Аудит
1) аудит – незалежна форма контролю, яку власник виби-рає добровільно і формує питання для перевірки з метою отримання достовірних висновків для подальшого вдоско-налення фін-господ. діяльності, маркетингу, б/о;
2) ревізія фін-господ. діяльності вивчає підприємства ретроспективно, тобто після завершення господ. операцій (квартал, рік). Важливою особливістю є те, що ревізія про-водиться згідно законодавства, при цьому власник ставить за мету встановити наскільки призначений ним керівник під-ва виконує його волю у підприємниц. діял-сті. Ревізія дуже часто проводиться на вимогу правоохоронних органів, у практиці аудиту- це скоріше виняток.
Аудит проводиться на підставі договору з клієнтом і скла-дається відповідний висновок. Аудитори одержують ЗП від результату аудиторської перевірки, тобто платить влас-ник підприємства, а ревізійним органам платить держава.
В ревізійній службі існує вертикальне підпорядкування.
СБЕ має процесуально-правовий і економічний зміст. Процесуально-правовий зміст СБЕ визначається системою правил, встановлених законодавчими актами, що регулю--ють порядок призначення і проведення експертизи, умови оцінки її результатів слідством і судом, права і обовязки держ. органів, які здійснюють судочинство, права і обовяз-ки експерта-бухгалтера.
Економ.зміст СБЕ включає систему екон.знань у галузі б/о і фінансів, аудиту і ревізії фін-господ діяльності, екон.аналізу, статистики.
СБЕ призначає слідчий орган або суд, як правило, після проведення ревізії, яка виявляє конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду. На аудит це положен-ня не поширюється.
Істотні відмінності між аудитом, СБЕ і ревізією зумовлені юр. природою, їх цілями і завданнями. Ревізійна служба – караючий орган, аудит – захисник власника.
13. Підготовка і сертифікація аудиторів.
Аудитором може бути громадянин України, який має кваліф.сертифікат на право займатися АД в Україїні (серія А, АБ,Б).
Для здійснення АД аудитор повинен на підставі сер-тифікату отримати ліцензію.
Аудитору забороняється займатися торг., посеред., вир.д-стю, проте вони можуть отримувати девіденди. Сертифікацію (визначення кваліф. придатності ауди-торів) здійснює АПУ та її регіон.відділення. Право на отримання сертифікату мають громадяни Укр, які мають вищу освіту, досвід роботи не менше 3-х ро-ків (на посаді гол.бухгалтера, фінансиста, ревізора, економіста, юриста). Наявність певних знань з пи-тань аудиту визначається шляхом проведення іспиту. Строк дії сертиф. 5 років. Для отримання сертифі-кату претендент подає до АПУ в одному примірнику перелік таких документів: 1.клопотання за встанов-леною формою; 2. копія диплома засвідчена у встан. порядку; 3. виписка з труд.книжки, засвідч.у стан. порядку; 4.документ про оплату.
Всі ці док-ти надсилаються до АПУ і відп-сть за них несе особа яка їх подала. Іспити ,тобто визначення рівня знань, складаються кожним претенден том в порядку, затвердженому рішен ням АПУ.
Для проведення іспиту створюється комісія із 5 чле-нів. Оцінка ставиться так: складено або не складено. Наслідки іспиту заносяться до протоколу, який під- писуєтся членами комісії. Рішення екз. комісії пові-домляється особам в день складання іспиту. Видача сертифікату проводиться секратеріатом АПУ після затвердження протоколу рішень.
Аудитори, строк дії сертифікату яких закінчується не раніше 3 і не пізніше 1 місяця повинні подати до секретаріату АПУ документи: 1.клопотання; 2.витяг з труд.книжки; 3.сертифікат, термін дії якого закін-чується; 4.реферат про ауд. діяльність і підвищення кваліфікації за весь період дії сертифікату.
Якщо аудитори працюють за фахом не менш 3 роки і не мають ніяких зауважень по роботі, то приймаєть-ся відповідне рішення (заноситься до протоколу) і дія сертифікату продовжується на 5 років. Якщо аудитор не працював або працював менше 2 років, або не надав документів вчасно – складають іспит.
Ліцензування окремих аудиторів і ау диторських фірм здійснюється АПУ на підставі чинного законодавста. Строк дії також 5 років.
12. Організація управління аудитом в Укр.
Органом, який сприяє розвитку, удосконаленню, уніфікованості аудиторської справи в державі є АПУ, яка є незалежним самостійним органом .
АПУ форм-ся шляхом делегування до її складу 5-ти представників від проф.громадської орг-ції аудито-рів України, по одному представникові від МФУ, Гол. Держ. под. Інс-пекції Укр. НБУ, Мінстату Укр., Мінюсту та окр.фахівців від навч.,наук та ін. орг-цій.
Метою діял-сті АПУ є створення системи незалеж-ного фін-господ. контролю у формі аудиту.
Діял-сть АПУ грунтується на принципах демократії і самоуправління, колегіальності і гласності за умови одночасного збереження комерц.таємниці, персона-льної відповідальності аудиторів.
Осн.завданнями діяльності АПУ є орган-ція і коор-динація незалежної аудит.діяльності, сприяння її розвитку, удоско-налення аудиту в Укр. і т.п.
Затвердження норм і стандартів А є виключ.правом АПУ. Затверджені АПУ норми і стандарти аудиту є обовязковими для дотримання під-ми, установами та організаціями. АПУ здійснює сертифікацію і ліцен-зування субєктів, що мають намір займатися ауд. діял-стю, затверджує програми підготовки аудит-орів, норми і стандарти аудиту, веде реєстр ауд.фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторскі послуги.
Ліцензуванням окремих аудиторів і ауд. фірм здійс-нюється АПУ на підставі чинного законодавства. Клопотання про отримання сертифікату подається після держ.реєстрації ауд.фірми або окр.а-ра як с.п.д.
Крім АПУосн.структурними ланками, які безпосе-редньо займаються аудитор.діяльністю, є аудит. фірми та фіз. особи –аудитори.
Аудит.фірма – це орг-ція, яка має ліцензію на право здійснення аудит.діяльності та займається виключно наданням ауд.послуг. Ауд.фірмі дозволено здійс-ти ауд.діял-сть тільки при умові, що в ній працює хоча б один аудитор. Керівником фірми може бути тільки аудитор. Діял-сть незалежних ауд.фірм державному управлінню не належить. Ауд.фірми в залежності від участі в них аудиторів різних країн можно поділити на національні, в яких працюють тільки аудитори Укр, та міжнародні – спільні підп-ва, в яких приймаютьучасть аудитори різних країн. Осн. функ-ції ауд.фірм: 1.експертиза фін-госп діял-сті та стану майна підп-ва, 2. контрольно-ревізійна діял., 3. контроль достовірності б/о та звітності, 4. консультаційна ф-ція та інші.
11. Підходи до аудиту.
Із закорд.практики відомо що А має декілька підходів: -А, що підтверджує; -процедурний А; -системний А; -А зон ризику.
А, що підтверджує, полягає в перевірці дуже вел. к-сті факт.матеріалу,різ.записів для того, щоб зробити відп. висновок.При цьому може мати місце ризик невірного висновку про фактич.стан справ,н-д,через невідповідне тлумачення отриманих данних, і на підставі чого здійснюється узаг-ня..
З викор-ням процедур. Обсяг робіт аудитора дещо скорочується у зв”язку з тим, що на під-ві заздалегідь діють процедури опрац-ня даних,а а-тор перевіряє тільки їх надійність. Проте навіть в цьому випадку аудитор може затосувати невідп. методи одержання аудит. висновки, що також являє собою аудит. ризик.
При систем.А оцінюється ефективність функц-я системи БО і системи контролю клієнта. Тому необхідно оцінити ризик того, що в системах обліку і контролю є певні недоліки, і вони є не досконалі. Тому оцінюються не самі дані, а якість їх одержання і контролю.
При викор-ня А зон ризику визначаються найбільш суттєві позиції обєкта перевірки як фін., так і бух.звітності з урахуванням особливостей діяльності під-ва, а також зони ризику за всіма напрямками аудит.перевірки, тобто місця, де існує найбільш висока верогідність виникнення, допущення і можливого не виявлення помилок або обману. Такий підхід до проведення А є найбільш перс пективним, оскільки він дуже економний у зв”язку з тим, що скорочує строк проведення аудит. перевірки, її трудо- місткість і підвищує ефективність. Зазначемо, що аудит.ризик присутній при викор-ні 4-х названих підходів, але в різних ступенях.
14. Порядок створення аудиторських фірм.
Ауд. фірма- це орг-я, яка має ліцензію на право здійснення ауд. діяльності на теріторії Укр. і займається виключно наданням аудиторських послуг.
Ауд.фірми можуть утворюватись на основі будь-якої фор-ми власності і заг.розмір частки засновників (учасників, акционерів),які є не аудиторами у СФ не може перевищув-ати 30%.
Для держ.реєстрації подаються такі док-ти:
1) -рішення власника про створення юр.особи; -статут; -реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про держ.реєстрацію; -документ,що засвідчує спла-ту власником внеску до стат. фонду суб”єкта підпр.діяль-ті в розмірі, зг.зак-ва. 2);- док-т,що засвідчує внесен ня плати за держ.реєстрацію.
Дозволяється займатися аудит.діяльністю тільки при наяв-ності хоча б одного кваліфіковано го аудитора. Керівником ауд.фірми може бути тільки аудитор. Видача ліцензії ауд. фірмі здійснюється за умови,якщо в ній працює хоча б один аудитор.
Ліцензія (дозвіл) на проведення аудиту є док-м, що під-тверджує право її власника (юр. або фіз.особи) займатися аудитом в Укр. з дотриманням вимог ЗУ “Про АД”.
Для отримання ліцензії ауд.фірма після держ.реєстрації фірми як суб”єкта підпр-ої діяль-ті, подає до АПУ: 1)призвище, ім”я, по-батькові (як що фіз.особа), найме-нування ауд.фірми;
2) юр.та поштова адреса; 3)відомості про сертифікат; 4)відомості про всіх учасників (акционерів) фірми з числа аудиторів.
З клопотанням подаються: а)оригінали або нотаріально завірені копії засновни цьких док-тів та реєстраційного свідоцт ва ауд.фірми; б) копія платіжного доку мента про перерахування плати за ліцен зування до держ.бюджету.
На протязі 5 днів секретаріат розглядає ці док-ти і приймає відповідне рішення.
21.Відповідальність аудиторів і аудиторсь-ких фірм
Цивільно-правова відповідальність аудиторів та
аудиторських фірм:
за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.
Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Всі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог ЗУ “Про АД”.
Інші види відповідальності аудиторів :
За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату та ліцензії на строк до одного року або анулювання сертифікату та ліцензії.
Припинення чинності сертифікату та ліцензії :
- припинення чинності сертифікату або ліцензії на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках:
1) встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок;
2) систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм та стандартів аудиту.
- порядок припинення чинності сертифікату та ліцензії на аудиторську діяльність визначається Аудиторською палатою України.
Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності сертифікату та ліцензії можуть бути оскаржені до суду або арбітражного суду.
|
15. Договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є осн. док- м, що засвідчує факт досягнення домовленості між замовни-ком та виконавцем про проведення ауд.перевірки. Укладенню договора повинен передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Клієнт надсилає до аудиторської фірми листа з проханням про прове-дення аудиту, у якому вказує мету проведення аудиту й ті задачі, які необхідно вирішити у процесі аудиту: бажаний масштаб ауд. перевірки. Лист-відповідь а-ра підтверджує його згоду з поставленою задачею, й масштабом аудита й може містити положення, які стосуються ступеня відпов-ті перед клієнтом. Після обміну листами та на їх основі складається договір на проведення аудиту. Детальний зміст договору на проведення аудиту може бути різним в залежності від конкретної ситуації, про-те існує ряд моментів, які у будь-якому випадку по-винні знайти відображення у договорі. В договорі обов”язково повинні бути обумовленні наступні положення: 1) мета аудиту; 2) масштаб аудиту, включаючи посилання на діюче законодавс-тво, стандарти, нормативи та інші аналогічні докумен-ти (поняття масштабу А включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки; склад, кількість і обсяг аудит.процедур); 3) можливість доступу до будь-яких записів, документації та ін шої інформації, замовлен-ною у зв”язку з аудитом; 4) відпов-сть керівництва підпри-ва, яке перевіряється, за надану аудиторам інформ-ю; 5)умови відп-сті за початкові залишки при першому проведенні А або якщо попередні перевірки вик-сь іншим аудит-м; 6) вказівка на те, що у зв”язку з сутністю перевірки та інших властивих аудиту обме-жень, існує можливість і навіть імовірність того, що будь-які навіть суттеві помилки мо жуть залишитись невіднайденими; 7) форма, у якій замовнику буде видана інфор-я про результати проведеної аудитором роботи. Також до договору може бути включені такі положен-ня: 1) угоди, які стосуються планування аудиту; 2) угоди, які стосуються залучення до перевірки інших аудиторів та експертів з деяких аспектів аудиту; 3) угоди, які стосуються залучення до перевірки внутр-х аудиторів та іншого персоналу клієнта; 4) порядок розрахунків за виконання робіт по проведенню ауд-у; 5) будь-які обмеженя ауд. зобов”язання; 6) посилання на будь-які дод. угоди між ауд-м і клієнтом. Структура договору типова: преамбула; предмет до-говору; зобовязання сторін; порядок здавання та приймання робіт; термін виконання робіт; вартість робіт та порядок розра-хунків; відповідальність сторін; термін дії договору; реквізити сторін; особливі умови. Окремі положення договору можуть пояснюватися додатковими документами (додатками до договору). |
17. Міжнародні нормативи аудиту. Стандарти аудиту- це заг.керівні матеріали для допомоги ауд-ам у виконанні їх обовязків з аудиту ф/з. У них подано проф.вимоги до якості (компетентність, незалежність,обєктивність) ауд-ра та ауд. висновків і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення заг.правил ауд.діяль-ті щодо орг-ції і методики проведення. У практиці аудиту в У в перехідний період до ринк.ек-ки необхідно користуватися між. і нац. станд-ми, норм. док-ми з ор ганізації і методології б/о і фін.-госп. контролю, які застосовуються у вітчизняній практиці. Осн. принципи і вимого щодо розробки станд-в аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту –1 “Мета і осн. принципи проведення аудиту” і 3 “Осн. принципи регулювання аудиту”. До осн.принципів норм аудиту відносять:1) цілісність,обєктивність і незалежність,конфеденційність,знаня і компетентність; 2) правила використання рез-тів робіт, виконаних іншими аудиторами; 3)документальне оформлення,планування,одержання доказів ауд-ом; 4)перевірка систем обліку і внутрішнього контролю; 5) аналіз вис-новків ауд-ра і складання ним звіту. Кожний стандарт має визначити певну частину або сторону ауд. ро-боти, повинен бути коротким і лаконічним, але з достатньою повно-тою описувати вимоги до обєкта стандарту. Між.норми аудиту, розроблені і затверджені Між.федерацією бухгалтерів, це: МНА 1 ”Мета і осн.принципи проведеня аудиту” МНА2
”Обовязки
ауд-ра перед
клієн-м” МНА 27 ”Аудит перспективної фін.інф-ції (бізнес-плану)” МНА 28 ”Аудиторський звіт” МНА29 ”Відповідальність аудитора” |
18. Націо-і нормативи аудиту Укр. АПУ з метою регламент-я правил і порядку проведення аудиту та виконання ауд. послуг розробляє і частково завершили складання нац.станд-в аудиту. Грунтуються вони на закон-тві Укр про діяль-ть і між.нормах ауди-ту, а також проф. термінології, прийнятій у світ.практиці. Правові й орган.основи ауд. д-сті в У реглам-ся законом, а також норм.актами про сертифіка-цію фахівців з аудиту і ліцензування їхньої діяльності. 01 Вимоги нац.нормативів аудиту. 02 Осн.вимоги до аудиту 03 Мета та заг.принципи аудиту фін. звітності. 04 Договір на проведення аудиту 05 Контроль якості аудит-х послуг 06 Документ оформлення аудит. перевірки 07 Помилки та шахрайство 08 Перевірка дотримання під-ми вимог законодавчих та нормативно-правових актів У 09 Планування аудиту 10 Знання бізнесу клієнта 11Суттевість та її взаємозв. з ризиком ауд. перевірки 12 Оцінка системи внутр. контролю п-ва та ризику, повязаного з ефективністю її функціонування 13 Аудит в умовах електронної обробки даних 14 Аудиторські докази 15 Відношення аудитора до поч.залишків по рах-х обліку під-ва при першій аудиторській перевірці 16 Аналітичні операції 17 Вибіркова перевірка 18 Аудит облікових оцінок 19 Споріднені сторони 20 Події, що мають істот. вплив на ауд.звіт і відб-ся після дати складення фін.звітн. під-ва та ауд.висновку. 21 Концепція діючого підприємства. 22 Інфор-ія, що надається а-рові кер-вом п-ва. 23.Використання рез-тів роботи ін. аудитора. 24 Врахування роботи фахівців внутр.аудиту. 25 Залучення експертів. 26 Аудиторський висновок. 27 Інша інф-ція в документах, що стосуються перевіреної аудитором фін.звітн. підприємства. 28 Ауд.висновки спеціального призначення. 29 Оцінка преспективної фін.інформації. 30 Використання компютерів в галузі аудиту. 31 Вплив системи електр.обробки данних на оцінку систем б/о і внутрішнього контролю. 32.Оцінки власт. ризику і ризику невідпо-відності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки. |
|
24 Законодавчі акти Укр про ауд. діяльність. Осн. документами для аудиторів є ЗУ “Про АД” із змінами і доповненнями до нього та Постанова про його введення. Рішенням Держ. комісії з ЦП та фондового ринку У від 19 березня 1997 року затверджено вимоги щодо ауд. перевірки ВАТ і під-в-емітентів облігацій (крім КБ, інституційних інвесторів). Згідно статті 22 ЗУ “Про ЦП і фондову біржу” від 18 червня 1991 року №1201-ХП (зі змінами і доповненнями) аудит бухг. звітності та фін.становища емітента при реєстрації випуску цінних паперів є обовязковим. При поданні регулярної інформації про емітента (не рідше ніж один раз на рік) обовязковим є підтвердження аудиторською фірмою річного Б і складання довідки про фінансове становище (ст. 24). Таким чином в Укр створені законодавчі акти, на підставі яких здійснюється АД в Укр. АД включає в себе орг.і метод.забезпечення аудиту, практ. виконання ауд.перевірок та надання інших ауд.послуг. Також при здійснені ауд.діял-сті слід керуватися націон.нормативами аудиту України, які затверджені Ауд.палатою Укр. |
25. Критерії оцінки фін. звітності аудитором. Критерії – мірило оцінки, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленим нормам, правилам, показникам. Перевірка ф/з повинна здійснюватись шляхом її оцінки по певним ознакам і відповідним їм критеріям: По повноті – впевнитись, що матеріальні запаси в ф/з відображені в повному обємі; По оцінці – перевірка правильності оцінки матеріальних запасів протягом всього звітного періоду, постійність методів, що застосовувались: по обліковим, договірним цінам, по фактичній і середньозваженій вартості, ФІФО, ЛІФО і т.д. особливий ризик представляє правильність оцінки матеріальних запасів у випадку уцінки або до оцінки. По фактичній наявності – необхідно впевнитись в реальній наявності конкретних видів, найменувань матер. запасів, які в своїй совокупності відображені в звітності. По принадлежності – перевірити, чи всі матеріальні запаси, фактично наявні і відображені у звітності належать під-ву, тобто встановити майнові права. По правильності відображення – передбачає перевірку правдивості, точності відображення матеріальних запасів на дату складання звітності, правильність початкових залишків. По обережності – перевірка правильності обліку затрат і втрат, що відносяться до звітного періоду, що перевіряється. По законності – перевірка законності здійснення операцій по придбанню, зберіганню, контролю наявності, використанню і реалізації матеріальних запасів у відповідності з діючим законодавством і нормативними документами. По постійності – аудитор перевіряє постійність облікової політики на під-ві, а також неперервність його роботи. По відповідності – перевірка аудитором дотримання границь облікового періоду. |
27. Методичні прийоми аудиту. Метод опитування передбачає отримання письмової та усної інф-ції з питань аудиторської перевірки від працівників під-ва- його керівника, управлінців, менеджерів, гол. бух-тера та інших відповідальних осіб. Отримані відповіді входять до складу аудиторських доказів. Метод інспекції в зарубіжній літературі та практиці передбачає перевірку фізичної наявності матер.активів,необхідність їх для госп-ї діял-ті клієнта, а також перевірку відповідних облікових записів,розрахунків. Метод аналітичного огляду полягає у розрахунку аналіт.показників та визначенні аудитором тенденцій,перспектив діял-ті підприємства-клієнта не тільки за даними його фін.звітності, а й за рез-ми роботи інших споріднених під-ств цієї галузі. Запит-метод, письмовий лист-запит, що поси-лається в банк, який обслуговує під-во або дебіторам чи кредиторам. Широко використовується запит до юриста, що веде справи підп-ва-клієнта. Крім того можуть застосуватися методи спостереження, підтвердження, вивчення і узагальнення. |
|
56. Аудиторський висновок. (норматив 26) АВ – це офіційний документ, який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинного закон-вства та встановлених нац.нормативам Б/О і фін-госп дяльності. В нац. нормативах аудиту є норматив № 26 «АВ». Цей норматив розроблений на підставі зак. Укр «Про ауд.діяльність» затвердженого ВРУ від 22.04.93 року В цьому нормативі говориться, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки АВ про перевірену фін.звітність. Рез-тати аудиту оформляються у вигляді АВ,який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фін.звітність. АВ складається у вільній формі. Але обовязково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фін.звітність; дата аудит. висновку; адреса аудит. фірми; підпис аудиторського висновку. Заголовок АВ У заголовку АВ говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудит. фірми. Наводиться повна назва під-ва, яке перевірялось, та час перевірки. Розділ «Вступ». АВ повинен містити інф-ю про склад фін.звітності та дату підготовки звітності. У цьому розділі говориться про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво під-ва, про відповідальність аудитора за аудит. висновок, який обгрунтовується результатами проведної перевірки. Вступна частина АВ може бути наведена з використанням наступних висловлювань: «Згідно з договором № від 01 січня 200..року аудиторська фірма (наводиться повна назва аудиторської фірми) провела аудит поданого в додатку зведеного Б акціон.КБ (наводиться повна назва банку).(далі–« банк ») станом на 1 січня 200.. року, звіту про прибутки і збитки, використання прибутку, звіту про затрати на кап.вкладення, звіту про наявність і рух ОЗ та амортизаційного фонду, звіту про розкрадання та про рахунки за 19…рік . відповідальність стосовно зазначеної фін.звітності несе керівництво банку. Нашим обовязком є висловлення висновку стосовно цієї фін.звітності на підставі проведеного аудиту». Розділ «масштаб перевірки» - в АВ необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ АВ дає впевненість його користувачам у тому, що ауд.перевірка здійснена у відповідності з вимогами Укр-го законодавства та норм які регулюють аудит. практику та ведення БО. У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що в фін.звітності немає суттєвих помилок. Під час ауд.перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутр. контролю під-ва на предмет їх суттєвого впливу на фін.звіт. Далі говориться про те, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інф-ції і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інф-ція про принципи Б/О, які використовувалися на під-ві у період перевірки. В цьому розділі можна навести такі висловлення : «Ми провели нашу перевірку у відповідності з вимогами ЗУ «Про АД» та «Нац-х нормативів аудиту в У». Під час аудиту зроблено дослідження шляхом тестування доказів на обгрунтування сум та інф-ції, розкритих у фін.звіті, а також оцінку відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам що до організації БО та звітності в У, чинним протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування здійснено також оцінку відповідності данних звітності з метою оподаткування БО. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для АВ» . Розділ «Висновок аудитора про перевірену фін.звітність». у цьому розділі дається висновок про фін.звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах, а саме: «ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку №1 , фін.(бух) звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фін.інф-ю про під-во станом на 1 січня 200.. року згідно з нормат. вимогами щодо орган-ції БО та звітності в У». Розділ «дата АВ» аудитор повинен проставляти дату АВ на день завершення А/Пер. Дата в АВ проставляється або перед вступною частиною АВ, або після підпису аудитора. Розділ «Підпис АВ». АВ підписується директором ауд.фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора Укр на вид проведеного аудиту. Розділ «Адреса ауд.фірми». - вказуються адреса дійсного місцезнаходження ауд.фірми та номер ліцензії на ауд.діяльність. Ця інф-ія може розміщатися як при кінці АВ, після підпису аудитора, так і в матриці бланку ауд.фірми. |
16. Професійна етика аудиторів України. Кодекс проф.етики аудиторів У затвердж.АПУ №73 від 18.12.98р і містить 14 розділів: 1)обєктивність 2)вирішення етичних конфліктів 3)проф.компетентність 4)конфеденційність 5)податкова практика 6)закордонна діяль-ть 7)самореклама 8)незалежність 9)оплата за угодою і комісійні 10)несумісна з практикою ауд.діяль-ть; 11)грош. суми клієнтів;12)взаємовідносини з ін.аудиторами; 13)реклама і пропозиція послуг;14)керівництво з прийняття ауд.клятви. Кодекс запроваджує правила надання ауд.послуг, а також фундамен-тальні принципи етики, яких має дотримуватись аудитор. Мета професії незалеж.аудитора – забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення макс еф-ті праці, спрямованої на задо-волення потреб укр.сусп-ва. Для цього потрібно дотримуватись 4 осн. вимог до неї: вірогідність (укр.суспільство відчуває потребу в користуванні достовір.інф-цією), професіоналізм (визначені клієн-тами вимоги до аудиторів), якість послуг (виконання ауд.послуг має зд-сь в сувор. відп-ті з діючими нормативами, правилами аудиту, Кодексом),довіра (користувачі послуг а-ра мають бути впевнені в тому , що він ніколи не порушить проф.етики і буде дотримуватись її протягом всієї практики). Фундаментальні засади етики аудитора: чесність,обєктивність,конфеденційність,проф.поведінка,проф.норми. Розділи Кодексу: 1) а-р зобовязаний демонструвати свою обєктивність,професіоналізм і неупередженість суджень; 2) стикаючись із важлив. питаннями етики а-ри повинні відштовфуватись від прийнятих договір. відно-шень з замовником, щоб знайти реаліз-ю оптим-го шляху вирішення конфлікту 3) шлях до проф. компетентності може бути розділений на дві стадії: досягненя проф. комп-ті і підтримання її на потрібному рівні; 4) Аудитор зобов'язаний суворо дотримувати конфеденційно-сті інфор-її щодо справ клієнта 5)завданням а-ра, що робить проф послуги в галузі опод-ня є створе-ня атмосфери найбільш. сприяння клієнту. Надані послуги мають бути грамотні і не порушувати обєктивності та конфеденційності. При наданні послуг з питань опод-ня а-р мусить видавати висновок, що відповідає вимогам укр. зак-ва. При підготовці податк.деклар. для клієнта а-р не має права гарантувати її абс.правильність, а також те, що запропоновані рекомендації по податкам не підлягають ніякому сумніву, відповідальність несе клієнт. А-р не повинен брати участь у складанні звіту або податк. деклар.,якщо є підстави вважати що в звіті а) криється обман або неправильне представлення даних; б) містяться положення або інформація, не підтверджені знанням того, що вона не є помилковою або обманом; в) є пропуски або відсутня ясність представлення інформації в звітності, через що і будь-який такий пропуск або відсутність ясності дадуть податковим органам неправильне уявлення про звіт (декларацію); 6) Аудитор, що одержав ліцензію Аудиторської палати України на аудиторську діяльність, має право здійснювати діяльність на тимчасовій або постійній основі в закордонній державі. У будь-якому випадку аудитор повинен робити професійні послуги відповідно до вимог національних нормативів аудиту і дійсного Кодексу етики або ж відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту, якщо конкретні національні норми і правила з окремих питань аудиторської практики відсутні. 7) Бажано, щоб громадськість мала уявлення про види послуг, що робляться аудитором як фахівцем в галузі аудиторської допомоги. Отже, не забороняється повідомляти таку інформацію громадськості на формально встановленій основі; 8) При виконанні завдання по складанню будь-яких видів звітності аудитори мають бути незалежними як реально, так і формально; 9) Під час надання ауд. послуг ауд-р оцінює свою відповідальність перед клієнтом, яка обумовлюється обов'язком застосування ним відповід .норм і правил, що регулюють ауд. діял-ть і принципи об'єктивності. Ця відповідальність передбачає обов'язкову наявність у аудитора проф. знань і освіти, що досягаються на відповідних курсах підготовки аудиторів, шляхом самоосвіти й удосконалення особистого досвіду роботи. З урахуванням вищенаведених чинників аудитор робить розрахунок винагороди за надані ним ауд.послуги; Аудитор не повинен платити будь-кому комісійні за залучення клієнта, а також сам не повинен одержувати комісійні за вербування клієнта для третьої сторони. Аудитор не повинен одержувати ніяких комісійних за передачу клієнту продукції або зроблені послуги іншими особами; 10) Аудитор не повинен одночасно займатися будь-якими іншими видами діяльності, що є несумісними з наданням послуг професійного характеру і можуть завдати шкоди його чесності, об'єктивності, незалежності або репутації аудиторської професії. 11) Аудитору не рекомендується зберігати в себе грошові суми клієнтів;та ін. |
57. Види аудиторських висновків. Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фін.звітн.(ФЗ) під-ва. Позитивний висновок представляється клієнту у випадках коли на думку аудитора виконано наступні умови: 1)аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту; 2)надана інформація достатня для відображення реального стану справ на під-ві; 3) є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань; 4)фін.документація підготовлена у відповідності з прийнятою на під-ві системою БО, котра відповідає вимогам Укр законодавства; 5) Фін.звітн. складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих протиріч; 6) ФЗ складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку. Враховується також стан обліку та фін.звітності під-ва. Якщо під час ауд.перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших рішень, прийнятих керівництвом під-ва, але йому було представлене аргументоване і переконлеве їх обгрунтування, то в аудит. висновку ці події та рішення наводити необовязково, оскільки вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку. Аудитор не може видати позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгод. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудит. роботи у звязку з тим, що аудитор не Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |