Структурно-семантичні особливості перекладу пареміологічних одиниць англійської та української мови
Проаналізувавши лінгвістичні джерела, присвячені особливостям перекладу паремій, ми дійшли висновку, що більшість вчених-лінгвістів розрізняють п’ять способів перекладу паремій: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, “псевдодослівний” відповідник, описовий переклад, калькування, які і будуть нами детально проаналізовані під час подальшого дослідження.
2.2 Аналіз способів перекладу англійських паремій
Дослідження структурно-семантичних особливостей перекладу пареміологічних одиниць здійснювалося на основі сформованого нами експериментального корпусу, який налічує 450 одиниць. При цьому нами враховувалися такі труднощі, можливі при перекладі паремій: 1) відсутність відповідного прислів’я в англійській або українській мовах, наприклад, За радістю горе за п’яти уходить; 2) розходження в емоційному і національному забарвленнях українських прислів’їв та їх англійських відповідниках, наприклад, Не одразу Москва будувалась далеко не завжди можна передати прислів’ям Rome was not built in a day; 3) необхідність урахування випадків, коли ситуація вимагає дослівної передачі національно забарвленого українського прислів’я.
2.2.1 Переклад паремій еквівалентом
Під еквівалентністю у теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і функціонально-комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і перекладі. Слід підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу — це, насамперед, спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта та яка не лише експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту. Еквівалентність перекладу залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу. Таке трактування еквівалентності відбиває повноту і багаторівність цього поняття, пов'язаного із семантичними, структурними, функціональними, комунікативними, прагматичними та жанровими характеристиками. Причому всі зазначені в дефініції параметри повинні зберігатися в перекладі паремій, але ступінь їхньої реалізації буде різний в залежності від тексту, умов і способу перекладу [Латышев, 2008 : 78].
Повною відповідністю (еквівалентом) прислів’я перекладається тоді, коли в мові перекладу є відповідник, рівнозначний по сенсу, функції і стилістичним характеристикам прислів'ю оригіналу і співпадає з ним повністю або здебільшого по образному змісту. Іншими словами, метафора, поміщена в прислів'ях, повинна спиратися на ідентичні образи [Раєвська, 1991 : 36]. У нашому дослідженні було зафіксовано 28,44% випадків перекладу пареміологічних одиниць повним відповідником. Наведемо приклади перекладу прислів’їв та приказок за джерелом [Дубенко, 2004] шляхом повного відповідника:
Вовк і полічених овець краде. - A wolf guzzles counted sheep too; З вовками жити – по-вовчому вити. - One must howl with the wolves; Біда вівцям, де вовк пастушить. - To set the wolf – to keep the sheep; Лихий чоловік у громаді, що вовк у стаді. - A bad man is like a wolf in the flock; Там вовк не бере, де сам живе. - A wolf doesn’t steal where he lives; Велика риба маленьку цілою ковтає. - The great fish eats up the small; Риба та гості через три дні псуються. - Fish and company stink in three days; Не вчи рибу плавати. - Never offer to teach fish to swim; Дарованому коневі в зуби не заглядають. - Never look a gift horse in the mouth; Замкнув стайню, як коней вкрали. - It is too late to shut the stable door after the horse has been stolen; Кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається. - A horse stumbles that has four lags; Силуваним конем не поїдеш. - You can take a horse to the water but you cannot make him drink.
Як бачимо, у цьому способі відтворення прислів’їв та приказок не втрачається їхня лексична образність. Було з’ясовано, зокрема, якщо це риба в українській мові, то вона залишається рибою і в англійській мові, так само як і вовк, і кінь, і т.д. При цьому способі перекладу порушується лише структура речення, що й є розбіжністю зі способом відтворення за допомогою калькування.
Аналізуючи структурні особливості цих паремій, їх автосемантичність, однозначність, зазначимо існування в змісті прислів’їв культурних концептів, які і дозволяють виділяти рамки їх використання. Граматична форма українських варіантів прислів’їв відповідає характеру їх змісту в англійській мові. Прислів’я, які перекладаються повним відповідником, мають переважно, структуру розповідних речень.
Під час формування експериментального корпусу нами було встановлено, що повні еквіваленти досить часто (у 28,44 % від загальної кількості одиниць) зустрічаються у так званих інтернаціональних прислів'ях і крилатих виразах, висхідних до біблейських і міфологічних джерел. Переклад за допомогою повного відповідника застосовується в тому випадку, коли паремії мають однакове походження в обох мовах. Такими джерелами можуть бути [Кунин, 1996 : 20] : …………
-грецька або інша міфологія: Cassandra warning “застереження Кассандри”;
- древня історія або література: I came, I saw, I conquered. - Прийшов, побачив, переміг;…
- Біблія або вислови за біблійним сюжетом: the ten commandments - десять заповідей;
-сучасна література або історичні джерела, які відносяться до різних мов: My house is my castle. - Мій дім – моя фортеця;……………………………
-вирази, які належать видатним англійським та американським авторам: Better a witty fool than a foolish wit. - Краще розумний дурак, ніж глупий мудрець.
Отже, вивчення ілюстративного матеріалу засвідчило, що переклад пареміологічних одиниць повним відповідником становить 28,44 % від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих прислів’їв і приказок.
2.2.2 Переклад паремій частковим відповідником
Частковим відповідником перекладається прислів'я, коли прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю мови оригіналу за сенсом, функцією і стилістичним забарвленням, але розрізняється своїм образним змістом [Авксент’єв, 1997 : 26]. Наведемо приклади такого перекладу:
Вовк вовка не кусає. – Dog doesn’t eat dog. – дослівно: собака не їсть собаку; Вовк линяє, а натури не міняє. – The leopard cannot change its spots. – дослівно: леопард не в змозі замінити свої плями; Замкнув вовка межи вівці. -Put a cat among the canaries. – дослівно: заперли кота серед канарейок; Бережіть козла спереду, коня ззаду. - Beware of a silent dog and still water. – дослівно: бережіться мовчазного собаки та сталої води; Знайся кінь з конем, віл з волом, свиня з свинею, рівня з рівнею. – Geese with geese and women with women. – дослівно: гусаки з гусаками, а жінки з жінками.
Розібравши цей спосіб відтворення, можемо узагальнити, що з його використанням втрачається лексична відповідність. Бачимо, що досить частим є вживання метафори. Іншими словами, при перекладі за допомогою часткового відповідника, прислів'я мови перекладу залишається еквівалентним прислів'ю мови оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, але втрачає образну відповідність. Візьмемо, наприклад, перше прислів’я, у якому образ вовка змінюється на образ собаки. Подібна заміна прослідковується майже в усіх досліджуваних прислів’ях та приказках, які становлять 17,33 % від загальної кількості (450) проаналізованих нами одиниць.
За структурно-семантичними особливостями, прислів’я – закінчені судження, які, як ми бачимо, мають дієслово та підмет, а приказки уявляють собою лише натяк на судження. Нами було з’ясовано також, що за допомогою підбору часткового відповідника образна основа паремій у перекладі зберігається, але з деякими змінами лексичного і граматичного характеру. Наприклад, Baker’s/printer’s dozen. - Чортова дюжина; The devil is not as black as he is painted. - Не такий страшний чорт, як його малюють. При такому перекладі слід враховувати, що український образ повинен бути нейтральним щодо національного забарвлення [Кунин, 1996 : 24]. Як бачимо, паремії, які перекладаються частковим відповідником, за своєю структурою – лише розповідні речення.
Таким чином, аналіз експериментального корпусу паремій дозволяє констатувати, що переклад паремій частковим відповідником складає 17,33% від загальної кількості (450) проаналізованих нами одиниць.
2.2.3 Переклад паремій за допомогою калькування
При передачі прислів'їв нерідко використовується прийом калькування. Калька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації. Прислів'я відтворюється майже дослівно і сам контекст підказує, що читач має справу зі стійким зворотом, відтворним по оригіналу. Іноді навіть у самому авторському тексті є ввідні пояснення, що вказують на пареміологічну одиницю: «як говорить прислів'я», «як завжди говорять», «всім відомо, що» і т.п. [Авксент’єв, 1997 : 24]. Наведемо приклади перекладу паремій за допомогою калькування:
Вовк в овечій шкурі. - A wolf in sheep’s skin; Голодний як вовк. - As hungry as a wolf; Людина людині вовк. - A man is a wolf to a man; Ні риба ні м'ясо. - Neither fish nor flash; Риба починає псуватися з голови. - Fish begins to stink at the head.
У наведених прикладах, як бачимо, зберігається повна специфіка прислів’я чи приказки. Таким чином встановлено, що спосіб перекладу за допомогою калькування зберігає усі образні лексеми в їх початковій формі, у формі мови оригіналу. В багатьох вищезазначених прикладах, відсутні дієслова, тобто речення не є предикативними. За структурно-семантичними особливостями – це розповідні закінчені речення. При цьому перекладі необхідно пам’ятати, що [Верба, 2003 : 33]:
образ повинен бути зрозумілим, а метафоричне, переносне значення має виходити з прямого значення, наприклад, Little pitchers have long ears. - У малих дітей великі вуха;
якщо в перекладі є реалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві: To carry coal to Newcastle. - Ніхто не возить вугілля в Ньюкасл;
перекладу слід надати форму паремії: Rome was not built in a day. - Не зразу Рим будувався.
Отже, на підставі проведеного дослідження, було встановлено, що за допомогою калькування перекладаються паремії, які складають 29,11 % від загальної кількості (450) пареміологічних одиниць.
2.2.4 Переклад паремій “псевдодослівним” відповідником
До «псевдодослівних» відповідників вдаються [Алефіренко, 1984 : 27], коли перекладач уважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідники або коли в ньому взагалі немає повного або часткового еквівалента прислів'я. У цьому випадку перекладач «винаходить» прислів'я, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінального прислів'я і, звичайно, зберігаючи його сенс. При створенні такого «псевдоприслів'я» використовуються образні і звуко-ритмічні засоби. Словосполучення лише стилізується під прислів'я. У читача має скластися враження, що створене прислів'я існує в мові перекладу або що це іноземне прислів'я, відтворене засобами рідної мови із збереженням ознак прислів'їв, і їх характеристик. Відповідність, «псевдоприслів'я», – завжди результат творчого відтворення речення мови оригіналу, наприклад:
Баба з воза – кобилі легше. - A good riddance to bad rubbish. – дослівно: добра прогулянка на погане сміття; Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти. -The cat would eat fish and would not wet her feet. – дослівно: кіт з’їсть рибку та не замочить її ноги; Як вовка не годуй, а він все в ліс дивиться. - Nature draws more than ten oxen. – дослівно: природа приваблює більш ніж десять волів; На свиню хоч і сідло надінь, то все конем не буде. - An ass is but an ass, though laden with gold. – дослівно: осел так і залишиться ослом, навіть якщо він завантажений золотом; Битись, як риба об лід. - To hold a wolf by the ears. – дослівно: утримувати вовка за вуха (тобто вговорюючи залишитись).
Як бачимо, у цьому способі відтворення паремій, зазвичай, лексика, в даному випадку зоонімічна, не зберігається. Ми дослідили, що при перекладі паремій “псевдодослівним” відповідником, практично повністю змінюється лексичний фон прислів’я чи приказки. Паремії, які перекладаються “псевдодослівним” відповідником – розповідні двоскладові речення, які містять у собі велику кількість синтаксичних розширювачів.
Отже, переклад пареміологічних одиниць “псевдодослівним” відповідником становить 25,11 % від загальної кількості (450) досліджених нами одиниць.
2.2.5 Переклад паремій шляхом описового перекладу
Розглянемо ще один спосіб відтворення паремій – описовий переклад. Відсутність необхідних відповідників і неможливість дослівного калькування впливають на вибір цього способу відтворення пареміологічних одиниць. Він зводиться до тлумачення, пояснення прислів'я, яке в перекладеному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється в контексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні й інформаційні втрати [Алефіренко, 1984 : 22]. Наведемо приклад цього способу перекладу прислів’їв:
В каламутній воді риба ловиться краще. - It is a good fishing in troubled water.
Нами було встановлено, що при застосуванні описового перекладу під час відтворення паремій лексичний фон зберігається лише частково. Образна лексика, звичайно, порушується. Взагалі при такому способі відтворення перекладач має привілею обирати чи залишати образну лексику оригіналу, або змінити її. Наприклад, наведене прислів’я можна було б перекласти з української мови на англійську таким чином: We can catch much fish in troubled water. У цьому випадку зоонімічна лексика зберегла би форму оригіналу. При цьому перекладі вжито стилістичний мовний засіб перекладу – перифраз. Та якщо б ми взяли за основу оригіналу англійський варіант цього прислів’я It is a good fishing in troubled water та відтворили на українську мову прислів’ям В каламутній воді риба ловиться краще, тоді спосіб відтворення можна було б віднести до способу перекладу «псевдодослівним» відповідником.
Отже, проаналізувавши загальну кількість (450) пареміологічних одиниць, нами було встановлено, що найменш уживанішим (4,44 %) при відтворенні прислів’їв і приказок є описовий переклад.
Проведений вище аналіз способів відтворення прислів’їв та приказок дозволив сформувати процентне співвідношення використання того чи іншого способу перекладу паремій, наведене на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Процентне співвідношення використання способів перекладу паремій
З рисунку 2.1. видно, що перекладачі надають перевагу чотирьом з п’ятьох засобів перекладу паремій, а саме, повному відповіднику (еквівалент) (28,44%), частковому відповіднику (17,33%), калькуванню (29,11%) та “псевдодослівному” відповіднику (25,11%), приклади відтворення пареміологічних одиниць шляхом описового перекладу складають лише 4,44% від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих нами паремій, тобто не є частотними.
Висновки до розділу 2
Вивчення теоретичних та експериментальних джерел, присвячених перекладу паремій, дозволяє узагальнити, що адекватне відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. Існує декілька способів відтворення прислів’їв та приказок з однієї мови на іншу. При створенні експериментального корпусу нашого дослідження, ми користувалися способами перекладу паремій запропонованих В.Виноградовим, а саме: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, «псевдодослівний» відповідник, описовий переклад та калькування.
Повною відповідністю (еквівалентом) перекладається прислів'я, коли в мові перекладу є відповідник, рівнозначний по сенсу, функції і стилістичним характеристикам прислів'ю оригіналу та співпадає з ним повністю або в основі своєї по образному змісту.
Часткова відповідність застосовується у випадку, коли прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю мови оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, але розрізняється своїм образним змістом.
Калька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації. Прислів'я відтворюється майже дослівно, і сам контекст підказує, що читач має справу зі стійким зворотом, відтворним за оригіналом.
До “псевдодослівних” відповідників вдаються, коли перекладач вважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідності або коли взагалі немає повного або часткового еквівалента прислів'я. У цьому випадку перекладач «винаходить» прислів'я, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінального прислів'я і, звичайно, зберігаючи її сенс.
Описовий переклад зводиться до тлумачення, пояснення прислів'я, яке в перекладеному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється в контексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні і інформаційні втрати.
У структурно-семантичному значенні, прислів’я є закінченими реченнями. Переважно це розповідні двоскладові речення із замкнутою структурою, які мають смислову та інтонаційну завершеність, категорії предикативності та модальності. В їх основі лежать не цілісні смислові речення, а судження. Майже кожна проаналізована паремія має такі мовні засоби реалізації: метафора, алітерація, асонанс, рима, перифраз та зіставлення.
Проаналізувавши 450 пареміологічних одиниць, ми дійшли висновку, що при перекладі прислів’їв та приказок перекладачі надають перевагу чотирьом з п’ятьох засобів перекладу паремій, а саме, повному відповіднику (еквівалент) (28,44%), частковому відповіднику (17,33%), калькуванню (29,11%) та “псевдодослівному” відповіднику (25,11%), приклади відтворення пареміологічних одиниць шляхом описового перекладу складають лише 4,44% від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих нами паремій, тобто не є частотними.
Висновки
Для визначення лінгвістичного статусу прислів’їв та приказок найбільш доцільним вбачається використання терміну «текст малої форми», оскільки його специфіка полягає у відсутності чіткої фабули, структурно-композиційних параметрів звичайних текстів, зафіксованого авторства та дійових осіб. Характерними лінгвістичними ознаками актуалізованих у мовленні паремій як біфункціональних комунікативно-номінативних одиниць є стислість, синтаксична замкненість, евфонічність та інтонаційна цільнооформленість.
Ретроспективний огляд вивчення паремій засвідчив, що виникнення прислів’їв бере початок з часів первіснообщинного ладу. Прислів’я та приказки в переважній більшості створюються самим народом, багато було популяризовано або створено відомими письменниками та поетами, а також запозичено з інших мов та з Біблії. Усі перераховані чинники виникнення паремій є характерними і для англійських, і для українських мов.
Синтаксична структура прислів’їв, зазвичай, будується за моделями простого або складного (складносурядного та складнопідрядного) речення. Як правило, прислів'я включають 7±2 слів, що відповідає можливостям оперативної пам'яті і мовця, і слухача. Стверджувальні або заперечні комунікативні типи висловлень репрезентуються у прислів’ях трьома синтактико-структурними підтипами: розповідним, спонукальним і питальним, із домінуванням стверджувальних форм. Крім того, притаманні спонукальним прислів’ям імперативність та директивність можуть бути виражені за допомогою розповідної моделі.
Мовні засоби реалізації англійських прислів’їв та приказок: фонетичні (рима, алітерація, асонанс), лексико-граматичні (архаїзми, синоніми, порівняння, розповідне двоскладове речення, пасивний стан, модальні дієслова, синтаксичні розширювачі) та стилістичні (зіставлення, епітети, повтори, метафори, метонімії, перифрази) слугували підґрунтям для формування експериментального корпусу та для вивчення особливостей перекладу англійських прислів’їв та приказок на українську мову.
Вивчення теоретичних та експериментальних джерел, присвячених перекладу паремій, дозволило узагальнити, що адекватне відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. Існує декілька способів відтворення прислів’їв та приказок з однієї мови на іншу. При створенні експериментального корпусу нашого дослідження, ми користувалися способами перекладу паремій запропонованих В.Виноградовим, а саме: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, «псевдодослівний» відповідник, описовий переклад та калькування.
У структурно-семантичному значенні, прислів’я є закінченими реченнями. Переважно, це розповідні двоскладові речення із замкнутою структурою, які мають смислову та інтонаційну завершеність, категорії предикативності та модальності. В їх основі лежать не цілісні смислові речення, а судження. Майже кожна проаналізована паремія має такі мовні засоби реалізації: метафора, алітерація, асонанс, рима, перифраз та зіставлення.
Проаналізувавши 450 пареміологічних одиниць, ми дійшли висновку, що при перекладі прислів’їв та приказок перекладачі надають перевагу чотирьом з п’ятьох засобів перекладу паремій, а саме, повному відповіднику (еквівалент) (28,44%), частковому відповіднику (17,33%), калькуванню (29,11%) та “псевдодослівному” відповіднику (25,11%), приклади відтворення пареміологічних одиниць шляхом описового перекладу складають лише 4,44% від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих нами паремій, тобто не є частотними.
Summary
The paper is dedicated to the study of translation techniques of English proverbs and sayings into Ukrainian by means of establishing their structural and semantic features.
The object of our work is structural and semantic features of English and Ukrainian proverbs and sayings. The subject is the means of rendering linguistic peculiarities of English proverbs and sayings into Ukrainian.
The results of the theoretical analysis and experimental data of the linguistic specificity of English proverbs and sayings prove that the term “text of a small form” is the most appropriate for the definition of proverbs or sayings since they don’t have a clear subject matter, but are characterized by the structural composition typical of a common text.
The linguistic peculiarities of proverbs and sayings are compression and syntactical rigidity. From the structural and semantic point of view, proverbs are complete sentences. Mostly, they are narrative dissyllabic sentences with a closed system that have semantic and intonation completeness, the category of predication and modality. They are based on judgments rather than on coherent semantic sentences.…………..
The syntactic structure of proverbs is usually built following the model of simple and complex (compound coordinated and subordinated) sentences. Typically, proverbs include 7+-2 words, the number that corresponds to the capacity of operational memory of the speaker of listener. Affirmative or negative communicative types of utterances are represented in the sayings and proverbs by three syntactic-structural subtypes: narrative, imperative and interrogative, with dominance of affirmative forms.
The summary of theoretical ideas and experimental data on the linguistic means realizing English proverbs and sayings made it possible to systemise these means as follows: phonetic (rhyme, alliteration, assonance), lexico-grammatical (archaisms, synonyms, comparison, narrative dissyllabic sentences, passive voice, modal verbs, syntactic secondary extenders) and stylistic (comparisons, epithets, repetitions, metaphor, metonymy, periphrasis). The presented systematisation served as the basis for the study of the translation specificity of the linguistic means creating English sayings and proverbs.
The conducted within the scope of the research aim systematisation of different translation techniques allowed us to use methods suggested by V.Vynogradov, namely: complete analogue (equivalent), partial analogue, “pseudo-word-for-word” analogue, descriptive translation and tracing.
Following the research theoretical basis, we examined 450 English proverbs and sayings. It has been established that the most common means of English proverbs and sayings translation is by tracing (29,11%). Other frequently used translation techniques are: full analogue (equivalent) (28,44% of the analyzed proverbs and sayings), “pseudo-word-for-word” analogue (25,11%), partial analogue (17,33%). The translation of proverbs and sayings by descriptive technique comprises only 4,44% from the total number (450 units) of analyzed proverbs and sayings.
Список використаної літератури
Авксент’єв Л.Г. Cучасна українська мова. Фразеологія. -- Х.: Вища школа, 1997. – С. 21-26.
Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. – 1984. – №5 – С. 22-27;
Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. – 208 с.
Аникин.П.В. Мудрость народов // Пословицы и поговорки народов Востока. – М.: Изд-во восточной литературы, 1987. – С. 7-17.
Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). – Л.: Просвещение, 1981. – C. 98.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Издательство Советская энциклопедия, 1966. – 576 с.
Баранцев К.Т. Английские пословицы и поговорки. – К.: Радянська школа, 1973. – 175 с.
Буковская И.О., Вяльцева С.И. О критериях отбора и употреблении английских пословиц // Словарь употребительных английских пословиц: 326 статей / 3. И. Дубянская и др. – 3-е изд., стереотип. — М.: Рус. яз., 1990. – С. 8-15, 147.
Верба Л.Г. Граматика сучасної англійської мови. – М.: ВП Логос, 2003. – С. 33.
Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 2001. – С. 185-190.
Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка: Учебное пособие по спецкурсу для филологов. – Пермь: Русский дом, 1974. – 158 с.
Гвоздев В.В. Место пословиц как структурно-семантических образований в языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – М., 1983. – 15 с.
Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. Монографія. – К.: Логос, 2004. – 72 с.
Даль В. Напутное // Пословицы русского народа. Сборник В. Даля: В 2 т. – М.: Художественная литература, 1999. – Т. 1. – С. 5-26.
Денисов К.М. Эмоциональность и её выражение в речи // Фонетика устного текста: Меж вуз. сб. науч. трудов / Редколлегия: Г.М. Вишневская и др. – Иваново, 1987. – С. 7-39.
Дмитренко В.А., Григор'єва Л.М. Деякі типологічні риси текстів малих форм фольклору з комічними елементами // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: Вид. центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 4. – С. 83-90.
Дубенко О.Ю. Англо-американські прислів’я та приказки. – К.: Нова книга, 2004. – 416 с.
Дубровин Н.И. Русско-английский словарь: А-Я: более 8000 слов и выр.: пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1997. – С. 7.
Захарова А.А. Использование телекоммуникаций в формировании межкультурного общения при обучении иостранному языку в техническом вузе. – Ростов н/Д.: Ростов, 2001. – С. 115-117.
Єрченко П.Г. Іноземна філологія. //Респ. Міжвід.наук. Зб. - Львів: .- 1994. – Вип. 107. – С. 98.
Карпець Л.А. Український спортивний жаргон: структурно-семантичний аспект: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 192 с..
Ковалів С.О. Семантична структура дієслів – членів синонімічних рядів “Утішання” та “Заспокоювання” у сучасній англійській мові. / Львівс. націон. ун-т. імені І. Франка. – Львів, 2007. – С. 20-37.
Коновець С. П. Експресивні засоби використання фразеологічних одиниць в іспанській періодичній пресі (на матеріалах газети "EL PAІS") // Вісн. Київ. ун-ту. – Сер. Іноземна філологія. – К., 2000. – Вип. 28. – С. 9-10.
Корень О.В. Системно-функціональні особливості англійських прислів’їв: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2000. – 20 с.
Корень О.В. Семантико-синтаксичні моделі англійських прислів’їв. // ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (3), 2005. – С. 5-15.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 1999. –
С. 41-56.
Кузько П.В. До питання про перспективність дослідження паремій. – Мелітопіль: видавництво Мелітопольський державний педуніверситет, 2003. – С. 87.