження. Вода випаровується – солі залишаються в грунті);

2) вторинне (піднімання рівня мінералізованих підземних вод внаслідок фільтрації в них поливної води). Виникає тоді, коли підземні води залягають не глибоко (з см), відсутній стік підгрунтових вод, великі втрати води з постійних каналів , надмірні поливи.


засолення вздовж постійних каналів,

плямисте засолення на полях;

суцільне засолення грунту на всій зрошувальній ділянці


1) будівельні: облицювання каналів, заміна відкритих каналів лотоками і трубопроводами;

заміна поверхневого зрошення дощуванням;

проектування скидної мережі для відведення надлишкових поверхневих вод;

2) експлуатаційні: своєчасний ремонт каналів, вирівнювання поверхні поля, точне дотримання режиму зрошення;

3) агротехнічні і лісотехнічні заходи: багаторічні трави, органічні добрива, руйнування плужної підошви; розпушування грунту після поливу; лісосмуги вздовж постійних каналів.

2. Послідовність промивки засолених зрошуваних земель:

глибока оранка;

вирівнювання поля,

влаштування чеків;

подача води в чеки для зволоження грунту до НВ для розчинення солей, – повторна подача води (через 2 ...3 дні) – відведення води по скидній мережі або по дренажній;

і так декілька разів. Промивка триває 2 ... 3 роки

3.

Призначення скидної мережі на зрошуваних землях


Розміщення скидної мережі


Призначення дренажу на зрошуваних землях.


Види дренажу:


Контроль режиму ґрунтових вод на зрошуваних землях

відведення з поля надлишкових вод при спорожненні каналів, при аваріях, при зливах.


Скидні канали влаштовують по улоговинах або суміщають з кюветами доріг по межах полів.


Для відведення підгрунтових вод, якщо вони мінералізовані і залягають на глибині менше критичної і не мають природного відтоку.


горизонтальний,

вертикальний,

комбінований.


Здійснюється за допомогою спостережних свердловин, розміщених рівномірно по всій території (одна свердловина на 100 ... 200 га)


Тема 3.1 Основні відомості про осушення


План:

1. Поняття про осушення, основні райони осушення земель.

2. Класифікація перезволожених земель.

3. Причини пере зволоження земель. Типи водного живлення.

4. Вимоги с.-г. культур до водного режиму грунту. Норма осушення та режим осушення.

5. методи і способи регулювання водного режиму перезволожених земель.


Література: [1] – c. 238 … 252; [2] – c. 109 … 119


№ пит. Питання Відповідь
1.

Осушення – це ...


Осушення необхідне...


Задачі осушення с.- г. угідь:


Об’єкти осушення в Україні


Найбільші осушувальні системи України:

видалення надлишку води з поверхні землі та з грунту.


при будівництві населених пунктів, заводів, аеродромів, доріг;

при добуванні корисних копалин;

при добуванні торфу;

на с.-г. угіддях і лісових масивах.


ліквідація причин пере зволоження грунту;

підтримання оптимального водно-повітряного режиму грунту;


в Поліссі і Лісостеповій зонах (Львівська, Волинська, рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька та ін. обл.)


Берегівська, Верхньоприп’ятська,

Замисловецька, Ірпінська, Латорицька, Остерська, Трубізька, Турська

2.

Перезволожені землі поділяються:

в залежності від тривалості пере зволоження


постійно перезволожені землі поділяються на


3) залежно від розміщення і стадії розвитку болота поділяються на


тимчасово перезволожені (щороку в окремі періоди перезволожений кореневмісний шар грунту, решту часу грунт нормально зволожений)

постійно перезволожені (не використовуються в сільському господарстві.)


болота (шар торфу> 30 см)

заболочені землі (шар торфу <30 см)

мінеральні перезволожені землі (торф відсутній);


низинні (утворюються в пониззях, при заростанні водойм, шар торфу до 10 м, торф багатий на поживні речовини, шари торфу інколи чергуються з мінеральними прошарками; після осушення використовуються як с.- г. угіддя)

верхові (на плато в замкнутих пониззях, торф бідний на поживні речовини, тому що ступінь розкладання рослинних решток низька, реакція кисла, після осушення малопридатні для с.- г. угідь)

перехідні (в основному лісові болота, проміжне положення між низовими і верховими болотами);

3.

В залежності від причин перезволоження земель розрізняють такі типи водного живлення (ТВЖ) грунту:


На перезволоження грунтів також впливають

атмосферний (АТВЖ) (причина пере зволоження – атмосферні опади

підгрунтовий – (ПТВЖ) (причина – близьке залягання підгрунтових вод

підгрунтово-напірний (причина – вихід напірних підгрунтових вод через тріщини у верхньому водоупорі; болото знаходиться в глибокій котловині, осушення складне) (ПНТВЖ)

схиловий (делювіальний) причина – надходження поверхневих вод зі схилів. (СТВЖ)

намивний (алювіальний) причина – розлив річок (НТВЖ).


клімат, рельєф, геологічна будова.

4.

Вимоги с.- г. культур до водного режиму грунту:


Норма осушення –


Режим осушення – це


Показники режиму осушення:


Критична глибина залягання підгрунтових вод – це


Допустима тривалість затоплення під час вегетації с.- г. культур:


Вміст вологи в грунті впливає на вміст повітря в ньому.

Вимоги с.- г. культур до водно-повітряного режиму грунту залежать:

від виду культури;

фази її розвитку;

механічного складу грунту.

Зернові – повітря 30%; вологість – 70% від пористості; глибина залягання підгрунтових вод – 0,8 м

Вимоги с.- г. культур до водного режиму перезволожених земель виражають нормою осушення.


глибина залягання підгрунтових вод, при якій в кореневмісному шарі створюється оптимальний водно-повітряний режим.


найбільш сприятливий для с.- г. культур і с.- г. техніки водний режим грунту.


оптимальна вологість грунту;

норма осушення

критична глибина залягання підгрунтових вод;

допустима тривалість затоплення


глибина, на якій підгрунтові води не впливають на водний режим кореневмісного шару грунту.

залежить від механічного складу грунту:

супісок – 300 см,

важкий суглинок – 550 см


багаторічні трави – 10 діб;

кукурудза – 0,8 доби;

зернові – 0,5 доби.

5. Способи регулювання водного режиму:

1) агромеліоративні: вузько загінна оранка, поглиблення орного шару, кротування та інше.

Призначення: прискорення поверхневого стоку, збільшення випаровування води грунтом, підвищення акумулятивної здатності грунту, прискорення внутрішнього стоку.

Застосовуються як самостійні так і в поєднанні з гідромеліоративними засобами. Дешеві, прості, доступні.

2) гідромеліоративні: осушувальні і осушувально-зволожуючі системи


Тема 3.3 Методи і способи осушення


План:

1. Методи і способи осушення перезволожених земель.

2. Класифікація осушувальних систем.

3. Регулююча мережа.

4. Провідна мережа.

5. Споруди на осушувальних системах.

6. Огороджуючи мережа.

7. Зволоження осушуваних земель.


Література: [1] – c. 252 … 302; [2] c. 118 … 135.


№ пит. Питання Відповідь
1.

Метод осушення – це ...


Спосіб осушення – це


Методи осушення залежно від типу водного живлення перезволожених грунтів.


Способи осушення залежать від:


Способи осушення:


принцип впливу на фактори пере зволоження грунту


інженерний прийом, який відповідає даному методу осушення.


прискорення поверхневого стоку (АТВЖ )

зниження рівня підгрунтових вод (ПТВЖ і ПНТВЖ)

перехват поверхневого стоку (СТВЖ)

захист від затоплення (НТВЖ)


типу водного живлення (ТВЖ)

метода осушення;

майбутнього використання осушених земель.


відкриті канали;

закритий дренаж (горизонтальний, вертикальний, комбінований);

нагірні канали;

ловчі канали;

захисні дамби;

регулювання стоку річки;

агромеліоративні заходи

2.

Види осушувальних систем:

за конструкцією:


за способом відведення води:


за характером впливу на водний режим грунту


Елементи осушувальних систем:

відкриті;

закриті;

комбіновані;


самопливні;

з механічним відведенням води.


осушувальні (односторонньої дії)

осушувально-зволожуючі (двосторонньої дії).


водоприймач (річка, озеро, море, балка)

регулююча мережа (відкриті осушувачі і збирачі, закриті дрени)

провідна мережа (закриті і відкриті колектори, магістральний канал)

огороджуюча (захисна) мережа ловчі і нагірні канали, дамби

споруди на відкритій і закритій мережі;

дороги;

насосна станція в системах з механічним відведенням води)

3.

Регулююча мережа

призначення:


конструкція:


принцип дії:


за розміщенням на місцевості:


Характеристика відкритої регулюючої мережі:


умови застосування:


Схеми розташування регулюючої мережі:


Переваги (+) і недоліки (-) відкритої регулюючої мережі:


Характеристика закритої мережі

за матеріалами дрени бувають:


глибина закладання:


відстань між дренами залежить


Розміщення дренажу в плані:


Переваги (+) і недоліки ( - ) закритого дренажу


збирання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод, регулювання водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунту.


відкрита (канали)

закрита (дрени)


- дренажна мережа для зниження рівня підгрунтових вод;

збиральна для збирання надлишкових поверхневих вод;


систематична (на всій території)

вибіркова (для осушення окремих знижень)

осушення лісу, кормових угідь, боліт для добування торфу;

для попереднього осушення боліт з наступним будуванням дренажу;


Відкриті збирачі і осушувачі нарізають через 50 ... 100 (150 м) довжиною 300 ... 500 м


поперечна

поздовжня


1 – магістральний канал

2 – колектори

3 – регулююча мережа


+ проста, дешева при будівництві.

ускладнює роботу с.- г. машин

під канали відчужується до 20% землі

потрібно багато споруд

на пасовищах канали треба огороджувати;

висока експлуатаційна вартість

Частина недоліків усувається якщо канали замінити улоговинами.


гончарні;

пластмасові;

з місцевих матеріалів (камінь, дерево, хмиз)

нематеріальний дренаж (кротовий і щільовий)


1,0 ... 1,2 м


від механічного складу ґрунту

від уклону

і коливається 10 ... 35 (45) м


поперечна схема іn > 0,005

1 – дрени

2 – колектор

2) повздовжня схема іn < 0,005


+ не створюються перешкоди для роботи с.- г. машин,

+ менше експлуатаційні затрати ніж при відкритій системі;

- матеріалоємність.

4.

Провідна мережа


призначення:


склад:


конструкції:


Проектування в плані


Переріз каналів:


Уклон дна

Швидкість течії


Спряження каналів у вертикальній площині


Відведення води з регулюючої мережі у водоприймач


колектори молодші і старші;

магістральний канал.


відкрита;

закрита;


магістральний канал прокладають по найнижчих відмітках осушувальної площі;

колектори проектують також по пониженнях місцевості;

канали прямолінійні з мінімумом поворотів;

спряження каналів під кутами 900 ... 500


трапецієвидний

параболічний.

і = 0,0002 до 0,001.

0,2 м/сек. До 1,4 м/сек. Залежно від механічного складу грунту


1 – старший канал;

2 – молодший канал;

Дно старшого каналу нижче дна молодшого на 0,3 м, рівень води в старшому на 0,10 ... 0,15 м нижче. Дно дрен вище дна колектора, в який впадають дрени, на 0,3 ... 0,5 м.

5.

Споруди на відкритих каналах:


Споруди на закритій мережі

шлюзи-регулятори;

швидко токи;

перепади;

трубчасті переїзди;

мости.


устя дрен;

з’єднувальні колодязі;

перепадні колодязі;

поглинаючі колодязі та інше.

6.

Огороджуючи (захисна ) мережа

призначення


Нагірні канали


Ловильні канали


Захист осушувальної території від надходження зовні:

поверхневих вод (нагірні канали);

підгрунтових вод (ловильні канали або ловильні дрени);

поверхневих вод при розливах річок (захисні дамби)


проектують в нижній частині схилу суцільними або переривчастими.

Поперечний переріз трапецієвидний, глибина до 1,5 м.


необхідні у випадку надходження вод по похилому вдоупору;

глибина залежить від глибини залягання водоупора (до 3 м);

поперечний переріз – параблічний, бо канал глибокий;

Замість глибоких каналів проектують ловильні дрени.

7.

Способи зволоження осушувальних земель:


Сутність шлюзування:


Умови застосування:


Схема шлюзування


Переваги (+) та недоліки (-)

Шлюзування:


Поливна вода може подаватися зовні


Зволоження дощуванням.

- умови застосування:

підгрунтовий (шлюзування);

дощування;


на спаді весняної повені закривають шлюзи на колекторах


1 – рівень води до шлюзування;

2 – рівень води після закриття шлюзів

Вода з каналів просочується в грунт.


грунт легкий;

рельєф рівнинний;

земельні угіддя - луки.


1 – відкриті осушувачі;

2 – колектори;

3 – шлюзи-регулятори


+ простий,

+ не утворюється кірка, + дешевий;

неможливість оперативного впливу на водний режим.


1 – відкритий осушувач

2 – колектор;

3 – водопідвідний канал

Основи меліорації та ландшафтознавства напрям руху води при осушенні

Основи меліорації та ландшафтознавства напрям руху води при зрошенні


вирощування овочів, садів

важкі грунти;

розвинутий мікрорельєф

великі уклони;

економічна доцільність дощування.

зволоження з відкритих каналів агрегатом ДДА-100МА;

зволоження із закритих напірних трубопроводів широкозахватними машинами “Фрегат” “Дніпр” “Волжанка”


Схема поливу машиною ДФ – 120 “Днепр”.

1 – магістральний осушувальний канал;

2 – закриті колектори;

3 – дрени;

4 – напірний трубопровід;

5 – зрошувальний трубопровід;

6 – гідранти – водовипуски;

7 – машина ДФ-120 “Днепр”

8 – водовипуск.

Застосування дощування повинно бути економічно обґрунтованим.


Тема 3.5 Водоприймачі осушувальних систем та їх регулювання


План:

1. Вимоги до водоприймачів та причини їх незадовільного стану.

2. Способи регулювання річок-водоприймачів.


Література: [1] – c. 302 … 309; [2] – c. 129 … 130


№ пит. Питання Відповідь
1.

Види водоприймачів для осу вальних систем:


Вимоги до водоприймачів:


Причини незадовільного стану водоприймачів – водотоків:


річка;

озера;

море;

балка;

ставок


рівень води у водоприймачі повинен бути нижче рівня в магістральному каналі.

русло повинно бути стійким;

пропускна здатність водоприймача повинна бути такою, щоб не визивати підпору в системі весною і при літніх зливах.


звивистість русла із-за невеликих уклонів і як наслідок – мала швидкість течії;

заростання і замулювання русла;

малі розміри поперечних перерізів русла, що зменшує пропускну здатність річки;

підпір рівня води гідротехнічними спорудами нижче за течією

2. Способи регулювання водоприймачів-річок:

розширення та поглиблення русла (коли поперечний переріз русла недостатній) для збільшення пропускної здатності русла;

розчищення русла від трави і чагарників;

випрямлення русла;

регулювання повені шляхом будівництва водосховищ вище за течією.


Тема 3.6 Меліорація заболочених заплав.

Захист земель від затоплення і підтоплення


План:

1.Будова заплав і способи їх меліорації.

2. Захист земель від затоплення.

3. Заходи боротьби із підтопленням земель.

4. Осушення з машинним водовідведенням.

5. Кольматаж заболочених низовин.


Література: [1] – c. 313 … 324; [2] – c. 132 … 133


№ пит. Питання Відповідь
1.

Заплава – це ...


Тип водного живлення:


Заплави бувають:


Будова заплави


Способи захисту заплав від затоплення:

Частина річкової долини, яка періодично затоплюється повеневими водами. Це цінні с.- г. угіддя.


намивний;

схиловий;

підгрунтовий.


односторонні;

двосторонні;

широкі і вузькі, або взагалі відсутні.


І – притерасна частина

ІІ – центральна частина;

ІІІ – прируслова частина;

1 – тальвег;

2 – прирусловий вал;

3 – притерасна річка;

4 – корінний берег;


обвалування;

регулювально-виправні роботи на річках;

штучне нарощування поверхні (кольматаж)


2.

Захист земель від затоплення:


Незатоплювані дамби

застосування:


недоліки:


Затоплювані дамби

застосування:


недоліки:


Схема осушувальної системи на заплавах

обвалування незатоплюваними (весняними) дамбами;

затоплюваними дамбами (літні).

Схема незатоплюваної дамби

Схема затоплюваної дамби


1 – рівень весняної повені;

2 – рівень літньо-осіннього паводу;

3 – нормальний побутовий рівень;

4 – берегова дрена для попередження підтоплення.


Захист населених пунктів та будівельних майданчиків


загроза прориву дамб;

погіршуються умови нересту риби;

на заплаву не поступає намул і насіння трав.


сільськогосподарські угіддя


обмежені можливості використання;

загроза розмиву дамб весною


1 – річка; 2 – дамба;

3 – корінний берег; 4 – осушувальні канали;

5 – шлюз; 6 – нагірний канал.

3.

Підтоплення – це ...


До підтоплених відносяться території...


Засоби боротьби з підтопленням:


Схема затоплення і підтоплення земель:


Схема захисту земель від затоплення і підтоплення:

піднімання рівня підгрунтових вод, пов’язане з господарською діяльністю людини (водосховище)


на яких рівень підгрунтових вод вище допустимого для господарського використання земель (для міст – 3 ...4 м; для сіл – 1,5 ...2 м; для ріллі – 0,8 ..1,4 м).


ловильні канали або

ловильні дрени.


І – зона мілководного затоплення

ІІ – зона підтоплення.

4.

Осушення з механічним водопідйомом

застосування:


Польдер – це ...


Осушувальна система на польдерах


Переваги (+) і недоліки (-) осушення з механічним водопідйомом порівняно із самопливним осушенням:

рівень води у водоприймачі вище рівня води в осушувальній системі і знизити цей рівень неможливо або недоцільно.


територія яка огороджена дамбами і осушується за допомогою механічного водопідйому.


1 – дамба;

2 – нагірний канал;

3 – магістральний канал;

4 – колектори;

5 – насос;

6 – водоприймач.


+ відкачувати воду можна і взимку;

+ осушення не залежить від рельєфу;

висока будівельна і

експлуатаційна вартість

.

5.

Кольматаж заболочених низовин – це ...


Способи кольматажу та їх характеристика


Застосування кольматажу:


Схема кольматажу перезволожених низовин:


штучне підвищення поверхні грунту


1) напуск на меліоровану територію повеневих річкових вод. Територію валами ділять на карти; воду запускають в карти, через два дні скидають і напускають нову порцію води, з води осідає намул.

За рік піднімають поверхню на 1..10 см. Процес триває 5 ... 10 років.

Спосіб простий, дешевий, але довготривалий.

2) намивання грунту гідромоніторами або земснарядами.

Намив грунту землесосами виконують виконують при заглибленні дна річки.

Дорогий, але вигідний у часі спосіб.


коли регулювання річки неможливе;

машинне водовідведення дороге;

для будівельних майданчиків


1 – річка;

2 – водовідвідний канал;

3 – дамби;

4 – карти кольматажні;

5 – канали для подачі води на карти;

6 – шлюзи-регулятори;

7 – водозливи


Тема 4.1 Види культуртехнічних робіт та їх призначення


План:

1. Види культуртехнічних робіт та їх призначення.

2. Підготовка та поліпшення поверхні грунту.

3. Вирівнювання поверхні.

4. первинний обробіток меліорованих земель.

5. первинне окультурення меліорованих земель.


Література: [1] – c. 335 … 340; [2] – c. 152 … 156;

№ пит. Питання Відповіді

1.


2.

Культуртехнічні меліорації – це ...


Види КТР:


Об’єкти КТР:


В залежності від призначення КТР поділяються на групи:


Заходи по підготовці поверхні грунту та технологія їх проведення:

комплекс заходів по підготовці земель до їх сільськогосподарського використання.


знищення чагарників і дрібнолісся;

збирання каміння;

знищення купин;

розробка дернини;

планування поверхні;

ліквідація дрібноконтурності.


осушені землі;

луки і пасовища;

цілинні землі

На заході і півночі України (Полісся) природні умови сприяють розвитку лісової та чагарникової рослинності, якими заростають луки, пасовища, рілля.

В північній і центральній частині України на с.- г. угіддях зустрічається каміння.

Для залучення осушених боліт в с.- г. виробництво необхідне знищення чагарників, купин, моху, каміння.


підготовка або поліпшення поверхні грунту;

первинний обробіток;

окультурення орного шару.


знищення деревинної рослинності:

вручну;

механічним способом (кущорізами)

хімічним способом (обробка арборіцидами);

2)знищення купин (невисокі купини заорюють чагарниково-болотними плугами, землисті купини зарівнюють рейковими волокушами, високі осокові купини зрізують кущорізами і вивозять, торфо-мохові купини подрібнюють фрез машинами за 4-5 проходів;

3)очищення площ від каміння (дуже

велике каміння викопують або підрива- ють, потім збирають; велике каміння корчують корчувачем потім вивозять за межі ділянки; дрібне каміння збирають вручну)

3.

Вирівнювання поверхні

умови застосування


Види планування:



після корчування пнів, збирання каміння і знищення купин залишаються ями та купи грунту.

Планування – вирівнювання поверхні – обов’язковий захід по підготовці поверхні меліорованих земель.


грубе планування виконується в процесі КТР бульдозерами, грейдерами, рейковими волокушами, скреперами:

2) експлуатаційне планування – або планування мікрорельєфу. Виконується довго базовими планувальниками. Перед проходом планувальника грунт орють. Планування можна суміщати з внесенням органічних добрив. На місця, де зрізано значну частину грунту, вносять підвищену дозу добрив.

4. Прийоми первинного обробітку грунту:

1) Оранка – слабо задерновані землі орють звичайними культурними плугами, задерновані землі орють чагарниково-болотними плугами;

Засмічені камінням грунти орють спеціальними плугами ПКС-3,5 (корпус автоматично вглиблюється при зустрічі з камінням);

2) Обробіток важкими дисковими боронами:

для розробки скиби після чагарниково-болотного плуга;

як основний обробіток на землях з камінням і похованою деревиною;

фрезерний обробіток

- як основний обробіток при покращенні пасовищ і сіножатей;

на осушених болотах без каміння і похованої деревини.

коткування

для усунення надмірної розпушеності грунту, вирівнювання поверхні, забезпечення однакової глибини загортання насіння.

5.

Первинне окультурення земель – це...


умови використання:


Прийоми первинного окультурення земель:

система заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів


проводиться по завершенню будівництва меліоративних систем і КТР


внесення добрив;

вапнування кислих грунтів (гіпс, вапняне борошно, сланцева зола);

глинування і піскування торфових грунтів. Захід виконується шляхом глибокої оранки торфу для перемішування торфу з підстиляючим піском. Рідше пісок завозять ззовні.

Вирощування культур – попередників, які витримують низький агрофон (багаторічні трави, соняшник) на протязі 1 ... 3 років. Потім землі включають в сівозміну.


Тема 4.2 Рекультивація земель


План:

1. Техногенне руйнування ґрунтів.

2. Сутність рекультивації.

Зміст підготовчого етапу рекультивації

3. Гірничо-технічна рекультивація.

4. Біологічна рекультивація при сільськогосподарському використанні рекультивованих земель.


Література: [1] – c. 340 … 344; [2] – c. 160


№ пит. Питання Відповідь
1.

Порушені землі – це ...


Причини порушення земель:

землі, які внаслідок виробничої діяльності людини втратили господарську цінність або стали джерелом негативного впливу на навколишнє середовище.


- добича рудних корисних копалин відкритим і підземним способом;

- добича торфу, піску, глини;

- будівництво заводів, населених пунктів та інше.

В Україні більше 300000 га порушених земель. Окремі кар’єри займають площу до 3000 га, їх глибина до 200 м.

Порушена ділянка негативно впливає на територію в 10 раз більшу. В Донецькій обл. терикони пустої породи займають с.- г. угіддя.

Відкритим способом в Україні добувають вугілля, залізну та марганцеву руди, в степовій зоні – черепашник, глину і вапняк (нерудні копалини). Площі порушених земель під цими розробками 15000 га.

2.

Рекультивація – це ...


Напрям рекультивації залежить від ...


Основні напрями рекультивації:


Об’єкти рекультивації:


Підготовчі роботи при рекультивації:


Етапи рекультивації:

відновлення продуктивності і господарської цінності техногенно зруйнованих грунтів.


- характеру порушення;

- природних умов;

- розміщення порушених земель відносно населених пунктів


сільськогосподарський (включення земель до с.- г. угідь);

лісогосподарський (створення лісокультур)

водогосподарський (створення штучних водойм);

рекреаційний (організація відпочинку людей);

будівельний.


- кар’єри;

- відвали шлаку металургійних заводів;

- відвали пустої породи біля шахт;

- сміттєзвалища;

- траси трубопроводів і доріг.


Передують виконанню рекультивації і включають:

обстеження території;

вивчення властивостей верхніх порід;

визначення способу рекультивації і майбутнього використання;

виконання топозйомки і складання топоплану М 1:5000; 1: 2000; 1: 500;


гірничо – технічна;

біологічна.

3.

Гірничо-технічна (технічна) рекультивація – це ...


Заходи технічної рекультивації:

підготовка земель, конструювання їх поверхні для наступного цільового використання.


- знімання та складання родючого шару грунту;

- вирівнювання поверхні, виположування або терасування укосів відвалів або бортів кар’єрів, засипання ям кар’єрів.

- покриття вирівняної поверхні шаром родючого грунту;

- інженерне впорядкування території (дороги, виїзди тощо);

4.

Біологічний етап рекультивації


Призначення с.- г. рекультивації


Послідовність сільськогосподарської рекультивації

- комплекс агротехнічних і фітомеліоративних заходів для підвищення родючості порушених земель.

Буває сільськогосподарською або лісовою.


підготовка землі під ріллю, багаторічні насадження та природні кормові угіддя.


при наявності родючого грунту:

- покриття спланованих поверхонь шаром 0,3 ... 0,5 м родючого грунту;

- після укладки грунту (через 1 ... 2 роки) родючим грунтом засипають западини.

при відсутності родючого грунту (старі відвали):

- роблять планування;

- насипають шар суглинку (потенційно родючий грунт);

- висівають бобові багаторічні трави.

Вирощування трав – перший етап освоєння земель. Вони виконують меліоративну функцію: нагромаджують органічну речовину, поліпшують структуру, розсолюють грунт.

включення земель у сівозміни.


Тема 5.1 Види ерозії ґрунтів та її виникнення


План: 1. Види ерозії ґрунтів.

2. Збитки від ерозії ґрунтів.

3. Типи водної ерозії ґрунтів.

4. Форми прояву вітрової ерозії

5. Фактори водної і вітрової ерозії.


Література: [1] – c. 345 … 348; [2] – c. 167 … 168.

№ пит. Питання Відповідь.
1.

Ерозія грунту – це ...


Види ерозії

залежно від причин виникнення:


за інтенсивністю:


процес руйнування грунту і перенесення продуктів руйнування потоками води і вітру.


- водна;

- вітрова;

- механічна.


- нормальна (природна – протікає повільно під впливом природних чинників);

- прискорена (пов’язана з господарським використанням земель);

- з антропогенними факторами: розорювання схилів, вирубка лісів, надмірне випасання худоби та ін.

2. Поширення ерозії на території України.

- 32% ріллі в тій чи іншій мірі еродована. Особливо розповсюджена ерозія на півдні і сході країни.

Щорічні витрати рослинництва від ерозії 9 .. 12 млн.т. зерна. Під час водної ерозії змивається родючий шар грунту, продукти змиву потрапляють у водойми.

Для утворення 1 см родючого шару потрібно в природних умовах до 500 років. При ерозії змінюється механічний склад грунту, погіршується структура, знижується урожайність.- г. культур.

Яри – зменшують площу с.- г. угідь, загрожують дорогам і будівлям, продукти змиву замулюють ставки, річки. При вітровій ерозії засікаються і засипаються рослини, виносяться поживні речовини з дрібноземом.

3. Типи водної ерозії грунтів:

1) площинна – рівномірний змив грунту з поверхні схилу, виникає при стіканні талих та зливових вод зі схилів крутизною більше 1 – 20 ;

2) лінійна (яружна) – при концентрації стоку у звуженому руслі грунт розмивається на вузькій ділянці у вертикальному напрямі. Виникають промивини потім яри.

В розвитку яру виділяють 4 стадії, які треба знати аби правильно запроектувати протиерозійні заходи: промивина, врізання висячого яру вершиною, виработка профілю рівноваги, затухання.

3) іригаційна – руйнування грунту при поливі. Виникає при неправильній організації поливу коли швидкість надходження води більше швидкості вбирання її грунтом.

4. Форми прояву вітрової ерозії

повсякденна (місцева) – при швидкості вітру до 12 ... 15 м/сек. У вигляді пилових стовпів. Великої шкоди не завдає.

Пилові бурі – найбільш активний і шкідливий вид ерозії. При швидкості вітру > 15 м/сек. В посушливих регіонах.

Зимове видування – в регіонах з нестійким сніговим покривом, з м’якою зимою, коли чергуються морози і відлиги.

5.

Природні фактори ерозії


Антропогенні фактори ерозії:

клімат:

зливовий характер випадання опадів;

наявність або відсутність снігового покриву;

швидкість наростання температури весною;

швидкість вітру.

рельєф:

виникнення вітрової ерозії не пов’язане з рельєфом;

водна ерозія залежить від крутизни, форми і довжини схилів.

грунт:

механічний склад;

структура.

Рослинність.


вирубка лісів;

розорювання схилів;

надмірне випасання худоби.


Тема 5.2 Захист ґрунтів від ерозії


План:

1. Комплекс заходів щодо попередження і боротьби з ерозією.

2. Агротехнічні протиерозійні заходи..

3. Класифікація протиерозійних гідротехнічних споруд (ПГТС)

4. Споруди на водозбірній площі.

5. Головні яружні споруди.

6. Донні ГТС.

Література: [1] – c. 348 … 365; [2] – c. 169 … 180


№ пит. Питання Відповідь
1.

Завдання комплексу протиерозійних заходів:


Комплекс протиерозійних заходів включає:


Сутність організаційно-господарських заходів;


- зарегулювання поверхневого стоку;

- зменшення ерозії до допустимої величини;

- на не еродованих землях попередити її виникнення.


організаційно-господарські;

агротехнічні;

лісомеліоративні;

гідротехнічні заходи.


Протиерозійні заходи повинні використовуватись взаємоузгодженно.


заборона розорювання крутих схилів, вирубування дерев і чагарників;

нормування випасу худоби на природних кормових угіддях;

залуження сильно еродованих земель;

нарізання полів довгою стороною впоперек схилу на схилі однієї експозиції;

впровадження смугового землеробства і ґрунтозахисних сівозмін.

2.

Переваги (+) і недоліки (-) агротехнічних протиерозійних заходів:


Агротехнічні заходи проти одної ерозії:


Завдання агротехнічних заходів по боротьбі з вітровою ерозією;


Агротехнічні заходи проти вітрової ерозії:

+ прості

+доступні;

+ дешеві;

+ дають ефект в рік застосування;

- неефективні при крутості схилу > 40.


обробіток впоперек схилу;

без відвальний обробіток з максимальним збереженням стерні;

глибока зяблева оранка (восени)

снігозатримання;

регулювання танення снігу;

мульчування грунту;

щілювання і кротування;

внесення органічних добрив та ін.


- зменшення швидкості вітру в приземному шарі повітря;

- покращення протиерозійних властивостей грунту.


- без відвальний обробіток грунту з максимальним збереженням стерні

- органічні добрива;

- снігозатримання;

- багаторічні трави;

- куліси з високостеблових культур.

3.

Переваги (+) і недоліки (-) ПГТС


Види ПГТС залежно від їх розміщення, призначення ПГТС

+ ефективні при будь-яких уклонах;

+ зупиняють ерозію відразу після будівництва;

- дорогі.


споруди на водозбірній площі (для припинення площинної ерозії).

головні яружні (для припинення росту ярів у довжину)

донні (руслові) для припинення заглиблення ярів.

4.

Споруди на водозбірній площі:

які повністю затримують поверхневий стік:


- які гарантують безпечне скидання поверхневого стоку:


Види валів-терас, їх характеристика


і використання:


Розпилювачі стоку


Конструкція розпилювача стоку


Водозатримуючі вали:

призначення і умови застосування


- конструкція


Водовідвідні вали-канави:


призначення і умови використання

вали-тераси (гребневі, ступінчасті тераси, траншейні тераси)

водозатримуючі вали;

розпилювачі стоку;

водовідвідні вали

оброблюванні гребневі вали;

горизонтальні на легких грунтах;

похилі на важких грунтах.

На схилах до 50 (і = 0,02 ... 0,12)

Висота валів 0,4 ... 0,6 м

Ширина основи 10 – 12 м

Прохідні для с.- г. машин. Засіваються

Нарізуються по горизонталях або паралельно один одному.

На ріллі, в садах, на залужених землях

ступінчасті тераси

- на схилах 6 ... 140 (і = 0,12 ... 0,25)

висота валів – 0,9 ... 1,5 м;

уклін дна тераси – 0 ... 0,12.

тераси вузькі, вали непрохідні.

Вирощують овочі, плодові та ягідні культури.

траншейні тераси

– на схилах більше 140 (і > 0,25)

Траншеї риють по горизонталях, відстань між траншеями – ширина міжрядь.

В траншеї –садженці, міжряддя засівають травами, нижче траншеї - вал


Для розпилювання зосередженого стоку у природних улоговинах на ріллі,

біля лісосмуг і доріг.


Вал пуд кутом 450 до осі улоговини, вище вала виямка.

Висота вала 0,3 ... 0,5 м

Вал направляє воду на схил.між розпилювачами 75 ... 100 м.


- будують вище ярів для безпечного відведення поверхневого стоку і припинення росту розгалужених ярів на важких грунтах з малим коефіцієнтом фільтрації. Дно канав має уклон в сторону задернованої улоговини або водоскидної споруди.

5.

Гловні яружні споруди

призначення:


Конструкція:

для безпечного скидання поверхневого стоку на дно яру, щоб припинити ріст яру в довжину.


швидкотоки – лотки у вершинах ярів, матеріал: бетон, каміння.


2) перепади одноступінчасті,

багатоступінчасті з бетону або каменю


3) консольні скиди на глибоких крутих ярах, коли будівництво швидкотоку або перепаду, пов’язане з великим об’ємом земляних робіт. Це горизонтальний або похилий лоток на палях. На дні яру, там де вода розмиває грунт, влаштовують водобійний колодязь.

6.

Донні гідротехнічні споруди:


призначення


споруди:


матеріали:


- проектування і робота донних гідротехнічних споруд:

припинення заглиблення яру.


донні загати.


бетон, каміння, плот (тинові загати)


Проектують від верхньої частини яру, де іде інтенсивний розмив; розміщують по всій довжині яру.

Висота загат 0,5 (тинові загати) до 1,5 м (бетонні загати)

Загати зменшують швидкість току води наноси відкладаються! Уклон дна і глибина зменшуються. Береги яру менше обвалюються, поступово заростають.


Тема 6.1 Загальні відомості про ліс і лісорозведення


План:

1. Значення лісу.

2. Лісові ресурси України.

3. Характеристика лісонасаджень.

4. Будова лісу.

5. Відновлення лісу.


Література: [1] – c. 363 … 380; [2 ] – c. 214 …. 246;


1.

Господарське значення лісу.


Значення лісу в навколишньому середовищі:

будівельні матеріали;

паливо;

сировина для хімічної та целюлозно-паперової промисловості;

заготівля хвої, ягід, лікарських рослин.


меліоративне значення – попередження змиву грунту і замулення водойм, закріплення рухомих пісків;

водорегулююча та гідрологічна роль: сприяє випаданню опадів, затримує поверхневий стік і переводять поверхневі води у підгрунтові;

кліматорегулююче значення: пом’якшення клімату, підвищення вологості повітря, зменшення дії суховіїв;

вплив на склад атмосферного повітря: виділення кисню, поглинання вуглекислого газу.

2.

Лісові ресурси України:


Групи лісів залежно від народно-господарського значення:

площа лісів 9,97 млн.га;

лісистість – 14%


- І група – ліси особого призначення: водоохоронні ліси по берегах річок, озер, водосховищ, захисні насадження на ріллі, по ярах і балках.

- оздоровчі – насадження в курортній зоні, біля населених пунктів;

2) ліси з недостатніми сировинними ресурсами

в зоні з високою густотою населення, що мають захисне і обмежене експлуатаційне значення;

3. Промислові ліси – розташовані в лісонадлишкових районах.


Промислова заготівля деревини ведеться в лісах третьої групи і обмежене – в лісах 2-ої групи

Лісів 3-ї групи в Україні немає.

3.

Характеристика лісонасаджень:

за походженням:


за формою:


за складом:


за густотою – це


- за повнотою насаджень –

природні і

штучні;


прості (одноярусні)

складні (дво- та триярусні)


чисті (з однієї породи з домішками інших порід до 5%)

мішані (з різних деревинних порід)

Склад позначається так:

6С 3Я 1Б

10% береза

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: