Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Моніторинг інформаційних потреб споживачів як необхідна умова організації інформаційного обслуговування

Моніторинг інформаційних потреб споживачів як необхідна умова організації інформаційного обслуговування

видань найчастіше використовуються наступні видання – бюлетень “Відомості Верховної Ради”, газети “Голос України” та “Урядовий кур’єр”, “Все про бухгалтерський облік”, “Економіка підприємства”, “Відділ маркетингу”, “Вісті податкової служби”, «Вісник державних закупівель», «Економіка. Фінанси. Право», «Державний інформаційний бюлетень про приватизацію», «Українська інвестиційна газета», «Корпоративні системи», ” Налогове планування», «Молодь і Підприємництво», «Огляд цін українського та світового товарних ринків», «Торговое дело», «Транспорт». Розподіл потреб у періодичних виданнях див. у табл. 6. Отримані результати свідчать про доступність і наявність у документному потоці цих видань та оперативність відображення в них потрібних документів різного характеру.


Таблиця 6 Розподіл потреб у періодичних виданнях


Періодичні видання

Кількість опитуваних % відношення до загальної кількості

“Відомості Верховної Ради України”

“Голос України”

“Урядовий кур’єр”

“Бізнес-карта України та країн СНГ”

3


2

2

1

6


4

4

2


“Вісті Рівненщини”

“Все про бухгалтерський облік”

“Бізнес”

Економіка підприємства”

“Відділ маркетингу”

“Вісті податкової служби”

“Галицькі контракти”

1


2


2

5

2


2

4

4

1

4

«Вісник державних закупівель»,

«Економіка. Фінанси. Право»,

«Державний інформаційний бюлетень про приватизацію»,

«Українська інвестиційна газета»,

«Корпоративні системи»,

«Налогове планирование»,

«Молодь і Підприємництво»,

«Огляд цін українського та світового товарних ринків»,

«Торговое дело»,

«Транспорт».

1

1


1


3

3


1


3

3

2

3

1

1

1

6

6

1


6


1

8

6

4

6


В ході дослідження було з’ясовано й те, на якій мові користувачі хотіли б отримувати інформацію.

Було отримано такі результати опитування: бажання отримувати інформацію тільки українською мовою висловили 85% респондентів, для 15% опитуваних не має значення мова документа. Ці дані говорять про те, що україномовні видання за змістом відповідають ІП споживачів.

На запитання анкети “Чи задовольняє Вас система інформації, якою користуєтесь? Лише 32% опитаних надали позитивну оцінку даній системі. Значну перевагу респонденти надають одержанню інформації із неформальних джерел, особливо в процесі спілкування з колегами. Доречно відзначити, що неформальні канали інформації – лише окрема ланка системи одержання інформаційного забезпечення фахівців. Вони не тільки не замінюють формальні джерела, а навіть не забезпечують повноти її одержання. Крім того, неформальні канали мають суттєвий недолік – вони доступні, в основному, тільки керівникам, які часто зустрічаються на симпозіумах, нарадах, конференціях, але це джерело несистемне, випадкове.

У подальшому дослідженні було з’ясовано також питання стосовно наявності зібрань документів, що є на робочому місці. Виявилося, що практично в усіх респондентів є бібліотечки.

За конкретними документами до ІУ звертаються 60 %, респондентів, з метою пошуку потрібного документа – 20 %, з метою тематичного пошуку документів – 15 % опитуваних і за уточненням бібліографічних даних про документ – 13 %. Більшості опитуваних (65%) фахова інформація потрібна щодня. Це вказує на велике значення та необхідність спеціальних служб інформації. 25 % респондентів потребують функціонування необхідної інформації щотижня, 30 % - раз на місяць.

Важливим аспектом для організації ефективного інформаційного забезпечення користувачів є встановлення їхніх затрат часу на пошук необхідної інформації. Відомості про цей показник, отримані в ході опитування, представлені у табл.7.


Таблиця 7 - Затрати часу на пошук інформації

Кількість часу в тиждень, що витрачається на пошук потрібної інформації Кількість опитуваних % відношення до загальної кількості

До 5 годин

5-10 годин

10-15 годин

більше 20 годин

16

14

9

11

32

28

18

22

Всього 50 100

Із представлених даних можна зробити висновок, що пошук інформації споживачами здійснюється недостатньо оперативно. 32% опитуваних витрачають на це 5 годин на тиждень. Від 5 до 10 годин щотижня на пошук потрібної інформації витрачають 28 %, від 10 до 15 годин 18 % і більше 20 годин в тиждень витрачають на цей процес 22,% опитуваних.

Важливим фактором задоволення ІП користувачів є врахування хронологічних меж літератури, що використовується. Звертання до джерел, що застаріли, може призвести до дезінформації споживачів, яким для виконання службових обов’язків особливо необхідні надійні джерела інформації. Правильна оцінка хронологічного обсягу сприяє зменшенню розмірів інформаційного фонду, його нагромадження.

Таблиця 8 - Розподіл ІП у залежності від хронологічних рамок літератури

Хронологічні рамки видання Кількість опитуваних % відношення до загальної кількості

До 1917р.

1917-1980рр.

1980-1991рр.

1991-2004рр.

3

8

12

27

6,

16

24

54

Всього 50 100

Проведене дослідження засвідчує, що споживачі інформації користуються , в основному, літературою, яка була видана за останні роки, тобто їх цікавить оперативна, актуальна інформація. Також частина споживачів користувачів цікавиться і документами, які були видані у попередні роки і містить теоретичні положення, що зберігають свою цінність порівняно тривалий проміжок часу ( 80-91рр. – 24%,1917- 80рр. – 16%). Це можна пояснити складом опитаних

Незважаючи на те, що значна частина опитаних користується інформацією на електронних носіях, більшість з них (75%) надає перевагу ознайомленню з інформацією на паперових носіях. І все ж таки користувачі вважають, що необхідно адаптувати всю літературу до електронних баз даних: створити комп’ютерну мережу, яка б забезпечувала необхідною інформацією. Це пов’язано з бажанням мати доступ до інформації в Інтернет й найоперативніше одержувати необхідну інформацію.

5% респондентів дуже часто не можуть вирішити питань у процесі роботи без необхідної інформації і 42% не можуть цього зробити часто, 33% рідко не можуть обійтися без необхідної інформації і 12% - дуже рідко. 8 % не визначились з відповіддю на це запитання. Даний факт свідчить про високу інформаційну активність споживачів.

В ході опитування респондентам було запропоновано висловити побажання і рекомендації щодо вдосконалення системи НТІ (табл.9).

Таблиця 9 - Побажання і рекомендації щодо удосконалення системи науково-технічної інформації

Побажання і рекомендації по удосконаленню системи інформування


Кількість опитуваних % відношення до загальної кількості

необхідна „інформація про інформацію”

необхідне розширення рекламних можливостей

необхідна тісніша співпраця з країнами близького зарубіжжя

необхідне збільшення к-ті періодичних видань

17


15

12

6

34


30

24

12

Всього 50 100

34% вказали на необхідність „інформації про інформацію”, тобто інформації про те, де і як можна здобувати необхідну інформацію і лише 30% - на необхідність розширення меж рекламних можливостей інформаційних служб; 24% вважають за необхідне тісніше співпрацювати з країнами близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення і 12% вважають за необхідне збільшити кількість періодичних видань у фондах ЦНТЕІ.

Проведене дослідження допомогло з’ясувати структуру ІП респондентів, їхнє ставлення до інформаційної служби, використання різних елементів інформаційної діяльності для задоволення вказаних потреб.

Врахування одержаних в процесі проведеного дослідження результатів у практичній діяльності Рівненського ЦНТЕІ надасть змогу значно підвищити ефективність його ІД і забезпечити більшу привабливість для користувачів інформаційних послуг, які надає дана установа.


Висновки


Зміни у соціальному, політичному та економічному житті України певним чином вплинули на якість задоволення ІП користувачів, розширення інформаційних послуг та їхню різноманітність. Ці тенденції обумовили необхідність переходу до інтенсифікації процесу реалізації функцій ІУ на основі впровадження маркетингового підходу у їх діяльність.

Сучасний інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача як центральну фігуру, навколо якої концентрується вся діяльність ІУ. Орієнтація ІУ на ринок передбачає врахування таких питань:

перенесення уваги діяльності безпосередньо на користувача;

визначення особливих конкурентноздатних переваг конкретної ІУ;

виявлення та вивчення основних груп користувачів;

вивчення та розвиток ринку послуг на основі застосування маркетингу;

підвищення якості довідково-інформаційних послуг, що їх надає ІУ;

постійний моніторинг, оцінка та удосконалення всіх видів діяльності інформаційної установи.

На сучасному етапі свого розвитку ІУ розглядаються як такі, що покликані забезпечувати рівні можливості використання інформації усім громадянам. Розширюючи свої функції, дані установи все більше запроваджують нові засоби забезпечення доступу до інформації, застосовуючи для цього сучасну електронну техніку та засоби комунікації.

Ефективне та раціональне виробництво та реалізація інформаційної продукції та послуг, а також управління ІД з урахуванням реалій ринку стають можливі за умови впровадження у діяльність ІУ так званого „клієнт-орієнтованого підходу”, основними напрямами якого є:

аналіз ІП користувачів;

аналіз завдань базової діяльності споживачів інформації;

оцінка ресурсів ІУ;

моделювання поведінки споживача інформації;

проектування системи ІО.

Питання аналізу ІП різних груп споживачів та розгляд проблем, які стоять перед ними у поєднанні з дослідженням ресурсних можливостей ІУ є першими кроками у розробці системи інформаційного сервісу. Вивчення ІП являє собою етап, що передує всій подальшій діяльності установи щодо інформаційного забезпечення. Він визначає стратегію пошуку та логічного опрацювання інформації, можливості якісного задоволення ІП користувачів.

ІП являє собою цілісний феномен, у якому можна виділити два компоненти – об’єктивний (практично збігається з категорією необхідності) та суб’єктивний (ідентичний з активними формами виявлення ІП, через відповідну діяльність). В онтологічному плані ІП користувачів об’єктивні, а з гносеологічної точки зору вони виступають як ідеальний образ необхідної споживачу інформації, тому можуть розглядатись як суб’єктивне явище.

Основним фактором, який обумовлює структуру ІП користувачів ІУ, є вид базової діяльності споживачів інформації. Крім того, на специфіці ІП користувачів позначаються такі чинники, як галузь науки чи практичної діяльності в якій працює споживач інформації, його посадовий статус, вік, регіональний фактор тощо.

Дані про ІП, ІУ отримують безпосередньо від споживачів, а також шляхом вивчення різної документації, яка характеризує базову діяльність споживачів. В залежності від джерела відомостей про ІП методи їх вивчення поділяються на 2 групи: прямі і непрямі. Під прямими методами розуміють методи взаємодії зі спеціалістами-споживачами інформації, аналіз їх запитів. Непрямі (документні) методи базуються на аналізі документних джерел інформації.

Серед прямих методів аналізу ІП все більш широке місце займають соціологічні методи, зокрема метод анкетного опитування, який полягає у розробці спеціальної анкети, зборі даних, їх аналізі та обробці з метою виявлення необхідних параметрів ІП. Найбільш об’єктивні відомості про структуру ІП користувачів ІУ можуть отримати лише застосувавши комплексну методику їх дослідження, яка поєднує у собі декілька методів одержання інформації про ІП користувачів.

Проведений аналіз ІП користувачів Рівненського ЦНТЕІ дозволив виявити: склад користувачів вищеозначеної установи за рівнем освіти та характером праці (галуззю або сферою діяльності); структуру ІП користувачів вищеозначеної установи за такими параметрами як:

- види та жанри, що використовуються споживачами;

- мовні межі використаної інформації;

- хронологічні межі документів, які необхідні споживачам;

- співвідношення традиційних та машиночитних джерел інформації, до яких звертаються користувачі;

- потреби у первинній та вторинній інформації тощо.

В ході дослідження було встановлено, що користувачами Рівненського ЦНТЕІ є переважно фахівці таких сфер, як промисловість, освіта, наука, підприємницька діяльність торгівля, транспорт, зв’язок. Крім того, на базі даної ІУ активно задовольняють свої ІП працівники державних установ. Більшість споживачів інформації має вищу освіту. Вищеозначені категорії користувачів за необхідними відомостями звертаються, як до первинних, так і до вторинних джерел інформації на традиційних та машиночитних носіях. Серед первинних документів перевага надається збірникам нормативів та інструкцій, збірникам правових актів, довідковим виданням. Значним попитом користуються періодичні видання, зокрема, такі як: „Голос України”, „Урядовий кур’єр”, „Все про бухгалтерський облік”, „Українська інвестиційна газета”, „Економіка підприємства”, „Вісті податкової служби”, „Вісник державних закупівель” та інші. Серед джерел вторинної інформації найбільш затребуваними є каталоги і картотеки, реферативні видання, бази і банки даних. Значний відсоток опитуваних (16%) звертається до мережі Інтернет для отримання необхідної інформації.

Користувачів цікавить переважно нова актуальна інформація, тому вони більше звертаються до документів, що були видані за останні роки.

Проведене дослідження також засвідчило високий ступінь інформаційної активності респондентів. Більшість респондентів (47%) часто не може обійтися без інформації у процесі вирішення завдань своєї базової діяльності. Користувачі звертаються до Рівненського ЦНТЕІ за конкретними документами (60%), з метою пошуку потрібного документа (20%), з метою тематичного пошуку документів (15%) і за уточненням відомостей про документ (13%). Більшість опитаних (65%) фахова інформація потрібні щодня.

Серед побажань щодо вдосконалення ІД Рівненського ЦНТЕІ респонденти висловили думки про необхідність створення „інформації про інформацію”, розширення рекламування послуг даною ІУ, а також про необхідність тісної співпраці центру з ІУ близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення користувачів.

В цілому, на основі проведеного в межах підготовки дипломної роботи дослідження можна позитивно оцінити діяльність Рівненського ЦНТЕІ щодо задоволення ІП користувачів. Дана ІУ намагається реалізувати у своїй роботі принципи маркетингу. Особливо це стосується такого напрямку її діяльності, як формування довідково-інформаційного фонду. Він є основою інформаційного забезпечення споживачів, тому в процесі його комплектування враховуються потреби користувачів. Крім того, з метою підвищення ефективності ІД Рівненський ЦНТЕІ активно впроваджує використання автоматизованих технологій у процесах інформаційного забезпечення користувачів.

Єдиним недоліком діяльності вищеозначеної ІУ, на нашу думку, є нерегулярний характер досліджень ІП користувачів, відсутність системи у роботі в даному напрямку. В якості рекомендацій щодо вдосконалення процесу задоволення ІП користувачів Рівненського ЦНТЕІ хотілося б відзначити необхідність проведення систематичних моніторингових досліджень ІП основних груп споживачів інформації даного центру з метою виявлення динаміки цих потреб та забезпечення можливостей їх прогнозування. При цьому слід застосовувати комплексну методику дослідження.


Список використаної літератури


1.Про інформацію: Закон України // Голос України. - 1992.- 13 лист. – с.3-5

2.Агратин Е.Г. Методика изучения информационных потребностей пользователей // Информ.ресурсы России-2002.-№7.- с.4-6

3. Артемонова С., Данилова Н. Нове традиційне: бібліографічно -інформаційне обслуговування в ДНАББ // Біб. вісник.-1999 .-№З .-с.25-27

4. Бабич В.С.Документальні інформаційно-бібліографічні потреби в галузі суспільних наук // Бібліографознавство: теорія і практика: Зб.наук. праць.-К. 1997.-с.3-10.

5. Баркова О. Інформаційне обслуговування науковців за програмою INT AS (1997-1999) // Біб. Вісник.-2000 .-№З. -с.49-51

6. Барах Х. Новые возможности поиска информации // Мир библиографии. 1 99 . - №1 . - с. 92 - 9 6

7. Бібліографічно – інформаційне обслуговування: Навч. метод. мат. для спец. 7 .020102 «Бібліотекознавство і бібліографія» (М-во освіти і науки України. РДГУ; Уклад. В.П.Ярощук.- Рівне.- 2001

8. Брежнєва В.В. Информационное обслуживание: сервисный подход// Библиотековедение.- 2004.- №4.- с.27-30

9. Бабенко Ж.В. «Інформаційна діяльність в документних системах». Навч. метод. мат. для студ. спец.7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».-Р.-2003.-с.-14-30

10. Бабенко Ж.В. «Інформаційна діяльність в документних системах». Опорний конспект для студ. спец.7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».-Р.-2003.-с.-15-27

11. Васюк О. Методи вивчення інформаційних потреб // Вісник КН.палати. .2002.-№9.- с.29-Зl.

12. Воскобойнікова-Гузєва О. Міжнародний досвід та правове забезпечення бібліотечно-інформаційної діяльності/ О. Воскобойнікова-Гузєва, Ю.Калініна // Біб. Вісник.-2004.- №6.- с.40-44

13.Васильев О. Нові форми інформаційного обслуговування бібліотеками// Вісн. Кн. палати .- 1999.-№9.-с.20

14. Гиляревский Р.С., Маркусова В.А., Чорный А.И. Научные коммуникации и проблемы информационных потребностей// НТИ. Сер 1.- 199З .-№9.- с.I-7

15. Дворкина М.Я.Библиотечное обслуживание: новая реальность: Лекции /Моск.гос.ун-т к-ры и искуств.М.: Изд-во МГУКИ:НПО «Профиздат».-200 1.-с.Зl - З4

16. Дворкина М.Я. Информационное обслуживание. Монографія социокультурный подход/ Моск. Гос. Ун-т к-ры и искусств. М.: Изд-во МГУКИ:НПО «Профиздат».-2001.-с.7-11, 46-54

17. Демчук Л.В. Форми бібліографічного інформування як засіб формування художньої культури в суспільстві: Дипломна робота/РДГУ кафедра бібліографознавства.- Рівне.-1997

18. Добко Т. Використання електронних інформаційних ресурсів у довідково-бібліографічному обслуговувані// Вісн. Кн.. палати .- 2003.- №6.- с.25-28

19. Зотова В. Формування системи інформаційно-бібліографічного обслуговування в режимі „запит-відповідь” у Національній бібліотеці України ім.. Вернадського В. (1918-1924)// Вісн. Кн.. палати.- 2004.-№3.- с.36-8

20. Звіт про міжнародну наукову конференцію „Бібліотечно-інформаціний сервіс”// Біб. вісник .- 2002.-№1.-с.2-4

21.Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс. М.: Изд-во «Кн. Палата».-1990.-с.39-44

22. Коваль Т. Бібліотечно-інформаційний сервіс: сучасний стан і перспективи розвитку // Біб. вісник .- 2003.-№2.-с.20-23

23. Коваль Т. Читач універсальної бібліотеки в системі бібліотечно-інформаційних послуг // Біб. вісник .-2003.-№2.-с.20-23

24. Ксу Х., Патрик Дж. Библиотечно-информационное обслуживание малого бизнеса // Науч и техн. б-ки .- 2000.-№3.-с.70-79

25. Кирпичева И.К. Проблема информационных потребностей в библиотечных исследованиях // Сов. Библиотековедение.-1983.-№5.-с.17-19

26. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М.Шевцова-Водка, Г.В. Сілкова, Л.О.Черепуха та ін.- К.-1998.- с.32

27. Миронов Г.А. Способы повышения качества информационного обслуживания в сетях (в Интернете) // НТИ. Сер.1. Орг. и методика информ. роботы.-2001.-№3.-с.10-18

28. Матвійчук О. Нові технології в інформаційному обслуговувані парламентарів // Вісник Кн. Палати.-1997.-№1.-с.28-29.

29.Правила составления библиографического описания. Ч.l. Книги и сериальные издания.- М., 1986.

30.Почепцов Г.Г. Информация & Дезинформация. К.: Эльга: Ника. Центр.2001. с.4-25

31.Полищук М.А. Характер информационных потребностей читателей сегодня // Науч. И техн. Б-ки.-1999.-№8.-с.46-51

32. Пилко И.С. Новый ассортимент информационных продуктов и услуг // Информ. ресурсы России-2001.-№2.- с.1-4.

33. Петрова Л. Бібліотечно-інформаційні послуги в контексті ринкових перетворень // Зб. наук. праць.-2002.-№9.-с.98-109

34. Составление библиографического описания: крат. правила.- 2-е изд., доп. М.: Книжная палата, - 1991.-224с.

35.Сляднева Н.Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы // Информ. ресурсы России-2002.-№21.- с.I4-21.

36.Ю.А.Соколов. Информационное обеспечение управленческой деятельности. // НТИ. Сер 1.- 1989.-№27.- с.2-4

37.Студенкова В. Соціологічні читання *98. «Інформаційні потреби населення України в умовах трансформації суспільства» / / Бібл. планета .-1998.-№22.-с.28-ЗО

З8.Состояние и тенденции развития общей ретроспективной библиографии и библиотечного обслуживания специалистов в универсальных научных библиотеках. Вопросы библиографоведения: Сборник науч. трудов / Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина.-М.: 198З.-с.65-71

З9.Смит М. Обслуживание современных конечных пользователей в области научной, технической и медицинской информации // Междунар. форум по информации- 2004. - T.29.№22.-с.20-22

40.Сіра І., Горовий В. Технологія і організація бібліографічно-інформаційного обслуговування.// Біб. вісник.- 2002.- №21.с.8-11

41.Слободяник М. Наукова бібліотека: Еволюція структури функції: Моногр. Центр. Наук. Б-ка ім. В.І.Вернадського.-К.,-1995.-с.58-86

42.Терно В., Тітова Л. Методологічні аспекти організації бібліографічно-інформаційного маркетингу // Вісн. Кн. палати.-1997 -№25.-с.12-14


Список скорочень слів та словосполучень


ДІО - довідково-інформаційне обслуговування споживачів у режимі „запит – відповідь”

ДБО - довідково-бібліографічне обслуговування

ІД - інформаційна діяльність

ІКД-1 – інформаційно-комунікативна діяльність споживача, що спрямована на пошук необхідної інформації

ІКД-2 - інформаційно-комунікативна діяльність споживача, що спрямована на пошук первинних документів

ІКД-3 - інформаційно-комунікативна діяльність споживача, що спрямована на пошук відомостей про документи (вторинної інформації)

ІО - інформаційне обслуговування

ІП - інформаційна потреба

ІР – інформаційні ресурси

ІУ - інформаційна установа

ЦНТЕІ – центр науково-технічної та економічної інформаці

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: