Сутність та принципи роботи ЕОМ
Серед найбiльш важливих вдосконалень, що з'явилися в Windows 95, - початково закладена в нiй здатнiсть працювати з 32-розрядними багатопотоковими прикладними програмами, захищенi адреснi простори, виштовхуюча багатозадачнiсть, набагато бiльш широке й ефективне використання драйверiв вiртуальних пристроїв i ширше застосування 32-розрядних хiпiв для збереження структур даних системних ресурсiв. Її найбiльш iстотний недолiк складається у вiдносно слабкiй захищеностi вiд погано працюючих програм, що мiстять помилки.
Кожна власна прикладна програма Windows 95 бачить неструктурований 4-Гбайтний адресний простiр, у якому розмiщається вона сама плюс системний код i драйвери Windows 95. Кожна 32-розрядна прикладна програма виконується так, начебто вона монопольно використовує весь ПК. Код прикладної програми завантажується в цей адресний простiр мiж вiдмiтками 2 i 4 Гбайт. Хоча 32-розряднi прикладнi програми "не бачать" одна одну, вони можуть обмiнюватися даними через буфер обмiну (Clipboard), механiзми DDE i OLE. Усi 32-розряднi прикладнi програми виконуються вiдповiдно до моделi виштовхуючої багатозадачностi, заснованої на керуваннi окремими потоками. Планувальник потокiв, що представляє собою складову частину системи керування вiртуальною пам'яттю (VMM), розподiляє час серед групи одночасно виконуваних потокiв на основi оцiнки поточного прiоритету кожного потоку i його готовностi до виконання. Виштовхуюче планування дозволяє реалiзувати набагато бiльш плавний i надiйний механiзм багатозадачностi, нiж кооперативний метод, використовуваний у Windows 3.1х.
Системний код Windows 95 розмiщається вище границi 2 Гбайт. У просторi мiж вiдмiтками 2 i 3 Гбайт знаходяться системнi бiблiотеки DLL кiльця 3 i будь-якi DLL використовуванi декiлькома програмами. (У 32- розрядних процесорах фiрми Intel надаються чотири рiвнi апаратного захисту, iменованi, починаючи з кiльця 0 до кiльця 3. Кiльце 0 найбiльш привiлейоване.) Компоненти кiльця 0 у системi Windows 95 вiдображаються в простiр мiж 3 i 4 Гбайт. Цi важливi дiлянки коду з максимальним рiвнем привiлеїв мiстять пiдсистему керування вiртуальними машинами (VMM), файлову систему i драйвери Vx.
Область пам'ятi мiж 2 i 4 Гбайт вiдображається в адресний простiр кожної 32-розрядної прикладної програми, тобто воно спiльно використовується всiма 32-розрядними прикладними програмами у вашому ПК. Така органiзацiя дозволяє обслуговувати виклики API безпосередньо в адресному просторi прикладної програми й обмежує розмiр робочої множини. Однак за це приходиться розплачуватися зниженням надiйностi. Нiщо не може перешкодити програмi, що мiстить помилку зробити запис в адреси, що належать системним DLL, i викликати крах усiєї системи.
В областi мiж 2 i 3 Гбайт також знаходяться всi 16-розряднi прикладнi програми Windows, що запускаються вами. З метою забезпечення сумiсностi цi програми виконуються в спiльно використовуваному адресному просторi, де вони можуть зiпсувати одна одну так само, як i в Windows 3.1х.
Адреси пам'ятi нижче 4 Мбайт також вiдображаються в адресний простiр кожної прикладної програми i спiльно використовуються всiма процесами. Завдяки цьому стає можливою сумiснiсть з iснуючими драйверами реального режиму, яким необхiдний доступ до цих адрес. Це робить ще одну область пам'ятi незахищеною вiд випадкового запису. До самих нижнiх 64 Кбайт цього адресного простору 32-розряднi прикладнi програми звертатися не можуть, що дає можливiсть перехоплювати невiрнi вакзiвники, але 16-розряднi програми, що, можливо, мiстять помилки, можуть записувати туди данi.
Деякi системнi DLL Windows 95, зокрема USER i GDI, усе ще мiстять 16-розрядний код. Один iз сумних наслiдкiв цього полягає в тому, що 64- Кбайт локальнi хiпи модулiв USER i GDI i супутнi їм обмеження системних ресурсiв як i ранiше залишаються. На щастя, у Windows 95 деякi структури даних перемiстилися в 32-розряднi хiпи, завдяки чому тепер стало набагато складнiше виснажити системнi ресурси, нiж у середовищi Windows 3.1х. Iнша проблема, зв'язана c l6-розрядним системним кодом, - ефект Win16Mutex. Тому що 16-розрядний системний код нереєнтерабельний, тiльки один потiк може звертатися до 16-розрядних DLL у кожен момент часу, потенцiйно загальмовуючи iншi процеси, яким потрiбний доступ до цих бiблiотек.
ОС Windows NT
Так само як i Windows 95, це 32-розрядна багатозадачна, багатопотокова операцiйна система, але, крiм того, вона має важливi засоби забезпечення безпеки, надiйну нову файлову систему з реєстрацiйним журналом i може бути перенесена на вiдмiннi вiд Intel апаратнi платформи. Її базова архiтектура забезпечує кращий захист, нiж будь-яка iнша система.
У середовищi Windows NT службовi програми операцiйної системи виконуються в окремих адресних просторах, як i будь-яка окрема прикладна програма, написана вiдповiдно до Win32 API. Iснуючi 16-розряднi програми для середовища Windows можуть виконуватися в захищених адресних просторах для взаємного захисту чи в спiльно використовуваному просторi, якщо потрiбен взаємообмiн. Кожна прикладна програма DOS може виконуватися на своїй вiртуальнiй машинi; Windows NT забезпечує реалiзацiю таких особливостей середовища DOS, як резидентнi програми i вiдображувана (expanded) пам'ять. У нiй не можуть установлюватися драйвери пристроїв DOS, у тому числi драйвери факсiв, звукових плат, сканерiв i емуляторiв термiналiв.
Архiтектура системи Windows NT бiльш надiйна, нiж будь-якої iншої системи фiрми Microsoft. Вона благополучно вiдновлюється пiсля будь-яких спроб привести її до краху. Забезпечення такого рiвня захисту неминуче спричиняє рiст непродуктивних витрат i додаткової пам'ятi, що в бiльшостi випадкiв приводить до зниження продуктивностi.
З'явилися деякi змiни в пiдсистемi дистанцiйного доступу, Remote Access Service (RAS). Тепер iснує можливiсть використовувати захищенi канали зв'язку, новий протокол Point-To-Point Tunneling Protocol (PPTP), можливiсть використовувати кiлька модемiв для органiзацiї каналiв зв'язку з вiддаленими мережами.
Особливостi мережної архiтектури колишнiх версiй Windows NT (багаторiвнева модель захисту вiд несанкцiонованого доступу, специфiка модульної побудови системи i т.п.) обмежували її пропускну здатнiсть при роботi в мережах Fast Internet. У версiї 4.0 були полiпшенi алгоритми кешування мережних запитiв, оптимизованi модулi пiдсистеми подiлу ресурсiв, змiнений механiзм генерацiї переривань (при переходi до високошвидкiсних мереж ця функцiя зненацька стала джерелом проблем для мережних ОС). Друга змiна, на яку вказує Microsoft - збiльшена продуктивнiсть ОС при виконаннi графiчних операцiй. Розроблювачi, що "переодягали" Windows NT, перенесли частину коду модулiв USER i GDI в ядро системи, що дозволило прискорити виконання графiчних операцiй на 15-20 %. Однак реальну вигоду вiд цього полiпшення оцiнити важко - операцiї виведення на екран являють собою лише малу частину роботи, що виконують типовi програми для Windows NT. Виведення вiд бiльш швидкої графiки одержать переважно САПР i ПО для мультимедiа, але навiть у цьому випадку переваги далеко не очевиднi - швидко виконавши запити на вивiд зображення, операцiйна система, як правило, вiддає час, що звiльнився, процесам з бiльш високими прiоритетами.
Сполучення потужної мережної ОС i графiчного iнтерфейсу, створеного для неквалiфiкованих користувачiв, виглядає досить незвично. Windows NT 4.0 - це не просто чергова версiя популярної операцiйної системи. Вона являє собою основу для нового поколiння програмних продуктiв, орiєнтованих на роботу в мережi Internet. Можливiсть створення iнфраструктури intranet, простота в звертаннi i гарнiй репутацiї минулих
версiй Windows NT у сполученнi з тенденцiєю, що пiдсилюється, до створення однорангових мереж роблять її привабливої для користувачiв зi сфери бiзнесу.
З метою збiльшити продуктивнiсть i знизити вимоги до пам'ятi розроблювачi Windows NT 4.0 вирiшили перемiстити багато служб API операцiйної системи з пiдсистеми Win32 у ядро ОС. У новому модулi Win32K Executive розташовуються три важливих елементи операцiйної системи: диспетчер вiкон, iнтерфейс графiчних пристроїв (GDI) i драйвери графiчних пристроїв, що передають результати роботи GDI на екран i на принтер. У Windows NT 3.x цi компоненти були частиною пiдсистеми Win32. В ОС Windows NT 4.0 вони ввiйшли до складу модуля Windows NT Executive, де доступ до них, як i до iнших служб ядра, можна одержати в контекстi викликаючих процесiв.
Нова архiтектура обiцяла рiзко пiдвищити продуктивнiсть, особливо при роботi з графiкою. Всi операцiї виводу на екран виконуються через звертання до функцiй GDI. Тепер, коли GDI стала частиною ядра, прикладнi програми можуть безпосередньо звертатися до функцiй GDI, уникаючи сполучених з великими накладними витратами переключень контексту, вiдеодрайвери можуть швидше одержувати доступ до апаратних засобiв, а служби Win32 API - звертатися до служб у модулi Windows NT Executive, не переходячи через границi кiлець.
Звертання до службових функцiй GDI i диспетчера вiкон iз прикладної програми кiльця 3 як i ранiше приводить до переходу через границi кiлець, але фiрма Microsoft знову знайшла кiлька цiкавих способiв оптимiзацiї, що дозволяють досягти максимальної продуктивностi. Один приклад: якщо кiлька функцiй GDI викликаються послiдовно одна за iншою, то вони органiзуються в чергу в користувальницькому режимi i потiм направляються в ядро єдиним пакетом, що зводить до мiнiмуму число переходiв через границю кiльця. За твердженням Microsoft, нова архiтектура GDI дозволить програмам, що iнтенсивно використовують графiчнi засоби, таким, як PowerPoint, виводити зображення на екран на 15-20% швидше.
Продуктивнiсть в iнших областях також покращилася. Перемiщення диспетчера вiкон у ядро виключає основне вузьке мiсце, що обмежувало швидкiсть передачi iнформацiї мiж диспетчером вiкон i прикладними програмами, що звертаються до служб диспетчера вiкон.,
Тепер, коли основна частина програм i даних, що реалiзують служби Win32 API операцiйної системи, вiдображається в адресний простiр кожного процесу, необхiднiсть у серверних потоках i спiльних буферах пам'ятi зникає. Отже, вимоги системи до пам'ятi знижуються. Однак отримана економiя майже цiлком "перекривається" розмiром оболонки, що збiльшилася, iнтерфейсу користувача. Тому хоча твердження, що Windows NT 4.0 використовує пам'ять бiльш ефективно, нiж версiя 3.x, правильне, однак вiрно i те, що для досягнення прийнятної продуктивностi як i ранiше знадобиться щонайменше 16-мбайт ОЗУ.
Фрагменти операцiйної системи, перенесенi з пiдсистеми Win32 у модуль Windows NT Executive, зараз захищенi не гiрше, нiж ранiш, хоча тепер це зроблено по-iншому.
Критики вказують на те, що погано налагоджений вiдеодрайвер чи драйвер принтера тепер може привести до краху ядра, тодi як ранiш вiн мiг лише викликати збiй пiдсистеми чи Win32. Фiрма Microsoft заперечує - i обґрунтовано, - що як Windows NT 3.x, так i версiя 4.0 стабiльнi в тiй мiрi, наскiльки це забезпечується драйверами пристроїв, використовуваними разом з ОС. От чому фiрма Microsoft проводить тестування драйверiв для Windows NT, у тому числi розроблених незалежними постачальниками, i сертифiкує лише бездоганнi продукти. Якщо якiсть графiчних драйверiв Windows NT 4.0 виявиться такою ж чи перевершить якiсть графiчних драйверiв версiї 3.x, то немає причин, по яких Windows NT може виявитися менш надiйною, нiж 3.x. З iншого боку, iнсталяцiя несертифiкованого графiчного драйвера в системi Windows NT 4.0 теоретично бiльш ризикована, нiж iнсталяцiя того ж драйвера в системi 3.x, оскiльки графiчнi драйвери Windows NT 4.0 працюють у привiлейованому режимi ядра ЦП.
Що стосується безпеки, то Windows NT 4.0 спроектована з врахуванням вимог стандартiв безпеки точно так само, як i її попередники. Архiтектурнi змiни не торкнулися пiдсистеми захисту iнформацiї, що, як i iншi пiдсистеми, виконується у видi окремого процесу в режимi користувача.
Тонкi змiни, внесенi в архiтектуру Windows NT у версiї 4.0, вiдбивають нове вiдношення до системи з боку її розроблювачiв. Спочатку Windows NT проектувалася як операцiйна система "рiвних можливостей", здатна виконувати прикладнi програми iнших ОС так само легко, як i свої власнi. Але тепер, коли центральне мiсце придiляється службам Win32 API, система Windows NT оптимiзована на виконання програм Win32 з бiльшою швидкiстю, нiж ранiше. Windows NT 4.0 працює набагато швидше, нiж її попередники, i при цьому, мабуть, не поступається тими якостями, що зробили її знаменитою. Зваживши всi обставини, можна сказати, що користувачi навряд чи можуть побажати чогось кращого.
11. Нормативно-технічна документація
Запропонована експлуатацiйна документацiя електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) в навчальних закладах для полегшення роботи системного адмiнiстратора по обслуговуванню ЕОМ та виявлення причин можливих її несправностей, вiдмов та збоїв апаратної чи програмної частини.
Електронно-обчислювальнi машини (ЕОМ) з кожним роком знаходять все бiльше використання у всiх сферах дiяльностi. Вони використовуються в обчислювальних центрах, автоматизованих системах управлiння (АСУ) i т.д., що ставить високi вимоги, для забезпечення надiйного функцiонування i високої достовiрностi результатiв, виконуваних ними завдань.
Сьогоднi актуально вважати ЕОМ як одиницю певної системи чи мережi, а не як окремий персональний комп’ютер, не зв’язаний з iншими. Це дозволяє створювати цiлi апаратнi та програмнi комплекси, великi iнформацiйнi бази даних, а також економить мiсце на жорстких магнiтних носiях iнформацiї, виключає переповнення iнформацiйних ресурсiв дублюванням тiєї ж самої iнформацiї.
ПК являє собою сукупнiсть апаратних та програмних засобiв. Iз стрiмким розвитком нових технологiй апаратне забезпечення стало бiльш надiйним, а також значно випередило розвиток програмного забезпечення, яке цiлком могло б використовувати апаратнi ресурси.
Програмнi засоби (ПЗ) чи програмнi комплекси на даний час можуть являти собою до кiлькох десяткiв мiльйонiв команд. Звичайно, написати такий програмний продукт чи комплекс, а також протестувати його, врахувавши всi можливi апаратнi ресурси дуже важко, можна сказати не можливо. Тому програмне забезпечення при виникненнi в ньому помилки збоїть, вiдмовляє.
На пiдприємствi чи в навчальних закладах, дослiдницьких лабораторiях, бiблiотеках i т.д. за станом роботи слiдкують системнi адмiнiстратори. В загальному випадку це один або декiлька чоловiк в залежностi вiд кiлькостi робочих станцiй та матерiальних затрат на усунення неполадок в роботi. Тому повнiстю прослiдкувати можливi збої чи вiдмови ЕОМ чи обчислювальних систем в цiлому не можливо.
Необхідність експлуатаційної документації
Локальну документацiю необхiдно тримати в одному визначеному мiсцi на диску. Деякi документи краще оформляти на паперi, у виглядi брошур, а деякi – у виглядi таблиць, що прикрiпляються до ПК.
На всiх системних консолях повиннi бути прикрiпленi надрукованi iнструкцiї iз вказанням iменi машини, послiдовностi її завантаження, архiтектури i спецiальних комбiнацiй клавiш, що використовуються. Iм’я машини повинно бути видно з другого кiнця кiмнати.
На принтерах потрiбно вказувати їх iмена, короткi iнструкцiї по друку та iмена машин з якими вони працюють (у випадку великої системи чи мережi).
Крiм цього доцiльне введення в локальне середовище, в навчальних закладах важливу роль вiдiграє документацiя по найбiльш поширених командах програмного комплексу, оскiльки в такому середовищi користувачi найчастiше змiнюються i не мають великого досвiду роботи з системою чи програмним комплексом ПК.
Якщо розглянути навчальнi заклади, то комп’ютернi класи, науковi лабораторiї знаходяться в захищеному примiщеннi, тому їхня робота стабiльна i не залежить вiд зовнiшнiх умов, а саме: температурний режим, електромагнiтнi поля, струси i т.д.
У нашому випадку причину вiдмови в роботi ПК слiд шукати в програмнiй частинi (програмному комплексi) ЕОМ. До основних причин вiдмови чи збою програмного забезпечення (ПЗ) можна вiднести:
1.Помилки, схованi в самiй програмi:
•помилки обчислень;
•логiчнi помилки;
•помилки введення-виведення;
•помилки манiпулювання даними;
•помилки сумiсностi;
•помилки пов’язанi зi сполученням.
2.Перекручування вхiдної iнформацiї, що пiдлягає обробцi,
-перекручування даних на первинних носiях iнформацiї;
-збої i вiдмови в апаратурi при введеннi даних з первинних носiїв iнформацiї;
-шуми i збої в каналах зв'язку при передаваннi повiдомлень по лiнiях зв'язку;
-збої i вiдмовлення в апаратурi при передаваннi або прийманнi iнформацiї;
-втрати чи перекручування повiдомлень у буферних нагромаджувачах обчислювальної системи;
-помилки в документацiї, яка використовується для пiдготовки даних, що вводитиметься;
-помилки користувачiв при пiдготовцi первинної вхiдної iнформацiї.
3.Невiрнi дiї користувача.
4.Несправностi апаратури ЕОМ, на якiй реалiзується обчислювальний процес.
Створення експлуатаційної документації
Для того, щоб можна було б використовувати, проводити технiчне обслуговування ЕОМ потрiбна документацiя про склад, технiчнi параметри i спецiальних вказiвок по експлуатацiї. Цей вид конструкторської документацiї повинен бути розрахований на обслуговуючий персонал, що пройшов спецiальну пiдготовку по технiчному та програмному обслуговуванню i використанню ЕОМ даного класу. Комплект експлуатацiйних документiв встановлюється в залежностi вiд виду, складностi та умов експлуатацiї ЕОМ.
Пропонується “Експлуатацiйна документацiя”, яка мiстить в собi всi необхiднi данi для забезпечення функцiонування та експлуатацiї технiчного та програмного забезпечення ЕОМ.
Згiдно ГОСТ 2.601-68 “Документы експлуатационные” та єдиної системи конструкторської документацiї (ЄСКД) передбаченi наступнi пункти:
•технiчний опис (ТО);
•iнструкцiя по експлуатацiї (IЕ);
•iнструкцiя по технiчному огляду (IО);
•iнструкцiя по монтажу, пуску, регулювання ЕОМ на мiсцi його використання (IМ);
•формуляр (ФО);
•вiдомiсть експлуатацiйних документiв (ЕД).
Вони служать для повiдомлення користувачу гарантованих заводом-виробником технiчних параметрiв i для ведення облiку технiчного стану та експлуатацiї ПК та його програмного комплексу.
Технiчний опис
В цьому роздiлi мiстяться опис всiх компонентiв апаратної частини ПК, а також периферiйних пристроїв, що закрiпленi за ним, принцип дiї i технiчних характеристик, а також всi вiдомостi для забезпечення повного використання можливостей ЕОМ.
Iнструкцiя по експлуатацiї
IЕ мiстить в собi iнформацiю про призначення ПК, правила користування ним , пiдтримку його стану готовностi виконувати роботу, способи проведення робiт та їх послiдовнiсть, заходи, що проводяться персоналом обслуговування при непередбачених зупинках, затримках в роботi, аварiйних ситуацiях.
Iнструкцiя по монтажу
IМ мiстить в собi правила технiчного огляду ПК про проведення рекомендованих засобiв дiагностики та контролю роботи, деякi можливi тимчасовi стани ЕОМ, та можливiсть їх уникнення.
Формуляр
Складається на ЕОМ, для яких необхiдно вести облiк їх технiчного стану i даних по експлуатацiї. Вiн мiстить гарантованi заводом-виробником основнi параметри i технiчнi характеристики ЕОМ, що вiдображають його технiчний стан, i мiстять вiдомостi по її експлуатацiї. Формуляр повинен складатися iз роздiлiв, розташованих у визначенiй послiдовностi, вiдповiдно ГОСТ 2.601-68, наприклад:
-загальнi вказiвки;
-загальнi вiдомостi про вирiб;
-основнi технiчнi данi, характеристики i т.д.
Формуляр оформляється вiдповiдно ГОСТ 2.105-79. Окремi роздiли рекомендується оформляти у виглядi таблицi по формах, визначених ГОСТ 2.601-68.
12. Надійність програмного забезпечення ЕОМ
Основнi поняття
Рiшення будь-якої задачi, виконання будь-якої функцiї, покладеної на ЕОМ, можливо тiльки при вiдповiднiй взаємодiї i функцiонуваннi апаратурних i програмних засобiв обчислювальної машини. Тому при аналiзi надiйностi виконання ЕОМ заданих функцiй, варто розглядати, як єдиний комплекс апаратних та програмних засобiв i враховувати, що надiйнiсть роботи ЕОМ залежить не тiльки вiд надiйностi апаратних засобiв, але i вiд надiйностi програмного забезпечення.
За аналогiєю з термiнологiєю, яка прийнята для надiйностi технiчних засобiв, пiд надiйнiстю програмного забезпечення (ПЗ) будемо розумiти властивiсть виконувати заданi функцiї, зберiгати свої характеристики у встановлених межах за певних умов експлуатацiї.
Надiйнiсть програмного забезпечення (або просто програми) визначається його (її) безвiдмовнiстю i здатнiстю до вiдновлення. Безвiдмовнiсть програми чи програмного забезпечення є її (його) властивiсть зберiгати працездатнiсть при використаннi в процесi обробки iнформацiї на ЕОМ.
Безвiдмовнiсть програмного забезпечення можна оцiнити iмовiрнiстю його роботи без вiдмовлень при визначених рiвнях зовнiшнього середовища протягом заданого перiоду спостереження. У цьому визначеннi пiд вiдмовленням програми чи системи програмного забезпечення розумiється неприпустиме вiдхилення характеристик процесу функцiонування програми вiд необхiдних. Визначенi умови зовнiшнього середовища враховують сукупнiсть вхiдних даних i стану обчислювальної системи. Заданий перiод спостережень вiдповiдає, як правило, необхiдному для виконання розв'язуваної на машинi задачi.
Безвiдмовнiсть програмного забезпечення можна також характеризувати середнiм часом мiж виникненнями вiдмовлень у функцiонуваннi програми. При цьому передбачається, що апаратура ЕОМ знаходиться цiлком у працездатному станi.
З погляду надiйностi принципова вiдмiннiсть програмного забезпечення вiд апаратури полягає в тому, що програми не зношуються i, отже, їхнiй вихiд з ладу через поломку неможливий. Тому характеристики функцiонування програмного забезпечення залежать тiльки вiд його якостi, зумовлюваного процесом розробки.
Безвiдмовнiсть програмного забезпечення визначається його коректнiстю (правильнiстю) i, отже, цiлком залежить вiд наявностi в ньому помилок, внесених на етапах його створення, у той час як безвiдмовнiсть апаратури визначається в основному випадковими вiдмовленнями, що залежать вiд змiн параметрiв апаратури, що вiдбуваються пiд час експлуатацiї.
Надiйнiсть (чи краще безвiдмовнiсть) апаратури i програмного забезпечення iстотно по-рiзному залежить вiд вхiдних даних i часу функцiонування системи. Оброблюванi данi, як правило, не впливають на вiдмову апаратури. Процес виходу з ладу окремих елементiв апаратури не залежить вiд вхiдних даних, що надходять. У той же час прояв помилок програмного забезпечення зв'язане з тим, що в деякi моменти часу на обробку надходять ранiше що не зустрiчалися сукупностi даних, що програма не в змозi коректно обробити. Таким чином, вхiднi данi значною мiрою впливають на функцiонування програмного забезпечення.
Звернемося до рис. 7.1, на якому показанi типовi залежностi, що вiдображають змiну в часi надiйностi апаратури (крива 1) i програми (крива 2).
![]()
Iнтенсивнiсть вiдмов апаратури, власне кажучи, залежить вiд часу експлуатацiї. Збiльшення надiйностi програми є наслiдком того, що в процесi експлуатацiї виявляються й усуваються схованi помилки програми.
Важливою характеристикою надiйностi програмного забезпечення є його здатнiсть до вiдновлення, що визначається витратами часу i працi на усунення вiдмовлення через помилку, що проявилася, у програмi i його наслiдках. Вiдновлення пiсля вiдмови в програмi, може полягати в коректуваннi i перекомпiляцiї вихiдного або декомпiльованого тексту програми, що сприяє виправленню даних, внесення змiн в органiзацiю обчислювального процесу. Цi дiї часто виявляється необхiдними при роботi ЕОМ у реальному масштабi часу. Здатнiсть до вiдновлення програмного забезпечення може бути оцiнена середньою тривалiстю усунення помилки в програмi i вiдновлення її працездатностi, здатнiсть до вiдновлення програмного забезпечення залежить вiд багатьох факторiв, у тому числi i вiд складностi структури комплексу програм, структурованостi самих програм, алгоритмiчної мови, на якiй розроблялася програма, стилю програмування, якостi документацiї на програму i т.п.
Можна також говорити про стiйкiсть функцiонування програмного забезпечення, розумiючи пiд цим здатнiсть обходити власнi помилки i несприятливi впливи з зовнi. (несправностi апаратури, некоректнiсть вхiдних даних, помилки оператора та iн.) чи протистояти їм.
Стiйкiсть програмного забезпечення може бути пiдвищена за допомогою рiзних форм структурної, iнформацiйної i тимчасової надмiрностi, що дозволяють мати дублюючi модулi програм, альтернативнi програми для рiшення тих самих задач, здiйснювати контроль за процесом виконання програм (контроль за зацикленням, виникненням самоблокувань, перевантаженнями по пропускнiй здатностi) i т.д.
Причини вiдмови програмного забезпечення
Основними причинами, що безпосередньо викликають порушення нормального функцiонування програми, є:
•помилки, схованi в самiй програмi;
•перекручування вхiдної iнформацiї, що пiдлягає обробцi,
невiрнi дiї користувача;
•несправностi апаратури установки, на якiй реалiзується обчислювальний процес.
Схованi помилки програми
Специфiка створення складних програмних засобiв полягає в тому, що в процесi їхнього налагодження практично неможливо знайти i лiквiдувати всi помилки. У результатi в програмах залишається деяка кiлькiсть схованих помилок. Вони можуть викликати невiрне функцiонування програм при визначених сполученнях вхiдних даних. Наявнiсть схованих помилок програмного забезпечення є головним чинником порушення нормальних умов його функцiонування.
Можна видiлити наступнi основнi класи помилок у програмах.
•Помилки обчислень. Помилки даного класу мiстяться в закодованих математичних виразах i одержаних з їх допомогою результатах. Прикладами помилок, що вiдносяться до даного класу, є невiрне перетворення типiв змiнних, невiрний знак операцiї, помилка у вираженнi iндексу, помилки пов’язанi з переповненням та втратою значимих розрядiв при обчисленнях.
•Логiчнi помилки є причиною перекручування алгоритму рiшення задачi. Такого роду помилки виникають у зв'язку з невiрною передачею керування, невiрно заданий дiапазон змiни параметра циклу, невiрною умовою i т.д.
•Помилки введення-виведення, пов’язанi з такими дiями, як керування введенням-виведенням iнформацiї, формуванням вихiдних записiв, визначення розмiрiв записiв i нiшi. Прикладами помилок введення-виведення є неправильна форма введення (або виведення), помилка в наданнi числу кiлькостi розрядiв пiсля коми, надання виведення (сторiнок) при роздрукуваннi, вiдсутнiсть ознаки кiнця файлу i iншi помилки, якi легко знайти численному програмному забезпеченнi.
•Помилки манiпулювання даними. Прикладами таких помилок є невiрно визначене число елементiв даних; невiрнi початковi значення, якi потiм присвоюються даним; невiрно зазначена довжина операнду, iм'я змiнної та iн.
•Помилки сумiсностi пов'язанi з вiдсутнiстю сумiсностi з операцiйною чи системою iншими прикладними програмами, використовуваними в данiй програмi.
•Помилки пов’язанi зi сполученням викликають невiрна взаємодiя програми з iншими програмами (пiдпрограмами), iз системними програмами, пристроями ЕОМ, вхiдними даними i т.д. Прикладами помилок пов’язаними зi сполученням можуть бути несумiснiсть аргументiв i параметрiв пiдпрограми, вiдсутнiсть у системi необхiдної пiдпрограми, порушення синхронiзацiї при асинхронному виконаннi програм i т.д.
Перекручування iнформацiї, що пiдлягає обробцi
Перекручування iнформацiї, що пiдлягає обробцi, викликає порушення функцiонування програмного забезпечення, коли вхiднi данi не попадають в область допустимих значень змiнних програми. У цьому випадку мiж вихiдною iнформацiєю i характеристиками програми виникає невiдповiднiсть. I як наслiдок перекручування вхiдної та залежної вiд вхiдної iнформацiї. Причинами спотворення вхiдної iнформацiї можуть бути наступнi:
-перекручування даних на первинних носiях iнформацiї;
-збої i вiдмови в апаратурi при введеннi даних з первинних носiїв iнформацiї;
-шуми i збої в каналах зв'язку при передаваннi повiдомлень по лiнiях зв'язку;
-збої i вiдмовлення в апаратурi при передаваннi або прийманнi iнформацiї;
-втрати чи перекручування повiдомлень у буферних нагромаджувачах обчислювальної системи;
-помилки в документацiї, яка використовується для пiдготовки даних, що вводитиметься;
-помилки користувачiв при пiдготовцi первинної вхiдної iнформацiї.
Невiрнi дiї користувача
Невiрнi дiї користувача, якi приводять до вiдмови ПЗ в процесi функцiонування, пов'язанi насамперед з неправильною iнтерпретацiєю повiдомлень, з неправильними дiями користувача в процесi дiалогу з ЕОМ i т.д.
Помилки при використаннi ПЗ
Вiдмова ПЗ, зумовлена помилками користувача, яка ще називається помилкою використання. Часто цi помилки є наслiдком неякiсної програмної документацiї (невiрний опис можливостей програми, режимiв роботи, форматiв вхiдної i вихiдної iнформацiї, дiагностичних повiдомлень i т.д.).
Несправнiсть апаратури
Несправностi, що виникають при роботi апаратури, яка використовується для реалiзацiї обчислювального процесу, впливають на характеристику надiйностi ПЗ. Поява вiдмови чи збою в роботi апаратури приводить до порушення нормального ходу обчислювального процесу й у багатьох випадках до перекручування даних i текстiв програм в основнiй i зовнiшнiй пам'ятi.
Аналiтичнi моделi надiйностi програм
Аналiтичнi моделi надiйностi дають можливiсть дослiджувати закономiрностi прояву помилок у програмах, а також прогнозувати надiйнiсть при розробцi й експлуатацiї. Моделi надiйностi програм будуються на припущеннi, що прояв помилки є випадковою подiєю i тому має iмовiрнiсний характер. Такi моделi призначенi для оцiнки показникiв надiйностi програм i програмних комплексiв у процесi тестування:
-числа помилок, що залишилися не виявленими;
-часу, необхiдного для виявлення чергової помилки в процесi експлуатацiї програми;
-часу, необхiдного для виявлення всiх помилок iз заданою iмовiрнiстю i т.д.
Моделi дають можливiсть прийняти обґрунтоване рiшення про час припинення робiт пов’язаних з виправленням помилок у програмному забезпеченнi.
При побудовi моделей використовуються наступнi характеристики надiйностi програми.
•Функцiя надiйностi
,
визначена як
iмовiрнiсть того,
що помилки
програми не
проявляться
на iнтервалi
часу вiд 0 до t
тобто час її
безвiдмовної
роботи буде
бiльше
.
•Функцiя ненадiйностi