Апаратно-програмний комплекс для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку
5.1 Організація робочого місця оператора ПК
Робоче місце - це частина простору, у якому операціоніст здійснює трудову діяльність, і проводить велику частину робочого часу. Робоче місце, добре пристосоване до трудової діяльності операціоніст, правильно і доцільно організоване, у відношенні простору, форми, розміру забезпечує йому зручне положення при роботі і високій продуктивності праці при найменшій фізичній і психічній напрузі. При правильній організації робочого місця продуктивність праці зростає з 8 до 20 відсотків.
При організації робочого місця бажано додержуватися головного принципу – працівник повинний почувати себе комфортно, ні хребет, ні кінцівки, ні органи зору не повинні піддаватися зайвому навантаженню.
Зручне крісло, що дозволяє працювати злегка відкинувшись, що знімає напругу хребта - це початок правильної облаштованості. Бажано, щоб крісло вільно переміщалося на коліщатах, у такий спосіб можна змінювати одну зручну позу на іншу (злегка посуваючи крісло до столу чи, навпаки, відкочуючи від нього).
Далі варто подбати про зняття напруги в шийній частині хребта. Тут визначальну роль грає не тільки висота столу (оптимальна висота для людини середнього росту - 75-80 см ), але і регулювання висоти і нахилу екрана монітора. Основна рекомендація – погляд знаходиться на кілька сантиметрів вище центра екрана, а площина екрана нахилена під кутом 5-15 градусів до вертикалі. Головне, щоб погляд на екран був спрямований трішки вниз і голову не доводилося б задирати, навіть працюючи з об'єктами, що знаходяться у верхній частині екрана. Численні дослідження довели, що основна причина головних болів при роботі на комп'ютері - це напруги шийного відділу хребта.
Так званий тунельний синдром (запалення сухожиль зап'ясть) загрожує далеко не всім, а тільки тим, хто багато друкує на клавіатурі (іноді це захворювання називають "професійною хворобою друкарок"). Але в будь-якому випадку, розташовуючи клавіатуру і мишу, треба подбати, щоб руки в ліктях і зап'ястях не були зайво зігнуті. Перевагу варто віддати клавіатурам з підставкою під зап'ястя чи клавіатурам зі спеціальним профілем (різні види ергономічних клавіатур).
Також потрібно виключити всі моменти, що приводять до напруги очей. Розгортку екрана не слід установлювати занадто високою. Для 15-дюймового екрана максимум - 1024х768, для 17-дюймового - 1280х1024.
Монітор потрібно розмістити так, щоб яскраві сонячні промені взагалі не попадали на екран. У крайньому випадку, вони повинні бути бічними.
При настроюванні яскравості і контрастності монітора можна скористатися рекомендаціями Nokіa Test, але потім все таки кожний працівник налаштує параметри так, як комфортніше його очам. Додатково можна підібрати найбільш приємну очам температуру кольору - 6500 градусів дає м'які червонуваті тони, 9000 - тверді синюваті. І, нарешті, не треба забувати про зовсім прості способи захисту: через кожні одну-дві години потрібно відриватися від роботи, щоб зробити легку розминку, відволіктись і т.п..
Відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця оператора ПК повинні бути дотримані наступні основні умови:
- оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця;
- достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і
переміщення;
- необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених задач;
- рівень акустичного шуму не повинний перевищувати допустимого значення.
Важливим моментом є також раціональне розміщення на робочому місці документації, канцелярських приналежностей, що повинно забезпечити працюючому зручну робочу позу, найбільш економічні рухи і мінімальні траєкторії переміщення працюючого і предмета праці на даному робочому місці.
Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці. Фарбування приміщень і меблів повинні сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою. У службових приміщеннях, у яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значної нервової напруги і великого зосередження, фарбування повинне бути спокійних тонів – мало насичені відтінки холодного зеленого чи блакитного кольорів.
5.2 Вибір освітлення робочих місць
Для освітлення робочих приміщень використовують освітлення трьох видів: природне, обумовлене енергією Сонця і розсіяного світла небозводу, штучне, здійснюване електролампами, і змішане, тобто сполучення природного і штучного освітлення.
Штучне освітлення по функціональному призначенню підрозділяється на наступні види : робоче, аварійне, евакуаційне й охоронне .
Робоче освітлення забезпечує необхідні умови освітлення при нормальному режимі роботи освітлювальних установок.
Аварійне освітлення забезпечує мінімально необхідні освітлювальні умови для продовження роботи при тимчасовому виході з ладу робочого висвітлення.
Евакуаційне освітлення служить для евакуації людей із приміщень при аваріях робочого освітлення в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходах і по основних проходах виробничих приміщень.
Охоронне освітлення (при відсутності спеціальних технічних засобів охорони) повинне передбачатися уздовж границь територій, які охороняються у нічний час.
Штучне робоче освітлення промислових підприємств здійснюється за допомогою двох систем: загального освітлення і комбінованого освітлення, тобто сукупності місцевого і загального освітлення.
Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, що попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці оператора ПК повинне бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлення органів зору залежить від ряду причин:
недостатність освітленості;
надмірна освітленість;
неправильний напрямок світла.
Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послаблює увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає роздратування, осліплення і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Усі ці причини можуть привести до нещасного чи випадку профзахворювання, тому дуже важливий правильний розрахунок освітленості.
Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення для приміщення банку.
Штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, що у порівнянні з лампами накалювання мають істотні переваги:
по спектральному складі світла вони близькі до денного, природного освітлення;
володіють більш високим КПД (у 1.5-2 рази вище, ніж КПД ламп накалювання);
мають підвищену світловіддачу (у 3-4 рази вище, ніж у ламп накалювання);
більш тривалий термін служби.
Розрахунок освітлення здійснюється для кімнати з нормальними умовами середовища площею 20 м2 , ширина якої 4 м, довжина 5 м, висота - 3 м. Зорова праця відноситься до другого розряду, тому відповідно до СНиП ІІ-4-79 норма для загального штучного освітлення Е = 300 Лк. При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОКN -236. Габаритні розміри 1264 х 186 х 81 мм. Кожен світильник комплектується двома лампами TL36/40 потужністю 40 Вт. Світловий потік лампи Fл = 3120 Лм.
Розрахунок штучного освітлення виконуємо методом коефіцієнту використання світлового потоку. Основною задачею розрахунку штучного нормативного рівня штучного освітлення за формулою:
де Ен - нормоване освітлення, лк;
Кз - коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітлення в процесі
експлуатації (для даного приміщень Кз = 1,6);
S =А·В - освітлювана площа приміщення, м2 (А–довжина приміщення, В –
ширина приміщення);
z - коефіцієнт мінімального освітлення; (для люмінесцентних ламп z=1,1);
n - кількість ламп у світильнику;
Fл - світловий потік лампи;
h - коефіцієнт використання, відн. од.
Коефіцієнт
використання
світлового
потоку з люмінесцентними
лампами визначаємо
за таблицею
14 [ ] , в залежності
від коефіцієнтів
відображення
стелі (ρn
= 70%), стін (ρc
= 50%) і підлоги (ρp
= 10%) або робочої
поверхні та
індексу приміщення
і:
де А, В - довжина і ширина приміщення, м;
h - висота підвісу світильників, м.
Підставивши значення одержимо:
i = 5*4/3*(5+4) = 0,74
Знаючи індекс приміщення i, ρn, ρc, і ρp знаходимо n = 35%
Підставимо всі значення у формулу для розрахунку кількості N = 300*20*1,1*1,6/2*3120*0.35 = 5.8
Отже використовуємо 6 світильників, які розміщуємо двома рядами, по три у кожному ряді.
5.3 Вибір перетину дроту для освітлювальної мережі
Для живлення освітлювальної мережі використовується напруга 220 В. Перетин дроту повинен задовольняти таким вимогам:
дроти повинні допускати протікання по ним розрахункового струму освітлювального навантаження, не нагріваючись вище допустимої температури;
напруга на джерелах світла повинна бути не нижче мінімальних значень;
механічна міцність дротів повинна бути достатньою для даного типу електропроводки.
- Розраховуємо встановлену потужність освітлення як суму потужностей ламп усіх світильників. Так як для освітлення приміщення використовуються люмінесцентні світильники, які вмикаються в мережу по стартерним схемам, то до потужності ламп додаємо втрати в пускорегулюючих автоматах (20% від потужності ламп).
Pi – потужність i-ої лампи; ( Р = 40 Вт )
n – кількість ламп.( n = 12 )
Підставивши значення одержимо:
Рв = 1,2*12*40 = 576 Вт
Розрахункове навантаження освітлювальної мережі визначаємо за формулою:
![]()
Kс – коефіцієнт попиту ( для бібліотек, адміністративних будівель К=0.9 )
Рр = 576*0,9 = 518,4 Вт
Визначаємо розрахунковий струм освітлювальної мережі за формулою:
Pp - розрахункове навантаження освітлювальної мережі, Вт;
Uф = 220 В – фазна напруга;
cosφ – коефіцієнт потужності навантаження, для люмінесцентних
ламп cosφ = 0.9
I = 518,4/220*0,9 = 2,62 А
- Відповідно значенню розрахункового струму для з’єднання світильників в освітлювальну мережу вибираємо мідний дріт з перетином струмопровідної жили 2.5 мм2.
- За механічною міцністю дріт перетином 2.5 мм 2 є задовільним.
5.4Параметри мікроклімату на робочому місці
Мікрокліматичні параметри виробничого середовища - це сполучення температури, відносної вологості і швидкості повітря. Ці параметри в значній мірі впливають на функціональну діяльність людини, її самопочуття, здоров'я, а також і на надійність роботи обчислювальної техніки.
Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, у той час як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції, тобто здатності Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарних нормах ДСН 3.3.6.042-98 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (значні чи незначні тепловиділення). Для робочих приміщень роботи в яких виконуються сидячи, стоячи, або пов’язані з ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення важких предметів допустимі й оптимальні значення параметрів мікроклімату приведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
|
Пора року |
Зона |
Температура повітря, 0 C |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
Холодний Період |
Оптимальна | 22 - 24 | 60 - 40 | < 0.1 |
|
Перехідний Період |
Допустима |
18 - 21 |
< 75 |
< 0.1 |
|
Теплий період року (t > 100 C) |
Оптимальна |
23 - 25 |
60 - 40 |
< 0.1 |
| Допустима |
< 28 в 13 годині самого жаркого міс. |
< 55 |
< 0.2 |
В даний час для забезпечення комфортних умов використовуються кондиціонування повітря та опалювальну систему. Системи опалення і системи кондиціонування встановлені так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не направлялося на людей.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинні перевищувати граничну допустиму концентрацію і підлягають системному контролю. У приміщенні, де використовуються ПК, шкідливі речовини не використовуються.
5.5 Нормування шуму
Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо при тривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15 %, зростає кількість помилок), у прискорені розвитку зорового стомлення, зміні відчуття кольорів, підвищенні витрати енергії, появі головного болю, розвитку безсоння, послабленні уваги та ін.
З фізіологічної точки зору під поняттям "шум" мається на увазі будь-який неприємний чи небажаний для людини звук незалежно від його характеру і походження. Звук являє собою коливання твердого, рідкого чи газоподібного середовища під впливом механічних коливань матеріальних тіл. Коливання, сприймані органом слуху людини як звук, лежать приблизно в межах 20Гц - 20кгц. Ці границі не однакові в різних людей і залежать від віку людини і стану його слухового апарата.
Основними фізичними параметрами звуку є: інтенсивність, звуковий тиск і частота коливань.
Шуми підрозділяються на широкополосні з безупинним спектром шириною більш однієї октави і тональні, у спектрі яких маються чутні дискретні тони.
По тимчасових характеристиках шуми підрозділяються на постійні, рівень яких за робітник день змінюється в часі не більш, ніж на 5 дба, і непостійні, рівень яких змінюється в часі більш, ніж на 5 дба. Непостійні шуми підрозділяються на коливні, переривчасті й імпульсні.
Відповідно до ГОСТ 12.1.003 - 83 ( " Шум. Загальні вимоги безпеки " ) характеристикою постійного шуму на робочих місцях є середньоквадратичні рівні тисків в октавних смугах частот зі средньогеометричними стандартними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц. У цьому ГОСТ зазначені значення гранично припустимих рівнів шуму на робочих місцях підприємств. Для приміщення конструкторських бюро, розраховувачів і програмістів рівні шуму не повинні перевищувати відповідно: 71, 61, 54, 49, 45, 42, 40, 38 дб. Ця сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром.
У приміщеннях з ПЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности". Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з ПЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98, та не повинні перевищувати 50дБА.
5.6. Методи захисту від шуму
Будівельно-акустичні методи захисту від шуму передбачені будівельними нормами і правилами (СНиП-ll-12-77). це:
звукоізоляція конструкції, що обгороджує, ущільнення по периметрі притворів вікон і дверей;
звукопоглинаючі конструкції й екрани;
глушителі шуму, звукопоглинаюче облицювання.
На робочому місці оператора ПК джерелами шуму, як правило, є технічні засоби, такі як - комп'ютер, принтер, вентиляційне устаткування, а також зовнішній шум. Вони видають досить незначний шум, тому в приміщенні достатньо використовувати звукопоглинання. Зменшення шуму, що проникає в приміщення ззовні, досягається ущільненням по периметрі притворів вікон і дверей.
Під звукопоглинанням розуміють властивість акустично оброблених поверхонь зменшувати інтенсивність відбитих ними хвиль за рахунок перетворення звукової енергії в теплову. Звукопоглинання є досить ефективним заходом щодо зменшення шуму. Найбільш вираженими звуковбирними властивостями володіють волокнисто-пористі матеріали: фібролітові плити, скловолокно, мінеральна вата, поліуретановий поропласт, пористий полівінілхлорид і ін.
До звуковбирних матеріалів відносяться лише ті, коефіцієнт звукопоглинання яких не нижче 0.2. Звуковбирні облицювання з зазначених матеріалів (наприклад, мати із супертонкого скловолокна з оболонкою зі склотканини потрібно розмістити на стелі і верхніх частинах стін). Максимальне звукопоглинання буде досягнуто при облицюванні не менш 60% загальної площі поверхонь приміщення, що обгороджують.
5.7 Електробезпека на робочому місці
Значення гранично допустимих рівнів напруги і струмів установлюються ГОСТ 12.1.038-82. Розглянуте приміщення відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом, тому що в даному приміщенні відсутні ознаки підвищеної чи особливої небезпеки (вологості, провідникового пилу, струмоведучих основ (металевих, земляних), підвищеної температури і т.д.
Застосовувана техніка (ПК і принтери) відносяться до електроустановок напругою до 1000 В, підключення яких здійснюється від мережі однофазного перемінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц. струм спрацьовування 25 А.
У моніторах комп'ютерів є і більш високі напруги (до 25 кВ ), що надійно ізольовані від оператора і не можуть представляти небезпеки, доступ до ланцюгів з такою напругою можливий лише при проведенні ремонтних робіт, що здійснюються в спеціалізованих ремонтних організаціях.
Усунути небезпеку поразки струмом при замиканні на корпус можна за допомогою установки в приміщенні нульового захисного провідника. Призначення нульового захисного провідника - створення для струму короткого замикання ланцюга з малим опором, щоб цей струм був достатнім для швидкого відключення ушкодженої установки від мережі.
Крім того, на робочому місці оператора ПЕОМ необхідно забезпечити захист від статичної електрики.
В приміщеннях розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику обслуговуючого персоналу до кожного з елементів ПЕОМ.
Такі розряди можуть привести до виходу з ладу ПЕОМ. Вони впливають на працюючих, погіршують умови праці.
Для зниження величини виникаючих розрядів статичної електрики, покриття технологічних підлог варто виконувати з одношарового антистатичного лінолеуму марки АСН. До загальних заходів захисту від статичної електрики можна віднести зволоження повітря (до 75%), іонізацію повітря. Дані захисні міри регламентує ГОСТ 12.4.124-83.
5.8 Пожежна безпека
Дане приміщення згідно ОНТП 24-86 відноситься до категорії В - горючі і важко горючі приміщення, у яких використовують тверді, горючі і важко горючі речовини і матеріали, здатні при взаємодії з киснем, повітрям чи один з одним тільки горіти.
Для забезпечення пожежної безпеки особливу увагу варто приділяти наявності струмоведучої проводки в приміщенні. Дана проводка повинна бути виконана згідно вимог ГОСТ 9098-59.
Протипожежна профілактика:
- Наявність ручних вуглекислотних вогнегасників, марки ОУ-5, призначених для гасіння загоряння з відстані 2 м, при температурі 40-50 °С. Вогнегасники зберігаються в захищеному від сонячних променів і нагрівальних приладів місці, добре доступному при виникненні загоряння;
- Для опалення приміщень використовується центральне водяне опалення;
- Установлена система електричної пожежної сигналізації, з розрахунку, що два димові пожежні випромінювачі реагують на підвищення концентрації диму у навколишньому середовищі.
Для даного приміщення рекомендується використовувати димові пожежні випромінювачі типу ИП-212, ДИП і ін.;
- Приміщення розташоване в будинку таким чином, що існує як мінімум два шляхи евакуації, один із яких не може бути перекритий вогнем - пожежні сходи.
5.9 Вимоги до режимів праці та відпочинку оператора ПЕОМ
Збереження високої продуктивності праці користувачів ПЕОМ може бути досягнуто методами запровадження раціонального режиму праці та відпочинку шляхом:
- створення організаційних умов для поступового входження у працю на початковій стадії роботи. Планування виробничих завдань треба проводити з урахуванням того, що роботу варто починати з якомога простіших елементів, поступово переходячи до більш складних;
- планування ритмічної роботи, суть якого полягає в такій її структуризації, яка дала б можливість користувачеві ПЕОМ рівномірно виконувати етапи виробничих завдань, що завершуються перервою на відпочинок;
- урахування того, що час на відпочинок, який надається для зниження втоми, повинен використовуватися згідно з характером виконаної роботи. Наприклад, після інтенсивної роботи з „мишею” слід дати можливість активно впливати на групи м’язів, що зазнають інтенсивного навантаження. Зняттю втоми також сприяє зміна форм діяльності;
- планування режиму відпочинку працівників таким чином, щоб повністю використовувати можливості кімнати психологічного розвантаження та інші форми активного відпочинку, особливо у другий період робочої зміни, коли розвивається виражена втома.
Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
- для розробників програм із застосуванням ПЕОМ , слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ПЕОМ ;
- для операторів із застосування ПЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;
- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години роботи за ВДТ.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПЕОМ не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Чергування вводу даних та редагування текстів.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ. Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.
За умови високого рівня напруженості робіт з ПЕОМ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.
Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ПЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
6.1 Основи економічного аналізу
Розробка дипломного проекту кафедри Інформаційних технологій Черкаського державного технічного університету, передбачає модернізацію існуючої системи «банк-клієнт» шляхом впровадження системи Інтернет-банкінгу основаної на веб технологіях з використанням супутникового зв’язку.
Для ухвалення рішення про доцільність впровадження нової системи необхідна попередня оцінка орієнтованих трудових, матеріальних і фінансових витрат на включення її в роботу.
Перехід до світових стандартів вимагає від банку підвищеної ефективності надання сучасних банківських послуг і розвитку наукового потенціалу на основі впровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, ініціативи і т.д. Важлива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку установи, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності банку в розділі структурних підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідальності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.
6.2 Кошторис витрат на закупівлю основного устаткування для побудови ЛОМ
Розрахунок вартості устаткування виконаний по прайсу ЧФ «Надежный Компаньон», представлений у таблиці 6.1.
| Таблиця 6.1 – Кошторис витрат основного обладнання | ||||||
|
№ п.п. |
Найменування | Одиниця виміру | Кількість |
Сума (гр.) |
||
| 1. | SkyFlex KU-1050 Univer | шт. | 1 | 33 | ||
| 2. | Sky Flex SD 90 | шт. | 1 | 120 | ||
| 5. | Кронштейн | шт. | 1 | 25 | ||
| 7. | Болт анкерный L=130 | шт. | 4 | 32 | ||
| Разом | 210 | |||||
Кошторис мережевого обладнання наведений в таблиці 6.2.
| Таблиця 6.2 – Кошторис витрат мережевого обладнання | |||||
|
№ п.п. |
Найменування | Одиниця виміру | Кількість |
Ціна (од.) |
Сума (гр.) |
| TechnoTrend SkyStar 3 S-1401 | шт. | 1 | 350 | 350 | |
| Кабель CableSat RG-1160 BV | 1 м | 10 | 2 | 20 | |
| F-5.5 | шт. | 2 | 1 | 2 | |
| Разом | 372 | ||||
Загальна сума витрат на устаткування й матеріали складає:
Смер. = 582 гр.
6.3 Транспортно-монтажні витрати
Згідно статистичним даним, величина транспортно-монтажних витрат на встановлення супутникового Internet становить 65% від вартості мережного устаткування, що монтується. Відповідно до таблиці 2 транспортно-монтажні витрати мають складаюти:
Cтмр = 582 * 0,65 = 379 гр.
6.4 Розрахунок заробітної плати фахівців
В таблиці 6.3 наведений перелік робіт, пов’язаних з встановленням супутникового інтернет.
-
Таблиця 6.3 – Перелік робіт модернізації мережі Вид роботи Строк виконання Монтаж антени 1 год. Наведення на супутник 0,30 год. Прокладення кабелю 0,20 год. Встановлення DVB 0.50 год. Настройка клієнтської частини 1 год. Підключення наземного інтернет 0,20 год. Встановлення «Клієнт-банк» 0,30 Консультації 0,50 год.
Тобто на монтаж й установку мережного обладнання загалом потрібно 4 години. Виходячи з цього, розрахуємо зарплату спеціалістів (враховуючи, що година роботи складає 30 грн., бригада складається з трьох спеціалістів):
Зоп = 4*3*30 = 360 грн.
6.5 Економічна ефективність проекту
До впровадження Інтернет банкінгу всі платіжні доручення писались і проводились вручну і підвозились до банку на паперових носіях, що займало значні затрати часу та коштів. Всі ручні роботи включали залучання 1 бухгалтера підприємства, 1 керівника підприємства, 2 операціоніста банку та 1 водія. Кількість затрачених хвилин на створення 20 платіжних доручень приведена в таблиці 6.4
-
Таблиця 6.4 – Кількість робочих хвилин Посада Кількість затрачених хвилин Бухгалтер 60 Керівник 20 Операціоніст 50 Водій 120
В таблиці 6.5 наведена заробітна плата посади і кількість осіб, які займають відповідну посаду.
-
Таблиця 6.5 – Заробітна плата Посада Заробітна плата Кількість осіб Бухгалтер 1200 1 Керівник 2000 1 Операціоніст 1300 2 Водій 700 1
Затрати на заробітну плату визначаються за формулою (6.2)
| СТР = З * (1 + ОТЧ) * Тр*кл_дн | (6.2) |
де, З – зарплата робітника за годину;
ОТЧ – відчислення із зарплати;
Тр – кількість робочих годин;
Кл_дн – кількість робочих днів;
Відповідно до таблиці 6.4 і таблиці 6.5 розрахуємо витрати на заробітну плату що буде нараховуватися кожному працівнику при умові що кожен день організація буде створювати по 20 платіжних доручень на паперових носіях:
для бухгалтера складає
СТР = 1200 /176 * 1 * (1 + 0,375) * 60/60 * 26 = 243,75 гр;
для керівника складає
СТР = 2000 /176 * 1 * (1 + 0,375) * 20/60 * 26 = 135,41 гр;
для операціоністів складає
СТР = 1300 /176 * 2 * (1 + 0,375) * 50/60 * 26 = 440,10 гр.
для водія складає
СТР = 700 /176 * 1 * (1 + 0,375) * 120/60 * 26 = 284,37 гр;
Загальні витрати на оплату праці складають суму всіх осіб, що приймають участь в роботі і розраховується за формулою:
|
|
(6.3) |
Розрахуємо загальні витрати по заробітній платі за формулою (6.3):
Сзаг зарп = 243,75 + 135,41 + 440,10 + 284,37 = 1103,63 гр
Вказана сума буде щомісяця розподілятись між працівниками що втрачали свій час на створення, контроль, доставку та проведення платіжних доручень за умови що організація щодня перераховує в середньому по 20 платіжних доручень вдень.
Окрім цього, данні роботи не можливі без використання транспортних перевезень, а значить треба враховувати і вартість палива:
|
Смаш = Скм *2 / ПАЛ *варт |
(6.4) |
де, Скм –вартість машино-часу,
ПАЛ – витрата палива на сто км.
Варт- вартість 1 літра палива
Відповідно до формули (6.4) якщо припустити що організація від банку знаходиться на відстані 20 км та витрата палива на сто кілометрів складає близько 8 літрів то щоденні витрати на перевезення становлять:
Смаш =