Концепт "влада" в українські мовній картині світу
Асоціативні стійкі зв’язки між словами та словосполученнями, які існують у нашій свідомості, утворюють відтворювані в експерименті ланцюжки, які інколи називають «ментальним тезаурусом».
Отже, в основі будь-якої мови лежать асоціативні зв’язки, «під час використання мови у звичайних умовах, представники мовної спільноти не створюють мову, а відтворюють ті сполучення, які чули в певних умовах та які в цих ситуаціях природно (для цього суспільства) використовуються. Іншими словами, мовець у більшості випадків відтворює ті словосполучення, які були створені до нього в певному суспільстві відповідно до потреб суспільного життя».
Після встановлення асоціативних зв’язків між словами, можна визначити семантику слів, виявити закономірності зберігання лексики в пам’яті людини, виявити ступінь актуальності вербальних зв’язків всередині мови, усталену в традиції систему оцінок, які лежать в основі сприйняття дійсності носіями тієї чи іншої мови.
Процес асоціювання включає в себе операцію добору слова. Л.В. Сахарний під час аналізу принципів механізму пошуку та вибору в асоціативному полі зауважив, що «спочатку вибір здійснюється серед найбільш частотних, «центральних» найменувань, потім – все більш периферійних, та відповідно таких, що викликають слабші асоціації». На думку дослідників, асоціативне поле дозволяє виділити як область загальнолюдського змісту, з суттєвою перевагою в ній універсальних, з точки зору когнітивно-семантичних та логічних відношень між словами, так і області, де переважають культурно-обумовлені зв’язки між лексемами.
У кожного народу уявлення про владу, «як і будь-яке ключове для культури поняття, вкорінене у свідомості від народження, та відображається словесно-образно». Припускаючи, що концептуалізація поняття «влада» в наївній свідомості представників української лінгвокультури відбувається по-різному, а відповідно, спостерігається концептуальне різноманіття в характеристиці досліджуваного поняття, нами був проведений вільний психолінгвістичний асоціативний експеримент серед носіїв української мови, для якого було обрано слово-стимул «влада».
З метою виявлення особливостей змісту та структури концепту «влада», які, на нашу думку, обумовлені світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв української мови, отриманих у результаті асоціативного експерименту. Вербалізовані реакції, отримані від інформантів, дозволяють зробити висновки про те, які ознаки слова-стимула виявились для них більш актуальними та інтерпретувати отримані асоціати як відображення тих чи інших концептуальних ознак концепту.
За умовами експерименту, респондентам було запропоновано відповісти на питання анкети, де вони спочатку мали зазначити свої вік, стать і посаду та записати 5 перших слів-реакцій (словосполучень), які спадають на думку, на пред’явлене слово-стимул «влада». В експерименті взяли участь 117 осіб (43 чоловіки та 74 жінки) віком від 16 до 80 років, з яких 32 особи – представники влади та 85 осіб – підлеглі. Отримано 585 асоціативних реакцій, з яких 117 перших реакцій.
3.2 Структура концепту «влада» в гендерному та соціальному аспектах
Отримані в ході асоціативного експерименту всі мовні реакції респондентів на слово-стимул «влада» були розподілені на 3 тематичні групи на підставі їх екстралінгвістичної спільності: влада як структура державних органів; персоніфікація влади; влада – вплив; окрему групу складають символічні асоціати, а також асоціати, що не увійшли до жодної групи.
Тематична група «влада як система державних органів» переважно представлена лексикою суспільно-політичного змісту. У межах цієї групи нами були виділені такі підгрупи: державні органи управління (40 відповідей), негативне в системі владних відносин (10 відповідей), нормативні ресурси влади (29 відповідей), бюджетно-фінансові повноваження (2 відповіді), обов’язки влади (4 відповіді). Загальна кількість реакцій складає групу з 85 відповідей.
Групу лексики, яка характеризує владу як суб’єкт владних відносин або особу, наділену владою, складають асоціати 239 відповідей. До цієї групи відносимо реакції, що утворюють тематичну підгрупу «персоніфікація влади» (25 відповідей), реакції, пов’язані з суб’єктивною оцінкою моральних якостей осіб, представників влади: аморальність (29 відповідей), моральні цінності (32 відповіді), ганебне у вчинках представників влади (94 відповіді), а також ті блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади: утилітарні ресурси влади (54 відповіді). До цієї ж групи вважаємо за необхідне віднести асоціати, пов’язані з впливом влади на людину, суб’єкт влади (5 відповідей). Основним критерієм для формування цієї групи є наявність спільного компоненту в семантиці асоціатів – «особа», адже всі вони більшою або меншою мірою характеризують владу як суб’єкт владних відносин, людину, вже наділену владою, або особу, що може бути нею наділеною.
Окрему групу складають асоціати, що характеризують владу як вплив системи. Усередині цієї групи ми виділили такі смислові ряди: негативний вплив влади (16 відповідей), бездіяльність суб’єкта влади (відсутність впливу) (53 відповіді), наслідки впливу влади (10 відповідей), могутній вплив (56 відповідей), воля, свобода в діях (22 відповіді), сила (можливість впливати) (45 відповідей), шляхи досягнення влади (впливу) (8 відповідей). Загальна кількість відповідей в групі становить 210 відповідей.
Загальна кількість символічних асоціатів, а також асоціатів, що не увійшли до жодної групи, становить 51 відповідь. Загальна кількість отриманих в ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту реакцій складає 585 відповідей.
Результатом першого етапу аналізу концепту «влада» в українській лінгвокультурі є висновок про те, що в цьому концепті носії української мови виділяють такі смисли: система органів правління; особа, суб’єкт влади; вплив; вигоди.
На другому етапі аналізу ми перейшли до узагальнення окремих асоціатів і формулювання конкретних когнітивних ознак у рамках відповідних смислових рядів. Слід зауважити, що ми аналізували всі отримані асоціати, включаючи одиничні. Зазвичай, одиничні асоціати складають дальню периферію та інтерпретаційну частину концепту. Типовими для певної лінгвокультури вважаються ознаки концепту, властиві більшій частині її представників.
Таким чином, результатом другого етапу когнітивної інтерпретації є опис структури концепту в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. Це ще раз підкреслює той факт, що концепт має польову структуру. В основу виділення ядра та периферії досліджуваного концепту були покладені такі критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізацію концепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомість та ін.
З метою перевірки гіпотези про те, що концепт «влада» у свідомості респондентів, носіїв української мови, залежить від статі та соціального статусу мовця (статусу інформанта в ієрархії владних відносин), вважаємо за необхідне зробити детальний аналіз концепту на базі отриманих в ході експерименту асоціацій, взявши до уваги гендерний та соціальний критерії.
Влада як система відносин між людьми обов’язково включає двох її безпосередніх учасників: суб’єкт влади (її носії, представники) і об’єкт влади (ті, на кого спрямована діяльність суб’єкта, підвладні). Влада пронизує усі сфери життєдіяльності людини, вона наявна скрізь, де є усталені об’єднання людей: у сім’ї, виробничих колективах, різних організаціях і закладах, у державі. У нашому дослідженні у ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту було виділено дві групи інформантів залежно від їх позиції в ієрархії владних відносин у виробничому колективі: керівники та підлеглі, де, фактично, керівники виконують соціальну роль суб’єкта влади, а підлеглі – об’єкта влади.
Отже, структура концепту «влада» для керівників (представників влади) за результатами нашого аналізу є такою:
ядро: гроші – 10, корупція – 9, порядок – 7, сила – 6, відповідальність – 6;
ближня периферія: брехня – 4, стабільність – 4, багатство – 3, безкарність – 3, бездіяльність – 3;
дальня периферія: беззаконня – 2, бізнес – 2, бруд – 2, впевненість – 2, вплив – 2, вседозволеність – 2, демократичність – 2, добробут – 2, рішучість – 2, задоволення амбіцій – 2, законність – 2, захищеність – 2, можливості – 2, надійність – 2, зрада – 2, нахабність – 2, недоторканість перед законом – 2, непорядність – 2, підкорення – 2, самотність – 2, Верховна Рада – 1, гарант прав та свобод – 1, вибори – 1, дисципліна – 1, виконання вказівок зверху – 1, воля – 1, засіб легкої наживи – 1, болото – 1, Бакутина – 1, авторитет – 1, «бардак» – 1, безвладдя – 1, бездушність – 1, довіра – 1, злочинність – 1, керівник – 1, керувати – 1, клани – 1, безпринципність – 1, корисливість – 1, лад в Україні – 1, маніпуляція свідомістю громадян – 1, могутність – 1, можливість подорожувати – 1, насильство – 1, недовіра – 1, непрофесійність 1, неспроможність – 1, нірвана – 1, норма – 1, обов’язок – 1, олігархи – 1, організаторські здібності – 1, парламент – 1, партія "Регіонів" – 1, печія – 1, пільги – 1, повага – 1, покора – 1, правопорушення – 1, президент – 1, прозорість – 1, професійність – 1, процвітання – 1, ризик – 1, розкрадання держ. майна – 1, розум – 1, сварки – 1, свист – 1, свобода – 1, система – 1, спокій – 1, спокуса – 1, справедливість – 1, страх – 1, хабарники – 1, цар – 1, цунамі – 1, Шуфрич – 1, Щуровський – 1.
Третім етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості відповідей керівників (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів-керівників (друге число в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структури концепту.
Тематичну групу «влада як система державних органів» складають 20 відповідей: державні органи управління – 5 відповідей (3%;16%), негативне в системі владних відносин – 2 відповіді (1,2%; 6,4%), нормативні ресурси влади – 11 відповідей (6,6%; 35,2%), обов’язки влади – 2 відповіді (1,2%; 6,4%).
До групи «влада як суб’єкт владних відносин або особа, наділена владою» увійшли 69 відповідей: персоніфікація влади – 5 відповідей (3%; 16%), суб’єктивна оцінка моральних якостей осіб, представників влади: аморальність – 8 відповідей (4,8%; 25,6%), моральні цінності та здібності людини – 12 відповідей (7,2%; 38,4%), ганебне у вчинках представників влади – 19 відповідей (11,4%; 60,8%), блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади – 22 відповіді (13,2%; 70,4%), вплив влади на людину, суб’єкт влади – 3 відповіді (1,8%; 9,6%).
Загальна кількість відповідей в тематичній групі «влада як вплив системи» становить 59 відповідей: негативний вплив влади – 6 відповідей (3,6%; 19,2%), бездіяльність суб’єкта влади (відсутність впливу) – 13 відповідей (7,8%; 41,6%), наслідки впливу влади – 5 відповідей (3%; 16%), могутній вплив (сила) – 25 відповідей (15%; 80%), воля, свобода в діях – 8 відповідей (4,8%; 9,6%), шляхи досягнення влади (впливу) – 2 відповіді (1,2%; 6,4%).
Символічні асоціати – 5 відповідей (3%; 16%). Асоціати, що не увійшли до жодної групи – 7 відповідей (4,2%; 22,4). У ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту від представників влади було отримано 155 асоціатів.
Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву ознаки були розподілені всередині структури концепту і були наведені у вигляді ядра концепту, його ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля та було підраховане їх відсоткове співвідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів представників влади (керівників) складає відрізок від 12% до 7 % (перше число % від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів в групі керівників):
ядро: гроші (6,5; 32), корупція(5,8; 28,8), порядок (4,5; 22,4), сила (3,9; 19,2), відповідальність (3,9; 19,2);
ближня периферія: брехня (2,6; 12,8), стабільність (2,6; 12,8), багатство (1,9; 9,6), безкарність (1,9; 9,6), бездіяльність (1,9; 9,6);
дальня периферія: бізнес (1,3; 6,4), бруд, впевненість, вплив, вседозволеність, демократичність, добробут, рішучість, задоволення амбіцій, законність, захищеність, можливості, надійність, зрада, нахабність, недоторканість перед законом, непорядність, самотність, Верховна Рада (0,6; 3,2), беззаконня, гарант прав та свобод, вибори, дисципліна, виконання вказівок зверху, воля, засіб легкої наживи, болото, Бакутина, авторитет, «бардак», безвладдя, бездушність, довіра, злочинність, керівник, керувати, клани, безпринципність, корисливість, лад в Україні, маніпуляція свідомістю громадян, могутність, можливість подорожувати, насильство, недовіра, непрофесійність, неспроможність, нірвана, норма, обов’язок, організаторські здібності, парламент, партія "Регіонів", печія, пільги, повага, покора, правопорушення, президент, прозорість, професійність, процвітання, ризик, розкрадання державного майна, розум, сварки, свист, свобода, система, спокій, спокуса, справедливість, страх, хабарники, цар, цунамі, Шуфрич, Щуровський.
Результати аналізу і відсоткового співвідношення асоціатів дозволяють виділити такі ознаки концепту «влада» для когнітивної свідомості представників влади в українській лінгвокультурі є: порядок, корупція, брехня, гроші, сила, відповідальність, бездіяльність, безкарність, стабільність, багатство.
Вважаємо, що представники влади виділяють такі значення в досліджуваному концепті: вплив, державний лад, особа (суб’єкт влади), утилітарні ресурси, моральні цінності представників влади, аморальність вчинків представників влади.
Структура концепту «влада» для підлеглих (тих, на кого спрямована діяльність суб’єкта, підвладних) є такою:
ядро: гроші – 32, корупція – 32, сила – 18, брехня – 17;
ближня периферія: законність – 11, злочинність – 10, беззаконня – 8, президент – 8, безвідповідальність – 7, держава – 7, уряд – 7, вседозволеність 6, керувати – 6;
дальня периферія: боротьба за свої інтереси – 5, відповідальність – 5, можливості – 5, жадібність – 5, захищеність – 4, непорядність – 4, непрофесійність – 4, багатство – 4, безпорадність – 4, обіцянки – 4, вплив – 4, бізнес – 4, стабільність – 4, керівник – 4, повага – 4, хабарники – 4, вибори – 3, депутат – 3, зрада – 3, політика – 3, байдужість щодо потреб народу – 3, безкарність – 3, міць – 3, неспроможність – 3, порядність – 3, порядок – 3, армія – 2, законотворчість – 2, всемогутність – 2, банда – 2, право – 2, прем'єр-міністр – 2, престиж – 2, могутність – 2, ганебність – 2, кар'єра – 2, ціни – 2, впевненість – 2, зло – 2, лідер – 2, визнання – 2, справедливість – 2, бандитизм – 2, олігархи – 2, корисливість – 2, некорисна – 2, компроміс – 2, зубожіння народу – 2, сором – 2, соціальна незахищеність – 2, кримінал – 2, недовіра – 2, турбота – 2, недоторканість – 2, цар – 2, авторитет – 1, акції – 1, американські гірки – 1, аморальність – 1, антагонізм до виконавчої влади – 1, банкрут – 1, «бардак» – 1, бездіяльність – 1, безпека – 1, безсоромність – 1, благополуччя – 1, брехуни – 1, бруд – 1, брутальність – 1, бути фаворитом – 1, бюджет – 1, вдячність – 1, високий паркан – 1, висота – 1, володар – 1, все найкраще собі – 1, гідне життя – 1,гідність – 1, гордість – 1, деспотизм – 1, діалог – 1, добродушність – 1, дороге авто – 1, егоїсти – 1, екстремальність – 1, жінка – 1, жіноче ім'я – 1, жорстокість – 1, задоволення амбіцій – 1, залежність – 1, замилювання – 1, засіб легкої наживи – 1, зверхність – 1, здирництво – 1, інопланетяни – 1, кабінет міністрів – 1, контроль – 1, Кучма – 1, Лада – 1, люди без сумління та гідності – 1, мета – 1, міліція – 1, мітинги – 1, мудрість – 1, надійність – 1, надія – 1, насильство – 1, Наташа – 1, нахабність – 1, національне піднесення – 1, не вміє керувати країною – 1, невпевненість – 1, невпорядкованість – 1, незалежність – 1, не корумпованість – 1, не легітимність – 1, неспокій – 1, нестабільність – 1, нечесність – 1, нещирість – 1, низька оплата праці – 1, обов’язок – 1, Оля – 1, організованість – 1, освіченість – 1, основа держави – 1, павутиння – 1, палаци – 1, перегони – 1, пітьма – 1, податки – 1, порушення Конституції – 1, правди не доб'єшся – 1, проблеми – 1, продажність – 1, професійність – 1, районна адміністрація – 1, расизм – 1, рахунки в іноземних банках – 1, розкол України – 1, розподіл – 1, розум – 1, розумово відсталі – 1, свобода – 1, слово смітник – 1, спокій – 1, спонукання – 1, страх – 1, суди – 1, Тимошенко – 1, тимчасова – 1, тупість – 1, фараон – 1, фінансова дисципліна – 1, хитка – 1, християнство – 1, Цезар – 1, чоловік – 1, Янукович – 1.
Третій етап аналізу концепту є завершальним при моделюванні його структури. Було підраховано процентне співвідношення кількості реакцій, що складають тематичні групи, від загальної кількості мовних реакцій у групі підлеглих (перше число в дужках), а потім відсоткову кількість отриманих реакцій від загальної кількості реципієнтів в ці групі ( друге число в дужках).
Тематична група «влада як система державних органів» – 65 відповідей: державні органи управління – 35 відповідей (6,4%; 40,6%), негативне в системі владних відносин – 8 відповідей (1,6%; 9,16%), нормативні ресурси влади – 18 відповідей (3,6%; 20,9;), бюджетно-фінансові повноваження – 2 відповіді (0,4%; 2,3%), обов’язки влади – 2 відповіді (0,4%; 2,3%).
Тематична група «влада як суб’єкт владних відносин, або особа наділена владою» – 170 відповідей: персоніфікація влади – 20 відповідей (4%; 23,2%); суб’єктивна оцінка моральних якостей осіб, представників влади: аморальність – 21 відповідь (4,2%, 24,4%), моральні цінності, позитивні характеристики особи – 20 відповідей (4%; 23,2%), ганебне у вчинках представників влади – 75 відповідей (15%; 87%); блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади – 32 відповіді (6,4%; 37,1%); вплив влади на людину, суб’єкт влади – 2 відповіді (0,4%; 2,3%).
Тематична група «владу як вплив системи» – 151 відповідь:
негативний вплив влади – 10 відповідей (2%; 11,6%), бездіяльність суб’єкта влади (відсутність впливу) – 40 відповідей (8%; 46,4%), наслідки впливу влади – 5 відповідей (1%; 5,8%), могутній вплив (сила) – 76 відповідей (15,2%; 88,2%), воля, свобода в діях – 14 відповідей (2,8%; 16,24%), шляхи досягнення влади (впливу) – 6 відповідей (1,2%; 6,96%).
Символічні асоціати – 7 відповідей (1,4%; 8,12%). Асоціати, що не увійшли до жодної групи – 33 відповіді (6,6%; 38,3%). Загальна кількість асоціатів в групі людей, які займають нижчий статус в ієрархії владних відносин становить 430 відповідей.
Наступним етапом аналізу концепту є підрахунок процентного співвідношення когнітивних ознак, розподілених всередині концепту за ступенем яскравості і поданих у вигляді ядра, ближньої периферії, дальньої периферії. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні до загальної кількості реципієнтів в групі підлеглих варіюється від 37% до 19% ( перше число в дужках – % від загальної кількості реакцій, друге число – % від загальної кількості реципієнтів в цій групі опитаних):
ядро: гроші (6,4; 37,1), корупція (6,4; 37,1), сила (3,6; 20,9), брехня (3,4;19,7);
ближня периферія: законність (2,2; 12,8), злочинність (2; 11,6), беззаконня (1,6; 9,3), президент (1,6; 9,3), безвідповідальність (1,4; 8,1), держава (1,4; 8,1), уряд (1,4; 8,1), вседозволеність (1,2; 7), керувати (1,2; 7);
дальня периферія: боротьба за свої інтереси (1; 5,8), відповідальність, можливості, жадібність, захищеність (0,8; 4,6), непорядність, непрофесійність, багатство, безпорадність, обіцянки, вплив, бізнес, стабільність, керівник, повага, хабарники, вибори (0,6; 3,5), депутат, зрада, політика, байдужість щодо потреб народу, безкарність, міць, неспроможність, порядність, порядок, армія (0,4; 2,3), законотворчість, всемогутність, банда, право, прем'єр-міністр, престиж, могутність, ганебність, кар'єра, ціни, впевненість, зло, лідер, визнання, справедливість, бандитизм, олігархи, корисливість, некорисна, компроміс, зубожіння народу, сором, соціальна незахищеність, кримінал, недовіра, турбота, недоторканість, цар, авторитет (0,6; 1,16), акції, американські гірки, аморальність, антагонізм до виконавчої влади, банкрут, «бардак», бездіяльність, безпека, безсоромність, благополуччя, брехуни, бруд, брутальність, бути фаворитом, бюджет, вдячність, високий паркан, висота, володар, все найкраще собі, гідне життя, гідність, гордість, деспотизм, діалог, добродушність, дороге авто, егоїсти, екстремальність, жінка, жорстокість, задоволення амбіцій, залежність, замилювання, засіб легкої наживи, зверхність, здирництво, інопланетяни, кабінет міністрів, контроль, Кучма, Лада, люди без сумління та гідності, мета, міліція, мітинги, мудрість, надійність, надія, насильство, нахабність, не вміє керувати країною, невпевненість, невпорядкованість, незалежність, не корумпованість, не легітимність, неспокій, нестабільність, нечесність, нещирість, низька оплата праці, обов’язок, Оля, організованість, освіченість, основа держави, павутиння, палаци, перегони, пітьма, податки, порушення Конституції, проблеми, продажність, професійність, районна адміністрація, расизм, рахунки в іноземних банках, розкол України, розподіл, розум, розумово відсталі, свобода, слово, сміттєзвалище, спокій, страх, суди, Тимошенко, тимчасова, тупість, фараон, фінансова дисципліна, хитка, християнство, Цезар, чоловік, Янукович.
Аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій дозволяє зробити висновок, що ознаками концепту «влада» для когнітивної свідомості носіїв української мови в групі підлеглих є: гроші, корупція, сила, брехня, злочинність, беззаконня, безвідповідальність, вседозволеність, законність, держава, уряд, керівництво, президент.
Вважаємо, що представники нижчого щабля в системі владних відносин, люди, які і є, власне об’єктом впливу влади, виділяють такі значення в досліджуваному концепті: вплив, система державних органів, свобода в діях, аморальність представників влади та їх вчинків, закон та його порушення.
Отримані результати дають підстави для таких висновків: 1) досліджуваний концепт чітко структурований як у свідомості керівників, так і в свідомості підлеглих та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак (таблиця 2); 2) як представники влади, так і ті, хто знаходиться під її впливом у концепті «влада» виділяють ряд значень ( таблиця 3), які дають уявлення про основні світоглядні позиції у розумінні влади; 3) у досліджуваному концепті в обох групах інформантів чітко виділяється ядро, ближня периферія та дальня периферія ( таблиця 1).
Таблиця 1 Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концепту «влада» в групі керівників та підлеглих
| Концепт «влада» в групі керівників | Концепт «влада» в групі підлеглих | ||||
| Ядро концепту | % від заг. кіл-ті відповідей в групі | % від заг кіл-ті реципієнтів в групі | Ядро концепту | % від заг. кіл-ті відповідей в групі | % від заг кіл-ті реципієнтів в групі |
| гроші | 6,5 | 32 | гроші | 6,4 | 37,1 |
| корупція | 5,8 | 28,8 | корупція | 6,4 | 37,1 |
| сила | 3,9 | 22,4 | сила | 3,6 | 20,9 |
| порядок | 4,5 | 19,2 | брехня | 3,4 | 19,7 |
| відповідальність | 3,9 | 19,2 | |||
| Ближня периферія | Ближня периферія | ||||
| брехня | 2,6 | 12,8 | законність | 2,2 | 12,8 |
| стабільність | 2,6 | 12,8 | злочинність | 2 | 11,6 |
| багатство | 1,9 | 9,6 | беззаконня | 1,6 | 9,3 |
| безкарність | 1,9 | 9,6 | президент | 1,6 | 9,3 |
| бездіяльність | 1,9 | 9,6 | безвідповідальність | 1,4 | 8,1 |
| держава | 1,4 | 8,1 | |||
| уряд | 1,4 | 8,1 | |||
| вседозволеність | 1,2 | 7 | |||
| керувати | 1,2 | 7 | |||
Наступним етапом нашої роботи є зіставлення виявлених когнітивних ознак концепту в обох групах реципієнтів.
Спільними ознаками концептів «влада» для когнітивної свідомості керівників та підлеглих є: 1) гроші, 2) корупція, 3) сила, 4)брехня.
Особливими ознаками концепту «влада» в групі керівників (представників влади) є: порядок, відповідальність, стабільність, багатство, бездіяльність, безкарність; в групі підлеглих: злочинність, беззаконня, безвідповідальність, вседозволеність, законність, держава, керівництво, президент.
Таблиця 2 Ознаки концепту «влада» в групі керівників та підлеглих
| ознаки концепту «влада» | |
| група керівників | група підлеглих |
| гроші | гроші |
| корупція | корупція |
| сила | сила |
| брехня | брехня |
| порядок | злочинність |
| бездіяльність | беззаконня |
| відповідальність | безвідповідальність |
| безкарність | вседозволеність |
| стабільність | законність |
| багатство | держава |
| уряд | |
| керівництво (керувати) | |
| президент | |
Таблиця 3
Виділені значення в концепті «влада» в групі керівників та підлеглих
| Значення в концепті «влада» | |
| група керівників | група підлеглих |
| вплив | вплив |
| державний лад | система державних органів |
| особа (суб’єкт влади), | свобода в діях |
| аморальність вчинків представників влади | аморальність представників влади та їх вчинків |
| моральні цінності представників влади | закон та його порушення |
| утилітарні ресурси | |
Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концепту «влада» за тематичними групами та смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах (див. додаток 1).
В українській мовній свідомості структура концепту «влада» може бути представлена у вигляді сукупності концептуальних зон, вилучених з ядра: «влада – система» і «влада – вплив». Так концептуальна зона «влада – система» в свідомості керівників та підлеглих має такі концептуальні ознаки як: держава, президент, порядок на позначення державного устрою країни; законність, як визначення нормативних ресурсів влади; корупція, брехня, злочинність на позначення аморальних вчинків посадових осіб; безвідповідальність на позначення відсутності моральних принципів у представників влади; відповідальність як характерна риса представника влади. В свою чергу концептуальна зона «влада – вплив» представлена в наївній свідомості носіїв української мови такими когнітивними ознаками як сила, керівництво, вседозволеність, бездіяльність (відсутність впливу), гроші (могутній вплив). Однак результати експерименту свідчать про те, що ознаки ці виявляються з різною інтенсивністю у представників влади (керівників) та у підлеглих.
Як у свідомості представників влади, посадових осіб, так і в свідомості підлеглих влада асоціюється в першу чергу з грошима та корупцією. На нашу думку, ці реакції свідчать про наявність лінгво–ментального стереотипу в свідомості представників української лінгвокультури, які, як правило, репрезентують найбільш частотні асоціації. Стереотипи як