Xreferat.com » Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту » Виробничі запаси - облік та аналіз

Виробничі запаси - облік та аналіз

VALIGN=TOP>Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності. Методи оцінки запасів; балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансова (облікова) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації. Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів. Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яка визначається як дохід певного періоду; обставини або події, що спричинили сторнування списання запасів, переданих як застава для гарантії зобов’язань.



Отже, щоб зберегти об’єктивність оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, вони відображаються в балансі за правилом найнижчої оцінки – у вітчизняному обліку і за чистою вартістю реалізації – в європейських країнах.

Значним внеском до розвитку уявлень про товарно-виробничі запаси є праці провідних вчених України, Росії та інших.

Серед них праці д.е.н., професора В.К.Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхом удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт та послуг.

Авторами проведений економіко-правовий аналіз нормативно правового регулювання і спеціалізованої літератури з обліку виробничих запасів.


Таблиця 1.5 Економіко-правовий огляд спеціалізованої літератури з аналізу та обліку виробничих запасів.

Ном

3/П

Джерело Характеристика

Використання в роботі


1 2 3
1

Івахненко В.М.
Курс економічного аналізу
Навч. посіб.
5-те вид., випр. і доп. Рекомендовано МОН / Івахненко В.М. — К., 2006. — 261 с., тв. пал.

У навчальному посібнику розкривається методика економічного аналізу з урахуванням нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності. Посібник устатковано комплексом завдань для самостійної роботи студентів, необхідними для аналізу економічних процесів вихідними даними, таблицями, графіками, схемами тощо. Для перевірки знань та аналітичних навичок студентів наводяться завдання для контрольних робіт і опитування. Посібник відповідає програмі курсу “Економічний аналіз” для вищих навчальних закладів. Четверте видання виправлене і доповнене. В третьому розділі дипломної роботи



2

«Бухгалтерія. Виробничі запаси: бухгалтерський і податковий облік» збірник систематизованог законодавства, Видавництво «Бліц - Інформ» Київ, грудень 2006, 210 с., укр..


Представлений перелік нормативних актів та інших документів, які регламентують правові, податкові та бухгалтерські правила поведінки з виробничими запасами на всіх етапах їх руху.Не менш цінною є аналітична частина збірника. В неї ввійшли статті ведучих спеціалістів в області податкового і бухгалтерського обліку. Спектр висвітлених питань самий широкий:В збірнику представлені матеріали, пов’язані з особливостями оформлення і обліку операцій тарою, запасними частинами та ін., а також нормування запасів і управління їх оборотністю.Більшість статтей супроводжуються наглядними прикладами, в яких в доступній формі показано правила документування і обліку операцій із запасами В дипломній роботі п.п2.1, 2.2, 2.4
3 «Податки та бухгалтерський облік.Облік типових операцій (придбання запасів)», тематичний випуск, інформаційно – аналітична газета № 88 (959), видавничий будинок «Фактор», Київ, 02.11.2006, 48 с. В цьому тематичному випуску багато корисної інформації, пов’язаної з придбанням запасів: передоплата і купівля товару на умовах товарного кредиту, загальні принципи обліку надходження запасів, купівля через підзвітну особу, отримання запасів за бартером, безоплатне отримання, придбання запасів за імпортом, придбання МШП, придбання МНМА, придбання окремих видів запасів, бланки суворої звітності, придбання тари– бухгалтерський та податковий облік
4 «Податки та бухгалтерський облік.Операції з тарою», тематичний випуск, інформаційно – аналітична газета № 38 (909), видавничий будинок «Фактор», Київ, 11.05.2006, 48 с. В тематичному випуску розглянуто маса актуальних питань, пов’язаних з обліком тари: види тари та її облік, оподаткування операцій з тарою (ПДВ, податок на прибуток та єдиний податок), тара в роздріб (ПДВ особливості та відображення в РРО), зворотна тара.А також наведено перелік нормативних та первинних документів, пов’язаних з обліком тари
5 «Все про бухгалтерсий облік.Супертаблиця. Частина 2. Настільна книга бухгалтера», тематичний випуск, газета № 74, видавництво ТОВ «Редакція газети «Все про бухгалтерський облік», Київ, 01.08.2006, 95 с.

В цьому випуску дуже детально розглянуто і висвітлено тему виробничих запасів, а саме: облік податкової малоцінки (вибуття, переоцінка, амортизація), надходження запасів, придбання ПММ, переоцінка та вибуття запасів, облік розрахунків з підзвітними особами.

В кожному розділі наведено ряд прикладів, пов’язаних з цією темою. А також багато уваги присвячено документальному оформленню.


6 «Основи економічного аналізу», навчальний посібник, В.М. Мельничук, видавництво «Кондор», Київ, 2003 рік, 128 с В навчальному посібнику автор приділяє велику увагу економічному аналізу у всіх аспектах господарської діяльності, зокрема аналізу виробничих запасів. Проводить аналіз матеріально – технічного постачання та стану запасів, аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз виробництва та реалізації продукції, складу та асортименту продукції, якості та ритмічності виробництва.
7

Гадзевич О.І «Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств.» Навчальний посібник. Київ: Кондор,  2004, 180 с

В цьому навчальному посібнику досліджено предмет, метод, технічні прийоми і джерела економічного аналізу. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів і їх вплив на обсяг випуску продукції

Вінниця: ВНТУ. 2007. - 191 с.

підвищення аналітичної підготовки студентів і спеціалістів.
Для студентів, аспірантів, слухачів, які набувають другу економічну освіту зі спеціальності "Менеджмент організації", центрів перенавчання та підвищення кваліфікації працівників підприємств, організацій.



Отже, з цього підпункту можна зробити висновок, що тема виробничих запасів є досить актуальною темою для написання дисертацій, авторефератів. Існує багато тематичних випусків, навчальних посібників. А ще, тема виробничих запасів є досить обширною, адже на кожному підприємстві, різних напрямків діяльності, є свої виробничі запаси, саме тому в законодавстві України цій темі присвячено стільки уваги.

Розділ II.Бухгалтерський облік виробничих запасів підприємства


2.1 Облік надходження виробничих запасів і розрахунків з

постачальниками.


Існують різні шляхи надходження товарно-матеріальних цінностей на підприємство, зокрема:

•купівля у постачальника;

•в результаті обміну на подібні та неподібні запаси, безоплатне отримання;

•як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства;

•виготовлення власними силами.

Детальніше придбання запасів у постачальників розглянуто на прикладі (Додаток І)..Запаси можуть надходити на підприємство шляхом бартерного обміну на інші матеріальні цінності. Бартерні відносини належать до безгрошових форм розрахунків. У стандарті 9 „Запаси" при розгляді первісної вартості запасів, які надійшли на підприємство різними способами, наводиться визначення вартості запасів, які надійшли внаслідок обміну. Цей стандарт описує формування вартості запасів при двох випадках бартеру запасів — обмін на подібні запаси та обмін на неподібні запаси.

Відповідно до П(С)БО 15 „Дохід" подібними активами вважаються активи, подібні за своїм функціональним призначенням і мають однакову справедливу вартість. Активи, які не підпадають під це визначення, вважаються неподібними.

Класифікація запасів на подібні та неподібні має значення при відображенні в обліку бартерних операцій.

Обмін подібними запасами відбувається тоді, коли активи, які обмі­нюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності (Додаток И). Справедлива вартість обмінюваних подібних запасів має від­повідати одна одній. Здійснюючи бартерну операцію подібними запасами, підприємства повинні узгодити між собою договірну ціну, яка не може бути нижчою від звичайної. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої ціни нараховують податковий кредит і податкове зобов'язання [3]

Підприємство оприбутковує запаси, які надходять в процесі обміну за справедливою або за первинною вартістю запасів, які відпущені. Ці вартості, переважно, не збігаються з ціною, яка вказується в первинних документах постачальника.

Незалежно від того, яка ціна обмінюваних товарів вказується в первинних документах постачальника, вони оприбутковуються так:

Якщо балансова вартість відпущених товарів є меншою за справедливу їх вартість — оприбуткування здійснюється за тією ціною, за якою були відпущені власні запаси;

Якщо балансова вартість відпущених товарів є більшою за справедливу їх вартість — оприбуткування здійснюється за справедливою вартістю.

Отже, як бачимо, оприбутковувати запаси, які надходять в процесі обміну, на підставі супровідних документів постачальника, можна лише у двох варіантах:

1. Якщо балансова вартість запасів двох учасників бартерного процесу збігається, при умові, що обидві ці вартості є меншими від їх справедливої вартості;

2. Якщо балансова вартість запасів одного з учасників бартерного процесу є більшою за їх справедливу, при умові, що балансова вартість запасів іншого учасника бартерного процесу дорівнює їх справедливій вартості.

Звичайно, такі випадки трапляються дуже рідко, тому при оприбуткуванні запасів процесі „подібного" обміну бухгалтерові підприємства потрібно складати довідку-розрахунок довільної форми, якою коригуються суми, зазначені в документах постачальника.

Бартер неподібними запасами досить часто зустрічається при здійсненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає в тому, що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси, щодо яких існує потреба на підприємстві.

Згідно з положеннями П(С)БО 15 „Дохід" сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, які отримані чи підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною на сумувідповідно переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

У цьому виді надходження запасів існує певний нюанс. Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під бартером розуміють проведення розрахунків за товари у будь-якій формі, окрім грошової. Тобто бартерна операція не може передбачати часткову оплату.

Для того, щоб запобігти непорозумінням, які можуть виникнути між бухгалтерським та податковим обліком, цю операцію рекомендується оформляти двома договорами. На справедливу вартість меншої суми запасів можна оформляти бартерний договір. Договір купівлі-продажу оформляється на суму доплати(Додаток К).

Зобов'язання та кредит по податку на додану вартість визначається відповідно до договірної ціни, яка встановлюється на рівні справедливої вартості обмінюваних товарів

Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку інших шляхів надходження запасів показано в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку інших шляхів надходження запасів

Ном 3/П Документ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Сума, грн.





Д-т

К-т


Придбання запасів від підзвітної особои
11

Прибуткова накладна


Оприбутковано запаси, придбан і підзвітною особою за грошові кошти 20 372 200
2 Податкова накладна Відображено суму ПДВ 641 372 300
Надходження запасів з власного виробництва
3

Прибуткова накладна


Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами 20 23 500
Надходження запасів у результаті внеску до статутного капіталу
4 Прибуткова накладна

Оприбутковано виробничі запаси як внесок до

статутного капіталу засновниками підприємства

20 46 250
Безоплатне надходження запасів
5

Прибуткова накладна


Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси 20 719 300
Оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації
6

Прибуткова накладна


Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувались в балансі 20 719 150

Облік запасів ведеться на рахунках другого класу Плану рахунків. За дебетом рахунків відображається збільшення балансової вартості запасів внаслідок їх надходження, за кредитом — зменшення вартості запасів внаслідок їх вибуття або уцінки.

При веденні складського обліку виробничих запасів використовуються типові форми первинного обліку запасів (Додаток Ч) [5]

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається форма М-4 "Прибутковий ордер" в одному примірнику. (Додаток А)

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхні транспортом або транспортом сторонньої організації, оформляється "Товарно - транспортна накладна" (ф. № 1-ТН).

У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7). Акт складається у двох примірниках і підписується членам комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Один примірник акта передається в бухгалтерію, а другий - в юридичний відділ для складання листа-претензії.

Якщо говорити про складський облік, то для правильної організації обліку комірник на кожний номенклатурний номер запасу оформляє "Матеріальний ярлик" (ф. М-16). Це документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів в розрізі їх видів комірник веде окремі документи за ф. М-12 "Картка складського обліку матеріалів". В ній проводяться записи по кожному факту надходження та вибуття запасів.

В кінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів комірником складається (ф. М-14) "Відомість обліку залишків матеріалів на складі"(Додаток Г).

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, складає "Матеріальний звіт" (Додаток Д), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у (ф. М-13) "Реєстр приймання-здавання документів". Всі вони передаються в бухгалтерію.

Організація документообігу на підприємстві організовується таким чином, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та синтетичні реєстри (журнали та відомості). Станом на перше число місяця бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводять залишок по кожному рахунку запасів.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку „Транспортно-заготівельні витрати”, який відкривається в складі рахунка 20 „Виробничі запаси”. На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям.

Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 „Виробничі запаси” (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері, а при спрощеній формі обліку - у «Відомостці обліку розрахунків з постачальниками» (яка за своїм змістом аналогічна журналу-ордеру).

Виробничі запаси можуть надходити на підприємство різними шляхами, що ускладнює їх облік. Також, потрібно чітко розрізняти які запаси подібні між собою, а які ні, коли мова йде про бартер. З наведених прикладів можна детально розібратися в системі обліку надходження виробничих запасів на підприємство.


2.2. Шляхи витрачання виробничих запасів та відображення їх в

обліку.

Є різні шляхи шляхи витрачання виробничих запасів підприємством, зокрема це: використання виробничих запасів для потреб виробництва, для загальновиробничих потреб, для адміністративних потреб, для потреб буту, для потреб невиробничих підрозділів, запаси для виправлення браку, використання виробничих запасів для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством, для виготовлення основних засобів, списання настачі запасів (якщо винні особи не виявлено), передачі матеріалів на переробку.

У процесі господарської діяльності може виникнути ситуація, коли зникає потреба в певних видах матеріальних запасів. В таких випадках підприємства можуть реалізувати ці запаси. Існує певна специфіка реалізації стороннім особам, як юридичним, так і фізичним, виробничих запасів (сировини, напівфабрикатів, палива тощо) для виробничих потреб та товарів для продажу.

Усі операції з вибуття товарно-матеріальних цінностей на складах відображають у картках чи книгах складського обліку (Додаток Б). Книги мають бути пронумеровані, а кількість сторінок у кінці потрібно засвідчити підписами керівника і головного бухгалтера й скріпити печаткою. Книги чи картки складського обліку видають під розписку з відображенням у реєстрі їх видачі. На окремих аркушах книги чи картках вказують дату, порядковий номер картки, шифр матеріалу, його назву, вимірники, ціну; їх підписує головний бухгалтер (бухгалтер з обліку матеріалів). Записи операцій із вибуття матеріалів у книгах чи картках здійснює завскладом (або бухгалтер складу) на основі первинних документів.

Для обліку витрат виробничих запасів у виробництві основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні картки (ф. № М-8 та № М-9), в яких вказується ліміт видачі даному цеху (бригаді, дільниці) матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) і одержувача (у лімітній картці складу). Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів.

Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів (за дозволом керівника підприємства або уповноваженої ним особи здійснюється за вимогами (ф. № М-10 та № М-11). Щомісяця цехи та інші виробничі підрозділи складають Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, у якому по кожному номенклатурному номеру показуються: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за нормами, економія або перевитрата. Бухгалтерія складає Зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання використаних матеріалів.

Підставою для списання використаних у виробництва матеріалів служить відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.

Для того щоб до собівартості продукції (робіт, послуг) запаси були включені за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), наприкінці місяця визначають і списують суму відхилення від облікових цін, яка відноситься до витрачених у виробництві запасів. З цією метою визначають середній процент відхилення від облікових цін за формулою:


С% = (В+В1) • 100 : (Мз+ Мо),


де: В - сума відхилення від облікових цін, що відноситься до залишку запасів на початок місяця;

В1 - сума відхилення за звітний місяць;

Мз - вартість залишку запасів за обліковими цінами на початок місяця;

Мо - вартість оприбуткованих за обліковими цінами запасів, що надійшли від постачальників протягом місяця.

Запаси можуть бути списані з балансу внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, землетрусів, повеней та ін.). Окрім того, до складу надзвичайних витрат відносять прямі витрати, здійснені підприємством для запобігання цим подіям або (коли вони сталися) для ліквідації їх наслідків. До таких витрат відносять заробітну плату працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, використані матеріали, оплату послуг сторонніх організацій та інші витрати (Додаток М).

Таким чином, списання активу з балансу з відображенням його у складі витрат у Звіті про фінансові результати може здійснюватися у випадку неможливості одержання надалі економічних вигод, пов'язаних з його використанням (Додаток Л).

При передачі запасів як внеску до статутного фонду іншого підприємства підприємством-учасником відображається в обліку здійснення інвестиції. При цьому внесок запасів до статутного фонду іншого підприємства, на відміну від внеску необоротних активів, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість(Додаток Н).

При списанні запасів внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства на суму внеску виписується накладна та податкова накладна. При вибутті виробничих запасів на виробництво та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)БО 9 “Запаси” їх оцінка здійснюється за одним із методів. Бухгалтерські проведення, пов’язані з вибуттям запасів представлені в табл.2.2.

Таблиця 2.2 Основні бухгалтерські проведення, за якими відображається вибуття виробничих запасів

№ п/п Документ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума грн.



Дебет Кредит
1 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для потреб виробництва 23 20 200
2 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для загальновиробничих потреб 91 20 150
3 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для адміністративних потреб 92 20 220
4 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для потреб збуту 93 20 180
5 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для потреб невиробничих підрозділів 949 20 150
6 Видаткова накладна Передано матеріали на переробку 206 20 300
7 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для виправлення браку 24 20 250
8 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством 151 20 345
9 Видаткова накладна Використано виробничі запаси для виготовлення основних засобів 152 20 193
10 Акт на списання Списано настачі запасів (якщо винні особи не виявлено) 947 20 220
11 Податкова накладна Списано суму ПДВ 947 641 376

При списанні товарно-матеріальних цінностей внаслідок надзвичайних подій ПДВ не „сторнується", якщо підприємство має відповідно оформлені документи, що підтверджують ці події.


2.3 Особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних

предметів.


До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Наказом Міністерства статистики України від 22 травня 1996 р. № 145 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" затверджено такі типові форми з обліку оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів:[9]

МШ-1 „Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу

інструментів (пристроїв)";

МШ-2 „Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-3 „Замовлення на ремонт або заточування інструментів

(пристроїв)";

МШ-4 „Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-5 „Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на

придатні";

МІШ-6 „Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних

пристроїв" ;

МШ-7 „Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та

запобіжних пристроїв";

МШ-8 „Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних

предметів".

Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємство оформлюється аналогічно, як надходження інших запасів, тобто прибутковим ордером М-4.

Для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних комірках на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду, застосовується МШП-1 „Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)", яка складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, інший — в цеху.

На підставі МШ-1 вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (ф. М-12) інструментально-роздавальної комірки.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із складу цеху для тривалого користування, використовують „Картку обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" МШ-2. Вона заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети. Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із комірки цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здаванні інструментів комірнику повертається робітникові. Па кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної комірки, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

Переданий інструмент (пристрої) на заточування або ремонт на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку, оформляють „Замовленням на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)" (ф. МШ-3), яке виписується у двох примірниках комірником роздавальної комірки. Перший примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця.

Для оформлення поломки та втрати інструментів (пристроїв) чи інших малоцінних та швидкозношуваних предметів застосовується „Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів" (ф. МШ-4). Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників

У разі поломки, псування та втрати малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а інший скеровується у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета

При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний, про що робиться запис до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми МШ-5, МШ-8).

На тих підприємствах, де вибулі з виробництва предмети обмінюються за рахунок обмінного (оборотного) фонду, складається „Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні" (ф. МШ-5) в одному примірнику. Складання цього акта здійснюється цеховою комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-4). Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу, який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписування вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з ним проводиться списання інструментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних комірках цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних комірках не відображається.

Облік спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, ведеться в Особовій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (ф. МШ-6) в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій картці за формою № МШ-6 в рядку загубленого предмета в розділі „Повернено" робиться запис: „Акт вибуття № __і дата"

При автоматизованій обробці даних обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

При видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами використовується Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (ф. МШ-7). Вона заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один примірник передається де бухгалтерії, інший залишається у комірника цеху (відділу, дільниці)

За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

Форма МШ-8 „Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів" застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх у комору для утилізації. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. МШ-4), Після здавання списаних предметів до комори для утилізації акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії

На різні види малоцінних та швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться на одноіменному рахунку 22

За дебетом рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Слід зауважити, що списують згадані цінності в повному обсязі, не нараховуючи при цьому зносу

Для збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному виразі. При поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунку 71 „Інший операційний дохід".

У процесі господарської діяльності на підприємстві матимуть місце такі:


Таблиця 2.3 Типові господарські проведення по обліку МШП

Ном 3/П Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Документ Зміст господарських операцій Дебет Кредит Сума, грн.
1


Надходження МШП на склад із допоміжного

Виробництва

22
2
Оприбутковано МШП від демонтажу браку

22 24 500

24


500


22

23

200

2
Оприбутковано МШП від демонтажу браку

22 24 500

24


500


3

Надходження МШП зі складу

допоміжного виробництва (для якого

вони є готовою продукцією)

22 26 345
4

Оприбутковано МШП:

- від підзвітних осіб;

- в рахунок погашення раніше

висунутих претензій;
- в рахунок погашення раніше завданого

матеріального збитку.


22


372

374


375


249

367


150

5 Погашення частки заборгованості засновників перед підприємством 22 46 200
6 Додаткові вкладення засновниками, які перевищують встановлений розмір статутного капіталу 22 422 450
7 Надходження МШП, призначених для цільового використання 22 48
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: