Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Облік і контроль розрахунків з покупцями і замовниками

Облік і контроль розрахунків з покупцями і замовниками

тут є відносно найкращі природноекономічні умови.

Частка від реалізації картоплі, яка є головною реалізаційною продукцією, складає більше 70%. Метою діяльності підприємства є отримання прибутку. Це можливе лише за високої ефективності виробництва. Ефективність виробництва характеризується низкою показників.

Основні показники економічної ефективності виробництва аграрного підприємства включають: виробництво валової продукції і валового доходу (окремо) відносно витрат виробництва; чистий дохід, одержаний на одиницю проведених витрат; затрат праці на виробництво 1 ц продукції; одержаний прибуток на 1га і 1 ц продукції та рівень рентабельності.


Табл.4 Ефективність виробництва Поліської дослідної станції

Показники 2005р. 2006р. 2006р. в % до 2005р.
1.Виручка від реалізації, тис. грн 466 364 78,11
2.Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 397 306 77,08
3.Прибуток (збиток), тис.грн - 46 - 107 232,61
4.Валова продукція, тис.грн:


- на 1га с.-г. угідь 8,18 6,28 76,77
- на 1 працівника 4,85 3,28 67,63

Отже, можна зробити висновок, що підприємство працює не ефективно. Це видно з того, що виручка зменшилася на 22%, валова продукція також зменшилася, як на 1га, так і на 1 працівника. Собівартість помітно зменшилася, але це дало покращення. А результатом діяльності взагалі є збиток, що становить 107 тис. грн.

Основні фонди підприємства – це засоби праці, виражені у грошовій формі, які функціонують у виробничому процесі і протягом кількох виробничих циклів, зберігаючи при цьому натурально-речову форму, а свою вартість переносять на знову створений продукт частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Основні фонди підприємства поділяються на виробничі і невиробничі.

Залежно від функцій, що виконуються у виробничому процесі, вони класифікуються за своїм призначенням на такі групи: 1) будівлі; 2)споруди; 3)передавальні пристрої; 4)трактори, комбайни, сільськогосподарські машини і обладнання; 5) транспортні засоби; 6)інструмент; 7)виробничий інвентар; 8)господарський інвентар; 9)робоча: продуктивна худоба; 10)багаторічні насадження та ін.

Щоб здійснювати безперервний процес виробництва, необхідно мати як безпосередньо у виробництві, так і в поточних запасах сировину, матеріали, паливо, запасні частини та інші предмети праці, які в сукупності становлять оборотні фонди. Останні, беручи участь у процесі виробництва у вигляді предметів праці, змінюють натуральну форму і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію.


Табл. 5 Основні та оборотні фонди підприємства

Показники 2005р. 2006р. 2006р. в % до 2005р.
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. 11655 11612 99,63
Фондозабезпеченість, тис. грн. 187,98 200,2 106,51
Фондоозброєність, тис. грн. 121,41 104,61 86,16
Фондовіддача, грн. 0,04 0,03 75
Фондомісткість, грн. 25,01 31,90 127,55

З таблиці видно, що вартість основних засобів зменшилася на 0,37%. При цьому зменшилася фондоозброєність на13,84% (або на 16,8 тис грн.) і збільшилася фондоозброєність на 6,51% (або на 12,22 тис. грн.). Це свідчить про зменшення площі земель і збільшення кількості працівників. На виробництво 1грн валової продукції було затрачено 31,90 грн. основних засобів. І в той час на 1грн. основних фондів було вироблено лише 2 коп. валової продукції.

Для організації ефективної діяльності підприємства, необхідно належним чином організувати облік всіх господарських процесів і операцій.

Необхідною умовою для правильного ведення бухгалтерського обліку організовує керівник підприємства, який забезпечує неухильне виконання правомірних умов бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створюється штат бухгалтерії, який складається з головного бухгалтера, бухгалтер по господарству, по соціальним виплатам, касир та економіст.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання встановленої методології, складання і подання фінансової звітності, організовує контроль за відображенням всіх господарських операцій і забезпечує перевірку стану господарського обліку. На підприємстві він також виконує функції бухгалтера по науці.

На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку щодо господарського відділу та меморіальна щодо наукового. Плану документообігу відсутній.

Первинні документи здаються до бухгалтерії по мірі виникнення господарських операцій. На їх підставі заповнюються зведені документи і облікові регістри. Наказ про облікову політику відсутній.

2.2 Документування обліку розрахунків з покупцями і замовниками


Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці (виконавці) вступають у взаємовідносини з юридичними і фізичними особами – покупцями і замовниками, а отже – здійснюють з ними у певному порядку розрахунки. Взаємовідносини підприємств з покупцями (замовниками) пов’язані з укладанням договорів купівлі-продажу своєї продукції (товарів), підряду на виконання робіт (надання послуг). У договорах відображаються зобов'язання продавця (виконавця) про обсяги і терміни відвантаження продукції (товарів), виконання робіт (послуг) і зобов'язання покупця (замовника) про приймання продукції (товарів). Особлива увага в договорах приділяється ціні товару, термінам поставки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови договору є істотними й необхідні у разі вирішення спору у претензійно-позовному порядку.

Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється представником покупця і яке повинне містити: реквізити покупця, найменування і кількість отриманої продукції, термін дії доручення, особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.

У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом постачальника або транспортних організацій важливе значення має чітке і належне оформлення товарно-транспортних накладних відправником та наявність записів з підписами і відбитком печатки (штампу) одержувача, які засвідчують доставку продукції (товару) до місця призначення.

Покупцями основної маси виробленої продукції в сільськогосподарських підприємствах є хлібоприймальні пункти, молокозаводи, м'ясокомбінати, цукрові заводи, олійно-жирові комбінати та інші переробні підприємства. Крім того, сільгосптоваровиробники реалізують продукцію та виробничі запаси іншим сільськогосподарським підприємствам, комерційним фірмам тощо. Останнім часом усе більшого поширення набуває реалізація сільгосппродукції через товарні біржі та аукціони, оптові ринки.

Супровідними документами при продажу продукції сільськогосподарського виробництва та тварин є товарно-транспортні накладні спеціалізованих форм. Якщо господарство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, які підтверджують їх сортність: атестат на насіння, свідоцтво на насіння, сортове посвідчення. При реалізації племінної худоби і птиці оформляється племінне свідоцтво, а не племінної — ветеринарне свідоцтво.

Переробні підприємства на підставі одержаних товарно-транспортних накладних ведуть накопичувальні відомості окремо по кожному сільськогосподарському товаровиробнику протягом поточного місяця або періоду (як правило, 15 днів).

На прийняту від сільськогосподарських підприємств продукцію заготівельні організації на підставі даних накопичувальних відомостей виписують приймальні квитанції, у яких вказують фізичну та залікову масу прийнятої продукції, її якість, суму до виплати. Наприклад, документом, що підтверджує здавання заготівельним організаціям тварин і птиці, є приймальна квитанція ф. № ПК-1, молока — ф. № ПК-З(МС), цукрових буряків - ф. № ПК-8, зерна - ф. № ПК-10 (ф. № ПК-9) та ін. З іншого боку, приймальні квитанції слугують підставою для відображення в обліку виникнення дебіторської заборгованості покупців.

У квитанціях, крім ваги і вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком вказуються суми дотації. Перерахування грошових коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо у живій вазі проводиться платіжними дорученнями з рахунків переробного підприємства.

З метою стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва організовуються й проводяться аукціони живої худоби (племінної, не племінної продуктивної) та птиці. Організаторами аукціонів худоби та птиці можуть виступати Міністерство аграрної політики України, управління сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій, біржі, торгові доми, сільськогосподарські та інші підприємства усіх форм власності, власники худоби.

Аукціон худоби та птиці надає послуги у вигляді проведення публічного продажу худоби та птиці у зазначений час та в установленому місці, з можливістю попереднього огляду товару. Аукціон проводиться на спеціально побудованих та облаштованих для цього майданчиках. Відбір, підготовка й транспортування поголів'я тварин для наступного їх продажу на аукціоні проводиться з дотриманням санітарних та ветеринарних норм згідно із законодавством. Для організації й проведення аукціону худоби та птиці створюється аукціонний комітет.

Учасники аукціону худоби та птиці для участі в аукціоні зобов'язані подати:

покупці — заявку на участь в аукціоні;

продавці — заявку-пропозицію з продажу худоби та птиці. До заявки-пропозиції додаються:

на племінну худобу та птицю — племінне свідоцтво (сертифікат), затверджене державним інспектором з племінної справи у тваринництві, та ветеринарне свідоцтво;

на неплемінну продуктивну худобу та птицю — документ, що засвідчує наявність худоби та птиці на відповідну дату, ветеринарне свідоцтво та форма угоди купівлі-продажу худоби та птиці.

Підставою для укладання угоди купівлі-продажу між продавцем і покупцем худоби та птиці і проведення розрахунків є аукціонне свідоцтво, яке оформляється у трьох примірниках. Аукціонне свідоцтво підписується продавцем та покупцем, а також уповноваженою особою аукціонного комітету. Один із примірників передається продавцеві відповідного лота, другий — покупцеві, який придбав цей лот на аукціоні, третій — залишається в комітеті. Лот — тварина, група тварин та птиця, що пропонуються для продажу на аукціоні.

Угода купівлі-продажу реєструється уповноваженою особою аукціонного комітету, затверджується головою або заступником голови комітету. Оплата за придбану худобу та птицю здійснюється згідно з умовами угоди купівлі-продажу.

З покупця також стягується реєстраційний збір у сумі 1 % від загальної вартості придбаної худоби та птиці.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних та ін.) у договорі на їх виконання також відображаються зобов'язання замовника щодо приймання виконаних робіт, порядку й термінів їх оплати. Прийнята робота має бути оформлена актом відповідної форми, який підписується представником замовника і виконавця або комісією, з обов'язковим посвідченням підписів представників печаткою замовника і виконавця. Аналогічно оформляються операції з надання замовникам різних послуг (ремонту та обслуговування технічних засобів підприємства тощо).

На виконані роботи на сторону і послуги виписують рахунок-фактуру та платіжну вимогу-доручення. На всіх первинних розрахункових документах окремим рядком має бути вказана сума податку на додану вартість.

Підприємства, які є платниками податку на додану вартість і зареєстровані у податковій інспекції, повинні надати покупцеві податкову накладну із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номера, найменування та індивідуального податкового номера продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків.

Належним чином оформлені документи є підставою для виконання покупцями (замовниками) зобов'язань із проведення розрахунків.

Підприємства також можуть передавати свою продукцію для продажу посередникам за договорами комісії (консигнації), які здійснюють розрахунки не з покупцями, а з комісіонерами (консигнаторами).

Покупці продукції (товарів), замовники робіт (послуг) зобов'язані виконувати договірні умови здійснення розрахунків за відповідними договірними сумами у встановлені терміни, проте можуть виникнути непередбачені обставини, які перешкоджають своєчасному виконанню зобов'язань або виконанню їх взагалі. Такими обставинами можуть бути:

тимчасова або стійка фінансова неплатоспроможність;

банкрутство;

форс-мажорні обставини.

Через несвоєчасну оплату покупцями (замовниками) відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послуг виникають сумнівні борги. Для покриття сумнівних боргів підприємства створюють резерв сумнівних боргів.

При виникненні форс-мажорних обставин (воєнні дії, пожежі, повені тощо) можуть мати місце випадки повної або часткової втрати товарів у дорозі, їх пошкодження, знищення та ін. Аби уникнути збитків за згаданих обставин продавці або покупці можуть застрахувати відвантажені цінності за зазначеними страховими подіями.

Усі підприємства реалізацію своєї продукції, товарів, робіт, послуг відображають на момент відвантаження продукції (товарів), підписання актів виконаних робіт (послуг). Розрахунки з покупцями за товарно-матеріальні цінності та послуги здійснюються, як правило, після відвантаження продукції або надання послуг.

Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселями, ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». На цьому рахунку узагальнюється також інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи. Рахунок 36 активний, балансовий, основний.

За дебетом рахунка 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у т. ч. на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), які підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації. За кредитом рахунка 36 відображається сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Сальдо за дебетом рахунка відображає заборгованість покупців і замовників за отриману продукцію (роботи, послуги).

Облік розрахунків з вітчизняними покупцями і замовниками ведеться на субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», з іноземними покупцями — на субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» рахунка 36, з учасниками промислово-фінансової групи — на субрахунку 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

На субрахунку 362 аналітичний облік ведеться у гривнях і валюті, обумовленій договором.

Передача продукції підприємством покупцю повинна бути документально підтверджена, щоб уникнути непорозумінь, які можуть виникнути при розрахунках. Відпуск продукції зі складу підприємства проводиться на підставі Довіреності, яка пред'являється представником покупця разом з документом, що засвідчує його особу. В Довіреності повинні бути заповнені всі реквізити підприємства-покупця, зазначено найменування і кількість отриманої продукції, термін дії довіреності, особистий підпис представника покупця, підтверджений керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця, з наявністю відтиснення печатки. Причому, підпис представника покупця на довіреності повинен бути ідентичний підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах.

Порядок обліку і оформлення довіреностей регулюється Інструкцією № 99 від 16.05.96 р., затвердженою наказом Міністерства фінансів України (зі змінами і доповненнями).

Відпуск продукції здійснюється на підставі Накладної з одночасним оформленням Податкової накладної. Якщо Договором передбачена передплата, то покупцю спочатку виписується Рахунок-фактура на підставі якої здійснюється оплата за продукцію. У разі доставки продукції покупцю транспортом постачальника важливе значення має чітке і правильне оформлення товарно-транспортних накладних з підписами і з печаткою одержувача, що засвідчує отримання товарів або продукції. Товарно-транспортні накладні оформляються в порядку, встановленому Інструкцією № 228/253 від 07.08.96 р., затвердженої наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України. Але взагалі покупці самі забирають продукцію, тому заповнення товарно-транспортної не є обов’язковим.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних, монтажних, налагоджувальних та ін.) в договорі на їх виконання чітко відображаються зобов'язання виконавця-підрядника і замовника щодо порядку прийому виконаних робіт, термінів їх оплати, а прийнята робота повинна бути оформлена актом відповідної форми, який підписується представниками замовника і виконавця або комісією з обов'язковим завіренням підписів представників печаткою замовника і виконавця.

Розрахунки з постачальниками і виконавцями, покупцями і замовниками ведуться, як правило, в безготівковій формі, але можливі як і з каси готівкою, яка отримана з каси обслуговуючого банку, так і з виручки від реалізації товарів, продукції підприємства, що передбачено Порядком № 21 пункт 1 від 02.02.95 р., в редакції постанови Правління Національного банку України від 13.10.97 р. № 334 (зі змінами та доповненнями).

При здійсненні розрахунків готівкою підприємство, одержуючи готівку, зобов'язане надати покупцям (замовникам) відривну квитанцію прибуткового касового ордеру та розрахункові документи, які є підставою про проведення розрахунків з постачальником готівкою.

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:

- платіжних доручень;

- платіжних вимог-доручень;

- розрахункового чека;

- платіжної вимоги;

- акредитива.

Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за поставлену продукцію відображається на активному рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", за дебетом якого відображається продажна вартість реалізованої продукції. Вона включає податок на додану вартість, збори (обов'язкові платежі), які повинні бути зараховані на користь підприємства, по кредиту - сума платежів, які фактично поступили на рахунки підприємства в банківських установах. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість покупців і замовників на кінець звітного періоду, що залишилася, за отриману продукцію.

До рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відкриваються наступні субрахунки:

"Розрахунки з вітчизняними покупцями";

"Розрахунків з іноземними покупцями".

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Кожен з документів повинен бути заповнений відповідним чином і засвідчений підписами і печаткою.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків (табл. 5).


Табл. 6

Документування розрахунків з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості

накладні

рахунки-фактури

рахунки

акти прийнятих робіт, послуг

податкові накладні

товарно-транспортні накладні

товарні накладні

комерційні документи (рахунки-фактури, - invoice)

транспортні накладні (СМR – залізнична накладна т.д.)

платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ

розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць

Погашення заборгованості
Виписки банку, ПКО, векселі Виписки банку, векселі

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.


2.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками


Порядок відображення у обліку розрахунків з покупцями і замовниками при реалізації сільськогосподарської продукції наведений в таблиці 6.


Табл. 7

Кореспонденція рахунків

№ з/п Зміст операцій Кореспондуючі рахунки


дебет кредит
1 2 3 4
1. Продана продукція покупцю за договірною вартістю з урахув. ПДВ 361 701
2. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 701 641
3. Списана готова продукція зі складу за фактичною собівартістю 901 27
4. Надійшла часткова оплата за продукцію на поточний рахунок продавця 311 361
5. Внесена в касу продавця часткова готівка за продукцію 301 361
6. Проведений взаємозалік в рахунок отриманого авансу 681 361
7. Списаний чистий дохід від реалізації на фінансові результати 701 791
8. Списана фактична собівартість готової продукції на фінансові результати 791 901
9. Списаний на прибуток фінансові результати за підсумками звітного періоду 791 441

Типову кореспонденцію рахунків з відображення операцій, пов'язаних зі здійсненням розрахунків з покупцями та замовниками, наведено у табл. 7


Табл. 8 Облік розрахунків з покупцями і замовниками

№ з/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків


дебет кредит
1 2 3 4
1 Відображено отримання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг 361, 362 701-703
2 Надійшла готівка в касу підприємства від покупців та замовників у рахунок оплати продукції, товарів, робіт і послуг 301, 302 361, 362
3 Надійшла оплата за продукцію, товари, роботи, послуги на рахунки підприємства в банках

311,

312, 313,

361, 362
4 Здійснено зарахування взаємної заборгованості між продавцем і покупцем за відвантажені інші оборотні активи 685 361, 362
5 Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців і замовників за рахунок створеного резерву сумнівних боргів 38 361,362
6 Здійснено зарахування взаємної заборгованості між підприємством і покупцем (замовником) за відвантажену покупцеві продукцію, товари, виконані замовникові роботи, послуги й отримані товари від покупця (замовника) 631, 632 361, 362
7 Погашено кредиторську заборгованість підприємства за страхуванням за рахунок коштів покупців та замовників у рахунок оплати відвантажених продукції, товарів, виконаних робіт, послуг 651-655 361
8 Зараховано аванс покупця (замовника), отриманий підприємством під поставку продукції після виконання зобов'язань 681 361
9 Відображено суму знижок, наданих після дати реалізації продукції, товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, вартість повернених покупцем продукції, товарів 704 361, 362
10 Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців та замовників 84 361, 362
11 Списано безнадійні борги, пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг, та за нестачі резерву 944 361, 362
12 Зменшено дебіторську заборгованість покупців та замовників через невиконання підприємством умов договору 949 362
13 Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців та замовників внаслідок надзвичайних обставин 991-993 361,362

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками ведуть у Журнал-ордері № 11 с.-г. У ньому відображають підсумками за місяць обороти з кредиту рахунків 36, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 79 у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

Записи в Журнал-ордер № 11 с.-г. з кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» здійснюють на підставі відомості аналітичного обліку за рахунком № 36 ф. № 11.8 с.-г. У відомості № 11.8 с.-г. наводиться перелік усіх покупців і замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередні періоди. За кожним із них показуються залишки на початок і кінець місяця та обороти за дебетом і кредитом за звітний місяць. Заповнюється відомість на підставі реєстрів № 11.1 с.-г. й № 11.2. с.-г. первинних документів та аркушів-розшифровок.

Дебетовий оборот за рахунком 36 переносять до Журнал-ордеру № 11 с.-г. в кредит рахунків 70, 71 та ін. на підставі відомості аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт та послуг ф. № 11.4 с.-г.

Синтетичний облік за рахунками 36 ведеться в журналі-ордері П с.-г., а аналітичний - у відомості 11.8 с.-г. "Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками" та у відомості 11.7 с.-г. "Відомість обліку продажу шляхом взаємних розрахунків".

2.4 Облік резерву сумнівних боргів


Враховуючи, що розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються далеко не ідеально, що особливо характерно для економіки України, і при цьому не завжди сторони додержують договірних умов, завжди існує певний ризик, що якусь частину боргу боржник-дебітор підприємству-кредитору не поверне. У зв'язку з цим у національних стандартах бухгалтерського обліку введено такі поняття, як «сумнівна дебіторська заборгованість» і «безнадійна дебіторська заборгованість».

Сумнівна дебіторська заборгованість являє собою поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує впевненість про її неповернення боржником або щодо якої минув термін позовної давності. Відмінності між цими поняттями такі. Якщо в погашенні першої підприємство лише сумнівається і має певну невпевненість щодо її повернення, то в другому випадку кредитор уже не розраховує на одержання суми боргу, бо впевнений, що цього не відбудеться. Аналізуючи обидва поняття, можна дійти висновку, що, по суті, безнадійна дебіторська заборгованість являє собою частину сумнівної дебіторської заборгованості, відносно повернення якої підприємство раніше мало сумніви, але тепер повністю впевнене в її непогашенні. Отже, безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає певним ознакам:

заборгованість за зобов`язаннями, за якою минув термін позовної давності;

заборгованість, яка є непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією непереборної сили, стихійного лиха, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісти відсутніми, померлими чи недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, які засуджені до позбавлення волі.

Створювати резерв сумнівних боргів дозволено не лише для дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а й для будь-якої іншої поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Прикладом фінансового активу є вексельна заборгованість, а придбаної заборгованості – заборгованість, куплена за договором переведення боргу тощо.

Резерв сумнівних боргів є розрахунковою величиною, і метод розрахунку його сум базується на минулому досвіді.

Чим нижчою є платоспроможність дебітора, тим більша його невпевненість у погашенні боргу. Виходячи з результатів вжитих заходів щодо погашення заборгованості дебіторами, визначають ступінь надійності кожного з них і встановлюють коефіцієнт сумнівності погашення. Помноживши ці коефіцієнти на суми заборгованості на кінець звітного періоду, отримують величину сумнівних боргів, оскільки платоспроможність (фінансовий стан) будь-якого дебітора можна визначити лише наближено.

Якщо настав термін виконання зобов’язання, а воно не виконано, звичайна заборгованість стає сумнівною. Коли минає термін позовної давності, настає момент винесення рішення суду про ліквідацію юридичної особи, момент появи підтвердження про обставини непереборної сили тощо, заборгованість перетворюється на безнадійну.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у складі інших операційних витрат.

Оскільки звітність підприємства згідно з вимогами П(С)БО повинна містити достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства і при цьому одним з принципів її складання є принцип обачливості, відповідно до якого методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, то на дату балансу має бути відображено «реальну» суму дебіторської заборгованості, тобто ту сума, яку підприємство реально має намір отримати від своїх боржників (на одержання якої підприємство реально розраховує). Це означає, що суму дебіторської заборгованості підприємства має бути відображено у звітності за чистою реалізаційною вартістю.

Створення резерву сумнівних боргів необхідне для уточнення оцінки дебіторської заборгованості і незавищення підприємством величини своїх активів.

Для визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Чиста реалізаційна вартість визначається шляхом зменшення дебіторської заборгованості на суму резерву. Отже, створення резерву сумнівних боргів необхідне для уточнення оцінки дебіторської заборгованості та незавищення підприємством величини своїх активів.

Резерв сумнівних боргів, а відповідно і чиста реалізаційна вартість визначаються лише стосовно поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. При цьому створення резерву сумнівних боргів є обов'язковим, оскільки національними стандартами бухгалтерського обліку передбачено, що поточна дебіторська заборгованість підприємства за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Облік резервів по сумнівній дебіторській заборгованості, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". Рахунок контрактивний, регулюючий, застосовується для уточнення оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників, яка обліковується на рахунках 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і 37 "Розрахунки з іншими дебіторами".

За кредитом рахунку 38 в кореспонденції з рахунками обліку витрат відображається створення резерву сумнівних боргів, по дебету в кореспонденції рахунками дебіторської заборгованості списання сумнівної заборгованості, а в кореспонденції з рахунками обліку прибутків - зменшення нарахованих резервів. В кінці звітного періоду рахунок не закривається, його сальдо вказує на суму потенційної безнадійної заборгованості..

Створення резерву відображаються записом за дебетом рахунку 944 "Сумнівні і безнадійні борги" і за кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

При списанні безнадійної дебіторської заборгованості, пов'язаної з розрахунками за товари, роботи, послуги, за рахунок резерву сумнівних боргів робиться бухгалтерський запис за дебетом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" і за кредитом рахунків 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і 37 "Розрахунки з іншими дебіторами" - в частині безнадійної дебіторської заборгованості.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється за рахунок зменшення величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців від дати балансу, відображається на ту саму дату у складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Первинним документом для нарахування резервів є Розрахунок бухгалтерії та Бухгалтерська довідка.

Аналітичний облік резерву сумнівних боргів ведеться в розрізі боржників або за термінами непогашення дебіторської заборгованості.

Синтетичний облік резерву сумнівних боргів ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». По кредиту рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів, по дебету – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів. Нарахування суми резерву відображається у складі інших операційних витрат.


2.5 Особливості обліку розрахунків з покупцями і замовниками в умовах комп’ютеризації


Широке застосування засобів обчислювальної техніки привело до нових способів організації обліку. В даний час відбувається швидке оснащення підприємств і організацій багатофункціональними ЕОМ - комп'ютерами, що дозволяють накопичувати інформацію на машинних носіях (на жорсткому диску, дискетах).

Підприємства і організації самостійно вибирають форми і методи бухгалтерського обліку виходячи з об'єму облікових робіт, наявності обчислювальної техніки та інших умов. Разом з тими вони повинні дотримуватися загальних методологічних принципів, затверджених Міністерством фінансів України, а також технологію обробки облікових даних.

В зв'язку переходом до більш прогресивних форм обліку значно міняється характер і зміст бухгалтерської роботи, скорочується питома вага технічних процесів, заснованих на ручній праці. Головними для облікового персоналу стають функції організаторів обліку, контролю і аналізу.

Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку знижує трудомісткість обліку, підвищує достовірність і оперативність інформації, сприяє інтеграції всіх видів обліку - оперативного, бухгалтерського і статистичного і своєчасному наданню інформації для управління виробництвом і складання фінансової звітності.

Важливою умовою покращення обліку є введення комп’ютерної форми обліку. Використання комп’ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначальний фактор організації обліку.

Застосування комп’ютерів дозволило б автоматизувати робоче місце бухгалтера й підняти на якісно новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працював

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: