Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Теория бухгалтерского учета

Теория бухгалтерского учета

у результаті операційної діяльності послідовним коригуванням показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у Звіті про фінансові результати.

Рух грошових коштів у разі інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу Балансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції».

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях Балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю у розділах Балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов’язання» і «Поточні зобов’язання» (статті «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками»).

Процес складання Звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів:

збір і підготовка необхідної інформації;

визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності;

визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;

визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності;

визначення чистого руху коштів та узгодження їхніх залишків.

Для складання звіту використовують такі джерела інформації:

Баланс;

Звіт про фінансові результати;

примітки;

Головна книга;

аналітичні дані за окремими рахунками бухгалтерського облік


62 Визначення собівартості реалізованих товарів


Визначення собівартості реалізованих товарів в бухгалтерському обліку фактичної собівартості реалізованих товарів пов’язані з певними труднощами, бо товари оприбутковуються та обліковуються в роздрібних торговельних підприємствах за продажними цінами, включаючи купівельну вартість товарів, суми податкового кредиту з податку на додану вартість та торговельну націнку на покриття витрат та створення доходу торговельного підприємства.

Для визначення собівартості реалізованих товарів із суми виручки від продажу товарів необхідно вирахувати суму товарних надбавок, що складаються із сум ПДВ та торговельної націнки підприємства, і додати витрати на купівлю товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану, які відносяться за розрахунком до реалізованих товарів.

Собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) — це їх виробнича собівартість, тобто реалізованої готової продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів.


Собівартість реалізованої продукції = прямі матеріальні витрати + прямі трудові витрати + загально виробничі витрати.


63 Особливості формування статутного капіталу господарчих товариств


Порядок формування Статутного капіталу регулюється законодавством і установчими документами. Статутний капітал на підприємствах з різними формами власності (крім державної) - це сумарний внесок внесків у майно (у грошовому вираженні ) засновниками підприємства при його утворенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується в статуті підприємства.

Господарчими товариствами зізнаються підприємства, установи , організації, створені на договірних засадах юридичними особами й громадянами шляхом об’єднання їхнього майна й підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарчих товариств належать: акціонерні товариства; товариства з обмеженою відповідальністю; товариства з додатковою відповідальністю; повні товариства; командитні товариства.

Формування статутного капіталу (фонду) акціонерного товариства.

У відповідності з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свої статутні фонди за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на фондовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю продіж на біржі (у закритих акціонерних товариствах). Статутний капітал повинний бути не менше суми, еквівалентній 1250 мінімальним заробітним платам (на момент утворення акціонерного товариства).

У закритих акціонерних товариствах 100 % статутного фонду належать засновникам. Законодавством встановлено, що засновники відкритих акціонерних товариств зобов’язані викупити 25 % всіх акцій.

На стадії заснування при створенні відкритого акціонерного товариства юридичні та фізичні особи, які виявили бажання купити акції повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.

Акціонерне товариство збільшує свій статутний фонд за рахунок: додаткового випуску акцій, спрямування прибутку на приріст статутного фонду шляхом збільшення номінальної вартості акцій.

Формування статутного капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і повного товариства.

Вони формують статутні фонди з внесків учасників. Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному фонді, причому у товариствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов’язаннями товариства.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю формується з метою забезпечення підприємницької діяльності товариства. Учасники товариства вносять вклади, які і складають мінімальний розмір майна товариства. Сума вартості усіх заявлених вкладів учасників товариства складає статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна товариства з обмеженою відповідальністю. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом. Відповідно до Закону України «Про господарські то вариства» мінімальний розмір статутного капіталу товариства складає 100 мінімальних за робітних плат.

В товариствах з додатковою відповідальністю і повних товариствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний фонд, а якщо сума статутного фонду недостатня для покриття боргів товариства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.

Командитне товариство.

Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу. Командитне товариство включає учасників, які формують статутний фонд на засадах повного товариства, а а також вкладників, які відповідають за зобов’язаннями товариства лише у межах свого вкладу до його статутного фонду.

Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів. Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, способами й порядком, передбаченими установчим договором, проте сукупний розмір їхніх часток має не перевищувати 50 % майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менш як 25 % свого внеску.

Викуп акцій, а також внески часток у статутні фонди акціонери і учасники товариств можуть здійснювати не лише перерахуванням грошей чи готівкою, але й за рахунок натуральних внесків (майно, матеріальні активи). Частина статутного фонду підприємства будь-якої організаційно-правової форми може формуватися за рахунок інвестицій іноземних юридичних або фізичних осіб.


64 Облік статутного капіталу підприємства


Облік формування статутного капіталу (СТ). СК - сукупність вкладень (в грош. виразі) учасників (власників) в майно при створенні підпр-ва для забезп-ня його статутної дія-сті, яка визнач-ся уставом. В держ. під-вах СК формується за рах. виділеної державою частини майна (необор. і обор. активів) для викон-ня статутних завдань і в подальшому ­ за рахунок власного прибутку. Майно під-ств з іноз. інвест. формується за рах. вкладень засновників в СК. Величина СК таких підп-ств підлягає реєстрації і не може бути змінена інакше як за рішенням власників. У бухгалтерському обліку на суму внесків засновників (учасників) до статутного капіталу підприємства роблять запис по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал» у кореспонденції з дебетом рахунків:

31 «Рахунки в банках», відповідно субрахунки 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (на суму внесених грошових коштів у національній та іноземній валютах);

46 «Неоплачений капітал» (на вартість внесених основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів за оцінкою, погодженою сторонами); 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари» та ін. (на вартість внесених оборотних матеріальних активів). Після зарахування останнього внеску і досягнення статутного капіталу величини, зареєстрованій установчими документами, записи на рахунку 40 «Статутний капітал» можуть бути зроблені тільки за рішенням правління сумісного підприємства про збільшення (або зменшення) статутного капіталу, а відповідно — і частки прибутку кожного із засновників (учасників). Після надходж. останнього з вкладень і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рахунку 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-тва про ­ або Ї СК. Формування СК акц. тов-ств враховується на рах 40 по субрахунках “прості акції” і “привілейовані акції”. Сальдо рах. 40 має відповідати розміру СК, який зареєстрований в статутн. документі акц. товариства, і повинно = номінал. вартості випущених акцій. Після регістр. акц. тов-ва на суму підписки на акції роблять запис: Дт46, Кт40. Якщо факт.ціна акцій перевищує їх номін. Вартість, то сума різниці зарах-ся в емісійний дохід з записом: Дт46, Кт 421.

Облік змін статутного капіталу (СК). Після надходження останнього вкладення і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рах. 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням підприємствава про ­ або Ї СК як наслідок Ї долі прибутку кожного з засновників. СК може бути ­ або за рах. додатк. вкладень засновників, або відрахувань в нього частини прибутку; Ї – при виході з підпр-ва 1 або декількох учасників, а також при списанні за рішенням правління понесених збитків, які учасники не зможуть покрити майбутнім прибутком. Зміни СК під-ва в зв’язку з придбанням осн. засобів і немат. активів, їх списання і нарахування зносу на рах.40 не відображ-ся. При додатк. випуску записи в БО здійснюються такі як і при первинній емісії. При збільшенні номін. вартості акцій роблять запис по Кт 40 Дт 30, 31 або 443. При Ї номін. вартості акцій в БО роблять запис Дт 40, Кт 67. ­ СК акц. тов-ва в рез-ті обміну акцій на облігації відображ-ся записом : Дт52, Кт40.


65 Облік розрахунків з учасниками та за іншими операціями


Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками й засновниками підприємства, які пов'язані з розподілом прибутку (дивіденди та ін.), використовують рахунок 67 "Розрахунки з учасниками".

По кредиту рахунку 67 "Розрахунки з учасниками" відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками й учасниками товариства, по дебету - її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування доходів

Рахунок 67 "Розрахунки з учасниками" має такі субрахунку:

671 "Розрахунки по нарахованих дивідендах";

672 "Розрахунки по прочим виплатам".

На субрахунку 671 "Розрахунки по нарахованих дивідендах" ураховують дивіденди, нараховані власникам простих і привілейованих акцій (доль у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел.

На субрахунку 672 "Розрахунки по прочим виплатам" підприємства ведуть облік інших виплат, нарахованих засновникам і приватникам за користування майном, зокрема земельним майновим паєм, а також виплат у зв'язку з одержанням належної вибулому учасникові (засновникові) частини активів підприємства

Аналітичний облік ведеться по кожному засновникові й учасникові й по видах виплат

Дивіденди - платіж, який здійснюється юридичною особою на користь власників ( довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом частини його прибули

У дивіденди не включаються виплати юридичної особи, пов'язані зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою.

Основні господарські операції: Виплачено дивіденди учасникам підприємства: Дт 67 - Кт 30

Нараховані дивіденди учасникам: Дт 44 - Кт 67

Погашено заборгованість перед учасниками підприємства через банк: Дт 67 – Кт 31

За рахунок дивідендів погашена заборгованість підзвітних осіб: Дт 67 – Кт 37

Зменшена номінальна вартоість акцій за рішенням зборів акціонерів: Дт 40 – Кт 67

Нараховано податок з доходу (дивідендів): Дт 67 – Кт 64.


66 Облік капітальних інвестицій


Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти).

Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством). Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками: 151 «Капітальне будівництво»; 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»; 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»; 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»; 155 «Формування основного стада».

По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають затрати (на придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів), по кредиту — списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

На організацію обліку затрат на капітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.

При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових затрат на будівельно-монтажні роботи здійснює сам підрядчик. Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних будівельно-монтажних і прийнятих за актами робіт робить запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Облік обладнання, яке потребує монтажу, ведеться в складі виробничих засобів на субрахунку 205 «Будівельні матеріали». Вартість такого обладнання, переданого в монтаж, списується на дебет рахунка 151 «Капітальне будівництво» з кредиту рахунка 205 «Будівельні матеріали». Сума ПДВ, включена в рахунки підрядних організацій за виконані будівельні роботи, постачальників за придбані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, відображається записом по дебету рахунка 641 «Розрахунки по податках» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт затрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображає на дебеті рахунка 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків: 205 «Будівельні матеріали» (на вартість витрачених будівельних матеріалів і обладнання, переданого для монтажу, на об'єктах будівництва); 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нарахованої робітникам, що зайняті на будівельних роботах, і нарахованих сумах збору на соціальні заходи) та ін.

За даними рахунками 15 «Капітальні інвестиції» визначають фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва (реконструкції, придбання). Оприбуткування на баланс введених в експлуатацію основних засобів за фактичною собівартістю, їх будівництва (виготовлення, придбання) в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» в кореспонденції з кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Оприбуткування на баланс об'єктів основних засобів, внесених учасниками (засновниками) до статутного капіталу підприємства, за справедливою вартістю, узгодженою сторонами, відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 40 «Статутний капітал».


67 Облік розрахунків з бюджетом по обов'язковим податкам і платежам


При організації обліку розрахунків з бюджетом слід ураховувати, що він повинен забезпечити контроль над правильним нарахуванням і своєчасною сплатою податків і зборів з метою запобігання сплати штрафів за несвоєчасне й неповне здійснення належних платежів . Основними нормативно-правовими документами, які визначають розрахунки й сплату податків і платежів як суб'єктами підприємницької діяльності, так і працівниками підприємств, є: - Закон України " Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994; - Закон України " Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 г.; - Закон України " Про податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин" від 11.12.1991 г.; - Закон України " Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 г.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства по всіх видах платежів у бюджет, включаючи податки із працівників підприємства, і по фінансових санкціях, які направляються в дохід бюджету, призначений рахунок 64 "Розрахунки по податках і платежам". Порядок стягнення таких платежів визначається чинним законодавством. По кредиту рахунку 64 "Розрахунки по податках і платежам" відображаються нараховані платежі в бюджет, по дебету - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання й т.п.

Рахунок 64 "Розрахунки по податках і платежам" має такі субрахунку: 641 "Розрахунки по податках"; 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах"; 643 "Податкові зобов'язання"; 644 "Податковий кредит".

На субрахунку 641 "Розрахунки по податках" ведеться облік податків, які нараховуються й сплачуються згідно з діючим законодавством ( податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах" ведеться облік розрахунків по зборах (обов'язковим платежам), які обчислюються відповідно до чинного законодавства й облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки по страхуванню".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, певну, виходячи із суми отриманих авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності й нематеріальні активи, роботи, послуги, які підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство придбало право зменшити податкове зобов'язання.

Бухгалтерськими документами, на підставі яких проводяться нарахування податків у бюджет, виступають: - по податкові на додану вартість - "Податкова накладна"; - по прибутковому податкові - "Розрахунково-платіжна відомість" або розділ II Відомості 3-М. - штрафні санкції податкових органів оформляються у вигляді актів або протоколів; - комунального податку й податку із власників транспортних засобів - розрахунки бухгалтерії

Сплата належних податків і платежів у бюджет з розрахункового рахунку здійснюється за допомогою документа " Платіжне доручення".

Облік розрахунків по зборах на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття й т.п., по індивідуальнім страхуванню персоналу підприємства, страхуванню майна й по інших розрахунках по страхуванню ведеться на рахунку 65 "Розрахунки по страхуванню".

По кредиту рахунку 65 "Розрахунки по страхуванню" відображаються нараховані зобов'язання по страхуванню, а також отримані від органів страхування засоби, по дебету - погашення заборгованості й витрата засобів страхування на підприємстві

Порядок стягнення й використання зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття й на інші види страхування регулюється чинним законодавством

Рахунок 65 "Розрахунки по страхуванню" має такі субрахунку: 651 " По пенсійнім забезпеченню"; 652 " По соціальнім страхуванню"; 653 " По страхуванню на випадок безробіття"; 654 " По індивідуальнім страхуванню"; 655 " По страхуванню майна".


68 Особенности учёта других операционных расходов


Счет 84 «Прочие операционные затраты» предназначен для учета операционных затрат, которые не отражаются на других счетах класса 8, Эти затраты являются затратами отчетного периода, если не входят в состав производственной себестоимости продукции, работ, услуг. В частности, в прочие операционные затраты включается стоимость работ, услуг посторонних предприятий, сумма налогов, сборов (обязательных платежей), кроме налогов на прибыль, потери от курсовых разниц, обесценение запасов, порчи ценностей, списания и уценки активов, сумма финансовых санкций и пр.Страховые организации могут учитывать на данном счете затраты на перестрахование и выплату страховых сумм и страховых возмещений.По дебету счета 84 «Прочие операционные затраты» отражается сумма признанных затрат, по кредиту - списание на счет 23 «Производство» затрат, которые прямо включаются в производственную себестоимость продукции (работ, услуг), в затраты вспомогательных (подсобных) производств, на счета класса 9 - производственных накладных затрат, административных и сбытовых расходов или на счет 79 «Финансовые результаты», если предприятие не применяет счета класса 9.

по дебету с кредитом счетов:15,20-28,30-34,37,38,39,47,50,51,62-65,68

по кредиту с дебитом23,79,91-94

69 Учёт административных расходов


В соответствии с П(с)БУ № 16»Расходы»

К административным расходам относятся такие общехозяйственные расходы, направленные на обслуживание и управление предприятием:

-общие корпоративные расходы (организационные расходы, расхода на проводку годового собрания, представительные расходы и т.п.);

-расхода на служебные командировки и содержание аппарата управления предприятием и другого общехозяйственного персонала;

-расхода на содержание основных средств, других материальных необратимых активов общехозяйственного использования (операционная аренда, страхование имущества, амортизация, ремонт, отопление, освещение, водоснабжение, водоотвод, охрана);

-вознаграждения за профессиональные услуги (юридические, аудиторские, из оценки имущества и т.п.);

-расхода на связь (почтовые, телеграфные, телефонные, телекс, факс и т.п.);

-амортизация нематериальных активов общехозяйственного использования;

-расхода на урегулирование споров в судебных органах;

-налоги, собрание и другие предусмотрены законодательством обязательные платежи (кроме налогов, собрания и обязательных платежей, которые включаются в производственную себестоимость продукции, работ, услуг);

-плата за розрахунково-касове обслуживание и другие услуги банков;

-другие расходы общехозяйственного назначения.

Учёт административных расходов ведётся на счёте № 92»Администр-е расходы»Проводки:Начислена Зп административному персоналу(АУП)Д-92,К-661. : Начислена амортиз-я нематер-х активов: Д –92,К-133.Сделаны(произведены) начисления в ПФ АУП:Д-92,К-651.Нач-я того же раб-ка АУП.Сделаны начисл-я в ФСС.Д-92,К-652.Сделаны нач-я в ФССБ.Д-92,К-653.Сделаны нач-я в ФССНС.Д-92,К-656.Использовано топливо на администр-е нужды.Д-92,К-203.Использованы запчасти для ремонта администрат-х машин.Д-92,К-207.

Аміністративні витрати,їх склад та облік. Сч 92 «Административные расходы» предназначен для учета общехозяйственных расходов, связанных с управлением и обслуживанием предприятия в целом, в частности: 1) общие корпоративные расходы; 2)расходы на служебные командировки и содержание аппарата управления пред-м; 3) расходы на содержание осн средств, других необоротных материальных активов общехоз-ного использования; 4) вознаграждение за профес-ные услуги; 5) расходы на связь (почтовые, телеграфные) 6) амортизация нематериальных активов общехозяйственного использования 7) расходы на урегулирование споров в судебных органах 8) налоги, сборы и другие предусмотренные законодательством обязательные платежи 9) плата за расчетно-кассовое обслуживание и др услуги банков; 10) прочие расходы общехозяйственного назначения. Начисление ЗП админ-пр персоналу: Дт 81 – Кт66. Амортизация общехоз ср-в : Дт 83 – Кт13 и Дт92 - Кт83. Затраты вспомог цехов на ремонт: Дт84 – Кт23 и Дт 92 – Кт 84. В конце месяца расходы на дебете счета 92 списываются на дебет счета 79 "Фин р-ты".


70 Учёт затрат на сбыт


В соответствии с П(с)БУ № 16»Расходы»

Расхода на сбыт включают такие расходы, связанные с реализацией (сбытом) продукции (товаров, работ, услуг):

-расхода упаковочных материалов для затарювання готовой продукции на составах готовой продукции;

-расхода на ремонт тары;

-оплата труда и комиссионные вознаграждения продавцам, торговым агентам и работникам подразделов, которые обеспечивают сбыт;

-расхода на рекламу и исследование рынка (маркетинг);

-расхода на предпродажную подготовку товаров;

-расхода на командировку работников, занятых сбытом;

-расхода на содержание основных средств, других материальных необратимых активов, связанных со сбытом продукции, товаров, работ, услуг (операционная аренда, страхование, амортизация, ремонт, отопление, освещение, охрана);

-расхода на транспортировку, перевалку и страхование готовой продукции (товаров), транспортно-экспедиционные и другие услуги, связанные с транспортировкой продукции (товаров) согласно условиям договора (базиса) поставки;

-расхода на гарантийный ремонт и гарантийное обслуживание;

-расхода на страхование предназначенной для дальнейшей реализации готовой продукции (товаров), что сохраняется на составе предприятия;

-расхода на транспортировку готовой продукции (товаров) между составами подразделов (филиалов, представительств) предприятия;

-другие расходы, связанные со сбытом продукции, товаров, работ, услуг.

Учёт расходов на сбыт ведётся на счёте №93»Расходы на сбыт»

Проводки:

По Д отражается сумма признанных расходов на сбыт,а по К-списание на счёт 79»Финансовые рез-ты».

Начислена з/п маркетологу(работнику рекламного отдела).Д-93,К-661.

Сделаны(произведены) начисления в ПФ работника рекламного отдела:Д-93,К-651.

Нач-я того же раб-ка рекл-ого отдела.Сделаны начисления в ФСС по ВУТ.Д-93,К-652.

Сделаны начисл-я в ФССБ.Д-93,К-653.

Сделаны начисления в ФССНС.Д-93,К-656.

Витрати на збут, їх склад та облік. На рахунку 93 “Витрати на збут” виробничі підприємства обліковують та накопичують витрати, пов’язані зі збутом готової продукції, робіт і послуг, а торговельні підприємства – витрати, пов’язані з реалізацією товарів, тобто витрати обігу.

Щомісяця або в кінці року заключним записом за рік сальдо витрат на збут (витрат обігу) списують з кредиту рахунку 93 на дебет субрахунку 791 “Результат основної діяльності”.

До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) рекомендується вести аналітичний облік витрат на збут на виробничих підприємствах згідно з пунктом 19 ПСБО 16 “Витрати” за наступною номенклатурою статей:– за дебетом:

1. Витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції.

2. Витрати на ремонт тари.

3. Оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут.

4. Витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

5. Витрати на передпродажну підготовку товарів.

6. Витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом.

7. Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

8. Витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

9. Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.

10. Інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

за кредитом:

1. Списання сальдо витрат на збут на фінансові результати.


71 Учёт брака


Счет 24 «Брак в производстве»

Этот счет предназначен для учета и обобщения информации о потерях от брака в производстве. Браком в производстве считается продукция, полуфабрикаты, детали, узлы и работы, которые не отвечают по своему качеству установленным стандартам или техническим условиям и не могут быть использованы по своему прямому назначению или могут быть использованы только после дополнительных расходов на исправление. Брак продукции делится на внешний, т.е. выявленный потребителем и предъявленный для возмещения убытков, и внутренний, выявленный в процессе производства. В зависимости от характера отклонений от нормативов он может быть окончательным или исправимымПо дебету счета 24 «Брак в производстве» отражаются затраты по выявленному внешнему и внутреннему браку (стоимость неисправимого, окончательного брака и расходы по исправлению брака), расходы на гарантийный ремонт в превышающем норму объеме, расходы на содержание гарантийных мастерских; по кредиту - суммы, которые относятся на уменьшение затрат по браку, и сумма, списываемая на затраты на производство как потери от брака, суммы уменьшения потерь от брака продукции: стоимость отходов от бракованной продукции или ее реализации по уменьшенной цене; стоимость удержания с виновников брака; суммы возмещений, полученных от поставщиков недоброкачественных материалов и полуфабрикатов, которые повлекли брак продукции.Аналитический учет по счету 24 «Брак в производстве» ведется по видам производства.

По дебиту с кредитом20,23,25,63,65,66,68 по кредиту с дебитом 20,22,23,37,47,63, 66,80,84,85,94,99

Учет брака

Браком в производстве считается продукция, полуфабрикаты, детали, узлы работы, которые не отвечают по своим качествам установленным стандартам или техническим условиям и не могут быть использованы по своему прямому назначению или могут быть использованы только после дополнительных расходов на их исправление ( п. 270 Рекомендаций № 47).

Брак бывает: внутренний и внешний, исправимый и окончательный (непоправимый), допущенный по вине работника или поставщика, а также технически неизбежный брак.

В расходы, связанные с браком в производстве, включаются также технологические потери - это расход сырья, материалов, полуфабрикатов и т. п., которые не привели к получению продукции, в том числе брака (п. 269 Рекомендаций № 47).

Оценка технологических потерь в прямых расходах осуществляется по действующим нормативным калькуляциям на начало текущего месяца по стать-: ям материальных затрат; по расходам на оплату труда - по предварительно оплаченной операции с начислениями на нее. Общепроизводственные расходы: относятся по фактическим расходам в общеустановленном порядке их распре-деления (п. 283 Рекомендаций).

Технологические потери ежемесячно списываются на себестоимость выпус-каемой продукции, и лишь в случае отсутствия выпуска этой продукции они учитываются как незавершенное производство (на счете 23) (п. 284 Рекоменда-ций № 47).

Оценка внутреннего окончательного (неисправимого) брака производится исходя из нормативных (плановых) расходов, включая часть переменных постоянных распределенных общепроизводственных расходов (п. 276 Рекомен-даций № 47).

Оценка внутреннего исправимого брака производится: по стоимости сырья: материалов и полуфабрикатов, израсходованных на устранение дефектов;по затратам заработной платы рабочих, начисленной им за исправления брака с отчислениями на нее на социальное страхование; части переменных распреде-ленных общепроизводственных расходов (п. 275 Рекомендаций № 47).

Стоимость внешнего (т. е. обнаруженного потребителем) брака состоит из:

- стоимости продукции (изделий), окончательно забракованной потребителем;

- возмещения покупателю расходов, связанных с приобретением этой продукции;

- расходов на демонтаж забракованных изделий;

- транспортных расходов, вызванных заменой забракованной продукции

- расходов на исправление забракованной продукции, если она относит: к исправимому браку (п. 278 Рекомендаций № 47).

Потери от внутреннего брака отражаются в том месяце, в котором они выявлены, а внешнего — в месяце предъявления претензии потребителей. Включаются потери в себестоимость того вида продукции, по которому выявлен брак

Отделом технического контроля на выявленный в производстве брак составляется акт (уведомление) о браке. Примерный образец акта (уведомления) о браке следующий.

Согласно изменениям, внесенным в п. 14 П(С)БУ 16, в составе других прямых расходов в производственную себестоимость включаются расходы от брака, которые состоят из стоимости окончательно забракованной только по технологическим причинам продукции (изделий, узлов, полуфабрикатов), уменьшенной на ее справедливую стоимость, и затрат на исправления такого технически неизбежного брака.

Расходы, возникшие по другим причинам (по вине работников, поставщиков и т. п.), в производственную себестоимость продукции не включаются.

Учитывается стоимость брака на счете 24 "Брак в производстве".

Для учета потерь вследствие брака и систематизации сведений о браке на предприятиях устанавливается перечень причин брака и его виновников, разрабатываются классификаторы изделий с перечнем операций, по которым предусматриваются технологические потери и плановый брак. Эти сведения проставляются в акте о браке, сведениях, сопроводительных письмах, маршрутных картах и т. п.

Проводки:Отражён расход производств-х запасов на исправление брака.Д-24,К-20.

Отражены расходы пр-ва на исправление брака или стоимость неисправимого брака Д-24,К-23.

Начисл взносы на соц.страх на зп раб-в за работу по исправлению брака:Д-24.К-65

Начисл зп раб-м за работу по исправлению брака:Д-24.К-65.

Оприходованы запасы,полученные вследствие ликвидации бракованной пр-ии или исправл-я брака:Д-20,К-24.

Оприход МБП,получ при разработке и справлении брака6Д-22.К-24.

Списаны на прочие расходы операц-й деят-ти потери от брака,связ-е с исслед-м и разраб-й новых видов прод-ии.Д-941.К-24.


72 Документальне оформлення операцій по обліку витрат і калькулюванню собiвартостi


Питання порядку і правил калькулювання собівартості перевезень на транспорті регулюються П(С)БО 16 та Методичними рекомендаціями [9]. В інших нормативних документах [10,11] визначено норми витрачання ПММ, автомобільних шин та акумуляторних батарей для автотранспорту, наведено порядок розрахунку цих показників для використання у подальшому при формуванні собівартості перевезень.

Витрати групуються за видами виробництв, виробничими підрозділами, видами перевезень тощо.

Облік і калькулювання фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюється з використанням нормативного, стандарт-костінгу, позамовного методів або простим підрахунком витрат.

Основними елементами нормативного методу є облік витрат на виконання окремих видів перевезень за діючими нормами, облік відхилень від норм і облік зміни норм.

Зведений облік витрат на експлуатацію рухомого складу, його обслуговування і ремонт при нормативному методі ведеться за статтями витрат у розрізі окремих видів перевезень (робіт, послуг) з виявленням і обліком відхилень від норм за кожним з показників.

Для розрахунку фактичної собівартості перевезень при застосуванні нормативного методу обліку основою

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: