Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві

Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві

1 га с/г угідь 12,4 14,0 12,8 103,2 вартість основних виробничих фондів на 1 га с/г угідь 51,0 49,9 49,9 97,7 вартість основних виробничих фондів с/г призначення на 1 га с/г угідь 43,4 42,4 42,4 97,7 прямі затрати праці на 1 га сільськогосподарських угідь (люд/год) 2,5 2,8 3,0 117,9 щільність поголів’я різних видів тварин на 100 га відповідних земельних угідь, з них:
ВРХ 57,6 51,5 45,4 78,8 Свині 2,6 4,0 3,5 132,0 Вівці 4,5 1,3 3,0 67,2

Проаналізувавши показники рівня інтенсивності, які наведено в таблиці, можна зробити ряд наступних висновків:

розмір виробничих витрат ДП НДВ агрокомбінату "Пуща-Водиця" в розрахунку на 1 га с/г угідь в динаміці за 3 роки зріс на 3,2%

вартість основних виробничих фондів с/г призначення на 1 га с/г угідь за період 2007-2009 рр. знизилась 2,3%

прямі затрати праці на 1 га сільськогосподарських угідь за аналізований період значно зросли – на 17,9%

щодо щільності поголів’я різних видів тварин на 100 га відповідних земельних угідь, то наочно видно тенденцію до зниження даного показника. Так, наприклад, показник щільності свиней у 2009 році порівняно з 2007 зріс на 32,0%, а ВРХ та вівцях спостерігався спад – на 21,2% та 32,8% відповідно.

Підбиваючи підсумки по даній таблиці слід відмітити негативну тенденцію до зростання виробничих витрат та прямих затрат праці на 1 га с/г угідь. Задля зменшення цих показників необхідною умовою є більш інтенсивна заміна живої праці уречевленою, тобто більш масштабне застосування інновацій у с/г виробництві даного господарства. Ці заходи також можуть сприяти зростанню щільності поголів’я на 100 га с/г угідь.

Щоб показати вплив рівня інтенсивності с/г виробництва на результативні показники господарської діяльності підприємства необхідно за досліджуваний період розрахувати такі показники:

урожайність с/г культур

продуктивність тварин

вартість валової продукції в розрахунку на 1 га с/г угідь

вартість валової продукції в розрахунку на 1 працівника


Таблиця 2.2.2 Вплив рівня інтенсивності с/г виробництва на результативні показники господарської діяльності підприємства

Показники 2007р. 2008р. 2009р. 2009/2007, %
урожайність с/г культур, з них:
Зернові та зернобобові 58,0 66,7 52,9 91,2
Пшениця озима 59,1 67,9 53,1 89,8
Жито 52,0 52,0 52,0 100,0
Овес 45,0 46,0 45,0 100,0
Картопля 134,0 142,0 117,0 87,3
Овочі відкритого ґрунту 442,4 454,4 511,5 115,6
Кормові коренеплоди і кормові баштанні 471,0 277,3 54,5 11,6
продуктивність тварин, в тому числі
ВРХ 284,4 260,3 192,1 67,5
Свині 19,1 18,0 17,2 90,1
Вівці 1,0 0,6 0,3 30,0
вартість валової продукції в розрахунку на 1 га с/г угідь 6,0 6,1 5,9 97,5
вартість валової продукції в розрахунку на 1 працівника 15,3 16,9 17,6 114,9

Варто сказати, що земля використовується досить ефективно, так як спостерігається добрий показник урожайності зернових та зернобобових: 2007р. – 58,0 ц/га, 2008 – 66,7 ц/га. Це зумовлюється досить великим обсягом виробленої продукції та зібраною площею. Найнижчим є цей показник у 2009 році – 52,9 ц/га, тобто за весь аналізований період урожайність зернових все ж знизилась на 8,8%. Ця тенденція прослідковується і по інших видах культур, особливо наочно це видно з кормових коренеплодів – зниження урожайності на 88,4%. Також бачимо спад продуктивності тварин, особливо овець – на 70%, а по ВРХ – на 32,5%. Лише частка вартості валової продукції на 1 працівника зросла на 14,9% за рахунок скорочення працівників господарства.


2.3 Економічна ефективність інтенсифікації та нововведень у сільськогосподарському виробництві


Підвищення рівня інтенсивності забезпечує збільшення виробництва с/г продукції, а також сприяє його зростанню його ефективності. Запровадження науково-технічних досягнень необхідне для підвищення ефективності виробництва, а також зростання конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Для цього необхідно здійснити розрахунок таких показників, які характеризують економічну ефективність інтенсифікації с/г виробництва:

вартість валової продукції на 1 грн. основних виробничих фондів

вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат (їх окупність)

собівартість виробництва 1 ц основних видів продукції

валовий дохід у розрахунку на 1 га с/г угідь

валовий дохід у розрахунку на 1 середньорічного працівника

чистий дохід

рівень рентабельності

окупність додаткових витрат (вартість додаткової валової продукції в розрахунку на 1 грн. додаткових виробничих витрат)

чистий прибуток


Таблиця 2.3.1 Економічна ефективність інтенсифікації с/г виробництва

Показники 2007 2008 2009 2009/2007, %
вартість валової продукції на 1 грн. основних виробничих фондів 0,1181 0,1215 0,1178 99,78
вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат (їх окупність) 0,49 0,43 0,46 94,46
собівартість виробництва 1 ц основних видів продукції, тис. грн., з них:
зернові 0,04 0,05 0,06 131,03
пшениця озима 0,05 0,05 0,06 129,26
овес 0,03 0,03 0,05 170,37
картопля 0,15 0,23 0,25 159,94
овочі відкритого ґрунту 0,03 0,04 0,04 108,74
плоди 0,10 0,09 0,12 124,82
ягоди 0,27 0,34 0,43 160,44
ВРХ 1,31 1,67 2,26 173,15
свині 1,57 1,97 2,29 145,45
вівці 1,42 1,73 2,25 158,45
чистий дохід -21515,92 -26178,00 -22867,40 106,28
валовий дохід -6019,62 -9962,00 -9606,40 159,58
валовий дохід у розрахунку на 1 га с/г угідь -1,79 -3,02 -6,93 286,75
валовий дохід у розрахунку на 1 середньорічного працівника -4,54 -8,41 -10,77 237,24
рівень рентабельності -0,04 -0,04 -0,07 175,00
окупність додаткових витрат 0,06 0,07 0,09 159,77
чистий прибуток -21515,92 -17178,00 -22867,40 106,28

Проаналізувавши дані економічної ефективності інтенсифікації с/г виробництва можна зробити наступні висновки:

вартість валової продукції на 1 грн. основних виробничих фондів впродовж трьох років дещо зменшилась, а саме на 0,22%, що є позитивним явищем.

вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат за аналізований період також понизилась на 5,54%.

собівартість виробництва 1 ц основних видів продукції за 2007-2009 рр. неухильно зростала від 24,82% (собівартість виробництва 1ц плодів), до 73,15% (собівартість виробництва 1 ц м’яса ВРХ), що є досить негативним явищем для господарства.

валовий і чистий доходи за аналізований період знизились по всьому господарству на 59,58% та 6,28% відповідно.

валовий дохід у розрахунку на 1 га с/г угідь має від’ємне значення, а з 2007 по 2009 рік він понизився до -6,93 тис. грн., тобто зменшився на 186,75%.

валовий дохід у розрахунку на 1 середньорічного працівника, як і попередній показник, має від’ємне значення. За три роки спостерігалася негативна тенденція до його пониження, що, врешті-решт, призвело до зменшення його на 137,24% у 2009 році порівняно з 2007.

щодо показника рівня рентабельності господарства, то він зменшився на 0,03 або на 75% рівно. Разом з цим спостерігається падіння норми прибутку на 12,4%.

окупність додаткових витрат за 2007-2009 рр. збільшилась 0,03 або на 59,77%, що є досить негативною тенденцією.

чистий прибуток по всьому господарству у 2009 році склав -22867,40 тис. грн., тобто в порівнянні з аналогічним показником 2007 року, знизився на 6,28%.

Підбиваючи підсумки по даній таблиці слід зазначити, що дані економічної ефективності інтенсифікації с/г виробництва на ДП НДВ агрокомбінаті "Пуща-Водиця" є досить негативними та потребують негайного вжиття раціональних та економічно ефективних заходів по їх підвищенню. Високу собівартість виробництва 1 ц продукції необхідно подолати шляхом введення інноваційних та більш прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, значно підвищить такі показники як валовий дохід у розрахунку на 1 га с/г угідь та валовий дохід у розрахунку на 1 середньорічного працівника. Зниження собівартості виробництва та збільшення валового доходу також призведе і до збільшення показника рівня рентабельності господарства. Введення в життя переліку зазначених заходів призведе в подальшому до сталого та економічно стабільного розвитку досліджуваного господарства.


Розділ 3. Основні напрями інтенсифікації с/г виробництва і шляхи підвищення її економічної ефективності


3.1 Поглиблення спеціалізації і впровадження комплексної механізації виробництва


Розвиток сільського господарства надалі відбуватиметься на основі послідовної інтенсифікації. У зв'язку з цим головною умовою розвитку продуктивних сил аграрного сектора економіки є широке впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу.

В окремі періоди розвитку сільського господарства пріоритетними були різні напрями інтенсивного розвитку виробництва. Це вдосконалення сільськогосподарської техніки, меліорація земель, збільшення застосування мінеральних і органічних добрив, розширення сортових посівів культур, поліпшення породного складу продуктивної худоби і птиці. Сьогодні окремі з цих чинників не мають такого значення, як раніше, інші ж стали основою інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

На сучасному етапі основними напрямами інтенсифікації сільського господарства є такі: комплексна механізація і автоматизація виробництва, хімізація рослинництва і тваринництва, розвиток сільськогосподарських меліорацій, організаційно-економічні заходи (спеціалізація і концентрація виробництва, впровадження прогресивних форм організації і оплати праці), широке використання досягнень науки і передового досвіду.

Впровадження комплексної механізації й автоматизації виробництва передбачає створення високопродуктивних і досконалих систем машин з урахуванням особливостей галузей сільського господарства. Особливого значення набуває підвищення якості і надійності сільськогосподарської техніки, що є основою високої ефективності її використання.

У процесі інтенсифікації сільського господарства передбачається використання найбільш сучасних систем машин і обладнання, здатних значно підвищити продуктивність праці й ефективність виробництва. В сільськогосподарських підприємствах країни на ручних роботах у рослинництві і тваринництві зайнято досить багато працівників цих галузей. Тому створення системи машин і завершення комплексної механізації в рослинницьких і тваринницьких галузях є основою інтенсифікації сільського господарства.

Процес інтенсифікації сільськогосподарського виробництва передбачає не лише насичення його сучасною технікою, а й підвищення ефективності її використання. Так, від ефективної роботи машино-тракторного парку значною мірою залежить рівень продуктивності праці і зміцнення економіки сільськогосподарських підприємств. В умовах, коли в господарствах зростає кількість енергонасичених тракторів, необхідно мати повний набір начіпних та причіпних машин і знарядь. Питання підвищення ефективності використання сільськогосподарських машин і обладнання невіддільне від соціальних чинників, насамперед проблеми значного підвищення умов праці механізаторів.


3.2 Хімізація сільськогосподарського виробництва


Хімізація сільського господарства є одним з основних напрямів його інтенсифікації. Особливого значення набуває застосування мінеральних добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур і прискорення окупності додаткових вкладень. Багаторічні дослідження наукових установ засвідчують, що внесення мінеральних добрив у господарствах Полісся забезпечує 40-50% приросту врожайності сільськогосподарських культур, Лісостепової зони – 35-40, Степу – 30-35%.

Особливо високоефективне внесення повного мінерального добрива (К45Р60К70). Приріст врожайності озимої пшениці в лісостеповій зоні становив 5-8 ц/га залежно від попередника і способу оброблення ґрунту. Дослідами Інституту землеробства УААН встановлено, що приріст урожайності озимої пшениці на Поліссі при внесенні повного мінерального добрива (понад 40 кг активної речовини азоту, фосфору і калію) становить в середньому 8,4 га ц/га. В умовах Степу висока ефективність мінеральних добрив на посівах ячменю, особливо в посушливі роки, коли приріст урожайності становив 8-9 ц/га.

Внесення мінеральних добрив у сільськогосподарських підприємствах України за період з 1997 по 2007 рр. зменшилося з 135 кг активної речовини на 1 га посівної площі до 13 кг, або в 10,8 рази.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва відбувається на основі підвищення родючості ґрунту, що значною мірою залежить від раціонального поєднання і внесення у відповідних пропорціях органічних і мінеральних добрив. Для того, щоб підвищити рівень і ефективність використання мінеральних добрив, забезпечити збереження навколишнього середовища, необхідно в кожному конкретному випадку мати агрохімічне обґрунтування їхнього внесення.

Використання мінеральних і органічних добрив, хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Досвід роботи господарств, які вирощують озиму пшеницю за інтенсивною технологією, показав, що врожайність зростає на 65-70% порівняно з традиційною технологією.

Високоефективне використання хімічних засобів (білково-вітамінних добавок, вітамінів, кормових антибіотиків, мінеральних кормових добавок, консервантів кормів, засобів захисту тварин від хвороб і комах та ін.) у кормовиробництві і тваринництві. Так, прогресивна технологія силосування трав з додаванням хімічних консервантів дає змогу значно зменшити втрати поживних речовин порівняно з традиційною технологією заготівлі силосу і сінажу та одержати високоякісний корм.

Важливим напрямом інтенсифікації сільського господарства є меліорація земель, яка забезпечує підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь і економічної ефективності виробництва. Меліорація – це дієвий чинник і в багатьох випадках необхідна умова підвищення родючості земель, що є основою високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. В Україні нині меліоровано всього 11,7% сільськогосподарських угідь. Площа меліорованих земель у 2007 р. становила 4,3 млн га, в тому числі 2,1 млн га зрошуваних і 2,2 млн га осушених.

Завдяки меліорації господарства значно інтенсивніше використовують землю, є можливість створити міцну кормову базу тваринництва, особливо в зоні недостатнього зволоження. На зрошуваних землях 50% посівних площ сільськогосподарських культур використовують для вирощування кормових культур. Їхня урожайність у 1,5-2,0 рази вища, ніж на незрошуваних землях. Крім того, впровадження пожнивних та повторних посівів дає змогу збирати 1,5-2,0 рази більше врожаю кормових культур на рік. Практика передових господарств свідчить про значні можливості підвищення продуктивності і ефективності зрошуваного землеробства.

У господарствах України осушені землі використовують переважно для організації стабільного кормовиробництва. На осушених землях близько 50% всіх посівів площ сільськогосподарських культур займають посіви зернових і 40% кормових культур. У багатьох сільськогосподарських підприємствах Полісся завдяки меліорації земель створено відповідні умови для сталого виробництва кормів. На осушених землях тут одержують зернових культур по 35-50 ц/га, зеленої маси кукурудзи – 400-500, кормових коренеплодів – 500-600, багаторічних трав – 40-50 ц/га.

Сучасні осушувальні меліорації здійснюють на якісно новій основі при насиченості гідроспорудами, широкому застосуванні закритого дренажу, наявності систем двобічного регулювання водно-повітряного режиму. Впровадження більш досконалих способів осушення і якісне проведення меліоративних робіт дають можливість господарствам поліських і західних областей України підвищити інтенсивність використання земель, збільшити виробництво продукції рослинництва і тваринництва. Одним із напрямів інтенсифікації є спеціалізація сільськогосподарського виробництва. Спеціалізація як одна з форм суспільного поділу праці є умовою широкого використання в сільськогосподарському виробництві досягнень науково-технічного прогресу і основою його послідовної інтенсифікації. Спеціалізація аграрних підприємств неодмінно супроводжується концентрацією виробництва в усіх галузях, що сприяє підвищенню його ефективності. Збільшення виходу продукції і підвищення її ефективності в процесі інтенсифікації забезпечується на основі поглиблення спеціалізації та досягнення оптимальних розмірів сільськогосподарського виробництва в підприємствах різних форм власності і видів господарювання.


3.3 Впровадження досягнень науки і передового досвіду в сільськогосподарське виробництво


Серед організаційно-економічних заходів, які забезпечують раціональне використання виробничих ресурсів і підвищення ефективності інтенсифікації виробництва, велике значення має впровадження прогресивних форм організації і оплати праці. Нині інтенсифікація сільськогосподарського виробництва потребує докорінної перебудови методів організації і оплати праці на основі прогресивних форм матеріального стимулювання. При цьому доцільно впроваджувати такі форми оплати Праці, які безпосередньо залежать від кінцевих результатів, насамперед від одержаного валового доходу. Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва здійснюється на основі широкого використання досягнень науки і передового досвіду. Для дальшої інтенсифікації сільського господарства великого значення набувають виведення і впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур та високопродуктивних порід худоби, пристосованих індустріальних технологій.

Окремі напрями інтенсифікації в тих чи інших підприємствах можуть переважати і зумовлювати високі темпи їхнього розвитку та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Проте важливе економічне значення можуть мати також інші напрями інтенсифікації виробництва. Так, інтенсифікація тваринництва і підвищення його ефективності залежить від багатьох проблем, однак визначальним чинником інтенсифікації тваринництва є підвищення рівня годівлі худоби на основі збільшення виробництва кормів і поліпшення їхньої якості.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва тісно пов'язане також з технічним переозброєнням АПК. Сучасні системи машин повинні відповідати таким вимогам: забезпечувати впровадження інтенсивних і ґрунтозахисних технологій, створювати умови для оптимізації машино-тракторного парку відповідно до природно-кліматичних умов; сприяти завершенню комплексної механізації вирощування, збирання, доробки і зберігання врожаю, зниженню енергомісткості та собівартості продукції; зменшувати пошкодження зерна, особливо насіннєвого; забезпечувати успішне функціонування різноманітних форм господарювання

У кожному господарстві є багато шляхів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Послідовна інтенсифікація сільського господарства здійснюється на основі комплексного використання всіх чинників, що дає змогу значно підвищити його економічну ефективність.

Таким чином, сільське господарство має великі резерви підвищення ефективності виробництва своєї продукції, приведення яких у дію дозволить перетворити цю галузь на високорентабельну.

Проте в цілому сучасне сільськогосподарське виробництво знаходиться ще на тій стадії, коли підвищення рівня насиченості ресурсами сприяє піднесенню його ефективності. При цьому необхідно забезпечити комплексний характер дії всіх факторів, пов'язаних із зростанням рівня забезпечення ресурсами.

Висновки


У даній роботі основна увага приділялася дослідженню інтенсифікації та інновацій у сільськогосподарському виробництві.

Інтенсифікація сільського господарства – це концентрація засобів праці на одиницю земельної площі з метою збільшення виходу сільськогосподарської продукції і поліпшення її якості.

Загальні принципи підходу до визначення суті інтенсифікації всього суспільного виробництва значною мірою розповсюджуються і на сільське господарство. Але разом з тим цій галузі притаманний ряд особливостей, що істотно впливають як на зміст самого процесу інтенсифікації, так і на вибір показників, що використовуються для характеристики даного процесу.

Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції можна здійснити двома способами - екстенсивним та інтенсивним. Розвиток сільського господарства відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі екстенсивним шляхом, коли розширюється тільки поле діяльності, та інтенсивним, коли застосовуються більш ефективні засоби виробництва.

Інтенсифікацію сільського господарства необхідно пов'язувати з величиною додаткових вкладень засобів виробництва на одиницю земельної площі, використанням різних технічних удосконалень. Підвищення інтенсивності використання землі зумовлює поліпшення використання інших елементів продуктивних сил сільського господарства.

Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення і раціонального використання всіх його чинників зазвичай забезпечує високі кінцеві результати. При цьому темпи зростання виробництва продукції можуть перевищувати темпи збільшення додаткових витрат. Інтенсифікація всебічно впливає на розвиток сільського господарства, створює нові можливості підвищення економічної ефективності виробництва.

Аналізуючи забезпеченість ДП НДВ агрокомбінат "Пуща-Водиця" земельними ресурсами можна сказати, що підприємство недостатньо забезпечене земельними ресурсами, так як на одного працівника припадає: у 2007 році – 2,5 га, с/г угідь та 2,2 га ріллі; у 2007 – 2,8 га с/г угідь та 2,4 га ріллі і у 2009 – 3,0 та 2,6 га відповідно.

Щодо структури с/г угідь, то за 2007-2009рр. найбільша їх кількість була зосереджена на підприємстві у 2007 році, їхня площа становила 3371,3 га. Найбільше у структурі с/г угідь займає рілля, питома вага якої складає у 2007р. – 2900, 2 або 86,0%, у 2008 та 2009 – 2900,0 га або 87,9% в структурі земельної площі. За досліджуваний період площа с/г угідь зменшилася на 2,1%, а рілля – на 0,01%. Це свідчить про високу розораність земель та екстенсивний спосіб ведення виробництва.

Значну питому вагу у досліджуваному господарстві займають: будинки, машини та обладнання. В 2008 та 2009 рр. ці засоби виробництва склали — 84,6 % і 10,6% та 84,6% і 10,6% відповідно. Що ж до 2007 року, то питома вага будинків і споруд була 81,7%, а машин та обладнання 9,9% за фактом.

Так як питома вага зернових та зернобобових в середньому за 3 роки становить — 0,033 %; виробництво молока – 88,56 %, а ВРХ – 10,14%, а овочів закритого ґрунту – 73,52% то спеціалізація даного господарства визначається як молочно-овочево-скотарське.

В структурі посівних площ с/г культур підприємства значне місце посідають зернові та зернобобові культури, зібрана площа яких у 2007 році найбільша в порівнянні з 2008-2009рр. і складає 500 га. Серед зернових та зернобобових культур найбільше зібраної площі припадає на озиму пшеницю, а саме 450 га або 90% в структурі загальної площі зернових культур.

Розглянувши урожайність посівних площ сільськогосподарських культур на прикладі ДП НДВ агрокомбінату "Пуща-Водиця" ми побачили, що основна частина земельних ресурсів використовується під посів зернових, але досить мала частина використовується під технічні культури. Варто сказати, що земля використовується досить ефективно, так як спостерігається добрий показник урожайності зернових та зернобобових: 2007р. – 58,0 ц/га, 2008 – 66,7 ц/га. Це зумовлюється досить великим обсягом виробленої продукції та зібраною площею. Найнижчим є цей показник у 2009 році – 52,9 ц/га.

Щодо рівня інтенсивності і продуктивності сільськогосподарського виробництва, то слід відмітити негативну тенденцію до зростання виробничих витрат та прямих затрат праці на 1 га с/г угідь. Задля зменшення цих показників необхідною умовою є більш інтенсивна заміна живої праці уречевленою, тобто більш масштабне застосування інновацій у с/г виробництві даного господарства. Ці заходи також можуть сприяти зростанню щільності поголів’я на 100 га с/г угідь.

Розглянувши економічну ефективність інтенсифікації с/г виробництва на ДП НДВ агрокомбінаті "Пуща-Водиця", її показники є досить негативними та потребують негайного вжиття раціональних та економічно ефективних заходів по їх підвищенню. Високу собівартість виробництва 1 ц продукції необхідно подолати шляхом введення інноваційних та більш прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, значно підвищить такі показники як валовий дохід у розрахунку на 1 га с/г угідь та валовий дохід у розрахунку на 1 середньорічного працівника. Зниження собівартості виробництва та збільшення валового доходу також призведе і до збільшення показника рівня рентабельності господарства. Введення в життя переліку зазначених заходів призведе в подальшому до сталого та економічно стабільного розвитку досліджуваного господарства.


Список використаних джерел


Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий А.А. та ін.; за ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. – К.: Каравелла, 2009. – 264 с.

Економіка сільського господарства П.П. Руснак, В.В. Жебрак, М.М. Рудий, А.А. Чалий; За ред. П.П. Руснака. – К.: Урожай, 1998. – 320с.

Лайко П.А., Борщ А.Г., Довженко І.І. Фінанси підприємств: Методичні рекомендації. – К.: НАУ, 2007.- с.180

Реформування та розвиток підприємництва агропромислового виробництва / За ред. П.Т. Саблука. – К: ІАЕ, 1999. – 532 стор.

Третяк А. М. Стан та проблеми управління земельними ресурсами в Україні // Вісник аграрної науки. – 2001. - №8. – с. 5 – 11.

Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2005. – с. 139 – 172.

Дієсперов В. Визначення ефективності в сільськогосподарському підприємстві // Економіка України. – 2007. – №10. – с. 70-78.

Саблук П. Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України // Економіка України. – 2008. – №12. – с. 4-18.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: