Особливості перекладу англійських заперечень
Таким знають читачі Джона Фаулза, одного з найвідоміших і неординарних письменників сучасності. Його творча біографія нараховує понад 40 років і включає: “Колекціонер”, “Волхв”, “Жінка французького лейтенанта”, “Вежа з чорного дерева”, “Мантіса”, “Хробак”.
Помер письменник 5 листопада 2005 року у своєї будинку в місті Лайм-Реджис у графстві Дорсет на південному узбережжі Великобританії у віці 79 років [76].
Твори Джона Фаулза перекладали такі перекладачі як Б. Кузьминський, О. Гурова, але повість «Вежа з чорного дерева» була перекладена лише двома перекладачами, К. Чугуновим та І. Безсмертною.
Чугунов Костянтин Олексійович народився 17 листопада 1916 р. у губернському місті Симбірську (Ульянівськ). В 1933 році він вступив в сільськогосподарську академію імені К. А. Тимірязєва [11].
Після закінчення Великої Вітчизняної війни К. Чугунов екстерном закінчує Сільськогосподарську академію, потім, теж екстерном, Вищу дипломатичну школу, а також додатково до англійської мови, якою вже оволодів досконало, він зміг вивчити іспанську та французьку мови й почав працювати в органах державної безпеки. Здає кандидатський мінімум, пише дисертацію [63].
В 1958 році Костянтин Чугунов перейшов на роботу в Іноземну комісію Союзу Письменників СРСР як Відповідальний секретар комісії. Ці роки принесли йому знайомство з відомими радянськими прозаїками, драматургами та поетами.
В 1990 році Костянтин Чугунов відійшов від справ і пішов на відпочинок. Тоді йому йшов 74-й рік. Вдома він продовжував робити переклади. До виходу на пенсію його графік залишався насиченим. Він помер навесні 1991 року [63].
За внесок у справу миру, російської культури та розвиток міжнародних культурних зв'язків Костянтину Олексійовичу привласнене почесне звання Заслуженого діяча культури. За кількість перекладів художніх творів іноземних авторів російською мовою його прийняли в члени Союзу письменників СРСР.
У перекладах Чугунова Костянтина Олексійовича читачі познайомилися з романами та розповідями письменників Дж. Фаулза, Дж. О'хари, Шерлі Енн Грау, Ірвіна Шоу, Рокуела Кента, Л.Лоренса, Дж. К. Оутса, Б.Маламуда, Д. Халберстема, Макферсона, Джона дон Пассоса, а також К. Маркандайя (Індія), П.Видженаіке (Шрі-Ланка), Р.Ріви й Алекса Ла Гуми (ПАР), М. Мванге (Кенія) та іншими [64].
Ірина Безсмертна - філолог, викладач, перекладач з англійської мови. У її перекладах видавалися добутки Дж. Фаулза, Г. Гріна, А. Кларка, Т. Харіса, Р. Карвера, Х. Джебрана, ліричні пісні бургундських поетів та композиторів XV століття, наукові статті на історичні теми. У журналі “Іноземна Література” [ ] надрукован її переклад розповідей М. Р. Джеймса [10].
2.2 Адекватність та еквівалентність
Переклад є ціленаправленною діяльністю, яка відповідає певним оціночним критеріям, тому однією з таких вимог вважається вимога еквівалентності тексту - вихідного та кінцевого [39, с.200].
У давнину вимоги, пред’явлені до перекладу, були найчастіше суперечливими. Ще перекладач Етьен Доле в XІ в. та А. Тайтлер в XVІІІ в. склали досить суперечливі списки вимог до перекладу. Досить подивитися відомий перелік "антиномій перекладу" Т. Сейворі (1968), у якому ці вимоги взаємо виключають один одного [67, с.54]. І при цьому еквівалентності надавалося вирішальне значення в теоретичному описі перекладу та виявленні його сутності.
Подібно тому, як різні визначення перекладу відповідали різним етапам розвитку науки про переклад, різні розуміння еквівалентності відбивали еволюції поглядів на сутність перекладу. Але в перекладознавстві на даний момент ще не склалося однозначного розуміння еквівалентності.
У теорії й практиці перекладу оперують такими тотожними поняттями, як еквівалентність та адекватність [54, с.98].
Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу й перекладу - це насамперед спільність розуміння інформації, що є в тексті, включаючи й ту, котра впливає не тільки на розум, але й на почуття реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту [32, с. 293].
У широкому плані еквівалентність розуміється як щось рівноцінне, рівнозначне чому-небудь, адекватність - як щось цілком рівне [39, с.124]. Тобто, під еквівалентністю, у теорії перекладу варто розуміти збереження відносної рівності змістовної, семантичної, стилістичної й функціонально- комунікативної інформації, яка знаходиться в оригіналі й перекладі. Умова еквівалентності повинна включатися в саме визначення перекладу. Ю.Найда стверджує, що переклад полягає в створенні мовою перекладу "найближчого природнього еквівалента" оригіналу [ 45, с.24].
У теорії закономірних відповідностей, яку розробив Я.І. Рецкер, поняття еквівалентності поширювалося лише на відносини між мікроодиницями тексту, але не на міжтекстові відносини. При цьому еквівалент розумівся як постійна рівнозначна відповідність, як правило не залежна від контексту [54, с.49].
Л. Моліна вважає, що еквівалентність - це коли одна й та сама ситуація описується різними словами. Наприклад, переклад ідіоматичних конструкцій чи прислів'їв (lіke a bull іn a chіna shop – как слон в посудной лавке) [82, с.399].
Вілен Наумович Комісаров розглядає еквівалентність перекладу як "спільність змісту (значеннева близькість) оригіналу й перекладу" [35, с.304].
Залежно від того, яка частина змісту передається в перекладі для забезпечення його еквівалентності, професор В. Комісаров виділяє різні рівні (типи) еквівалентності: 1. рівень мети комунікації; 2. рівень опису ситуації; 3. рівень висловлювання; 4. рівень повідомлення; 5. рівень мовних знаків.
1. Еквівалентність перекладів першого типу полягає в збереженні тільки тої частини змісту оригіналу, що становить мету комунікації:
Maybe there іs some chemіstry between us that doesn't mіx [35, с.304]. – Бывает, что люди не сходятся характерами [35, с.304].
2. У другому типі еквівалентності загальна частина змісту оригіналу й перекладу не тільки передає однакову мету комунікації, але й відбиває ту саму міжмовну ситуацію.
Не answered the telephone [35, с.304]. – Он снял трубку [35, с.304].
3. Третій тип еквівалентності може бути охарактеризований наступним прикладом:
Scrubbing makes me bad-tempered [35, с.305]. – От мытья полов у меня настроение портится [35, с.305].
На цьому рівні виявляються наступні особливості:
відсутність паралелізму лексичного складу й синтаксичної структури;
неможливість зв'язати структури оригіналу й перекладу відносинами синтаксичної трансформації;
збереження в перекладі мети комунікації й ідентифікації тої ж ситуації, що й в оригіналі;
збереження в перекладі загальних понять, за допомогою яких здійснюється опис ситуації в оригіналі.
4. У четвертому типі еквівалентності, поряд із трьома компонентами змісту, які зберігаються в третьому типі, у перекладі відтворюється й значна частина значень синтаксичних структур оригіналу. Структурна організація оригіналу репрезентирует певну інформацію, що входить у загальний зміст перекладного тексту.
Mine is a long and a sad tale [35, с.307]. – Повесть моя длинна и печальна [35, с.307].
5. В останньому, п'ятому, типі еквівалентності досягається максимальний ступінь близькості змісту оригіналу й перекладу, що може існувати між текстами на різних мовах.
I saw him at the theatre [35, с.307].– Я видел его в театре [35, с.307].
Мета перекладу полягає не в "підлаштуванні" тексту під чиєсь сприйняття, а в збереженні змісту, функцій, стильових, стилістичних, комунікативних і художніх цінностей оригіналу. І якщо ця мета буде досягнута, то й сприйняття перекладу в мовному середовищі перекладу буде відносно рівним сприйняттю оригіналу в мовному середовищі оригіналу [53, с.76].
У сучасному перекладознавстві існують три основних підходи до визначення поняття "еквівалент":
1. Деякі визначення перекладу фактично підмінюють еквівалентність тотожністю, стверджуючи, що переклад повинний повністю зберігати зміст оригіналу. А.В. Федоров, наприклад, використовуючи замість еквівалентності термін "повноцінність", говорить, що ця повноцінність включає "вичерпну передачу значеннєвого змісту оригіналу"[69, с.90].
2. Другий підхід до вирішення проблеми перекладацької еквівалентності полягає в спробі виявити в змісті оригіналу якусь інваріантну частину, збереження якої необхідно й досить для досягнення еквівалентності перекладу. Найчастіше на роль такого інваріанта пропонується або функція тексту оригіналу, або описувана в цьому тексті ситуація. Іншими словами якщо переклад може виконати ту ж функцію (наприклад, забезпечити правильне використання технічного приладу) або описує ту ж саму реальність, те він еквівалентний [32, с.74].
3. Третій підхід до визначення перекладацької еквівалентності можна назвати емпіричним. Суть його полягає в тому, щоб не намагатися апріорі вирішувати, у чому повинна складатися спільність перекладу й оригіналу, а зіставити велике число реально виконаних перекладів з їхніми оригіналами й подивитися, на чому ґрунтується їхня еквівалентність [34, с.105].
Відомо, що переклад матеріалізується у двох формах, усній та письмовій - рівень еквівалентності усних і письмових перекладних текстів досить різний. Нас цікавить еквівалентність у письмових перекладах. Слід зазначити, що характер текстів, які різні за жанром, стилем, функцією та ін. і визначають підхід та вимоги до перекладу й ступінь його еквівалентності оригіналу.
На відміну від усного перекладу письмовий переклад робиться при постійному зверненні до оригіналу. Звірка перекладу з оригіналом може бути багаторазовою. Перекладач може звертатися за допомогою до різних словників, довідників, енциклопедій для того, щоб перекласти іншомовний текст із найбільшою інформативною точністю.
Одним з видів письмового перекладу є художній переклад, який і буде нас цікавити. У такому перекладі існують певні особливості еквівалентності оригіналу. Переклад може лише нескінченно наближатися до оригіналу. Тому що в художнього перекладі є свій творець, свій мовний матеріал і своє життя в мовному, літературному й соціальному середовищі, що відрізняється від середовища оригіналу.
Художній переклад породжується оригіналом, залежить від нього, але в той же час має відносну самостійність, тому що стає фактом мови на яку робиться переклад. Тому освоєння одного художнього твору в різних культурах має свою специфіку, свої відмінності, свою історію. Таким чином, не тільки оригінал і переклад розрізняються характером осмислення, соціальним значенням і репутацією, але й різномовні переклади того самого літературного джерела [34, с.90]. Але є й інші причини відносної еквівалентності художнього перекладу оригіналу. Вони викликані своєрідністю сприйняття оригіналу перекладачем, різною системою мов, розходженнями соціокультурного середовища. Проявиться й індивідуальність перекладача, обумовлена його художнім сприйняттям, талантом, своєрідністю вибору мовних засобів. Ці обумовлені індивідуальністю перекладача риси не мають ніякого відношення до авторського стилю оригіналу, не співвіднесені безпосередньо з текстом оригіналу. Їхній парадокс у тому, що вони небажані, але неминучі. Це елементи перекладацького стилю. Проблеми стилю перекладача теоретично ще не осмислені в перекладознавстві [65, c.121].
Ще одне джерело зменшення рівня еквівалентності - це вертикальний контекст, різні алюзії, натяки на інші тексти або ситуації, а також різні символи, реалії та ін.
Тож, незважаючи на прагнення перекладача відтворити як можна повніше змістовну, емоційно-експресивну й естетическую цінність оригіналу й домогтися рівноцінного з оригіналом впливу на читача, йому, перекладачеві, можна розраховувати лише на відносну еквівалентність художнього перекладу тексту оригіналу. Еквівалентність впливу оригіналу й перекладу на читача ще більше будуть відносними [6, с.221].
Перекладач-професіонал завжди досягне практичної інформаційної еквівалентності перекладу оригіналу, але в теоретичному плані ця еквівалентність досить різна. Можна заздалегідь стверджувати, що будь-який переклад ніколи не буде абсолютно ідентичний канонічному тексту оригіналу. Еквівалентність перекладу оригіналу завжди поняття відносне. І рівень відносності може бути досить різним. Ступінь зближення з оригіналом залежить від багатьох факторів: від майстерності перекладача, від особливостей мов, що зіставляються, і культур, доби створення оригіналу й перекладу, техніки перекладу, характеру текстів перекладу та ін.
Що стосується адекватності, те вона є першорядною вимогою до перекладу. Неадекватний переклад робить всі інші вимоги безглуздими. Адекватний переклад - це переклад, що сприймається носієм мови перекладу так саме, як оригінал - носієм мови оригіналу [10, с.21].
На думку Ю. Найди, переклад повинен задовольняти чотирьом основним вимогам:
1) передавати зміст,
2) передавати дух та стиль оригіналу,
3) мати легкість і природність викладу,
4) викликати рівнозначне враження [45, с.64].
Таким чином, адекватним перекладом називається переклад, що задовільняє всі зазначені вимоги, і в першу чергу, поставлене прагматичне завдання. У нежорсткому вживанні адекватний переклад - це просто "гарний" переклад, що виправдовує сподівання осіб міжмовної комунікації або осіб, які здійснюють якість перекладу. В той же час еквівалентний переклад - це переклад, що відтворює зміст оригіналу на одному з рівнів еквівалентності. Адекватний переклад повинен бути еквівалентним, але не всякий еквівалентний переклад буде адекватним.
2.3 Особливості перекладу англійських заперечних конструкцій російською мовою: лексичний рівень
Заперечення в англійській мові може бути виражено на всіх рівнях мови (лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному), і представлено різними засобами. Наше завдання виявити заперечення на кожному з рівнів, розглянути особливості вживання та засоби перекладу англійських заперечень російською мовою (на матеріалі двох перекладів російською мовою).
На лексичному рівні заперечення виражено імпліцитно, тобто воно представлено у вигляді слів, які не мають формально-граматичних ознак заперечення, але мають заперечне значення. У творі Дж. Фаулза «Вежа з чорного дерева» [75] було виявлено 61 речення (див. Додаток 1), в яких заперечення було виражено імпліцитно.
| Оригінал [75, c.46] | К. Чугунов [23, c.51] | І. Безсмертна [61, c.53] | ||
| There were other small treasures David had failed to identify. | Были там и другие маленькие шедевры, авторов которых Дэвид не смог назвать сам. | + |
Были здесь и другие маленькие шедевры, авторов которых Дэвид так и не смог определить. | + |
В тлумачному словнику слово fail має такі значення:
1) to be unsuccessful in an attempt (at something or to do something);
2) to stop operating or working properly the steering failed suddenly;
3) to judge or be judged as being below the officially accepted standard required for success in (a course, examination, etc.);
4) to prove disappointing, undependable, or useless to (someone);
5) to neglect or be unable (to do something);
6) to prove partly or completely insufficient in quantity, duration, or extent;
7) to weaken; fade away;
8) to go bankrupt or become insolvent;
9) a failure to attain the required standard, as in an examination [58].
Обидва перекладачі російською мовою переклали fail як не смог, що за змістом співпадає з першим значенням слова fail, тобто to be unsuccessful in an attempt (at something or to do something), що російською мовою означає потерпеть неудачу в попытке сделать что-либо [58].
Однак, при перекладі слова fail, яке відноситься до лексичного мовного рівня, обидва перекладача відтворили російською мовою його заперечне значення за допомогою антонімічного перекладу, зокрема граматичного заперечення, тобто заперечної частки не.
| Оригінал [75, c.57] | К. Чугунов [23, c.61] | І. Безсмертна [61, c.64] | ||
| You know, I'll hate what I've done sometimes. | Сама я порой прихожу в ярость, если у меня не получается. | – |
Знаете, мне мои работы иногда просто отвратительны. | – |
У цьому прикладі, перекладачі також застосували антонімічний переклад, але на нашу думку, це призвело до змістовних втрат. К. Чугунов вирішив перекласти слово hate, яке має імпліковане негативне значення, словосполученням прихожу в ярость. При цьому додав заперечну частку не до дієслова получается, яке в оригіналі було стверджувальним. Тобто, перекладач вирішив зберегти та відтворити форму, нехтуючи змістом, тому що в тлумачному словнику слово hate має такі значення:
1) to dislike (something) intensely; detest;
2) to be unwilling (to be or do something);
3) intense dislike;
4) informal a person or thing that is hated (esp in the phrase pet hate);
5) (modifier) expressing or arousing feelings of hatred hate mail [58].
Жодне тлумачення слова hate не має значення ярость або приходить в ярость. Якщо звернутися до російського тлумачного словника, то ми побачимо, що ярость має такі значення:
сильный гнев,
озлобленье,
лютость,
зверство,
неистовство;
порыв силы бессмысленной, стихийной [47].
Усі значення слова ярость мають підвищену емоційність негативного характеру, що не збігається зі значенням слова hate. Виходячи із контексту, головна героїня повісті лише хотіла висловити думку, що їй інколи не подобаються її картини і не подобається те, що вона робить. А з перекладу К. Чугунова випливає, що в головної героїні інколи не виходить писати картини. І це викликає в неї сильний гнів.
Тому, переклад І. Безсмертної, на нашу думку, більш вдалий. У її перекладі спостерігається слово отвратительный, що має такі значення:
1) вызывающий отвращение; противный, гадкий;
2) очень плохой, скверный[47].
Тобто, власні картини інколи викликають в головної героїні неприємні почуття. Їй не подобається, те що вона малює, але як відзначив сам автор з точки зору техніки її картини бездоганні. Тому, жінка-перекладач зуміла більш повніше та точніше передати зміст, при цьому зберегла ще й форму, бо отвратительный несе в собі негативне значення.
Ще один приклад, де заперечення виражається на лексичному рівні.
| Оригінал [75, c.18] | К. Чугунов [23, c.24] | І. Безсмертна [61, c.27] | ||
| Somewhere close in the trees behind him a bird gave a curious trisyllabic call, like a badly played tin flute. | Сзади раздалась птичья трель, похожая на неумелую игру на оловянной дудке. | + |
Совсем рядом, с одного из деревьев у него за спиной, раздалась птичья трель – странный, высокий, трехсложный зов, словно кто-то неумело наигрывал на оловянной дудочке. | + |
Тлумачний словник дає нам наступні значення слова badly:
1) poorly; defectively; inadequately the chair is badly made
2) unfavourably; unsuccessfully; unfortunately our scheme worked out badly
3) severely; gravely he was badly hurt
4) incorrectly or inaccurately to speak German badly
5) improperly; naughtily; wickedly to behave badly
6) without humanity; cruelly to treat someone badly
7) very much (esp in the phrases need badly, badly in need of, want badly)
8) regretfully he felt badly about it [58].
Обидва перекладача обрали російське слово неумелый, що має заперечний префікс не. Це означає, що перекладачам не вдалося зробити переклад з оригіналу на лексичному рівні. Але незважаючи на це, слово неумелый чітко передає зміст, бо має такі значення:
неискусный,
плохо,
без уменья выполняющий свою работу [47].
Тобто, значення англійського слова badly співпадає зі значенням російського слова неумелый, тому переклад можна вважати вдалим.
За нашими даними обидва перекладача блискуче впоралися з перекладом заперечних конструкцій на лексичному рівні. К. Чугунову вдалося відтворити 82% заперечних конструкцій російською мовою. В той час, як І. Безсмертна переклала з англійською мови 87 % заперечень. Приймаючи до уваги, що відтворити зміст та форму в однаковому обсязі на практиці майже не можливо, то на нашу думку, обидва перекладача дуже вдало змогли перекласти заперечні конструкції російською мовою на лексичному рівні, який є одним з найсуперечливіших мовних рівнів.
Отже, при перекладі лексичних заперечень майже неможливо відтворити їх відповідником на тому ж самому рівні, за виключенням таких слів як deny - отрицать, reject - отвергать та ін., заперечне значення яких співпадає як в англійській, так і в російській мовах в межах одного лексичного рівня.
2.4 Особливості перекладу англійських заперечних конструкцій російською мовою: граматичний рівень
На граматичному рівні заперечення в англійській мові може бути представлено: заперечними займенниками та прислівниками, заперечними союзами, заперечними частками, заперечними афіксами.
Докладніше проаналізуємо кожний з засобів вираження заперечень:
а) заперечні займенники та прислівники:
| Оригінал [75, c.60] | К. Чугунов [23, c.67] | І. Безсмертна [61, c.71] | ||
| He very rarely indeed found nothing at all to praise in an artist or an exhibition. | Лишь в очень редких случаях, отзываясь о том или ином художнике, о той или иной выставке, он не находил ничего заслуживающего похвалы. | + |
Ему всегда удавалось отыскать в художнике или выставке сто-то, достойное похвалы. | – |
В цьому прикладі ми бачимо суттєві відмінності в оригіналі та його перекладах. В англійському тексті заперечення представлено займенником nothing. В той же час К. Чугунов перекладає це речення двома запереченнями не находил ничего, що можна пояснити тим, що англійська та російська мови відносяться до різних граматичних груп. Англійській мові властиве лише одне заперечення, в данному випадку nothing, а російською мовою його можливо відтворити лише множинним запереченням не находил ничего.
Але друга перекладачка, І. Безсмертна, вдалася до такої граматичної трансформації як антонімічний переклад, переклавши He very rarely indeed found nothing at all to praise як Ему всегда удавалось отыскать что-то, достойное похвалы. Тобто відбулася нейтралізація заперечення, але зміст речення не змінився. Це було зроблено з метою полегшення сприйняття речення, адже на осмислення виразу, який містить подвійне заперечення потрібно більше часу, ніж на висловлювання, яке сказане позитивно. Але в такому випадку втрачається емоційність висловлювання оригінала.
Так само при перекладі з англійської мови речення з одним запереченням (never) російською мовою відповідає російському подвійному запереченню никогда не умел в перекладі І. Безсмертної та простому граматичному запереченню не научился в перекладі К. Чугунова, який прислівник never замінив заперечною часткою не. Але не зважаючи не це змістовне навантаження речення не змінилося.
| Оригінал [75, c.61] | К.Чугунов [23, c.68] | І.Безсмертна [61, c.71] | ||
| Never learnt when to stop. | Так и не научился вовремя останавливаться | + | Никогда не умел вовремя остановиться. | + |
І. Безсмертна зберегла у своєму перекладі пряме значення слова never, але лише за допомогою подвійного заперечення.
б) заперечні союзи: neither…nor, neither, nor:
| Оригінал [75, c.48] | К.Чугунов [23, c.53] | І.Безсмертна [61, c.56] | ||
| She said it with another smile, but it was meant neither ironically nor vainly, and David revised his opinion of the girl a step further. | Она сказала эти слова с улыбкой, но в этой улыбке не было ни иронии, ни самодовольства, и Дэвид еще более изменил свое отношение к девушке. | + |
Она произнесла эти слова с улыбкой, но без всякой иронии или тщеславия, и понравилась Дэвиду еще больше. | + |
В данному прикладі перекладачі в своїх перекладах зберегли заперечний зміст конструкції neither…nor, але зробили це по-різному. Перекладач-чоловік використав пряме значення цієї конструкції російською мовою, тобто ни….ни, але додав ще одне заперечення не. З граматичної точки зору він зробив все правильно: передав вірно зміст і зберіг основне значення заперечення neither…nor.
Перекладач-жінка при перекладі трансформувала заперечну конструкцію neither…nor в російський префікс без, який також має заперечне значення. Тобто віднесла заперечення без до двох іменників (без всякой иронии или тщеславия).
Обидва переклади можливі і є адекватними. Вони зберегли зміст і передали заперечення, що полегшує сприйняття твору російськомовними читачами.
в) заперечні частки: найчастіше вживається частка not. Її вживання залежить від того, виступає вона при предикативній формі дієслова чи при інших словах і формах слів.
При предикативній формі дієслова частка not ставиться після допоміжного або службового дієслова:
| Оригінал [75, c.91] | К.Чугунов [23, c.98] | І.Безсмертна [61, c.101] | ||
| You mustn't look as if you doubt his word. | Не показывайте вида, что не верите ему. | + | И пусть на вашем лице не появиться и тени сомнения. | + |
Заперечна частка not була відтворена російською мовою за допомогою заперечної частки не, як в першого перекладача, так і в другого. Вони змогли передати вірно зміст та зберегти заперечення, передавши його на тому ж мовному рівні, що й в оригіналі.
При інших словах і формах слів, у тому числі при непредикативних формах дієслова, частка not ставиться перед словом, до якого вона відноситься:
| Оригінал [75, c.115] | К.Чугунов [23, c.119] | І.Безсмертна [61, c.121] | ||
| Half the time he was not very sure what she was getting at: micro-teaching, systems art, psychotherapy, they came from another planet. | Большую часть того, что она говорила, он, видимо, просто не понимал; микропреподавание, искусство систем, психотерапия — все эти понятия казались ему пришедшими с другой планеты. | + |
Большую часть времени он не совсем понимал, о чем идет речь:микропедагогика, системное искусство, психотерапия – все это для него как бы явилось с иных планет. | + |
В цьому прикладі К. Чугунов was not very sure переклав як просто не понимал, що на нашу думку є не зовсім вірним. Словосполучення не понимал більш категоричне і жорстке ніж його відповідник в оригіналі. Перекладач-чоловік не звернув увагу на слово very, і більше того, він його зовсім не переклав, хоча на нашу думку, це дуже важливо. Тому варіант перекладу, який запропонувала І. Безсмертна є більш еквівалентним. В її перекладі was not very sure відтворене як не совсем понимал, що звучить м’якше і ближче до оригіналу. В її перекладі відчувається сумніви, які переживає головний герой. Цей переклад більш точніше передає зміст твору.
г) заперечні афікси:
| Оригінал [75, c.15] | К.Чугунов [23, c.19] | І.Безсмертна [61, c.21] | ||
| She was unmistakably English. | По всем признакам — англичанка. | – | Типичная англичанка. | – |
У цьому прикладі unmistakably відтворене російською мовою за допомогою антонімічного перекладу. Перекладач-чоловік перекладає як по всем признакам, тобто з його перекладу можна зробити висновок, що в образі дівчини, про яку йде мова, все вказувало на її приналежність до англійської нації. Таке ж саме значення вклала перекладач-жінка в слово типичная. Хоча перекладачі й нейтралізували заперечення присутне в оригіналі і не відтворили його російською мовою, але це ніяк не вплинуло на змістовну частину речення. Вони не дотрималися форми, але зберегли зміст, що є набагато важливішим для перекладу.
Звісно, в словнику можна знайти російський відповідник слову unmistakably з заперечним префіксом, наприклад несомненно [58], але в такому випадку з’являється немилозвучність, чого перекладачі намагаються уникати, бо це ускладнює сприйняття.
Тож, не дивлячись на те, що застосування антонімічного перекладу можна було уникнути, на нашу думку, позитивно вплинуло на переклад.
| Оригінал [75, c.25] | К.Чугунов [23, c.29] | І.Безсмертна [61, c.31] | ||
| The reference to Diaz and the Barbizon School was a self-sarcasm, needless to say. | Нет нужды доказывать, что ссылка на Диаса и барбизонскую школу была иронией над самим собой. | + |
Нечего
говорить, что
кивок в сторону
Диаса
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |