Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах

Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах

місяця;

ТН – торгова націнка за місяць;

РЗ поч. – продажна (роздрібна вартість залишку товарів на поч. місяця;

РЗВ - продажна (роздрібна) вартість отриманих у звітному періоді товарів.

Використовуючи різні формули оцінки запасів, можна одержати різні значення валового прибутку, особливо в умовах інфляції.

Вибір підприємством оптимального методу оцінки запасів сприяє збільшенню оборотних коштів, залученню інвестицій, що в підсумку дає можливість отримати більші прибутки та в цілому покращити фінансовий стан підприємства.

Оцінка запасів на дату балансу незначному рівні інфляційних і циклічних коливань цін запаси доцільно обліковувати за вартістю їх придбання. Проте, при збільшенні річного рівня інфляції, що виражається у відчутних коливаннях цін, відображення запасів за вартістю придбання вже не дає об'єктивної картини їх реальної вартості та господарської корисності як джерела потенційного доходу. Ринкова вартість товарно-виробничих запасів може зменшуватися під впливом науково-технічного прогресу та фактору морального старіння, що передбачає різницю між вартістю придбання запасів та їх вартістю на даний момент.

Згідно з П(С)БО 9 з метою збереження об'єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

На практиці первісна вартість запасів не завжди співпадає з чистою вартістю їх реалізації. При цьому можливі дві ситуації:

первісна вартість запасів перевищує чисту вартість реалізації;

первісна вартість запасів нижча за чисту вартість реалізації.

У першому випадку сума перевищення списується на витрати звітного періоду. Таким же чином списується вартість зіпсованих запасів або запасів, яких не вистачає. Після встановлення винних у недостачі осіб сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і відображається у складі доходу звітного періоду.

Сума часткового списання вартості запасів до чистої вартості реалізації визнається витратами того періоду, в якому була здійснена їх переоцінка (стаття «Інші операційні витрати» ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»). Слід звернути увагу на те, що чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на організацію виробництва та збуту.

Облікові ціни необхідно періодично переглядати для того, щоб вони за можливістю відображали або наближалися до дійсної вартості товарно-виробничих запасів. В умовах інфляції переглядати облікові ціни бажано декілька разів на рік.

Дооцінка запасів як окрема бухгалтерська процедура в П(С)БО 9 не передбачена, що пов'язано з використанням принципу обачності в оцінці для уникнення завищення вартості активів. Окрім принципу обачності цей підхід також спирається на принцип співвідношення доходів і витрат.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, які раніше були уцінені, на дату балансу збільшується внаслідок їх дооцінки, то на суму збільшення чистої вартості реалізації сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів. Балансова вартість запасів не може бути вищою за їх собівартість. При цьому дооцінка запасів обмежується сумою попередньої їх уцінки.

Отже незважаючи на те, що визнання та оцінка виробничих запасів втілює в собі безліч методів, підприємство обирає для себе найпростіший, який би легко можна було поєднати з нашим законодавством.


1.3 Техніко-економічна характеристика СТОВ «А/ф «Прилуччина»


Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» засноване 30 червня 2000 року. Засновниками Товариства являються фізичні особи.

Товариство є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України і створене з метою розвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності для отримання прибутку шляхом здійснення виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва. Юридична адреса: Україна, 17591, Чернігівська обл., Прилуцький р-н., с. Жовтневе, вул. Панченка, 27.

Основними напрямками діяльності СТОВ «А/ф «Прилуччина» на сьогоднішній день є виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції рослинництва такої як кукурудза, соняшник, соя, пшениця, жито, ячмінь пивоварений та тваринництва - молока і м’яса. Продукція рослинництва вирощується на площі 959га взятих в оренду в пайовиків с. Жовтневе, Прилуцького р-ну. Врожайність сільськогосподарських культур в господарстві на рівні середньої по Прилуцькому району. Основними споживачами продукції рослинництва являються переробні підприємства Чернігівської та Київської областей а також зернотрейдери України. Загальна кількість поголів’я племінного стада корів української червоно-рябої породи складає 314 голів. По надоях молока на одну корову господарство займає 3 місце в районі. Споживачами продукції тваринництва є Лосинівський та Прилуцький молокозаводи, м’ясопереробні підприємства м. Прилуки та ТОВ «УкрКрокЗалізБуд». Вся сільськогосподарська продукція підприємства досить високої якості і користується попитом.

Склад засновників СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» наведено в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1

Склад засновників СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»


Показники


Фізичні особи

Юридичні особи



Всього В т. ч. працівники підприємства
Чисельність 4 1 -

В тому числі мають:

земельні паї

2 2 -
майнові паї 2 2 -

Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор, яким призначений Чайківський Валентин Віталійович. Згідно штатного розпису передбачено посаду керуючого виробництвом, яку займає Кубрак Віктор Павлович, а також посади головного інженера, головного бухгалтера, агронома, завідуючого молочно-твариннцькою фермою та зоотехніка.

Підприємство СТОВ”Агрофірма”Прилуччина” має невелику структуру управління.

Організаційна структура підприємства є лінійною. Особливостями даної структури є чіткість взаємовідносин, однозначність команд, надійний контроль на підприємстві. Але за такої організаційної структури висока централізація управління, тому керівник СТОВ А/Ф „Прилуччина” повинен вирішувати будь-які як стратегічні, так і поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів.

Організаційна структура підприємства представлена на (рис.1.1)

Облік на підприємстві СТОВ А/Ф „Прилуччина” здійснюється відповідно Наказу №01 «Про облікову політику підприємства і організації бухгалтерського обліку» (Додаток А).


Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах


Рис.1.1 Організаційна структура управління СТОВ «А/Ф «Прилуччина»


Структура штабу бухгалтерії СТОВ А/Ф „Прилуччина” розподілена таким чином:

головний бухгалтер

бухгалтер по реалізації

бухгалтер по обліку праці і тваринництву

бухгалтер по автопарку і бюджету

бухгалтер відділку

Також касир, секретар, начальник відділу кадрів.

Головний бухгалтер займається обліком рахунків в банку, податку на додану вартість, складанням звітності, обліком інших податків і платежів.

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерсь­кого обліку, його технічної оснащеності. Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.

В СТОВ А/Ф „Прилуччина” застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, яка ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів – журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.

Для більш ґрунтовної техніко-економічної характеристики господарства розглянемо таблицю 1.2, де розраховані основні економічні показники господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» (використовуючи фінансову звітність - Додатки Б,В,Г,Д,Е,Ж) .

Таблиця 1.2

Техніко-економічна характеристика СТОВ”Агрофірма”Прилуччина” за 2004-2006 роки


Показники Роки Абсо-лютне відхи-лення в 2006 р. від 2005 р. (±) Ланцюгові темпи росту, %

2004 2005 2006
в 2005 р. в 2006 р.
1 2 3 4 5 6 7
1. Обсяг товарної продукції, тис.грн. 1346,7 1752,1 2145,2 +393,1 130 122
2.Собівартість товарної продукції, тис.грн. 1242,2 1689,6 1816,9 +127,3 136 108
3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. 1235,9 1683,1 1763,7 +80,6 136 105
4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 +72,5 138 105
5. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 +195,7 130 115
6. Валовий прибуток (збиток), тис.грн. 99,1 216,3 93,1 -123,2 218 43
7.Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис.грн. 17,0 138,4 (38,9) -177,3 814 -
8. Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн. (114,6) (69,6) (105,9) -175,5 61 152
9. Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн. (97,6) 68,8 (144,8) -213,6 - -
10. Прибуток (збиток ) від фінансової та інвестиційної діяльності, тис.грн. 68,8 83,3 100,3 17 121 120
11. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -233,9 458 2
12.Чистий прибуток (збиток), тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -233,9 458 2
13. Середня вартість власного капіталу, тис.грн. 313,8 460,2 544,1 +83,9 147 118
14. Середня вартість сукупного капіталу, тис.грн. 868,6

1151,7


1348,0 +196,3 133 117
15. Рентабельність реалізованої продукції по валовому прибутку, % 10,0 16,7 6,2 -10,5 167 37
16. Рентабельність по прибутку від основної діяльності, % - 0,6 - -0,6 - -
17. Рентабельність по чистому прибутку, % - 0,6 - -0,6 - -
18.Рентабельность власного капіталу, % 0,2 0,2 - -0,2 100 -
19. Рентабельність сукупного капіталу, % 0,1 0,2 - - 200 -
20.Середня вартість основних, тис.грн. 377,6 515,8 600,1 +84,3 137 116
21. Віддача основних засобів, грн. 3,6 3,4 3,6 +0,2 94 106
22.Середньооблікова чисельність працівників, чол. 103 101 100 -1 98 97
23.Фонд оплати праці тис.грн. 242,7 260,4 357,9 +97,53 107 137
24.Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис. грн. 13,1 17,3 21,5 +4,2 132 124
25.Середньорічна оплата праці одного працівника, тис.грн 2,4 2,6 3,6 +1,0 108 139
26.Матеріальні витрати, тис.грн. 918,4 909,8 1025,2 +115,4 99 113
27. Матеріаловіддача, грн. 1,5 1,9 2,1 +0,2 127 111

Дані таблиці 1.2 свідчать про те, що виручка за досліджуваний період зросла на 5%, що не є досить вагомим показником і не дало змогу отримати прибутку більше, ніж у 2004 році. Також негативним показником є і те, що собівартість також збільшилась на 15%, що відповідно скоротило можливість отримати максимальний прибуток. Як видно зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на валовому прибутку.

Валовий прибуток від реалізації в 2006 році зменшився в порівнянні з 2005 роком на 123,2 тис.грн. Це свідчить про те, що хоча підприємство і збільшує обсяги реалізації продукції, але існує безліч факторів, які підвищують собівартість реалізованої продукції.

Власний капітал підприємства за період 2005-2006 років збільшився на 83,9 тис.грн., що пов”язано з зростанням іншого додаткового капіталу. Як видно з таблиці 1.2 на підприємстві з кожним роком підвищується середньорічна продуктивність праці робітників. Так у 2006 році в порівнянні з 2005 рокомв господарстві підвищився цей показник на 4,2 тис.грн. Це, насамперед, було досягнено покращенням умов праці робітників, придбанням сільськогосподарської техніки (збільшення середньорічної вартості основних засобів у 2006 році на 84,3 тис.грн.) та нарощуванням обсягів товарної продукції.

Для більш детальної характеристики фінансового стану СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» розрахуємо відповідні коефіцієнти на основі фінансової звітністі підприємства за 2004-2006 роки (Додатки Б,В,Г,Д,Е,Ж). Дані розрахунки оформлено в таблиці 1.3 та 1.4. (Дивитися табл. 1.3 та табл. 1.4).

З таблиці 1.3 бачимо, що показники незалежності (автономії) є нижчими за нормативне значення, отже позиковий капітал не може бути компенсований власністю підприємства.

Таблиця 1.3

Аналіз фінансової стійкості СТОВ”А/Ф”Прилуччина” у 2006 році


№п/п Показники

На початок

2006 р.

На кінець

2006 р.

Відхилення, (±)
1 2 3 4 5
1 Коефіцієнт незалежності (автономії), К>=0,5 0,32 0,405 0,085
2 Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів, К<=1 2,125 1,469 0,656
3 Коефіцієнт маневреності власного капітапу, К=0,2:0,5 0,17 0,043 -0,127
4 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними оборотними коштами 0,017 - -0,017
5 Коефіцієнт накопиченої амортизації 0,072 0,111 0,039
6 Коефіцієнт реальної вартості майна (виробничих фондів) 0,527 0,622 0,135

Згідно даних таблиці 1.3 на кінець 2006 року на підприємстві рівень фінансової залежності від залучених коштів знизився, що на практиці означає зменшення питомої ваги позикових коштів у фінансуванні підприємства.

На підприємстві СТОВ”А/Ф”Прилуччина” не має довгострокового залучення коштів Це означає, що підприємство не має довгострокових поточних фінансових інвестицій.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Низькі значення коефіцієнту маневрування негативно характеризують фінансовий стан досліджуваного підприємства.

Коефіціент забезпечення оборотних активів ВОК на підприємстві на кінець року нульовий, інформує про те, що в господарстві на кінець року зменшилися обсяги власних оборотних коштів і це негативно вплинуло на забезпечення оборотних активів.

Коефіціент накопичиненої амартизації відображає відношення розміру нарахованого зносу до первісної вартості необоротних активів. На нашому підприємстві цей показник збільшився до кінця року майже вдвічі, і це говорить про те, що підприємство має в своїй власності багато зношених та старих необоротних активів.

Виходячи з вищеотриманих даних, можна зробити висновок про те, ща на підприємстві коефіціент реальної вартості майна має незначний зріст.

Таблиця 1.4

Аналіз ліквідності СТОВ”А/Ф”Прилуччина” у 2006 році.


№п/п Показники На початок 2006р. На кінець 2006р. Відхилення,(±)
1 Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), К=2:3 1,017 0,869 -0,148
3 Розмір власних оборотних коштів (ВОК) 10,2 -65,8 -76,0
4 Питома вага власних оборотних коштів в активах ( не менше 30%), % 1,1 - -1,1
5 Коефіцієнт покриття матеріальних запасів власними оборотними коштами, К=0,6:0,8 0,094 - -0,094
6 Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів 1,363 - -1,363

Згідно отриманим даним таблиці 1.4, показник загальної ліквідності має тенденцію до зменшення. Такий рівень показника загальної ліквідності свідчить про не стабільний фінансовий стан підприємства, наявність у підприємства понаднормативних запасів і дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності на данному підприємстві рівні нулю. Це свідчить про те, що короткострокову заборгованость підприємство не може погасити негайно.

А оскільки дані коефіцієнти мають вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, рівень їх значення у 2006 році свідчить на не користь підприємству.

Отже, як бачимо, показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості над темпами росту ліквідних коштів підприємства.

Отже, можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом даного періоду. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов’язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і дебіторську заборгованість і тому не можуть забезпечити високу платоспроможність

Аналізуючи розмір власних оборотних коштів, можна зробити висновок про їх зменшення.

Питома вага власних оборотних коштів в активах підприємства на кінець року значно зменшилась в порівнянні зпочатком року, що означає те, що господарська діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних оборотних коштів, а при їх недостачі підприємство вимушене буде використовувати позикові фінансові ресурси.

РОЗДІЛ 2. Облік виробничих запасівв СТОВ «А/ф «Прилуччина»


2.1 Нормативно-правова база, що регулюэ питання обліку виробничих запасів


Бухгалтерський облік виробничих запасів регулює широке коло нормативних документів.

Нормативно-правові акти, що регулюють питання обліку виробничих запасів:

Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)

Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб‘єктами господарювання, а також між цими суб‘єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)

Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами і доповненнями)

Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства»

від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами і доповненнями)

Визначається порядок нарахування податку на прибуток, визначається база оподаткування, базові ставки оподаткування, пільги, порядок розрахунку амортизаційних відрахувань.

Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. ( зі змінами і доповненнями )

Визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 (зі змінами і доповненнями)

Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»,затв. Наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87(зі змінами і доповненнями)

Визначається методологія обліку запасів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ)

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. Наказом Мінфіну від 18.11.05 р. №790

Визначається методологія обліку біологічних активів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ)

Бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємств.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Виробничі запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Структуру П(С)БО 9 «Запаси» представлено в таблиці 2.1.

Загальні положення дають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. В стандарті дається класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П(С)БО 9 «Запаси». В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів, оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділом визначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Таблиця 2.1

Структура П(С)БО 9 «Запаси»


Розділи Зміст
п.1-4. Загальні положення Визначається сфера дії положення та терміни, що в ньому використовуються.
П.5-15. Визначення та первісна оцінка запасів Наводиться порядок визнання запасів активами, склад запасів для цілей бухгалтерського обліку, порядок визнання первісної вартості запасів при їх надходженні.
П.16-23. Оцінка вибуття запасів Характеризуються методи оцінки при вибутті запасів, порядок списання вартості МШП.
П.24-28. Оцінка запасів на дату балансу Наводиться порядок оцінки запасів на дату складання звітності та уцінки запасів.
П.29. Розкриття інформації про записи у примітках до бухгалтерської звітності Визначається інформація, яка обов’язково наводиться в примітках до фінансової звітності

У результаті дослідження встановлено, що в умовах різного тлумачення сутності окремих господарських операцій фінансовим і податковим обліком застосування окремих можливостей, наданих національними положеннями (стандартами) щодо організації та методики обліку запасів на підприємствах не має достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому обліку вартість вибуття запасів унаслідок неможливості визнання їх активами відображається у витратах підприємства, а у податковому обліку – не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», до первісної вартості запасів, окрім вартості придбання, включаються окремі елементи, що потребують розподілу, наприклад: вартість витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, вартість транспортування запасів до місця їх використання (ТЗВ) та інші витрати, які пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного для використання у запланованих цілях.

Особливості бухгалтерського обліку запасів стосовно формування їх первісної вартості полягають в тому, що протягом звітного місяця Т3В можуть обліковуватися за одним з наступних варіантів

У складі первісної вартості кожної одиниці запасів;

На окремому субрахунку до рахунку обліку запасів. В даному випадку, в кінці звітного місяця здійснюватиметься розподіл ТЗВ що припадають на запаси, що вибули.

Необхідно зазначити, що розподіл ТЗВ здійснюються з розрахунку вартості одиниці запасів, а не з розрахунку їх кількості. На нашу думку більш економічно обґрунтованим була б можливість самостійного вибору підприємством бази розподілу вартість запасів або їх кількість. Оскільки вартість запасів не завжди є прямо пропорційним показником щодо розміру одиниці запасів, а , наприклад, транспорті виграти , як правило, залежать від розміру ваги перевезеного багажу.

Чиста вартість реалізації визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Таким чином, запаси повинні відображатися в балансі підприємства за вартістю, яка в подальшому реально втілиться в економічні вигоди (тобто у збільшення грошових коштів та їх еквівалентів).

На порядок відображення запасів в балансі підприємства впливають причини необхідності визначення чистої реалізаційної вартості окремих видів запасів

Запаси, обліковою вартістю яких є ціна реалізації (до таких запасів відносяться товари, які знаходяться в роздрібній торговій мережі), можуть переоцінюватись в зв’язку з такими причинами, як зменшення ціни їх реалізації, псування, та інші випадки втрати первинно очікуваних економічних вигод;

Запаси, обліковою вартістю яких є первинна вартість, можуть переоцінюватися виключно у наступних випадках: псування, устаріння та інших випадках втрати первинно очікуваних економічних вигод, оскільки зміна цін реалізації на такі запаси матиме вплив на фінансові результати при їх реалізації, а не на дату складання балансу.

Чиста реалізаційна вартість визначається по кожній одиниці запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. До зазначених витрат відносяться такі витрати, які, як передбачається підприємством, необхідно понести для зберігання оцінюваних запасів, завершення виробничого циклу, якщо запаси відпущенні у виробництво, витрати па доставку запасів до покупців та ін.

У випадку якщо чиста реалізаційна вартість раніше уцінених в зв’язку із зменшенням можливої ціни реалізації товарів облік яких ведеться за пінами продажу , збільшується , то на суму збільшення чистої реалізаційної вартості але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості товарів тобто, здійснюється їх дооцінка, але не більше попередньої уцінки. Таким чином, підприємства зобов’язані вести окремий облік сум попередніх уцінок запасів (поза системою бухгалтерського обліку), що значно ускладнює роботу бухгалтерського апарату.


2.2 Первинний облік наявності та руху виробничих запасів


Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Первинні облікові документи у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується в реєстрах синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» затверджені такі типові форми первинного обліку запасів:

М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»;

М-2а «Акт списання бланків довіреностей»;

М-3 «Журнал реєстрації довіреностей»;

М-4 «Прибутковий ордер»;

М-7 «Акт про приймання матеріалів»;

М-8 «Лімітно-забірна картка»;

М-9 «Лімітно-забірна картка»;

М-10 «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів»;

М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»;

М-12 «Картка № складського обліку матеріалів»;

М-13 «Реєстр № приймання-здавання документів»;

М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі»;

М-15 «Акт про приймання устаткування»;

М-15а «Акт приймання-передачі устаткування до монтажу»;

М-16 «Матеріальний ярлик»;

М-17 «Акт № про виявлені дефекти устаткування»;

М-18 «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу»;

М-19 «Матеріальний звіт»;

М-21 «Інвентаризаційний опис №»;

М-23 «Акт № про витрату давальницьких матеріалів»;

М-26 «Картка обліку устаткування для встановлення»;

М-28 «Лімітно-забірна картка №»;

М-28а «Лімітно-забірна картка №».

Розглянемо основні первинні документи обліку запасів, що використовуються у ТОВ «Агрофірма «Прилуччина».

Форма М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли», використовується для обліку і контролю за надходженням і оприбуткуванням усіх запасів, що надійшли на підприємство. Керівник підприємства призначає відповідального за ведення данного журналу. Завідуючий складом здійснює записи у форму М-1 в міру надходження запасів на склад підприємства. Підставою для такого запису є «Прибутковий ордер» М-4, «Акт про приймання матеріалів» М-7 або «Товаротранспортна накладна» 1-ТН. У графі «Примітки», як правило, відображають дані щодо оплати відповідних рахунків, відмову від акцепту або суму часткового акцепту тощо.

Форми М-2 і М-2б використовуються для отримання представником підприємства, довіреною особою сировини, матеріалів, палива, запчастин, інвентарю, худоби, насіння, добрив, інструментів, товарів, основних засобів і інших товарно-матеріальних цінностей, а також нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів (надалі – цінності). Ці цінності можуть передаватися покупцю (одержувачу) як на платній, так і безкоштовній основі.

Довіреність не використовується, коли цінності завозяться постачальником або транспортною організацією безпосередньо на склад підприємства покупця (одержувача), а також підзвітними особами при розрахунках готівкою.

Для оприбуткування запасів, що надходять, як правило, на склад СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» використовується також Форма М-4 «Прибутоквий ордер». Запаси надходять від постачальників або підрядчиків, юридичних або фізичних осіб, від підзвітних осіб, від виробничих підрозділів підприємства, включаючи продукцію власного виробництва, тощо.

Прибутковий ордер оформляється, як правило, у трьох примірниках під «копірку». Перший примірник залишається у матеріально відповідальної особи підприємства (комірника) до моменту передачі його в бухгалтерію підприємства, а другий видається особі, яка доставила і здала запаси на склад. Третій примірник залишається у матеріально відповідальної особи підприємства (комірника) і в бухгалтерію не передається.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на склад підприємства, «Прибутковий ордер» не оформляється, оскільки документом, що оформляє надходження запасів на склад підприємства, у цьому разі є «Товаротранспортна накладна» форми №1-ТН.

Форма М-7 «Акт про приймання матеріалів» використовується для оформлення приймання матеріальних цінностей з кількісними або якісними відхилення від даних, вказаних у договорі або в супровідних документах постачальника, а також у разі надходження запасів без супровідних документів.

«Акт про приймання матеріалів» М-7 складається в 2-х примірниках приймальною комісією, яка призначається наказом керівника підприємства. До складу комісії обов’язково включаються представники постачальника або транспортної організації, що доставила вантаж, і матеріально відповідальна особа – працівник СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», який приймає вантаж. Можливим є залучення представника незацікавленої організації (юридичної, аудиторської, оцінної тощо), наприклад, у разі виникнення спірних моментів або коли необхідно оцінити запаси, що надійшли без супровідних документів.

Акт завіряється керівником підприємства або особою, уповноваженою відповідним наказом.

Після складання «Акт про приймання матеріалів» М-7 з іншими первинними супровідними документами передається:

-один примірник, доданий до форми М-13, - у бухгалтерію підприємства для обліку переміщення, руху отриманих запасів;

- другий примірник – в юридичний відділ для підготовки і відправлення листа-претензії постачальнику.

При оформленні надходження запасів за актом М-7 прибутковий ордер М-4 не оформляється.

Всі запаси, що надходять на СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» спочатку оприбутковуються на склад підприємства під повну матеріальну відповідальність комірника і тільки після цього можуть передаватися іншим матеріально відповідальним особам для використання у виробничо-господарській діяльності.

Для оформлення відпуску основних видів запасів зі складу у виробничі цехи, дільниці та інші підрозділи підприємства у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» використовуються типові форми М-8, М-9, М-28 і М-28а «Лімітно-забірна картка» (ЛЗК).

Виписуванню ЛЗК передує робота, пов’язана з визначенням розрахункового обсягу (кількості) запасів, необхідних тому або іншому підрозділу для його безперебійної роботи протягом певного періоду часу, як правило, місяця. Наказом керівника СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» визначена відповідальна особа – керуючий виробництвом, на яку покладається відповідальність за здійснення таких розрахунків і виписування ЛЗК. ЛЗК виписують на одне або кілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) із зазначенням тільки кількості (без зазначення ціни) у двох примірниках (форми М-8, М-9) або в одному примірнику (форма М-28а) з терміном дії на місяць. ЛЗК підписують керуючий виробництвом або відповідальна особа, яка встановила ліміт.

Форма М-8 використовується для багаторазового відпуску одного найменування (номенклатурного номера) запасів в один і той же цех, дільницю протягом одного місяця.

Форма М-28 використовується для відпуску матеріалів на будівельні об’єкти і ведеться протягом

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: