Xreferat.com » Топики по английскому языку » Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

loading="lazy" src="http://xreferat.ru/image/31/1305964323_50.gif" alt="Математичнi моделi iнфляцii /Укр./" width="41" height="21" /> випливає, що при постійній норма відсотка задане збільшення доходу викликає рівне пропорціональне збільшення попиту на гроші.

З рівнянь (1.12), (1.25) та (1.26) випливає, що у випадку, коли Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./знаходятся на своїх рівноважних траекторіях росту, норма відсотка рівна константі Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, яка визначається виразом:

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.29)

Відмітимо, що Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Зміст одержаних результатів зводиться до того, що чим вище рівноважна норма відсотка, тим більше значення грає капітал в процессі виробництва і тим нижце схильність до заощадження. Другою цікавою властивістю виразу (1.29) є незалежність Математичнi моделi iнфляцii /Укр./від пропозиції грошей та параметрів переваги ліквідності — Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Цей результат пояснюється тим, що при умові коли всі змінні розташовані на своїх рівноважних траекторіях росту ставка заробітної плати коректується по пропозиції грошей та параметрам переваги ліквідності таким чином, що нейтралізувати їх вплив на норму відсотка та реальні змінні системи.

Рівняння (1.13) та (1.29) дозволяють вияснити взаємовідношення між класичною та кейнсіанською теорією відсотка. У відповідності з класичною теорією норма відсотка визначається реальними факторами, впливаючими на заощадження та попит на капітал, а по теорії Кейнса вирішальний вплив на норму відсотка справляють явища грошового обороту. В розглядуємій моделі точка зору Кейнса, яка виражається рівнянням (1.13), застосовна до фактичної норми відсотка в довільний момент часу, а класична теорія, представлена рівнянням (1.29), застосовна тількі до рівноважної норми відсотка.

З рівнянь (1.15) — (1.17) та (1.24) — (1.26) отримаємо:

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.30)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(5.31)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.32)

де

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./
Математичнi моделi iнфляцii /Укр./
Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

З (1.31) та (1.32) маємо:

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.33)

де відношення Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ прямує до нуля, при Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ прямуючих до нуля.

Точні траекторії Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ визначаються початковими значенням цих величін та рівняннями (1.30) — (1.32), а наближені — початковими значеннями та системою лінійних рівнянь:

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.34)

яка отримується якщо не враховувати Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Достатньою умовою того, щоб пропорційні відхілення Математичнi моделi iнфляцii /Укр./та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./від їх рівноважних траекторій росту прямували до нуля при Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, є достатньо мала величіна відповідних початкових відхілень і наявність у характеристичних корней функції Математичнi моделi iнфляцii /Укр./від’ємних дійсних частин.

Характеристичними корнями функції Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ є корені рівняння:

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.35)

де

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./
Математичнi моделi iнфляцii /Укр./
Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

Необхідні та достатні умови того, щоб ці корені мали від’ємні дійсні частини, виражаються нерівностями Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Ці умови виконуються, якщо Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, але можуть порушуватись, якщо остання умова не має місця. Таким чином, при значному впливі доходу на рівень попиту на гроші, тобто при великому значенні Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, відбувається стабілізація, а при сильному впливі норми відсотка на рівень попиту на гроші, тобто при великому значенні Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, виникає “вибухоподібний” рух системи.

Для того, щоб краще зрозуміти властивості моделі, розглянемо неформалізований опис впливу збуджень на встановившийся стан системи. Припустимо, що всі змінні знаходяться на своїх рівноважних траекторіях росту і що деяке збудження викликає збільшення геометричного темпу росту реального споживання. Це призведе до збільшення геометричного темпу росту випуску продукції, занятості та рівня цін. Збільшення геометричних темпів реального доходу та рівня цін створить тенденцію до збільшення геометричного темпу росту попиту на гроші. Відповідно, при умові, коли геометричний темп росту пропозиції грошей не змінюється, буде відбуватися ріст норми відсотка. Цей ріст викликає тенденцію до зменшення геометричного темпу росту попиту на капітальні блага, в результаті чого зупиниться відхилення вверх випуска продукції від його рівноважної траекторії росту. Таким чином, при сильному впливі доходу на попит на гроші можна очікувати, що цей вплив буде здійснювати стабілізуючий вплив на систему. Однак, збільшення норми відсотка, обумовлене збільшенням геометричного темпу росту реального доходу і цін, тим менше, чим більш відчутний вплив норма відсотка на попит на гроші, бо в силу (1.8) зменшення попиту на гроші, викликане зростанням норми відсотка, має бути достатнім для компенсації збільшення попиту на гроші, викликаного відхіленням вверх фактичного доходу та рівня цін від їх рівноважних траекторій росту. Відповідно, при суттевому впливі норми відсотка на попит на гроші слід очікувати, що цей вплив дестабілізуюче діє на стан системи.

Д. Кейнс висунув думку, що еластичність попиту на гроші від норми відсотка Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ може бути зростаючою функцією Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ і прямує до Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ по мірі того, як Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ від своєї верхньої межи наближається до деякого додатнього числа. З рівняння (1.7) випливає, що еластичність попиту на гроші від норми відсотка є константа, рівна Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Якщо б гіпотеза Кейнса була вірна, розглядуєма модель страждалаб одним принциповим недоліком. Однак, отримані до сих пір емпіричні дані не підтверджують вказаної гіпотези. Так, виконаний Бронфербергом та Майером аналіз даних по США за період 1919 – 1956 рр. не дає приводу відкидувати припущення, що еластичність попиту на гроші від норми відсотка є константа.

Приймемо, наприклад, слідуючі значення параметрів: Математичнi моделi iнфляцii /Укр./; Математичнi моделi iнфляцii /Укр./; Математичнi моделi iнфляцii /Укр./; Математичнi моделi iнфляцii /Укр./; Математичнi моделi iнфляцii /Укр./; Математичнi моделi iнфляцii /Укр./; Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Параметр Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ приблизно рівний відсотковому збільшення темпу росту ставки заробітної плати, відповідаючому, підвищенню рівня зайнятості на 1%. Прийняте значення цього параметру базується на даних по Англії. Параметр s рівний частці приросту реального доходу, напрамляємого на заощадження, і має назву граничної схильності до заощадження. Величини Математичнi моделi iнфляцii /Укр./та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ називаються швидкодією, а обернені їм величини — середнім значенням часового запізнення. Параметр Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ – додатня константа фігуруюча у виробничій функції Кобба-Дугласа Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ яка пов’язує чисельність використовуємої робочої сили з реальним випуском продукції та об’ємом використовуємого капіталу.

При вказаних значеннях всіх параметрів, окрім Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, умова стійкості системи записується нерівністю:

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(1.36)

Якщо, як це часто приймається, Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, то ця умова виконується при Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, а якщо Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, то умова стійкості виконується при Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Різні емпіричні оцінки еластичності попиту на гроші від норми відсотка по даним, які відносяться до Англії та США, лежать в межах від 0 до –2,0. При близьких до дійсних значеннях Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, задовільняючих нерівності (1.36), два з трьох коренів рівняння (1.35) комплексні, так що модель породжує затухаючий цикл біля тенденції до рівноважної траекторії росту.

Економічне регулювання

Мета цього розділу полягає у тому, щоб дослідити як змінюється поведінка моделі циклічного росту при введенні різноманітних зворотніх зв’язків, відображаючих той інший курс грошової та фіскальної політики. Таке дослідження можна розглядати як задачу прогнозування в широкому аспекті. Разом с тим воно наочно демонструє одну з найбільш важливих можливостей використання макроекономічних моделей. Крім того, навіть з точки зору чистого прогнозування важливо, щоб співвідношення які описує вплив зворотніх зв’язків були включені в модедь, особливо ті з них, які відображають курси політики, що проводиться державними органами.

Грошова політика

У попередньому розділі грошова політика була нейтральною в тому розумінні, що пропозиція грошей була зростаючою в геометричній прогрессії. Припустимо тепер, що пропозиція гроней неперервно змінюється відповідно до змін інших змінних моделі.

Розглянемо спочатку політику, що описується рівнянням

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.1)

де Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ — додатні константи.

Припустимо, що Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ задає траекторію зайнятості, яка вважається оптимальною. Оскількі пропозиція робочої сили відповідає траекторії Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ оптимальний пропорційний рівень зайнятості визначається відношенням Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Це відношення, яке не перевищує одиницю відображає оптимальний баланс між безробіттям та інфляцією. Рівняння (2.1.1) базується на припущенні, що при оптимальному рівні зайнятості пропозиція грошей постійна і рівна Математичнi моделi iнфляцii /Укр./, в противному випадку пропорційне перевищення Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ над Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ є зростаючою функцією пропорційного перевищення Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ над Математичнi моделi iнфляцii /Укр./. Тепер замість рівняння (1.10) використовується рівняння (2.1.1), так, що модель включає рівняння (1.1) — (1.9) і (2.1.1).

З (1.7), (1.8) і (2.1.1) отримаємо

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.2)

Тоді з (1.12) та (2.1.2) отримаємо

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.3)

що разом з (1.4) та (1.5) дає

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.4)

Одночасно також маємо

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.5)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.6)

що аналогічно відповідно (1.16) та (1.17).

Траекторія зміни змінних Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ та Математичнi моделi iнфляцii /Укр./ визначається початковими значеннями змінних і системою рівнянь (2.1.4) — (2.1.6). Частинний розв’язок цієї системи має вигляд

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.7)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.8)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.9)

де

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.10)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.11)

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.12)

Із (1.4), (2.1.8), (2.1.9) та (2.1.12) випливає,що рівноважна траекторія росту зайнятості визначається рівнянням

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

(2.1.13)

де

Математичнi моделi iнфляцii /Укр./

Таким чином, ця траекторія не пов’язана з оптимальною. Дійсно, порівняння (1.28) з (2.1.13) показує, що рівноважна траекторія росту зайнятості співпадає з траекторією, що відповідає постійній пропозиції грошей. Це неприйнятний наслідок політики, що

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: