Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту

Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту

на овочі, що відповідає вимогам регулювання ринку в перехідний період і потребам захисту вітчизняного товаровиробника.

Сінченко В.М. [29] висвітлює проблеми економічної ефективності виробництва овочів і пропонує, перш за все, поглиблювати приватизаційні процеси. Адже приватизація проводилась не заради роздержавлення шляхом реформування державних підприємств у приватні, а для того, щоб ефективно використати і розпорядитися цією власністю, залучити інвестиції, випускати конкурентоспроможну продукцію, залучати працівників до технологічного процесу, своєчасно розраховуватись з державою.

Критичний стан галузі спричинили насамперед загальна економічна криза в країні, безсистемний перехід до нерегульованого ринку, масова приватизація овочевої промисловості. Державні органи втратили вплив на економічні процеси у овочевому виробництві, значно послабили контроль за ринком овочів. Водночас мала місце необґрунтована цінова політика в овочевій та суміжних галузях. Все це привело до збільшення собівартості овочів та зниження їх конкурентоспроможності, чим і скористались інші країни.

Ярчук М.М. також підтримує думку багатьох вчених, що одним з ефективніших шляхів технічного переоснащення і на цій основі забезпечення підвищення ефективності овочевої промисловості є створення спільних овочепереробних підприємств із залученням іноземних інвестицій [42] .

На сьогодні, всі проблеми, пов’язані з виробництвом овочів, не можуть бути розв’язані ізольовано, в рамках окремої галузі. Найвагоміші резерви підвищення ефективності виробництва можуть бути реалізовані на міжгосподарській основі.

Тільки оптимальне поєднання промислового і сільськогосподарського виробництва може забезпечити більш раціональне використання сировини, підвищення продуктивності праці, зниження капіталомісткості виробництва, і зростання його віддачі. Тому, В.Г. Поплавький, [25], запропонував на економічній основі об’єднати інтереси та зусилля товаро- і овочевиробників, постачальників матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів, сільськогосподарської та переробної техніки, банків і трейдерів, які працюють на ринку.

Поплавський В.Г. також поставив питання про структурну перебудову машинобудування, щоб техніка була дешевою, надійною і високопродуктивною.

Довганчик Г.В. [11], запропонував використовувати наявні виробничі потужності, а також розширити і зміцнити зв’язки між виробником і переробними підприємствами, в інтенсифікації виробництва сировини і збільшення на цій основі поставок на переробку а також зниження собівартості.

В даний час збільшення витрат на виробництво овочів, їх переробку відповідним чином позначилось на собівартості овочів та рентабельності їх виробництва.

Тому, успішне вирішення проблеми щодо зниження собівартості переробки овочів приведе до підвищення економічної ефективності переробки, а зменшення собівартості виробництва – до підвищення економічної ефективності виробництва овочів відкритого ґрунту.

2. Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту

2.1. Організаційно–економічна характеристика господарства


Землі, орендовані виробничим кооперативом “Переможець” у Запорізькій області для виробництва сільськогосподарської продукції, знаходяться в Якимівському районі. По існуючому районуванню ці землі відносяться до південного Степу України. Майже вся територія землекористування цих господарств порізана балками і являють собою хвилясту рівнину, складену зі схилів різної експозиції.

Пануючим типом ґрунтів є непромивні, із глибоким (більш 10 м) заляганні ґрунтових вод. Наслідком такого водяного режиму є наявність водорозчинних солей, а також вимивання гіпсу на глибину 3-4 м.

За даними Запорізької зональної агрохімічної лабораторії територія орендованих земель представлена типовими, середньопотужними малогумусними чорноземами. Основні запаси вологи в цих чорноземах формуються в осінньо-зимовий, ранневе-весняний період.

Кількість гумусу невелике й у шарі 0-20 див варіює в межах 4,5 - 5,5%, на глибині 30-40 див складає 3,5%, а на глибині 50 див - 2,0 - 2,5%. Ґрунти характеризуються як слабко забезпечені азотом. Розподіл атмосферних опадів у цій зоні як по кількості, так і по періодах вегетації рослин, нерівномірне, у зв'язку з чим продуктивність олійних рослин, що в основному вирощуються в підприємстві, у більшій мері залежить від нагромадження і правильного використання ґрунтової вологи.

Клімат півдня Степу помірно-континентальний – тривалість безморозного періоду в середньому 160 - 185 днів. Сума ефективних температур за цей період складає 3000 - 31000 С, що цілком достатньо для оброблення олійних культур. Середня температура січня - 40 С, середня температура липня + 230 С, середньорічна кількість опадів 400 мм із коливанням по роках від 500 - 600 мм у найбільш сприятливі роки і до 200 мм у посушливі роки.

Переважними вітрами узимку є північно-східні, улітку південно-східні, сягаючі 30 м/сек. Такі посушливі-суховійні явища викликають посуху і курні бури. Зима - коротка, малосніжна. Дуже часто морозні дні змінюються глибокими відлигами при вторгненні арктичних мас повітря.

Весна настає рано, часто супроводжується суховіями, що приводить до швидкої втрати ґрунтом вологи.

Літо жарке і посушливе, продовжується близько 5 місяців. У цей період року утримується малохмарна погода з високими денними температурами повітря і низкою відносною вологістю. Перевага має погода з частими сухими і сильними вітрами, що приводять до ерозійних процесів. Максимум посушливих днів спостерігається в липні - серпні.

Осінь посушлива і тільки наприкінці її настає непогода, виражене опадами у виді тумана. Температура вище 00 С утримується до другої декади листопада.

Такі погодні умови періодів вегетації рослин негативно впливають на ріст і розвиток олійних культур.

На території центральної садиби с. Переможне розміщенні: ферма свинотоварний комплекс на 5000 голів свиней, товарно-молочна ферма на - 900 голів корів і телиць, гараж на 62 автомобілі, тракторна бригада №1 - 35 тракторів, 9 зернових комбайнів, ремонтна майстерня сільськогосподарської техніки, столярна майстерня, млин, олійня кормоцех, міні консервний завод, хлібопекарня, м'ясокомбінат, цегельний завод, тік, контора агрокооперативу, будинок культури на 300 місць, дитячий садок, магазин, середня школа, склад мінеральних добрив і отрутохімікатів.

Спеціалізація – це одна з форм суспільного розподілу праці в сільському господарстві. Вона зумовлена виробництвом сільськогосподарської продукції в різних природних зонах і районах за різними грунтово - кліматичними і економічними умовами. Суть спеціалізації полягає в тому, що господарство відповідно до грунтово-кліматичних і економічних умов організовує виробництво одного чи двох видів продукції рослинництва чи тваринництва, розвиваючи разом з цим допоміжні галузі, які не заважають розвитку основних, а навпаки пристосовуються до них.

Основою визначення спеціалізації господарства є структура товарної продукції. Головні галузі визначаються за питомою вагою в виручці від реалізації (табл.2.1).

Таблиця 2.1.

Обсяг і структура товарної продукції СВК "Переможець" Якимівського району Запорізької області.

Види продукції Роки за 3 роки

2001 2002 2003

тис грн. тис. грн. тис. грн. тис. грн. %
Зернові і зернобобові-всього 541 1968 1595 4104 48,1
в т. ч. пшениця

356


1169


510


2035


24,0

ячмінь 5 169 34 208 2,0
горох 6 48 149 203 2,0
соняшник 758 421 483 1662 19,0
овочі 19 16 36 71 1,0
баштанні культури 64 34 57 155 2,0
плоди зерняткові, кісточкові 100 З0 24 154 1,9
інша продукція рослинництва 9 1 3 13 0,1
Всього по рослинництву 1491 2470 2198 6153 72,0
ВРХ (жива вага) 1 53 435,7 489,7 6,0
свині 75 89 424,4 588,4 7,0
молоко 438 298 558,7 1294,7 15,0
Всього по тваринництву 514 440 1418,8 2372,8 28,0
Всього по господарству 2005 2910 3616,8 8531,8 100

З даних таблиці 2.1. видно, що СВК "Переможець" має зерно - соняшниковий напрямок з розвиненим тваринництвом. В період нестабільного стану не лише в сільському господарстві, а й економіці країни в цілому – товарна продукція рослинництва займала провідне місце в структурі товарної продукції, а саме – її частка за три останніх роки становила 72,0%, проте слід відмітити, що за останні роки товарна продукція тваринництва мала тенденцію до збільшення. Так, в 2003 році в порівнянні з 2001 роком частка товарної продукції рослинництва зросла на 707 тис. грн., в той же час товарна продукція тваринництва має тенденцію до росту, так, лише в 2003 році в порівнянні з 2001 роком вона зросла в грошовому виразі на 904,8 тис. грн. що свідчить про покращення справ в галузі тваринництва за останній період. Це свідчить про впровадження нових сортів, внесення більшої кількості добрив, вчасному захисті рослин, в тваринництві це покращення кормової бази, і підвищення ціни на продукцію рослинництва і тваринництва.

Допоміжним показником для аналізу спеціалізації є коефіцієнт зосередженого товарного виробництва (спеціалізації). Якщо врахувати, що коефіцієнт від 0,25 до 0,35 вказує на низький, 0,36-0,48 - середній і 0,49–0,61 – високий рівень спеціалізації, то за даними таблиці 2.1. підприємство є середньо спеціалізоване. Скорочення товарної продукції в господарстві спричинено значним зменшенням виробництва продукції галузі тваринництва втратою міжгосподарських і інтеграційних зв'язків, економічною кризою ринку що диктує широке використання бартерних операцій з різними товаровиробниками і покупцями продукції.

Результативність підприємства у значній мірі залежить від рівня використання всіх видів ресурсів, які задіяні в виробничому процесі. Наявність трудових, матеріальних, фінансових, земельних ресурсів і рівень їх використання – визначальні фактори, без яких практично неможливо здійснювати сільськогосподарське виробництво.

В сільському господарстві земля є основним головним засобом виробництва, тому результати виробництва залежать як від кількості і якості обробленої землі, так і від кількості і кваліфікації виконаних робіт.

Земля – один з найважливіших основних засобів, незалежна основа сільськогосподарського виробництва. Раціональне використання, підвищення родючості є необхідною умовою зростання виробництва сільськогосподарської продукції і рентабельності виробництва, зміцнення економіки господарства.

За СВК "Переможець" закріплено земельний масив загальною площею 3344,1 га. Структура земельних угідь відображена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Склад та структура земельних угідь в СВК "Переможець" Якимівського району Запорізької області

Види угідь 2001 2002 2003

Га % га % га %

Загальна земельна площа

всього с. - г. угідь з них рілля

сінокоси

пасовища

ліс

ставки і водоймища

інші землі

3564

3245

2826

45

46

123

46

121

100

91,0

79.2

4,6

7,2

3,7

1,6

3,7

2916,1

2776,1

2454,1

112

210

140

100

95,2

84.2

3.8

7,2

4,8

3344.1

3281.6

2919.7

154.8

217

62.5

100

98.1

87.2

4.5

6.4

1.9


Як свідчать дані таблиці 2.2, відбулися зміни в землекористуванні за останні три роки. Структура землекористування свідчить про високий ступень розораності. Коливання земельних площ, зумовлене розпаюванням землі. Площі лісу і ставків були відданні в розпорядження Сільської ради, тому вони були винесені із складу земельних угідь. Ріст ріллі відбувся за рахунок оренди землі в населення, площі сінокосів і пасовищ були збільшені з метою покращення кормової бази. В 2001 році проведено розпаювання землі після одержання акту на роздержавлення землі. Членам СВК, пенсіонерам і працюючим СВК, які числилися членами СВК на 1 жовтня 1996 року, вручено під розписку сертифікати на право на земельну частку (пай) – розміром 2,22 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить – 22350 грн.

Трудові ресурси відіграють не менш важливе значення у виробничому процесі. На них покладено роль головного виконавця процесу створення матеріальних благ. Тут на перше місце виступають показники наявності і структури трудових ресурсів, оскільки сільськогосподарське виробництво в більшості випадків не обмежується лише основним виробництвом. Для оцінки забезпеченості господарства трудовими ресурсами скористаємося показниками таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Забезпеченість трудовими ресурсами та ефективність їх використання.

Групи працівників 2001 2002 2003

Чол. % Чол. % Чол. %

Середньорічна кількість працівників господарств з них зайнятих:

в рослинництві

в тваринництві

в тому числі

керівники

спеціалісти


458

230

228

17

58


100

50,2

49,8

3,7

12,6


418

272

146

16

56


100

65,1

34,9

3,8

13,3


382

250

132

16

56


100

65,4

34,6

4,2

14,6


Аналіз таблиці 2.3. свідчить про нестабільність чисельності працюючих по господарству, в тому числі і по галузям сільського господарства. Більша частина працюючих зайнята в рослинництві - близько 65,4%. Значне зниження чисельності працівників тваринницької галузі в 2003 році було викликане скороченням чисельності поголів’я тварин в господарстві. Зменшення середньорічної кількості працівників господарства відбулося в зв'язку з переходом їх у підсобне виробництво. Збільшення працівників галузі рослинництва відбулося за рахунок вивільнення працівників галузі тваринництва. В цілому, очікується ріст чисельності працівників галузі тваринництва відповідно до росту ефективності цієї галузі на перспективу.

В процесі виробництва сільськогосподарської продукції приймають участь засоби виробництва - засоби і предмети праці, які в вартісній формі складають виробничі фонди. Результати виробництва в значній мірі визначаються рівнем забезпеченості господарства виробничими засобами. Успішне виконання плану виробництва залежить від фондозабезпеченості господарства, яка показує суму виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення на 100 га сільськогосподарських угідь. Проаналізуємо основні показники наявності і ефективності використання основних та оборотних фондів (табл.2.4).

З даних таблиці 1.4. видно що фондозабезпечення в 2003 році порівняно з 2001 роком зменшилось на 51,78 тис. грн. Як видно, найбільшу питому вагу мають виробничі основні фонди, які становлять близько 92% від загальної кількості виробничих фондів сільськогосподарського призначення. З розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в господарстві в 2003 році виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення 732,9 тис. грн., а оборотних 65,0 тис. грн.

Основні фонди господарства є матеріальною базою розвитку виробництва, підвищення добробуту і культурного рівня працівників господарства. Основними показниками економічної ефективності використання фондів є фондовіддача і фондоємкість.

Таблиця 2.4.

Забезпечення основними і оборотними фондами та показники ефективності їх використання.


2001 2002 2003 2003 рік в% до 2001 року

Середньорічна вартість, тис грн.

а) виробничі основні фонди б) оборотні засоби в) всього фондів Площа сільськогосподарських угідь, га.

Середньорічна чисельність працюючих, чол.

Показники ефективності використання фондів:

а) фондоємкість, грн.

б) фондовіддача, грн.

в) норма прибутку,%

Фондозабезпеченість, тис. грн.

Фондоозброєність, тис. грн.


25463

2767

28230

3245

458

10,08

0,10

0,25

784,68

55,59


28289

2876

31165

2776,1

418

11,69

0,08

1,37

1019,02

67,67


24051,3

2134

26174,7

3281,6

382

7,33

0,13

2,56

732,9

62,96


94

77

93

101

83

73

130

2,31

93

113


Другим показником, який характеризує забезпеченість господарства фондами є фондооснащеність. Фондозабезпеченість господарства впливає на фондооснащеність господарства, працю робітників. Під фондооснащеність розуміють вартість засобів праці, що припадає на середньорічного працюючого господарства. Фондооснащеність в господарстві зростає в 2000 році в порівнянні з 2000 роком на 6,91 тис. грн.

Фондовіддача в 2003 році порівняно і 2001 роком зросла на 0,03 грн. Якщо розглянути фондоємність, то за даними таблиці 4 видно, що вона зменшилася на 2,75 грн. в 2003 році порівняно з 2001 роком. Фондоємність це обернений показник фондовіддачі, який показує скільки основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валової продукції.

Наступним показником, який характеризує рівень та ефективність використання основних фондів є норма прибутку.

Норма прибутку в 2003 році порівняно з 2001 роком збільшилась на 2,31%, це свідчить про збільшення виробництва продукції рослинництва, а особливо тваринництва: продуктивності праці, зменшення собівартості продукції тощо.

Основним напрямком підвищення рівня ефективності ведення сільського господарства повинна бути інтенсифікація виробництва продукції господарства підвищення його ефективності. Розглянемо основні показники інтенсивності і ефективності інтенсифікації (табл.2.5).

Дані таблиці 2.5. свідчать, що урожайність зернових культур, овочів в 2003 році порівняно з 2001 роком збільшилось відповідно на 4,6 і 160,7 ц/га за рахунок нових сортів, мінеральних добрив, захисту рослин, а надій на 1 голову, середній приріст живої ваги ВРХ, середній приріст живої ваги свиней зріс відповідно на 103,1%, 101,4%, 110,3% за рахунок покращення кормової бази. Показники економічної ефективності галузі рослинництва кращі ніж галузі тваринництва. Галузь тваринництва впродовж досліджуваного періоду є збитковою за рахунок високої собівартості, а це безумовно впливає на величину отриманого прибутку.

Галузь тваринництва впродовж досліджуваного періоду є збитковою за рахунок високої собівартості, а це безумовно впливає на величину отриманого прибутку по результатам господарської діяльності. Галузь рослинництва по результатам господарської діяльності в продовж останніх трьох років є прибутковою. Так, прибутковість рослинництва по результатах господарської діяльності в 2002 році становила - 39,9%, а в тваринництві було одержано - 11,2% збитку.

Таблиця 2.5.

Основні показники інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації в СВК "Переможець"

Показники 2001 2002 2003 2003 у% до 2001 року

І. Економічна ефективність ін -

тенсифікації рослинництва:

Урожайність зернових

культур, ц/га

Урожайність овочевих

культур, ц/га

Виробництво валової продук -

ції рослинництва:

на 100 га ріллі, тис. грн.

на 1 середньорічного

працівника, тис. грн.

Одержано прибутку в рослин -

ництві на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.

Рівень рентабельності,%

2. Економічна ефективність ін -

тенсифікації тваринництва

Продуктивність худоби:

надій на 1 голову, кг

середній приріст живої ваги

ВРХ, г.

середній приріст живої ваги

свиней, г.

Виробництво валової продук -

ції тваринництва:

на 100 га сільськогосподарсь -

ких угідь, тис. грн.

на 1 середньорічного

працівника, тис. грн.

Одержано прибутку

на 100 га сільськогосподарсь -

ких угідь, тис. грн.

Рівень рентабельності,%


35,6

375,6

58,4

7,2

7,3

19,1

4072

700

340

35,3

5,0

-3,7

-20,1


38,5

289,4

78,6

7,1

12,5

26,7

4032

680

320

26,4

5,0

-11,9

-40,6


40,2

251,0

80,1

9,36

27,2

39,9

4200

710

375

28,6

7,12

-5,5

-11,2


4,6

66,8

137,1

130

372,6

20,8

103,1

101,4

110,3

81,0

142,4

-1,8

-8,9


Важливе значення для діяльності підприємства має його ефективність. Розглянемо основні показники економічної ефективності за останні три роки Таблиця 2.6.

Основні показники економічної ефективності ведення сільського господарства в СВК „Переможець”

Основні показники економічної ефективності 2001 2002 2003 2003 у% до 2001

Валова продукція сільського господарства в співставних цінах 2000 року, тис. грн.

Валовий дохід, тис грн.

Собівартість реалізованої продукції

Прибуток (+), збиток (-), тис. грн.

Рівень рентабельності,%

Вироблено на 100 га відповідних угідь,

ц:

зернових

овочевих

молока

живої ваги ВРХ

живої ваги свиней


2799

893

3913

62

1,68

1580,6

3789,6

396,2

67,3

46,2


2664

1205

4302

419

9,7

1835,7

3861,0

457,5

73,5

49,7


3280

777,7

4183,6

616,5

14,7

2083,5

3009,1

393,8

64,0

39,6


117,2

87,0

106,9

994,3

87,5

131,8

79,4

99,4

95,1

85,7


Дані таблиці 2.6. свідчать про підвищення обсягів виробництва продукції сільського господарства. Так, в 2003 році проти 2001 року виробництво валової продукції в співставних цінах 2000 року збільшилась на 481 тис. грн., прибуток зріс на 554,5 тис. грн. за рахунок зростання ціни на продукцію, валовий доход знизився на 115,3 тис. грн. за рахунок збитків одержаних в тваринництві.

По інших натуральних показниках спостерігається така ситуація збільшився обсяг виробництва зернових на 100 га сільськогосподарських угідь на 502,9 ц, а обсяг виробництва овочів зменшився на 780,6 ц. В тваринництві обсяг виробництва на 100 га відповідних угідь молока, живої ваги ВРХ і свиней зменшилось відповідно на 2,4, 3,3, 6,6 ц. Це свідчить про зниження продуктивності тварин в господарстві.

2.2. Аналіз обсягів виробництва та факторів, що на нього впливають.


Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції є одним з основних показників, що характеризує діяльність сільськогосподарського підприємства. Від обсягу виробництва продукції залежить обсяг реалізації продукції, ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині.

Обсяг виробництва впливає на рівень собівартості продукції, прибуток і рівень рентабельності, а також на фінансовий стан підприємства, на формування фінансово-ресурсного потенціалу та на створення умов відтворення основних, оборотних засобів.

Аналіз обсягу виробництва овочів доцільно починати з вивчення динаміки по культурі і по рослинництву в цілому. Аналіз виробництва продукції необхідно проводити по господарству з метою визначення внутрішніх резервів збільшення виробництва даної продукції рослинництва.

Відомо, що обсяг виробництва овочів залежить від розміру посівних площ і урожайності. Із збільшенням розміру посівних площ, зміною їх структури і з ростом урожайності може бути збільшення валового збору. Якщо ж спостерігається зменшення площі, або погіршилась структура і знизилась урожайність, то відбувається зменшення валового збору даної продукції.

Отже, ми бачимо (табл.2.7), що абсолютний приріст урожайності становить (-86,2) ц/га в 2002 році і на 124,6 ц/га зменшилась урожайність в 2003 році, в порівнянні з 2002 роком урожайність зменшилась на 38,4 ц/га. Абсолютне значення 1% приросту показує що урожайність змінюється в тенденції до зменшення.

Таблиця 2.7.

Аналіз динаміки урожайності овочів відкритого ґрунту.

Роки Урожайність, ц/га Абсолютний приріст, ц/га Темп зростання,% Темп приросту,% Абсолютне значення 1% приросту, ц/га

ц. баз. лан. баз. лан. баз. лан.
1 2 3 4 5 6 7 8 9

2001

2002

2003

375,6

289,4

251,0

–

-86,2

-124,6

–

-86,2

-38,4

100

77,1

66,8

100

77,1

86,7

–

-22,9

-33,2

–

-22,9

-13,3

–

3,75

2,89


Обсяги виробництва продукції значною мірою залежать і від структури посівів. Структура посівів – надзвичайно рухомий фактор у виробництві продукції. Як правило, вона не лишається постійною, а міняється і вдосконалюється відповідно до планів виробництва і реалізації продукції, спеціалізації господарства, а також від кліматичних умов.

Дуже часто посівна площа не міняється, а змінюється її структура, що приводить до зміни валового збору. Чим більша доля високоврожайних культур в загальній посівній площі, тим вище валовий збір, більший валовий прибуток підприємства.

На зміну валового збору може впливати ряд інших причин, що пов’язані з загибеллю посівів. Загибель посівів може бути по об’єктивних і суб’єктивних причинах. Аналізуючи повинен конкретно вияснити ряд суб’єктивних причин.

Розмір і структура посівних площ залежать від спеціалізації господарства, від кон’юнктури ринку, від наявності земельних, трудових, матеріальних ресурсів (і їх співвідношення), економічної ефективності вирощування культури.

Урожайність культури залежить від якості землі, кількості внесених добрив, метеорологічних умов року, якості і сорту насіння, способів і строку посівів, збирання врожаю і ін. Всі названі фактори досліджуються послідовно і на основі цього аналізу пояснюється рівень урожайності.

Вплив факторів на зміну валового збору може здійснюватись за допомогою факторного аналізу.

Щоб детально простежити зміну валового збору овочів необхідно знайти фактори, що на нього впливають. Найбільший вплив мають: урожайність і площа посіву.

Дамо аналіз впливу факторів на зміну валового збору овочів в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8.

Аналіз впливу факторів на зміну валового збору овочів

Рік Фактори Валовий збір, ц Відхилення (±), в т. ч.

Площа, га

Урожайність,

ц/га

Факти–чний Умовний Всього За рахунок площі За рахунок урожайності

2001

2002

2003

433

370

350

375,6

289,4

251,0

162634,8

107078

87857

–

138972

101290

–

-55556,8

-19221

–

-23662,8

-5788,0

–

-31894,0

-13433


Зробивши аналіз факторів на зміну валового збору, необхідно сказати, що валовий збір має тенденцію до зниження з кожним роком за рахунок зменшення площі посіву в 2003 і 2002 роках, а також за рахунок урожайності в 2003 році і 2002 році.

Після проведених підрахунків можна провести підрахунок можливих резервів підвищення урожайності і збільшення валового збору.

Частіше всього розрахунки робляться за такими факторами:

недовиконання внесених добрив;

недовиконання за рахунок норми висіву, якості та сорту насіння;

недобір урожаю за рахунок невиконання плану по впровадженню перспективних і високоврожайних сортів;

недобір урожаю за рахунок порушення строків проведення посіву і збирання культури;

Резервом збільшення обсягу виробництва продукції є:

розширення посівних площ; та покращення їх структури;

підвищення урожайності даної культури.

Основним резервом збільшення обсягу виробництва продукції є ріст урожайності сільськогосподарської культури. Він може здійснюватись за рахунок:

додаткового внесення добрив;

підвищення окупності;

впровадження більш урожайних сортів культури;

скорочення витрат продукції при збиранні урожаю, і ін.

Для оцінки динаміки, закономірностей і змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, аналітичне вирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. Аналіз динаміки урожайності овочів розглянуто в додатку 1. Дані та результати одержані при розрахунках свідчать, що урожайність має чітку тенденцію до зменшення. Так, параметр а1 рівняння прямої лінії показує, що середньорічне зменшення урожайності становить 63,3 ц/га. Параметр а2 рівняння параболи другого порядку також показує, що зменшення урожайності з року в рік прискорюється і воно становить 25,24 ц/га.

Порівнюючи дані вирівняного ряду по прямій лінії і параболі другого порядку з фактичним рядом, можна зробити висновок, що рівняння параболи правильніше відображує фактичний ряд динаміки урожайності.

Тому, якщо в динаміці урожайність значними темпами йде до зниження, то валовий збір теж буде зменшуватись.


2.3. Аналіз динаміки і структури собівартості виробництва овочів відкритого ґрунту


Собівартість – важливий показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В цьому показникові відображаються всі сторони господарської діяльності. Від рівня собівартості залежить прибуток, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, а саме: платоспроможність, розміри відрахувань від прибутку, темпи розширеного виробництва, а також рівень цін на сільськогосподарську продукцію.

Основними завданнями аналізу собівартості сільськогосподарської продукції є:

здійснення систематичного контролю за виконанням плану зниження собівартості;

вивчення впливу факторів на зміну рівня собівартості продукції;

об’єктивна оцінка діяльності підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції та розробка заходів, направлених на освоєння виявлених резервів.

Собівартість одиниці продукції рослинництва можна розрахувати по завершені технологічного циклу, що найчастіше буває в кінці року. Рівень собівартості продукції рослинництва залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції і витрат на її виробництво. Тому збільшення виходу продукції і економне, в межах норм і нормативів, витрачення праці, матеріалів і коштів забезпечують зниження собівартості одиниці продукції.

Оцінка виконання плану по собівартості продукції в цілому по підприємству проводиться на основі даних, передбачених планом і фактичними даними, що відображаються в бухгалтерському обліку за звітний і минулий роки.

Фактичні дані по собівартості всієї продукції порівнюються з плановими даними скорегованими на фактичний обсяг продукції. Крім того, загальна сума затрат на виробництво може змінюватись в залежності від структури виробничої продукції, рівня змінних і постійних витрат.

При зміні обсягу виробництва продукції зростають лише змінні витрати (оплата праці, прямі матеріальні витрати, послуги); постійні витрати (амортизація, орендна плата, погодинна оплата працівників і адміністративно-управлінського персоналу) залишаються незмінними на короткий період.

Взаємозв’язок виробництва і собівартості продукції обов’язково враховується при аналізі усього вала продукції і одиниці продукції. Щоб провести факторний аналіз загальної суми витрат, треба мати поділ витрат на змінні.

В цілому собівартість продукції залежить від рівня ресурсоємкості виробництва (трудо–, матеріало–, фондо–, енергоємкості) та зміни цін на використані ресурси в зв’язку з інфляцією.

Якщо затрати на виробництво продукції значно зростають, то необхідно провести аналіз по елементах витрат та встановити вплив технічного прогресу на структуру затрат.

Якщо доля оплати праці зменшилася, а доля амортизації збільшилася, то це може свідчити про зростання технічного рівня підприємства і про підвищення продуктивності праці. Питома вага оплати праці знижується в тому випадку, якщо зростає доля кормів, насіння та інших видів ресурсів.

В аналізі важливим показником ефективності виробництва є узагальнюючий показник собівартості продукції – затрати на 1грн. валової продукції. Цей показник дуже універсальний і наглядно показує зв’язок між собівартістю і прибутком. Визначається він як відношення загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до повної вартості виробленої валової продукції в діючих цінах.

На рівень даного показника мають вплив як об’єктивні, так і суб’єктивні, зовнішні і внутрішні фактори. Одні впливають негативно, інші – позитивно. Тому правильна оцінка собівартості може бути дана при конкретному вивченні факторів.

При аналізі собівартості обов’язково вказують її вплив на формування прибутку в залежності від собівартості продукції.

Аналіз собівартості овочів, починається з вивчення їх рівня динаміки, при цьому розраховуються базисні і ланцюгові темпи росту і будуються графіки.

Для вивчення рівня динаміки собівартості овочів використовують метод аналітичного вирівнювання. При використанні цього методу проводиться попередній аналіз інтенсивності зміни собівартості в динаміці, а також використовується графічний метод для вибору рівня тренду. Графік трендів наведено в додатку (3).

Ми побачили в додатку 2, що наша собівартість збільшується. Об’єктивною причиною росту собівартості є ріст цін, пов’язаний з інфляцією на промислову продукцію (техніку, запчастини, добрива). Другою причиною є вищі темпи росту оплати праці в порівнянні з темпами росту продуктивності праці. Велику роль в підвищенні собівартості відіграють суб’єктивні причини. При одному й тому ж рівні і темпах росту цін на промислову продукцію величина собівартості в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: