Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати
3.4 Порядок нарахування заробітної плати працівника підприємства
Нарахування заробітної плати здійснюється в грошовому виразі, незалежно від того, в якій формі (грошовій або натуральній) передбачається здійснювати її виплату.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції
№ 323 витрати на оплату праці складаються з:
1) фонду основної заробітної плати;
2) фонду додаткової заробітної плати;
3) інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Основним документом, що визначає на підприємстві економічні й організаційні основи оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємством є Колективний договір.
Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою).
При погодинній оплаті праці яка застосовується на досліджуваному об’єкті, основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є Табель використання робочого часу (див. дод. 3.3.1.).
У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника цього підприємства (це підприємство використовує лише погодинну форму оплати праці), бухгалтер знаходить його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.
Приклад. Посадовий оклад працівника Твердохліб М.М. - 570 грн. Робочих днів у звітному місяці - 22, фактично відпрацьовано працівником – 22 днів. Середньоденний заробіток – 25,90 грн. (570 грн. : 22). Сума погодинного заробітку становить 570 грн. (25,90 грн. х 22). Працівник відпрацював усі робочі дні і йому було виплачено усю суму його посадового окладу.
Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.
Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.
Оплата праці по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення заробітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Зазначений Порядок застосовується у випадках:
§надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (або виплати компенсацій за не використану відпустку);
§ надання працівникам творчої відпустки;
§ виконання працівниками державних і громадських обов'язків;
§ переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
§ переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
§ надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годувавння дитини;
§ звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;
§ службових відряджень;
§ вимушеного простою;
§виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.
Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки. Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення. Час виконання державних і громадських обов'язків оформляється Табелем обліку робочого часу і засвідчується довідкою організації і установи, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним (або середньогодинним) заробітком з розрахунку двох календарних місяців роботи.
Для працівників-підлітків чинним законодавством встановлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відрядникам - за тарифною ставкою робітника-відрядника відповідного розряду; робітникам-погодинникам - за тарифною ставкою робітника-погодинника відповідного розряду.
При звільненні працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана. При звільненні працівника у зв'язку із змінами в організації виробництва (у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілюванню, скорочення чисельності працівників) за звільненим працівником згідно з п. І ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування) але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також безперервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.
При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій згідно зі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вибором особи, яка звернулась за пенсією, вибірка заробітної плати може здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від наявності перерв у роботі. Одним з механізмів регулювання державою оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності є встановлення мінімальних гарантій при нарахуванні заробітної плати в окремих випадках:
—за час, відпрацьований понад встановлену норму (стаття 106 КЗпП України);
—за роботу в нічний час (стаття 54 КЗпП України);
—за роботу у святкові й неробочі дні (стаття 107 КЗпП України);
—за час простою (стаття 113 КЗпП України);
—за продукцію, яка виявилася бракованою, і ін. (стаття 112 КЗпП України);
Час, відпрацьований працівником понад встановлену норму, є понаднормовим і оплачується працівникові з урахуванням норм статті 106 КЗпП України. Статтею 106 КЗпП України заборонено компенсувати понаднормову роботу способом надання відгулів.
3.5 Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності
Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є Листок непрацездатності. У Листку непрацездатності роблять наступні записи:
- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;
- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж. А для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується право на пільгу;
- комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60%, 80%, 100%), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі, якій повністю або частково компенсується втрата заробітної плати (доходу) у таких випадках:
> у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
> у разі хвороби дитини до 14-ти років і необхідності догляду за нею;
> у разі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;
> у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;
> у разі тимчасового переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу;
> у разі санаторно-курортного лікування.
Оплату тимчасової непрацездатності розраховують так:
Середньоденний заробіток (за попередні 6 місяців) множимо на кількість днів лікарняного на відсоток лікарняного. Кількість днів лікарняного визначають згідно з листком непрацездатності. Вона не повинна перевищувати:
- 4 місяців — для працюючої особи;- 14 днів — по догляду за хворою дитиною (крім догляду за дитиною інвалідом тощо);- З днів (в окремих випадках 7 днів) — по догляду за хворим членом родини.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 27.04.98р. №571 постановляє :
а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з законодавством :
- робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;
- робітникам із числа бувших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав та ін.
б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно із законодавством – робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;
в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно законодавства – робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.
Але в оплаті лікарняних відбулися зміни, тепер якщо працівник більше одного року то лікарняні нараховуються по мінімальній заробітній платі. Ці зміни знають і застосовують на даному підприємстві.
Наведемо приклад нарахування лікарняних. Працівник хворів 5 робочих днів, що підтверджується лікарняним листком, з 04.02,08 р.
і по 10.02.08 р. Його трудовий стаж - 7 років З місяці.
Середньоденну зарплату для оплати лікарняного у лютому 2008 року розрахуємо за даними, наведеними у таблиці.
|
№ п/п |
Місяці розрахункового періоду | Кількість відпрацьованих днів | Нарахована заробітна плата |
Зарплата, що береться для обчислення лікарняних |
| 1 | Січень 2008 року | 21 | 650 | 650 |
| 2 | 2007 рік Грудень | 20 | 650 | 650 |
| 3 | Листопад | 22 | 650 | 650 |
| 4 | Жовтень | 21 | 650 | 650 |
| 5 | Вересень | 20 | 650 | 650 |
| 6 | Серпень | 23 | 650 | 650 |
| Усього | 127 | 3900 | 3900 | |
Середньоденна заробітна плата даного працівника становитиме 30,71 грн. (3900 грн. : 127 р. дн.). За 5 днів хвороби за лікарняним йому належить нарахувати 122,84 грн. (30,71 грн. х 5 р. дн. х 80 %).
Лікарняні за ці п’ять днів здійснює підприємство, оскільки оплата перших п’яти днів лікарняного здійснюється за рахунок коштів підприємства, а всіх наступних днів — за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
3.6 Порядок розрахунків щорічних і додаткових відпусток
Право на відпустку гарантовано працівникові Конституцією України, КЗпП України, Законом «Про відпустки», іншими законами. Гарантія полягає в наданні відпустки встановленої тривалості зі збереженням на даний період місця роботи, а в передбачених законодавством випадках — і заробітної плати.
За видами відпустки умовно поділяють на:
— щорічні;
— основні відпустки, порядок їхнього надання визначено статтею 6 Закону «Про відпустки»;
— додаткові (статті 7, 8 Закону «Про відпустки» й ін.);
— творчі відпустки (стаття 16 Закону «Про відпустки»);
— соціальні відпустки;
— відпустка у зв'язку з вагітністю й пологами (стаття 17 Закону «Про відпустки»);
— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону «Про відпустки»);
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 6 лютого 2003 року № 490-IV зазначає, що святкові і неробочі дні (стаття 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються”. Також в ньому говориться про те, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.
Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійнюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація).
Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати не з власної провини, розрахунок здійснюється виходячи з установленої йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Для нарахування відпускних можна скористатися формулою:
Від = Д: (Кр-С) х Кв,
де Від — сума відпускних;
Д — сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період);
Кр — відповідна кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду);
С — святкові й неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП України, що доводяться на розрахунковий період;
Кв – кількість календарних днів відпустки, що надасться працівникові.
Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2008 році на підприємствах, в установах, організаціях, в тому числі в ТОВ «Український кристал» робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:
| 1 січня | Новий рік | ст. 73 КЗпП України |
| 7 січня | Різдво Христове | ст. 73 КЗпП України |
| 8 березня | Міжнародний жіночий день | ст. 73 КЗпП України |
| 27 квітня | Великдень | ст. 73 КЗпП України |
| 1 і 2 травня | День міжнародної солідарності трудящих | ст. 73 КЗпП України |
| 9 травня | День Перемоги | ст. 73 КЗпП України |
| 15 червня | Трійця | ст. 73 КЗпП України |
| 28 червня | День Конституції України | ст. 73 КЗпП України |
| 24 серпня | День незалежності України | ст. 73 КЗпП України |
Якщо святкові дні збігаються з вихідними, вихідний день переноситься на наступний після святкового (стаття 67 КЗпП) день. Якщо в зазначені святкові й неробочі дні неможливо призупинити виробничу діяльність підприємства, робота в ці дні компенсується відповідно до ст. 107 КЗпП.
Розглянемо порядок нарахування відпустки на одному з прикладів.
Керівником ТОВ «Український кристал» підписана заява робітника хлібобулочного цеху Кіндзерської Н.С. і відповідно наказ по підприємству про надання цьому працівнику чергової відпустки з 01.05.2008 року по 24.05.2008 року. За період з 01 травня 2007 року по 01 2008 року Кіндзерській Н.С. була нарахована основна заробітна плата у розмірі 7680 грн. та допомога по непрацездатності у сумі 100 грн.
Визначаємо суму відпускних опираючись на вище записану формулу нарахування відпускних.
Сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців становить
7680 грн. +100 грн. =7780 грн.
Цю суму ділимо на кількість календарних днів року за виключенням святкових днів, що визначені Законодавством України як неробочі дні.
7780 грн. : (365 – 10) = 21,92 грн.
Тепер отриману суму (яка є середнім заробітком працівника за день) множимо на кількість календарних днів відпустки, що надасться працівникові
21,92 грн. х 24 дні відпустки = 525,97 грн.
Якщо відпустка захоплює частину одного місяця і частину другого місяця, то суму відпустки визначають окремо по кожному місяцю, для того, щоб визначити потім прибутковий податок.
При наданні відпусток для працівників-інвалідів і працівників-пенсіонерів існують певні особливості.
Так, відповідно до Закону України “Про відпустки” працюючі інваліди мають право на відпустку (як основну, так і додаткову) більшої тривалості, ніж інші працівники. Конкретна тривалість відпусток працівників-інвалідів залежить від групи інвалідності.
| Група інвалідності | Тривалість щорічної основної відпустки (ст.6 Закону про відпустки) | Тривалість щорічної додаткової відпустки без збереження зарплати (п. 6, 7 ст. 25 Закону про відпустки) |
| 1,2 | 30 календарних днів | до 60 календарних днів |
| 3 | 26 календарних днів | до 30 календарних днів |
Також працюючі інваліди мають право отримати щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи на підприємстві до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи та у будь-який зручний для них час.
Оскільки тривалість відпустки встановлена з розрахунку на рік, то працівник-інвалід може за своїм бажанням розбити і використовувати її частинами протягом року. Крім того, як і всі інші працівники, працівники-інваліди можуть претендувати за згодою сторін на неоплачувану відпустку тривалістю не більше 15 днів на рік (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Особливістю при наданні відпусток для працюючих пенсіонерів є те, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки» вони мають право на неоплачувану відпустку тривалістю до 30 календарних днів щорічно.
3.7 Утримання із заробітної плати
Питання утримань і відрахувань із заробітної плати турбує багатьох, і в кожному випадку - не менше трьох: платника, одержувача і виконавця бухгалтера, що служить їхнім інтересам. Одержувати - приємно, віддавати - нелегко, але інакше не можна.
Законодавством України передбачено такі види і ставки утримань із заробітної плати працівника у 2008 році, яких дотримуються і на ТОВ «Український кристал»:
Пенсійні внески – 2%;
Внески на страхування від непрацездатності:
якщо зарплата ≤ прожитковому мінімуму для працездатної особи – 0,5%;
якщо зарплата > прожиткового мінімуму для працездатної особи – 1%.
з пенсіонерів не утримується.
Внески на страхування від безробіття – 0,5%;
Податок з доходів фізичних осіб – 15% з врахуванням податкових соціальних пільг.
Податкові соціальні пільги у 2008 році:
Загальна – 257,50 грн. Її використовує і це підприємство.
Податкову соціальну пільгу в розмірі 150 % надають обом батькам які мають декілька дітей, за дотримання умов, визначених законом. Один з батьків, відповідно до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», має право на одержання 150 % податкової соціальної пільги (у 2008 році – 386,25 грн.) у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання 100% податкової соціальної пільги безпосередньо на себе (у 2008 році – 257,5 грн.), а також на збільшення (кратно кількості дітей) граничної суми заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу. Реалізувати це право можна лише з моменту подання працедавцю заяви про застосування до заробітної плати підвищеного розміру податкової соціальної пільги. За другим із батьків зберігається право на одержання 150 % податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання 100% податкової соціальної пільги на себе, але за умови, якщо розмір заробітної плати у 2008 році не перевищує 890 грн. Податкову соціальну пільгу починають застосовувати з того місяця, в якому була подана заява про одержання підвищеного розміру податкової соціальної пільги. У заяві також слід зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користуються правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.
Інвалідам 1 і 2 групи (у тому числі інвалідам з дитинства) надається податкова соціальна пільга в розмірі 150% від 50% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня відповідного податкового року (пп. 6.1.2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV).
Так, у 2008 році сума, на яку може бути зменшений сукупний місячний дохід у вигляді заробітної плати працівника-інваліда (1 або 2 групи), становить 386,25 грн. (515 грн. х 50% х 150%). Підставою для застосування до доходу працівника-інваліда податкової соціальної пільги є подання таким працівником заяви (обов'язковий додаток до якої - пенсійне посвідчення або довідка МСЕК) і отримання доходу у вигляді заробітної плати в межах граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (в 2008 році - 890 грн.).
Обмеження заробітної плати для застосування податкової соціальної пільги – 890 грн. (якщо ж працівник користується підвищеної соціальною пільгою на дітей, то ця сума збільшується кратно кількості дітей).
У частині трудового законодавства, а саме Кодексу законів про працю України, для працюючих інвалідів передбачені такі пільги.
| Пільга | Посилання |
| При прийнятті на роботу інвалідів направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи строк випробування не встановлюється | Стаття 26 КЗпП |
| Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям | Стаття 55 КЗпП |
| Залучення Інвалідів до понадурочних робіт можливо лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям | Стаття 63 КЗпП |
| У випадках, передбачених законодавством на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організовувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень створити пільгові умови праці | Стаття 172 КЗпП |
| Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором | Стаття 39 КЗпП |
Звертаємо Вашу увагу, що у разі, коли працюючому інваліду буде встановлена робота на умовах неповного робочого часу, оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Причому робота на умовах неповного робочого часу може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, зменшення кількості робочих днів протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Все залежатиме від домовленості між працедавцем і працівником-інвалідом. Наприклад, це можуть бути і 2 години на день. Проте при такому режимі також повинні бути дотримані мінімальні гарантії щодо оплати праці, пропорційно відпрацьованому часу. Сьогодні звертається увага на утримання із заробітної плати працівників-інвалідів та пенсіонерів.
Нарахування та утримання соцвнесків із заробітної платипрацівників-інвалідів та пенсіонерів у 2008 році
| Вид страхового внеску | Ставка страхового внеску в % до об'єкта обкладання | |
| утримання | нарахування | |
| Пенсійний | 2% | 33,2% |
| «Безробітний» | 0,5% - для працюючих інвалідів | 1,3% |
| 0% - для працюючих осіб, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років, а також для осіб, які досягли пенсійного віку | ||
| «Непрацездат-ний» | 0,5% - якщо заробітна плата менше (дорівнює) прожиткового мінімуму для працездатної особи, 1% - якщо заробітна плата більше прожиткового мінімуму для працездатної особи | 1,5% |
| «Травматичний» | Не передбачено чинним законодавством | Страхові тарифи встановлюються індивідуально |
Що стосується працюючих пенсіонерів, то на них поширюються всі гарантії та пільги, як і на “звичайних” працівників. Якихось особливостей щодо цієї категорії працівників у КЗпП не передбачено.
Згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 р. № 400/97-ВР нарахування на фонд оплати праці найманих працівників-інвалідів здійснюється за спеціальною ставкою - 4%.
Проте звертаємо Вашу увагу, що наведена ставка внеску в розмірі 4% встановлена лише для підприємств, установ і організацій.
Приватні підприємці нараховують на заробітну плату найманих працівників, які є інвалідами, страхові внески в розмірі 33,2%.
Що стосується утримання внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, то законодавством не передбачено надання якихось пільг працівникам-інвалідам. Тому для всіх найманих працівників підприємця, включаючи інвалідів, об'єктом для утримання є сукупний оподатковуваний дохід.
Згідно зі ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” страхуванню на випадок безробіття не підлягають працюючі особи, які:
- отримують або мають право на призначення пенсії за віком;
- отримують пенсію за вислугу років;
- досягли пенсійного віку.
Тобто у ст. 5 цього Закону не згадуються особи, які отримують пенсію по інвалідності. Це означає, що працюючі інваліди відносяться до застрахованих осіб, тому з їх заробітної плати повинні утримуватися «безробітні» внески.
Що стосується нарахування й утримання соцвнесків із зарплати пенсіонерів, то вони сплачуються, так само як і у звичайного працівника. Немає пільг у пенсіонерів і щодо податку з доходів.
Єдина відмінність пенсіонерів від звичайних працівників - із зарплати пенсіонерів не утримується “безробітний” внесок.
Бухгалтерський облік утримань відображається на синтетичному рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», який має такі субрахунки:
651 «За пенсійним забезпеченням»;
652 «За соціальним страхуванням»;
653 «За страхуванням на випадок безробіття»;
654 «За індивідуальним страхуванням»;
655 «За страхуванням майна».
Податок на прибуток обліковується на субрахунку 641 «Розрахунки за податками».
Розглянемо на підставі даних Розрахунково-платіжної відомості типові проведення по операціях утримань із заробітної плати технічного директора ТОВ «Український кристал» Ободовського А.В.
Типові проведення по операціях утримань із заробітної плати
| №/ з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1. | Нараховано заробітну плату техн. директору Ободовському А.В. | 92 | 661 | 695,00 |
| 2. | Утримано внески до Пенсійного фонду | 661 | 651 | 13,9 |
| 3. | Перераховано збір до Пенсійного фонду | 651 | 311 | 13,9 |
| 4 | Утримано внески із заробітної плати внески обов’язкове страхування на випадок безробіття | 661 | 653 | 3,5 |
| 5 | Перераховано внески на обов’язкове страхування на випадок безробіття | 653 | 311 | 3,5 |
| 6 | Внески на страхування від непрацездатності | 661 | 652 | 6,95 |
| 7 | Перераховано внески на страхування від непрацездатності | 652 | 311 | 6,95 |
| 8 | Утримано із заробітної плати прибутковий податок | 661 | 641 | 61,98 |
3.8 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці та контроль за використанням фонду оплати праці
Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками:661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами».
По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету – утримання із заробітної плати, суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси