Кримінальне процесуальне право України
§ 60. Підготовчі дії досудового розслідування. Питання, що підлягають вирішенню.
Справа має бути призначена до розгляду не пізніше 10 діб з дня надходження до суду (256). Після віддання обвинуваченого до суду постановою (ухвалою) суддя в межах 10 діб має вчинити дії по підготовки справи до розгляду в судовому засіданні: 1) вручення підсудному копії обвинувального висновку (під розписку не пізніше як за 3 доби до дня розгляду (ч.1 ст.254), під вартою - надсилається адміністрації місця утримання із повідомленням про необхідність доставки під вартою в засідання, у справах приватного обвинувачення у повідомленні про виклик зазначена стаття обвинувачення (ч.2 ст.251), розписка про вручення додається до справи, якщо не володіє мовою - забезпечують переклад); 2) забезпечення реалізації учасникам процесу їх права на ознайомлення з матеріалами справи (незалежно від того, чи знайомилися вони із матеріалами після закінчення попереднього розслідування); 3) виклик у судове засідання осіб, указаних в постанові чи ухвалі про віддання до суду (повісткою із зазначенням дня, часу, наслідків неявки, розписка додається до справи); 4) вжиття інших заходів, необхідних для розгляду конкретної справи в судовому засіданні (розпорядження про виклик народних засідателів, контроль за своєчасним вжиттям заходів до забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна судовим виконавцем чи органами попереднього розслідування, якщо цих заходів вжито під час віддання до суду; заходи щодо організації виїзного судового засідання тощо).
§ 61. Складові частини судового розгляду справи. Наслідки неявки в судове засідання учасників судового розгляду та свідків.
Судовий розгляд кримінальної справи - це встановлена законом система процесуальний дій суду та учасників судового розгляду, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне й об‘єктивне дослідження матеріалів справи, встановлення в ній істини і винесення законного, обґрунтованого і справедливого вироку. Складові: 1) підготовча частина судового засідання; 2) судове слідство; 3) судові дебати; 4) останнє слово підсудного; 5) постановлення і проголошення вироку. Підготовча частина судового засідання. Порядок: 1) відкриття судового засідання (головуючий відкриває засідання, оголошує справу, з‘ясовує у підсудного чи погоджується він на одноособовий розгляд чи у складі 3 суддів (про злочини з позбавленням волі більше 10 років)); 2) перевірка явки учасників судового розгляду (хто з‘явився, причини неявки відсутніх, якщо можливо забезпечення явки, питання про допуск громадських обвинувача і захисника (ухвала, постанова); 3) роз‘яснення перекладачеві його обов‘язків, якщо він бере участь (ст.178 КК за завідомо неправильний переклад, відібрання підписки ст.285 КПК); 4) встановлення особи підсудного (переконання, що це та сама особа, перевірка інформації про неї, запитує, чи були вручені підсудному копія обвинувального висновку, копія ухвали розпорядчого засідання чи постанови, якщо ними було змінено обвинувальний висновок, або повістка у справах приватного обвинувачення, якщо не вручено - вручають та відкладають справу на три дні, але підсудний може просити про розгляд); 5) оголошення складу суду і роз‘яснення право відводу (якщо заявлено відвід - виносить мотивована ухвала (постанова) в нарадчій кімнаті ст.287); 6) вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (причини неявки, заслуховування думки учасників, продовження чи відкладення розгляду ст.288-292); 7) видалення свідків із залу суду (видаляються, вживаються заходи, щоб вони не спілкувались між собою, потерпілі та експерти не видаляються ст.293); 8) роз‘яснення прав і обов‘язків учасникам судового розгляду; 9) заявлення і розв‘язання клопотань учасників судового розгляду (про виклик нових свідків, експертів, витребування і приєднання нових доказів та ін., заслуховує думку прокурора, про що складає мотивовану ухвалу (постанову); після цього оголошується про початок судового слідства. Воно є основною частиною, оскільки вирок може ґрунтуватися лише на доказах, які були розглянуті і досліджені в ході судового слідства (ч.2 ст.323 КПК). Починається з читання обвинувального висновку, ухвали розпорядчого засідання чи постанови судді, у справах приватного обвинувачення оголошується заява потерпілого, з протокольною формою досудової підготовки - постанова про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду, якщо заявлено цивільний позов - оголошується позовна заява (ст.287 КПК). Після цього головуючий запитує кожного підсудного, чи зрозуміло їм обвинувачення, роз‘яснює його суть, запитує підсудного і цивільного відповідача чи визнають вони заявлений позов (298). Потім суд встановлює порядок дослідження доказів. Судове слідство провадиться у повному обсязі незалежно від визнання підсудним пред‘явлених йому обвинувачень (299). Примірний порядок дослідження доказів: допит підсудного (якщо він визнає вину, це його право а не обов‘язок, спочатку розповідає сам, потім ставлять запитання прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, громадський захисник, підсудний і, нарешті, суддя, суддя може протягом усього часу допиту ставити запитання), допит потерпілого (завжди перед допитом свідків, має право відмовитися від дачі показань, не видаляється із залу), допит свідка (спочатку розповідає сам, потім ставлять запитання прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, громадський захисник, підсудний і, нарешті, суддя), перехресний допит та очна ставка в судовому засіданні (складні види допитів, не регламентовані КПК, ч.2 ст.304: кожного свідка можна додатково допитати або допитати в присутності уже допитаних свідків, перед початком очної ставки обов‘язкове роз‘яснення прав і з‘ясування взаємовідносин осіб), пред‘явлення для впізнання осіб чи предметів свідкам, потерпілим чи підсудним (за правилами попереднього розслідування), проведення експертизи в суді (коли необхідність вперше з‘ясувалась під час віддання обвинуваченого до суду чи в ході судового розгляду), огляди. Після розв‘язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим. За межами судового слідства суд не вправі прийняти, витребувати і дослідити жодного доказу, а в разі такої необхідності зобов‘язаний своє ухвалою (постановою) відновити слідство в межах з‘ясування обставин, які викликали його відновлення. Після закінчення судового слідства суд переходить до судових дебатів. Вони починаються промовою державного обвинувача (прокурора), за ним промова громадського обвинувача, цивільного позивача і цивільного відповідача, промова громадського захисника, промова захисника. Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом, але зупиняє учасника, коли він виходить за межі розглядуваної справи (ч.4 ст.318 КПК). Після оголошення промов учасники дебатів мають право обмінятися репліками: в стислій формі звернути увагу суду на перекручення фактів, домисли, неправильні судження. Право останньої репліки завжди належить захисникові, а за його відсутності - підсудному (ч.5 ст.318). Після закінчення дебатів головуючий надає підсудному останнє слово. Суд не вправі обмежувати його тривалість певним часом, задавати питання підсудному під час останнього слова не дозволяється, але якщо останнє слово використовується не за призначенням, суд вправі зупинити підсудного, та позбавити слова якщо він нехтує зауваженнями. Після заслуховування останнього слова суд негайно виходить до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
Участь підсудного в судовому розгляді обов‘язкова. Коли підсудний не з‘явився без поважних причин суд ухвалою (суддя постановою) відкладає розгляд і може покласти на нього судові витрати, пов‘язані з відкладенням засідання. Крім того, суд має право винести ухвалу (суддя постанову) про привід підсудного, заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше (ст.288 КПК). Про неявку в судове засідання адвоката суд повідомляє відповідне адвокатське об‘єднання, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатуру (289). Про неявку прокурора, участь якого обов‘язкова, без поважних причин суд повідомляє вищестоящого прокурора. Неявка громадського обвинувача або громадського захисника не перешкоджає слуханню. Неявка потерпілого в судове засідання ставить перед судом необхідність вирішити питання про розгляд справи або відкладення, в залежності від можливості з‘ясувати всі обставини у відсутності потерпілого та захистити його права. Неявка потерпілого без поважних причин, за винятком справ приватного обвинувачення ч.1 ст.27, суд може застосувати до нього привід. У справах приватного обвинувачення неявка потерпілого без поважних причин дає право судові закрити справу, але за клопотанням підсудного вона в цих випадках може бути розглянута по суті у відсутності потерпілого (ст.290). Неявка в судове засідання без поважних причин цивільного позивача або його представника відповідно до ст.290 тягне за собою залишення цивільного позову без розгляду, за клопотанням цивільного позивача може бути розглянути в його відсутності, якщо позов підтримує прокурор, або він заявлений підприємством, організацією - незалежно від явки. Наслідки неявки цивільного відповідача в КПК не врегульовані
§ 62. Вирок, його види, зміст, процесуальний порядок постановлення.
Суд може постановити два види вироків - обвинувальний і виправдувальний (ст.327). Обвинувальний (коли факт злочину і вина підсудного беззаперечно знайшли своє підтвердження) вирок буває: 1) з призначенням підсудному покарання; 2) без призначення покарання (діяння або особа втратило суспільну небезпечність); 3) із звільненням засудженого від покарання (закінчення строків давності, прийнято акт про амністію, помилування); 4) з призначенням засудженому покарання, але із звільненням його від відбування у зв‘язку з наданням відстрочки виконання вироку (ст.46-1, на строк від 1 до 2 років зі сплатою штрафу). Виправдувальний вирок: 1) не встановлено події злочину (цивільний позов залишають без розгляду, його можна пред‘явити в порядку цивільного судочинства); 2) в діянні підсудного немає складу злочину (відмовляють в цивільному позову); 3) не доведено участі підсудного у вчиненні злочину (відмовляють в цивільному позову). Постановлення вироку відбувається в нарадчій кімнаті, де можуть бути лише судді, що входять до складу суду в даній справі, присутність інших осіб, в тому числі народних засідателів, секретаря судового засідання, не допускається. Суддя забороняється розголошувати міркування, що висловлювалися в нарадчій кімнаті (322), порушення таємниці тягне за собою скасування вироку (п.6 ч.2 ст.370). Якщо справа розглядалася колегіально судом, то перед постановленням вироку відбувається нарада суддів під керівництвом головуючого, якій послідовно ставить на вирішення питання, перелічені в. ст.324: чи мало місце діяння, чи є склад злочину, якою статтею він передбачений, чи винен підсудний, чи підлягає покаранню, чи є обтяжуючі чи пом‘якшуючі обставини, чи є підсудний особливо небезпечним рецидивістом, яка міра покарання має бути призначена, чи повинен підсудний її відбувати, в якому виді виправно-трудовій колонії або в тюрмі повинен відбувати покарання засуджений, чи підлягає задоволенню цивільний позов, чи мають бути відшкодовані збитки та в якому розмірі, що зробити з майном, яке описане, речовими доказами, цінностями, набутими злочинним шляхом, на кого мають бути покладені судові витрати, їх розмір, який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного, чи сліду випадках ст.14 КК застосувати примусове лікування чи встановити над ним опікування. При негативній відповіді на одне із 3 перших запитань судді повинні постановити виправдувальний вирок. Питання вирішуються простою більшістю голосів, ніхто не має право утримуватися від голосування, головуючий голосую останнім. Пише вирок один із суддів (головуючий), підписують усі, той, хто в меншості не звільняється від підписання, але має право окремо викласти свою думку (приєднується до справи, оголошенню не підлягає, але направляється в порядку нагляду та перегляду), виправлення у вироку застережуються та підписуються усіма суддями до його проголошення. Після підписання вироку судді повертаються до залу і головуючий (або один із суддів) проголошує вирок. Незалежно від закритого чи відкритого розгляду вирок проголошується публічно, його заслуховують стоячи. Якщо підсудний не володіє мовою перекладач зачитує його рідної мовою. При виправданні підсудного чи звільненні його від відбування покарання, або засудження не до позбавлення волі коли він перебуває під вартою його негайно звільняють. Потім суддя роз‘яснює зміст вироку. Якщо вирок виправдувальний, суддя роз‘яснює виправданому порядок відновлення його порушених прав (ст.53-1 КПК). Не пізніше 3 діб після проголошення вироку його копія вручається засудженому або виправданому. Вирок складається з 3-х частин: вступної (назва суду, час, місце постановлення, склад суду, учасники, інформація про особу підсудного, стаття КК), мотивувальної (обвинувальний вирок: місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки, мотиви, докази, обставини, що пом‘якшують або обтяжують відповідальність, зміна обвинувачення та її мотиви, чи є підсудний рецидивістом, клопотання, застосовані заходи, інше; виправдувальний вирок: формулювання обвинувачення, підстави виправдання, мотиви відхилення цивільного позову або залишення його без розгляду) і резолютивної (обвинувальний: рішення про вину, покарання та з інших питань, що вирішуються в нарадчій кімнаті; виправдувальний: ім‘я виправданого, рішення про визнання невинним і виправданим, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів щодо забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна, рішення про речові докази, судові витрати, про порядок і строк оскарження вироку, рішення про відмову в цивільному позові або залишення його без розгляду).
§ 63. Протокол судового засідання. Порядок складання і зміст. Зауваження до протоколу.
Під час розгляду справи ведеться протокол судового засідання. Веде його секретар, завдання якого - чітко і вичерпно відобразити в протоколі весь хід судового розгляду справи, починаючи від його відкриття і закінчуючи закриття судового засідання. Протокол має бути складений і підписаний головуючим і секретарем судового засідання потягом трьох діб. Протокол судового засідання - важливий процесуальний документ. Переважно по ньому касаційна і наглядова інстанції будуть вирішувати питання про повноту, всебічність і об‘єктивність судового розгляду та правильність дій суду, відповідність вироку даним, які були встановлені в судовому засіданні. Учасники судового розгляду мають право протягом трьох діб з дня складання протоколу ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши, в чому полягає його неправильність бо неповнота. Головуючий у судовому засіданні зобов‘язаний роз‘яснити їм це право, про що має бути зазначено у протоколі. Зміст протоколу судового засідання, порядок підписання і розгляду зауважень ст.87. зазначаються: місце і час початку та закінчення засідання; назва і склад суду; справа; секретар, прокурор, громадський обвинувача, підсудний, його захисник, громадський захисник, потерпілий, цивільний позивач і відповідач та їх представники, експерт, перекладач, свідки, що з‘явились, свідки, що не з‘явились і чому; докладні дані про особу підсудного, час одержання ним обвинувального висновку; роз‘яснення підсудному його прав; роз‘яснення прав і обов‘язків іншим особам, які брали участь у справі; ухвали суду, прийняті на місці; всі розпорядження головуючого і дії суду в тому порядку, в якому вони відбувались; всі заяви, прохання і клопотання осіб, що брали участь у справі; докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого й свідків; відповіді експерта на додаткові запитання; послідовність і короткий зміст судових дебатів; зміст останнього слова підсудного; вказівка про проголошення вироку і роз‘яснення порядку й строків його оскарження (у виняткових випадках право на подання помилування). Головуючий у судовому засіданні зобов‘язаний роз‘яснити учасникам судового розгляду право на ознайомлення з протокол судового засідання і подачу письмових зауважень про його неправильність або неповноту протягом трьох діб, про що має бути зазначено у протоколі. При невиконанні цих вимог (ч.1 ст.88 КПК) головуючий не вправі відмовити учасникам в ознайомлені і в прийнятті зауважень у разі пропущення ними зазначеного строку. Суддя, який головував в судовому засіданні, розглядає подані зауваження і в разі згоди з ними засвідчує їх правильність, а при незгоді вони вносяться на розгляд судового засідання, як правило, у тому ж складі суду, який розглядав справу. Якщо ж це неможливо, зауваження розглядаються судом, у складі якого повинні бути двоє із суддів, які розглядали цю справу. В судовому засіданні можуть брати участь особи, які подали зауваження на протокол. Коли справа розглядалась суддею одноособово, він одноособово розглядає зауваження на протокол судового засідання. Розглянувши зауваження, суд виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. Зауваження на протокол і ухвала суду чи постанова судді в усіх випадках приєднується до справи (ст.88). При вибутті двох або всіх суддів, які розглядали справу, про це повідомляється особам, що подали зауваження, а зауваження приєднуються до справи і оцінюються судом касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг або подання (п.21 постанови Пленуму ВСУ від 27.12.85 №11).
§ 64. Строки і суб’єкти касаційного оскарження вироку та внесення на нього подання прокурора.
Суб‘єкт внесення касаційного подання на вирок суду є прокурор - державний обвинувач. Підсудний, його захисник та законний представник неповнолітнього підсудного, потерпілий, цивільний позивач, відповідач та їх представники є суб‘єктами касаційного оскарження вироку. Прокурор вправі (і зобов‘язаний) внести касаційне подання на вирок у повному обсязі. У такому ж обсязі вправі оскаржити вирок підсудний, його захисник і законний представник неповнолітнього підсудного, а також потерпілий і його представник. Цивільний позивач і відповідач, їх представники вправі оскаржити вирок у частині, що стосується цивільного позову, а виправданий - у частині мотивів і підстав виправдання (ст.347 КПК). Касаційна скарга і подання на вирок суду першої інстанції можуть бути подані протягом 7 діб з моменту проголошення вироку. Для засудженого, який знаходиться під вартою, цей строк обчислюється з моменту вручення йому копії вироку. Не вважається пропущеним строк, якщо до його закінчення подання чи скарга біли здані на пошту або адміністрації місця попереднього ув‘язнення (350). В разі пропущення строку учасники процесу вправі порушити перед судом, який постановив вирок, клопотання про його відновлення, яке розглядається в судовому засіданні і вирішується ухвалою суду або постановою судді. При відмові у відновленні ухвала (постанова) може бути оскаржена в загальному порядку до вищестоящого суду, який має право відновити пропущений строк. Витребування справи з суду, який постановив вирок, протягом встановленого для оскарження вироку строку не допускається, а подання касаційної скарги чи внесення подання зупиняє його виконання. Протягом зазначеного строку сторони вправі ознайомитися в суді з матеріалами справи, а також з поданими скаргами чи поданнями. Касаційні скарги і подання подаються через суд, який постановив вирок, хоч внесення їх безпосередньо до касаційної інстанції повідомляє про це тих суб‘єктів права на оскарження вироку, інтересів яких стосується скарга чи подання. Ці особи мають право ознайомитися з ними і подати свої заперечення, які приєднуються до справи (349). Після закінчення строку, встановленого на оскарження вироку, суд, який його постановив, не пізніше доби надсилає справу разом із скаргою чи поданням, заперечення на них, якщо такі надійшли, до касаційної інстанції і визначає дату її розгляду останньою (352). До початку розгляду справи касаційною інстанцією, але не пізніше як за три доби, сторони вправі подати письмові додаткові до скарги інших осіб чи подання доводи і міркування, а також свої зауваження на скарги інших осіб чи подання прокурора. До початку розгляду можна відкликати скаргу (подання). Вищестоящий прокурор (заступник) має право доповнити, змінити подання. Засуджений має право відкликати скаргу свого захисника, крім випадків його обов‘язкової участі (ч.3 ст.46). Якщо зміни погіршують становище засудженого, то їх внесення можливо не пізніше 3 днів до розгляду, з ними ознайомлюються особи, яких вони стосуються (353). Про день розгляду касаційної скарги своєчасно суд повідомляє учасників. Касаційна інстанція не пізніше ніж за три доби вивішує оголошення. Неявка учасників не є перешкодою для розгляду, але їх можуть викликати на свій розсуд. Питання про участь засудженого вирішується судом, засуджений, що з‘явився в усіх випадках допускається давати пояснення. Засуджений має право мати як того, так і іншого захисника на свій розсуд. Суд касаційної інстанції розглядає справу у призначений судом першої інстанції день. У випадках особливої складності, інших виняткових випадках, розгляд може бути перенесений за ухвалою касаційного суду чи постановою голови обласного, Київського чи Севастопольського міських судів, ВС АРК не більше як на 10 днів. За ухвалою судової колегії в кримінальних справах, військової колегії та постановою Голови ВСУ чи його заступника перенесення може бути не більше як на один місяць (258-1).
§ 65. Підстави для скасування чи зміни вироку, ухвали, постанови суду касаційного порядку.
Зміна або скасування вироку в касаційному порядку може відбутися за наявності для цього касаційних підстав, тобто таких порушень вимог КП закону, які свідчать про незаконність і необґрунтованість вироку і вимагають його зміни або скасування. Це 1) однобічність і неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства (нез‘ясовані обставини, що мають істотне значення, перевірені не всі версії, не встановлені всі обставини, що підлягають доказуванню); 2) невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи (369: а) висновки суду не підтверджуються доказами, що розглянуті в судовому засіданні; б) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; в) є суперечливі докази, і суд не зазначив, чому взяв до уваги один із них; г) висновки суду у вироку містять істотні суперечності - за таких умов вирок зазнає змін); 3) істотне порушення КП закону (якщо порушеннями було обмежено право засудженого на захист, обмежено права потерпілого, цивільних позивача і відповідача, перешкодили суду об‘єктивно, повно і всебічно розглянути справу - вирок скасовується); 4) невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого (не виходить за межі санкції, але є несправедливим: надто м‘яким або суворим (372), за м‘якістю вирок може бути скасований у випадки подання скарги потерпілим або внесення подання прокурором, коли надто суворий, касаційна інстанція має право сама змінити вирок на більш м‘який (374)). Система цих касаційних підстав визначена ст.367 КПК. Згідно ст.368 КПК попереднє чи судове слідство в усякому разі визнається однобічне, коли: а) допитані не всі особи, не витребувані необхідні докази та матеріали, непроведена експертиза; б) не досліджені обставини, зазначені в ухвалі про направлення на додаткове розслідування або на новий розгляд; в) необхідність дослідження випливає з нових матеріалів, подані при касаційному розгляді; г) не достатньо з‘ясовані дані про особу підсудного. Дана касаційна підстава передбачає невстановлення обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, тому вирок скасовують, справу направляють на додаткове розслідування або новий судовий розгляд. Обов‘язкове скасування вироку (безумовні касаційні підстави) (ч.2 ст.370 КПК): незакриття справи на попередніх стадіях за наявності для цього підстав; розгляд справи в незаконному складі суду; розгляд справи у відсутності підсудного, коли його присутність обов‘язкова; розгляд справи без участі захисника, коли його участь обов‘язкова; розгляд справи без перекладача, коли підсудний не володіє мовою; порушення таємниці нарадчої кімнати; непідписання вироку кимось з членів суду; відсутність протоколу судового засідання або коли він не підписаний головуючим або секретарем. Крім того коли порушено: обов‘язковість відкритого розгляду; пред‘явлення обвинувачення або ознайомлення з матеріалами; незмінність складу суду; надання підсудному права на захисну промову за відсутності захисника; надання останнього слова, деякі інші порушення. Неправильне застосування кримінального закону: а) незастосування судом крим. закону, який належало застосувати; б) застосування закону, який не підлягає застосування; в) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змістові (371).
§ 66. Порядок розгляду справи у касаційній інстанції. Касаційна ухвала по кримінальній справі, її значення і зміст.
Провадження в касаційній інстанцій відбувається на підставі тих же принципів, що й судовий розгляд. Відмінність: касаційна інстанція не проводить судового слідства, а перевіряє справу за наявними в ній та новододаними матеріалами. Справа розглядається судовою колегією в складі 3 професіональних суддів. Головуючий відкриває засідання, оголошує справу, встановлює, хто з‘явився, чи всі були своєчасно повідомлені, в залежності від чого вирішує чи можливе слухання справи. Далі оголошує склад суду, прізвище прокурора і перекладача, з‘ясовує питання про відводи (в загальному порядку). Головуючий опитує учасників процесу чи мають вони клопотання, які вирішуються після заслуховування думки щодо них прокурора та інших учасників. Розгляд починається доповіддю судді із складу суду, який викладає суть справи, основні доводи касаційної скарги чи подання. Якщо подані додаткові матеріали суд знайомить з ними прокурора та учасників. Потім, коли справа розглядається за поданням прокурора, він обґрунтовує його. Підсудний, його захисник, інші учасники, якщо вони беруть участь, дають свої пояснення, після який прокурор висловлює міркування щодо законності і обґрунтованості вироку у справі. Якщо справа за касаційною скаргою, то після доповіді судді учасники дають пояснення, а після прокурор висловлює свої свої міркування, не зв‘язані позицією прокурора, що виніс подання. Заслухавши пояснення всіх суд уходить в нарадчу кімнату для винесення ухвали (360). Ведення протоколу судового засідання касаційної інстанції