Особливості розслідування проституції
б)Допит
Допит. Найбільшу інформативність представляє допит самої неповнолітньої. Будучи заляканими або з інших причин не бажаючими сприяти карному судочинству, вони висувають різні версії, абсурдність яких часто очевидна. Перебування у великому місті пояснюється прибуттям на навчання, пошуками роботи. Деталізація показань і їхня невідкладна перевірка можуть переконати допитувану в марності відхилення від дачі правдивих показань. Зокрема, виїзд на місце, де неповнолітня тимчасово або постійно знаходиться, дозволяє виявити осіб, що повинні ретельно перевірятися на причетність до залучення в проституцію.
Важливою задачею слідства є подолання страху неповнолітньої. Для цього доцільно ще завчасно продумати міри безпеки, що відгороджують неповнолітню від будь-якого протиправного впливу. Готовності співробітничати з правоохоронними органами можуть сприяти методи такого психологічного впливу, як: переконання, роз'яснення наслідків такого способу життя, порушення почуття сорому, гніву до осіб, її експлуатуючих. Показання неповнолітньої у відношенні конкретних осіб переважно фіксувати шляхом застосування звукозапису, а кращим варіантом є відеозапис допиту.
Допит самого неповнолітнього. Однак особи молодшого віку, як правило, не здатні ще розуміти значення вчинених з ними дій і далекі від яких-небудь цивільно-правових понять. Тому допит малолітніх повинний провадитися в доступній для них формі шляхом фіксації фрагментів і епізодів діяльності дорослих осіб по їх передачі від однієї особи іншої, треба загострювати увагу на індивідуальному відношенні до дитини кожного з дорослих, намагатися детальніше описати умови, у яких знаходиться дитина, яким транспортом і куди випливала, хто її супроводжував, з'ясовувати прикмети осіб, що контактували з ними, чи може їх пізнати. Для з'ясування обставин перебування у особи, якому неповнолітній був переданий,
портебують вияснення, виконання яких робіт або дій йому доручалося, чи мали місце у відношенні його факти насильства і погроз, який їхній характер[26С.83].
Особливості методики і тактики розслідування зазначених справ варіюють у залежності від того, чи досяг підліток віку кримінальної відповідальності і чи зробив конкретне кримінально карне діяння. Якщо він сам є в процесуальному змісті підозрюваним або обвинувачуваним, то всі слідчі дії з ним повинні проводитися з урахуванням вимог карно-процесуального закону, що гарантують право неповнолітнього на захист. Якщо маються достатні дані для пред'явлення обвинувачення неповнолітньому, то неприпустима тривала невизначеність у його процесуальному положенні, коли він допитується як свідок або з ним як зі свідком проводяться інші слідчі дії. Не можна давати приводу для сумнівів в об'єктивності проведення розслідування. Однак якщо неповнолітній є свідком, то йому в доступній і простій формі повинні роз'яснятися положення Конституції України, відповідно до якої він вправі не свідчити проти себе і близьких родичів.
При допиті неповнолітнього незалежно від його процесуального положення варто враховувати його вікові особливості: недостатність життєвого досвіду, схильність до перебільшування, прагнення в конкретних ситуаціях показати свою перевагу, підвищені емоційність і неврівноваженість, імпульсивність, сильно розвите почуття групової поруки і товариства, що ложно розуміється, низький рівень самокритики, неадекватні сприйняття і реагування на зміну слідчої ситуації, нерозуміння повною мірою своїх процесуальних прав і недооцінка серйозності свого положення. Необхідно відзначити, що по більшості справ цієї категорії допити є основною базою для проведення подальших слідчих дій. Варто застерегти від спокуси вступу з підлітком у панібратські відносини і від надання йому незбалансованих поступок і потурань заради миттєвого успіху.
Потрапляючи потім з-під такої опіки в орбіту судових стадій процесу, підліток починає відчувати психологічний дискомфорт, у нього створюється гипертрофіроване переконання в байдужності до його подальшої долі. Результатом цього є озлобленість, замкнутість і далі зміна позиції в справі, що істотно може ускладнити її розгляд. Таким чином, про встановлення психологічного контакту, якщо підліток сам є обвинувачуваним і утримується до того ж під вартою, можна говорити зі значною часткою умовності. Психологічний бар'єр, обумовлений розходженням процесуального положення, почуттям дистанції залишається на всьому протязі розслідування. Але бар'єр цей досить динамічний і рухливий, що і визначає з боку слідчого пошук точок дотику з допитуваним. По будь-якій справі, якщо підліток фігурує в якості обвинувачуваного, він повинний бути переконаний в об'єктивності слідчого, що всі його доводи будуть сумлінно перевірені, а процесуальні права неухильно дотримані. Завжди в роботі з підлітком необхідне терпіння в сполученні з твердістю і коректністю. Немаловажним фактором є розслідування справи одним слідчим. У більшості випадків підлітки, навіть самі зухвалі і зі стійкою антигромадською установкою, звикають до «свого» слідчому. Такі підлітки, часом бравіруючи на офіційних допитах, разом з тим у довірчих бесідах зі слідчим можуть надавати відомості, що перевіряються оперативним шляхом, у результаті чого виявляються нові джерела доказів. Тому контакти з допитуваними не повинні обмежуватися тільки офіційною частиною проведення тієї або іншої слідчої дії, спілкування з ними повинно носити також і неформальний характер. Тактичну перевагу слідчому може дати збіг інтересів слідства у викритті дорослих злочинців і захисників неповнолітніх підозрюваних і обвинувачуваних, зацікавлених у полегшенні участи своїх підзахисних. Сучасне карне законодавство надає слідчому широкий набір можливостей для правомірного впливу на свідомість неповнолітнього
правопорушника. Позитивний ефект можуть дати: роз'яснення значення обставин, що пом'якшують покарання. Крім цього, якщо діяння, вчинене підлітком, містить ознаки злочину невеликої або середньої тяжкості, то іноді доцільно йому роз'ясняти підстави, порядок і умови припинення кримінальної справи з застосуванням примусових заходів виховного впливу. Допит неповнолітнього не слід затягувати на занадто довгий час, тому що багатьом підліткам властива швидка стомлюваність. Інтенсивність допиту не повинна приймати вимотуючий характер, тому що в таких випадках у підлітка нерідко виникає почуття відчуженості, апатії і сумніву в об'єктивності слідчого. Необхідно прагнути до одержання від неповнолітнього максимально чітких і визначених відповідей про роль дорослих осіб. По групових справах для підлітків характерні неконкретні показання. При цьому, якщо не задавати уточнюючих питань, обмеживши вільною розповіддю про те, що трапилося, то важко виділити конкретну роль кожного і тим більше дорослих осіб. У наступній роботі з підлітком необхідно найбільш повне знання даних про його особистість, умови життя, середовища, особливостях взаємин з особами, залученими в орбіту карного судочинства. Варто враховувати, що для підлітків властива неадекватна реакція на будь-які несправедливі оцінки їхньої особистості. Важкі підлітки бувають у конфліктних відносинах з деякими працівниками міліції. Тому критична оцінка слідчим даних, що надходять з міліції, може бути позитивно сприйнята підлітком і дати додаткові шанси для встановлення з ним більш довірчих відносин. По справах про групові злочини підліток може взяти основну провину на себе по різних причинах: з почуття самоствердження у своєму середовищі, страху перед іншими учасниками злочину, заздалегідь спланованої позиції з метою звільнення від серйозної відповідальності дорослих осіб[19С.16].
Для того щоб показати підліткові алогічність його показань і переконати його в неспроможності зайнятої позиції в справі, слідчому
важливо виявляти терпіння і наполегливість, не дозволяти собі роздратування і брутальності. У необхідних випадках корисно перевірити показання підлітка шляхом проведення слідчого експерименту. Так, по однієї зі справ про крадіжку майна з проникненням у сховище виникли серйозні сумніви в тому, що підліток скоїв її один. При слідчому експерименті стало для всіх учасників слідчої дії ясно, що сам підліток не в змозі був один ні перебороти перешкоди, ні проникнути в приміщення, ні віднести таку кількість викраденого. У спокійній обстановці на додатковому допиті слідчий наочно показав допитуваному, ґрунтуючись на результатах експерименту, абсурдність його позиції, на що той дав правдиві показання про те, що він був залучений до здійснення крадіжки не тільки запідозреним дорослим, але і його співмешканкою, у якої і зберігається основна частина викраденого. Наступне розслідування підтвердило цю версію.
При наявності підстав призначається огляд або судово-медична експертиза. У силу вікових особливостей деякі неповнолітні не здатні до конкретизації вчинених у відношенні них дій. Дитина може забути або опустити істотні деталі, що мають значення для правильного вирішення справи. У таких випадках буває доцільним провести з його участю огляд місця події, місцевості, приміщень. Це допоможе сприяти відтворенню в його пам'яті інших деталей розслідуваної події, з'ясувати обстановку й умови, у яких знаходився неповнолітній.
Залучення неповнолітнього до заняття проституцією представляє в даний час найбільш небезпечне діяння з числа перерахованих у диспозиції ст. 303 КК України.
Повії створюють навколо себе криміногенну обстановку, їх експлуатація, приносячи великі прибутки, тісно зв'язана з організованою злочинністю, сприяє поширенню наркоманії, часто супроводжується здійсненням насильницьких злочинів. Будь який факт виявлення неповнолітнього, що займається проституцією, повинний бути приводом для
проведення перевірки і при наявності достатніх даних, що вказують на те, що доросла особа яким-небудь образом сприяла заняттю проституцією, необхідно негайно порушити кримінальну справу[25С.21].
3.3. Особливості розслідування проституції на послідуючому етапі розслідування
а) Особисті обшуки
Можуть бути проведені й особисті обшуки. При цьому встановлюються особистості присутніх по наявним у них документам, наявність коштів, що можуть бути коштами платежу за надання інтимних послуг. Винятково важливе значення мають допити, що можуть надати великий обсяг інформації. Проводити їх треба невідкладно, використовуючи фактор раптовості. До того ж у слідчих у таких ситуаціях, як правило, спостерігається дефіцит часу, оскільки в лічені години потрібно визначитися з процесуальним положенням осіб, що доставляються в підрозділи органів внутрішніх справ. При організації роботи по «гарячих слідах» клієнти можуть дати докладні показання, побоюючись розголосу. Необхідно з'ясувати весь механізм знайомства з повією й умови надання інтимних послуг, виявляти звідників, посередників і всіх осіб, яким-небудь чином способствуючих контактові з повією.
В відповідності зі ст. 184 КПК України обшук особи проводився в усіх випадках арешту або затримання по підозрі в скоєні злочину. Особистому обшуку також наражаються особи, що знаходились в приміщенні або іншому місці, в якому проводиться обшук, за наявності підстав вважати, що вони переховують при собі предмети та документи, що мають значення для діла. Обшук особи може проводитись тільки особою однієї статі з обшукуємим, в присутності понятих тієї же статі. Суттєвість особистого обшуку полягає в примусовому обстеженні тіла, одягу, взуття та предметів, які вже носились людиною.
В окремих випадках особистий обшук може поєднуватись з проведенням освідування [55С.19].
Тактичні грамотно та доцільно особистий обшук проводити в два етапу. На місці арешту або затримання, а після цього в кабінеті слідчого
після доставляння сюди підозрюваного або обвинуваченого. Відразу ж після затримання або арешту особистий обшук ретельним образом провести не завжди вдається, що зумовлене відсутністю належних умов на місці арешту або затримання.
На першому етапі метою обшуку є вилучення предметів, за допомогою яких злочинець може виявити опір, нанести пошкодження собі та іншим, а також об'єктів, що він може знищити під час слідування. На даному етапі неможливо в усіх випадках виявити зроблені злочинцем в одязі тайники.
На другому етапі, в кабінеті слідчого, куди доставляється затриманий, його наражають на більш детальний та ретельний обшук. Послідовне дослідження одягу: головного убору, верхній одяг, піджак, брюки, плаття, натільна білизна, панчохи, шкарпетки, взуття. При огляді одягу зважують на різного роду в ній потовщення, заплати, шви, складки, вивертають кишені, оскільки в таких місцях можуть бути сховані предмети та документи, що можуть бути прилучені до справи в якості речовинних доказів. Такі вкладення можуть бути виявлені всередині каблука, в різноманітних речах та предметах, що є у особи, що обшукується: в сірникових коробках, тростях, фотоапаратах, цигарках, мундштуках, палітурах книг, в підкладці та козирках головних уборів та т. п. Тому всі ці речі та предмети ретельно оглядають, а для пошуку металевих виробів можуть бути використані металошукачі "Омуль" та "Гама".
Обшук тіла: зачіску, полость роту, природні отвори людського тіла, поверхня тіла на предмет виявлення мікро накладень рекомендується проводити за участю медичного робітника. За наявності на тілі пов’язки або гіпсу слідує запропонувати лікарю зняти її, замінивши інший за умови, що це не небезпечно для здоров`я людини. Не слідує нехтувати оглядом протезів, що при обшуку повинні бути зняті[24С. 166].
При особистому обшуку слідує прибігати до допомоги фахівця - криміналіста, що допомагає виявити на одязі та взутті сліди перебування підозрюваного на місці скоєння злочину.
Рентгенівські апарати також можуть бути використані при особистому обшуку для перевірки, чи не проковтнуті предмети обшукуємим. З метою безпеки рентгенівська апаратура при особистому обшуку повинна обслуговуватися фахівцем (рентгенологом), бажано в умовах медичної установи.
При необхідності дослідження мікро накладень та інших слідів на одязі, а також мікрочастиць в кишенях, швах та складках одягу упаковується в щільний гладкий папір та вилучається, а обшукуємому надається можливість переодягтись у наявні у нього інші речі, що перед цим також ретельно та уважно оглядаються.
При проведенні особистого обшуку необхідно уважно спостерігати за особою що арештовується з тим, щоб вона не мала можливості знищити виявлені у неї документи, дрібні предмети або записки.
Все виявлене при особистому обшуку вилучається та фіксується в протоколі обшуку[17С.77].
б) Огляд, вилучення зразків для порівняльного дослідження, призначення судово-медичної і біологічної експертизи
При наявності підстав провадиться огляд, вилучення зразків для порівняльного дослідження, призначаються судово-медичні і біологічні експертизи з постановкою типових питань, характерних для розслідування справ про полові злочини. У силу вікових особливостей деякі неповнолітні не здатні до конкретизації вчинених у відношенні них дій. Дитина може забути або опустити істотні деталі, що мають значення для правильного вирішення справи. У таких випадках буває доцільним провести з його участю огляд місця події, місцевості, приміщень. Це допоможе сприяти відтворенню в його пам'яті інших деталей розслідуваної події, з'ясувати обстановку й умови, у яких знаходився неповнолітній.
Встановлення факту проституції неповнолітньої дозволяє більш предметно перевіряти версії про її залучення дорослими особами.
Судово-психіатрична експертиза дозволяє визначити наявність і характер психічного захворювання.
Судово-психологічна експертиза призначається з метою з'ясування:
а) здатності потерпілої з урахуванням її психічного стану, вікових і особистісних особливостей правильно сприймати важливі для справи обставини, розуміти характер і значення вчинених з нею дій, чинити опір зазіханню;
б) наявності чи відсутності у потерпілої підвищеної сугестивності і схильності до фантазування;
в) здатності неповнолітнього обвинувачуваного з урахуванням стану його психічного розвитку усвідомлювати свої дії і керувати ними [19С.44].
в) Проведення очних ставок.
До проведення очних ставок з неповнолітньої треба підходити з великою обережністю, з огляду на індивідуальні особливості і психологічний стан кожної неповнолітньої.
Експлуатація повій має на меті витяг максимального прибутку. Погоня за прибутком не дозволяє «виключати» на довгий час з «обороту» живий товар. Відносно висока інтенсивність такого «обороту» неминуче приводить до зневаги елементарним маскуванням, що надає додаткові можливості для виявлення і фіксації доказів. З залучених до обслуговування проституції осіб завжди можна виявити тих, котрі в тім або іншому ступені можуть надати інформацію, що має доказове значення. На кожну таку особу доцільно в додатку до плану розслідування заводити окрему картку з коротким викладом сутності показань, при великій кількості допитуваних доцільно складати схему зв'язків злочинного бізнесу, в остаточному підсумку по фрагментах реконструюється картина всієї злочинної діяльності [32С.66].
Постійну увагу необхідно приділяти пошуку речовинних доказів і документів, що прямо або побічно в сукупності з іншими доказами підтверджують винність дорослих, що втягують неповнолітніх у заняття проституцією. У всіх підозрюваних і обвинувачуваних по таких справах, як правило, варто проводити обшуки. Виявлення документів неповнолітніх, різного роду записів з їх даними, телефонів дозволяє розширити доказову базу. За участю фахівців варто вилучати і вивчати комп'ютерну інформацію. Не повинні залишатися без уваги виявлена відео і фото продукція, тому що неповнолітні можуть використовуватися і для виготовлення порнографічних матеріалів. Останні, у свою чергу, можуть застосовуватися і з метою шантажу.
Зведення про діяльності тієї або іншої фірми, організації по залученню в проституцію можна одержувати шляхом аналізу публікацій у засобах
масової інформації і друкованих видань, головним чином бульварного характеру. Рекламування послуг сумнівної властивості нерідко супроводжується сексуальною експлуатацією неповнолітніх. У будь-яких випадках це вже являє собою привід для проведення відповідних перевірочних дій. Тим більше, факти виявлення порнографічних видань вітчизняного виробництва, у яких зображується участь осіб явно дитячого віку в сексуальних діях, є безумовною підставою для розслідування, у ході якого перевіряється версія про залучення неповнолітнього в здійснення антигромадських дій. У ході розслідування необхідно забезпечити його повному і всебічність, виявлення всіх епізодів злочинної діяльності наскільки це можливо, тому що розглянутий вид злочинів нерідко супроводжується здійсненням ряду інших протиправних зазіхань: проти статевої недоторканності, організацією або утриманням кубел для заняття проституцією, з незаконним обігом наркотиків. У ст. 303 КК міститься така кваліфікуюча ознака злочину, як залучення в заняття проституцією, зроблене організованою групою. Тому при доведеності ознак організованої групи дії винних не підлягають кваліфікації по сукупності злочинів.
Проституція на вокзалах, автодорогах звичайно не має настільки складної структури. До розслідування цих злочинів тією чи іншою мірою застосовні методи і тактичні підходи, описані вище [25С.99].
Поняття залучення в заняття проституцією неповнолітнього досить широке. Крім насильства і погроз його застосування, шантажу, знищення або пошкодження майна, обману — це будь-які навмисні дії, спрямовані на залучення неповнолітнього до заняття проституцією. Склад злочину буде й у тому випадку, якщо дорослий експлуатує проституцію неповнолітнього навіть з його згоди. Такий підхід цілком відповідає вимогам Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Виходячи зі змісту ст. 1 і 2 Конвенції, залученням у заняття проституцією варто вважати дії особи, що: зводить, схиляє або спокушає з метою
проституції іншу особу, навіть за згодою цієї особи; експлуатує проституцію іншої особи, навіть за згодою цієї особи; утримує будинок терпимості або керує їм, або свідомо фінансує, або бере участь у фінансуванні будинку терпимості; здає в оренду або знімає будинок, або інше місце, або частину такого, знаючи, що вони будуть використані з метою проституції третіми особами. Залученням неповнолітнього варто вважати і такі, приміром, дії, коли доросла особа стає сутенером свідомо неповнолітнього, що вже самостійно почав займатися проституцією, оскільки в цьому випадку намір дорослого спрямований на підтримку цього виду антигромадського поводження і створення режиму, що перешкоджає виходові неповнолітнього за рамки подібного способу життя.
Поняття проституції також не повинне зводитися тільки до полових зносин осіб протилежної статі за визначену плату. За змістом названої Конвенції під поняття проституції підпадає задоволення похоті однієї особи іншою особою за плату. Тому будь-які послуги інтимної властивості з метою задоволення статевих потреб за плату, що супроводжуються безпосередніми контактами з клієнтами, підпадають під поняття проституції. Крім різних форм статевих зносин, це також акти садомазохизма, эксбиционизма й інші. Як відомо, існує і гомосексуальна проституція, як чоловіча, так і жіноча. Залучення неповнолітніх у такі види проституції також повинно тягнути відповідальність по розглянутій статті карного закону, а при наявності відповідних ознак — і по інших статтях по сукупності злочинів [33С.29].
Залучення в заняття проституцією може бути зв'язане з торгівлею неповнолітніми і здійсненням у відношенні них інших угод.
Незалежно від цілей торгівля неповнолітніми в будь-якому випадку утворить самостійний склад злочину і має свою специфіку розслідування. Об'єктивна сторона даного злочину складається не тільки з купівлі-продажу неповнолітнього, але і здійснення будь-яких інших угод у відношенні неповнолітнього у формі його передачі і заволодіння ім. Кваліфікований
склад злочину включає такі ознаки, як здійснення цих діянь: неодноразово, у відношенні двох або більш неповнолітніх, групою осіб за попередньою змовою або організованій групі, особою з використанням свого службового становища, з незаконним вивозом неповнолітнього за кордон або незаконне повернення його через границю, з метою залучення неповнолітнього в здійснення злочину або інших антигромадських дій, з метою вилучення в неповнолітнього органів або тканин для трансплантації. Особливо кваліфікований склад злочину, буде в тому випадку, коли зазначені діяння, спричинили по необережності смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки.
Купівля-продаж неповнолітнього — це одержання і відповідно відчуження його за плату з передачею у володіння без обов'язку повернення. Як оплату можуть виступати не тільки гроші, але й інші матеріальні цінності, а також майнові права. Купівля-продаж може здійснюватися і з метою звільнення від сплати боргу й інших майнових обов'язків. Виходячи зі змісту карного закону, під іншими угодами варто розуміти дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення фактичних прав на володіння неповнолітнім, якщо вони вчинені не відповідно до вимог Сімейного кодексу. Інші угоди можуть бути як обміном, так і даруванням. Загальним для усіх видів угод є розпорядження неповнолітнім як річчю, залучення його в товарно-грошовий обіг як предмета протиправної цивільно-правової угоди. Підстави фактичного володіння неповнолітнім можуть бути як правомірними (наприклад, батьки, усиновителі, опікуни), так і неправомірними (попереднє викрадення неповнолітнього, підмін дитини й інше незаконне утримання). Угоди у відношенні неповнолітнього по його передачі можуть відбуватися по «ланцюжку» шляхом його передачі від однієї особи до іншої. Здійснення злочину по попередній змові групою осіб припускає участь хоча б на одному боці угоди не менш двох чоловік, що домовилися про повне або часткове виконання об’єктивної сторони. Це тільки деякі основні питання, що
відносяться до сутності предмета доказування[14С.44].
Виявлення подібних злочинів крім традиційних заяв і повідомлень може здійснюватися оперативним шляхом, а також при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми або у відношенні них, або при перевірці фактів антигромадських дій неповнолітніх, обставин незаконного вивозу їх за рубіж або незаконне повернення через кордон.
Очні ставки варто проводити з урахуванням психологічних особливостей підлітка і його станів на даний період. Однієї з розповсюджених помилок по справах даної категорії є непродумане проведення численних очних ставок без урахування особливостей справи, особистостей допитаної особи і подальшого прогнозування руху справи. Проведення очних ставок неповнолітніх з дорослими не завжди виправдано скоріше навіть не з тієї причини, що дорослі можуть вплинути на підлітків, а більше тому, що підлітки побоюються стати «зрадниками» у своєму середовищі. Така очна ставка не тільки не допоможе усуненню протиріч, але може збити наслідок із правильного шляху, заплутати його.
Неможливо також проведенням очних ставок, як думають деякі слідчі, «закріпити» показання, що вони вважають правдивими. Вірогідність тих або інших показань вирішується шляхом підтвердження їхніми іншими доказами. Допит на очній ставці є різновидом показань свідка, потерпілого, підозрюваного й обвинувачуваного, — тому роль очної ставки не слід переоцінювати.
г) Відтворення обстановки або інших обставин визначеної події шляхом слідчого експерименту та перевірки показань на місці
Якщо виникне необхідність у здійсненні експериментальних дій, то провадиться відтворення обстановки або інших обставин визначеної події шляхом слідчого експерименту та перевірки показань на місці. У ході слідчого експерименту можуть бути перевірені й уточнені фактичні дані, отримані в результаті проведення інших слідчих дій (допитів обвинувачуваного, підозрюваного, свідка, потерпілого, пред'явлення для впізнання, огляду місця події, місцевості, приміщення й ін.), а також докази, представлені підозрюваним, обвинувачуваним, захисником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, громадянами, посадовими особами, підприємствами, установами й організаціями [55С.33].
Слідчий експеримент проводиться як з ініціативи слідчого, так і по клопотанню обвинувачуваного (підозрюваного) і його захисника, потерпілого й інших суб'єктів кримінального процесу.
Слідчий експеримент проводиться з метою:
встановлення можливості спостереження, сприйняття якого-небудь факту, явища;
встановлення можливості здійснення визначених дій або існування визначених явищ;
встановлення механізму події в цілому або окремих його деталях;
встановлення процесу, утворення виявлених у ході розслідування слідів події злочину;
перевірки висунутих по кримінальній справі слідчих версій.
У ході слідчого експерименту по встановленню можливості здійснення визначених дій можуть бути перевірені припущення про наявність або відсутність у конкретної особи професійних або злочинних навичок.
Значення слідчого експерименту полягає в тому, що його результати дозволяють установити вірогідність або невірогідність наявних у справі доказів, а в деяких випадках — одержати нові докази. Крім того, хід і результати слідчого експерименту в ряді випадків дозволяють установити причини й умови, що сприяли здійсненню злочину, і намітити заходу для їх усунення.
Для виробництва слідчого експерименту необхідна наявність одночасна трьох умов:
1) відтворення дій, обстановки й інших обставин преділеної події і здійснення при цьому необхідних досвідчених дій не повинне принижувати честі і достоїнства учасників слідчого експерименту і навколишніх, а також не повинно створювати небезпеки для їхнього здоров'я.
2) маються технічні й організаційні можливості для проведення даної слідчої дії (тобто в розпорядження слідчого можуть бути надані необхідні матеріали, інструменти, манекени) муляжі, мається можливість призупинити на визначений час виробничу діяльність або рух транспорту у визначеному місці і т.п.);
3) при проведенні даної слідчої дії можуть бути створені умови, аналогічні, адекватні або максимально наближені до тих, у яких реально відбувалася подія, обставини якої або показання яке варто перевірити або уточнити.
Якщо для проведення слідчого експерименту необхідне проникнення в житло, то потрібно отримати згоду проживаючих у ньому осіб.
Однією з умов, що забезпечують результативність слідчого експерименту, є його своєчасне проведення. Зволікання може привести до того, що проведення слідчого експерименту виявиться неможливим внаслідок зміни позиції особи, що виявила бажання відтворити визначені дії (обстановку або обставини визначеної події), або безповоротної зміни місця, де відбулася дія (подія) [54С.55].
Таким чином, слідчий експеримент є однією з найбільш трудомістких слідчих дій, тому його проведення виправдане лише в тому випадку, коли перевірку фактичних даних неможливо провести шляхом додаткових допитів, очних ставок, експертиз і інших слідчих дій.
Слідчий експеримент провадиться з обов'язковою участю понятих. При підборі понятих слідчий виходить зі складності змісту і складності оцінки одержуваних результатів. У разі потреби можуть запрошуватися поняті, що володіють визначеними професійними знаннями і фізичними даними.
У залежності від характеру дій, виконуваних у ході слідчого експерименту, у ньому можуть брати участь більш двох понятих (наприклад, при перевірці можливості чути постріл у різних місцях і т.п.).
У разі потреби у проведенні слідчого експерименту можуть брати участь підозрюваний, обвинувачуваний, потерпілий, свідок. Слідчий вправі запросити для участі у проведенні слідчого експерименту і фахівця.
Підозрюваний й обвинувачуваний є учасниками слідчого експерименту, якщо перевіряються їхні показання або перевіряється можливість здійснення ними яких-небудь дій. Якщо в справі до цього моменту бере участь захисник, то він також вправі бути присутнім при проведенні слідчого експерименту. Свідок