Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

сфер діяльності і в Україні.

Під час створення електронної бібліотеки актуальне значення буде мати підбір програмних систем, що відповідатимуть міжнародним стандартам, основним функціям бібліотеки та вимогам користувачів.

При цьому проблеми інтероперабельності та масштабованості є одними з ключових. У зв’язку з цим особливу увагу слід звертати на вибір стандартів, що будуть закладені в основу технічних і технологічних рішень.

Загалом наявні на комп'ютерному ринку України технічні засоби дозволяють вирішити питання архівації інформаційних потоків і створення електронних копій історико-культурних документів. Водночас необхідно констатувати відсутність в Україні фірм, які забезпечували б супроводження програмних систем для інформатизації бібліотек.


1.1.2 Опис процесу діяльності

1.1.2.1 Сценарій роботи АРМ науково-технічної бібліотеки

Електронна бібліотека має бути значно краще і зручніше, ніж існуюча електронна бібліотека. Розвиток бібліотеки слід здійснювати по наступних трьом напрямам:

функціональность – додати нові можливості для користувача;

спрощення роботи з даними - відсутність підвищених вимог до кваліфікації користувача;

можливість видаленого доступу до довідника через інтернет або локальну мережу.

Виходячи з цього, пропонується наступний сценарій роботи системи.

База даних встановлюється на сервері бібліотеки. Дані редагуються оператором за допомогою ідентифікації користувача, тобто введення логіну та паролю. Програма здійснює захист інформації від несанкціонованого доступу. Програма також має розвинені засоби пошуку, що не вимагають, проте, спеціальної кваліфікації від оператора.

Доступ до даних також здійснюється через Інтернет-сервер. Для цього розробляються програмні засоби, що дозволяють здійснювати доступ бібліотеки і пошук інформації через WEB - браузер, встановлений на комп'ютері видаленого користувача. Редагувати дані видалений користувач можливості не має. Засоби пошуку - розвинені і прості у використанні.


1.1.2.2 Вибір засобів проектування

Для успішного проектування необхідні три складових процесу: організація, нотація і інструмент [9].

Успішно розроблений проект задовольняє або перевершує очікування замовника, виконується у заданий термін з оптимальними витратами і може бути адаптований до зміни умов. Життєвий цикл розробки повинен сприяти творчим і новаторським ідеям. В той же час для своєчасного завершення процес розробки повинен контролюватися. Тобто, для ефективної роботи потрібна дисципліна. Але дуже жорстка дисципліна приводить до розвитку бюрократії, яка, у свою чергу, душить новаторські ідеї. Правильно керований ітеративний і інкрементальний життєвий цикл забезпечує необхідний контроль і підтримує творчий процес на потрібному рівні.

Для успішної організації процесу проектування розроблені різні, достатньо численні методології, наприклад:

методологія швидкої розробки застосуватнь RAD (Rapid Application Development);

методологія функціонального моделювання SADT (Structured Analysis and Design Technique);

методологія моделювання даних IDEF;

методологія RUP (Rational Unified Process);

методологія екстремального програмування (XP).

Однією з найуспішніше вживаних методологій, що розвиваються, сьогодні є методологія RUP («уніфікований процес»), за допомогою якої можна детально описати технічні і організаційні аспекти створення програмного забезпечення на стадіях визначення вимог, аналізу і проектування.

Методологія Rational Unified Process структурована в двох напрямах:

час (розділення життєвого циклу на фази і версії);

компоненти процесу (створення необхідного набору засобів для виконання чітко певних завдань).

Робота над проектом складається з наступних часових етапів:

задум - визначення загальної ідеї проекту;

опрацьовування - планування необхідних робіт і ресурсів, зазначення особливостей і створення архітектури;

створення - побудова продукту за допомогою серії послідовних версій;

перехідний період - постачання продукту користувачам (виробництво, розповсюдження, навчання).

У розрізі компонентів процес ділиться на наступні стадії:

побудова бізнес-моделі - визначення необхідних можливостей системи і потреб користувачів;

визначення вимог до системи - виклад загальної ідеї системи сумісний з функціональними і нефункціональними умовами її роботи;

аналіз і проектування - опис способів виконання системи на етапі реалізації;

реалізація - кодування і генерація працюючих програмних модулів системи;

тестування - перевірка функціонування системи;

впровадження - постачання системи кінцевим користувачам і їх навчання.

Нотація є важливою складовою будь-якої моделі, використовуваної при проектуванні, - вона служить сполучною ланкою між процесами.

«Нотація виконує три функції:

є мовою для опису взаємодій, які неочевидні або не можуть бути отримані безпосередньо з коду;

забезпечує достатню семантику, що дозволяє охопити важливі стратегічні і тактичні рішення;

пропонує конкретну форму, що допомагає людина міркувати про предметну область, а засобам моделювання утілювати описані ідеї» [8].

Уніфікована мова моделювання (Unified Modeling Language - UML) пропонує достатньо повну нотацію, яка розширюється при переході від аналізу до проектування.

Методи створення програмного забезпечення успішно підтримуються відповідними інструментами розробками (CASE - системами). Однією з найбільш розвинених систем такого роду є сімейство продуктів Rational Rose. Для побудови моделей при проектування програм також можна використовувати такі програми, як Microsoft Visual Modeler і Microsoft Visio, StarUML та досить багато інших програмних засобів

У дипломному проекті для проектування використовувається програма Microsoft Visio, як найбільш поширене середовище проектування різноманітних моделей.


1.1.2.3 Опис функцій, які автоматизуються

Загальна функціональна схема інформаційної підсистеми, що розроблюється, приведена на рис. 1.2.

На схемі зображені основні функції підсистеми, що розроблюється і основні актори, що приймають участь у цій діяльності. На схемі також зображений адміністратор локальної мережі, який є у штатному розкладі і займається усіма проблемами, зв’язаними з комп’ютерами.

Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.2 – Функціональна схема автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки


Метою розробки АРМ є - скорочення часу обробки оперативних даних, зменшення кількості помилок при обробці інформації.

Основні функціональні вимоги до розроблюваного автоматизованого робочого місця зводяться до наступного:

гнучкі можливості пошуку;

можливість видаленого доступу;

засоби захисту від несанкціонованого доступу.

Під гнучким пошуком розуміється наступний алгоритм пошуку:

задане прізвище автора спочатку шукається в таблиці книг;

якщо шуканого прізвища немає в списку, визначається назва книги по цій же таблиці;

задане прізвище спочатку шукається в таблиці авторів;

якщо шуканого прізвища немає в списку, виводиться повідомлення що пошук не дав результатів.

Під пошуком по класифікаторові розуміється наступне:

кожна бібліотека має свою назву;

користувач здійснює ієрархічний пошук потрібної йому книги шляхом послідовного вибору в сформованій ієрархічній структурі.

Під пошуком за зразком розуміється наступне:

користувач указує текстовий зразок, пошук якого потрібно здійснити в довіднику;

користувач указує, в яких структурах довідника потрібно шукати заданий зразок для пошуку (у заголовку, скрізь);

користувач указує, де потрібно шукати заданий зразок (починається з, містить).


1.1.2.4 Діаграмма прецедентів

Поведінка системи, що розробляється, описується за допомогою функціональної моделі, яка відображає системні прецеденти, системне оточення (дійових осіб або акторів) і зв'язки між прецедентами і акторами (діаграми прецедентів). Основне завдання моделі прецедентів - бути спільним засобом, що дає можливість фахівцеві в предметній області і розробникові - фахівцеві в інформаційних технологіях спільно обговорювати функціональність і поведінку системи.

Актори - це користувачі, або інші системи, які унікальним чином взаємодіють з даною системою.

У інформаційній системі, що розробляється, претендентами на роль акторів є наступні сутності:

Адміністратор - користувач, що здійснює налаштування і конфігурування системи;

Оператор - користувач, що здійснює налаштування і конфігурування курсів;

Читач (або клієнт) - користувач, що одержує існуючу в системі інформацію про книги та авторів.

За допомогою прецедентів моделюється діалог між актором і системою. Прецеденти визначають можливості, що забезпечуються системою для актора. Набір всіх прецедентів системи визначає всі способи її використання. Можна сказати, що прецедент - це послідовність транзакцій, що виконуються системою, яка приводить до деякого результату для певного актора.

У системі, що розробляється, повинні забезпечуватися наступні потреби:

актор Адміністратор реєструється в системі, як користувач, що володіє відповідними правами доступу до даних;

актор Адміністратор конфігурує систему;

актор Оператор реєструється в системі, як користувач, що володіє відповідними правами доступу до даних;

актор Оператор вводить і редагує дані в базі даних системи;

актор Клієнт реєструється в системі, як користувач, що володіє відповідними правами доступу до даних;

актор Клієнт виконує пошук необхідної йому інформації.

На підставі перерахованих потреб можна виділити наступні прецеденти:

реєстрація в системі;

конфігурація системи;

введення і редагування даних;

пошук даних.

Список акторів і прецедентів системи показаний на рис.1.3.

Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.3 – Список акторів и прецедентів системи


Діаграма прецедентів - це графічне уявлення всіх або частини акторів, прецедентів і їх взаємодій в системі. У кожній системі зазвичай є головна діаграма прецедентів, яка відображає межі системи (акторів) і основну функціональну поведінку системи (прецеденти).

Головна діаграма прецедентів системи приведена на рис. 1.4.

На даному етапі життєвого циклу також можуть бути побудовані діаграми дій. Вони відображають динаміку проекту і є схемами потоків управління в системі від дії до дії, а також паралельні дії і альтернативні потоки управління.

Діаграма дій оператора при редагуванні даних зображена на рис. 1.5. Оператор зобов'язаний ввести пароль. У разі невірного пароля редагування неможливе. У разі правильного пароля Оператор вводить всі необхідні дані, формує списки авторів та книжок.


Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.4 – Головна діаграма прецедентів


Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.5 – Діаграмма дій при редагуванні даних


1.1.2.5 Головна діаграма класів

Діаграми класів дозволяють створювати логічне представлення системи. Значки діаграми дозволяють відображати складну ієрархію об'єктів, взаємозв'язки класів і інтерфейсів.

Якщо в системі існує небагато класів, управляти ними достатньо легко. Проте, для систем, що складаються з великої кількості класів, необхідний механізм, що дозволяє розбити їх на групи і що полегшує управління і повторне використання. Тут виявляється корисною концепція пакетів. Пакет в логічному представленні моделі - це набір класів і інших пакетів.

Створюємо необхідні для системи класи: Автори, Книги, Клієнти, Картки, Рух книжок, Теми.

Переміщаємо класи у відповідні пакети: Книги, Кліенти, Рух.

Cтворюємо головну діаграму класів, на якій представлені пакети системи (див. рис. 1.6).

Пакет Книги містить класи, що описують книги і їх атрибути.

Пакет Клієнти містить класи, що описують читачів.

Пакет РухКниг містить класи, що описують видання та повернення книг.


Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.6 – Головна діаграма класів системи


1.1.2.6 Детальна діаграма класів системи

При проектуванні класів системи необхідно визначити стереотипи класів, стосунки між класами, а також основні атрибути і операції класів.

Всі проектовані класи є класами - суттю. Цим класам в системі, що розробляється, відповідатимуть таблиці бази даних і програмні класи.

Між классами - суттю існують стосунки асоціації. Потужності стосунків, виходячи з аналізу предметної області, будуть наступними:

Предмет - Книга (1 - 1..*);

Книга - Картка (1 - 1..*);

Картка - Рух (1 - 1..*);

Рух - Клієнт (1..* - 1);

Книга - Автор (1..* - 1..*).

Склад атрибутів класів, в принципі, зрозумілий, детальне уточнення його буде проведено при проектуванні бази даних.

Те ж відноситься і до операцій класів. Для класів - суті основними операціями будуть стандартні операції редагування:

додавання

зміна

видалення

пов'язання з іншими класами.

Класи проектованої системи і відношення між ними приведені на рис. 1.7.


Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.7 – Детальна діаграма класів системи


1.1.3 Постановка задачі

1.1.3.1 Компоненти проекту

Наша систем буде складатися з кількох окремих компонентів (див. рис. 1.8).

Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.8 – Діаграма компонентів системи


База даних буде встановлена на файл-сервері організації. Сайт з ASP-страницами буде встановлений на Інтернет-сервері організації. Фізично це буде може бути й один комп'ютер - сервер організації. Програма редагування буде встановлена на декількох комп'ютерах в локальній мережі організації. Доступ до сайту для пошуку здійснюватиметься через web-браузери з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету.


1.1.3.2 Програма редагування

Програма редагування буде MDI - додаток Windows. Головне меню включатиме наступні меню:

Дані;

Перегляд;

Довідка.

Меню Дані включатиме наступні пункти:

Теми (книг);

Книги;

Картки (екземпляри книг);

Типи (клієнтів);

Факультети;

Клієнти;

Рухи (видача, повернення книг);

Надходження;

Списання;

Вихід.

По команді Клієнти буде Відкрито наступне вікно в якому можна дізнатися:

П.І.Б.;

Факультет;

Групу;

Адреса;

Телефон;

Дату народження;

Місце роботи або навчання

Дата реєстрації

Посада.

У цьому вікні реалізовані стандартні команди редагування (додавання, видалення, зміна) даних цього вікна. Таким чином здійснюватиметься редагування всіх даних, пов'язаних з клієнтом.

Аналогічно, через команду Книги здійснюватиметься редагування всіх даних, пов'язаних з Книгами:

Книга;

Тема книги;

Автори

Дата видання.

Команди меню Перегляд дають доступ до тих же даних в іншому вигляді, зручнішому для пошуку даних. Наприклад, команда Книги виводить список книг не з розбиттям по групах класифікатора, а в алфавітному порядку.

Класифікатор книг організований за ієрархічним принципом і дозволяє користувачеві бібліотеки вводити додаткові групи і підгрупи будь-якого рівня.

Меню Довідка містить стандартну для цього меню команду Про програму.

Для доступу до програми редагування користувач повинен буде вказати своє ім'я і пароль, заведені адміністратором бази даних.


1.1.3.3 Сайт для пошуку

Сайт для пошуку міститиме ряд ASP-страниц, організованих за ієрархічним принципом:

Головна сторінка електронної бібліотеки;

Довідник книг по бібліотеках;

Довідник книг.

Довідник книг дозволять шукати книги по повному і по частково завданню назви книги, а довідник книг по бібліотеках шукає книги в бібліотеках в яких встановлена ця програма.


1.2 Рішення з інформаційного забезпечення


1.2.1 Перелік вхідних даних

У даному проекті вхідними даними для програми редагування є дані бібліотеки:

Бібліотечна картка;

Журнал списання;

Журнал надходження;

Журнал реєстрації.

У бібліотечній картці відображається наступна інформація:

Назва книги;

Автори;

Видавництво і рік видання;

Тема;

Реєстраційний номер;

Історія видачі і повернення книги.

У журналі списання відображається наступна інформація:

Назва книги;

Автори;

Видавництво і рік видання;

Тема;

Реєстраційний номер;

Дата списання;

Підстава для списання.

У журналі надходження відображається наступна інформація:

Назва книги;

Автори;

Видавництво і рік видання;

Тема;

Реєстраційний номер;

Дата реєстрації;

Дата надходження.

У журналі реєстрації відображається наступна інформація:

П.І.Б.;

Домашня адреса;

Номер телефону;

Місце роботи або навчання.

Вхідними даними для програми пошуку є:

Дані для запиту.

Даними для запиту по книзі є назва або тема.


1.2.2 Перелік вихідних даних

Вихідними даними програми пошуку є база даних бібліотеки.

Формат списку наступний:

Назва книги;

Автори;

Видавництво і рік видання;

Тема;

Реєстраційний номер;

Історія видачі і повернення книги.

У даному проекті вихідних даних у програми редагування не передбачається. При можливому розвитку програми, в наступній версії можна буде спроектувати звіти. Формат цих звітів відповідатиме складу списку.


1.2.3 Вибір СУБД

Вибір апаратної платформи і конфігурації визначається вимогами, які пред'являються до характеристик сучасних обчислювальних систем.

До них відносяться:

відношення вартість/продуктивність;

надійність і відмовостійкість;

масштабованість;

сумісність і мобільність програмного забезпечення.

СУБД із розряду архітектури "клієнт-сервер" можна відразу прибрати, - в нашому завданні не потрібна дуже велика продуктивність і обробка складних запитів, і властива цим СУБД складність адміністрування.

Вибиратимемо із настільних СУБД типа Microsoft Access, Visual FoxPro або Paradox.

Розглянемо можливості Access і типи задач, які можна вирішувати за допомогою цієї СУБД. Зокрема: Access - це, перш за все, система управління базами даних (СУБД). Як і інші продукти цієї категорії, вона призначена для зберігання і пошуку даних, представлення інформації в зручному вигляді і автоматизації операцій, що часто повторюються (таких, як ведення рахунків, облік, планування і т.і.). За допомогою Access можна розробляти прості і зручні форми введення даних, а також здійснювати обробку даних і видачу складних звітів.

При всьому цьому Access - не просто СУБД. Як реляційна СУБД Access забезпечує доступ до всіх типів даних і дозволяє використовувати одночасно декілька таблиць бази даних. При цьому можна істотно спростити структуру даних, полегшуючи тим самим виконання поставлених завдань. Таблицю Access можна пов'язати з даними, що зберігаються на великій ЕОМ або на сервері. З іншого боку, можна використовувати таблиці, створені в середовищі Paradox або dBASE. Отримані результати можна швидко і легко зв'язати і об'єднати з даними з електронних таблиць Excel

У Access повною мірою реалізовано управління реляційними базами даних. Система підтримує первинні і зовнішні ключі і забезпечує цілісність даних на рівні ядра (що запобігає несумісним операціям оновлення або видалення даних). Крім того, таблиці в Access забезпечені засобами перевірки допустимості даних, що запобігають некоректному введенню незалежно від того, як він здійснюється, а кожне поле таблиці має свій формат і стандартні описи, що істотно полегшує введення даних. Access підтримує всі необхідні типи полий, зокрема текстовий, числовий, лічильник, грошовий, дата/час, MEMO, логічний, гіперпосилання і поля об'єктів OLE. Якщо в процесі спеціальної обробки в полях не опиняються ніякі значення, система забезпечує повну підтримку пустих значень.

Реляційна обробка даних в Access за рахунок гнучкої архітектури системи здатна задовольнити будь-які потреби. При цьому Access може використовуватися як автономна СУБД в режимі файл-сервера або клієнтського компоненту таких продуктів, як SQL Server. Крім того. Access підтримує протокол ODBC (Open Database Connectivity), що дозволяє підключатися до баз даних безлічі різних форматів, таких як SQL Server, Oracle, Sybase і навіть DB/2 для великих ЕОМ фірми IBM.

Система Access підтримує обробку транзакцій з гарантією їх цілісності. Крім того, передбачений захист на рівні користувача, що дозволяє контролювати доступ даним окремих користувачів і цілих груп.

І, нарешті, MS Access, на сьогоднішній день найбільш популярна настільна СУБД, по ній можна легко знайти будь-яку необхідну довідкову інформацію

Виходячи зі всього цього, вибираємо для розробки системи MS Access 2003


1.2.4 Розробка моделі даних

Логічна структура бази даних практично розроблена раніш (див. рис. 1.7. - Докладна діаграма класів системи і пункт 1.2.1 - Перелік вхідних даних). Далі слід уточнити список фізичних таблиць БД і їх структуру, спроектувати ключі таблиць і зв'язку між ними. Після виконання цієї роботи отримаємо наступну схему БД системи (див. рис. 1.9).


Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету

Рисунок 1.9 – Схема бази даних системи


База даних складається з наступних основних таблиць:

Book – Список книг;

BookSubj – Список тем;

Card – Список карт клієнтів;

CardCome – Список дат видання;

CardRem – Список дат повернення;

Client – Список клієнтів;

ClientStudy – Список факультетів;

ClientType – Список типів клієнтів;

Move – Список руху книг у бібліотеці.

Розглянемо структуру таблиць.


Таблиця 1.1 – Структура даних бібліотеки

Таблиця Поле Тип даних Обов’язкове Індексування
Book Book Integer Так Ключове

Title String, 50 Так З повтореннями

Auth String, 50 Так З повтореннями

Auth2 String, 50 Ні З повтореннями

Auth3 String, 50 Ні З повтореннями

PubDate Date Так Ні

Subj Integer Так З повтореннями
BookSubj Subj Integer Так Ключове

Title String, 50 Так Без повторень
Card Card Integer Так Ключове

Book Integer Так З повтореннями

Enabled Bool Так Ні
CardCome Card Integer Так Ключове

Date Date Так З повтореннями
CardRem Card Integer Так Ключове

Date Date Так З повтореннями
Client Client Integer Так Ключове

Name String, 50 Так З повтореннями

Addr String, 50 Ні Ні

Phone String, 10 Ні Ні

BirthDate Date Ні Ні

RegDate Date Ні Ні

Type Integer Так З повтореннями

Study Integer Так З повтореннями

Year Integer Ні З повтореннями

Group String, 50 Ні З повтореннями

Work String, 50 Ні Ні

Post String, 50 Ні Ні
ClientStudy Study Integer Так Ключевое

Name String, 50 Так Без повторень
ClientType Type Integer Так Ключевое

Name String, 50 Так Без повторень
Move Client Integer Так З повтореннями

Card Integer Так З повтореннями

DateOut Date Так З повтореннями

DateRet Date Ні Ні


1.3 Рішення з технічного забезпечення


Як платформа розробки проекту була вибрана платформа Microsoft.

Ідея Microsoft в тому, щоб перемістити центр уваги обчислювального співтовариства зі світу, що складається з різних пристроїв і Web-узлов, зв'язаних між собою через інтернет, в світ, де висока якість рішень для користувачів забезпечується спільною роботою пристроїв, служб і комп'ютерів. Основу Microsoft складають чотири базові компоненти [11]:

Building Block Services - засоби програмного доступу до таких служб, як сховище файлів (file storage), календар (calendar), служба аутентифікації "Passport ";

ПО для пристроїв, яке виконуватиметься на нових пристроях Інтернету;

засоби для роботи з користувачами, що включають природний інтерфейс (natural interface), інформаційні агенти (information agents) і інтелектуальні теги (smart tags) - технологію, яка автоматизує перехід по гіперпосиланнях до інформації, пов'язаної із словами і фразами в документах користувачів;

інфраструктура .NET, що складається з .NET Framework, Microsoft Visual Studio, Enterprise Servers і Microsoft Windows.

Framework складається з Common Language Runtime (CLR) і набору бібліотек класів .NET Framework, який іноді називають Base Class Library (BCL). CLR - це по суті віртуальна машина, в якій функціонують застосування .NET. Всі мови .NET мають в своєму розпорядженні бібліотеки класів Framework. Якщо ви знайомі з Microsoft Foundation Classes (MFC) або Object Windows Library (OWL) компанії Borland, то вам не треба пояснювати, що це таке. Бібліотеки класів Framework включають підтримку практично всіх технологій від файлового введення-виводу і обміну з БД до XML і SOAP. Взагалі бібліотеки класів Framework такі обширні, що навіть поверхневий огляд всіх підтримуваних класів зажадає окремої книги.

Common Language Runtime (CLR) - це серце технології Microsoft. Як випливає з назви, це середовище часу виконання коду, в якій забезпечується ефективна взаємодія додатків, що перетинає межі різних мов програмування (cross-language interoperability). Як досягається ця взаємодія? Common Language Specification (CLS) - це набір правив, яких повинен дотримуватися компілятор мови при створенні .NET-приложений, CLR, що запускаються в середовищі. Будь-який, хто захоче написати компілятор .NET, повинен слідувати цим правилам і - будь ласка! - додатки, що згенерували цим компілятором, працюватимуть разом з іншими .NET-прило-жениями і матимуть таку ж можливість взаємодії.

У середовищі Windows є декілька глобальних правил поведінки додатків, що відносяться до їх взаємодії один з одним, розподілу пам'яті, а також до залучення засобів самою ОС для роботи від їх імені. Навпаки, в середовищі керованого коду є набір правив, що забезпечують одноманітну в глобальному сенсі поведінку всіх застосувань незалежно від того, на якій мові вони написані. Одноманітна поведінка .NET-приложений - характерна межа технології .NET, і його не можна ігнорувати. На щастя, ці глобальні правила розповсюджуються головним чином тільки на творців компіляторів.

Бібліотеки класів .NET Framework грають надзвичайно важливу роль в забезпеченні міжмовної взаємодії додатків, оскільки вони дозволяють розробникам використовувати єдиний програмний інтерфейс до всіх функціональних засобів CLR. Якщо вам доводилося писати програми для Windows на декількох мовах, то вам сподобається це нововведення. Бібліотеки класів .NET Framework роблять фактично революційний прорив в розробці компіляторів. До .NET майже кожен автор компілятора розробляв мову, що володіє здатністю робити велику частину своєї власної роботи. Навіть C++, розроблений як набір функціональних можливостей, що працюють спільно з бібліотекою класів, має деякі засоби для власних потреб. Тоді як роль мов в оточенні .NET не вичерпується наданням синтаксичних інтерфейсів до бібліотек класів .NET Framework.

Найважливіший аспект будь-якого середовища розробки розподілених застосувань - спосіб забезпечення безпеки. Завдяки тим з нас, хто довго скаржився, що ніхто серйозно не розглядатиме Microsoft відносно серверних рішень для підприємств, поки вона повністю не відновить підхід до безпеки, в .NET з'явилося відразу декілька нових концепцій. Робота системи безпеки починається з того моменту, коли CLR завантажує клас, оскільки завантажувач класів є частиною системи безпеки .NET. Так, при завантаженні класу в .NET під час виконання перевіряються правила доступу і його внутрішня цілісність. Крім того, в ході такої перевірки з'ясовується, яка частина коду має належні дозволи на доступ до певних ресурсів. Система безпеки гарантує перевірку наказаних ролей і ідентифікаційних даних. Щоб не піддавати ризику найбільш відповідальні дані в розподілених обчислювальних середовищах, ці перевірки безпеки не обмежуються рамками окремих процесів і машин.

Розгортання - найбільш неприємна процедура розробки крупних розподілених систем. Будь-який розробник Windows-программ може сказати, що, зіткнувшись з масою різноманітних двійкових файлів, проблемами реєстру Windows, компонентами СОМ, установкою бібліотек підтримки таких продуктів, як Open Database Connectivity (ODBC) і Data Access Objects (DAO), ви міцно задумаєтеся, а чи правильно ви вибрали рід занять. Слава богу, розгортання - це та частина .NET, над якою проектувальники добре потрудилися.

Ключ до розгортання .NET-приложений - концепція складок (assemblies). Збіркою називають пакет з семантично близьких об'єктів, що складається з одного або декількох файлів. Особливості розгортання залежать від того, що ви розробляєте: Web-серверное застосування або персональне застосування для Windows. Проте з введенням збірки як повністю інкапсульованого набору функціональних можливостей розгортання зводиться до простого копіювання потрібних складок в місце призначення.

Маса проблем, що мучили програмістів до появи .NET Framework, тепер усунено. Тепер, наприклад, не треба реєструвати компоненти (як це вимагають СОМ і елементи управління ACTIVEX), оскільки завдяки метаданим і віддзеркаленню всі компоненти містять в собі власний опис. Під час виконання .NET відстежує також роботу з файлами і версії файлів, пов'язаних з додатком. Тому будь-яке встановлюване застосування, автоматично зв'язується з файлами, що є частиною його збірки. Якщо програма установки спробує перезаписати файл, необхідний іншому застосуванню .NET поступить достатньо розумно, дозволивши встановити потрібні файли, не видаливши при цьому попередні версії файлу, оскільки вони ще потрібні іншому застосуванню.

Для роботи .NET - застосування на комп'ютері має бути встановлене середовище .NET Framework.

Мінімальні характеристики комп'ютера необхідного для комфортної роботи програми в операційній системі Windows XP:

процесор Intel Pentium/amd Athlon 2000 Гц;

ОЗУ 512 Мб;

Вінчестер 100 Гб.

Але оскільки нам потрібна нормальна робота Інтернет-сервера і Microsoft SQL Server на нашому комп'ютері, то конфігурація має бути значно посилена:

процесор не менше 3000 Гц;

ОЗУ не менше 1 Гб;

вінчестер не менше 200 Гб.


1.4 Рішення з математичного забезпечення


1.4.1 Пошук у тексті

У нашому проекті для повноцінного пошуку використовуються засоби текстового пошуку. В даний час такі засоби посилено розвиваються. До складу Microsoft SQL Server 2005 навіть включений новий для СУБД спеціальний компонент Full-text Search (повнотекстовий пошук).

Одним з наймогутніших інструментів пошуку в текстах є регулярні вирази.

Регулярні вирази підтримуються багатьма програмами (редакторами, системними утилітами, ядрами баз даних і так далі), але їх можливості повною мірою виявляються в мовах програмування, зокрема Java, Jscript, Visual Basic, Vbscript, Javascript, C, C++, C#, elisp, Perl, Python, Ruby, PHP, awk і тому подібне Регулярні вирази займають центральне місце в багатьох програмах, написаних на цих мовах.

Підтримка регулярних виразів в таких різнорідних застосуваннях пояснюється тим, що регулярні вирази володіють виключно багатими можливостями. На низькому рівні регулярний вираз описує якийсь фрагмент тексту. Їм можна скористатися для перевірки даних, введених користувачем, або, наприклад, для фільтрації великих об'ємів даних. На більш високому рівні регулярні вирази дозволяють управляти даними.

За допомогою регулярних виразів ви можете проводити пошук, заміну підрядків, використовуючи шаблони. Вони складаються із звичайних символів і так званих метасимволів (metacharacters) - символів, що управляють. Список метасимволів достатньо обширний. Нижче приведені найбільш часто використовувані символи:

* - сооветствуєт виразу, що знаходиться до знаку "*", узятому нуль або більше разів. Наприклад, шаблон "[0-9]*" визначає рядок, що містить нуль або більш за цифри;

- призначений для визначення символу, що є метасимволом. Наприклад, шаблон "." відповідає будь-якому символу, а шаблон "." відповідатиме крапці;

^ - визначає початок вхідного рядка;

$ - визначає кінець вхідного рядка;

+ - відповідає виразу, що знаходиться до знаку "+", узятому один або більше разів. Наприклад, шаблон "[0-9]+" визначає рядок, що містить одну або більш за цифри;

. - визначає будь-який символ окрім символу перекладу рядка;

| - розділяє два вирази. Наприклад, шаблону "a|b" відповідатимуть рядки "a" і "b";

[a-z] - визначає діапазон символів. Наприклад, шаблон "[0-9]" визначає цифру;

[^.] - визначає будь-який символ, не відповідний заданому набору. Наприклад, шаблон "[^0-9]" визначає будь-який символ, окрім цифри;

w - слово. Те ж, що і [a-za-z_0-9];

W - все, окрім слів. Те ж, що і [^a-zA-Z_0-9];

s - будь-яке порожнє місце. Те ж, що і [ fnrtv];

|S - будь-яке непорожнє місце. Те ж, що і [^ fnrtv];

d - десяткова цифра. Те ж, що і [0-9];

D - не цифра. Те ж, що і [^0-9].

Ось простий приклад регулярного виразу - шаблон номера телефону.

^((d+)){0,1}d{3}-d{2}-d{2}$

Цей вираз може показатися складним, хоча насправді все досить просто:

^ - цей символ указує, що тут починається шуканий рядок;

(- код міста розташовується усередині дужок;

( - відкриваюча дужка;

d+ - після дужки повинні розташовуватися код міста - одна або декілька цифр;

) - Закриваюча дужка;

) - Закриваюча дужка - метасимвол, вказуючий, що тут закінчується групований вираз (в даному випадку, код міста);

0,1} - Цей метасимвол указує, що вираз в дужках (код міста) може повторюватися від нуля до одного разу, тобто код міста можна не указувати;

d{3}-d{2}-d{2} - Три групи цифр - одна група по три і дві по дві цифри. Цифри розділені дефісами;

$ - Цей знак показує, що тут закінчується підрядок.

Найчастіше регулярні вирази використовуються для пошуку і порівняння рядків. Оскільки таке завдання при обробці даних зустрічається дуже часто, бажано, щоб пошук рядків виконувався швидко.

Розглянемо деякі алгоритми пошуку заданого слова (підрядки) в рядку.

Відмітимо, що дане завдання не зводиться тільки до обробки текстів. Це, наприклад, і пошук даного ланцюжка нуклеотідов в молекулі ДНК, і пошук заданої послідовності дій в реалізації алгоритму. У загальному випадку, кажучи формально, завдання пошуку підрядків (string-matching problem) полягає в наступному [12].

Хай дані «текст» - масив T[1..n] довжини n

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: