Економічна ефективність виробництва соняшника
І, нарешті, на якість урожаю соняшнику впливає вологість насіння при збиранні. Застосування десиканту Реглон Супер (2-3 л/га) не лише зменшує вологість, але й сприяє накопиченню олії, зменшує розвиток гнилей на корзинці. [24]
Весною поверхню поля бажано ретельно вирівняти задля рівномірного загортання ґрунтових гербіцидів і насіння на задану глибину при максимальному збереженні ґрунтової вологи.
Ранньовесняну культивацію на 10-12 см проводять, якщо грунт ущільнений і нерівномірний, потім проводять передпосівну – на глибину 7-8 см після масового проростання бур’янів. Якщо грунт вирівняний і не ущільнений. А поле слабо засмічене бур’янами, достатньо провести ранньовесняне боронування і одну передпосівну культивацію. На необроблених з осені площах і за пересіванням озимини соняшником доцільно зробити тільки мілкий обробіток ґрунту, використовуючи комбіновані агрегати, бо весняна орана спричинить висихання ґрунту на всю глибину обробленого шару, що негативно позначиться на якості сівби і врожайності.
Для боротьби з бур’янами навесні на полях, призначених під сівбу соняшнику, за 14 діб до проведення передпосівної культивації проводять обприскування гербіцидами Вулкан, в р. , і Вулкан плюс в.р. (2-6 л/га).
Оптимальні строки сівби соняшнику настають, коли грунт прогрівається до 8-100С. На глибині 10 см, що спостерігається у другій декаді квітня. Сівбу проводять протруєним насінням.
Для ефективного контролю за бур’янами в умовах високої засміченості полів застосовують комплексні заходи, які поєднують хімічні і механічні прийоми. Серед ґрунтових гербіцидів високий ефект забезпечують Екстрим, к.е., і Тайфун, к.е., які застосовують до сівби, під час та після сівби, але до появи сходів проти злакових і деяких двосім’ядольних бур’янів з нормами: Екстрим, к.е. (1,5-3,0 л/га) та тайфун. к.е. (1,6-2,6 л/га).
Гібриди соняшнику відрізняються інтенсивнішим ростом і вищими вимогами до технологій вирощування. У зв’язку з менш сприятливими умовами росту бур’янів, на гібридних посівах слід вносити гербіциди за нижчими нормами, ніж сказано в рекомендаціях. Внесення і загортання ґрунтових гербіцидів можна проводити окремо. Проте ефективніше застосовування комбінованих агрегатів. Внесення і загортання гербіцидів мають бути проведені рівномірно – без огріхів і перекриття.
За використання гербіцидів ручні прополювання посівів виключаються повністю, а механічний обробіток ґрунту зводиться до мінімуму. Починаючи з періоду сходів – двох пар листків, проводять захист посівів від однорічних та багаторічних злакових бур’янів страховим гербіцидом Алінка (0,1-1,2 л/га).
Для прискорення дозрівання рослин, зменшення строків збирання врожаю та зниження розвитку і шкодочинності білої і сірої гнилей та отримання більш сухого та якісного насіння застосовують десикацію. В фазі жовтих кошиків соняшнику за вологості насіння 33-37% проводять десикацію вулканом, в.р., і Вулканом плюс в.р., (3 л/га). Особливо слід контролювати посіви гібридів, бо вони зріють одночасно і фаза бурого кошика настає в них практично в один день.
Дотримання цих рекомендацій для захисту соняшнику дасть змогу отримати добрі врожаї та позбавитись проблем з бур’янами та хворобами. Використовуючи грунтові гербіциди Екстрим і Тайфун, можна ефективно боротися з однорічними злаковими та деякими двосім’ядольними бур’янами, а застосовування після сходового грамініциду Стилет вирішує не тільки проблеми однорічних, а і багаторічних бур’янів. Гербіциди суцільної дії Вулкан і Вулкан плюс високоефективно знищують багаторічні бур’яни, такі як перій повзучий, осоти і березка польова. За застосуванням як десикантів ці два гібриди прискорюють дозрівання рослин, зменшують строки збирання врожаю та його втрати, зменшують шкодочинність хвороб. [25]
Розрахуємо потребу товариства “Тур” в засобах захисту рослин. (табл.. 3.6).
Таблиця 3.6
Розрахунок потреби в гербіцидах
| Назва гербіциду | Площа, га | Норма внесення, л/га | Потреба на всю площу, л | Вартість гербіцидів, грн./л | Витрати всього, грн. |
| ПАР Тренд | 779 | 0,2 | 155,8 | 20,5 | 3193,9 |
| Амінка | 779 | 0,65 | 506,35 | 15,5 | 7848,4 |
| Всього | 779 | - | - | - | 11042,3 |
ТОВ “Тур” для обробки ґрунту під посівами соняшнику рекомендуємо використовувати такі гербіциди як ПАР Тренд, Алінка. Щоб знищити однорічні та багаторічні злакові бур’яни, у т.ч. пирій, застосовують ПАР Тренд (0,2 л/га). А для знищенні широколистих бур’янів ефективним є гербіцид Алінка (0,1-1,2 л/га). Витрати на їх придбання з урахуванням потреби на всю площу становитимуть майже 11042,3 грн.
Для того, щоб визначити, чи доцільно впроваджувати ці гербіциди, розглянемо витрати на виробництво соняшника з врахуванням нових засобів захисту рослин. (табл.. 3.7).
Таблиця 3.7
Затрати на виробництво соняшнику, грн.
| Статті витрат | 2004р. | Проект | ||
| на 1 га | на 1 ц | на 1 га | на 1 ц | |
| Витрати на оплату праці з нарахуваннями | 22,43 | 3,26 | 22,43 | 1,78 |
| Насіння та посадковий матеріал | 62,19 | 9,04 | 62,19 | |
| Паливо та мастильні матеріали | 32,61 | 4,74 | 32,61 | 2,61 |
| Добрива | 52,34 | 7,16 | 52,34 | 4,19 |
| Засоби захисту рослин | 14,38 | 2,09 | 14,17 | 1,13 |
| Роботи та послуги | 32,61 | 4,74 | 32,61 | 2,61 |
| Витрати на ремонт необоротних активів | 21,67 | 3,15 | 21,67 | 1,73 |
| Інші витрати на утримання основних засобів | 32,61 | 4,74 | 32,61 | 2,61 |
| Інші витрати | 13,48 | 1,96 | 13,48 | 1,08 |
| Загально-виробничі витрати | 15,27 | 2,22 | 15,27 | 1,22 |
| Всього витрат | 299,14 | 43,48 | 298,93 | 23,91 |
Аналізуючи затрати на виробництво соняшнику в проектному році при впровадженні нових засобів захисту рослин, а саме за рахунок впровадження гербіцидів, можна зробити висновок, що витрати на виробництво 1 га посівної площі соняшника відносно 2004 року зменшаться на 7,5 грн., і становитимуть 501,4 грн.
Далі розглянемо економічну ефективність виробництва соняшника. (табл. 3.8).
Таблиця 3.8
Резерви збільшення виробництва соняшнику за рахунок використання нових сортів
| Показники | 2004 рік | Проект |
Відхилення “+”, “-” |
| Площа посіву соняшнику, га | 779 | 779 | - |
| Урожайність соняшнику, ц/га | 6,88 | 12,5 | +5,62 |
| Валовий збір соняшнику, ц. | 5361 | 9737,5 | +4376,5 |
| Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн. | 233,1 | 232,82 | -0,28 |
| Продано насіння соняшнику, ц. | 4772 | 8676,11 | +3904,11 |
| Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн. | 505,1 | 756,56 | +251,46 |
| Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн. | 207,4 | 207,44 | +0,04 |
| Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн. | 297,7 | 549,12 | +251,42 |
| Рівень товарності, % | 89,1 | 89,1 | - |
| Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн. | 43,48 | 23,91 | -20,29 |
| Ціна реалізації 1 ц., грн. | 87,2 | 87,2 | - |
| Рівень рентабельності, % | 143,5 | 264,7 | +121,5 |
При аналізі даної таблиці можна зробити висновок. Площа посіву, як і в 2004 році, становитиме 779 га. Валовий збір соняшнику збільшиться на 4376,5 ц. Собівартість виробництва соняшнику зменшиться на 0,28 тис. грн. кількість проданого насіння соняшнику збільшиться на 3904,11ц. Виручка від реалізації соняшнику збільшиться на 251,46 тис. грн. Собівартість реалізованого соняшника збільшиться на 0,04 тис. грн. Прибуток від реалізації соняшнику збільшиться на 251, 42 тис. грн. Урожайність соняшника збільшиться на 5,62 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшнику зменшиться на 20,29 грн. Рівень рентабельності зросте на 121,5%.
3.4 Впровадження ефективних препаратів для протруювання насіння
Несприятливі погодні умови і недотримання строків збирання часто призводять до високого обсіменіння посівного матеріалу фітопатогенними мікроорганізмами. Тому передпосівне протруювання насіння – запорука отримання дружних і здорових сходів рослин. Про що свідчить практика вирощування соняшнику.
Посівний матеріал врожаю 2004 року був дуже інфікований збудниками захворювань – обсіменіння мікроорганізмами деяких партій, які пройшли перевірку в лабораторії, сягала 100%. Серед виділених мікроорганізмів переважали збудники альтернаріозу – гриби роду АІ – ternaries. Було виявлено й інші шкідливі патогенези – збудники білої та сірої гнилі, іржі, фомопсису. Крім того, було виділено сапротрофні гриби, що призводять до пліснявіння насіння.
В Україні для застосування на соняшнику дозволено використовувати протруйники, які мають різні механізми дії. З метою перевірки їх ефективності було проведено лабораторні досліди, в яких оцінювали енергію проростання та схожість насіння. А також біологічну ефективність препаратів. (табл. 3.7) [25]
Як свідчать наведені в таблиці результати, між партіями спостерігаються значні відмінності щодо посівних якостей.
Особливо виділяється партія № 7, де схожість насіння у королі становила всього 29%. Треба зазначити, що насіння цієї партії було дуже
Таблиця 3.7
Ефективність протруювачів насіння соняшнику
| Номер партії насіння соняшнику | Контроль | Протруювачі | ||||||||||||
| Енергія проростання, % | Схожість, % | Апрон | Колфуго Супер | Роялфло | Дитокс | |||||||||
| Енергія проростання, % | Схожість, % | Біологічна ефективність, % | Енергія проростання, % | Схожість, % | Біологічна ефективність, % | Енергія проростання, % | Схожість, % | Біологічна ефективність, % | Енергія проростання, % | Схожість, % | Біологічна ефективність, % | |||
| 1 | 48 | 52 | 49 | 62 | 56,0 | 49 | 60 | 82,6 | 50 | 57 | 86,2 | 70 | 86 | 87,2 |
| 2 | 58 | 74 | 73 | 75 | 53,4 | 71 | 83 | 79,5 | 84 | 91 | 97,7 | 87 | 92 | 95,5 |
| 3 | 56 | 57 | 51 | 60 | 61,5 | 73 | 70 | 69,2 | 67 | 67 | 76,2 | 78 | 71 | 73,8 |
| 4 | 38 | 49 | 33 | 38 | 51,4 | 33 | 47 | 54,2 | 45 | 50 | 83,8 | 47 | 53 | 77,5 |
| 5 | 71 | 75 | 83 | 85 | 75,5 | 76 | 87 | 96,8 | 69 | 90 | 95,7 | 81 | 87 | 92,6 |
| 6 | 75 | 77 | 72 | 74 | 76,3 | 82 | 90 | 92,1 | 74 | 81 | 93,4 | 86 | 91 | 94,7 |
| 7 | 29 | 29 | 33 | 33 | 25,5 | 34 | 34 | 38,3 | 37 | 57 | 34,0 | 31 | 33 | 34,0 |
| 8 | 73 | 74 | 72 | 78 | 67,5 | 76 | 79 | 85,0 | 80 | 83 | 98,8 | 85 | 90 | 87,5 |
| 9 | 74 | 75 | 78 | 75 | 55,7 | 75 | 88 | 98,9 | 91 | 96 | 96,6 | 88 | 94 | 92,0 |
| 10 | 62 | 78 | 74 | 80 | 70,4 | 77 | 82 | 87,3 | 82 | 82 | 91,5 | 76 | 87 | 85,9 |
| Середнє | 57,4 | 63,0 | 61,8 | 66,0 | 59,3 | 64,6 | 72,0 | 78,4 | 67,9 | 75,4 | 85,4 | 72,9 | 78,4 | 82,1 |
інфіковане бактеріями. Протруєння суттєво підвищили енергію проростання та схожість. Однак помітно. Що партії соняшнику з низькою початковою схожістю практично не прореагували на обробку фунгіцидами, тоді як варіанти з найбільш високими якостями виявили досить добру позитивну реакцію на препарати, особливо на Діток і Роняло; у цьому разі лабораторна схожість деяких партій насіння перевищила 90%.
Фітопатологічний аналіз виявив, що посівні якості насіння соняшнику перебувають у зворотній залежності від їх загальної ураженості грибами: чим більше інфікована партія, тим нижчі її посівні якості. У свою чергу, ефективність протруйників була прямо пропорційна їх активності у пригніченій насіннєвої інфекції, тобто біологічній активності. Із перевірених препаратів найменш ефективним виявився Апрон (діюча речовина - металаксін). Ефективність Колфуго Супер (діюча речовина - карбендазим) була вищою. І, нарешті, найефективнішими виявились Роянфло (діюча речовина - тірам) та Дитокс (діючі речовини – тірам і карбендазим). Дуже важливим є виявлений факт, що, хоча й помітна загальна закономірність у дії препаратів (зростання біологічної ефективності в низці Апрон – Колфуго Супер – Роялфло та Дитокс), але різні партії насіння соняшнику виявляють диференційовану реакцію на протруйники. Наприклад, хоча Кофуго Супер в цілому поступається за ефективністю Роялфло та Дитоксу, але при обробці партії № 5 його дія статистично достовірно перевищувала дію Дитоксу. Роялфло був крщий, ніж Дитокс, для партій №4 і №8, а Дитокс, в свою чергу, був значно ефективнішим для партії №1.
Таким чином, результати досліджень свідчать, що для підбору найефективніших препаратів попередні лабораторні дослідження є вкрай потрібними. Вони дають змогу визначити, які протруйники мають найвищу біологічну (і господарську) активність, а до яких фітопатогенні гриби толерантні. Щоб одержати гарантовано здорові та дружні сходи соняшнику, треба аналізувати врожаї кожної зони або навіть окремих полів, оскільки від однієї партії до іншої змінюються співвідношення видів збудників хвороб та їх чутливість до хімічних препаратів.
Ґрунтуючись на результатах наукових досліджень, треба виконувати роботи з очищення та калібрування насіння соняшнику, використовуючи диференційований підхід до кожної партії, забезпечуючи ефективний захист культури найбільш придатними у кожному конкретному випадку препаратами. Завершальним етапом процесу підготовки до сівби є інструкція насіння баковими сумішами, до складу яких входять науково обґрунтовані дози ефективних засобів захисту рослин, макро- та мікроелементів, стимуляторів росту. [24]
Сажка на сільськогосподарських культурах – одне з найбільш поширених і шкодочинних захворювань. Відрізняється від інших хвороб тим, що уражує саме ту частину рослини, заради якої ця культура вирощується – насіння. Насіння повністю перетворюється в чорну спорову масу. В зав’язку з цим урожай від хворих рослин повністю знищується або сильно знижується.
Крім очевидних втрат врожаю, сажкові гриби приводять до втрат, які не підлягаються обліку при зовнішньому огляді посівів. Це так звані приховані втрати. Їх проявлення полягає в тому, що збудник, який знаходиться в рослині з моменту проростання насіння до стиглості насіння, пригнічує ріст рослини, а саме: знижує схожість насіння, заражені проростки сильно уражаються ґрунтовими грибами, рослини відстають в рості, порушується нормальне протікання біохімічних процесів, погіршується налив насіння. Приховані втрати особливо великі на соняшнику, адже гриб тривалий час негативно впливає на рослину. Присутність паразита в тканинах рослин впливає також на зниження маси 1000 зернин. Польову схожість посівного матеріалу. Зниження загальної маси рослин. В результаті все це призводить до недобору врожаю.
Урожай насіння соняшнику з посівів, уражених сажкою вище допустимих норм, переводиться в нижчий клас або ж вибраковується із числа сортових. Продаж такого зерна проводиться за зниженими цінами.
За даними проведених досліджень, при ураженні посівів насіння соняшнику на 40% збудникам твердої сажки урожай знижується вдвічі, а то і втричі, порівняно з посівами, посівний матеріал яких підлягає ретельному протруєнню.
Протруєння – це обробка насіння хімічними препаратами (протруювачами) з метою знищення зовнішньої і внутрішньої інфекції. Протруєння дозволяє захистити насіння від збудників хвороб рослин, які передаються через насіннєвий матеріал, оберігає насіння і проростки від пліснявіння в ґрунтових умовах, знижує ураження сходів кореневими гнилями, послаблює негативний вплив пошкоджень в результаті травмування. Протруєння впливає на якість насіння завдяки активізації його захисних властивостей; стимулює ріст і розвиток рослин в результаті дії препаратів на деякі фізіологічні процеси в проростаючому насінні і рослинах.
Асортимент препаратів для протруєння насіння. Дозволених для використання в Україні, дещо перевищує 10 пестицидів, які включають в себе від одної до трьох діючих речовин із різних хімічних груп. Серед них важливе місце займають препарати на основі триазолів, які володіють системною дією проти широкого спектра патогенів. Одним із препаратів цієї групи є рак сіл.
В Миронівському інституті вивчали фунгіцидні властивості препарату рак сіл протягом трьох останніх років. Ефективність даного препарату порівнювали з препаратами: байтан-універсал, віта вакс 200 фф. Препарат рак сіл (2% тебукопазалу) ефективний на насінні при нормі витрати 2,75 кг/т проти сажкових захворювань (тверда і летюча), кореневих гнилів, захищає посіви від септоріозу на ранніх фазах розвитку рослин.
Необхідно знати, що рак сіл, так само як і багітан – універсал, проявляє ретардантний ефект, сповільнює темпи початкового росту сходів і ріст колеоптім, що приводить до глибокого залягання вузла кущіння, кращої посухостійкості. При обробці посівного матеріалу раксілом збільшується число первинних корінців в порівнянні з контролем, що позитивно впливає на стан посівів при весняних і осінніх посухах.
Негативної дії препарату на посівний матеріал не відмічено, винятком є травлювання насіння. Особливо в зародку. При проростанні таке насіння не здатне дати нормальних сходів. Тому перед протруєнням необхідно звернути увагу на ступінь травмування посівного матеріалу.
До факторів, які уповільнюють появу сходів, відносяться занадто поверхневе або занадто глибоке загортання посівного матеріалу, а також насіння з низьким процентом енергії проростання та низькою польовою схожістю, що виникає після тривалого його зберігання.
В результаті проведених дослідів негативного впливу протруювача раксілу на енергію проратання і польову схожість посівного матеріалу не відмічено.
Таким чином, отримані результати в Миронівському Інституті дозволяють вважати рак сіл ефективним протруювачем насіння.
Отже, пропонуємо товариству “Тур” для протруювання насіння соняшнику використовувати ефективний препарат для протруювання насіння – раксіл. [26]
Спочатку розрахуємо потребу насіння, яке в подальшому будемо обробляти раксілом (табл.. 3.8).
Таблиця 3.8
Розрахунок потреби насіння
| Культура |
Площа, га |
Норма висіву, кг/га |
Потреба на всю площу, кг |
| Соняшник | 779 | 7 | 5453 |
Таким чином ми бачимо, що для протруювання нам знадобиться 5453 кг насіння соняшнику.
Далі розрахуємо потребу в препараті та його вартість. (табл.. 3.9)
Таблиця 3.9
Розрахунок потреби в препараті і його вартість
| Препарат | Норма на 1кг, л | На все насіння, л | Витрати препарату, л/кг | На все насіння, л | Ціна за 1л, грн. | Витрати всього, грн. |
| Раксіл | 0,003 | 16,359 | 0,00275 | 14,995 | 200 | 2999 |
З розрахунку видно, що для протруювання 3836 кг насіння соняшнику знадобиться 10,549 л. раксілу. З врахуванням ціни препарату 200 грн./л, ТОВ на придбання необхідної кількості роксілу знадобиться 2999 грн.
Далі розрахуємо додаткову кількість продукції при застосуванні протруйника. (табл.. 3.10)
Таблиця 3.10
Додаткова кількість продукції при застосуванні протруйника
| Культура | Площа, га | Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Відхилення “+”, “-” |
|||
| факт | план | факт | план | Урожай-ність, ц/га | Валовий збір, ц | ||
| Соняшник | 779 | 6,88 | 11 | 5361 | 8569 | +4,12 | +3208 |
Таким чином, можна сказати, що при впровадженні протруювача Раксіла урожайність соняшника збільшиться з 6,88 ц/га до 11 ц/га, що в свою чергу призведе до збільшення валового збору соняшника з 5361ц. до 8569 ц.
І, нарешті, для визначення доцільності впровадження протруювача Раксіла необхідно порахувати всі затрати на виробництво соняшника при його використанні. Для цього розглянемо таблицю 3.11.
Таблиця 3.11
Затрати на виробництво соняшнику, грн.
| Статті витрат | 2004р. | Проект | ||
| на 1 га | на 1 ц | на 1 га | на 1 ц | |
| Витрати на оплату праці з нарахуваннями | 22,43 | 3,26 | 22,43 | 2,04 |
| Насіння та посадковий матеріал | 62,19 | 9,04 | 62,19 | 5,65 |
| Паливо та мастильні матеріали | 32,61 | 4,74 | 32,61 | 2,96 |
| Добрива | 52,34 | 7,61 | 52,34 | 4,76 |
| Засоби захисту рослин | 14,38 | 2,09 | 18,23 | 1,66 |
| Роботи та послуги | 32,61 | 4,74 | 32,61 | 2,96 |
| Витрати на ремонт необоротних активів | 21,67 | 3,15 | 21,67 | 1,97 |
| Інші витрати на утримання основних засобів | 32,61 | 4,74 | 32,61 | 2,96 |
| Інші витрати | 13,48 | 1,96 | 13,48 | 1,22 |
| Загально-виробничі витрати | 15,27 | 2,22 | 15,27 | 1,39 |
| Всього витрат | 299,14 | 43,48 | 317,37 | 28,85 |
Таким чином, можна зробити висновок, що доцільно впровадити препарат Раксіл для протруювання насіння соняшника. При застосуванні протруювача Раксіл витрати на виробництво 1ц. соняшника зменшаться в проектному році на 14,19 грн. і становитимуть 44,68 грн.
Далі розглянемо економічну ефективність виробництва насіння соняшнику (табл. 3.13).
Аналізуючи дану таблицю, бачимо. Що валовий збір соняшника збільшиться в проектному році на 3208ц. Собівартість виробництва соняшника збільшиться на 14,12 тис. грн. Кількість проданого насіння соняшника збільшиться на 2862,98 ц. Виручка від реалізації соняшника
Таблиця 3.13
Резерви збільшення виробництва озимої пшениці за рахунок використання нових сортів
| Показники | 2004 рік | Проект |
Відхилення “+”, “-” |
| Площа посіву соняшнику, га | 779 | 779 | - |
| Урожайність соняшнику, ц/га | 6,88 | 11,0 | +4,12 |
| Валовий збір соняшнику, ц. | 5361 | 8569 | +3208 |
| Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн. | 233,1 | 247,22 | +14,12 |
| Продано насіння соняшнику, ц. | 4772 | 7634,98 | +2862,98 |
| Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн. | 505,1 | 665,77 | +160,67 |
| Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн. | 207,4 | 220,27 | 12,87 |
| Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн. | 297,7 | 445,50 | +147,8 |
| Рівень товарності, % | 89,1 | 89,1 | - |
| Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн. | 43,48 | 28,85 | +14,63 |
| Ціна реалізації 1 ц., грн. | 87,2 | 87,2 | - |
| Рівень рентабельності, % | 143,5 | 202,25 | +58,75 |
збільшиться на 160,67 тис. грн. Собівартість реалізованого соняшника збільшиться на 12,87 тис. грн. Прибуток від реалізації соняшника збільшиться на 147,80 тис. грн. Урожайність соняшнику збільшиться на 4,12 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшника зменшиться на 14,19 грн. Собівартість 1ц. реалізованого соняшнику зменшиться на 14,63 грн. Рівень рентабельності збільшиться на 58,75%.
РОЗДІЛ 4
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Аналіз стану охорони праці при виробництві соняшника
Сучасний розвиток аграрного виробництва змінює характер і склад праці, вимагає рішучих дій по покращенню її умов, профілактики професійних захворювань працівників сільського господарства.
Стабільна тенденція росту техногенного ризику для життя і здоров’я людей висуває на перший план проблему удосконалення системи організації і управління охороною праці.
Під час виробництва на працівників діють небезпечні і шкідливі виробничі фактори, властиві всім видам виробництва, зокрема і процесом виробництва соняшника.
Технологічні процеси вирощування, збирання та первісної обробки соняшнику повинні відповідати типовим технологіям, затвердженим власником.
При розробці нових технологій вирощування, збирання та первинної обробки соняшнику безпека працівників повинна забезпечуватися вимогами, а також через:
- усунення прямого контакту працівників із протруєним насінням під час завантаження у транспортні засоби. Доставки на поле, завантаження сівалок і саджалок;
- забезпечення трактористу – машиністу з кабіни оглядовості робочих органів зачіпних сільськогосподарських машин;
- застосування сільськогосподарських машин з автоматичним приєднанням до енергетичних засобів;
- передбачення візуальної та звукової сигналізації, які б забезпечували узгоджені та безпечні дії спільно працюючих агрегатів та машин.
4.2 Забезпечення безпеки праці при виробництві соняшника
Вимоги до технічного стану засобів механізації.
Посівні та садильні машини.
Посівні та садильні машини, які допускаються до експлуатації, повинні мати:
- справне сидіння сівача, площадку або підніжку дошку і поручні; ширина підніжної дошки повинна бути не менше 350 мм; обладнана запобіжними бортиками завширшки 100 мм; поручні мають бути гладкими і надійно закріплені на висоті 1м.;
захисні огородження рухомих деталей приводних передач;
підключені пристрої двосторонньої сигналізації;
надійне кріплення маркерів у транспортному положенні.
Машини для хімічного захисту рослин.
В машинах, що застосовуються для роботи з пестицидами, всі з’єднання магістралі переміщення пестицидів повинні мати ущільнюючі прокладки.
Манометри на оприскувачах, які працюють під тиском, попередньо мають бути перевірені на точність показань.
Вимоги до підготовки полів і проведення меліоративних та земельних робіт. Підготовка поля.
У кожному підприємстві повинна бути проведена паспортизація земельних угідь із зазначеним крутості поздовжніх і поперечних схилів, земельних ділянок та інші.
Вивідні і глибокі поливні борозни, перемички та інші нерівності поля перед збиральними роботами повинні бути засипані і вирівняні.
Земельні ділянки для роботи машинно-тракторних агрегатів повинні бути завчасно підготовлені.
Місця, призначені для короткочасного відпочинку і вживання їжі повинні позначатися добре видимими віхами завширшки 2,5-3 м і включеними в нічний час ліхтарями, а також обладнуватись вагончиками, наметами чи навісом і бликавкозахистом. Не допускається обладнувати місце відпочинку працівників в охоронній зоні ЛЕП
Ділянка, що підлягає поливанню, повинна бути ретельно оглянута, спланована, в особливо небезпечних місцях слід установити віхи висотою 2,5-3 м.
Підготовка полів до роботи на них сільськогосподарської техніки має проводитись тільки в світлу пору доби.
Перед початком польових робіт на полях, над якими проходять ЛЕП, власник організовує перевірку спеціалізованими організаціями величини провисання проводів із тим, щоб відстань по вертикалі від найвищої точки машини до електричних проводів була не менше значень.
Розміщення машин, машинно-тракторних агрегатів, збиральних і транспортних засобів на полях, де проводяться сільськогосподарські роботи, повинно здійснюватися відповідно до технологічних карт і цих Правил.
Заправка сільськогосподарських машин і агрегатів технологічними матеріалами повинна здійснюватися на технологічних дорогах поля із застосуванням засобів механізації.
Режими руху сільськогосподарських машин і машинно-тракторних агрегатів під час виконання технологічних операцій повинні відповідати технологічним картам та експлуатаційній документації і не допускати їх зіткнення та наїздів на працівників і відпочиваючих.
У темну пору доби машини повинні працювати із включеними джерелами світла, які передбачені конструкцією машини, або із штучним освітленням території.
Не допускати двосторонній рух під час переїзду машини до рисових чеків та при відведені по валах іригаційних систем.
Під час вивантаження технологічного продукту на ходу інтервал між збиральним агрегатом і транспортним засобом повинні бути не менше 1,5м.
Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнанні постійними робочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію.
Машини загального призначення використовуються при проведенні робіт на полях із нахилом до 9%. (16%).
Механізовані роботи з обробітку грунту, посіву та догляду за посівами необхідно проводити відповідно до вимог технологічних карт, експлуатаційної документації і цих Правил.
В зоні можливого руху маркерів або навісних машин, при розвороті машинно-тракторних агрегатів, не повинні знаходитися люди.
Не допускаються одночасне обслуговування одним працівником двох і більше сівалок під час руху агрегату.
Завантаження сівалок і садильних машин насінням, посадковим матеріалом та добривами повинно проводитися за допомогою засобів механізації. Ручне завантаження дозволяється тільки при зупиненому посівному агрегаті, заглушеному двигуні трактора, із застосуванням засобів індивідуального захисту і дотриманням граничнодопустимих навантажень при переміщенні вантажів вручну.
Заміну, очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які знаходяться в піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
Не допускається піднімання працівників на машини під час їх руху, а також опускання з них.
Не допускається робота сівачів на посівних сівалках.
Вимоги до збирання соняшнику
Перед початком збиральних робіт власниками повинні бути проведені такі організаційні заходи: закінчена підготовка збирально-тракторних агрегатів; закріплена техніка за працівниками; організовані ланки технічного обслуговування машин; на відведених ділянках обладнані польові стани і місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і пально-мастильних матеріалів; підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач; проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Під час збирання соняшнику необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.
Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з урахуванням їхньої кваліфікації.
Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний час доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків.
При виборі способу збирання соняшнику перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні.
Не дозволяється перебування людей у кузовій автомашини або тракторного причепа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продуктів до місця складування.
Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрату.
4.3 Забезпечення екологічної безпеки праці при виробництві соняшника
Потенційна загроза пестицидів, їх нагромадження в навколишньому середовищі потребують наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронний напрямок. Їх проводять і планують з урахуванням особливостей розвитку шкідливих організмів і рослин, що ними пошкоджуються, а також зональних особливостей застосування.
Інтегровані системи включають такі методи боротьби із шкідниками: агротехнічний, біологічний, хімічний, фізичний, механічний, карантин рослин.
Застосування цих методів ґрунтується на взаємовідносинах між рослинами, шкідниками і зовнішнім середовищем. За допомогою агротехнічних заходів можна створити несприятливі умови для розвитку і розмноження шкідливих видів і сприятливі умови для росту і розвитку пошкоджених ними рослин, а також для корисних видів тварин. За допомогою селекції виводять форми рослин, стійкі проти шкідників або такі, що не пошкоджуються ними.
Найбільше значення з точки зору захисту рослин мають такі заходи: сівозміна, система обробітку ґрунту, система добрив, очищення і сортування насіння, строки і способи сівби, боротьба з бур’янами, а також строки і способи збирання врожаю.
Найбільш економічно обґрунтованим є метод токсикації сходів інсектицидами, який дає можливість більш як у 5 разів зменшити витрату препаратів.
Застосування різних біологічних засобів, поряд з охороною навколишнього середовища і здоров’я людей, забезпечує високу технічну і економічну ефективність. Особливо високий економічний ефект дають біометоди в умовах закритого ґрунту, де є можливість повного виключення хімічних засобів захисту рослин, а окупність витрат – 47 разова. Крім того, ширше застосування біометоду дає можливість підвищити якість сільськогосподарської продукції.
Біологічний метод регулювання чисельності шкідливих організмів розвивається в двох напрямах. Перший пов’язаний з розробкою прийомів, що враховують і підвищують активність природних ресурсів корисних організмів. Другий напрям пов’язаний з утворенням і застосуванням активних засобів біологічної боротьби із шкідниками і хворобами.
Раціональне застосування хімічного методу. Хімічний метод боротьби передбачає використання різних хімічних речовин – пестицидів, отруйних для шкідливих організмів. Перевага його полягає в можливості швидкого і ефективного застосування. Однак, хімічний метод боротьби має недоліки, які пов’язані з прямою і побічною дією пестицидів.
Безпека використання хімічних засобів досягається при виконанні двох вимог: необхідно, щоб продукти харчування і корми для тварин не містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні норми, не допускаючи нагромадження залишків пестицидів в об’єктах навколишнього середовища.
Механічний метод трудомісткий, тому його застосовують переважно в найбільш інтенсивних галузях рослинництва або тоді, коли немає можливості застосовувати інші, більш досконалі методи.
Фізичний метод застосовують головним чином для боротьби із шкідниками у період зберігання врожаю і продуктів його переробки.
Карантин рослин передбачає систему заходів, спрямованих на запобігання ввезення в країну нових видів шкідників і хвороб, а також на виявлення, обмеження і ліквідацію вогнищ розмноження уже прониклих на нашу територію іноземних видів, які у нас мають локальний характер поширення.
4.4 Підвищення стійкості виробництва соняшнику у надзвичайних ситуаціях.
Для успішного виробництва соняшника, безпеки праці робітників при його виробництві, захисту соняшнику і продукції його переробки, створені служби, установи і формування цивільної оборони.
Для безпосереднього проведення заходів захисту соняшнику і продукції його переробки створюються такі формування цивільної оборони: команди захисту рослин (КЗР), бригади захисту рослин (БЗР), спеціалізовані групи захисту рослин (СГЗФ).
Команди захисту рослин створюються на всіх об’єктах сільськогосподарського виробництва із працівників, які працюють в рослинництві, і оснащуються технікою, наявною в господарстві.
Бригади захисту рослин створюються у вищих і середніх навчальних закладах агрономічного профілю із викладачів і студентів старших курсів. Бригади є резервом державної і обласних служб та призначені для надання допомоги командам об’єктів при ліквідації осередків масового ураження соняшнику і його врожаю.
Спеціалізовані групи захисту рослин створюються на базі науково-дослідних інститутів і дослідних станцій агрономічного профілю. Вони можуть брати участь у розробці ефективних заходів ліквідації осередків ураження і вирощування соняшнику на забрудненій чи зараженій території.
Основними заходами, які проводять завчасно, є: планування заходів захисту соняшнику і його врожаю в надзвичайних ситуаціях; створення формувань захисту соняшника; забезпечення формувань засобами індивідуального і колективного захисту та іншим табельним майном; організація і проведення навчання з ЦО особливого складу служб, установ і формувань; організація і проведення науково-дослідних робіт захисту і знезаражування посівів соняшнику, виведення стійких проти хвороб і шкідників сортів соняшнику; створення хімічних засобів і техніки для захисту соняшнику і його урожаю від шкідників і хвороб; вапнування кислих грунтів; створення запасів хімічних засобів захисту рослин проти небезпечних хвороб і шкідників; створення постійного перехідного фонду страхових запасів насіннєвого матеріалу, продовольства; розробка енергозберігаючих технологій для вирощування і доведення до кондиції урожаю; розробка варіантів сівозмін для надзвичайних умов; розробка спрощених технологій вирощування соняшнику та переробки, в разі потреби, урожаю в господарствах; створення запасів матеріалів для укривання урожаю.
Заходи ЦО в виробництві соняшнику при загрозі надзвичайної ситуації: введення в дію планів ЦО об’єкта, які передбачають заходи виробництва соняшника при загрозі надзвичайної ситуації; приведення в повну готовність сил і засобів захисту рослин; доукомплектування засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та іншим табельним майном; перевірка готовності технічних засобів для дезактивації, дегазацій і хімічного захисту рослин; укриття сільськогосподарської техніки, запасів хімічних засобів захисту, мінеральних, органічних добрив; організація спостереження за посівами.
РОЗДІЛ 5
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Зернове господарство та олійне виробництво України є стратегічною, ключовою і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно, соняшник і вироблені з нього продукти завжди були і надалі будуть ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави. Населення найбільше сприймає і налінегативніше реагує на нестачу хлібо - та