Xreferat.com » Топики по английскому языку » Малый географический атлас укр

Малый географический атлас укр

копалини, в т. ч. залізні і свинцево-цинкові руди, боксити, лігніти. Основні галузі промисловості — чорна і кольорова металургія, вугледобувна, машинобудівна (зокрема електротехнічна), хімічна, харчова. В с.г. вирощують пшеницю, кукурудзу, картоплю, оливки, виноград, розвинуте гірське скотарство.

Експорт: залізні руди, чорні метали, алюміній, папір. Імпорт: йафта| нафтопродукти, газ, транспортні засоби.

Естонія (Естонська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбе1 режжі Балтійського моря. Територія — 45,2 тис. км2. Столиця — Таллінн (484,4 тис. жит.). Найбільші міста: Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2 тис.). Адм.-тер. поділ — 15 повітів (маакундів) і б міст центрального підпорядкування. Населення — понад 1,5 млн. чол. (1993 р.), в т. ч. естонці — 61,5%, росіяни — 30,3%, українці — 3,1%. Офіц. мова—естонська. Релігія—лютеранство, православ'я, баптизм, Грошова одиниця — естонська крона. Політичні партії: Демократичне об'єднання «ВабаЕесті», Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян. Сільська центристська партія.

Естонія — індустріально-аграрна країна. В промисловості зайнято 32% економічно активного населення, в с. г. — 12%, в будівництві — 10%, на транспорті — 8%.

Основні галузі промисловості: легка, харчова, деревообробна, маши­нобудування, виробництво будівельних матеріалів. 

С. г. Естонії спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві. Площа культивованих земель — 1,36 млн. га.

Естонія має розвинуту транспортну мережу. Основне навантаження при­падає на автомобільні шляхи (14,8 тис. км), довжина залізниць — 1000 км. Головний морський порт -—Таллінн. Існує паромне сполучення з Гельсінкі

і Стокгольмом.  Експорт: товари легкої, харчової промисловості і с.г. Імпорт: нафта

нафтопродукти, газ, продукція машинобудування і деревообробної промисловості. Основні торгові партнери: Росія, Фінляндія, Німеччина,

Латвія, (Латвійська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на узбережжі Балтійського моря. Територія — 63,7 тис. км2. Столиця — Рига (916,5 тис. жит.). Адм.-тер. поділ—26 районів. Населення—2,6 млн. чол (1992 р.), в т. ч. латиші — 52%, росіяни — 34%, білоруси — 4,5 %, українці — 3,5 %. Офіц. мова— латиська. Релігія — лютеранство, католицизм, право­слав'я. Грошова одиниця — лат.

Політичні партії: Союз Латвії «Латвійський шлях». Рух за національну незалежність Латвії. Латвія не багата корисними копалинами. Промислове значення має лише торф (530 млн. т). Видобувають також вапняк, глину, пісок, доломіт. Основні галузі промисловості: машинобудування, легка, целюлозно-паперова, виробництво будівельних матеріалів, фармацевтична. Основний напрямок с. г. — м'ясне і молочне тваринництво. Протяжність залізниць — 2,4 тис. км, автомобільних шляхів — 20,6 тис. км. Основні морські порти: Рига, Лієпая, Вентспілс.

Експорт: електропоїзди, мікроавтобуси, телефонне устаткування, будматеріали, медикаменти, меблі, радіоапаратура. Імпорт: кам'яне вугілля, нафта, газ, легкові і вантажні автомобілі.

Литва (Литовська Республіка). Держава в пн.-зах. Європі, на уз­бережжі Балтійського моря. Територія—65,2 тис. км . Столиця—Вільнюс (592 тис. жит.). Адм.-тер. поділ — 44 райони і 11 міст центрального підпорядкування. Населення — 3,8 млн. чол. (1992 р.), в т. ч. литовці — 80%, росіяни — 8,9%. Офіц. мова — литовська. Релігія — переважає католицизм. Грошова одиниця — літ. Політичні партії: Демократична робітнича. Демократична, Партія незалежності.

Частка промисловості в ВНП — 56,3%, с. г. — 22,9%, будівництва — 10%, транспорту — 3,6 %. Основні галузі промисловості — машинобудування і металообробка, деревообробна, хімічна, виробництво будматеріалів, текстильна і харчова.

В с. г. зайнято ЗО % економічно активного населення. Основний напрямок — розвиток м'ясо-молочного тваринництва. Вирощують цукрові буряки, картоплю, овочі. Залізниці — 2 тис. км, автомобільні шляхи — 34,1 тис. км. Головний морський порт — Клайпеда.

Експорт: мінеральна сировина, метал, машини і устаткування, товари народного споживання, продовольство. Імпорт: вугілля, нафта, газ, чорні і кольорові метали.

Македонія (Республіка Македонія). Держава в центральній частині

Балканського п-ва. Територія—85,7 тис. км . Столиця—Скоп'є(507тис. жит.). Адмін.-територіальна одиниця — община. Населення — понад 2 мли. чол. Офіц. мова — македонська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — динар.

Глава держави — президент. Законодавчий орган — Збори. Політичні партії: Демократична партія македонської національної єдності, Соціал-демократичний союз. Партія демократичного прогресу.

В економічному відношенні Македонія була найменш розвинутим регіоном колишньої Югославії. Має корисні копалини: мідні, свинцево-цинкові, нікелеві руди, лігніти. Галузі промисловості — машинобудування, кольорова металургія, хімічна, харчова. В с. г. використовується 600 тис. га. Головні культури: пшениця, кукурудза, бавовна, тютюн.

Експорт: чорні метали, хроміти, текстильні і тютюнові вироби, взуття. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, машини й устаткування.

Молдова (Республіка Молдова). Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 33,7 тис км2. Столиця — Кишинів. Адмін. поділяється на райони. Населення — 4,4 млн. чол. (1992 р.). Державна мова — молдовська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — лей. Глава держави — прези­дент. Законодавчий орган—парламент. Політичні партії: Аграрно-демокра­тична, Соціал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт.

Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисло­вості — харчова (плодоовочеконсервна, цукрова). Немає практично паливно-енергетичних ресурсів (100% імпорт із України, Росії, Білорусі). Основне багатство — грунтово-кліматичні ресурси. Розвиваються електротехнічна, приладобудівна, взуттєва, шкіряна, трикотажна, цементна галузі. Основні іалузі с. г. — садівництво і виноградарство. І  Експорт: овочі, плодоовочеві консерви, цукор, рослинну олію, вино. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні метали.

Польща (Республіка Польща). Держава в Центральній Європі. Те­риторія — 312,7 тис. км2. Населення — 38,4 млн. чол. (1992 р.), 98,5% — поляки, проживають також українці, білоруси, литовці. Столиця — Варшава (І,7 млн. жит.). Найбільші міста: Лодзь (848 тис.), Краків (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецін (395 тис.). Державна Мрва —. польська. Грошова одиниця — злотий. Основні політичні партії:

ІЙЬльська об'єднана робітнича. Об'єднана селянська.

Польща займає провідне місце в Європі з видобутку кам'яного вугілля, Сірки, срібла, виплавки сталі. Є значні запаси цинку, свинцю, природного газу, солі та ін. мінералів. Виділяється розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, кам'яного вугілля, сірки. Частка в світовому Промисловому виробництві — 3,7%.

 Під с. г. угіддя зайнято 61 % площі країни. Головні с. г. культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, картопля, цукрові буряки. Вирощують також овочі, ДДотюн, кормові та ягідні культури.

Довжина залізниць — близько ЗО тис. км, автомобільних шляхів — понад 150 тис. км. Головні морські порти — Гданьск, Гдиня і Щецін.

Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукція хімічної промисловості, товари широкого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірка, цинк. Імпорт: нафта, газ, зерно.

Росія (Російська Федерація). Держава в сх. частині Європи і піви. частині Азії. Територія —17075 тис. км2. Столиця — Москва— 9 мли. жит. (1990 р.). Найбільші міста: Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Ново­сибірськ, Єкатеринбург, Самара, Челябінськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрій: республіки — Адигея (7,6 тис. км2, нас. — 435,5 тис., столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км2, нас. —194,2 тис., столиця — Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км2, нас. — 3963,5 тис., столиця — Уфа); Бурятія (351,3 тис. км2, нас. — 1048,4 тис., столиця — Улан-Уде);

Дагестан (50,3 тис. км2, нас. — 1822,6 тис., столиця — Махачкала); Інгуш-ська (стол. Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км2, нас. — 768,3 тис., столиця — Нальчик); Калмикія — Хальмг Тангч (75,9 тис. км2, нас. — 325 тис., столиця — Еліста); Карачаєво-Черкеська (14,1 тис. км2, нас. - 422 тис., столиця — Черкеськ); Карелія (172,4 тис. км2, нас. — 796,1 тис., столиця — Петрозаводськ); Комі (415,9 тис. км2, нас. —1264,9 тис., столиця — Сиктивкар); Марій Ел (23,2 тис. км2, нас. — 753,9 тис., столиця — Йошкар-Ола); Мордовія (26,2 тис. км2, нас — 964,2 тис., столиця — Саранськ); Саха (Якутія) (3109,2 тис. км2, нас. — 1098,9 тис., столиця — Якутськ); Північна Осетія (8 тис. км2, нас. — 637,5 тис., столиця — Владикавказ); Татарстан (68 тис. км2, нас. — 3658,3 тис., столиця — Казань); Тува (170,5 тис. км2, нас. — 313,5 тис., столиця — Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км2, нас. — 1619,2 тис., столиця — Іжевськ); Хакасія (61,9 тис. км2, нас. — 573 тис., столиця—Абакан); Чеченська (столиця—Грозний); Чуваська (18,3 тис. км2, нас. — 1340 тис., столиця — Чебоксари). В Росії залишилась одна автономна область—Єврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комі-Пермяцький, Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евен­кійський, Ямало-Ненецький, б країв і 49 областей.

Населення — 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 націй і народностей, в т. ч. росіян — 81,5 %, татар — 3,8 %, українців — 3 %, чувашів —1,2%. Переважає православна релігія. Грошова одиниця—рубль. Державна мова—російська. Основні політичні партії: Демократична, Соціал-демократична, Республі­канська, Селянська, Комуністична, Ліберально-демократична.

В РФ добувають різні види мінерального палива, основне місце серед них посідають нафта і газ. 2/3 нафти і понад 1/2 газу дає Зах. Сибір. Діє система магістральних газопроводів: із Зах. Сибіру в європ. частину (Сибір-Центр), на схід (до Байкалу), в Казахстан і Середню Азію, із Уралу та Поволжя в різні райони європейської частини і в сусідні країни. Основні вугільні басейни:

Кузнецький, Печорський, Південно-якутський, Кансько-Ачинський.

В Росії — три металургійні бази: Уральська, Центральна і Сибірська. Розвинуті машинобудування, хімічна, лісова, легка промисловість

60 % с. г. угідь займає орна земля. Понад 4/5 її припадає на Центральний і Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал і Зах. Сибірь Тваринництво дає 60% продукції с. г. Валовий збір зерна в 1992 р. — 106,8 млн. т; картоплі — 37,8, овочів — 9,9. Залізниці — 86,3 тис. км. Автомобільні шляхи — 850 тис. км. Експорт: енергоносії, машини і устаткування, ліс і лісоматеріали, апатити, фосфорити, сірчаний колчедан. Імпорт: машини і устаткування, м'ясо, цукор, цитрусові, чай.

Румунія. Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 237,5 тис. км2. На­селення — 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % — румуни, 7,9 % Д- угорці, 1,6% — німці, 2,4 % — інші національності. Столиця — Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбільші міста (по 300-360 тис. жит.) — Констанца, Брашов, Ясси, Тимішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова — румунська. Грошова одиниця—лей. Політичні партії: Фронт національного порятунку, Демократичний фронт національного порятунку. Демократична конвенція, Партія національної єдності румун.

З 11,1 млн. економічно активного населення в промисловості зайнято 37,8%, в с. г. — 27%. Продукція промисловості неконкурентоспроможна через зношеність устаткування, високу питому вагу енергомістких галузей (металургійна і хімічна промисловість, виробництво будматеріалів), великі диспропорції між галузями та ряд ін. факторів, в т. ч. сировинну залежність (хоч Румунія є однією з основних нафтодобувних країн Європи, має родовища газу, вугілля, залізної руди, міді, свинцю, цинку, золота і срібла). Гострий дефіцит сировинних і енергетичних ресурсів, валютно-фінансових засобів пов'язаний і з недоліками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втратою основних ринків в колишніх країнах РЕВ, на які в 1989 р. припадало 89 % румунської зовнішньої торгівлі. Виробничі потужності в 1991 р. були завантажені в середньому на 50-60%.

Основою паливно-енергетичної бази є природний газ, вугілля і нафта. Провідна галузь гірничодобувної промисловості — видобуток нафти. Розвинуті чорна і кольорова металургія. Основна спеціалізація машинобу­дування: виробництво устаткування (технологічного, для нафтодобувної, нафтопереробної), виробництво електротехнічних виробів, автобусів, залізничних транспортних засобів. Хімічна промисловість (виробництво соди, хлору, сірчаної кислоти). В структурі посівних площ провідне місце займають кукурудза на зерно, пшениця і жито. Значні площі під технічними культу­рами — соняшником, цукровими буряками.

Залізниці — 11350 км (32,4 % — електрифіковано), 1075 км транспортної мережі проходить по Дунаю; важливість румунських портів зростає із

створенням трансєвропейської магістралі Рейн-Дунай. Загальноєвропейське значення має туристична база: 6,5 млн. іноземних туристів у 1990 р.

Експорт: трактори, автомобілі, нафтопродукти, устаткування, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі, взутгя, тканини. Імпорт: машини, паливо, сировина.

Словаччина (Словацька Республіка). Держава в Центральній Європі. Утворена 1.01.1993 р. Територія — 49036 км2. Столиця — Братіслава (450 тис. жит.). Великі міста — Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. поділ — 3 області. Населення — близько 5,3 млн. чол. (1992 р.), словаки — 85,7 %, угорці — 10,8 %, русини і українці — 2,2 %. Офіц. мова — словацька. Найбільш поширена релігія — римсько-католицька (60,4% населення). Грошова одиниця — словацька крона.

Словаччина — розвинута індус гріально-аграрна республіка. Корисні копалини (руди залізні, марганцеві, поліметалеві: родовища бурого вугілля, сурми, магнезиту) зосереджені переважно в словацьких Рудних горах. Має значний промисловий потенціал. Розвинута хімічна, металургійна, машинобудівна, текстильна промисловість.

 Багатогалузеве с. г. Основні галузі: вирощування зернових культур (ршеннця, ячмінь, кукурудза), виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочне скотарство і свинарство. В імпорті переважають енергоносії (нафта і газ), боксити. Експорт: текстильні вироби, мотоцикли, електротехнічне устаткування, товарні вагони.

Словенія (Республіка Словенія). Держава в пн.-зах. частині Бал-канського п-ова. Територія — 20,2 тис. км2. Столиця — Любляна (понад 300 тис. жнт,). Великі міста: Марибор, Целе. Крань, Єсенице, Трбовле, Копер. Населення — близько 2 мли. чол. (1991 р.): словенці (90%), хорвати (3%), серби (2%). Офіц. мова — словенська. Пануюча релігія — католицизм. Грошова одиниця—толар. Утворена в 1991р. Політичні партії: Ліберально-демократична, Хрнстпянсько-демокра пічна. Партія демократичного оновлення, Соціал-демократична, Народна, Народно-демократична.

Словенія — найбільш розвинута в економічному відношенні республіка колишньої СФРЮ. Має багаті гідроресурси, родовища свинцево-цинкової руди, бариту, каоліну, графіту, незначні запаси вугілля, нафти і газу. Основні галузі промисловості: чорна металургія, електротехнічна (широкий асортимент електротехнічних виробів, апаратура зв'язку, автоматика); авто­мобілебудівна (вантажні автомобілі, автобуси), вагонобудівна (пасажирські і товарні вагони), суднобудівна, хімічна, гумова, деревообробна, целюлозно-паперова, шкіряно-взуттєва, харчова і тютюнова.

Основа с.г. — пшениця, кукурудза, картопля, цукрові буряки, м'ясо і молоко.

Експорт: вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, електротехнічні вироби, побутові прилади. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, устатку­вання.

Союзна Республіка Югославія (СРЮ). Держава в пд.-сх. Європі, в пн.-зах. частині Балканського п-ова. Територія — 102,2 тис. км2. Столиця _ Белград (1,5 млн. жит. з передмістями). Населення — 10,5 млн. чол. (1992 р.) — серби, чорногорці, албанці, угорці. Офіц. мова— сербська. Релі­гія—православ'я, католицизм і іслам. Грошова одиниця—динар. Утворена в 1991 р. в результаті розпаду СФРЮ. В країні понад 200 партій. Найвпливові-ші — Соціалістична, Демократична соціалістів Чорногорії, Сербська ра­дикальна. Включає дві рівноправні республіки — Сербію і Чорногорію.

Корисні копалини: руди кольорових металів (мідь, свинець, цинк, алюміній), хроміти, вугілля, нафта та ін. СРЮ багата лісом і гідроресурсами. Провідні галузі промисловості: гірничодобувна і кольорова металургія, машинобудування, текстильна. Країна повністю забезпечує себе продуктами харчування.

Експорт: кольорові метали, лісоматеріали. Імпорт: машини й устатку­вання, цитрусові.

Угорщина (Угорська республіка). Держава в півд.-сх. частині

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: