Малый географический атлас укр
Глава держави — президент, законодавчий орган — бундестаг. Політичні партії: Християнсько-демократичний союз. Християнсько-соціальний союз, Вільна демократична, Соціал-демократична, «зелених», демократичного соціалізму. Націонал-демократична та інші.
За обсягом ВНП (3003,5 млрд. марок) та пром. виробництвом ФРН займає 1 місце в Зах. Європі, 3 місце в світі. На ФРН припадає близько 7,8% світового ВНП та 28% країн ЄС. Після об'єднання східних і західних земель темпи економічного розвитку сповільнились, але загальна ситуація в економіці стабільна.
ФРН має високорозвинуте с. г., на яке припадає 15% ВНП. Потреби населення с. г. задовольняє повністю. Головна галузь — тваринництво (7,4 млн. т м'яса). Загальний збір зерна в 1991 р. — 39,8 млн. т.
Основа транспорту — залізниці, їх довжина 40,9 тис. км та автошляхи - 211 тис. км.
Зовнішньоторговий обіг ФРН в 1991 р. досяг 1325 млрд. марок, експорт
— 670 млрд., імпорт — 655 млрд. марок. Головні торгові партнери — країни ЄС. Розвивається туризм.
Експорт: автомобілі, електротехнічні вироби, оптика, морські судна, вагони. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, кольорові метали.
Франція (Французька Республіка). Держава в Зах. Європі. Територія
— 551,6 тис. км2. Населення — 57,4 млн. чол. (1992 р.), понад 93% —французи. Столиця—Париж (10 млн. жит. з передмістями). Великі містаї _ Ліон з передмістями (понад 800 тис. жит.). Марсель (800 тис. жит.), Тулуза і Ніцца (обидва понад 300 тис.). В адм. відношенні Франція поділена на 96 департаментів, у т. ч. Париж на правах окремого департаменту. В країні налічується близько 2 млн. робітників-іммігрантів, а разом із сім'ями -близько 4 млн. (алжирці, португальці, італійці, іспанці). Державна мова -французька. Більшість віруючих—католики. Республіка. В її склад входять також 5 заморських департаментів і 5 заморських територій. Грошова одиниця — французький франк. Осн. політичні партії: Французька соціалістична партія. Об'єднання на підтримку Республіки, Рух лівию радикалів. Французька комуністичан партія.
Франція має багаті запаси залізних, уранових руд, бокситів, калійних солей та ін. За рівнем промислового розвитку займає 5-е місце (після США, Японії, Німеччини, Великобританії). Основні галузі промисловості: машинобудівна (зайнято понад 570 тис. чол., дає 2, 6% світового виробництва майже 40% продукції йде на експорт, в т. ч.: авіакосмічна — 120 тис. чол. 2-е місце в експорті серед країн Заходу; автомобілебудівна — 4-е місце по випуску автомобілів — близько 3, 5 млн. за рік; радіоелектронна інформатика; суднобудівна; електротехнічна); хімічна (276 тис. чол., 3-є місце в світовому експорті); харчова (400 тис. чол., за обсягом експорту поступається лише США); металургійна (одна із провідних у світі за розвитком кольорової металургії); атомна енергетика (АЕС дають 75% електроенергії); гірничодобувна.
Франція має багатогалузеве с. г. За обсягом с. г. продукції займає 3-Є місце серед країн Заходу (після США і Канади) і 1-е — в Зах. Європі. Вона є значним виробником зерна (понад 50 млн. т), тваринного масла, яловичини, сиру; виробляє 96 кг м'яса на душу населення за рік, 508 кг — молока і молочних продуктів. Тваринництво дає понад 50% всієї с. г. продукції.
Залізниці — близько 40 тис. км (з них 25% електрифіковано), шос. шляхи з твердим покриттям — близько 1, 3 млн. км (у т. ч. близько 7 тис. км — автостради). Найбільші порти: Марсель, Гавр, Дюнкерк, Нант, Бордо, Руан.
Експорт: легкові автомобілі, літаки, зброя, швейні і текстильні вироби судна, електротехнічні вироби, сталь, алюміній, зерно, вино. Імпорт: нафта і газ, кам'яне вугілля, кольорові метали, целюлоза, бавовна, кава.
Головні торгові партнери: країни ЄС (60% обігу), Японія, США.
Швейцарія (Швейцарська Конфедерація). Держава в Центральній Європі. Територія — 41, 29 тис. км2. Населення - 6,93 млн. чол. (1992 р.). Столиця — Берн (330 тис. жит.). Найбільше місто - Цюріх (840 тис. жит.).
Серед корінних швейцарців 65% розмовляють німецькою, 18% — французькою, 10% — італійською мовами. Щ мови є державними. 48% віруючих — католики, 44% — протестанти. Грошова одиниця — швейцарський франк. Федеративна парламентська республіка, складається із 23 кантонів, які розділені на напівкантони. Осн. політичні партії: Демократично-християнська, Радикально-демократична, соціал-демократична, Швейцарська партія праці.
Швейцарія — високорозвинута країна. За розміром нац. доходу на душу населення посідає одне із перших місць у світі. Один з гол. фінансових і банківських центрів світу. В економіці провідну роль відіграють великі монополії, особливість яких — транснаціональний характер.
Швейцарська промисловість, характерною особливістю якої є велика залежність від зовнішніх джерел сировини, спеціалізується на виробництві дорогої продукції. Головна галузь — металообробка і машинобудування, зокрема верстатобудування, виробництво транспортних засобів і текстильного устаткування, годинників, електромашинобудування, хімічна промисловість, особливо фармацевтична, виробництво барвників, харчова і текстильна.
С. г. дає 5% ВНП (в т. ч. 3/4 — тваринництво), в ньому зайнято 5% активного населення; воно забезпечує потреби країни на 55-60%.
Важлива стаття доходу — іноземний туризм (6-7 млн. чол. за рік). Залізниці — 5 тис. км (в т. ч. 2,9 тис. км належить державі), шос. шляхи З твердим покриттям — 61,5 тис. км.
Експорт: капітал. На підприємствах, розміщених в ін. країнах і контрольованих швейцарським капіталом, зайнято майже 3,5 млн. чол., значно більше, ніж в самій Швейцарії. Важливу внутрішню і міжнародну роль відіграють швейцарські банки (їх 593).
Південна ЄвропаАндорра. Країна на півд. зах. Європи, розташована між Францією та Іспанією. Територія — 467 км2. Адміністративно-територіальний устрій — 7 громад. Столиця —Андорра-ла-Велья (17 тис. жит.). Населення—58,0 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мови — каталонська, французька та іспанська. Релігія більшості населення — католицька. Своєї грошової одиниці немає, в обігу французький франк та іспанська песета. Андорра—незалежне парламентське князівство, фактично— республіка. Перебуває під протекторатом Франції та єпископа Урхельського (Іспанія). Законодавчий орган — однопалатна Генеральна рада. Впливові партії: Союз та прогрес. Демократичний союз.
Головні джерела доходів: обслуговування іноземних туристів (до 12 млн. за рік); мито за ввезення в Андорру і продаж споживчих товарів (6 млрд. франків на рік), невеличкі підприємства харчової, тютюнової та текстильної промисловості. Виготовляються сувеніри. Населення гірських селищ займається скотарством (25 тис. овець, 3 тис. кіз) і землеробством (вирощується тютюн). У 1983 році підписаний митний договір про союз з ЄС.
Експорт: вовна, сир. Імпорт: продовольчі і промислові товар.
Ватікан (Держава-місто Ватікан). Самостійна держава у зах. частині Риму, Центр католицької церкви, резиденція її глави — папи. Територія — 0,44 км2. Постійне населення Ватікану — близько 1 тис. чол. (1992 р.), більшість якого — службовці ватіканських установ. Офіційні мови — латинська та італійська. Грошова одиниця — італійська ліра. З точки зору державного устрою, Ватікан — абсолютна теократична монархія. Глава держави — папа римський. Він обирається довічно колегією кардиналів — конклавом. Папі належить верховна законодавча, виконавча і судова влада.
Ватікан існує за рахунок надходжень від організацій католицької церкви і доходів від власних фінансових і банківських операцій. Ватікан — один із найбільших у світі акціонерів і капіталовласників. Він володіє акціями «Дженерал моторе», «Шелл», «Галф ойл», «Дженерал електрик» та ін. Пов'язаний із найбільшими банками США, Великобританії та Італії.
Гібралтар. Володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова. Територія—6,5км2. Населення—28 тис. чол. (1991 р.). Офіц. мова — англійська. Релігія — католицизм. Грошова одиниця — гібралтарський фунт стерлінгів. Управляється губернатором, якого призначає король Великобританії. Політичні партії: Соціалістична лейбористська Гібралтару, Лейбористська Гібралтару, Демократична за британський Гібралтар. ^
В силу географічного положення, Гібралтар — один із важливих стратегічних пунктів, що дозволяє контролювати вихід із Середземного моря і підходи до нього з Атлантики. Економіка Гібралтару пов'язана з обслуговуванням великого відкритого порту, англійської військово-морської і військово-повітряної бази та іноземних туристів.
Греція (Грецька Республіка). Держава в півд.-сх. Європі, в півд. частині Балканського півострова і прилеглих до нього островах. Територія — 131,99 тис. км2. Столиця — Афіни (3 млн. жит. з передмістями). Населення —10,3 млн. чол (1992р.). Офіц. мова—грецька. Осн. релігія—православне хистиянство. Грошова одиниця — драхма. Греція — республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада — парламент. Політичні партії:
Консервативна партія Нова демократія, Всегрецький соціалістичний рух, Коаліція лівих і прогресивних сил, Комуністична партія Греції та ін.
Греція — індустріально-аграрна країна з середнім рівнем розвитку. Для неї характерна висока зайнятість у невиробничій сфері (50% ВНП). Промисловість монополізована великим місцевим та іноземним капіталом. Головні галузі промисловості: харчова: легка, зокрема, текстильна: хімічна:
гірничодобувна: металургійна. Країна має значні запаси корисних копалин (боксити, нікелева руда). Частка с. г. в ВНП — 17%. Головна галузь — землеробство (обробляється 3, 96 млн. га).
Довжина залізниць — 2577 км, автошляхів — 42 тис. км. Імпорт — машини, обладнання, нафта, споживчі і продовольчі товари. Експорт:: гірничодобувна продукція (боксити, нікель, марганець), с. г. (тютюн, ізюм, оливки, цитрусові, виноград) Торгові партнери: ФРН, Італія, США, Франція. Широко розвинутий туризм (4,28 млрд. дол.).
Іспанія (Королівство Іспанія). Держава на півд. зах. Європи. Територія
— 504, 7 тис. км2. Столиця — Мадрид (3, 8 млн. жит.). В адм.-територіальному відношенні поділена на 60 провінцій. Населення — 39, 1 млн. чол. (1992 р.). Мова—іспанська. Релігія—католицизм. Грошова одиниця—песета. Іспанія — конституційна монархія. Глава держави — король. Законодавчий орган — Генеральний кортес. Політичні партії: Іспанська соціалісгична робітнича, Народна, Комуністична.
Іспанія — промислово розвинута країна. Надра її багаті на корисні копалини (залізна руда, пірит, мідь, олово, ртуть, срібло, вольфрам, золото, кварц, уран, вугілля). За обсягом промислового виробництва займає 5-е місце в Зах. Європі. Головні галузі: машинобудівна (автомобіле-, суднобудівна, електротехнічна), хімічна, текстильна. Іспанія — один з найбільших виробників вина (3-є місце в світі), цитрусових, пшениці (20% посівних площ), мигдалю, тютюну. овочів. Важливе місце в економіці займає туризм (52 млн. туристів за рік).
Довжина залізниць — 14378 км, автошляхів — 324 тпс. км. Головні торгові партнери: країни ЄС (імпорт — 56%, експорт — 66 %), США (8, 0 % та 9, 2 %), Латинська Америка (6, 1 % і 4, 2 %). Експорт: судна і автомобілі, цитрусові, рослинні консерви, вино, оливкову олію. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, вугілля, устаткування.
Італія (Італійська Республіка). Держава на пд. Європи, займає Апенінський півострів, о-ви Сіцілія, Сардінія та ряд дрібних о-вів. Територія
—301 тис. км2. Столиця—Рим, (2,8 млн.жит.). Адм. поділ - 20 областей. Населення — 56, 4 млн. чол. (1991 р.). Офіц. мова — італійська. Осн. релігія—католицизм. Грошова одиниця—ліра. Італія—парламентська республіка. Глава держави—президент. Законодавча влада—парламент. Політичні партії: Італійська народна. Італійська соціалістична, Демократична партія лівих сил, Італійська соціал-демократична, Італійська республіканська, Ліберальна, Радикальна, Ліга Півночі. Італія — високо розвинута індустріально-аграрна держава. В 1991 р. була така структура її економіки (частка в ВНП): промисловість — 35, 6%, с. г. — 3, 9%, послуги — 60, 5%. Є запаси цинку, сірки, ртуті, піриту, бокситів. Значні гідроенергетичні ресурси.
Галузі промисловості: машинобудування (автомобілебудування), харчова, текстильна, хімічна, металургійна.
Аграрний сектор головним чином землеробського напрямку. Рослинництво — 58%, тваринництво — 42%. Головна культура — пшениця. Італія дає 6 млн. т різних фруктів Тваринництво має менше значення через недостатню кормову базу.
Італія має розвинуту мережу залізниць та автошляхів. Головні торгові партнери: країни ЄС (57% товарообігу). Експорт: транспортні засоби, апаратура, лічильні машини, с.г. і продовольчі товари, продукція легкої промисловості, хімічні продукти. Імпорт: нафта, вугілля, природний газ. лісоматеріали.
Мальта (Республіка Мальта). Держава, що займає групу о-вів у цен-іральній частині Середземного моря. Найбільші: Мальта, Гоцо і Коміно. Територія — 316 км2. Населення - 360 тис. чол. (1991 р.), гол. чином мальійці. Столиця — Валлетта (19 тис.). Державні мови — мальтійська і англійська. Більшість населення — католики. Грошова одиниця — мальтійська пра. Політичні партії: Лейбористська, Націоналістична, Комуністична.
Частка промисловості в ВВП — 70%, с. г. — 4%. Широко розвинуті і екстальна. швейна і взуттєва галузі промисловості, на які припадає майже 50% вартості експорту. Розвивається машинобудування (зокрема електроніка), хімічна промисловість.
Вирощують пшеницю, ячмінь, овочі, фрукти, квіти. Важлива стаття прибутків — іноземний туризм.
Експорт: швейні вироби, шкіряне взуття, вино, овочів фрукти. Імпорт: мащини й устаткування.
Португалія (Португальська республіка). Держава на півд. зах. Європи, в зах. частині Піренейського п-ова і на о-вах Азорських і Мадейра (в Античному океані) Територія - 90,1 тис. км2 Населення—близько 10 млн. чол. (1992 р.); португальці — 99%, іспанці. Столиця — Ліссабон (2,3 млн. жит.). Державна мова — португальська. Більшість віруючих — католики. Грошова одиниця—ескудо. Осн. політичні партії: Португальська соціалістична, Соціал-демократична, Соціально-демократичний центр. Член НАТО і ЄС.
Португалія — аграрно-індустріальна країна. Незважаючи на розвиток в останні роки металургійної і електротехнічної промисловості, машинобудування, нафтохімії і концентрацію виробництва в-цих галузях, наявність запасів мінеральних ресурсів (вольфраму, піриту, олова, урану, свинцю, міді, каоліну, мармуру), рівень розвитку промислового виробництва в цілому залишається низьким, значна частка падає на дрібнотоварне виробництво та ремісництво. Промисловість виробляє 38% ВВП.
Основна галузь с. г. — землеробство. Розвинуто виноградарство, садівництво, вирощуються оливки, зернові культури. В с. г. зайнято 35% економічно активного населеннЯь.виробляється 11% ВНП.
Автошляхи — 33 тис. км, залізниці — близько 4 тис. км.
Експорт: текстиль, вино, томатна паста, рибні консерви. Імпорт: промислове і транспортне устаткування, метали, сира нафта, хімікалії, продовольчі товари.
Сан-Маріно (Республіка Сан-Маріно). Держава на Апенінському півострові. Оточена територією Італії. Площа — 61 км2. Населення — понад 23 тис. чол. (1990 р.). Столиця — Сан-Маріно (4,5 тис. жит.). Державна мова — італійська. Грошова одиниця — італійська ліра. Осн. релігія — католицизм. Сан-Маріно — одна із найдавніших держав Європи (вперше нинішня назва згадується в документах Х ст.). Парламентська республіка. Головні партії: Християнсько-демократична, Соціалістична, Соціал-демократична.
Поряд із власними дрібними промисловими підприємствами, що виробляють будматеріали, керамічні і трикотажні вироби, на території Сан-Маріно є філіали деяких італійських машинобудівних та ін. фірм. Понад 90% промислової продукції контролюється іноземним капіталом, у т. ч. 85% — італійським.
Вирощують пшеницю, кукурудзу, виноград, фрукти. Розвинуте тваринництво. Значні прибутки дають готелі для численних іноземних туристів (бл. З млн. щорічно), виробництво сувенірів.
Основний вид транспорту — автомобільний. Територія Сан-Маріно з'єднана автострадою з італійською.
Сан-Маріно перебуває в митному і поштовому союзі з Італією. Суверенітет республіки має обмежений характер.
Південно-Західна АзіяАзербайджан (Азербайджанська Республіка). Країна в пд.-сх. частині Закавказзя. Має кордони з Росією, Грузією, Вірменією, Туреччиною, Іраном. На сході