Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах
Порядок відпуску запасів зі складу у виробництво матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальнику дільниці) за ЛЗК у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» такий:
Виконавець робіт (матеріально відповідальна особа, бригадир, начальник дільниці тощо) при виникненні потреби в отриманні зі складу підприємства запасів подає комірнику свій примірник ЛЗК з вимогою відпуску запасів, необхідних для виконання робіт.
Якщо цей вид запасів зазначено в ЛЗК і вони в достатній кількості є на складі, комірник зобов’язаний передати запаси в необхідній кількості матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальнику дільниці). При цьому кількість запасів, що відпускаються, не повинна перевищувати зазначений у ЛЗК ліміт з урахуванням раніше відпущених протягом місяця запасів. Комірник в обох примірниках зазначає дату і кількість відпущених запасів, після чого визначає залишок ліміту за кожним найменуванням матеріальних цінностей (номенклатурним номером).
У ЛЗК комірника (форма М-28а) ставить підпис матеріально відповідальна особа (бригадир, начальник дільниці), а в ЛЗК матеріально відповідальної особи (бригадира, начальника дільниці) (форма М-28) – комірник.
За ЛЗК також оформляється повернення з цехів, дільниць запасів, не використаних у виробництві. При цьому жодні інші первинні документи додатково не оформляються.
Наприкінці місяця виконавець робіт – матеріально відповідальна особа (бригадир, начальник дільниці) на підставі інвентаризації зі зняття залишків запасів заповнює у формі М-28 графу 14 «Залишок на об’єкті на кінець місяця». Фактичні витрати запасів за місяць визначаються шляхом підрахунку підсумку за кожним рядком з урахуванням повернення і залишків на початок і на кінець місяця. Оформлені ЛЗК (форма М-28) наприкінці місяця разом з іншими первинними документами додаються до «Матеріального звіту» (форма М-19) і здаються виконавцем робіт – матеріально відповідальною особою (бригадиром, начальником дільниці) у бухгалтерію. Бухгалтерія, відповідно до даних «Матеріального звіту», перевіряє правильність списання запасів на виробництво за кожним об’єктом, що будується, і загалом по дільниці, цеху, бригаді. Одночасно визначаються дані про витрати запасів за ЛЗК М-28 з початку будівництва об’єкта. Після цього ЛЗК за незавершеними об’єктами, де триває будівництво і за якими не повністю використано ліміт, повертаються виконавцю робіт – матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальнику дільниці).
Після використання ліміту ЛЗК після закінчення місяця або закінчення будівництва форма М-28а додається до форми М-13 «Реєстр №… приймання-здачі документів», а форма М-28 додається до форми М-19 «Матеріальний звіт» і передається у бухгалтерію.
ЛЗК використовують не тільки для оформлення відпуску запасів зі складу у виробництво, а й для поточного контролю дотримання лімітів відпуску запасів.
Понадлімітний відпуск запасів або заміна одних матеріалів іншими допускається тільки з дозволу керівника; при цьому виписується «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» М-10.
Форму М-10 виписують на один вид матеріалів на його багаторазовий відпуск у межах ліміту в двох примірниках, один з яких передається одержувачу – матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальнику дільниці), а другий – комірнику.
Комірник у момент відпуску запасів в обох примірниках «Акта-вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» М-10 зазначає дату і кількість відпущених запасів, після чого визначає залишок ліміту. У формі М-10 комірника ставить підпис матеріально відповідальна особа (бригадир, начальник дільниці), а у формі М-10 матеріально відповідальної особи (бригадира, начальника дільниці ) – комірник.
Після видачі кількості запасів згідно з «Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» М-10 він разом з іншими первинними документами додається до форми М-13 і передається комірником у бухгалтерію. Матеріально відповідальна особа (бригадир, начальник дільниці) форму М-10 додає до форми М-19 «Матеріальний звіт» і разом з нею здає у бухгалтерію.
Форма М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» використовується для обліку руху запасів всередині підприємства, їх відпуску виробничим підрозділам, господарствам підприємства, в тому числі тим, які розташовані за його межами, а також стороннім юридичним і фізичним особам.
«Накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» виписують у двох примірниках і підписують головний бухгалтер підприємства або уповноважена особа.
У разі відпуску запасів виробничим підрозділам, господарствам підприємства один примірник передається одержувачу – матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальнику дільниці), а другий – комірнику, який потім додає його до форми М-13 і передає у бухгалтерію.
Для організації обліку запасів на складі призначена форма М-12 «Картка №… складського обліку матеріалів», яка використовується для обліку наявності і руху запасів на складі за кожним найменуванням, номенклатурним номером окремо, ведеться в одному примірнику, як правило, комірником підприємства і зберігається у нього.
Підстава для запису в первинні документи з прибутку – це форми М-4 «Прибутковий ордер», М-7 «Акт про приймання матеріалів» і форма №1-ТН «Товаротранспортна накладна», а з видатку – М-8, М-9, М-28а «Лімітно-забірна картка», М-10 «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів», М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», М-15а «Акт приймання-передачі обладнання у монтаж», М-23 «Акт №… про витрату давальницьких матеріалів» і форма №1-ТН «Товаротранспортна накладна».
Запис робиться у день надходження або вибуття цінностей.
Форма М-13 використовується для реєстрації прибутково-видаткових документів, які здаються у бухгалтерію.
Реєстр М-13 оформляється матеріально відповідальною особою підприємства в одному примірнику в момент передачі первинних документів у бухгалтерію. Оформляється реєстр у міру необхідності, тобто може складатися кілька разів на день у міру надходження або видачі запасів, тобто не рідше ніж один раз на день, якщо цього дня відбувався рух запасів. Це потрібно для оперативного обліку цінностей у бухгалтерії і своєчасного їх відпуску у виробництво або на реалізацію.
Перш ніж здати первинні документи з прибутку або видатку разом з реєстром М-13 у бухгалтерію, матеріально відповідальна особа СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» на підставі цих документів записує прибуток або видаток у картки складського обліку або інші реєстри обліку.
Первинні документи з обліку руху матеріальних запасів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» див. додатки З,И,К,Л,М,О,П,Р.
2.3 Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів
Відповідно до Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» для обліку запасів призначений 2-й клас Плану рахунків, який має відповідну назву: «Запаси». На рахунках цього класу об’єднується інформація про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.
До другого класу Плану рахунків «Запаси» належать такі рахунки і субрахунки:
20 «Виробничі запаси»
21 «Біологічні активи»
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
23 «Виробництво»
24 «Брак у виробництві»
25 «Напівфабрикати»
26 «Готова продукція»
27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»
28 «Товари»
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 «Будівельні матеріали»).
На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій і деталей (металевих, дерев’яних, залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельними організаціями під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні та конструкторські організації та ін.
Вироби, придбані для додаткового комплектування готової продукції, не включаються до її собівартості і обліковуються на рахунку 28 «Товари». Обладнання і пристрої загального призначення обліковуються на рахунках 10 «Основні засоби», II «Інші необоротні матеріальні активи» або 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети».
Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і. рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ.
На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали»).
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання, що потребує монтажу.
Витрати на
придбання
обладнання,
що не потребує
монтажу, транспортних
засобів, вільно
розміщених
верстатів,
будівельних
машин і механізмів,
сільськогосподарських
машин та інвентарю,
виробничого
інвентарю та
інструментів
тощо відображаються
на рахунку
15
«Капітальні
інвестиції».
Устаткування і будівельні матеріали, передані підрядній організації для виконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цього субрахунка на дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємства ведуть облік матеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості.
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах,
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті.
На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ведуть облік мінеральних добрив; отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власного виробництва і купованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування.
На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.
Виробничі запаси надходять на СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» з різних джерел, серед яких: придбання у постачальника або підзвітною особою, внесок до статутного капіталу, безоплатне надходження, виявлення в результаті інвентаризації тощо. Основні бухгалтерські проводки, що відображають надходженні виробничих запасів в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» , наведені нижче . (Дивитися табл.2.2).
У відповідності до П(С)БО списання виробничих запасів може відбуватись з наступних причин: відпуск у виробництво; списання у зв’язку з невідповідністю запасів до критеріїв визначення активу (не є джерелом матеріально-економічної вигоди); списання у зв’язку із псуванням, розкраданням тощо; реалізація на сторону; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача.
Відображення в обліку операцій зі списання виробничих запасів в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» показано в таблиці 2.3.
Таблиця 2.2
Відображення в обліку операцій з надходження запасів
|
№ п/п |
Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
1 |
Картка складського обліку | Переведено виробничі запаси з однієї категорії до іншої |
20 |
20 |
|
2 |
Накладна на внутрішнє переміщення | Оприбутковані запаси (повернуті з виробництва) виготовлені власними силами | 20 | 23 |
| 3 | Довідка бухгалтерії | Суму браку зменшено на вартість відходів від бракованої продукції, яка переводиться до складу виробничих запасів | 20 | 24 |
| 4 | Картка складського обліку | Переведено до складу запасів активи, що були придбані як товар для продажу | 20 | 28 |
| 5 | Платіжне доручення | Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів, що надійшли | 20 | 311 |
| 6 | Накладна | Відображено надходження виробничих запасів в рахунок погашення дебіторської заборгованості | 20 | 37 |
|
7 |
Накладна, авансовий звіт | Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти | 20 | 372 |
|
8 |
Акт приймання матеріалів | Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу | 20 | 40 ,46 |
| 9 | Накладна | Оприбутковані виробничі запаси, що надійшли від постачальника | 20 | 631 |
| 10 | Довідка бухгалтерії | Відображено включення до первісної вартості придбаних виробничих запасів суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству | 20 |
64 |
| 11 | Акт приймання матеріалів | Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси | 20 | 719 |
| 12 | Акт інвентаризації, накладна | Виявлено лишки запасів у результаті інвентаризації | 20 | 719 |
Таблиця 2.3
Відображення в обліку операцій зі списання запасів
| № п/п | Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Накладна | Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами | 15 | 20 |
| 2 | Накладна | Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції | 23 | 20 |
| 3 | Довідка бухгалтерії | Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з виправленням браку, або на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму | 24 | 20 |
| 4 | Картка складського обліку | Переведено до складу товарів для продажу в торговій мережі виробничі запаси | 28 | 20 |
| 5 | Лімітно-забірна картка Довідка бухгалтерії | Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості , з освоєнням нових виробництв та агрегатів тощо | 39 | 20 |
| 6 | Лімітно-забірна картка Довідка бухгалтерії |
Списано запаси для загально виробничих потреб |
91 | 20 |
| 7 | Лімітно-забірна картка | Використано запаси для адміністративних потреб (канцтоварів, матеріалів на ремонт офісу) | 92 | 20 |
|
8 |
Лімітно-забірна картка |
Списано запаси для забезпечення витрат зі збуту продукції |
93 | 20 |
| 9 | Лімітно-забірна картка | Списано запаси на утримання об’єктів соціально-культурного призначення | 94 | 20 |
|
10 |
Довідка бухгалтерії |
Списано облікову вартість реалізованих запасів |
943 |
20 |
|
11 |
Довідка бухгалтерії |
Відображено суму недостачі виробничих запасів |
947 |
20 |
|
12 |
Довідка бухгалтерії |
Відображено на позабалансовому рахунку |
072 |
— |
| 13 | Накладна | Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства | 14 | 20 |
|
14 |
Акт приймання (перендачі) |
Безоплатно передано запаси іншому підприємству |
949 |
20 |
Аналітичний облік виробничих запасів в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщують в картотеці відповідно до номенклатури цінника. Кожному найменуванню присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-ціника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.
Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.
На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.
На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються оборотні відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) на підприємстві СТОВ”А/Ф”Прилуччина” для обліку використовуються такі регістри Журнально-ордерної форми обліку:
1. Ж-О1 Журнал-ордер №1 за кредитом рахунка №30 “Каса”;
2. Ж-О2 Журнал-ордер №2 за кредитом рахунка №311-1 “Поточний рахунок у національній валюті”;
3.Ж-О4 Журнал-ордер №4 за кредитом рахунка №601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”;
4. Ж-О6 Журнал-ордер №6 за кредитом рахунків №371,631;
Ж-О7 Журнал-ордер №7 за кредитом рахунка №372 “Розрмахунки з підзвітними особами”;
Ж-О8-Журнал-ордер №8 за кредитом рахунків №16,17,37,64,65,66,68,69 ;
Ж-О9 - Журнал-ордер №9 за кредитом рахунків №361,681,69;
Ж-О10- Журнал-ордер №10 за кредитом рахунків №23,91,92,93;
Ж-О11- Журнал-ордер №11 за кредитом рахунків №26,701,704
901,92,93;
Ж-О13-Журнал-ордер №13 за кредитом рахунків №10,11,12,42;
Ж-О16 - Журнал-ордер №16 за кредитом рахунка №15 “Капітальні інвестиції.
2.4. Інвентаризація виробничих запасів
Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 № 69.
Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб.
При інвентаризації запасів усі вони повинні бути перераховані, переміряні, переважені і занесені до форми М-21 «Інвентаризаційний опис».
Запаси, що є в дорозі, відвантажені, але не оплачені у строк покупцями, та інші запаси, що є на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), відображаються в окремому «Інвентаризаційному описі» на підставі документів, що підтверджують здавання цих запасів на відповідальне зберігання або їх відвантаження покупцям.
Після закінчення інвентаризації «Інвентаризаційний опис» підписують усі члени комісії
Крім того, «Інвентаризаційний опис» підписує матеріально відповідальна особа, підтверджуючи, що всі запаси, перераховані в інвентаризаційному описі, комісією перевірені і в його присутності прийняті на відповідальне зберігання.
Після того як форму М-21 підпишуть всі члени комісії і матеріально відповідальна особа, вона передається в бухгалтерію для звірки з даними бухгалтерського обліку і складання «Звіряльної відомості».
«Звіряльна відомість» використовується для відображення результатів інвентаризації запасів, за якими виявлено відхилення від облікових даних. У ній зазначається кількість і сума надлишків і недостач за кожним найменуванням, видом запасу окремо. Відтак здійснюється регулювання надлишків і недостач за рахунок додаткових записів в обліку (наприклад, виправлення помилкових записів), закриття пересортиці (взаємний залік надлишків і недостач внаслідок пересортиці є допустимим тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки і недостачі були утворені в один і той же період, що перевіряється, і однією і тією ж особою, яку перевіряють). І лише після цього виводиться остаточна недостача або надлишки в кількісному і сумарному вираженні.
«Звіряльну відомість» складає в одному примірнику і підписує бухгалтер підприємства. Вона зберігається у бухгалтерії. З підсумками «Звіряльної відомості» під розписку ознайомлюється матеріально відповідальна особа.
Затверджені результати інвентаризації відбиваються у бухгалтерському обліку СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше, ніж за грудень звітного року
Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. У бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають в такому порядку.
Надлишки виробничих запасів зараховують в доход операційної діяльності записом:
Д-т рах.20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) К-т рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Вартість недостачі виробничих запасів списується з кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Недостачі і втрати від псування цінностей з вини матеріально відповідальних осіб відносяться на їх рахунок записом:
Д-т рах.375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо на час виявлення недостачі виробничих запасів конкретні винуватці не встановлені, то вартість такої недостачі відображається на забалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості в доход звітного періоду записом:
Д-т рах.375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Розмір збитку по недостачі і псуванню матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню винними особами. визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, і Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 (із змінами, внесеними відповідно з Постановами КМУ від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).
Згідно з зазначеним Порядком розмір збитків від розкрадання, псування, недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50% від їх балансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексу інфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою:
рз = [(Бв-А) . Іінф + ПДВ + Аз] • К, (2.1)
де рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А – сума нарахованої амортизації; Іінф - індекс інфляції; ПДВ - податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.
У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей, визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підлягає відшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих зонтків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостачі і псування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання суми збитку Із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».
Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псування цінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».
При регулюванні
інвентаризаційних
різниць взаємний
залік залишків
і недостач
запасів, що
виникають
внаслідок
пересортиці,
може бути допущений
як виняток,
якщо пересортиця
виникла у однієї
і тієї самої
матеріально
відповідальної
особи, за один
і той же період
і з матеріальними
цінностями
одного і того
самого найменування
(якщо цінності
мають схожість
за зовнішнім
виглядом або
упаковані в
однакову тару
- при відпуску
її без розпаковки
тари). Проте
різниця у вартості
недостач і
залишків при
більшій вартості
недостач цінностей
списується
на рахунок
осіб, що допустили
пересортицю,
і з них стягується.
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.
Для забезпечення обліку виробничих запасів на належному рівні в ТОВ «Агрофірма «Прилуччина» дотримуються наступних вимог:
збереження матеріалів здійснюється в складських приміщеннях, пристосованих до визначених їхніх видів;
прийом і відпускк цінностей вимірюються, для чого склад забезпечений ваговими приладами;
з працівниками складу укладено договори про матеріальну відповідальність.
РОЗДІЛ 3. Аналіз виробничих запасів на підприємстві СТОВ «А/ф «Прилуччина»
3.1. Завдання та джерела аналізу виробничих запасів
Важливий фактор розвитку та інтенсифікації виробництва — стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, а також їхнє раціональне використання. З переходом до ринку докорінно змінюється система постачання підприємствам сировини і матеріалів, комплектуючих виробів, енергоносіїв. Суттєво розширюється зона вибору контрагентів сировинного ринку, актуальнішою стає проблема раціонального використання матеріальних ресурсів.
Головна мета аналізу виробничих запасів підприємства - визначити забезпеченість підприємства різними видами матеріальних ресурсів з погляду конкурентоспроможності його діяльності, пошуку резервів раціонального використання і зниження матеріаломісткості продукції. У внутрігосподарському аналізі суттєво зростає значення оцінки нормативної бази матеріальних витрат.
Для того щоб визначити, наскільки підприємство забезпечене матеріальними ресурсами, потрібно:
вивчити порядок розрахунку й обгрунтованості договорів на поставку матеріальних запасів, умови поставок;
визначити характер виробничих матеріальних запасів і зміну їх структури;
перевірити обґрунтованість норм виробничих запасів і потребу в матеріальних ресурсах;
виявити можливості зниження виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах;
накреслити заходи щодо зниження понаднормативних і зайвих запасів матеріалів.
Досліджуючи питання аналізу виробничих запасів, доцільно розглянути існуючі підходи до виділення етапів цього процесу в науковій літературі.
І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар відокремлюють шість основних етапів аналізу запасів:
аналіз загального обсягу запасів та їх відповідності потребам виробництва;
аналіз запасів у днях середньодобового споживання; аналіз обіговості виробничіх запасів;
аналіз факторів, що впливають на обсяг та структуру запасів;
аналіз фінансування запасів та аналіз ефективності управління запасами. [49, с.54]
М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток, М.Г. Чумаченко та інші виділяють такі етапи аналізу запасів: аналіз обгрунтованості та ефективності формування портфеля договорів на поставку матеріальних ресурсів; аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів; аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів. [17; с.405-426]
С.Б. Баронгольц, Г.М. Тація вказують такі основні напрямки аналізу виробничих запасів, як аналіз виконання плану постачання матеріалів, аналіз стану матеріалів та аналіз використання матеріалів. [53, с. 107]
К.Д. Науменко, досліджуючи аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств, виділяє лише два основних етапи аналізу запасів, зокрема, аналіз забезпечення запасами матеріальних ресурсів та виявлення основних напрямків економії матеріальних ресурсів. [29, с. 211-216]
На наш погляд, доцільним є розмежування етапів аналізу виробничих запасів відповідно до сфер господарського ланцюгу, а саме:
матеріально-технічного постачання (аналіз забезпечення підприємства матеріалами для безперервної роботи),
виробництва (аналіз ефективності використання виробничих ресурсів),
збуту (аналіз непотрібних матеріалів), до того ж на відміну від таких авторів, як І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар, вважаємо, що аналіз ефективності управління запасами має проводитись не заключним етапом, а бути складовою частиною усіх попередньо вказаних етапів.
3.2. Аналіз виробничих запасів на підприємстві
Необхідною умовою виконання виробничої програми СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є повне і своєчасне забезпечення матеріальними ресурсами високої якості. При аналізі потрібно порівняти потребу в матеріальних ресурсах по кожному їх виду з фактичною наявністю, визначити своєчасність поставки та використання. Зіставлення здійснюють як у натуральному, так і у вартісному виразі. Крім того, аналізують ефективність споживання ресурсів, вплив матеріаломісткості продукції на її собівартість та кінцеві фінансові результати. При цьому необхідно враховувати, що сільськогосподарське виробництво відрізняється від промислового рядом особливостей щодо використання матеріальних ресурсів.
По-перше, вони повинні надійти у виробництво в суворо встановлені технологічним процесом строки та в певній кількості.
По-друге, в більшості галузей сільськогосподарського виробництва технологічний процес не можна припинити, тому втрати від несвоєчасного забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами не відшкодовуються.
По-третє, надлишкове або недостатнє, а також несвоєчасне надходження у виробничий процес окремих видів матеріальних ресурсів (наприклад, посівного матеріалу, палива, мінеральних добрив) може не тільки знизити якість продукції, а й зумовити значне її недоодержання.
По-четверте, ефективність використання матеріальних ресурсів значною мірою пов'язана із земельними ресурсами.
На підставі наведених особливостей потрібно аналізувати забезпеченість СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» матеріальними ресурсами й ефективність їх використання.
Джерелами аналізу є виробничо-фінансові та комерційні завдання, договори поставок, квартальні й річні звіти, дані аналітичного обліку.
При, складанні виробничо-фінансового завдання визначають потребу в матеріальних ресурсах. Наприклад, у насінні і садивному матеріалі потребу визначають множенням норми висіву на 1га на посівну площу і до одержаної кількості додають 10-15% загальної потреби як страховий фонд. Потребу в кормах розраховують множенням норми витрати кормів по видах на одну голову худоби з початку року до нового врожаю на поголів'я тварин з урахуванням страхового запасу тощо.
Оскільки безперервність виробничого процесу можна забезпечити при різному запасі матеріальних ресурсів, то доцільно мати мінімально необхідний їх запас. Визначення мінімальних запасів матеріальних ресурсів для забезпечення нормального ритму виробничого процесу здійснюють за допомогою встановлених нормативів.
Забезпеченість СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» матеріальними ресурсами визначають вставленням їх наявності на певну дату з діючими нормативами. При цьому встановлюють їх склад і структуру. Результати даних аналізу наведено у таблиці 3.1.
Аналіз даних таблиці 3.1 показує, що потреба у виробничих запасах матеріальних ресурсів становить 27,5 тис. грн. при наявних 42,1 тис. грн. Фактична наявність запасів значно перевищує нормативи по всіх видах виробничих запасів: по посівним матеріалам має місце 190% забезпеченість, по кормам і підстилці – на 154%, а по паливно-мастильним матеріалам – на 233%.
Таке перевищення зумовлене не потребами зростання обсягу виробництва, а понаднормативними залишками на початку року, що негативно впливатиме на фінансовий стан підприємства.
Таблиця 3.1
Забезпеченість матеріальними ресурсами СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» станом на 1 січня 2007 року
| Виробничі запаси | Норматив | Фактична наявність | Відхилення ,(±) | |||
| тис.грн. | % по підсумку | тис.грн. | % по підсумку | тис.грн. | % по підсумку | |
| Посівний матеріал | 2 | 7,3 | 3,8 | 9,0 | 1,8 | 1,8 |
| Мінеральні добрива | 1,3 | 4,7 | 2,2 | 5,2 | 0,9 | 0,5 |
| Засоби захисту рослин | 0 | 0,0 | 1,8 | 4,3 | 1,8 | 4,3 |
| Корми і підстилка | 9,8 | 35,6 | 15,1 | 35,9 | 5,3 | 0,2 |
| Медикаменти і засоби дизінфекції | 2,5 | 9,1 | 3,2 | 7,6 | 0,7 | -1,5 |
| Посадковий матеріал | 1,7 | 6,2 | 1,9 | 4,5 | 0,2 | -1,7 |
| Паливно-мастильні матеріали | 1,8 | 6,5 | 4,2 | 10,0 | 2,4 | 3,4 |
| Будівельні матеріали | 2,2 | 8,0 | 3 | 7,1 | 0,8 | -0,9 |
| Запасні частини | 3,2 | 11,6 | 3,4 | 8,1 | 0,2 | -3,6 |
| Допоміжні матеріали | 3 | 10,9 | 3,5 | 8,3 | 0,5 | -2,6 |
| Всього: | 27,5 | 100,0 | 42,1 | 100,0 | 14,6 | 0,0 |
Проте, незначне перевищення нормативу виробничих запасів по посівному матеріалу, кормам і нафтопродуктам не можна вважати негативним фактором, оскільки в міру зростання цін, підприємство матиме страхові запаси.
Недоліки в постачанні, зменшення обсягів нафтопродуктів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати виробничих запасів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільному матеріальному постачанні. Важливою умовою безперебійної роботи СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття. В процесі аналізу перевіримо забезпеченість потреби в завозі запасів договорами на їх поставку і фактичне їх виконання.
З таблиці 3.2 видно, що план потреби в запасах в основному не забезпечений договорами на поставку, що спричиняє ризик господарської діяльності.
Коефіцієнт забезпечення по плану:
Кзабпл. = (276605 + 756600) / 1019390 = 1,014 або 101,4%
Фактично ж план поставки виконано