Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Послуга охорони як особливий вид господарської діяльності

Послуга охорони як особливий вид господарської діяльності

здiйснюють господарське обслуговування;

операторiв електронно-обчислювальних машин, двiрникiв, прибиральникiв i т. iн.

Вiдрахування за встановленими законодавством нормами на соцiальнi заходи вiд загального розмiру витрат на оплату працi адмiнуправлiнського персоналу.

Витрати, пов’язанi з набором робочої сили, а саме — оплата вiдпусток перед початком роботи випускникам середнiх спецiальних, професiйно-технiчних закладiв освiти i молодим спецiалiстам, якi закiнчили вищi та середнi спецiальнi заклади освiти, а також вартiсть їх проїзду до мiсця роботи.

Витрати на оприлюднення рiчного звiту у випадках, передбачених чинним законодавством.

Витрати на дотримання правил технiки безпеки працi, протипожежної охорони, санiтарно-гiгiєнiчних норм та iнших спецiальних вимог, передбачених правилами здiйснення охоронної дiяльностi.

Витрати на вiдрядження працiвникiв.

Витрати на придбання лiтератури для iнформацiйного забезпечення господарської дiяльностi платника податку, у тому числi з питань законодавства, на передплату спецiалiзованих перiодичних видань, а також на проведення аудиту згiдно з чинним законодавством, включаючи проведення добровiльного аудиту за рiшенням платника податку.

Витрати, пов’язанi з виплатою або нарахуванням вiдсоткiв за борговими зобов’язаннями (у тому числi за будь-якими кредитами, депозитами або у виглядi орендної плати), якщо такi виплати або нарахування здiйснюються у зв’язку з веденням господарської дiяльностi платника податку.

Витрати на утримання та експлуатацiю спецiальних автомобiлiв, що перебувають на балансi пiдроздiлiв ДСО i орендуються, амортизацiя легкових автомобiлiв, зношення i ремонт автомобiльної гуми — у частинi їх залучення у заходах охорони.

Зношення i ремонт швидкозношуваного iнвентарю, що використовується в управлiннi охоронною дiяльнiстю, вiдповiдно до затверджених норм їх використання.

Витрати на утримання й експлуатацiю всiх технiчних засобiв, що перебувають на балансi пiдроздiлiв ДСО, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрiв та iнших технiчних засобiв управлiння, оплата тепло-, водопостачання, електроенергiї, комунальних послуг тощо, виходячи з технiчних характеристик обладнання та тривалостi їх роботи, та в частинi їх використання пiдроздiлами ДСО для управлiння охоронною дiяльнiстю.

Витрати зi страхування майна, комерцiйного (фiнансового) ризику пiдроздiлiв ДСО.

Податки, збори та iншi обов’язковi платежi, передбаченi чинним законодавством, крiм тих, що сплачуються за рахунок прибутку пiдроздiлiв ДСО.

Витрати, пов’язанi з пiдготовкою (навчанням) та перепiдготовкою кадрiв.

Витрати платника податку на рекламнi заходи стосовно послуг охорони, що надаються такими платниками податкiв, у розмiрах не бiльше двох вiдсоткiв вiд оподатковуваного прибутку за попереднiй звiтний перiод.

До змiнних загальногосподарських витрат належать витрати на обслуговування та управлiння охоронною дiяльнiстю.

До постiйних загальногосподарських витрат належать витрати, якi залишаються сталими протягом декiлькох звiтних перiодiв (квартал, рiк).

Загальновиробничi витрати розподiляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподiлу (пропорцiйно прямим витратам основних виконавцiв) за кожним видом послуг. При цьому сума загальновиробничих (накладних) витрат обґрунтовується конкретним розрахунком i не повинна перевищувати суму фактичних витрат пiдроздiлу ДСО вiдповiдного звiтного перiоду (кварталу, року).

Визначення цiни послуг з охорони об’єктiв, що пiдлягають обов’язковiй охоронi пiдроздiлами Державної служби охорони при Мiнiстерствi внутрiшнiх справ України iз залученням працiвникiв мiлiцiї охорони

Прямi витрати. Такi витрати складаються з:

основного грошового утримання:

посадових окладiв;

окладiв за спецiальними званнями;

вiдсоткової надбавки за вислугу рокiв до посадових окладiв та окладiв за персонально присвоєними спецiальними званнями;

додаткових видiв грошового утримання:

доплати за роботу в нiчний час;

надбавки мiлiцiонерам — водiям охорони;

матерiальної допомоги;

надбавки за високi досягнення в службi та виконання особливо важливих завдань;

надбавки за знання та використання в роботi iноземної мови;

доплати у визначених законодавством розмiрах суми пенсiї, яка б могла бути нарахована особам, якi мають право на пенсiю за вислугу рокiв згiдно з чинним законодавством i залишенi за їхньою згодою та в iнтересах справи на службi;

премiї в межах фонду премiювання, утвореного в розмiрi, визначеному законодавством;

пiдвищень посадових окладiв працiвникам мiлiцiї охорони пiдроздiлiв спецiального i особливого призначення;

оплати за працю у вихiднi та святковi (неробочi) днi, у понадурочний час за розцiнками, установленими законодавчими актами;

вартiсть продовольчого пайка (суми грошових компенсацiй) у межах норм, передбачених чинним законодавством, для працiвникiв мiлiцiї охорони;

вартiсть безкоштовно наданих предметiв, включаючи формений одяг, обмундирування, спецiальний одяг, взуття, захиснi пристрої, або вiдшкодування витрат працiвникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту в разi невидачi адмiнiстрацiєю;

iншi передбаченi законодавством надбавки, доплати i виплати, що мають компенсацiйний характер та передбаченi законодавством.

Вiдрахування на державне обов’язкове особисте страхування працiвникiв мiлiцiї охорони в розмiрi, визначеному прямим розрахунком, виходячи iз середнiх фактичних витрат на цю мету в минулому звiтному перiодi.

Витрати на утримання командного складу визначаються прямим розрахунком, виходячи з фактичних витрат на утримання командного складу та пропорцiйно кiлькостi працiвникiв мiлiцiї охорони, пiдпорядкованих по вертикалi працiвникам, вiднесеним до категорiї командного складу, у тому числi:

командир вiддiлення;

командир взводу;

командир роти;

командир батальйону.

До цiни на даний вид послуг зараховуються загальногосподарськi витрати та прибуток.

Кiлькiсть працiвникiв мiлiцiї охорони на один цiлодобовий пост визначається, виходячи з потреби врахування всiх функцiй i видiв послуг охорони, що безпосередньо пов’язанi з органiзацiєю охорони об’єктiв, дислокацiєю постiв охорони та кiлькiстю годин охорони за добу (24-годинний, 16-годинний, 12-годинний, 8-годинний пост i т. iн.).

Визначення цiни послуг охорони, що надаються iз залученням працiвникiв воєнiзованої i сторожової охорони

Прямi витрати. Витрати на заробiтну плату працiвникiв воєнiзованої i сторожової охорони. До фонду основної заробiтної плати включається заробiтна плата, нарахована за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадовi обов’язки) за вiдрядними розцiнками, тарифними ставками та посадовими окладами, установленими за домовленiстю сторiн.

До фонду додаткової заробiтної плати входять надбавки та доплати до посадових окладiв у розмiрах, передбачених чинним законодавством:

вiдсоткова надбавка за вислугу рокiв;

доплата за роботу в нiчний час;

доплата за високi досягнення у працi або за виконання особливо важливих завдань керiвникам, спецiалiстам, службовцям;

доплата за роботу у вихiднi та святковi (неробочi) днi, у понадурочний час;

премiї за виробничi результати;

вартiсть безкоштовно наданих працiвникам охорони предметiв (включаючи формений одяг, обмундирування);

будь-якi iншi виплати в грошовiй або натуральнiй формi, установленi за домовленiстю сторiн (за фактично наданi послуги, вiдпрацьований час) у сумах, розрахованих за домовленiстю сторiн при укладеннi договору на охорону.

Вiдрахування на обов’язкове державне соцiальне страхування працiвникiв охорони, якi перебувають у трудових вiдносинах з пiдроздiлом ДСО, за ставками та в порядку, установленому законодавством.

Вiдрахування на обов’язкове державне пенсiйне страхування до Пенсiйного фонду України, а також вiдрахування на додаткове пенсiйне страхування.

Вiдрахування на обов’язкове соцiальне страхування i обов’язкове державне пенсiйне страхування здiйснюється за встановленими чинним законодавством нормами вiд загального розмiру витрат на оплату працi працiвникiв вiльнонайманого складу.

Обов’язкове особисте страхування працiвникiв воєнiзованої i сторожової охорони, виконання обов’язкiв яких пов’язано з ризиком для життя.

Вартiсть форменого одягу, обмундирування визначається прямим розрахунком, виходячи iз середньої суми фактичних витрат на цю мету в минулому звiтному перiодi.

До цiни на даний вид послуг охорони зараховуються також загальногосподарськi (накладнi) витрати та прибуток.

Кiлькiсть штатних працiвникiв, якi вводяться з метою здiйснення цього виду послуг охорони, визначається, виходячи з норми тривалостi робочого часу в рiк (при 40-годинному робочому тижнi), з якого виключається тривалiсть чергової вiдпустки, службової пiдготовки та час на проведення iнструктажу, а також з дислокацiї постiв на охорону, кiлькостi годин охорони за добу та загальної кiлькостi годин охорони за договором на рiк.

Вартiсть послуг охорони iз залученням працiвникiв воєнiзованої i сторожової охорони визначається за годину охорони аналогiчно розрахунку, установленому для працiвникiв мiлiцiї охорони (п. 4.7).

Визначення цiни послуг охорони, що надаються за допомогою пунктiв централiзованої охорони

Витрати на грошове утримання працiвникiв мiлiцiї охорони груп затримання пунктiв централiзованої охорони (надалi — ПЦО) та на грошове утримання (заробiтну плату) обслуговувального персоналу ПЦО (начальникiв ПЦО, iнженерно-технiчних працiвникiв, чергових пульту управлiння, електромонтерiв тощо), а саме:

посадовий оклад;

оклад за спецiальне звання для працiвникiв мiлiцiї охорони;

вiдсоткова надбавка за вислугу рокiв;

доплата за особливi умови служби, квалiфiкацiю, професiйний ризик та виконання особливо важливих завдань у розмiрi, установленому законодавством;

виплати на премiювання працiвникiв мiлiцiї охорони, керiвникам, спецiалiстам, службовцям та вiльнонайманому складу в розмiрах, визначених законодавством та за домовленiстю сторiн при укладеннi договору;

оплата за працю у вихiднi та святковi (неробочi) днi, у понадурочний час за розцiнками, установленими законодавчими актами;

доплата за роботу в нiчний час у розмiрах, визначених чинним законодавством;

вартiсть продовольчого пайка (суми грошових компенсацiй у межах норм, передбачених чинним законодавством, для працiвникiв мiлiцiї охорони);

вартiсть безкоштовно наданих предметiв, спецiального одягу, взуття, захисних пристроїв або вiдшкодування витрат працiвникам за придбаний ними спецодяг, спецвзуття та iншi засоби iндивiдуального захисту в разi невидачi адмiнiстрацiєю;

iншi передбаченi законодавством надбавки, доплати i виплати, що мають компенсацiйний характер.

Вiдрахування на обов’язкове соцiальне страхування i обов’язкове державне пенсiйне страхування, а також на додаткове пенсiйне страхування за встановленими законодавством нормами вiд загального розмiру на оплату працi вiльнонайманих працiвникiв.

Вiдрахування на обов’язкове особисте страхування працiвникiв охорони та осiб, якi не мають спецiальних звань рядового i начальницького складу.

Матерiальнi витрати на утримання ПЦО, у тому числi оренда, електроенергiя, тепло- i водопостачання, абонентська плата за використання телефонних лiнiй для охорони, ремонт та обслуговування стацiонарних радiостанцiй, автомобiлiв, оргтехнiки, iншого обладнання ПЦО, амортизацiя основних засобiв, залучених для охорони за допомогою ПЦО, iншi витрати.

Вартiсть матерiальних витрат щодо ПЦО обчислюється прямим розрахунком на основi встановлених чинним законодавством ставок орендної плати, площ, зайнятих ПЦО, дiючих тарифiв та порядку розрахункiв за комунальнi послуги.

Вартiсть електроенергiї, палива, газу, води, телефонних лiнiй зв’язку обчислюється, зважаючи на технiчнi характеристики обладнання i устаткування, тривалiсть їх роботи, пов’язаної з наданням послуг централiзованої охорони.

Витрати на поточний ремонт та вiдновлення основних фондiв обраховуються згiдно з дiючою методикою обчислення амортизацiйних вiдрахувань та експлуатацiйних витрат на поновлення основних засобiв (поточний та капiтальний ремонти).

До цiни на даний вид послуг охорони включаються також загальновиробничi (накладнi) витрати та прибуток.

Чисельнiсть працiвникiв, яка вводиться з метою здiйснення охорони за допомогою ПЦО, визначається, виходячи iз загальної кiлькостi годин охорони об’єктiв (вiдокремлених примiщень), пiдключених на ПЦО, кiлькостi приведених умовних установок засобiв охоронного призначення i фактичної ємностi ПЦО, що обслуговуються, та норми годин робочого часу в рiк на одного працiвника ПЦО.

Вiдокремлене примiщення — це примiщення, призначене для зберiгання майна, грошових коштiв та iнших цiнностей, яке вiдокремлене вiд решти примiщень архiтектурно-будiвельними конструкцiями (капiтальними або некапiтальними стiнами), охороняється за допомогою ПЦО i обладнане системою охоронної сигналiзацiї з пiдключенням на окремi вiчка (коди) систем централiзованого спостереження.

Цiна цього виду послуг охорони визначається за одну годину охорони:

Загальна сума витрат на утримання пункту централiзованої охорони на рік.

Загальна кiлькiсть годин охорони на рiк усiх об’єктiв (вiдокремлених примiщень), пiдключених на ПЦО.

Доходи, одержанi вiд надання платних послуг з охорони об’єктiв, що пiдлягають обов’язковiй охоронi пiдроздiлами ДСО, спрямовуються на вiдшкодування витрат, пов’язаних iз наданням цих послуг, сплату податкiв, внескiв, вiдрахувань, зборiв та iнших обов’язкових платежiв згiдно з чинним законодавством.

Суми перевищення доходiв над витратами (прибуток) повиннi спрямовуватись у першу чергу на матерiальне забезпечення працiвникiв охорони, оплату витрат, пов’язаних iз господарським утриманням вищих органiв управлiння, iншi невiдкладнi витрати пiдроздiлу ДСО.

Спрямування прибутку на придбання обладнання, здiйснення капiтального ремонту примiщень дозволяється лише за умови повного забезпечення фiнансовими ресурсами вищезазначених невiдкладних витрат пiдроздiлу ДСО.

Вiдповiдальнiсть за обґрунтованiсть розмiрiв плати за послуги охорони несуть керiвники пiдроздiлiв ДСО згiдно з чинним законодавством.

Якщо організація вирішила скористатися послугами приватного охоронного підприємства, потрібно врахувати, що договір про надання охоронних послуг має бути укладений у письмовій формі. Оскільки в ст. 978 Цивільного кодексу про договори охорони зазначено:

За договором охорони охоронець, що є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи або майна, які охороняються. Власник такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої і майнової безпеки і щомісяця платити охоронцю встановлену плату [23; 154].

Яких-небудь додаткових (до загальноприйнятих) вимог за формою, змістом, або умовами договору немає. Тобто сторони договору самі визначають всі істотні, на їхній погляд, моменти (предмет договору, ціну, обов’язки сторін, розрахунки, відповідальність і т.д.), які повинні бути зазначені в договорі.

Для здійснення приватної охоронної діяльності необхідна ліцензія. Такі ліцензії видає тільки МВС України.

Тому при укладанні договору потрібно звернути увагу на те, щоб у ньому були зазначені номер ліцензії, дата її видачі (дата закінчення дії), а також перелік надаваних послуг, щоб не вийшло так, що ви фактично сплачуєте послуги, які охоронне підприємство не має право надавати.

В бухгалтерському обліку витрати на охорону відображаються в тому звітному періоді, в якому послуги були фактично надані охоронним підприємством (п. 7 П(С)БО 16).

Відносно ж того, куди необхідно віднести витрати на охорону (на собівартість продукції, адміністративні витрати або загальвиробничі витрати тощо), то тут необхідно керуватися самим договором про надання охоронних послуг і актами виконаних робіт.

Тобто, якщо охоронні послуги стосуються тільки охорони, наприклад, директора, то вони відносяться на адміністративні витрати, якщо такі послуги стосуються охорони, наприклад, продукції в процесі виробництва, то витрати можна віднести на собівартість продукції.

Що стосується податкового обліку оплати послуг охоронного підприємства, то тут необхідно, щоб одержання таких послуг підприємством було пов’язане з його господарською діяльністю (у зв’язку з тим, що в Законі № 334 прямо нічого не сказано про порядок обліку витрат на охорону).

На думку деяких фахівців, оплата послуг охоронного підприємства відноситься до валових витрати відповідно до п. 5.2.1 Закону № 334 тільки в тому випадку, якщо здійснюється охорона активів підприємства (матеріальних або нематеріальних), які прямо пов’язані з господарською діяльністю підприємства. У протилежному випадку оплата таких послуг має здійснюватися за рахунок чистого прибутку (прибутку після сплати всіх податків, зборів і платежів) підприємства.

Окремо хотілося б сказати, про те, що деякі договори про надання послуг охорони передбачають, що підприємство, що одержує такі послуги, забезпечує охоронне підприємство приміщенням, а також офісною технікою і офісними меблями.

У зв’язку із цим виникає питання про те, хто в такому випадку буде матеріально-відповідальною особою, а точніше, хто буде відповідати за схоронність переданих цінностей і приміщення. Є два варіанти:

Варіант 1. Підприємство, що одержує охоронні послуги саме повністю контролює порядок використання переданих цінностей і приміщення. Цей варіант можливий, але все-таки малоймовірний, оскільки фактично це буде виглядати як втручання в діяльність охоронного підприємства, особливо при перевірках цілісності майна.

Приклад: Відповідно до умов договору з охоронною фірмою організація здійснює щоквартальні авансові платежі за послуги із забезпечення охорони офісу в сумі 36000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн., з розрахунку 12000,00 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ - 2000,00 грн.

Акт прийому-передачі наданих послуг складається та підписується щомісяця.

Рахунки-фактури також виставляються щомісяця. Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку, зважаючи на те, що оплата за 2-й квартал 2009 р. була здійснена 01.07.2009 р.


Таблиця 1 - Розрахунок витрат на охорону

№ з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік


Дт Кт
ВД ВВ
1 Здійснено авансовий платіж за послуги з охорони 371 31 36000,00 - 30000,00
2 Відображено податковий кредит з ПДВ 641 644 6000,00 - -
Проводки за підсумками липня:
3 Зараховано частину авансу в рахунок фактично наданих послуг 631 371 12000,00 - -
4 Списано суму податкового кредиту на частину зарахованого авансу 644 631 2000,00 - -
5 Списані на витрати підприємства витрати з охорони 91 631 10000,00 - -

Варіант 2. Охоронне підприємство надає підприємству, що одержує охоронні послуги, гарантії або заставу відносно забезпечення схоронності переданих йому в користування матеріальних цінностей. Фактично в цьому випадку підписується додатково договір гарантії або договір застави. У випадку підписання останнього заставою, як правило, виступають грошові кошти.

(При забезпеченні схоронності переданих цінностей шляхом надання застави необхідно враховувати, що право власності на такі цінності охоронному підприємству не надається.)

При першому і другому варіанті в багатьох бухгалтерів виникає закономірне питання, чи будуть передані в користування охоронному підприємству цінності (приміщення) вважатися такими, які використовуються в господарській діяльності підприємства. На наш погляд, передане майно буде використовуватися в господарській діяльності підприємства, якому надаються послуги охорони, оскільки охоронне підприємство використовує його для того, щоб надавати послуги, пов’язані з охороною підприємства або його майна. Для того щоб себе додатково убезпечити, підприємство, що передає майно, може в акті передачі передбачити пункт, відповідно до якого охоронне підприємство зобов’язується використати передані йому цінності тільки в охоронній діяльності, спрямованій на охорону такого підприємства. На наш погляд, підприємство на час передачі в користування цінностей навіть не повинне припиняти нарахування амортизації, якщо вона нараховується.

Підприємство може не тільки одержувати охоронні послуги ззовні, але і створити свій підрозділ, який виконував би ті самі функції (це може бути і служба охорони, і служба безпеки, що виконує охоронні функції (далі - охоронна служба)). А раз є такий підрозділ на підприємстві, то є і витрати, які необхідно враховувати. В бухгалтерському обліку витрати на охоронну службу відображаються в тому обліковому періоді, в якому вони були понесені (відповідно до п. 7 П(С)БО 16), оскільки їх не можна зіставити з певними видами доходу, одержуваного підприємством. Що стосується податкового обліку витрат на охоронну службу, то тут у підприємства буде така сама ситуація, що і при відображенні в податковому обліку витрат підприємства на оплату послуг сторонньої охоронної організації.

Окремо хотілося б зазначити щодо витрат на придбання інвентарю та інших матеріальних цінностей, наприклад, камер відеоспостереження. У випадку, якщо такі витрати на матеріальні цінності відносяться до витрат з охорони, не пов’язаної з господарською діяльністю підприємства, то вони здійснюються за рахунок його чистого прибутку.

У випадку, якщо витрати на матеріальні цінності відносяться до витрат з охорони, пов’язаної з господарською діяльністю підприємства, то такі витрати здійснюються залежно від того, яке майно використовується охоронною службою (те, що підлягає амортизації (основні фонди), або те, що не підлягає амортизації, і буде залежати порядок оподаткування (відображення в податковому обліку).

Це пов’язане з тим, що відповідно до п. 5.3.2 Закону № 334 не включаються до валових витрат підприємства витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів і витрати, пов’язані із придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, відповідно до ст. 8 цього Закону. З огляду на це, виходить, що витрати на майно, що не підлягає амортизації, включаються в повному обсязі до валових витрат підприємства, а витрати на майно, що підлягає амортизації, до валових витрат включаються поступово, через амортизацію.

Окремо хотілося б сказати про податковий облік спецодягу, спецвзуття, форменого одягу, обмундирування тощо (далі - спецодягу). Тут все також залежить від того, на які витрати відноситься вартість спецодягу.

Якщо на витрати з охорони, не пов’язані з господарською діяльністю підприємства, то всі витрати на її купівлю здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства. А якщо на витрати з охорони, пов’язані з господарською діяльністю підприємства, то в такому випадку до валових витрат витрати на придбання спецодягу включаються тільки за певних умов. Відповідно до пп. 5.4.1 Закону № 334 до валових витрат включаються: "...витрати платника податку на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, які необхідні для виконання професійних обов’язків <...> за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України."

Перелік як такий КМУ не встановив, але в той же час у своєму розпорядженні № 462 він надав право користуватися для зазначених цілей типовими (галузевими) нормами і нормативами: " Встановити, що до валових витрат виробництва та обігу включаються згідно з підпунктом 5.4.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати платника податку на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, які необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування відповідно до переліку і норм, установлених діючими правовими нормативними актами."[3;98].

Аналогічна вимога щодо забезпечення працівників спецодягом відповідно до встановлених норм і з віднесенням їх на валові витрати закріплені ще в одному, свіжішому документі КМУ - Переліку № 994.

Отже, витрати на придбання і видачу працівникам спецодягу в межах установлених типових (галузевих) норм включаються до валових витрат.

У випадку, якщо норми ці не встановлені на законодавчому рівні, то вони повинні бути встановлені на самому підприємстві наказом керівництва. Наказ має посилатися на відповідний акт спеціально створеної комісії[4; п.5].

Якщо спецодяг видається понад установлених норм, витрати на його придбання до валових витрат не включаються.


3.3 Правове регулювання повноважень приватного охоронця під час здійснення службових обов’язків


Порядок здійснення заходів охорони та безпеки у випадках, передбачених законодавством, повною мірою або частково визначається цивільно-правовими угодами, укладеними згідно із законодавством.

До персоналу охорони можуть входити тільки дієздатні громадяни України, які досягли 20-річного віку, а за умови, що їх функціональні обов’язки передбачають використання вогнепальної зброї, з 25 років, пройшли відповідну освітню підготовку та уклали трудовій договір із суб’єктом охоронної діяльності і які:

не перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії;

не мають непогашену чи не зняту судимість за вмисні злочини;

не мають обмежень, встановлених судом щодо виконання покладених на них функцій з охорони;

не мають обмежень за станом здоров’я для виконання функціональних обов’язків;

зареєстровані за місцем проживання в установленому законодавством порядку.

Головний фахівець повинен відповідати вимогам частини 1 цієї статті та мати фахову вищу освіту в галузі безпеки або вищу освіту та свідоцтво про перепідготовку, підвищення кваліфікації в галузі охоронної діяльності чи вищу освіту та досвід роботи не менше п’яти років у правоохоронних органах або військових формуваннях і звільнений не з негативних причин.

Головний фахівець суб’єкта охоронної діяльності, персонал якого має на озброєнні вогнепальну зброю та спеціальні засоби, додатково повинен мати стаж проходження служби у правоохоронних органах або військових формуваннях не менше десяти років на посадах командного, адміністративного, викладацького чи виховного складу та звільнений не з негативних причин.

Працівники чергової частини повинні відповідати кваліфікаційним вимогам охоронника або охоронця, до функціональних обов’язків якого входить використання вогнепальної зброї та/або спеціальних засобів.

Особи, які претендують на заняття посад персоналу охорони, при укладенні трудового договору із суб'єктом охоронної діяльності зобов'язані надати поряд з документами, передбаченими трудовим законодавством, також документи, що засвідчують відсутність обмежень, передбачених цією статтею.

Персонал охорони може знаходитися в штаті тільки одного суб’єкта охоронної діяльності.

Працевлаштування інвалідів здійснюється суб’єктом охоронної діяльності з кількості штатних працівників, незадіяних до виконання охоронних функцій, згідно з нормативом робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого законодавством.

Персонал охорони при виконанні функціональних обов'язків має право:

вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку;

вимагати від службових осіб об'єктів охорони та інших осіб дотримання пропускного та внутрішньооб’єктового режимів, виводити, а за необхідності затримувати осіб, які намагаються проникнути (проникли) на об'єкт охорони або намагаються залишити його з порушенням установлених правил, в тому числі із застосуванням фізичної сили;

застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю і використовувати службових собак;

під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд речей, що знаходяться при фізичній особі, на транспортних засобах, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, унесення (винесення), увіз (вивіз) майна, в'їзд (виїзд) транспортних засобів, і їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об'єкти охорони (з об'єктів охорони);

проводити відкрито кіно-, відео-, фотозйомку та звукозапис подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям і документування правопорушень;

здійснювати фізичне затримання осіб, які підозрюються або вчинили правопорушення на об'єкті охорони або відносно особи, яка охороняється, або персоналу охорони, примусово доставляти цих осіб у приміщення охорони та негайно повідомляти про це відповідний територіальний орган внутрішніх справ.

Персонал охорони при виконанні функціональних обов'язків зобов'язаний:

забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканість майна, що на них зберігається, недоторканість фізичних осіб;

припиняти шляхом здійснення заходів реагування безпосередні правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об'єктів охорони;

негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про скоєння протиправних дій щодо власності та фізичних осіб та інших незаконних дій у місцях здійснення заходів охорони, що мають ознаки злочину;

зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб’єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про приватне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

не вчиняти дії, що порушують громадський порядок.

Персонал охорони отримує початкову фахову освіту, проходить перепідготовку, підвищення кваліфікації, здійснює періодичні навчальні стрільби за кошти суб’єктів охоронної діяльності в навчальних закладах, створеними правоохоронними органами або військовими формуваннями відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України.

Порядок і рівень підготовки, терміни щодо перепідготовки (спеціалізації) та підвищення кваліфікації персоналу охорони визначаються спільно Міністерством освіти та науки України та органом ліцензування.

Опір, погроза або насильство відносно персоналу охорону, який виконує покладені на нього функціональні обов’язки, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

З метою захисту інтересів персоналу охорони трудові колективи суб’єктів охоронної діяльності мають право створювати громадські об’єднання в порядку, встановленому законодавством.

Персонал охорони підлягає обов’язковому страхуванню за рахунок коштів суб’єкта охоронної діяльності, працівником якого він є, на випадок загибелі, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я у зв’язку з виконанням покладених на нього функціональних обов’язків, охороною громадського порядку.

Персонал охорони в межах повноважень, наданих цим Законом, іншими законодавчими актами, а також договором, під час здійснення заходів охорони несе за свої дії або бездіяльність відповідальність, в тому числі й майнову відповідно до Кримінального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про працю та інших актів законодавства.

Під час здійснення недержавної охоронної діяльності персоналу недержавних охоронних установ забороняється:

удаватися до неправомірних дій, що посягають на права і свободи громадян, ставлять під загрозу їх життя, здоров'я, честь, гідність та майно;

видавати себе за представників правоохоронних органів;

використовувати формений одяг працівників Міністерства внутрішніх справ України, інших правоохоронних органів, Державної служби охорони, військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Також , під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється:

придбавати та використовувати майно, що визначено законодавством для виключного використання державними військовими формуваннями та правоохоронними органами;

охороняти майно та фізичних осіб, охорону яких віднесено до компетенції вповноважених на те організацій;

перешкоджати представникам правоохоронних та інших органів державної влади й місцевого самоврядування, посадовим особам, а також громадянам у здійсненні повноважень, наданих законами та іншими нормативно-правовими актами, при пред'явленні ними відповідних документів;

розголошувати відомості про вжиття заходів з організації та здійснення охоронної діяльності, інформацію про господарську діяльність, віднесену в установленому порядку до комерційної таємниці, а також відомості про приватне життя особи, яка охороняється, особисту та сімейну інформацію, які стали відомими в процесі здійснення охоронної діяльності, за винятком випадків, передбачених законодавством;

здійснювати діяльність, пов’язану з охороною майна та/або фізичних осіб у разі відсутності договорів на їх охорону;

приховувати факти про злочини, що готуються або здійснені, незалежно від інтересів замовників охоронних послуг;

свідомо охороняти фізичну особу, яка вчиняє протиправні дії;

здійснювати дії, що зазіхають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров'я, честь, гідність і ділову репутацію;

використовувати не сертифіковані в установленому порядку складові систем охоронної сигналізації засоби, засоби радіозв'язку без наявності дозволів на їх використання на наданих радіочастотах;

використовувати методи та засоби негласного одержання інформації;

здійснювати заходи, що відносяться до оперативно-розшукових згідно із Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність";

залучати до охоронних заходів осіб, які не надали документів, необхідних для влаштування на роботу, або не відповідають кваліфікаційним вимогам;

реалізовувати в будь-якій формі, здійснювати монтаж, використання систем охоронної сигналізації, їх компонентів без наявності якості національного або міжнародного стандарту та без визначення відповідного класу безпеки згідно з європейськими нормами;

здійснювати проектування, монтаж і технічне обслуговування систем охоронної сигналізації, їх компонентів без затвердження проектів органом ліцензування;

створювати та експлуатувати пункти централізованої охорони без висновку;

утягувати керівниками суб’єктів охоронної діяльності їх працівників в силові дії, виконання мір примусового характеру, повернення грошових коштів, індивідуальні спори або колективні трудові спори чи вчинення опору діям компетентним органам влади з відновлення правопорядку.

Недержавним охоронним установам під час та у місцях здійснення заходів охорони та безпеки дозволяється використовувати лише спеціально призначені системи та прилади тривожної сигналізації, засоби радіозв'язку, сертифіковані в установленому порядку, а також інші технічні засоби, що не завдають шкоди життю та здоров'ю громадян, довкіллю[24].

Висновки


З появою на теренах України нового економічного явища - підприємництва, і в його складі надання послуг з охорони власності та громадян, постало питання про всебічне правове регулювання надання таких послуг та необхідність дослідження організаційно-правових аспектів, пов язаних з наданням охоронних послуг, у тому числі і як виду підприємницької діяльності. Держава сформувала досить ґрунтовну нормативно-правову базу, на основі якої і здійснюється цей вид господарсько-підприємницької діяльності. Проте в ній неоднозначно трактуються деякі поняття, що пов язано з невідповідністю та неузгодженістю однорідних норм підзаконних та законодавчих актів. У практиці діяльності це викликає певні, інколи досить значні, незручності як для суб єктів підприємництва з надання охоронних послуг, так і в роботі державних органів, які покликані здійснювати контроль за згаданими суб єктами. За період становлення і розвитку незалежної України теоретичні розробки в галузі адміністративного права не торкнулися сфери цієї діяльності. В юридичній літературі мають місце погляди фахівців на окремі аспекти охоронної діяльності, що стосуються практичного боку надання охоронних послуг.

Охоронна діяльність здійснюється відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.

Працівники охорони -

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: