Цивільно-правове положення виробничих кооперативів
Відповідно до п. 2 ст.165 Цивільного кодексу член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а частину, що залишилася, - протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу.
Що стосується громадян, що не беруть участь у діяльності кооперативу особистою працею, то при їхньому вступі в члени кооперативу доцільно установити, що первісний пайовий внесок вони вносять у повному обсязі. Інша частина пайового внеску працюючих членів кооперативу повинна бути внесена протягом року після державної реєстрації кооперативу в порядку і терміни, передбачені статутом кооперативу.
Порушення терміну формування пайового фонду через затримки внесення окремими членами кооперативу своїх пайових внесків має для кооперативу, принаймні, два негативних наслідки. По-перше, він не зможе через недостачу засобів почати в повному обсязі свою виробничу діяльність.
По-друге, якщо протягом першого року діяльності кооперативу, вважаючи з дня його державної реєстрації, не буде цілком сформований пайовий фонд, кооператив може бути ліквідований за рішенням суду. Ліквідація кооперативу може бути відвернена лише у випадку, якщо рішенням загальних зборів членів кооперативу особи, вчасно не внесшие пайові внески, будуть з нього виключені.
Це дозволить вважати пайовий фонд цілком сформованим, оскільки при визначенні його розміру буде враховуватися менша кількість членів кооперативу. Якщо, наприклад, спочатку в кооперативі було двадцять членів і пайовий внесок був визначений статутом у розмірі одна тисяча карбованців, то до кінця першого року діяльності кооперативу в пайовий фонд повинне бути внесено двадцять тисяч карбованців. Якщо ж два члени кооперативу будуть з нього виключені через порушення порядку внесення пайових внесків, то розмір пайового фонду повинний складати вже не двадцять, а вісімнадцять тисяч карбованців.
На відміну від інших організацій кооперативи можуть створювати з визначеної частини свого майна неподільний фонд, тобто не підлягаючому розділові між членами , крім випадків, передбачених законом. На неподільне майно не може бути звернене стягнення по особистих боргах члена кооперативу.
Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Пайові внески членів кооперативу та земельні ділянки до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом.
Неподільний фонд звичайно використовується з метою виробничого, науково-технічного й іншого розвитку кооперативу, здійснення їм будівництва (у тому числі житлового для членів і працівників кооперативу), забезпечення безпечних умов праці, рішення соціальних і інших задач, що вимагають капітальних витрат. Частина коштів неподільного фонду кооперативу може скласти його резервний фонд.
Резервний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.
Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. У статуті кооперативу або рішенні загальних зборів його членів можуть бути передбачені й інші фонди, необхідні кооперативові для нормальної виробничої діяльності, а також рішення соціальних і інших задач. До таких фондів можна віднести фонд відшкодування шкоди, заподіяного каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я членові або працівникові кооперативу, а також смертю в зв'язку з виконанням членом кооперативу або працівником своїх трудових обов'язків, фонд, призначений на освітні й інші мети, пенсійний, інші фонди. Отримання прибутку реалізується, основним чином, у формі кооперативних виплат членам кооперативу. Кооперативні виплати – частина доходу виробничого кооперативу, що розподіляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу, якщо інший порядок не встановлений статутом кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу, з урахуванням необхідності формування його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю тощо. Кооперативні виплати включають виплати на паї. Виплати на паї – виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20% доходу, визначеного до розподілу. Кооперативні виплати та виплати на паї до оплати праці не належать.
2.4 Управління виробничим кооперативом
Управління виробничим кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать також правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія кооперативу. Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено спостережну раду кооперативу. Члени ревізійної комісії (ревізор) кооперативу не можуть бути членами його правління (головою кооперативу) чи спостережної ради.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:
затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;
утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;
заслуховування звітів його органів управління і органів контролю;
затвердження порядку розподілу доходу кооперативу;
визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв;
визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;
визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;
затвердження річного звіту і балансу кооперативу;
затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;
прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;
утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;
прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань;
прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Статутом кооперативу до виняткової компетенції зборів можуть бути віднесені й інші питання його діяльності.
Збори також в праві розглядати і приймати рішення по будь-якому питанню утворення і діяльності кооперативу.
У кооперативі проводиться два види зборів. По-перше, кооператив зобов'язаний щорічно проводити, так звані, чергові загальні збори членів кооперативу. Основна мета проведення чергових зборів - твердження річного звіту, рахунка прибутків і збитків, бухгалтерського балансу, висновку ревізійної комісії (ревізора) кооперативу, аудитора, розподіл прибутку і збитків кооперативу. На чергових зборах можуть також розглядатися й інші питання. Чергові збори скликаються правлінням, а якщо його немає - головою кооперативу за власною ініціативою.
Інший вид зборів - позачергові загальні збори членів кооперативу. Проведення таких зборів не зв'язано з якими-небудь визначеними термінами і питаннями порядку денного. Такі збори скликаються правлінням (головою) кооперативу в зв’язку з :
- рішенням наглядацької ради кооперативу;
- вимозі ревізійної комісії (ревізора) кооперативу;
- вимозі не менш чим десяти відсотків загального числа членів кооперативу.
Скликання позачергових зборів за рішенням наглядацької ради, вимозі ревізійної комісії (ревізора) або за вимогою членів кооперативу повинний бути здійснений правлінням (головою) кооперативу протягом двадцяти днів із дня, коли така вимога була заявлена, або з дня надходження рішення наглядацької ради. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
Прийнявши рішення про проведення зборів, правління (голова) кооперативу, інші органи або члени кооперативу, що скликають збори, визначають:
- дату, місце і час проведення збори;
- порядок денний збори;
- порядок повідомлення членам кооперативу про проведення зборів;
- перелік інформації (матеріалів), наданої учасникам зборів перед зборами;
- форму і текст бюлетеня, якщо передбачається таємне голосування.
Одночасно ініціаторами проведення зборів проводиться підготовча робота: організація і розробка проектів документів, що виносяться на збори, підготовка пропозицій по складу секретаріату збори, лічильної комісії, складання тексту і розмноження бюлетенів для голосування і т.п. Що стосується президії зборів, то він, як правило, не обирається, а збори ведуть голова кооперативу, якщо збори скликані їм або правлінням. Якщо ж збори скликані за рішенням наглядацької ради - його веде голова ради.
Не можна залишити без уваги і таке важливе питання - як реєстрація учасників збори. Вона проводиться з двоякою метою:
- підрахувати кількість членів кооперативу, щоб визначити, чи мається кворум, достатній для проведення зборів. Як відомо, збори правомочні приймати рішення, якщо в ньому бере участь більш 50% загального числа членів кооперативу;
- виключити можливість участі в зборах осіб, що не є на день його проведення членами кооперативу.
Прийнявши рішення про скликання зборів, його організатори повинні подбати про те, щоб сповістити про це всім членам кооперативу. Повідомлення про проведення зборів повинне містити:
- дату, час і місце проведення збори;
- питання, включені до порядку денного збори;
-порядок ознайомлення членів кооперативу з інформацією (матеріалами), що підлягає представленню членам кооперативу перед зборами (якщо така інформація маються).
Загальні збори членів кооперативу в праві приймати рішення, якщо на ньому є присутнім більш п'ятдесятьох відсотків загального числа членів кооперативу.
Рішення про перетворення кооперативу в господарське товариство приймається по одноголосному рішенню членів кооперативу. Рішення про виключення члена кооперативу приймається двома третинами голосів присутніх. Кожен член кооперативу незалежно від розміру його паю при прийнятті загальними зборами рішень має один голос.
У кооперативах, у яких збори проводяться порівняно часто (це в основному невеликі по чисельності учасників організації), можливе створення постійне діючих лічильних комісій. До компетенції таких комісій буде віднесена і реєстрація учасників збори, що дозволить проводити неї з більшою відповідальністю і знанням справи.
Комісія створюється в кількості не менш 3-х людина: голова, секретар і члени комісії. Чисельний і персональний склад комісії визначається зборами шляхом відкритого голосування по представленню наглядацької ради або за пропозицією учасників збори. Голова і секретар комісії затверджуються зборами також шляхом відкритого голосування.
До складу лічильної комісії не повинні обиратися члени наглядацької ради, правління, ревізійної комісії (ревізор), голова кооперативу, а також особи, висунуті відповідно до повістки дня збори на ці посади.
Комісія веде облік учасників збори, визначає його кворум. У багатьох організаціях голова комісії повідомляє зборам про те, що кворум мається, після чого приймається рішення про початок роботи збори.
Комісія дає роз'яснення учасникам збори з питань, що виникають у зв'язку з проведенням голосування; забезпечують дотримання порядку ведення голосування, підраховує голосу і підводить підсумки голосування.
Лічильна комісія є робочим органом зборів, що приймають остаточні рішення з питань, віднесеним до її компетенції. Учасники зборів, також як і особи, що ведуть його, зобов'язані приймати до зведення і виконувати рішення комісії.
Відповідно до статті 17 Закону " Про кооперацію" у кооперативі з числом членів більш п'ятдесятьох може бути створений наглядацька рада, що здійснює контроль за діяльністю виконавчих органів кооперативу і вирішує інші питання, віднесені статутом кооперативу до компетенції його наглядацької ради.
Наглядацька рада кооперативу створюється з членів кооперативу. Число членів наглядацької ради і термін їхніх повноважень визначаються загальними зборами членів кооперативу. Наглядацька рада обирає зі свого складу його голови. Член наглядацької ради одночасно не може бути членом правління або головою кооперативу.
Рішення наглядацької ради приймаються на його засіданнях, що скликаються в міру необхідності, але не рідше чим один раз у півроку. Засідання ради скликаються його головою або особою, його що заміняє. Він скликає засідання за власною ініціативою, за вимогою члена (членів) ради, виконавчого органа суспільства - правління або голови кооперативу, ревізійної комісії (ревізора), не менш чим п'яти відсотків загального числа членів кооперативу, його аудитора.
Готує порядок денний засідання голова ради або особа, його що заміняє. У неї в обов'язковому порядку включаються питання, запропоновані органами й особами, за вимогою яких скликається засідання.
Повідомлення про засідання ради направляється кожному його членові в писемній формі. Засідання правомочне в присутності більш половини обраних членів ради.
Рішення на засіданнях ради приймаються простою більшістю голосів присутніх членів ради, за винятком випадків, коли потрібна одноголосність або кваліфікована більшість голосів (указуються ці випадки). При голосуванні з питань, що вимагають одноголосного рішення або кваліфікованої більшості голосів, не враховуються голоси вибулих членів ради.
При голосуванні кожен член ради володіє одним голосом (у випадку рівності голосів може бути передбачене право вирішального голосу голови ради або особи, його що заміщає). Передача права голосу одним членом ради іншому забороняється. Член ради, що проголосував проти прийнятого більшістю членів ради рішення, або що відмовився взяти участь у голосуванні, вправі подати в письмовому виді свою особливу думку для прилучення до протоколу засідання.
Діловодство ради веде його секретар, призначуваний радою. На засіданні ради в обов'язковому порядку ведеться його протокол. У ньому вказуються:
- місце і дата проведення засідання;
- члени ради й інші особи, що є присутнім на засіданні;
- порядок денний засідання;
- питання, поставлені на голосування, і підсумки голосування по них;
- прийняті рішення.
Протокол підписується головуючим і секретарем ради. Протоколи засідання наглядацької ради зберігаються поряд з документами строгої звітності.
У разі потреби, будь-яке засідання ради може бути відкладене на певний строк за згодою всіх присутніх на засіданні членів ради.
Питання, віднесені до виняткової компетенції наглядацької ради, не можуть бути передані на рішення виконавчих органів кооперативу.
Таким чином, до виняткової компетенції наглядацької ради відносяться наступні питання:
1. Здійснення контролю за дотриманням повноважень і фінансово-господарською діяльністю виконавчого органа кооперативу.
2. Твердження внутрішніх нормативних документів кооперативу, що визначають порядок діяльності його виконавчих органів.
3. Здійснення контролю за скликанням виконавчим органом кооперативу загальних зборів членів кооперативу, виконанням рішень, прийнятих зборами. Здійснення контролю за виконанням цим органом рішень наглядацької ради, ревізійної комісії (ревізора) кооперативу, висновків аудиторської фірми (аудитора).
4. Забезпечення прав членів кооперативу. Контроль за дотриманням ними статутних обов'язків.
5. Ухвалення рішення про здійснення кооперативом великих угод і угод, у здійсненні яких мається зацікавленість.
6. Утворення і припинення повноважень виконавчих органів кооперативу, якщо це право за статутом кооперативу передано наглядацькій раді.
7. Представлення інтересів кооперативу в органах державної влади і місцевого самоврядування при рішенні питань, визначених статтею 23 Закону.
8. Представлення інтересів кооперативу в союзах (асоціаціях) кооперативів при рішенні питань, визначених статтею 25 Закону.
9. Твердження порядку денного і ведення загальних зборів членів кооперативу.
10. Винесення на рішення загальних зборів членів кооперативу наступних питань:
- розміщення і придбання кооперативом цінних паперів;
- рекомендації з розмірів виплачуваних членам наглядацької ради, правління, ревізійної комісії (ревізорові) винагород і компенсацій і визначенню розміру оплати послуг аудиторської фірми (аудитора);
- рекомендації з розподілу прибутку кооперативу;
- рекомендації зі зменшення пайового фонду кооперативу;
- рекомендації з прийому до кооперативу нових членів і припиненню членства в кооперативі;
- рекомендації з реорганізації і ліквідації кооперативу;
- представлення кандидатури на посаду голови кооперативу;
- рекомендації з реорганізації і ліквідації кооперативу.
11. Прийняття рішень і здійснення дій з інших питань, віднесених статутом кооперативу до компетенції наглядацької ради.
Склад повноважень наглядацької ради на вибір членів кооперативу може бути різним. Чим більше чисельний склад членів кооперативу, чим складніше розв'язувані їм задачі, тим більше може бути кількість членів наглядацької ради, а виходить, він може бути наділений більш широкими повноваженнями.
До виконавчих органів кооперативу відносяться голова кооперативу і правління.
Якщо число членів кооперативу більш десяти, він зобов'язаний створити правління. Кількісний склад правління визначається зборами. Персональний склад правління обирається зборами з числа членів кооперативу на термін, передбачений його статутом. Правління очолює голова кооперативу.
Голова кооперативу обирається незалежно від членів правління зборами з числа членів кооперативу на термін, визначений статутом кооперативу. Якщо в кооперативі створений наглядацька рада, голова кооперативу затверджується зборами по представленню наглядацької ради. Статутом кооперативу передбачаються право голови розпоряджатися майном кооперативу, умови оплати його праці, відповідальність за заподіяні збитки, а також підстави для звільнення його від посади.
Правління кооперативу керує діяльністю кооперативу в період між загальними збори членів кооперативу. У компетенцію правління входять питання, не віднесені до виняткової компетенції загальних зборів і наглядацької ради кооперативу.
У межах повноважень, наданих йому статутом, голова кооперативу діє від імені кооперативу без доручення, представляє кооператив в органах державної влади і місцевого самоврядування й організаціях, розпоряджається майном кооперативу, укладає договори і видає доручення, у тому числі з правом передоручення, відкриває рахунка кооперативу в банках і інших кредитних організаціях, здійснює прийом і звільнення найманих робітників, видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання членами кооперативу і найманих робітників кооперативу.
Голова несе персональну відповідальність за прийняті їм одноосібно рішення, результати роботи кооперативу, усілякі порушення правових актів і т.д. і т.п. Члени правління, колегіального органа, такої відповідальності практично не несуть. Оскільки небезпека виникнення особистої відповідальності малоймовірна, багато хто з членів правління по різних розуміннях особистого характеру, можуть голосувати при прийнятті правлінням рішення не просто з огляду на, але і підкоряючи думці голови, усвідомлюючи в той же час, що воно неправильно.
Відповідно до ст. 18 Закону "Про кооперацію" для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу загальні збори його членів обирає склад ревізійної комісії. Члени ревізійної комісії (ревізор) кооперативу не можуть одночасно бути членами наглядацької ради і правління суспільства. Природно, що голова кооперативу не може бути членом комісії або ревізором, і навпаки.
Ревізійна комісія (ревізор) кооперативу:
- здійснює перевірку фінансового стану кооперативу за підсумками роботи за фінансовий рік;
- проводить перевірку фінансово-господарської діяльності кооперативу з доручення загальних зборів членів кооперативу; наглядацької ради кооперативу; за вимогою не менш чим десяти відсотків членів кооперативу; за власною ініціативою.
Комісія представляє результати своєї перевірки загальним зборам членів кооперативу, його наглядацькій раді. Члени комісії (ревізор) вправі жадати від посадових осіб кооперативу надання необхідних для перевірки документів.
За підсумками перевірок комісія складає висновок.
Компетенція комісії з питань, не передбаченим Законом, визначається статутом кооперативу, тобто кооператив вправі неї розширити, поставивши перед нею додаткові задачі. Для перевірки фінансово-господарської діяльності і підтвердження фінансової звітності кооперативу виконавчі органи кооперативу можуть залучати зовнішніх аудиторів з числа осіб, що володіють правом на здійснення такої діяльності. Перевірка фінансово-господарської діяльності кооперативу аудиторами здійснюється також за рішенням наглядацької ради кооперативу або за вимогою не менш чим десяти відсотків членів кооперативу. В останньому випадку послуги аудитора оплачуються членами кооперативу, що зажадали такої перевірки.
2.5 Відповідальність членів виробничого кооперативу
Кооператив відповідає за своїми обов'язками всім майном, власником якого він є. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу. Відповідальність члена виробничого кооперативу регулює Господарський Кодекс, ст..108 якого визначає, що члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом кооперативу. Тобто вони покривають борги кооперативу при відсутності в ньому коштів і майна. У цьому випадку члени кооперативу зобов'язані компенсувати відсутню частину боргу (або весь борг) за рахунок своїх власних засобів. Наявність субсидіарної відповідальності насторожує людей при виборі організаційної форми своєї майбутньої діяльності.
Відповідно до статті 8 Закону "Про кооперацію" та ч.2 ст.164 ЦК у статуті повинні бути визначені розмір і умови субсидіарної відповідальності членів кооперативу по його боргах. Що стосується розміру відповідальності, то такий запис означає, що самі загальні збори членів кооперативу, повинні вирішити, яку суму в нього внести. Закон відносить рішення цього питання до компетенції зборів, що затверджує статут або зміни, що вносять у його.
У свою чергу, Закон "Про кооперацію" взагалі не зробив ніякого застереження у відношенні величини субсидіарної відповідальності членів кооперативів, не позначив її нижньої границі. У той же час, це питання дуже важливе. У визначеній ситуації членам кооперативу, може бути, прийдеться вирішувати: або поступитися частиною власних засобів, або ж кооператив буде оголошений банкрутом, а його майно буде розпродане для того, щоб погасити його борги. У цьому випадку члени кооперативу втратять усе майно, що належить кооперативові на праві власності, кооператив буде ліквідований. Виходячи з цього, не слід мінімізувати в статуті кооперативу величину субсидіарної відповідальність його членів. Вона повинна бути такий, яку в стані заплатити члени кооперативу при виникненні небезпеки ліквідації кооперативу через його нездатність заплатити свої борги. Звертання стягнення на пай члена кооперативу по його особистих боргах допускається лише при недоліку іншого майна для покриття таких боргів у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Стягнення по особистих боргах члена кооперативу не може бути звернене на неподільний фонд кооперативу. Після вилучення паю або його частини кооперативові варто визначити своє відношення до свого члена, що не має паю, або якщо має лише частина його. У цьому випадку можуть бути прийняті різні рішення. Можливо, член кооперативу візьме зобов'язання у визначений термін відновити пай або пайовий внесок, і кооператив - наглядацька рада або правління, якщо немає наглядацької ради, з ним погодиться, прийнявши відповідне рішення. У противному випадку він повинний бути виключений із членів кооперативу рішенням загальних зборів членів кооперативу. Така підстава для виключення члена кооперативу повинне бути передбачено статутом кооперативу.
Розділ 3. Припинення діяльності виробничого кооперативу
3.1 Реорганізація виробничого кооперативу
Відповідно до статті 28 Закону "Про кооперацію" реорганізація кооперативу у формі злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення може бути здійснена добровільно за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Рішення про реорганізацію (за винятком перетворення в господарське товариство), приймаються трьома чвертями голосів присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Рішення про перетворення кооперативу в господарське товариство або суспільство приймається по одноголосному рішенню членів кооперативу.
При реорганізації кооперативу складаються передатний акт або розділовий баланс, що повинні містити положення про правонаступництво по всіх зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів і боржників, включаючи і зобов'язання, що заперечуються сторонами. Передатний акт і розділовий баланс затверджуються засновниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про реорганізації юридичних осіб, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб або внесення змін в установчі документи існуючих юридичних осіб. He надання разом з установчими документами відповідно передатного акта або розділового балансу, а також відсутність у них положень про правонаступництво по зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи, тягнуть за собою відмовлення в державній реєстрації знову виниклих юридичних осіб.
При складанні розділового балансу можливі різного роду зловживання на користь однієї або декількох сторін.
Передатний акт або розділовий баланс затверджуються загальними зборами членів кооперативу, що прийняли рішення про реорганізацію кооперативу, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклого кооперативу (кооперативів) або для внесення змін в установчий документ існуючого кооперативу
Кооператив вважається реорганізованим, за винятком реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації знову виниклих кооперативів.
3.2 Порядок здійснення ліквідації кооперативу
Ліквідація юридичної особи означає її припинення без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Ліквідація кооперативу здійснюється згідно Закону "Про кооперацію".
Підстави ліквідації виробничого кооперативу:
1. Кооператив може бути ліквідований за рішенням загальних зборів членів кооперативу, у тому числі в зв'язку із закінченням терміну, на який він був створений, досягненням мети, заради якої він був створений, або в зв'язку з визнанням судом недійсної державної реєстрації кооперативу внаслідок допущених при його створенні порушень закону або інших правових актів, якщо ці порушення носять непереборний характер. Рішення про ліквідацію кооперативу приймається трьома чвертями голосів присутніх на зборах членів кооперативу.
2. Кооператив може бути ліквідований за рішенням суду у випадку здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії), або у випадку здійснення діяльності, забороненої законом, або у випадку інших кількаразових або грубих порушень закону, а також інших правових актів. Відповідно до статті 29 Закону "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу або орган, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу, призначають за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію кооперативу, ліквідаційну комісію. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по керуванню справами кооперативу. Ліквідаційна комісія від його імені виступає в суді.
Комісія поміщає в органах печатки, у яких публікуються дані про реєстрації юридичних осіб, повідомлення про ліквідацію кооперативу, порядку і термінах для пред'явлення вимог його кредиторами. Термін для пред'явлення вимог не може бути менш двох місяців з дати опублікування повідомлення.
У випадку, якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію кооперативу він не мав зобов'язань перед кредиторами, майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.
Ліквідаційна комісія вживає заходів до виявлення кредиторів і одержанню дебіторської заборгованості, а також у писемній формі повідомляє кредиторів про ліквідацію суспільства. По закінченні терміну для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що містить зведення про склад майна ліквідованого кооперативу, пред'явлених кредиторами вимогах, а також результати їхнього розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснив державну реєстрацію ліквідованого кооперативу.
Якщо наявних у ліквідованого кооперативу коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж іншого майна з публічних торгів у порядку, установленому для виконання судових рішень.
У випадку відмовлення ліквідаційної комісії в задоволенні вимог кредитора або відхилення від їхнього розгляду, кредитор в праві до твердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися в суд з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна кооперативу, що залишилося.
Вимоги кредитора, заявлені після витікання терміну, установленого ліквідаційною комісією для їхнього пред'явлення, задовольняються з майна кооперативу, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених у термін.
Вимоги кредиторів, не вдоволені через недостатність майна кооперативу, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також вимоги кредиторів, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався з позовом у суд, а також вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено.
Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, що затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб. Що залишилося після задоволення вимог кредиторів майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.
Висновок
Виробничі кооперативи займають самостійне місце у системі юридичних осіб приватного права.
Законодавчу базу по функціонуванню виробничих кооперативів складають Цивільний та Господарський кодекси України, а також Закони України "Про кооперацію" і "Про сільськогосподарську кооперацію", в яких визначено правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів можуть встановлюватися й іншими законами.
Специфічні особливості правового статусу кооперативу, у якому його член є одночасно працівником кооперативу і його хазяїном, дозволяють затверджувати, що виробничий кооператив більш здатний забезпечити соціальну рівність (саме рівність, а не зрівнялівку) його учасників.
Кооперативи тісно зв'язані з територією, на якій вони базуються. Не переслідуючи витяг прибутку як основну мету, вони не зацікавлені у вивозі капіталу за кордон. Їхня діяльність орієнтована на використання місцевих кадрових, сировинних, виробничих ресурсів, розширення вітчизняного виробництва, забезпечення товарами і послугами не тільки своїх членів, але і населення території, на якій діє кооператив.
Можна сказати, що виробничі кооперативи є одними з найбільш адекватних ринковим формам господарювання організаційно-правових форм суб'єктів підприємницької діяльності. Це забезпечується завдяки наявності в них усіх ознак і вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, а саме:
а) права власності на складкове майно (кошти), вироблену продукцію, отримані доходи, набуте за рахунок останніх та на інших законних підставах майно;
б) наявності статусу юридичної особи;
в) підприємницького характеру діяльності, тобто орієнтування її на отримання прибутку;
г) можливості широкого вибору для засновників того виду кооперативу, який найбільше відповідає їхнім інтересам і вимогам законодавства (щодо обсягу відповідальності, порядку управління справами, можливості акумулювання коштів тощо).
Але стан правового регулювання виробничих кооперативів в Україні не відповідає потребам розвитку господарських відносин на сучасному етапі економічних перетворень.
Тому ,на мою думку, необхідно внести зміни в Цивільний кодекс України, виділивши кооперативи з розділів про комерційні і некомерційні організації й об'єднавши їх у самостійну групу юридичних осіб - кооперативи, дати єдине поняття кооперативу, закріпити загальні начала і принципи їхньої діяльності, а потім вказати на специфічні особливості відповідного різновиду, яких, до речі сказати, повинно бути значно більше, ніж у Цивільному кодексі України.
Перелік використаних нормативно-правових актів та літератури
1. Конституція України 1996р.
2. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповн.станом на 10 верес.2010р.-К.:ПАЛИВОДА А.В.,2010.
3. Господарський кодекс України.-К.:Юрінком Інтер,2010.
4. Закон України "Про кооперацію" від 10.07.2003 р.
5. 10.Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.2004р.
6. 11.Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 20.08.2010р.
7. Конституція СРСР 1936р.
8. Цивільне право України. Загальна частина: підручник/за ред.О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, Р.А.Майданика.-3-тє вид.,перероб. і допов.-К.:Юрінком
9. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище.- К.:Знання,1998.
10. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права:Монографія. –К.:Інститут держави і права ім..В.М.Корецьког
11. Мілаш В.С. Господарське право. Курс лекцій: У 2 ч.- Ч.1- Х.:Право,2008.
12. Конституція СРСР 1936р.
13. Цивільне право України:Академічний курс:Підруч.:У двох томах/За заг.ред.Я.М,Шевченко.-Т.1.Загальна частина.- К.:Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре",2004.
14. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т.- 4-те вид.,перероб. і допов./за ред..О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця.-К.:Юрінком Інтер,2011.
15. Заіка Ю.О.Українське цивільне право.Навч.посібник.-К.:Істина,2005.
16. Цивільне право: навчальний посібник / За заг. ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка, 2004.
17.Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник,- К.: