Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Виробництво зерна, його економічна ефективність

Виробництво зерна, його економічна ефективність

BGCOLOR="#ffffff">2004 2005

2005р.

в % до 2003 р.

Сільськогосподарські угіддя, га 1526 1526 1526 100,0 В т.ч. рілля 1187 1187 1187 100,0 Всього працівників, зайнятих в сільському господарстві, чол.. 125 120 120 96,0 в т. ч. зайнятих у рослинництві 40 38 32 80,0 Основні виробничі фонди, тис. грн. на 1 га с.- г. угідь 4,3 4,2 4,2 97,7 на 1 середньорічного працівника 52,9 53,7 53,3 100,8

Аналізуючи дані таблиці 1, можна зробити такі висновки. Розмір сільськогосподарських угідь господарства не змінився: в 2003 р. він становив 1526 га і в 2005 р. - 1526 га.

В структурі сільськогосподарських угідь господарства переважну частку займає рілля, площа якої також не змінилася протягом досліджуваного періоду. Частка ріллі в сільськогосподарських угіддях перевищує 77%, що свідчить про інтенсивне використання сільськогосподарських угідь в СТОВ «Щербашенське». Водночас це зумовлює потребу в запровадженні низки відповідних заходів щодо запобігання водній та вітровій ерозії.

Щодо середньорічної чисельності працівників, зайнятих в сільському господарстві, то вона за аналізований період дещо змінилася, а саме: в 2003 р. – 125 чол., в 2004 р. – 120 чол., в 2005 р. – 120 чоловік. Загальне зменшення чисельності працівників, зайнятих в сільському господарстві за період з 2003р. по 2005 р. склало 5 чоловік, або 4 %. Проте кількість працівників, зайнятих в рослинництві скоротилася на 20 %. Той факт, що чисельність працівників за аналізований період зменшилася не є позитивним. Слід також зазначити, що серед працівників, зайнятих в сільському господарстві, переважають ті, що зайняті в тваринництві.

Аналіз забезпеченості господарства основними виробничими фондами свідчить про те, що стан матеріально-технічної бази підприємства порівняно стабільний. Спостерігається деяке зниження рівня забезпеченості господарства основними виробничими фондами. Так, фондозабезпеченість СТОВ «Щербашенське» знизилась з 4,3 тис. грн. на 1 га с.-г. угідь в 2003 р. до 4,2 тис. грн. в 2005 р., або на 2,3 %. Фондоозброєність праці за аналізований період зросла з 52,9 тис. грн. на одного середньорічного працівника до 53,3 тис. грн. на одного середньорічного працівника, або на 0,8 %. Наведені дані свідчать в цілому про порівняну стабільність забезпеченості СТОВ «Щербашенське» виробничими ресурсами протягом аналізованого періоду.

Якщо виробництво певного виду продукції рослинництва на підприємстві розвивається на інтенсивній основі, то збільшення виробництва даної продукції забезпечується підвищенням врожайності даної культури. Проте підприємство планує посівні площі, їх структуру, виходячи з економічної оцінки сільськогосподарських культур. Якщо певна культура дає більший прибуток підприємству, ніж інші, тоді доцільно збільшувати посівні площі даної культури. В поєднанні із заходами по підвищенню врожайності, це дасть значне збільшення валового збору.

Розглянемо структуру посівних площ в СТОВ «Щербашенське» та її зміну за період з 2003 по 2005 роки за даними наступної таблиці.

Таблиця 2

Структура посівних площ СТОВ «Щербашенське»

Культура 2003 р. 2004 р. 2005 р.

га % га % га %
Зернові і зернобобові, в т. ч. 980 82,6 965 81,3 1018 85,7
озимі зернові 500 42,1 300 25,3 320 27,0
ярі зернові 320 27 538 45,3 468 39,4
кукурудза на зерно 60 5,1 27 2,3 80 6,7
зернобобові 100 8,4 100 8,4 150 12,6
Цукрові буряки 115 9,7 145 12,2 110 9,3
Картопля 2 0,2 1 0,1 1 0,1
Кормові коренеплоди і баштанні кормові 50 4,2 25 2,1 20 1,7
Однорічні трави 40 3,3 51 4,3 38 3,2
Всього посівів 1187 100,0 1187 100,0 1187 100,0

Розглянувши дані таблиці 2, можна зробити такі висновки. Розміри посівних площ в 2005 р., порівняно з 2003 р., не змінилися. При цьому площа посіву зернових культур збільшилась на 38 га, або на 3,7 %. Найбільших змін в 2005 р., порівняно з 2003 р., зазнала посівна площа озимих зернових, яка зменшилась на 180 га ( на 36 %). Площа посіву ярих зернових на кінець періоду становила 468 га, тоді як на його початок - 320, тобто, вона збільшилась на 148га, або на 46,3 %. Посівна площа зернобобових культур зросла на 50 га, або на 50 %.

Посівна площа цукрових буряків в господарстві в 2005 р. дещо змінилась, порівняно з 2003 р., а саме: у 2003 році вона складала 115 га, а у 2005 р. – 110га, тобто зменшилась на 5 га, або на 4,4 %. Протягом звітного періоду зменшилась площа посіву картоплі з 2 га у 2003 р. до 1 га у 2005 р., або на 50 %.

Значно зменшилась посівна площа кормових коренеплодів та баштанних кормових культур: з 50 до 20 га, або на 60 %. Площа посіву однорічних трав протягом звітного періоду зменшилась з 40 до 38 га, або на 5 %. Проте, в 2004р. вона була більшою і становила 51га.

Отже, СТОВ за досліджуваний період розширило посіви зернових та зернобобових і в той же час значно зменшило посівні площі під озимими зерновими.

Проаналізуємо структурні зміни посівних площ господарства. В структурі посівних площ СТОВ «Щербашенське» на 2005 р. серед зернових культур найбільшу питому вагу займали ярі зернові, як і в 2004 р., а у 2003 р. їх частка становила 27 %, тоді як озимих зернових – 42,1 %. В структурі посівних площ цукрові буряки займали біля 10 %. Частка картоплі в структурі посівів СТОВ становила 0,1 %.

При плануванні посівних площ та їх структури враховують, що вона повинна задовольняти його потреби господарства в товарній продукції, забезпечувати кормами тваринництво, сприяти підвищенню ефективності рослинництва, відповідати особливостям ґрунту та забезпеченості трудовими ресурсами і технікою. Необхідно підбирати такі культури, щоб отримати з 1 га максимум продукції при мінімальних затратах праці і коштів на її одиницю.

Виробництво різних видів продукції здійснюється в різних галузях народного господарства і це є виразом суспільного поділу праці. Він має велике економічне значення в розвитку продуктивних сил суспільства. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва є формою суспільного поділу праці.

Суть спеціалізації сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, регіонах. Економічне значення спеціалізації полягає в тому, що для підвищення продуктивності праці потрібна спеціалізація виробництва певного продукту.

Спеціалізація аграрного підприємства визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. В структурі грошових надходжень відображається економічне значення різних галузей. За економічним значенням галузі сільськогосподарського виробництва поділяються на головні, додаткові і підсобні. Головні галузі в структурі грошових надходжень від реалізації продукції повинні становити понад 20 %. Вони визначають спеціалізацію підприємства. Додаткові галузі займають меншу частку в структурі грошових надходжень. Підсобні галузі створюються для виробничого обслуговування головних і додаткових галузей.

Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації продукції в СТОВ «Щербашенське» за період з 2003р. по 2005 р. та визначимо його спеціалізацію за допомогою даних наступної таблиці.

З даних таблиці 3 можна зробити висновок, що СТОВ є спеціалізованим господарством, головні його галузі – виробництво зерна і молочно-м'ясне скотарство. Протягом аналізованого періоду частка виручки від реалізації зерна зросла на 105 %, а від реалізації продукції скотарства – на 78,9 %. За аналізований період в структурі грошових надходжень від реалізації продукції також відбулися такі зміни: частка виручки від реалізації зерна дещо підвищилася, а саме з 47,4 до 54,5 %, від реалізації продукції скотарства також зросла з 30,5 до 38,4 % за рахунок значного зростання частки виручки від реалізації молока, а частка виручки від реалізації продукції свинарства знизилась з 5 до 1 %. Загалом розмір виручки від реалізації продукції рослинництва і тваринництва в 2005 р. значно зріс, порівняно з 2003 р.: з 1514тис. грн. до 2695 тис грн., або ж на 78 %.

Для того, щоб мати загальне уявлення про ефективність виробничої діяльності підприємства, визначимо показники виробництва валової продукції, прибуток, рівень рентабельності та норму прибутку в господарстві за досліджуваний період.

Таблиця 3.

Структура грошових надходжень від реалізації продукції в СТОВ «Щербашенське»

Продукція 2003 р. 2005 р. 2005 р. в% до 2003р.

тис. грн.. % тис. грн. %
Зерно 717 47,4 1470 54,5 205,0
Цукрові буряки 213 14,1 308 11,4 144,6
Інша продукція рослинництва 5 0,3 9 0,4 180,0
Разом по рослинництву 935 61,7 1787 66,3 191,1
Продукція скотарства 493 32,6 882 32,7 178,9
в т. ч., молоко 263 17,4 570 21,2 216,7
яловичина 230 15,2 312 11,6 135,7
Продукція свинарства 81 5,4 23 0,9 28,4
Інша продукція тваринництва 5 0,3 3 0,1 60,0
Разом по тваринництву 579 38,3 908 33,7 156,8
Разом по тваринництву і рослинництву 1514 100,0 2695 100,0 178,0

Дані таблиці 4 свідчать, що виробництво валової продукції в порівнянних цінах на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилось з 1008 грн. в 2003 р. до 1938 грн. в 2005 р., або на 92,3 %. При цьому також зросла продуктивність праці, адже вартість валової продукції, виробленої на одного середньорічного працівника збільшилась з 12306 до 24644 грн., або на 100,3 %.

Щодо прибутку, то його розмір також зріс. В 2003 р. з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь він становив 233,7 грн., а в 2005 р. – 393,5 грн. З розрахунку на 1-го середньорічного працівника його розмір відповідно складав 1924,7 грн. та 4006,5 грн.


Таблиця 4.

Динаміка основних показників виробничої діяльності СТОВ «Щербашенське»

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р. в % до 2003 р.
Вартість валової продукції ( в порівнянних цінах), грн.: на 1 га сільськогосподарських угідь 1800,0 1945,0 1938,0 192,3
на 1-го середньорічного працівника 12306,0 17103,0 24644,0 200,3
Прибуток, грн.: на 1 га сільськогосподарських угідь 233,7 302,3 393,5 168,0
на 1-го середньорічного працівника 1924,7 2848,5 4006,5 208,0
Рівень рентабельності, % 35,0 40,0 24,0 х
Норма прибутку, % 0,6 1,8 2,6 х

Рівень рентабельності в господарстві за аналізований період знизився з 35 до 24 %, а норма прибутку зросла з 0,6 до 2,6 %. Такі тенденції в зміні основних показників виробничої діяльності є, безумовно, негативними, свідчать про зниження рентабельності діяльності підприємства. Проте, слід взяти до уваги той факт, що для забезпечення розширеного відтворення господарство повинно досягти оптимального рівня рентабельності, який становить 40-60 % і оптимальної норми прибутку 15-20 %.


2.3 Динаміка розвитку виробництва зерна


Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку сільського господарства, всіх його галузей. Рівень розвитку виробництва зерна - це один з найважливіших показників розвитку економіки країни, який має безпосередній вплив на підвищення матеріального добробуту населення. Зерно необхідне і використовується в багатьох напрямках: це цінний і незамінний продукт харчування, основа продовольчого фонду країни; зерно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, воно є важливим джерелом виробництва молока, м'яса, яєць та іншої продукції тваринництва; зернове господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості ( борошномельна, спиртова та ін. ); зерно необхідне для створення і поповнення державних запасів та резервів і є важливим експортним продуктом.

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками: динаміка посівних площ та їх структура;динаміка урожайності зернових;зміна валового збору зерна.

Розглянемо динаміку розвитку зерновиробництва в СТОВ «Щербашенське» за досліджуваний період.

Аналіз даних таблиці 5 свідчить, що за період з 2003 р. по 2005 р. в галузі виробництва зерна відбулися такі зміни: площа посіву збільшилася з 980 га до 1018 га, або на 3,9 %. Щодо урожайності, то вона зросла на 11,6 ц/га, або на 39,3 % . При цьому слід відзначити, що урожайність зернових культур в господарстві у досліджувані роки була значно вищою, ніж в середньому по Україні. Відповідно зріс валовий збір зерна із 27256 ц до 42880 ц, або на 20,6 %. Обсяги реалізації зерна за період, що досліджується також зросли: відповідно з 15263 ц до 25728 ц, або на 68,6 %. Отже, ми можемо зробити висновок, що досліджувана галузь розвивалася на основі підвищення продуктивності і валового виробництва зерна.


Таблиця 5.

Динаміка розвитку виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське»

Показник 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р. в % до 2003 р.
Площа посіву, га 980 965 1018 103,9
Урожайність, ц/га 29,5 35,0 41,1 139,3
Валовий збір, ц 27256 33875 42880 157,3
Реалізовано зерна, ц 15263 20664 25728 168,6

На динаміку виробництва зерна впливає багато факторів. Усі вони діють комплексно, в діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємозалежності. Використання високопродуктивних районованих сортів і гібридів, внесення добрив в оптимальних, науково обґрунтованих дозах, застосування комплексної механізації виробничих процесів, використання високоякісних засобів захисту рослин - всі ці фактори зумовлюють підвищення урожайності культур, особливо в комплексі, отже зумовлюють збільшення валового збору зернових культур. Проаналізуємо вплив основних факторів на зміну обсягів виробництва зерна, звівши необхідні дані в таблиці 6.

Проаналізувавши дані таблиці 6 слід зазначити, що валовий збір зернових культур в 2005 році збільшився на 15624 ц, або на 57,3 %. Дана зміна валового збору відбулася за рахунок зміни основних факторів, які впливають на обсяг виробництва – площі посіву та урожайності. При цьому за рахунок зміни площі посіву валовий збір підвищився на 2775 ц, або на 10,1 %, а за рахунок підвищення урожайності зріс на 12849 ц, або на 47,2 %. Отже, основним фактором збільшення виробництва зерна було і залишається підвищення урожайності зернових культур в господарстві.


Таблиця 6.

Динаміка впливу основних факторів на зміну обсягів виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське»

Показники 2003 р. 2005 р. Відхилення (+,-)
Площа посіву, га 980 1018 38
Урожайність, ц/га 29,5 41,1 11,6
Валовий збір, ц 27256 42880 15624
Валовий збір зерна при площі 2005 р. і урожайності 2003 р., ц

30031


2775

12849

Зміна обсягу валового збору за рахунок, ц

- площі посіву

- урожайності




2.4 Економічна ефективність виробництва зерна


Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів і визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Економічна ефективність виробництва зерна - це одержання максимальної його кількості з одного гектару площі посіву при найменших затратах праці і коштів на 1 ц зерна. В умовах розвитку суспільства корінним завданням є піднесення сільськогосподарського виробництва, підвищення продуктивності праці та ефективного використання трудових ресурсів. Високі темпи підвищення продуктивності праці - важлива умова вирішення багатьох економічних і соціальних проблем і насамперед ефективності сільськогосподарського виробництва, зростання оплати праці і доходів працівників господарства. При цьому весь приріст продукції сільського господарства повинен бути одержаний за рахунок підвищення продуктивності праці без додаткового залучення робочої сили.

Підвищення продуктивності праці - основне джерело розширеного відтворення і нагромадження. Багатство країни і можливість постійного розширення процесу його відтворення залежить не від тривалості додаткової праці, а від її продуктивності.

Виробництво сільськогосподарської продукції вимагає живої і уречевленої праці. Тому підвищення продуктивності праці відбувається за рахунок скорочення затрат як живої, так і уречевленої праці, необхідної для виробництва одиниці продукції.

Досягнутий рівень і темпи підвищення продуктивності праці є важливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, джерелом зростання реальних доходів і добробуту населення. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві створює необхідні умови для забезпечення ефективності агропромислового комплексу країни.

Продуктивність праці - це здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції, за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік).

Продуктивність праці розраховується, як співвідношення виробленої продукції до затрат праці, що вимірюються в людино-годинах або середньорічних працівниках. Обсяг валової продукції, який припадає на одну людино-годину ( погодинна продуктивність праці ) і на одного середньорічного працівника ( річна продуктивність праці ). У сільському господарстві широко застосовують також зворотний показник продуктивності - трудомісткість виробництва одиниці продукції, який характеризує затрати робочого часу на одиницю продукції. Зниження трудомісткості свідчить про підвищення продуктивності праці.

Розглянемо динаміку продуктивності праці на виробництві зерна СТОВ «Щербашенське» протягом періоду з 2003 р. по 2005 р.


Таблиця 7.

Динаміка продуктивності праці при виробництві зерна в СТОВ «Щербашенське»

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р.

2005 р,

у % до

2003 р.

Прямі затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год. 0,80 0,38 0,45 56,3
Вироблено зерна:



на 1 люд.-год., кг 125,0 265,8 224,0 179,2
на 1-го середньорічного працівника, ц 2250,0 4774,4 4032,0 179,2

Дані таблиці 7 свідчать, що за досліджуваний період прямі затрати праці на 1 ц зерна знизилися з 0,80 люд.-год. до 0,45 люд.-год., або на 43,8 %. Виробництво зерна на 1 люд.-год. відповідно збільшилося з 125,0 до 224,0 кг, або майже вдвічі, а на 1-го середньорічного працівника відповідно з 2250,0 до 4032,0 ц, або на 79,2 %. Отже, ми можемо сказати, що продуктивність праці при виробництві зерна протягом аналізованого періоду підвищилась а, беручи до уваги те, що кількість працівників в господарстві за останні 3 роки зменшилась, зазначимо, що трудові ресурси в зерновиробництві використовуються ефективно.

Важливе місце серед показників економічної ефективності виробництва належить собівартості зерна, від рівня якої залежить рентабельність виробництва та прибуток господарства. Собівартість зерна залежить від загальної суми витрат на його виробництво і реалізацію та обсягів виробництва зерна. Тому затрати на виробництво 1 ц зерна можуть бути знижені, якщо зменшити суму виробництва при незмінному валовому виході зерна, або коли вихід зерна зростатиме більшою мірою, ніж затрати на його виробництво. У всіх випадках вирішальне значення має підвищення врожайності зернових культур.

На собівартість всієї сільськогосподарської продукції в цілому та зерна зокрема впливає комплекс взаємопов'язаних природноекономічних умов виробництва: родючість ґрунтів; рівень спеціалізації, концентрації та агропромислової інтеграції; ступінь забезпеченості господарства виробничими ресурсами та їх використання; ціни на засоби виробництва і тарифи на послуги, продуктивність праці та рівень її оплати; якість виробленої продукції; організаційно - економічний рівень у господарстві.

Розглянемо як змінювалась виробнича собівартість 1 ц зерна в господарстві за досліджуваний період.

Аналізуючи дані таблиці 8 слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду виробнича собівартість 1 ц зерна знизилась на 3,5 %, в тому числі собівартість 1 ц зерна пшениці озимої зменшилась з 29,50 грн. до 17,75 грн., або на 39 %. Водночас собівартість 1 ц зерна кукурудзи підвищилась з 21,78 грн. до 22,12 грн., або на 1,6 %. В цілому дані тенденції щодо собівартості зерна є позитивними і добре впливають на економічну ефективність виробництві зерна в СТОВ «Щербашенське».


Таблиця 8.

Динаміка собівартості 1 ц зерна в СТОВ «Щербашенське», грн.

Продукція 2003 р. 2004 р. 2005 р.

2005 р.

у % до

2003 р.

Зерно, всього 23,52 19,22 22,70 96,5
Пшениця озима 29,50 17,63 17,75 61,0
Кукурудза на зерно 21,78 22,43 22,12 101,6

На собівартість 1 ц зерна впливають такі фактори, як витрати виробництва на 1 га посіву та урожайність зернових культур. При цьому між собівартістю та першим фактором прямо - пропорційна залежність, тобто, зі збільшенням витрат виробництва на 1 га підвищується собівартість 1 ц. зерна. Вплив другого фактору - обернений: чим вища урожайність зернових тим нижча собівартість 1 ц. зерна і навпаки. Розглянемо, як впливали зазначені фактори на формування собівартості зерна в СТОВ «Щербашенське» протягом досліджуваного періоду.

Провівши аналіз даних таблиці 9, можна зробити такі висновки. Зниження собівартості 1 ц зерна за досліджуваний період було досить незначним і становило всього 0,82 грн. При цьому за рахунок збільшення витрат виробництва собівартість 1 ц зерна зросла на 17,05 грн., або на 72,8 %. Проте підвищення урожайності зернових культур на 6,1 ц/га призвело до зниження собівартості 1 ц зерна на 17,87 грн., або на 76,3 %. Внаслідок дії цих факторів собівартість 1 ц зерна зменшилась на 3,5 %.


Таблиця 9.

Собівартість 1 ц зерна і фактори, які її формують

Показник 2003 р. 2005 р. Відхилення
Витрати виробництва на 1 га посіву, грн. 931 1420 489
Урожайність, ц/га 29,5 41,1 11,6
Собівартість 1 ц зерна, грн. 23,52 22,70 -0,82
Собівартість 1 ц зерна при витратах 2005р. і врожайності 2003 р., грн. 48,14
Зміна собівартості 1 ц зерна за рахунок, грн.:

витрат виробництва
24,26
урожайності
-25,44

Зростання витрат виробництва, а отже, й собівартості продукції, було зумовлене підвищенням цін на основні і оборотні засоби виробництва: машини, пальне, будівельні матеріали, добрива, насіння, а також зниження продуктивності праці, порушення режиму економії. Зниження собівартості на кінець аналізованого періоду було досягнуто за рахунок значного підвищення урожайності, що, в свою чергу стало можливим внаслідок застосування високоврожайних сортів, проведення всіх агротехнічних заходів в оптимальні строки, механізації всіх виробничих процесів. Але відомо, що на урожайність сільськогосподарських культур значний вплив мають природно - кліматичні умови, якщо вони будуть несприятливими і в господарстві не буде вжито відповідних заходів, щоб згладити цей вплив, урожайність може значно знизитись. В будь-якому випадку слід шукати раціональні шляхи зниження собівартості зерна і продукції рослинництва в цілому. Для цього слід розглянути структуру виробничих витрат рослинництва в СТОВ «Щербашенське».

Таблиця 10.

Динаміка структури виробничих витрат у рослинництві в СТОВ «Щербашенське», %

Елементи витрат 2003 р. 2004 р. 2005 р.
Витрати на оплату праці 12,2 10,4 8,3
Відрахування на соціальні заходи 0,3 0,2 0,1
Матеріальні витрати, в т. ч. 68,0 70,5 71,7
насіння і посадковий матеріал 17,3 18,6 21,7
добрива 19,9 24,4 21,5
нафтопродукти 14,2 15,2 14,5
електроенергія 2,3 1,2 0,9
запасні частини, матеріали для ремонту 11,5 9,3 11,3
роботи і послуги 2,8 1,6 1,8
Амортизація основних засобів 10,6 9,6 9,4
Інші витрати 8,9 9,5 10,5
Всього витрат 100 100 100

Дані таблиці 10 свідчать, що структура виробничих витрат в рослинництві за аналізований період дещо змінилась. Так, частка витрат на оплату праці протягом досліджуваних років зменшувалась і становила: в 2003 р. - 12,2 %, в 2004 р. - 10,4 %, в 2005 р. - 8,3 %. Відповідно зменшились відрахування на соціальні заходи з 0,3 % до 0,1 %. Це негативно впливає на матеріальну зацікавленість працівників. Переважну частку у витратах на виробництво продукції рослинництва займають матеріальні витрати, при чому найбільшу питому вагу в структурі виробничих витрат займають витрати на насіння і посадковий матеріал та на добрива і дещо меншу - на паливо-мастильні матеріали. При цьому частка витрат на насіння і посадковий матеріал за аналізований період зросла з 17,3 до 21,7 %, що свідчить про те, що підприємство використовує високоврожайні сорти та гібриди сільськогосподарських культур. Частка витрати на добрива в структурі виробничих витрат займали 19,9 %, а в 2005 р. їх частка зросла до 21.5 %. Отже, в підприємстві при вирощуванні сільськогосподарських культур добривам в системі агротехнічних заходів надається велике значення. Все це зумовлює значне зростання урожайності зернових культур протягом досліджуваного періоду.

Частка витрат на нафтопродукти за період з 2003 р.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: