Xreferat.com » Рефераты по государству и праву » Питання з екзамену Господарське право

Питання з екзамену Господарське право

час до закінчення строку діїдоговору не поставила вимогу про його припинення.

  • в порядку передбаченому договором.В цьому випадку довгостроковість договору може бути зумовлена і узгодженапри укладанні договору


    62.Система господарських договорів


    Система господарських договорів за досягненнями певних цілей:

    • договори про реалізацію майна;

    • договори прои передачу майна в тимчасове використання;

    • транспортні;

    • банківське обслуговування;

    • про надання господарських послуг- договри компенсійної продажі;

    • комплексні договори;

    • договори про організацію господарських зв”язків.


    63.Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інсти-тут, який має свій особливий предмет регулювання - господарські правопору-шення.

    Вчинення суб'єктом господарських відносин правопорушення тягне за со-бою застосування до правопорушника передбаченої або санкціонованої нор-мами господарського законодавства відповідальності. Оскільки це відпові-дальність за господарські правопору-шення (правопорушення, вчинені у сфері господарської діяльності), санкції за них визначені господарським зако-ном. Даний вид відповідальності в тео-рії господарського права визначається як господарсько-правова відповідаль-ність.

    Господарсько-правові санкції в своїй сутності є економічно-юридичними. Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як тотожні.

    Економічні - це негативний еконо-мічний вплив на правопорушника з ме-тою стимулювання виконання ним зо-бов'язання.

    Майнові - застосовуються лише у правовій формі, якою є передбачені за-коном або договором майнові (еконо-мічні за змістом) санкції.

    Види господарсько-правової відпові-дальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопо-рушення. За цим критерієм в теорії пра-ва розрізняються відшкодування збит-ків, штрафні санкції, оперативно-гос-подарські санкції.

    Відшкодування збитків. В разі невико-нання або неналежного виконання зо-бов'язання боржником він зобов'яза-ний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Визначено види втрат кре-дитора, які визначаються як збитки. Це витрати кредитора, втрата або пошкод-ження його майна, доходи, які він одер-жав би, якби зобов'язання було вико-нане боржником. Відшкодування збит-ків застосовується як майнова санкція:

    Штрафні санкції. Штрафна господар-сько-правова відповідальність відріз-няється від відшкодування збитків на-самперед тим, що вона виконує ка-ральну або дисциплінуючу функцію. Розмір цієї відповідальності загалом залежить від ступеня серйозності гос-подарського правопорушення, а не від суми завданого кредиторові збитку. Чинне законодавство розрізняє три ви-ди штрафних санкцій: штраф у влас-ному розумінні, пеню, неустойку.

    Неустойка являє собою різновид штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або догово-ром у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

    Пеня як штрафна санкція застосовує-ться в основному в разі прострочення виконання грошових зобов'язань су-б'єктами господарської діяльності. Особливістю пені є те, що вона вста-новлюєтсья у процентному відношенні до простроченної суми, причому за кожний день прострочення, доки зо-бов'язання не буде виконане.


    64. Як і будь-яка інша юридична від-повідальність, господарсько-правова відповідальність грунтується на певних правових підставах. Це, по-перше, нор-мативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єк-тів господарських відносин. Другою правовою підставою є господарська правосуб'єктність правопорушника (боржника) і потерпілого (кредитора). Сторонами правовідносин щодо засто-сування відповідальності даного виду можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи не-залежно від форми власності майна, організаційно-правових форм, тобто особи, що мають право звертатися до арбітражного суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Третя підстава наз. юридико-фактичною. Це протиправні дія або бездіяльність осо-би - господарського правопорушника, що порушують права і законні інтереси потерпілої особи (кредитора) чи зава-жають їх реалізації. Дана підстава скла-дається з чотирьох елементів, які в тео-рії права називаються умовами госпо-дарсько-правової відповідальності:

    • факт госп. порушення, тобто пору-шення норми закону, умови дого-вору, держ. контракту тощо, внас-лідок чого завдаються збитки або інша шкода майновим правам та інтересам потерпілого (кредитора);

    • протиправність поведінки госп. порушника. Дана умова визначається у госп. праві в широкому розумінні. Це може бути як дія, так і бездіяльність, що порушують пра-вову норму, планове завдання, умови договору і т.ін.;

    • причинний зв'язок між протиправ-ною поведінкою порушника і завда-ними потерпілому збитками. Йдеться про так званий причинно-необхідний зв'язок, коли протиправна дія чи без-діяльність є об'єктивною причиною такого наслідку, як збитки або інша шкода, завдані потерпілому (кредито-рові). Цей зв'язок необхідно доводити відповідними доказами;

    • вина госп. правопорушника - це не-гативне суб'єктивне ставлення пра-вопорушника до прав і законних інте-ресів потерпілого.

    Вина у госп. і юрисдикційній практиці - це існування двох обставин, які дають підстави для застосування відпові-дальності: наявність в особи-правопо-рушника реальних можливостей для належного виконання; невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, запобігання збиткам (шкоді) потерпілого. Формою вини може бути як умисел, так і необережність правопорушника.

    Вина підприємства - це вина його пра-цівників. Отже, принцип відповідаль-ності за вину вимагає конкретних пра-цівників, дія або бездіяльність яких спричинили невиконання зобов'язань чи заподіяння шкоди.

    Для застосування майнової відпові-дальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність усіх чоти-рьох умов, тоді як для застосування неустойки (штрафу, пені) досить лише двох з них: факту господарського пра-вопорушення та протиправності пове-дінки порушника.

    65.Господарсько-правові санкції – це конкретний розмір юрид. відповідаль-ності за порушення прав та законних інтересів суб’єкту у встановленому по-рядку. Можуть застосовуватись лише при наявності підстав та умов відпові-дальності. Санкція являє собою захід держ. примусового впливу. Застосовує-ться арбітражним судом, судом, третей-ським судом або іншим компетентним держорганом.

    Господарські санкції мають певні риси:

    1.Носять майновий характер.

    2.За загальним правилом стягнення від-буваються на користь потерпілої сто-рони.

    Основною функцією є поновлення майнової сфери потерпілої сторони, за рахунок правопорушника господ. від-носин.

    Законодавство України передбачає:

    -штрафні

    -компенсаційні

    -конфіскаційні

    Конфіскаційні – це ті санкції, які пов’язані з безоплатним вилученням майна на прибуток держави.

    Штрафні – грошові суми, які суб’єкт господарювання, що порушив господ. права, зобов’язаний виплатити суб’єк-ту, права та законні інтереси якого він порушив.

    Компенсаційні – визначаються заходи майнового характеру, що мають за мету відшкодування потерпілій стороні шкоди чи збитків, скоєних правопо-рушником, якщо збитки нанесені не в результаті договорної діяльності.

    Збитки – це витрати кредитора, втрата або пошкодження майна, а також не-одержаний кредитовий прибуток, який він одержав би при виконанні зобо-в’язань боржником.


    66. Поняття та юридичні ознаки біржі.

    Згідно з Законом “Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднуе юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту I пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. Отже, біржа є господарською організацією, яка виконуе певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні), функциї в економіці завдяки виявленню кур­су товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета -сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропо­зиції на певні товари, обслуговування їх обігу. Це характеризує біржу як економічну категорію.

    Залежно від предмета діяльності є фондові і товарні біржі.

    Фондова біржа-це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, шо засвідчують право володжня або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила. та їх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

    06'єктами операцій фондової біржі є акції; облігації республіки, місцевих позик і піддприємств; казначейські зобов'язання республіки; ошадні сертифікати; векселі.

    Поняття правове становище і діяльність фондової бїржї ре-гулюються розділом II “Фондова біржа” Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”. Фондова біржа — це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

    3 точки зору правового становища фондова біржа являє собою підприємство у формі акционерного тов-ва, яке зосереджуе в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

    Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав.

    Так, залежно від характеру асортименту товара товарні біржі поділяються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є один вид товарів); спешалізовані (предметом біржової торгівлі є однотипні групи товарів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів).

    Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюсться торгівля не реальіними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді;

    комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального то­вару, ф'ючерсні та опціонні угоди.

    Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвдувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.

    67. Функци, права та обов'язки біржі.

    Функци біржі випливають насамперед, з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

    — товарна біржа виконус функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;

    - товарна біржа є свого роду господарюючим суб'ектом, який організовуе ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржоівих торгів у їх проведенні;

    — товарна біржа — це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;

    — товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін;

    — товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;

    — біржа є місцем так званого “біржового котирування” цін. Біржове котирування — це реестрація біржовими орга­нами курсів цін, що виникають стиійно, на окремі біржові товари (ціні папери) з урахуванням укладених біржових угод;

    — біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забсзпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів;

    — товарна біржа розробляе товарні стандарти, встановлює сорти товарів, рееструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;

    — товарні біржі виконують арбітражні функції.

    Відповідно до викладених функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки.

    Принципами діяльності бірж є: рівноправність учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічне проведення біржових торгів.

    Товарна біржа має право:

    — встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

    — створювати підрозділи 6іржі та затверджувати положен­ия про них;

    — розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

    — зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше, ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

    — встановлювати вступні та періодичні внески для члежв біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

    — встановлювати інші грошові збори;

    — встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод біржі та біржових правил;

    - засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельннх угодах;

    — укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них;

    — вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової д яльност ;

    - видавати біржові бюлетені, довідники та інші інфорімаційні та рекламні видання;

    — здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі. Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиу та пропозиції на товари, що обертаються иа біржі.

    Біржа зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвдувачам біржі, здійснювати збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з конюнктурою ринку.

    68. Види біржових угод.

    Залежно від місця укладання закон розрізняе біржові і позабіржові угоди, що мають однакову юридичну природу.

    Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо вста-новлення, зміни або припинення цивільних прав або обов*язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників — брокерські контори і брокерів, а не самими продавцям і покупцями ре­ального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (то­вару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту. фор-ми топю.

    Особливості укладення біржових угод врегульовано статтею 15 “Біржові операції” та статтею 17 “Правила біржової торгівлі” Закону “Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначаеться Типовими контрактами, які також за-тверджують біржові комітети.

    Предметом біржової угоди є так званий “біржовий товар”. Згідно з статтєю Закону “Про товарну біржу> біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, по­ставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі.Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.

    Різниця між біржовими і небіржовими угодами полягае також у тому, шо суб'ектами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.

    Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критеріем поділу є час виконання уго­ди. Згщно з цим критерієм є угоди:

    — з негайним виконанням (“угоди на реальний товар" або “касові угоди"). За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначаеться Правилами біржової торгівлі;

    — термінові угоди (угоди на строк). По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються на­перед, на майбутнє( форвард). Строк зазначаеться у договорі (біржовому кон­тракті). Особливістю угоди на строк є те, шо договори такого роду можна багаторазово перепродовати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару (ф'ючерси).Комерційна ідея ф*ючерса полягає у страхуванні як продавця,так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.Ця купівля-продаж ф*ючерсів називається хеджуванням.

    3 огляду на юридичний спосіб забезпечення виконання вирізняються біржові угоди з заставою( крім основних предметів угод, до їх змісту входить і зміст іншго договору — договору застави).

    Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди: угода з заставою на купівлю (заставодавцем є покупець) і угода з заставою на продаж (заставодавцем є Продавець).

    У разі невиконання боржником забезпеченого заставою зо-6ов'язання задоволення майнових вимог кредитора прово­диться за рахунок заставленої суми. У разі спору це відбувається за рішенням біржового арбітражу.


    69.Кредит поняття та види

    .Кредит - позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

    Кредитор - суб'єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

    Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

    Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

    Кредитний ризик - ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користуванням кредитом у терміни, визначені у кредитному договорі.

    Кредитна лінія - згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

    Платоспроможність - це здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань господарської діяльності.

    Позичальник - суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності, строковості.

    За цим документом визначаються такі форми кредиту, що можуть використовуватись суб’єктами господарської діяльності: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).


    Кредити, які надаються банками, поділяються:

    - за строками користування:

    а) короткострокові - до 1 року,

    б) середньострокові - до 3 років,

    в) довгострокові - понад 3 років.

    Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

    Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

    Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

    Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.


    - за забезпеченням:

    а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними

    паперами);

    б) гарантовані (банками,фінансами чи майном третьої особи);

    в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової

    організації);

    г) незабезпечені (бланкові).

    - за ступенем ризику:

    а) стандартні кредити;

    б) кредити з підвищеним ризиком;


    - за методами надання:

    а) у разовому порядку;

    б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

    в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання,

    за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).


    - за строками погашення:

    а) водночас;

    б) у розстрочку;

    в) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою

    позичальника);

    г) з регресією платежів;

    д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).


    Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.

    Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

    Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

    Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.


    Наступною формою кредиту є комерційний кредит. Це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

    Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.

    У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.

    Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

    - сплати боржником за векселем;

    - передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

    - переоформлення комерційного кредиту на банківський.

    У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя, погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.


    Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжується укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

    Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно.

    Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодатель (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодателем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).


    Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

    Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки.

    Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки, або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

    Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, і не є об'єктом застави за іншою угодою.


    Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

    Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється в залежності від цілей об'єкта

    кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, при чому він не повинен перевищувати 10-ти років з дня його надання.

    Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.


    Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.


    Консорціумний кредит - кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:

    а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

    б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в кредиті;

    в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

    Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію НБУ, які одночасно виступають у ролі продавців і продавців наявних вільних коштів.


    71.Порядок відкриття рахунків в банках

    Відкриття рахунків здійснюється на умовах, викладених в Інструкції про поря­док відкриття розрахункових, поточних та бюджетних ра­хунків в установах банків а також в договорі на відкриття та обслуговування банківського рахунку.

    Договір на

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
  • Похожие рефераты: