Шпаргалка по экономике укр
106. Характеристика форм фінансової звітності “Звіт про власний капітал”.
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємствва повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
107. Розкриття інформації в примітках до звітів.
Пояснювальна записка (примітки) до бух. фін. звіту підприємства характеризує
його діяльність у зватному році, пояснює основні фактори, які впливали на господарські і фінансові результати роботи, висвітлює фінансове і майнове
становище, перспективи подальшої діяльності. Конкретний зміст пояснювальної записки (приміток) визначають національні стандарти. Так, наприклад, розкриття
інформації про рух грошових коштів у примітках може складатись з інформації про: склад грошових коштів, негрошові опрерації інвестиційної і фін.
діяльності, наявністьзначного сальдо грошових коштів. У випадку придбання аба продажу майнових комплексів протягом звітного періоду розкривається інформація
про: загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу, суму нрошових коштів у складі активів майнових комплексів тощо
84. Поняття та структура власного капіталу. Складові власного капіталу.
Власний капітал – це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними на підприємстві з уже оподаткованого прибутку.
Власний капітал складається з таких компонентів:
- статутного пайового (реєстрованого) капіталу
- різних видів нереєстрованого капіталу
- додаткового сплаченого
- додаткового не сплаченого
- резервного
- страхового
- нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років
- неоплаченого
- вилученого
Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишки у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення.
Показник – власний капітал – один з найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відбиває такі характеристики:
забезпеченість коштами для функціонування підприємства
кредитоспроможність підприємства
його платоспроможність. Власний капітал = Активи – Забов`язання
Власний капітал утворюється 2-ма шляхами:
- шляхом внесків засновників підприємства – грошей чи іншими активами,
- накопичення суми доходу, що залишився на підприємстві.
За рівнем відпов. власний капіт. поділяється на :
- статутний капітал
- додатковий капітал:
- додатково вкладений капітал
резервний капітал
нерозподілений прибуток.
85. Облік формування статутного капіталу.
Згідно законодавству розмір статутного капіталу не менше 150 мін. Зп.
Статутний капітал – це сума грошових вкладів, що їх власник надає в певне господарське володіння підприємству, яке воно створює або вартість відповідного майна.
Статутний капітал підприємства (господарського товариства ) створюється за рахунок вкладів засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами. Бухгалтерський облік статутного капіталу здійснюється на рахунку “Статутний капітал”.
Рахунок “Статутний капітал” призначений для обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства. Сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства та зареєстрований у державному реєстрі.
Облік формування статутного капіталу в товариствах з обмеженою відповідальністю
Члени такого товариства несуть обмежану відповідальність за діяльність товариства.
На суму зареєстрованого в державному реєстрі статутного капіталу будуть зроблені записи на підставі статуту та установчих документів.
Кредит рахунок “Статутний капітал” (в аналітичному обліку кожному засновникові відкривається рахунок на суму належного внеску)
Дебет рахунок” Неоплачений капітал” (в аналітичному обліку кожному засновникові відкривається рахунок на суму належного до внеску борга).
86. Облік змін статутного капіталу.
Згідно з чинним законодавством підприємство (колективне, акціонерне товариство тощо) може змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу дозволене лише після повної сплати всіх раніше випущених акцій, встановлених внесків. Основні шляхи збільшення статутного капіталу можуть бути такі:
- додаткові вкладення засновників
- випуск та реалізація у встановленому чинним законодавством порядку нових акцій
- обмін облігацій на акції підприємства (товариства)
- збільшення номінальної вартості випущених акцій.
Водночас розмір статутного капіталу може бути також і зменшеним, Основні шляхи зменшення статутного капіталу можуть бути такі:
- вилучення власного капіталу
- зменшення номінальної вартості акцій
- анулювання акцій, що викуплені товариством в акціонерів.
Рішення про зміну розміру статутного капіталу набуває чинності лише з моменту внесення цих змін до державного реєстру.
Особливості обліку змін статутного капіталу акціонерного товаристваУ бух. обліку це може відбитися лише після державної регестрації нового розміру статутного капіталу. На збільшення статутного капіталу робиться проведення: кредит “ Статутний капітал”, дабет “ Неоплачений капітал” або “Нерозподілений прибуток”.
Зміна статутного капіталу АТ шляхом збільшення номінальної вартості акцій відображається за дебетом рахунка ”Неоплачений капітал” та кредитом “Статутний капітал”, при зменшенні номінальної вартості акцій – за дебетом рахунка ” Статутний капітал” і кредитом рахунка “Розрахунки з учасниками”. Щоб збільшити суму статутного капіталу , АТ може переоцінити наявні основні засоби за ринковими цінами.
87. Облік неоплаченого капіталу.
Неоплачений капітал – це сума зобов`язань засновників за внесками до статутного капіталу. У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом:
Дебет рахунку: “неоплачений капітал”
Кредит рахунку “ Статутний капітал”
Усі наступні внески засновників до статутного капіталу відображаються записом за кредитом рахунка “Неоплачений капітал” та дебетом різних рахунків, у залежності від форми та запису внесків ( чи викупу акцій – в акціонерів товариств).
Рахунок 46 (неоплачений капітал) – активний, контрарний, та регулює (зменшує) суму статутного капіталу на розмір неоплачених акцій.
За дебетом 46 – відображається заборгованість засновників, а за кредитом зменшення цієї заборгованості при розрахунках за підписання акцій.
При розрахунку засновників – активами в рахунок підпис. акцій в бух. обліку відображається записи, які показують зменшення заборгованості власниківі надходження активів підприємства.
1) Дт 30, 31 Кт 46
2) на суму внесених необоротних активів
Дт 10,11,12 (за справед. вартістю) Кт 46
3) при внесенні засновників запасами в рахунок підпис. акцій
Дт 20, 22, 26 Кт 46
4) при внесенні цінними паперами в рахунок підписання засоб.
Дт 14 ( довгострок. фін. інвест) Кт 46
5) в рахунок підписання акцій можуть вносити недобудованими об`єктами
Дт 151 (капітал. будівництво) Кт 46
88. Облік вилученого капіталу.
Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії ( або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів.
Процес вилучення акцій власної емісії відображається у бух. обліку записом:
Дебет рахунка “ Вилучені акції”
Кредит рахунка “ Каса” (або рахунок у банку)
Вилучені акції можуть бути продані або анульовані :
Дебет рахунка “ Собівартість проданих акцій ”
Кредит рахунка“ Вилучені акції”
При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний капітал, а потім зробити запис:
Дебет рахунка “ Статутний капітал”
Кредит рахунка “Вилучений капітал”
На суму номінальної вартості акцій.
Якщо в момент продажу є різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця буде відображена або на дебеті рахунка “ Нерозподілений прибуток”, або на кредиті рахунка “Додатковий вкладений капітал”.
89. Облік додаткового капіталу.
Додатковий капітал – нереєстрований.
Може бути вкладений – це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.
Наприклад: номінал акції 100грн., акція продана за 108 грн.
Дт рахунок “Гроші в касі” 108 Кт рахунок “Невкладений капітал” 100 + “Додатковий капітал” 8
Додатковий капітал може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необоротних активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших фізичних та юридичних осіб, та різні види додаткового капіталу.
90. Облік резервного капіталу.
Резервний капітал – це такий вид власного капіталу, який не зареєстрований. Цей капітал не може утворюватися за рахунок результатів діяльності.
Основні джерела резервного капіталу такі:
- додатковий капітал
- нерозподілений прибуток.
Основні операції з резервного фонду :
1) рішення засновників : направлено до резервного капіталу частину нерозподіленого прибутку
Дт нерозподілений прибуток Кт резервний капітал
2) рішенням зборів акціонерів частина резервного капіталу направлена на покриття збитків минулого року
Дт резервний капітал Кт непокриті збитки
91. Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків).
Нерозподілений прибуток, або непокритий збиток, є складовою власного капіталу і формується за рахунок прибутку, який не був розподілений (тобто спожитий).
Для обліку нерозподіленого прибутку ( непокритого збитку0 планом рахунків призначений рахунок такої самої назви; шифр його - №43.
Нерозподілений прибуток може перебувати у двох формах:
Власне нерозподілений прибуток
Створених спеціальних фондів( преміювання, надання допомоги, розвитку соціальної сфери тощо).
Облік нерозподіленого прибутку
Зміст опеацій:
1) Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів залишена нерозподіленою сума прибутку за 199_ рік
Дт (фінансові результати) Кт (нерозподілений прибуток) НП
2) Нарахована премія за окремі досягнення апарату товариства за 11 кв.
Дт НП (непокритий збиток) Кт розрахунки з працюючими
3) Проведені відповідні відрахування по нарахованій премії
Дт НП (НЗ) Кт розрахунки по страхуванню
4) Видана із каси одноразова допомога працівникові
Дт НП (НЗ) Кт Рахунок “каса”
5) Передана сума нерозподіленого прибутку іншому підприємству в порядку підтримки
Дт НП (НЗ) Кт рахунок у банку
6) У разі ліквідації підприємства залишок нерозподіленого прибутку приєднано до статутного капіталу
Дт НП (НЗ) Кт статутний капітал
№29 Облікові реєстри їх значення в бухгалтерському обліку.
Хозяйственные операции, оформленные соответствующими документами, с целью получения обобщенной информации о наличии и изменениях имущества предприятия и его источников, хозяйственных процессах и финансовых результатах деятельности подлежат группировке и отражению в определенном порядке в учетных регистрах.
Учетные регистры являются носителями информации специального формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хозяйственных операций, оформленных соответствующими документами.
Записи хозяйственных операций в регистрах называются учетной регистрацией. Информация, содержащаяся в учетных регистрах, используется для оперативного руководства, экономического анализа, а также составления отчетности. Поэтому своевременное и правильное отражение хозяйственных операций в учетных регистрах — одно из обязательных условий качества и оперативности учета.
По внешнему виду учетные регистры подразделяются на книги, карточки, отдельные листы.
Основным преимуществом ведения учета в книгах является надежность сохранения учетных записей. Книги используют на тех участках, где требуется усиленный контроль за сохранностью учетных записей. Однако книги имеют существенные недостатки, ограничивающие их применение в учете. Учет в книгах более громоздкий, чем в других регистрах, что затрудняет распределение труда учетных работников и автоматизированную обработку учетной информации.
Более удобными для учета являются карточки или отдельные листы.
Преимущество карточек и свободных листков состоит в возможности любой группировки для получения необходимой информации, использовать при автоматизации учета на ЭВМ, что обеспечивает повышение производительности труда учетных работников и оперативность учета.
По характеру записей учетные регистры делят на хронологические, систематические и комбинированные.
В хронологические учетные регистры хозяйственные операции записывают в календарной последовательности их осуществления и оформления. Хронологический учет обеспечивает контроль за сохранностью документов, поступающих в бухгалтерию, полнотой и правильностью учетных записей. (Регистрационный журнал операций)
Систематические учетные регистры предназначены для группировки (систематизации) однородных по экономическому содержанию хозяйственных операций на счетах бухгалтерского учета. (например, Главная книга, карточки по объектного учета основных средств, сортового учета материалов и др.).
В комбинированных учетных регистрах хронологические и систематические записи ведут одновременно. Примером комбинированного регистра синтетического учета является книга Журнал-главная, объединяющая Регистрационный журнал (хронологический учет) и Главную книгу (систематический учет); журналы-ордера и вспомогательные ведомости к ним, используемые при журнально-ордерной форме бухгалтерского учета.
По объему содержания записей учетные регистры делятся на регистры синтетического, аналитического учета и комбинированные.
Регистры синтетического учета предназначены для отражения экономически однородных хозяйственных операций на синтетических счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бухгалтерской записи, как правило, без пояснительного текста. По характеру записей регистры синтетического учета могут быть хронологическими (Регистрационный журнал), систематическими (Главная книга) и комбинированными (книга Журнал-главная, журналы-ордера).
Регистры аналитического учета предназначены для отражения хозяйственных операций на аналитических счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синтетического счета. Записи в эти регистры делают более подробно, дают пояснительный текст, раскрывающий содержание операции, указывают натуральные и трудовые измерители по учитываемым операциям. Регистры аналитического учета могут быть хронологическими (например, Кассовая книга) и систематическими (карточки).
Комбинированные учетные регистры предназначены для одновременного осуществления синтетического и аналитического учета. Комбинированные регистры обеспечивают возможность отражать соответствующие объекты в аналитическом учете и одновременно получать обобщенные синтетические показатели.
№30 Поняття про форми бухгалтерського обліку.
Одной из важных предпосылок рациональной организации учета является применение наиболее эффективной формы бухгалтерского учета, его технической оснащенности.
Под формой бухгалтерского учета понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регистров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей.
Основными отличительными признаками, определяющими особенности отдельных форм бухгалтерского учета, являются: внешний вид и строение учетных регистров, взаимосвязь регистров синтетического и аналитического учета, последовательность и техника учетной регистрации.
Формы бухгалтерского учета постоянно совершенствуются. Это обусловлено общим развитием экономики страны, усложнением хозяйственных связей, ростом объема информации, усовершенствованием самого учета, а также внедрением высокопроизводительной вычислительной техники.
Современными формами бухгалтерского учета, применяемыми на предприятиях и в организациях, являются: мемориально-ордерная, Журнал-главная, журнально-ордерная и автоматизированная (компьютерная).
№32 Меморіальна - ордерна форма бухгалтерського обліку.
Мемориально-ордерная (контрольно-шахматная) форма бухгалтерского учета характеризуется использованием книг для ведения синтетического учета и карточек — для аналитического. Порядок учетной регистрации при этой форме следующий. На основании оформленных и обработанных документов (первичных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера. В них делается ссылка на документ, послуживший основанием для записей (или кратко излагается содержание операции), его номер и дата составления, указываются корреспондирующие счета и сумма. Это способствует упорядочению записей.
Мемориальные ордера составляются на отдельных бланках или на самом документе, если на нем воспроизведена (печатным или иным способом) форма ордера. Мемориальные ордера регистрируются в Регистрационном журнале (регистр хронологического учета). Нумерацию мемориальных ордеров ежемесячно начинают с первого номера. Регистрационный журнал предназначен для обеспечения сохранности мемориальных ордеров, а также для последующей проверки полноты и правильности учетных записей на синтетических счетах. Эта проверка осуществляется путем сверки месячного итога Регистрационного журнала с итогами оборотов по дебету и кредиту синтетических счетов в оборотной ведомости.
После регистрации данные мемориальных ордеров записывают в Главную книгу, являющуюся систематическим регистром синтетического учета. Счета Главной книги строятся по шахматному принципу в виде двусторонних многографных таблиц, отдельные графы которых предназначены для записи операций в разрезе