Облік та аудит
Аналіз фінансового стану підприємства розпочнемо з аналізу майна та джерел його придбання.
Майно підприємства – це ресурси, які ним контролюються в результаті минулих подій та їх використання як очікується призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
Ознайомитись зі структурою активів та пасивів комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” можна у Додатку А.
Із Додатку А видно, що вартість майна комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” станом на кінець 2005 року складає 377,8 тис.грн., що більше порівняно з 2004 роком на 165,6 тис.грн. В цілому структуру активів підприємства оцінюємо як задовільну, так як:
основну частку у вартості майна займають необоротні активи, а саме на кінець 2005 року їх питома вага складає 94,42 %, що на 8,27 пунктів вище, ніж попереднього року
ринок не забезпечений оборотними активами, їх частка від валюти балансу, станом на кінець 2005 року складає лише 5,58 %, тоді як у 2004 році ця частка становила 13,85 %
негативно можна оцінити відсутність запасів у валюті балансу
комунальне підприємство “Ринок Ново-Іванівський” має також незадовільну структуру оборотних активів. Це проявляється в тому, що незважаючи на зменшення дебіторської заборгованості в 2005 році в порівнянні з 2004 на 7,1 тис.грн, сума грошових коштів теж зменшується і становить на кінець звітного періоду досить мізерну суму – 0,3 тис. грн. Таким чином питома вага грошових коштів в загальній вартості майна підприємства складає лише 0,08 %
Протягом 2005 року відбулися наступні зміни в структурі пасивів комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський”:
сума власного капіталу підприємства за рік збільшилася на 173,9 тис. грн, темп зміни власного капіталу у 2005 році склав 102,29 %
у структурі власного капіталу відбулися наступні зміни:
статутний капітал збільшився на 131,8 тис.грн.
у 2005 році спостерігається суттєве збільшення нерозподіленого прибутку ( на 42,1 тис. грн.. порівняно з 2004 роком)
прослідковується зменшення позикового капіталу на 8,3 %, вся сума якого складається з поточних зобов’язань, тобто довгострокових зобов’язань підприємство не має
в поточних зобов’язаннях майже рівні суми становлять поточні зобов’язання за розрахунками та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 19,2 тис. грн. і 23,0 тис.грн. у 2004 та 16,2 тис.грн. та 17,7 тис.грн. у 2005 році
щодо структури поточних зобов’язань за розрахунками, то на кінець звітного року зобов’язання за розрахунками з бюджетом становили 100%, тоді як на початок періоду ще існувала заборгованість зі страхування у сумі 0,1 тис.грн. та заборгованість з оплати праці в розмірі 4,5 тис. грн.
Співвідношення між окремими статтями пасиву та активу балансу дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства за одним із чотирьох типів:
абсолютний, якщо А1 > П1;
нормальний, якщо А1 + А2 > П1;
передкризовий (критичний), якщо А1 + А2 + А3 > П1;
кризовий, якщо А1 + А2 + А3 < П1,
де:
А1 – найбільш ліквідні активи;
А2 – середньо ліквідні активи;
А3 – низько ліквідні активи;
П1 – поточні зобов’язання.
В таблиці 1 відображені показники, за допомогою яких можна визначити фінансовий стан підприємства за 2001 – 2005 роки.
Таблиця 1.2.1. Оцінка фінансового стану КП “Ринок Ново-Іванівський” за 2001 – 2005 роки.
| Роки | А1 | А2 | А3 | сума | знак | П1 |
| 2001 | 0,3 | 1,5 | 0,4 | 2,2 | < | 3,1 |
| 2002 | 0,2 | 2,3 | 0,2 | 2,7 | < | 4,1 |
| 2003 | 2,8 | 2,3 | 0 | 5,1 | < | 20,1 |
| 2004 | 1,5 | 23,6 | 0 | 25,1 | < | 42,2 |
| 2005 | 0,3 | 20,8 | 0 | 21,1 | < | 33,9 |
Відповідно до проведеного аналізу структури активів і пасивів комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” можна зробити висновок, що взагалі фінансовий стан підприємства на даному етапі, як і за всі роки існування, кризовий, що свідчить про те, що підприємство не в змозі розрахуватися за своїми зобов’язаннями за рахунок власних активів.
Незважаючи на такі висновки, в сучасних умовах підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному лабіринті ринкових відносин, вірно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств партнерів.
Фінансовий стан – це здатність (спроможність) підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.
Основні фактори, що визначають фінансовий стан, це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. Щоб прийняти правильне управлінське рішення, сформувати імідж, якого вимагає ринок, необхідно виробити нові підходи до управління, а саме – вміти аналізувати теперішній фінансовий стан і прогнозувати його на майбутнє.
Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
При цьому першочерговими завданнями аналізу є :
- загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;
- вивчення відповідності між коштами та джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання;
- визначення причинно-наслідкових зв’язків між показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;
- дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;
- визначення ліквідності та фінансової стабільності підприємства;
- прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;
- розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Для визначення фінансових результатів діяльності комунального підприємства за розглянутий період доцільно б було провести аналіз основних показників діяльності підприємства, який наведений у додатку Б.
Результати розрахунків, наведених у додатку Б, свідчать, що:
у перший рік діяльності підприємство виявилося збитковим, так як витрати перевищили доходи на 1,1 тис. грн.;
- за аналізований період власний та позиковий капітал підприємства
залишилися незмінними;
швидкими темпами, особливо останні два роки, відбувається збільшення поточних зобов’язань;
загальна вартість майна підприємства має тенденцію до збільшення, чому сприяло зростання середньорічної вартості оборотних активів;
постійно відбувається підвищення фонду заробітної плати, що безумовно призводить до підвищення ефективності використання трудових ресурсів;
протягом всього існування ринку спостерігається перевищення темпів росту виручки від реалізації над темпами росту витрат, що однозначно позитивно характеризує діяльність підприємства.
Оцінка прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства проводиться за допомогою багатьох показників. Найбільш важливі з них зазначені у таблиці 1.2.2.:
Таблиця 1.2.2. Показники рентабельності комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” за 2001-2005 роки
ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ |
РОКИ |
||||
| НАЗВА ПОКАЗНИКА | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |
| Рентабельність продажу, % | -0,08 | 13,44 | 12,76 | 28,53 | 27,55 |
| Рентабельність основних засобів, % | -2,59 | 21,40 | 40,99 | 127,71 | 81,16 |
| Рентабельність оборотних активів, % | -54,54 | 424,49 | 638,46 | 943,19 | 927,52 |
| Рентабельність виробничих ресурсів, % | -2,47 | 20,37 | 2,39 | 14,65 | 74,63 |
| Рентабельність трудових ресурсів, % | -21,43 | 42,80 | 60,14 | 227,55 | 254,29 |
| Рентабельність витрат, % | -9,23 | 17,78 | 18,85 | 49,82 | 43,99 |
| Рентабельність активів, % | -4,54 | 8,03 | 15,84 | 80,85 | 59,01 |
| Рентабельність власного капіталу, % | -4,85 | 8,64 | 19,34 | 102,74 | 67,68 |
| Рентабельність власного оборотного капіталу, % | 244,44 | -356,52 | -129,27 | -850,36 | -1358,59 |
| Рентабельність перманентного капіталу, % | -4,85 | 8,64 | 19,34 | 102,74 | 67,68 |
| Рентабельність авансованого капіталу, % | -4,85 | 8,64 | 19,34 | 102,74 | 67,68 |
Відповідно до розрахунків, проведених у таблиці 1.2.2., можна зазначити, що рентабельність продажу з роками збільшується і в 2005 році становить 27,55 % (порівняно з – 0,08% в 2001 році), тобто в звітному році підприємство отримало з 1 грн. продажу 27,55 грн. чистого прибутку.
Рентабельність основних засобів теж постійно зростає до 2004 року, але дещо зменшується в 2005 році. В 2005 році на 1 грн. вартості основних засобів припадає 81,16 грн. чистого прибутку.
Рентабельність оборотних активів має аналогічну до основних засобів тенденцію розвитку. В 2005 році на 1 грн. оборотних активів припадає 927,52 грн. чистого прибутку, що свідчить про недостатню забезпеченість підприємства оборотними активами.
Рентабельність виробничих ресурсів зростала з 2001 по 2002 та з 2003 по 2005 роки. В період з 2002 по 2003 роки відслідковується зниження рентабельності виробничих ресурсів.
Досить швидкими темпами в аналізованому періоді зростає рентабельність трудових ресурсів, що обумовлюється ефективним використанням робочої сили.
Рентабельність витрат збільшується до 2004 року, в 2005 році цей показник дещо нижчий, фактичне значення показника за період не досить високе, що говорить про недостатньо ефективне спрямування витрат на досягнення прибутку.
Щодо рентабельності власного капіталу, то найкращого значення цей показник досяг у 2004 році і майже в 2 рази зменшився за минулий рік.
Власний оборотний капітал взагалі є нерентабельним протягом чотирьох років. Лише на першому році існування підприємства він мав свою вагу. На сьогоднішній день власний оборотний капітал має від’ємне значення. Це дає підставу стверджувати, що підприємство володіє в основному необоротними активами, а значить має неліквідне майно.
Показники рентабельності перманентного та авансованого капіталу повторюють значення показників рентабельності власного капіталу, що обумовлене відсутністю на підприємстві додаткового, резервного та неоплаченого капіталу.
Зробивши загальний висновок до таблиці 1.2.2., необхідно зазначити наступне:
господарська діяльність комунального підприємства “Ринок Ново-Іванівський” протягом чотирьох років його існування, окрім 2001 року, в якому підприємство зазнало збитків, була досить рентабельною
найбільш рентабельним за даними фінансової звітності 2005 року є використання оборотних активів підприємства
найбільш нерентабельним в даний час є використання власного оборотного капіталу
більшість показників рентабельності досягли найкращого значення у 2004 році, отже це був рік найбільш ефективної діяльності підприємства.
В процесі фінансового аналізу за балансом підприємства насамперед досліджують абсолютні показники, які характеризують його фінансовий стан. Абсолютні показники активів підприємства вивчають за ліквідністю.
Ліквідність — це показник, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати rpoшi і повернути борги у міру настання строку їx повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) по cвoїx зобов’язаннях (пасивах). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.
Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування їх ліквідності, із зобов’язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів.
Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, вносити платежі до бюджету. Звідси, ліквідність балансу підприємства є пов’язання можливості продажу його активі з одночасною оплатою зобов’язань. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів більша або рівна його поточним зобов’язанням. Про неплатоспроможність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на поточних рахунках, наявність непогашеної в строк заборгованості, порушення строків виплати заробітної плати.
Для оцінки платоспроможності підприємства використовують систему відповідних показників, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов’язань.
Значення, динаміка коефіцієнтів характеризує не лише сталість фінансового стану підприємства, але і цікавить зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Зокрема:
постачальників – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
банківські установи – коефіцієнт термінової ліквідності;
покупців та акціонерів – коефіцієнт загальної ліквідності.
В аналітичній роботі використовують наступні показники оцінки ліквідності підприємства: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт незалежної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, частка оборотних активів в загальній сумі активів, частка виробничих запасів в оборотних активах.
Узагальнимо визначені коефіцієнти за даними бухгалтерської звітності КП “Ринок Ново-Іванівський” за 2003 –2005 роки в таблиці 1.2.3.
Таблиця 1.2.3. Показники ліквідності КП “Ринок Ново-Іванівський” за 2003-2005 рр.
| Показники | 2003р | 2004р | 2005р | Відхилення | |||
| 2005 р -2003р | 2005 р - 2004р | від нормативу | |||||
| 1. Коефіцієнт покриття | 0,254 | 0,697 | 0,622 | 2 | 0,368 | -0,075 | -1,378 |
| 2.Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,254 | 0,697 | 0,622 | 1 | 0,368 | -0,075 | -1,378 |
| 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,139 | 0,036 | 0,009 | 0,2 | -0,13 | -0,027 | -0,191 |
| 4. Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості | 8,739 | 1,788 | 18,479 | Х | 9,74 | 16,691 | Х |
За даними таблиці 1.2.3. можна зробити наступні висновки:
коефіцієнт покриття протягом 3-х останніх років нижче нормативного значення. У 2005р. порівняно з 2004р. він зменшився на 0,075 пунктів, хоча в порівнянні з 2003 р. зріс на 0,368 пунктів.
коефіцієнт швидкої ліквідності протягом 2003-2005рр теж нижче нормативу і показує, що на 1 грн поточних зобов’язань підприємство має в 2005р. лише 0,62 грн. оборотних активів.
проаналізувавши коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості за 2003-2005рр. ми можемо стверджувати, що кредиторська заборгованість в декілька разів перевищує дебіторську заборгованість. Так, у 2005р. кредиторська заборгованість майже у 18,5 раз більше дебіторської, хоча ще у 2004 р. це співвідношення становило 1,788.
Фінансова стабільність є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства i характеризується співвідношенням власного i залученого капіталу.
Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування i незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).
Фінансова стійкість — це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність, і саме ця стійкість підприємства залежить від розміщення його активів та джерел їx формування.
Heoбхідність у власних активах обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Вони є основою самостійності i незалежності підприємства. Водночас, слід враховувати, що здійснювати господарську діяльність за рахунок лише власних активів не завжди доцільно, особливо, якщо виробництво має сезонний характер. Тоді в oкремi періоди будутъ великі залишки активів, а в інші буде їx нестача. Kpiм цього, якщо витрати щодо залучення активів невеликі, а підприємство має можливість забезпечити більш високий рівень рентабельності використання активів, ніж плата за них, то, здійснюючи залучення активів, власники значно підвищують рентабельність власного капіталу. Якщо активи підприємства сформовані в значній частині за рахунок поточних зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким. 3 поточними зобов'язаннями необхідно здійснювати постійну оперативну роботу щодо контролю за своєчасним поверненням їx та залученням в господарську діяльність через поточні зобов'язання інших активів. Від оптимізації співвідношення власниx i залучених активів залежить фінансовий стан підприємства. Оцінку фiнaнcoвoгo стану підприємства можливо визначити за наступними типами фінансової стійкості:
- абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;
- нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов'язаннями;
- нестійкий фінансовий стан — коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних активів, довгострокових та короткострокових кредитів i позик, тобто за рахунок ycix основних джерел формування запасів;
- кризовий фінансовий стан — коли запаси не забезпечуються вищеназваними джерелами їx формування i підприємство стає на межі банкрутства.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних активів спроможне забезпечити запаси, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями. Аналіз фінансової стійкості здійснюється за допомогою показників, наведених у Додатку В.
За даними наведеними у Додатку В ми можемо зробити висновок про те, що на КП “Ринок Ново-Іванівський” протягом 2005р. порівняно з 2003р. збільшився коефіцієнт автономії (економічної незалежності) на 0,161 пункти, а порівняно з 2004р. на 0,109 пункти.
Позитивною ситуацією на підприємстві є те, що порівняно з 2003р. в 2005р. на підприємстві спостерігається зменшення коефіцієнта співвідношення власних і позикових коштів на 0,161 пункти, порівняно з 2004 р. на 0,109, що говорить про те, що на КП “Ринок Ново-Іванівський” зменшилась частка залучених коштів на 1 грн власних. Значення коефіцієнта фінансової залежності у 2005р. порівняно з 2003 та 2004рр. теж зменшилось на 0,235, та на 0,149 пункти відповідно, що говорить про те, що на підприємстві спостерігається зменшення зобов’язань і підприємство стає менш залежить від зовнішніх факторів. Коефіцієнт концентрації залучених ресурсів у 2005р. порівняно з 2004р зменшився на 0,109 пункти, а порівняно з 2003р. на 0,161 пункти відповідно. Значення коефіцієнта витримане в межах норми, а отже вказує на те, що активи формуються меншою мірою за рахунок залучених коштів, а більше за рахунок власних. Коефіцієнт фінансової сталості у 2005р. порівняю з 2003р. збільшився на 0,163 пункти, а в 2004р. на 0,111 пункти відповідно, що говорить про збільшення частки власного капіталу, яка припадає на 1 грн зобов’язань.
Коефіцієнт маневреності у 2005р. порівняно з 2003 та 2004рр. збільшився на 0,213 та на 0,038 пункти відповідно, проте сама величина показника свідчить про те, що у найбільш ліквідні активи не вкладено достатньо власного капіталу. Коефіцієнт мобільності всіх коштів у 2005р. не відповідає нормативному значенню і порівняно з 2003 та 2004рр. зменшився на 0,008 та зменшення на 0,083 пункти відповідно, що характеризує зменшення частки оборотних коштів в валюті балансу.
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними джерелами фінансування, незважаючи на тенденцію до збільшення ( - 0,607 пунктів у 2005 порівняно з - 2,941 у 2003 році), має від’ємне значення, що вказує на недостатнє фінансування оборотних активів за рахунок власного капіталу.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні трохи перевищує нормативне значення і має тенденцію до збільшення.
Отже, на підставі проведеного аналізу ми можемо зробити загальний висновок, що КП “Ринок Ново-Іванівський” не є абсолютно ліквідним, та фінансово стійким, але спостерігається тенденція до поліпшення фінансового стану.
Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості.
Існуюча на ринку ситуація змушує запропонувати його керівництву заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності (заходи технічного, організаційно-економічного характеру та фінансові кошти, необхідні для їхнього здійснення).
З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати, зокрема, такі:
зміна складу керівників підприємства та стилю управління;
інвентаризація активів підприємства;
оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на надання послуг;
продаж незавершеного будівництва;
обґрунтування необхідної чисельності персоналу;
продаж зайвого устаткування, матеріалів;
реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;
удосконалення організації праці;
проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.
Висновки до 1 розділу
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 16 “Витрати”.
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу ( за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 “Дохід”.
Дохід – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
Недоліком організації обліку доходів і витрат на КП “Ринок Ново-Іванівський” є відсутність автоматизованої форми обліку, застосування якої могло б спростити виконання облікових записів та сприяти кращій систематизації інформації.
Головною метою аналізу та характеристики фінансового стану КП “Ринок Ново-Іванівський” було своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
При проведенні аналізу було виявлено:
фінансовий стан підприємства є скрутний;
не ефективне використання коштів;
невідповідність між коштами та джерелами їх надходження;
незадовільна ліквідність та фінансова стабільність підприємства;
відсутність розробок конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
На підставі проведеного аналізу фінансового стану ми можемо зробити загальний висновок, що КП “Ринок Ново-Іванівський” не є абсолютно ліквідним, та фінансово стійким, але спостерігається тенденція до поліпшення фінансового стану.
Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості.
Існуюча на ринку ситуація змушує запропонувати його керівництву заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності (заходи технічного, організаційно-економічного характеру та фінансові кошти, необхідні для їхнього здійснення).
З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати, зокрема, такі:
зміна складу керівників підприємства та стилю управління;
інвентаризація активів підприємства;
оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на надання послуг;
продаж незавершеного будівництва;
обґрунтування необхідної чисельності персоналу;
продаж зайвого устаткування, матеріалів;
реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;
удосконалення організації праці;
проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.
Облік доходів і витрат ринкуСинтетичний і аналітичний облік доходів і витрат
Визнані доходи від звичайної діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
Доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформації про реалізацію готової продукції (товарів, робіт, послуг), доходи від страхової діяльності, а також суми знижок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 70 “Доходи від реалізації”, до якого відкривають такі субрахунки:
701 “Дохід від реалізації готової продукції”;
702 “Дохід від реалізації товарів”;
703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”;
704 “Вирахування з доходу”.
Інші операційні доходи
Суми інших доходів від операційної діяльності підприємства відображаються на рахунку 71 “Інший операційний дохід” на відповідних субрахунках.
Доходи від участі в капіталі
Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 “Дохід від участі в капіталі”. Він має такі субрахунки:
721 “Дохід від інвестицій в асоційоване підприємство”;
722 “Дохід від спільної діяльності”;
723 “Дохід від інвестицій у дочірні підприємства”.
Фінансові доходи
Доходи, що виникають у процесі фінансової діяльності підприємства (дивіденди, відсотки, інші доходи, одержані від фінансових інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі в капіталі), відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 73 “Інші фінансові доходи”, який має такі субрахунки:
731 “Дивіденди одержані”;
732 “ Відсотки одержані”;
733 “Інші доходи від фінансових операцій”.
Інші доходи
Для узагальнення облікової інформації про доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства, призначений рахунок 74 “Інші доходи”.
Надзвичайні доходи
Для відображення доходів, що виникли внаслідок надзвичайних подій, призначений рахунок 75 “Надзвичайні доходи”. По кредиту рахунка відображають визнану суму відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, по дебету – списання на рахунок фінансових результатів.
Склад доходів по відповідних групах установлено П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та(або) іншими напрямками, визначеними підприємством. Аналітичний облік інших операційних доходів ведеться за видами доходів та іншими напрямками, визначеними підприємством. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.
Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки-довідки з бухгалтерії. Записи на рахунках з обліку інших операційних доходів також здійснюються на основі розрахунку бухгалтерії. На підставі первинних документів інформація про доходи і результати діяльності відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності.
Ведення обліку доходів на КП “Ринок Ново-Іванівський” можна розглянути на прикладі травня 2006 року.
(Використані субрахунки 703/2 – дохід від ринкового збору, 642/1 – податок до місцевого бюджету (ринковий збір), 703/2 – дохід від парковочного збору – введені підприємством самостійно.)
Відповідні дані наведені у таблиці 2.1.1.:
Таблиця 2.1.1. Відображення операцій, пов’язаних з отриманням доходів на КП “Ринок Ново-Іванівський” у травні 2006 року.
| Зміст господарської операції | Дебет | Кредит |
|
| В касу підприємства надійшли грошові кошти від реалізації робіт і послуг (прибутковий касовий ордер) | 301 | 703 | 32085,54 |
| В касу підприємства надійшли кошти від ринкового збору (прибутковий касовий ордер) | 301 | 703/1 | 11892,40 |
| В касу підприємства надійшли грошові кошти за парковочний збір (прибутковий касовий ордер) | 301 | 703/2 | 188,36 |
| На поточний рахунок підприємства зарахованого грошові кошти від реалізації робіт і послуг (виписка банку) | 311 | 703 | 572,98 |
| Нараховано ринковий збір (податок до місцевого бюджету) на підставі розрахунку бухгалтерії | 703/1 | 642/1 | 11892,40 |
| Віднесено дохід від парковочного збору на фінансові результати від інших фінансових операцій (розрахунок бухгалтерії) | 703/2 | 792 | 188,36 |
| Віднесено дохід від реалізації робіт та послуг на рахунок фінансових результатів по закінченню звітного періоду (розрахунок бухгалтерії) | 703 | 791 | 32658,52 |
Облік виробничих витрат. Виробничі витрати, згідно з Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, відображають на таких рахунках:
а) на рахунку 23 “Виробництво” обліковують витрати на виробництво продукції (дебетове сальдо на рахунку на кінець періоду показує суму незавершеного виробництва);
б) на рахунку 90 “Собівартість реалізації” відображають собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг, фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок). Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включають до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції. Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду.
Рахунок 90 “Собівартість реалізації” має такі субрахунки:
901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;
902 “Собівартість реалізованих товарів”;
903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”.
Наприкінці звітного періоду сальдо з дебету рахунка 90 “Собівартість реалізації” списується на рахунок 79 “Фінансові результати”;
в) на рахунку 91 “Загально виробничі витрати” ведеться облік витрат на організацію виробництва та управління галузями, цехами, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного виробництва, а також витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією машин та обладнання.
Загальновиробничі витрати за вирахуванням повернення та вартості надлишків щомісяця або щокварталу списують на рахунок обліку витрат на виробництво за видами витрат і включають до собівартості продукції (робіт, послуг).
Цим рахунком користуються підприємства всіх видів діяльності, крім торгових. На дебеті рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” відображають витрати за статтями, а на кредиті – списання кожного місяця (або кварталу) нагромаджених витрат на рахунок 23 “Виробництво” для включення їх до собівартості продукції, робіт, послуг.
Для обліку витрат підприємства можуть бути використані рахунки класу 8 “Витрати за елементами”. Вони призначені для суб’єктів малого підприємництва та організацій некомерційного спрямування, які використовують їх замість рахунків класу 9 “Витрати діяльності”, однак можливим є й паралельне використання рахунків цих класів.
На рахунку 80 “Матеріальні витрати” обліковують матеріальні витрати за звітний період. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладено в П(С)БО 16 ”Витрати”.
Підприємства малого бізнесу можуть використовувати рахунок 80 та інші рахунки класу 8 “Витрати за елементами” замість рахунків класу 9 “Витрати діяльності”; інші підприємства – як рахунок для управлінських цілей і для збирання статистичних даних.
На дебеті рахунку 80 “Матеріальні витрати”, відображають суми визнаних матеріальних витрат, на кредиті – їх списання: на рахунки класу 9 “Витрати діяльності”, якщо понесені витрати належать до витрат періоду (якщо підприємство не користується рахунками класу 9 “Витрати діяльності” – на рахунок 79 “Фінансові результати”) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати); на рахунок 23 “Виробництво”, якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг.
Рахунок 80 “Матеріальні витрати” має такі субрахунки:
801 “Витрати сировини і матеріалів”;
802 “Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів”;
803 “Витрати палива й енергії”;
804 “Витрати тари й тарних матеріалів”;
805 “Витрати будівельних матеріалів”;
806 “Витрати запасних частин”;
807 “Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення”;
808 “Витрати товарів”;
809 “Інші матеріальні витрати”.
Рахунок 81 “Витрати на оплату праці” призначений для обліку витрат на оплату праці за звітний період.
На дебеті рахунку 81 “Витрати на оплату праці” відображають суму визнаних витрат на оплату праці, на кредиті – їх списання на рахунки класу 9 “Витрати діяльності” (аналогічно до рахунку 80).
Рахунок 81 “Витрати на оплату праці” має такі субрахунки :
811 “Виплати за окладами й тарифами”;
812 “Премії та заохочення”;
813 “Компенсаційні виплати”
814 “Оплата відпусток”;
815 “Оплата іншого невідпрацьованого часу”;
816 “Інші витрати на оплату праці”.
Рахунок 82 “Відрахування на соціальні заходи” призначений для обліку витрат, пов’язаних з відрахуванням на соціальні заходи.
На дебеті рахунку 82 “Відрахування на соціальні заходи” відображають збільшення понесених витрат, пов’язаних з відрахуваннями на соціальні заходи, на кредиті їх списання на рахунки класу 9 “Витрати діяльності”.
Рахунок 82 “Відрахування на соціальні заходи” має такі субрахунки:
821 “Відрахування на пенсійне забезпечення”;
822 “Відрахування на соціальне страхування”;
823 “Страхування на випадок безробіття”;
824 “Відрахування на індивідуальне страхування”.
На цих субрахунках обліковують відрахування згідно з назвами субрахунків.
Рахунок 83 “Амортизація” призначений для обліку сум нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів.
На дебеті рахунку 83 ”Амортизація” відображають суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті – їх списання на рахунки класу 9. Рахунок 83 “Амортизація” має такі субрахунки:
831 “Амортизація основних засобів”;
832 “Амортизація інших необоротних матеріальних активів”;
833 “Амортизація нематеріальних активів”.
Рахунок 84 “Інші операційні витрати” призначений для обліку операційних витрат, які не відображаються на інших рахунках класу 8 “Витрати за