Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

VALIGN=TOP>Від І 2000р Відхил % Відхил % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Обсяг реалізованих товарів (без ПДВ) тис. грн. 96,8 249,7 148,3 152,9 257,9 51,5 153,2
2 Валовий дохід тис. грн. 24,3 62,9 37 38,6 258,8 12,7 152,2
3 Рівень валового доходу % 25,1 25,1 24,9 - - -0,2 99,2
4 Витрати оббігу тис. грн. -4,9 3,7 -1,6 8,6 -75,5 3,3

32,6

5 Рівень витрат обігу % -5,06 1,48 -1,07 6,34 -29,2 3,99 211,4
6 Фінансовий рез-тат від реалізованих товарів тис. грн. -9,8 - -38,6 9,8 - -28,8 393,8
7 Ре­зуль­тат по­за­ре­а­лі­за­цій­них опе­ра­цій тис. грн. 0,1 0,2 - 0,1 200 - -
8 Кінцевий фінансовий результат діяльності тис. грн. -9,9 -0,2 - 9,7 202 --
9 Прибуток (збиток) тис. грн. 27,2 27,2 1,5 - 100 -25,7 5,51
10 Рівень рентабельності (збитковості) % 37,5 14,5 1,01 -23 38,6 -36,4 2,69
11 Загальний коефіцієнт ліквідності тис. грн. 2,45 3,01 - 0,56 122,8 - -

Згідно наведених даних в таблиці 1 обсяги реалізації товарів зростають, причому ця тенденція зберігається на протязі періоду, що аналізується. Це в свою чергу, викликає збільшення валового доходу, а рівень його коливається в межах 25 %. Парним результатом вдало здійсненої фінансово – господарської діяльності є величина отриманого прибутку (27,2 тис.грн.) проте рівень рентабельності знижується. Цей показник свідчить, що на підприємстві необхідно шукати резерви зростання доходу та поліпшення збуткової діяльності.


2. Характеристика системи обліку та контролю формування прибутку підприємства та розрахування з бюджету по його оподаткуванню.


2.1. Документальне оформлення обліку та контролю прибутку підприємства.


Облік – це спосіб документального спостереження, контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, спільних підприємств) , а також система збирання, вимірювання, обробки і передачі інформації про господарську діяльність підприємства, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Документальне оформлення облікових та контрольних операцій з прибутків знаходить своє відображення в иидах декларацій:

  • Декларація про прибуток підприємства;

  • Декларація про прибуток банківської установи;

  • Декларація про доходи страховика;

  • Декларація про прибуток підприємства, основною діяльністю якого є виробництво с/г продукції.

Декларація про прибуток підприємства змінилася і по суті, і за формою. Обсяг Декларацій значно збільшився: крім основної форми є ще 17 додатків, у кожного з яких є власна назва і буквене призначення. По суті більшість додатків є розшифровкою окремих рядків Декларації.

Декларація складається із заголовної частини, 4 граф і 46 рядків. Таку ж кількість граф мають і додатки. У першій графі міститься найменування показника, у другій – код рядка. Саме під цім кодом (або, інакше кажучи, порядковим номером) той або інший рядок згадується в Порядку складання Декларації про прибуток підприємства (не слід путати цей номер із числовим позначенням показників у першій графі). Коди рядків додатків складаються з двох розділених крапкою цифр, перша з яких відповідає коду рядка Декларації.

Наприклад: рядок 5 Декларації заповнюється на підставі даних додатка Д, і коди рядків додатка Д починаються з цифри 5. Виняток становить тільки додаток Ж, на підставі якого заповнюється відразу декілька рядків основної форми.

Графи 3 і 4 Декларації і додатків вільні, їх будуть заповнювати платники податків.

У попередній Декларації платниками податків заповнюється тільки одна графа і до неї зносилися показники, розраховані наростаючим підсумком з початку звітного року.

Тепер такі показники відображаються в графі 4, а в графі 3 відображаються окремо показники за звітний квартал. У 3 кварталі 1997 року дані граф 3 і 4 по кожному рядку будуть однакові, оскільки цей квартал є першим кварталом роботи згідно з новим Законом.

Рядки Декларації згруповані у сім умовних частин. У кожній частині обєднані однорідні показники:

  • частина 1 (рядки з 1-го по 11-й) – валові доходи;

  • частина 2 (рядки з 12-го по 33-й) – валові витрати;

  • частина 3 (рядки з 34-го по 35-й) – суми амортизаційних відрахувань;

  • частина 4 (рядки з 36-го по 40-й) – прибуток або збитки;

  • частина 5 (рядки з 41-го по 42-й) – податкові зобовязення;

  • частина 6 (рядки з 43-го по 45-й) – податок на прибуток;

  • частина 7 (рядок 46) - зобовязання платника податку з утримання і перерахування до бюджету податку у джерела виплати.

Рядки Декларацій заповнюються на підставі:

  1. показників додатків.

У цьому разі в графі 1 після найменування показника зазначено, на підставі якого додатка заповнюється той чи інший рядок. Причому в деяких випадках дані просто переносяться з конкретного рядка додатка в конкретний рядок Декларації. В інших випадках, перш ніж заповнити рядок Декларації, треба винести загальну суму рядків того чи іншого додатка.

Наприклад, щоб заповнити 1 рядок Декларації, досить перенести до неї показник з рядка 1.7 додатка А. Для того, щоб заповнити рядок 12 Декларації, необхідно заздалегідь з додатка Ж вибрати показники рядків 1,2,3,5,6,7,9,10,11,12,13 і вивести їх загальну суму;

  1. безпосередньо показників бухгалтерського або податкового обліку

Таких рядків найбільше у другій частині Декларації. У них відображаються ті показники, які будуть використані податковими органами при відборі платників на документальні перевірки;

  1. підсумок показників інших рядків Декларації (таким чином заповнюються рядки 11,32,36,43,44).

Більшість рядків додатків заповнюються на підставі даних бухгалтерського або податкового обліку. Однак у додатках О і П при розрахунку показників 36.1, 41.1 і 41.2 використовуються дані Декларації.

Таким чином:

  • Декларація повязана з додатками;

  • кожному рядку основної форми або додатка відповідає певний пункт Порядку;

  • керуватися при заповненні рядків слід тими чи іншими статтями, пунктами і підпунктами Закону;

  • показники для заповнення Декларації і додатків необхідно формувати на підставі певних облікових документів, даних бухгалтерського і податкового обліку, спеціальних розрахунків.

Під час заповнення додатків може виявитися, що в деяких з них взагалі не буде показників. Наприклад, у підприємства в звітному періоді не було доходів від операцій з основними фондами і нематеріальними активами, значить додаток В йому заповнювати не треба. І не треба подавати цей додаток до податкового органу. Відповідно до пункту 1.6 Порядку № 6 “у разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність операцій, платники податків не подають до податкового органу додатки, передбачені відповідним рядком декларації”. А ось у рядку 3 Декларації, що відповідає додатку В, обовязково поставити прочерк. Це вимога пункту 1.4 Порядку. Сама ж декларація (мається на увазі її основна форма без додатків) згідно з пунктом 1.6 Порядку “подається платником податку незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податку зобовязання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку”.

Цілий ряд рядків додатків стосується окремих категорій платників податків, наприклад небанківських фінансових установ, інноваційних центрів, виробників спеціальних продуктів дитячого харчування тощо. Іншим платникам податків не доведеться заповнювати ці рядки. Тому доцільно вже при першому знайомстві з Декларацією відзначити їх для себе, скориставшись наведеною нижче таблицею .

Таблиця .

Рядки Декларації і додатків,

які стосуються окремих категорій платників податків.

№ п/п Категорія платників податків Коди рядків Декларації і додатків
1 2 3
1 Власники державних цінних паперів, придбаних до 1 липня 1997 року Додаток Є рядок 10.3
2 Заставодавці Додаток Б рядки 2.9, 2.11
3 Заставоутримувач Додаток Б рядок 2.10


Додаток З рядок 29.5
4 Інноваційні центри Додаток Е рядок 8.11


Додаток К рядок 31.4


Додаток Н рядок 35.1
5 Виконавці довгострокових контрактів Додаток А рядки 1.3, 1.4


Додаток Є рядок 10.6

1 2 3


Додаток Л рядок 33.3
6 Платники податків, які одержують Додаток Є рядки 10.7, 10.8

доходи за межами України Додаток Л рядок 33,6


Додаток Н рядок 35.2


Додаток О рядок 36.4


Додаток П рядки 42.5, 42.6
7 Небанківські фінансові установи Декларація рядок 26


Додаток Г рядок 4.2


Додаток Д рядки 5.8, 5.10-5.12


Додаток Е рядки 8.7-8.10


Додаток Є рядок 10.2
8 Організатори лотерей Додаток Р рядок 46.3
9 Платники податку на прибуток, які не зареєстровані як платники ПДВ Декларація рядок 18
10 Підприємства грального бізнесу Додаток Р рядок 46.4
11 Підприємства, засновані Декларація рядок 16

всеукраїнськими громадськими Додаток Є рядок 10.4

організаціями інвалідів Додаток Л рядок 33.4


Додаток Н рядок 35.4


Додаток О рядок 36,6
12 Підприємства, що здійснюють розвідку Додаток В рядок 3.4

(дорозвідку) і розробку родовищ Додаток І рядок 30.6

корисних копалин Додаток М рядок 34.5
13 Підприємства – виробники спеціальних Додаток Є рядок 10.5

продуктів дитячого харчування Додаток Л рядок 33.5


Додаток Н рядок 35.3


Додаток О рядок 36.5
14

Субєкти експериментальної

Додаток П рядок 42.11

1 2 3

економічної зони “Сиваш”

15

Емітенти цінних паперів Додаток Б рядок 2.6


Додаток З рядки 29.2-9.4

Плюс додаткові розрахунки.

Разом з Декларацією і додатками, у визначених Законом випадках, необхідно подати до податкового органу звіти, розрахунки результатів окремих господарських операцій, платіжні документи. У таблиці наведено перелік таких операцій і вказані форми, за якими складаються звіти.

Таблиця .

Податкові звіти та інші документи,

які подаються до податкового органу разом з декларацією

№ п/п Найменування документу Додаток до Декларації, рядок Форма звіту
1 2 3 4
1 Роз­ра­ху­нок фі­нан­со­вих ре­зуль­та­тів то­ва­ро­об­мін­них (бар­те­р­них) опе­ра­цій з ура­ху­ван­ням зви­чай­ної ці­ни Додаток А рядок 1.2 Установленої форми немає
2

По­ві­до­м­лен­ня про зме­н­шен­ня ва­ло­во­го до­хо­ду по опе­ра­ці­ях, повязаних з ре­а­лі­за­ці­єю то­ва­рів (виконання робіт, надання послуг) за звітний (податковий) період

Додаток Є рядок 10.1 Додаток до Порядку № 13
3 Звіт про результати діяльності виконання довгострокових договорів (контрактів) Додаток А рядок 1.3, 1.4 Форма № 1-ддз (додаток № 1 до Порядку № 19)
4 Відомість обліку балансової вартості матеріальних активів Додаток Ж рядки 4, 14, додаток Л Додаток № 1 до Порядку № 23
1 2 3 4


рядки 33.1, 33.3
5 Відомість обліку балансової вартості товарів Додаток Ж рядок 8, додаток Л рядок 33.2 Додаток № 2 до Порядку № 23
6 Податковий звіт про результати податкової діяльності на території України без створення юридичної особи
Додаток до порядку № 9
7 Звіт про отримання прибутку від реалізації на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва Додаток О рядок 36.5 Додаток до Порядку № 10
8 По­да­т­ко­вий звіт про фі­нан­со­вий ре­зуль­тат, отри­ма­ний під­при­єм­с­т­ва­ми все­ук­ра­їн­сь­ких гро­мад­сь­ких ор­га­ні­за­цій ін­ва­лі­дів від ре­а­лі­за­ції то­ва­рів (ро­біт, по­слуг) вла­с­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва (за ви­ня­т­ком пі­да­к­ци­з­них то­ва­рів, по­се­ре­д­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті, граль­но­го бі­з­не­су) Додаток О рядок 36.6 Додаток до Порядку № 16

У деяких випадках платники податків разом з Декларацією повинні подавати до податкового органу копії платіжних документів. Зокрема, відповідно до підпункту 7.1.2 Порядку № 6 платники податків, які виплатили у звітному періоді дивіденди, подають до податкового органу копії платіжних документів, що підтверджують суму внесеного до бюджету податку на дивіденди.

Згідно з підпунктом 3.5 Порядку № 22 платники податків, які застосовують порядок нарахування і сплати консолідованого податку на прибуток, разом з Декларацією подають до податкового органу копії платіжних документів, які підтверджують суми податків на прибуток, що внесені до бюджету їхніми філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Однак, якщо до закону будуть внесені зміни і доповнення цей порядок може бути змінений. І тоді платник податків – юридична особа буде сплачувати податок на прибуток за свої філії, відділення та інші відокремлені підрозділи до бюджетів територіальних громад за місцевим знаходженням таких відокремлених підрозділів, а суму податку розрахувати, виходячи із сум валових витрат кожного відокремленого підрозділу у звітному періоді.

Без ПДВ і акцизу.

Відповідно до підпункту 5.3.3 статті 5 Закону до складу валових витрат не включаються витрати на сплату податку на додану вартість, включеного в ціну товарів (робіт, послуг), які придбалися платником податку для виробничого або невиробничого використання. Отже, і в Декларації суми валових витрат будуть відображатися без ПДВ.

Однак у тих платників податку на прибуток, які не зареєстровані як платники ПДВ, до складу валових витрат (відповідно до того ж підпункту 5.3.3 статті 5 Закону) будуть включатися суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), включається до складу валових витрат. Але в Декларації суми валових витрат будуть відображатися без ПДВ. А суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), згідно з пунктом 4.14 Порядку № 6 будуть відображатися окремо в рядку 18 Декларації.

Якщо ж платник податку на прибуток, зареєстрований як платник ПДВ, але здійснює операції, які не є обєктом обкладання ПДВ або звільнення від ПДВ, то суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), будуть відображатися в загальній сумі валових витрат у відповідному рядку додатку Ж або іншого додатка. Наприклад, підприємство, що видає газету (а ця операція звільнена від ПДВ), придбало папір. Вартість паперу разом із сумою ПДВ включається до складу валових витрат підприємства і відображається в рядку 1 додатка Ж.

Що ж стосується валового доходу, то згідно з пунктом 4.1.1 і 4.2.1 статті 4 Закону суми акцизного збору і ПДВ спочатку включаються у валовий дохід у складі загальних доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), а потім виключається з нього. Порядком № 6 передбачений спрощений варіант. Згідно з підпунктом 3.1.1 Порядку № 6 реалізації товарів (робіт, послуг0 відображається без сум акцизного збору і ПДВ.

Не за фактом – за розрахунком.

Більшість показників у Декларації і додатках є фактичними даними, відображеними у первинних бухгалтерських документах. Разом з тим є цілий ряд показників, які будуть вноситись до Декларації на підставі розрахунків. Можна виділити три групи таких показників:

  • розрахунки сум, які включаються до складу валових витрат з урахуванням процентних обмежень (група 1);

  • розрахунки, результати яких відображаються як у податковому, так і в бухгалтерському обліку (група 2);

  • розрахунки, які виконуються спеціально для цілей оподаткування (група 3). Особливість показників цієї групи полягає в тому, що вони можуть відрізнятися від фактичних, і це буде відображатися в податковому, і не буде відображатися в бухгалтерському обліку.

До показників 1-ї групи належать (при включенні до складу валових витрат):

  • суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України, бюджетів територіальних громад або неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункт 5.2.2 статті 5 Закону, рядок 15 основної форми Декларації);

  • суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських обєднань осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, цим обєднанням для здійснення благодійної діяльності у розмірі, що не перевищує 10% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункт 5.2.3 статті 5 Закону, рядок 16 основної форми Декларації);

  • суми витрат, повязаних з організацією прийомів, презентацій і свят, придбанням і розповсюдженням подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів або безкоштовне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою, але не більше 2% оподаткованого прибутку звітного періоду (підпункти 5.4.4 і 5.3.1 статті 5 Закону, рядок 21 основної форми Декларації).

У разі коли вказані витрати не перевищують встановлених обмежень, вони включаються до складу валових витрат у повному обсязі. Якщо ж є перевищення необхідно виконати розрахунок, складність якого полягає в тому, що ці показники розраховуються від суми оподаткованого прибутку, частиною якої вони є. При зміні будь-якого з таких показників змінюється і загальна сума. Спростити розрахунок можна за допомогою формул, запропонованих у консультації, яка так і називається “Валові витрати рахуємо за формулою”.

2-га група показників включає:

  • перерахунок іноземної валюти і заборгованості в іноземній валюті (пункт 7.3 статті 7 Закону, рядки 2.4, 2.5 додатка Б);

  • розрахунок амортизаційних відрахувань (статті 8,9 Закону, додатки М. І Н).

І нарешті 3-тя група показників. Вона включає, зокрема, розрахунки, повязані із застосуванням звичайних цін. Такі розрахунки виконуються у випадках:

  • при визначенні доходів від здійснення товарообмінних бартерних операцій (пункт 1.20 статті 1 і підпункт 7.1.1 статті 7 Закону, рядок 1.2 додатка А);

  • при визначенні доходів від здійснення операцій з повязаними особами, у тому числі доходів від реалізації продукції, а також доходів у вигляді процентів за надані кредити, залучені в депозит кошти, надане в оренду майно (пункт 1.20 статті 1 і підпункт 7.4.1 статті 7 Закону, рядок 1.5 додатка А та інші рядки додатків і основної форми Декларації, які відповідають господарським операціям);

  • при визначенні витрат при здійсненні операцій з повязаними особами (у тому числі витрат, повязаних з придбанням товарів (робіт, послуг), сплатою процентів по депозитах, цивільно-правових договорах, договорах оренди (пункт 1.20 статті 1 і підпункти 7.4.2 і 7.4.4 статті 7 Закону, рядки 3, 6, 11 додатка Ж, рядок 31.3 додатка К);

  • при визначенні тієї частини суми винагороди або інших видів заохочень повязаних з платником податків фізичним або юридичним особам, яка буде включена до складу валових витрат (підпункт 5.3.9 статті 5 Закону і рядок 18 додатка Ж відповідно до підпункту 4.23-в Порядку).

До цієї ж групи слід віднести:

* розрахунок суми доходу від виконання довгострокових договорів і результати перерахунку за такими договорами (пункт 7.10 статті 7 Закону, рядки 1.3, 1.4 додатка А, рядок 10.6 додатка Є);

  • розрахунок приросту або зменшення балансової вартості матеріальних запасів (пункт 5.9 статті 5 Закону і рядки 4,8,14 додатка Ж, рядки 33.1, 33.2, 33.3 додатка Л).


2.2. Розробка системи обліку формування прибутку та його оподаткування в умовах трансформації обліку.


Трансформація економіко – правового середовища, курс на ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку. Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку вексельних і валютних операцій, фінансових інвестицій і собівартості, приватизаційних процесів та орендних відносин, основних фондів та нематеріальних активів, обігу майнових та компенсаційних сертифікатів, застосування єдиного принципу нарахування при визначенні доходів і витрат підприємства, проведення інвентаризації і оформлення документів, складання переглянутої бухгалтерської звітності, включаючи її скорочений варіант для малих підприємств. Для цього було також введено 8 нових синтетичних, більш як 25 аналітичних і 2 забалансових рахунки з одночасним наділенням субєктів підприємницької діяльності правом самостійно для управлінських потреб розширяти діючу номенклатуру субрахунків. При цьому необхідно згадати і про “конституцію” бухгалтерського обліку, виражену в урядовій постанові від 3 квітня 1993 року № 250, яка будучи базисною в ці роки, зазнала змін та доповнень. Зміцнилось значення аудиту.

Зрозуміло, що ці нововведення не означають, що проблема формування бухгалтерського обліку вичерпана, тим більше на перехідному етапі економіки, коли умови і події змінюються бурхливіше, ніж в стабільній економіці, і вони (зміни) мають кардинальний характер.

Верховною Радою України в червні 1999 року прийнято у першому читанні законопроект “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, яким передбачається законодавчо закріпити орієнтацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. В основу цього законопроекту покладені пропозиції, підготовленні за дорученням Уряду Міністерством фінансів із залученням інших центральних економічних органів державної виконавчої влади, при опрацюванні враховано також слушні пропозиції наукових кіл.

З метою реалізації програмних положень щорічного звернення Президента України до народу і Верховної Ради України Кабінет Міністрів України затвердив Програму реформування бухгалтерського обліку, яка передбачає здійснення в 1999 – 2001 роках переходу субєктів господарювання на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.

Мабуть, тут потрібно дати відповідь на запитання бухгалтерів і представників інших професій, чому подальше реформування національної системи бухгалтерського обліку має бути здійснено відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Під фінансовою звітністю тут слід розуміти бухгалтерську звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності підприємства в звітному періоді.

Гармонізація національної системи бухгалтерського обліку може провадитись на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, оскільки вони відображають умови ринкової економіки, мають міжнародне визнання, сформувались на основі компромісу системи обліку, що застосовується в країнах з розвинутою ринковою економікою, і дають змогу забезпечити більшу порівнянність обліково – звітної інформації, яку представляють українські та зарубіжні господарюючі субєкти і структури. Крім того, звітність за такими стандартами дозволяє підвищити загальні споживчі якості для її користувачів, які не можуть інакше ніж публічну звітність отримати відомості про виконання вкладень інвестора та фінансовий стан підприємства.

Підготовка програми реформування бухгалтерського обліку спиралась на положення про необхідність адаптації міжнародного досвіду до конкретного економіко-правового середовища, тобто вказівки щодо регулювання бухгалтерського обліку будуть формуватися, орієнтуючись на його традіції в нашій країні і на міжнародні стандарти, щоб взагалі бути синхронними або не мати принципових розбіжностей з міжнародними стандартами.

Широке коло питань і заходів, що потребують вирішення, зумовлюють не реальність переходу до застосування міжнародних стандартів у режимі “ввечері не застосовували – вранці застосуємо”. Мабуть, робота з перегляду цивільного створення податкового кодексу, яка, як відомо, провадиться, підходить до завершення, має бути гармонійно врахована при створенні нормативно-правової бази бухгалтерського обліку.

Головним завданням трансформації бухгалтерського обліку згідно з Програмою є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Крім того, необхідно встановити збоку держави правила і процедури обробки інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів, а безпосередньо субєктам підприємства дати змогу самостійно встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, товаро-грошових потоків у потрібному самому підприємстві аспекті деталізації і регламентації.

На основі аналізу сучасної (Діючої) української системи, параметрів континентальної і англо-саксонської системи бухгалтерського обліку Методологічною радою концептуально рекомендовано здійснювати реформування в напрямку синхронізації з англо-саксонською: це ближче до наших традицій і дозволить кращі з них зберегти, розвинути і уникнути незручностей і витрат.

Програмою еволюційного шляху реформування бухгалтерського обліку в Україні. Програмою передбачено здійснити таке.

Формування нормативної бази – положень (стандартів) з бухгалтерського обліку. Попередня конкретна робота в цьому напрямі вже розпочалася у рамках Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, особливо її секції з гармонізації бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами. Підготовлено перелік питань, які необхідно врегулювати більш як двадцятьма положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку. Серед них мають бути розроблені як традиційні для нашої практики за назвами документи, так деякі до цього часу не розглянуті, зокрема, відображення господарських подій, у тому числі непередбачених, які відбулися після дати, на яку складається баланс, складання консолідованої звітності, облік фінансових інструментів та операцій з фінансовими активами, зобовязаннями і капіталом.

На виконання Програми формування бухгалтерського обліку з урахування міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 року № 1706, Міністерство фінансів України затвердило 01ю12.98 р. Перелік та терміни затвердження і запровадження в практику положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - ПБО). На час розгляду і схвалення Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України до Переліку увійшло 24 ПБО, за змістом питань, які регулюються ПБО, їх можна обєднати у чотири групи:

І група спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності і передбачає прийняття у першому півріччі 1999 р. семи ПБО та їх застосування з 2000 року;

ІІ група орієнтована на прийняття пяти ПБО, якими з 2000 року передбачається керуватися підприємствам при веденні бухгалтерського обліку його майна і зобовязань – основних заходів, нематеріальних активів, їх амортизації та оренди, товарно – матеріальних запасів, зобовязань по кредитах, позиках, боргах постачальникам, підрядчикам тощо.

ІІІ група підпорядкована завданню врегулювати облікові процедури з формування доходів, витрат і фінансових результатів. ПБО з цих питань належить прийняти у вересні – жовтні поточного року і запровадити з 2000 року;

IV група передбачає зафіксувати правила обліку інвестицій, податків, дивідендів, фінансових інструментів (контрактів, які приводять до створення фінансового активу одного підприємства і фінансового зобовязання або інструмента іншого підприємства) впливу змін валютних курсів, цін та інфляції. Передбачається, що ПБО цієї групи буде затверджено у 2000 – 2001 роках і введено в дію через 3-6 місяців після затвердження.

Розробка Плану розрахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування, зорієнтованого на видачу інформації для фінансової та внутрішньовиробничої звітності, структура якого надала б змогу забезпечити прозорість фінансової звітності та охорону комерційної таємниці підприємства. Роботу з розробки Плану рахунків включено до плану роботи Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, а саме однієї з його секцій з розробки плану рахунків. В цілому вже сформовано концепцію і структуру Плану рахунків: у ньому передбачається також здійснити поелементний облік затрат при виборі й можливості постатейного обліку. Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням обліку мають бути такими, щоб максимальною мірою за допомогою субрахунків відповідати відповідній статті балансу підприємства та іншої фінансової звітності.

План розрахунків буде включати 9 класів (розділів) балансу синтетичних рахунків і 1 клас позабалансових рахунків. 1 – 3 класи рахунків використовуються для заповнення статей активу балансу, 4 – 6 класи – для заповнення статей пасиву балансу, на підставі даних про обороти і сальдо на рахунках 7 – 9 класів визначаються показники звіту про фінансові результати, сальдо і обороти відповідних синтетичних рахунків та субрахунків використовуються для складання звіту про рух грошових коштів та про власний капітал.

Неминучі зміни в Плані рахунків доведеться врахувати при розробці та затвердженні форм бухгалтерського обліку і їх складових – регістрів бухгалтерського обліку, в тому числі орієнтованих на застосування субєктами малого бізнесу і компютерних технологій. Передбачається вдосконалення, перегляд і розробка до цього часу відсутніх форм первинної облікової документації і порядку їх застосування, що виключає, зокрема, пакувальне використання. За всіма цими процесами пропозиції що до виконання – дуже актуальні.

Шлях до гармонізації національної системи бухгалтерського обліку не можливо пройти без відповідного кадрового забезпечення, яке включає осмислення виконавцями ідеї реформування бухгалтерського обліку, важливості й професіональності доцільності їх застосування. В системі професійного навчання бухгалтерів і аналітиків слід передбачити забезпечення державних стандартів освіти, вдосконалення і перегляд навчальних програм з підготовки та перепідготовки фахівців, бакалаврів і магістрів бухгалтерського обліку, підготовка та видання навчально – методичної і довідкової літератури щодо трансформованих до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.

Програма проголошує необхідність взаємодії систем бухгалтерського обліку та оподаткування. З приводу розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та обліку з метою оподаткування висловлюються чи не найкритичніші зауваження. Визначення обєкта оподаткування на підставі даних бухгалтерського обліку, вдосконалення якого відбувається з урахуванням міжнародних стандартів, могло стати платформою для більш ефективної роботи економічних служб підприємства.

Безперечно, дані бухгалтерського обліку про прибуток для цілей оподаткування потребують корегування на передбачені законодавством такі відхилення, як цінові, безоплатні передачі тощо. Але базисною цифрою повинен визнаватися показник бухгалтерського обліку. Визначення прибутку за нинішнім законодавством з метою оподаткування – це не проста арифметика, яка у принциповому плані порівняно з 1996 роком, коли обчислення податку на прибуток спиралося на бухгалтерський прибуток, в 1997 та 1998 роках, коли прибуток на оподаткування обчислювався за автономною системою, ніяких змін маси податку на прибуток до бюджету держави або підприємства не принесла.

Усього надійшло до зведеного бюджету податку на прибуток:

1996 р. – 5422,650 тис.грн.;

1997 р. – 5720,558 тис.грн.;

1998 р. – 5620,120 тис.грн.;

1999 рю – 4700,00 тис.грн.(розрахунки).

Якщо врахувати ціну гривні в 1996 р., то стане зрозумілим, що приросту нема.

Жорстка система визначення обєкта оподаткування бартерних операцій, яка також потребувала раніше незнаної та незрозумілої кореспонденції рахунків валових витрат і доходів, також не вплинула на скорочення бартеру, бо не це є головним у його появі і поширенні.

Бартер 1997 р. – 2,4%, 1998 р. – 42,5%, 1999 р. – не менше.

Тому потрібно констатувати, що без змін і новацій

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: