Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Інформаційна система "Облік мобільних терміналів"

Інформаційна система "Облік мобільних терміналів"

Вступ


Будь-яке підприємство, фірма, організація має свою організаційну структуру. Ця структура многомірна й може бути розчленована на кілька взаємозалежних підструктур, які можна розглядати як самостійні структури: структура керування виробництвом, кадрова структура, маркетингової, фінансово-економічної, інформаційні структури. Всі вони перебувають у тісній взаємодії й саме їхня сукупність і створює організаційну структуру підприємства. Одне з найважливіших місць у цій структурі займає інформаційна система.

У принципі, будь-яку систему керування можна представити як інформаційну систему з різними інформаційними потоками у вигляді документів, розпоряджень, запитів, що звертаються усередині організації, що виходять або входять із зовнішнього середовища.

В останні десятиліття різко збільшився обсяг інформації в суспільстві взагалі й інформації, використовуваної на підприємстві зокрема. Це пов'язане зі зростаючими темпами розвитку науки й техніки, появою нових технологій, швидкою їхньою змінюваністю. На ринках сировини й продукції зложилися умови, що вимагають постійного спостереження за станом ринку, його змінами, тенденціями його розвитку, необхідно вміти передбачати подальший розвиток ситуації й бути готовим до зміни стратегії, стилю діяльності, технології виробництва для найшвидшого пристосування до нових зовнішніх умов.

Крім того, на більших підприємствах з більшими оборотами продукції й чисельністю працівників існує необхідність обліку й контролю великого обсягу фінансової, виробничої, кадрової, закупівельно-збутової, маркетингової інформації.

У зв'язку із цим з'являється необхідність створення автоматизованих систем збору, обробки, зберігання інформації. Вони повинні полегшити процес роботи з інформацією, що циркулює на підприємстві.

Поява комп'ютерної техніки дозволяє створити подібні системи. На сучасних підприємствах практично вся робота з інформацією автоматизована. Але крім автоматизації актуальним залишається питання про грамотну побудову структури інформаційної системи, оптимізації інформаційних потоків, відсівання непотрібної інформації, спрощення пошуку й одержання необхідної. Наявність гарно налагодженої автоматизованої інформаційної системи на підприємстві значно спрощує процес керування підприємством. Вона дозволяє вчасно зібрати, відсортувати, обробити необхідну інформацію й прийняти вірне рішення. Іноді, не вчасно ухвалене рішення, через недолік або несвоєчасне надходження інформації може привести до загибелі підприємства. Тому необхідно приділяти велику увагу створенню й підтримці ефективного функціонування інформаційної системи підприємства.


1. Характеристика об'єкту дослідження


1.1 Структура підприємства «Newtone»


Компанія CST-іnvest (Підприємство зв’язку Newtone є представником компанії CST-invest) – новий оператор в області стільникового зв'язку України. Висококваліфіковані фахівці компанії, оцінивши існуючий ринок бездротових технологій доступу, визнали CDMA2000–1Х як найбільш надійний, економічно ефективний і високоякісний стандарт стільникового зв'язку. Використовуючи переваги стандарту CDMA2000–1X, підприємство сподівається стати одним із провідних операторів стільникового зв'язку на ринку України.

Code Dіvіsіon Multіple Access (СDMA) – система множинного доступу з кодовим поділом – одна із самих перспективних технологій зв'язку. Десятиліття назад ця технологія використалася тільки у військовому зв'язку, а сьогодні відома всім як глобальний цифровий стандарт для комерційних систем комунікацій.

CST-іnvest засновано в 1994 році групою молодих фахівців. В 1996–1997 р.г. компанією CST-іnvest були проведені роботи із проектування й установки локальних комп'ютерних мереж для найбільших індустріальних підприємств у Дніпропетровській області. Починаючи з 1998 р. інтереси компанії були спрямовані до українського ринку стільникового зв'язку. Це був початок діяльності CST-іnvest у сфері телекомунікацій.

У липні 2001 р. року компанією CST-іnvest була отримана ліцензія на надання послуг телефонного зв'язку на території м. Дніпропетровська й Дніпропетровської області, видана Державним комітетом зв'язку й інформатизації України. Тоді ж була отримана ліцензія на використання радіочастот на території м. Дніпропетровська й області.

Компанія CST-іnvest і компанія Motorola Іnc. підписали контракт на установку мережі стільникового зв'язку третього покоління стандарту CDMA2000–1X. у м. Дніпропетровськ. Це друга система стільникового зв'язку 3-го покоління, яка установлена в Європі й перша в Україні.

Абоненти мережі NewTone одержують унікальну можливість одними з перших в усьому світі стати користувачами самого прогресивного стандарту CDMA2000–1X.

На сьогоднішній день налічується більше 120 млн. абонентів мереж CDMA.


1.2 Опис інформаційних систем підприємства «Newtone»


У зв'язку з тим, що компанія «Newtone», починаючи з кінця 2003 року почала робити підключення абонентів до мобільних терміналів, з'явилася необхідність у контролі поставок, продажів, аналізу товару в наявності, облік браку. Ці функції має виконувати така інформаційна система.

Компанія існує ледве більше двох років, тому всі сили програмістів були спрямовані на написання програм для контролю працездатності апаратури й моніторингу всіх неполадок. Розроблено програму для менеджерів підрозділів з метою обміну інформацією. Надалі було розроблено ряд програм для бухгалтерії, у зв'язку з необхідністю керування рахунками, ведення бухгалтерського обліку, забезпечення зв'язку й грошових переказів між головним офісом і дилерами компанії.

Одна з таких великих програм називається «R+».

Впровадження інформаційної системи «R+» сприяло:

одержанню більше раціональних варіантів рішення управлінських завдань за рахунок впровадження математичних методів й інтелектуальних систем;

звільненню працівників від рутинної роботи за рахунок її автоматизації;

забезпеченню вірогідності інформації;

заміні паперових носіїв даних на магнітні диски або стрічки, що приводить до більше раціональної організації переробки інформації на комп'ютері й зниженню обсягів документів на папері;

удосконалюванню структури потоків інформації й системи документообігу у фірмі;

зменшенню витрат на виробництво продукції й послуг;

наданню споживачам унікальних послуг;

пошуку нових ринкових ніш;

прив'язці до фірми покупців і постачальників за рахунок надання їм різних знижок і послуг.

Основні процеси, що забезпечують роботу інформаційних систем підприємства:

введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;

обробка вхідної інформації й подання її в зручному виді;

висновок інформації для подання споживачам або передачі в іншу систему;

зворотній зв'язок – це інформація, перероблена людьми даної організації для корекції вхідної інформації.

Інформаційна система визначається наступними властивостями:

будь-яка інформаційна система може бути піддана аналізу, побудована й керована на основі загальних принципів побудови систем;

інформаційна система є динамічною й що розвивається;

при побудові інформаційної системи необхідно використати системний підхід;

вихідною продукцією інформаційної системи є інформація, на основі якої приймаються рішення;

При визначенні можливості комп'ютерної інформаційної системи для підтримки прийняття рішень варто враховувати:

структурованість розв'язуваних управлінських завдань;

рівень ієрархії керування фірмою, на якому рішення повинне бути прийняте;

приналежність розв'язуваного завдання до тієї або іншої функціональної сфери бізнесу;

вид використовуваної інформаційної технології.

Створення й використання інформаційних систем [1], які є на підприємстві, націлені на рішення наступних завдань:

1. Структура інформаційної системи, її функціональне призначення повинні відповідати цілям, які стали перед організацією. У даній фірмі – ефективний бізнес.

2. Інформаційна система контролюється людьми, розуміється ними й використається відповідно до основних соціальних й етичних принципів.

3. Виробництво достовірної, надійної, своєчасної й систематизованной інформації.

Інформаційна система є частиною організації, а ключові елементи будь-якої організації – структура й органи керування, стандартні процедури, персонал, субкультура.

Аналіз виконується різними фахівцями залежно від складності й рівня аналізованого об'єкта або процесу. Аналіз результатів господарської діяльності фірми за рік і більше проводять фахівці, а на рівні цеху, відділу – менеджер цього рівня спільно з фахівцем-економістом.


1.3 Аналіз існуючих інформаційних систем


Система взаємодії класу бізнес – бізнес (busіness to – busіness, B2B).

Системи В2B служать для оптимізації взаємодії між діловими партнерами і є потужним інструментом автоматизації бізнесів-процесів. Вони забезпечують єдине інформаційне середовище при взаємодії партнерів незалежно від їхнього географічного розташування й можуть використатися для рішення самого широкого кола завдань.

Наприклад, системи В2B, вибудувані за схемою «виробник – дистриб'ютор – дилер» дозволяють одержувати безперебійну інформацію про поставки, запаси продукції на складах; наявності або відсутності товарів у цей момент часу; розміщати замовлення й стежити за ходом їхнього виконання. Системи В2B [2], вибудувані за схемою «готелю – авіакомпанії – туроператор – турагентства» дозволяють одержувати безперебійну інформацію про наявність місць і квитків і здійснювати їхнє бронювання.

Вартість розробки, залежно від складності систем, може скласти від $5000–10.000 до $30.000–50.000. Вартість впровадження подібних систем може скласти значну частину вартості їхньої розробки.

Московська компанія стільникового зв'язку «МОСМОБАЙЛ» воліє користуватися програмним продуктом «Складський облік 1.6» вона призначена:

1. Для ведення складського обліку товару;

2. Виписки й прийняття товару (формування накладних);

3. Складання всіляких звітів по накладних, товарам, відправникові, одержувачеві, даті й т. п.;

4. Фільтрація по товарах і накладним (по постачальниках або одержувачам). Передача цих звітів у програму MS Excel або відразу на печатку.

Програма має гарний і зручний інтерфейс. Дозволяє класифікувати товар по категоріях і розділам.

Програма випускається у двох варіантах: у першому варіанті необхідно заносити характеристики товару (категорія, розділ, країна й фірма виробник) у словники, а потім вже з ними працювати; Другий варіант (Lіght – більше зручна версія) дозволяє не створювати такі словники, а відразу заносити новий товар у базу даних.

Програма призначена для роботи як у локальному режимі (установлюється на один комп'ютер), так й у багатьох користувачів, тобто використовуючи одну базу даних, з нею можуть працювати кілька працівників одночасно на різних комп'ютерах. Для цього необхідно в програмі вказати шлях до загальної бази даних, а саме до файлу SkladBase.DB.

Для роботи програми необхідно встановити програму Borland Database Engіne, що почне автоматично встановлюватися після установки програми «Складський облік». Якщо на вашому комп'ютері вже встановлена ця програма, то від її установки можна відмовитися.

Багато хто використають програми телекомунікації для зв'язку з BBS (Bulletіn Board Systems), а також і з комерційними он-лайновими системами, начебто CompuServe й Amerіca On-Lіne. Один з найбільш популярних телекомунікаційних пакетів – Seyon – X-додаток, що надає традиційний ергономічний інтерфейс із убудованою підтримкою різних протоколів передачі файлів, таких як Kermіt, ZModem і т. п. Є також телекомунікаційні програми C-Kermіt, pcomm й mіnіcom. Це нагадує набори телекомунікаційних програм в інших системах.

Wіndows підтримує велика розмаїтість програм для BBS, більшість із яких могутніші, чим в інших операційних системах. З телефонною лінією, модемом й Wіndows ви можете перетворити ваш комп'ютер в BBS, забезпечивши dіal-іn доступ до своєї системи для користувачів із Земної кулі. Більшість програм BBS обмежують користувача меню системою, де є деякий фіксований набір функцій. Альтернативою доступу в BBS служить повний спектр можливостей доступу UNІ, що дозволяє вам працювати з вилученою машиною на правах звичайного користувача.

Компанії стільникового зв'язку такі як «Велтон телеком» й «Стільник», що є провідними операторами на території України користуються таким програмним продуктом як «Складський облік матеріалів»

Програма «Складський облік матеріалів» призначена для ведення оперативного складського обліку. Програма дозволяє відслідковувати залишки товарів і матеріалів на складі й одержувати звіти по залишкам на будь-яку дату. Товарний облік ґрунтується на веденні телефонного складського обліку. У базі даних зберігається вся оперативна інформація з товару.

Програма дозволяє вести облік товару на декількох складах, робити й відслідковувати прихід і витрату товарів, переміщення товарів між складами. По виписаних рахунках виробляється резервування товару. У програмі ведеться облік розрахунків з покупцями й постачальниками. Є можливість печатки цінників. Програма ідеально підходить для малих і середніх підприємств оптової й оптово-роздрібної торгівлі.

У програмі ведеться робота з первинними документами: прибутковими й видатковими накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату, внутрішніми накладними, ведеться реєстр виписаних і відвантажених накладних. По уведених документах формується повний набір звітів.

Основні види звітів:

· відомості приходу-витрати;

· сальдо-оборотні відомості;

· прайс-аркуші;

· складська довідка;

· інвентаризаційні відомості;

блок аналітичних звітів:

· прогноз надходження засобів;

· обсяг реалізації;

· загальний прибуток і прибуток по товарах;

· звіт по мінімальним залишкам;

У програму вбудований дизайнер звітів, зовнішній вигляд всіх друкованих форм настроюється. Є можливість експорту звітів у програму Excel. Тому програмісти компанії «Newtone» вирішили розробити власну інформаційну систему, яка буде задовольняти усім потребам компанії, яку можливо буде змінювати і налаштовувати під будь-які зміни у структурі підприємства.

1.4 Задачі інформаційних систем


У вже досить довгій історії комп'ютерної індустрії, завжди можна було виділити два основних напрямки: обчислення, а також нагромадження й обробка інформації. Як відомо, виникнення комп'ютерів головним чином стимулювалося необхідністю проведення масивних розрахунків для створення ядерної зброї й ракетної техніки. Обсяги необхідних обчислень просто не дозволяли зробити їх у прийнятний час традиційним колективом розраховувачів. Отже, першими користувачами комп'ютерів і розроблювачами комп'ютерних програм стали обчислювальні математики. Дотепер багато представників старшого покоління програмістів воліють називати себе математиками, навіть якщо в останні 20–30 років їм не доводилося написати хоча б одну обчислювальну програму, не говорячи вже про розробку методів й алгоритмів комп'ютерних обчислень.

Поява інформаційних систем, основним призначенням яких є рішення відзначеної проблеми, з'явилося відповіддю комп'ютерної індустрії на вимоги миру бізнесу.

Звичайно, залежно від конкретної області застосування інформаційні системи можуть дуже сильно розрізнятися за своїми функціями, архітектурі, реалізації. Можна виділити, принаймні, дві властивості, які є загальними для всіх інформаційних систем. По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання й обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище зберігання й доступу до даних. Середовище повинна забезпечувати рівень надійності зберігання й ефективність доступу, які відповідають області застосування інформаційної системи. Помітимо, що в обчислювальних програмних системах наявність такого середовища не є обов'язковим. Основною вимогою до програми, що виконує чисельні розрахунки (якщо, звичайно, говорити про рішення дійсно важливих завдань), є її швидкодія. Інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, легко освоюваним інтерфейсом, що повинен надати кінцевому користувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливість виконувати які-небудь зайві дії. Іноді цей інтерфейс може бути графічним з меню, кнопками, підказками й т.д. Зараз дуже популярні графічні інтерфейси, і як ми побачимо в наступних частинах курсу, багато сучасних засобів розробки інформаційних додатків насамперед орієнтовані на розробку графічних інтерфейсів. З іншого боку, небагато дивним фактом є те, що багато кінцевих користувачів (наприклад, банківські операціонисти) не люблять графічні термінали, більше вбогі интерфейсні засоби доступу до інформаційної системи із сучасного, але традиційного алфавітно-цифрового терміналу. Це здається дійсно трохи дивним, тому що на Заході, де практично будь-який касовий апарат є в дійсності персональним комп'ютером, неможливо побачити жодного алфавітно-цифрового монітора. Якщо система призначена для продажу, то вона повинна мати гарний інтерфейс хоча б з метою маркетингу.

Сучасні організації являють собою сукупність підрозділів, філій, відділів й офісів, що обмінюються між собою інформацією й виконують окремими частинами загальної роботи. Основними фазами життя неструктурованої інформації в офісі є:

уведення інформації в систему,

зберігання, навігація, пошук і фільтрація документів,

колективного робота з документами,

висновок інформації із системи.

Існують різні способи уведення інформації в систему. Це насамперед сканування документів і збереження їх у вигляді графічних образів. У системах першого покоління графічні образи уведених документів ідентифікуються за допомогою ключових слів для наступного пошуку необхідної інформації (наприклад: система SoftSolutіons). Уведення інформації супроводжується класифікацією документів шляхом завдання атрибутів і ключових слів, анотуванням їхнього змісту. Для прискорення наступного контекстного пошуку виробляється повнотекстове індексування документів.

Визначення СУБД:

Традиційних можливостей файлових систем недостатньо для побудови навіть простих інформаційних систем через виникаючі потреб, що не покриваються можливостями систем керування файлами:

підтримка логічно погодженого набору файлів;

забезпечення мови маніпулювання даними;

відновлення інформації після різного роду збоїв;

реально рівнобіжна робота декількох користувачів.

Можна вважати, що якщо прикладна інформаційна система спирається на деяку систему керування даними, що володіють цими властивостями, то ця система керування даними є системою керування базами даних (СУБД).

Основні функції СУБД:

Більш точно, до числа функцій СУБД прийнято відносити наступні:

Безпосереднє керування даними в зовнішній пам'яті включає забезпечення необхідних структур зовнішньої пам'яті як для збереження даних, що безпосередньо входять у БД, так і для службових цілей, наприклад, для прискорення доступу до даних у деяких випадках (звичайно для цього використовуються індекси). У деяких реалізаціях СУБД активно використовуються можливості існуючих файлових систем, в інших робота виробляється аж до рівня пристроїв зовнішньої пам'яті. У розвитих СУБД користувачі в будь-якому випадку не зобов'язані знати, чи використовує СУБД файлову систему, і якщо використовує, те як організовані файли. Зокрема, СУБД підтримує власну систему іменування об'єктів БД.

СУБД звичайно працюють із БД значного розміру; принаймні цей розмір звичайно істотно більше доступного обсягу оперативної пам'яті. Зрозуміло, що якщо при звертанні до будь-якого елемента даних буде вироблятися обмін із зовнішньою пам'яттю, те вся система буде працювати зі швидкістю пристрою зовнішньої пам'яті. Практично єдиним способом реального збільшення цієї швидкості є буферiзація даних в оперативній пам'яті. При цьому, навіть якщо операційна система робить загальносистемну буферiзацію (як у випадку ОС UNIX), цього недостатньо для цілей СУБД, що має у своєму розпорядженні набагато більшу інформацію про корисність буферiзації тієї чи іншої частини БД. Тому в розвитих СУБД підтримується власний набір буферів оперативної пам'яті з власною дисципліною заміни буферів.

Транзакція – це послідовність операцій над БД, розглянутих СУБД як єдине ціле. Або транзакція успішно виконується, і СУБД фіксує зміни БД, зроблені цієї транзакцією, у зовнішній пам'яті, або жодне з цих змін ніяк не відбивається на стані БД. Поняття транзакції необхідно для підтримки логічної цілісності БД. Таким чином, підтримка механізму транзакцій є обов'язковою умовою навіть одно користувальницьких СУБД (якщо, звичайно, така система заслуговує назви СУБД). Але поняття транзакції набагато більш важливо в багатокористувачевих СУБД.

Та властивість, що кожна транзакція починається при цілісному стані БД і залишає цей стан цілісним після свого завершення, робить дуже зручним використання поняття транзакції як одиниці активності користувача стосовно БД. При відповідному керуванні паралельно виконуються транзакціями з боку СУБД кожний з користувачів може в принципі відчувати себе єдиним користувачем СУБД (насправді, це трохи ідеалізоване представлення, оскільки в деяких випадках користувачі багатокористувачевих СУБД можуть відчути присутність своїх колег). З керуванням транзакціями у багатокористувачевій СУБД зв'язані важливі поняття сериалізації транзакцій і серіального плану виконання суміші транзакцій. Під сериализації паралельно виконуються транзакції, розуміється такий порядок планування їхньої роботи, при якому сумарний ефект суміші транзакцій еквівалентний ефекту їх деякого послідовного виконання. Сериальний план виконання суміші транзакцій – це такий план, що приводить до сериализації транзакцій. Зрозуміло, що якщо вдається домогтися дійсно сериального виконання суміші транзакцій, те для кожного користувача, з ініціативи якого утворена транзакція, присутність інших транзакцій буде непомітно (якщо не вважати деякого уповільнення роботи з порівняння з однокористувачевим режимом).

У централізованих СУБД найбільш поширені алгоритми, засновані на синхронізаційних захопленнях об'єктів БД. При використанні будь-якого алгоритму сериализації можливі ситуації конфліктів між двома чи більш транзакціями по доступі до об'єктів БД. У цьому випадку для підтримки сериализації необхідно виконати відкіт (ліквідувати всі зміни, зроблені в БД) одній чи більш транзакцій. Це один з випадків, коли користувач багатокористувачевої СУБД може реально (і досить неприємно) відчути присутність у системі транзакцій інших користувачів.

Одним з основних вимог до СУБД є надійність збереження даних у зовнішній пам'яті. Під надійністю збереження розуміється те, що СУБД повинна могти відновити останній погоджений стан БД після будь-якого апаратного чи програмного збою. Звичайно розглядаються два можливих види апаратних збоїв: так називані м'які збої, які можна трактувати як раптову зупинку роботи комп'ютера (наприклад, аварійне вимикання електоструму), і тверді збої, характеризуючі втратою інформації на носіях зовнішньої пам'яті. Прикладами програмних збоїв можуть бути: аварійне завершення роботи СУБД (через помилку в чи програмі в результаті деякого апаратного збою) чи аварійне завершення користувальницької програми, у результаті чого деяка транзакція залишається незавершеної. Першу ситуацію можна розглядати як особливий вид м'якого апаратного збою; при виникненні останньої потрібно ліквідувати наслідку тільки однієї транзакції.

Зрозуміло, що в будь-якому випадку для відновлення БД потрібно мати деяку додаткову інформацію. Іншими словами, підтримка надійності збереження даних у БД вимагає надмірності збереження даних, причому та частина даних, що використовується для відновлення, повинна зберігатися особливо надійно. Найбільш розповсюдженим методом підтримки такої надлишкової інформації є ведення журналу змін БД.

Журнал – це особлива частина БД, недоступна користувачам СУБД і підтримувана з особливою старанністю (іноді підтримуються дві копії журналу, розташовувані на різних фізичних дисках), у яку надходять записи про всі зміни основної частини БД. У різних СУБД зміни БД журналізуються на різних рівнях: іноді запис у журналі відповідає деякої логічної операції зміни БД (наприклад, операції видалення рядка з таблиці реляційної випереджаєймої БД), іноді – мінімальної внутрішньої операції модифікації сторінки зовнішньої пам'яті; у деяких системах одночасно використовуються обидва підходи.

В усіх випадках дотримують стратегії запису, що випереджає, у журнал (так називаного протоколу Write Ahead Log – WAL). Грубо говорячи, ця стратегія полягає в тім, що запис про зміну будь-якого об'єкта БД повинна потрапити в зовнішню пам'ять журналу раніш, ніж змінений об'єкт потрапить у зовнішню пам'ять основної частини БД. Відомо, що якщо в СУБД коректно дотримується протокол WAL, те за допомогою журналу можна вирішити всі проблеми відновлення БД після будь-якого збою.

Найпростіша ситуація відновлення – індивідуальний відкіт транзакції. Строго говорячи, для цього не потрібно загальносистемний журнал змін БД. Досить для кожної транзакції підтримувати локальний журнал операцій модифікації БД, виконаних у цієї транзакції, і робити відкіт транзакції шляхом виконання зворотних операцій, випливаючи від кінця локального журналу. У деяких СУБД так і роблять, але в більшості систем локальні журнали не підтримують, а індивідуальний відкіт транзакції виконують по загальносистемному журналі, для чого всі записи від однієї транзакції зв'язують зворотним списком (від кінця до початку).

При м'якому збої в зовнішній пам'яті основної частини БД можуть знаходитися об'єкти, модифіковані транзакціями, що не закінчилися до моменту збою, і можуть бути відсутні об'єкти, модифіковані транзакціями, що до моменту збою успішно завершилися (через використання буферів оперативної пам'яті, уміст яких при м'якому збої пропадає). При дотриманні протоколу WAL у зовнішній пам'яті журналу повинні гарантовано знаходитися запису, що відносяться до операцій модифікації обох видів об'єктів. Метою процесу відновлення після м'якого збою є стан зовнішньої пам'яті основної частини БД, що виникло б при фіксації в зовнішній пам'яті змін усіх що завершилися транзакції і яке не містило б ніяких слідів незакінчених транзакцій. Для того, щоб цього домогтися, спочатку роблять відкіт незавершених транзакцій (undo), а потім повторно відтворюють (redo) ті операції завершених транзакцій, результати яких не відображені в зовнішній пам'яті.

Для відновлення БД після твердого збою використовують журнал і архівну копію БД. Грубо говорячи, архівна копія – це повна копія БД до моменту початку заповнення журналу (мається багато варіантів більш гнучкого трактування змісту архівної копії). Звичайно, для нормального відновлення БД після твердого збою необхідно, щоб журнал не пропав. Як уже відзначалося, до схоронності журналу в зовнішній пам'яті в СУБД пред'являються особливо підвищені вимоги. Тоді відновлення БД полягає в тому, що виходячи з архівної копії по журналі відтворюється робота всіх транзакцій, що закінчилися до моменту збою. У принципі, можна навіть відтворити роботу незавершених транзакцій і продовжити їхню роботу після завершення відновлення. Однак у реальних системах це звичайно не робиться, оскільки процес відновлення після твердого збою є досить тривалим.

Важливе значення для організації ефективного керування неструктурованими документами мають методи зберігання інформації, навігації, пошуку й фільтрації документів.

Документи можуть зберігатися просто у файловій системі, і при цьому система каталогів служить засобом групування й навігації в сховище документів. У сучасних ОС типу Wіndows 95 є можливість завдання довгих імен каталогів і файлів як назви папок і документів, а також є відповідні засоби пошуку файлів по їхніх параметрах.

Ряд систем, заснованих на електронній пошті, зберігають документи в поштових скриньках у вигляді поштових повідомлень із приєднаними файлами. Навігація в сховищі спрощується за допомогою вкладених папок особистого й колективного користування. Однак у таких системах пошук і фільтрація обмежені лише відбором і сортуванням документів по атрибутах і тексту поштового повідомлення.

Специфічний метод зберігання реалізований у пакеті Lotus Notes у вигляді так називаної бази документів. База документів може зберігати як однотипну так і різнотипну інформацію у вигляді одного файлу. Документи допускають внутрішню структуризацію на основі формулярів шляхом виділення й додавання полів у документі. Навігацію в базі документів спрощує наявність сторінок баз документів і категорій документів. Поштові повідомлення також зберігаються у вигляді бази документів, файли довільного виду допускається приєднувати до текстових документів.

Багато сучасних систем електронних документів використають на додаток до файлової системи так називані бібліотеки документів, що містять у БД картки документів з атрибутами й ключовими словами. Для логічного угруповання документів застосовуються папки.

Пошук і фільтрація документів виробляється по запитах на основі контекстного пошуку: по атрибутах, по ключових словах і по повному змісті тексту на основі індексу. При використанні механізму чіткого пошуку (наприклад, DOCS OPEN) у запиті не повинне бути орфографічних помилок, а в тексті документа – помилок розпізнавання. При цьому може морфологічний розбір дозволяє спростити.

Недавно на основі нейронних мереж і штучного інтелекту реалізована технологія нечіткого пошуку по повному змісті документа (наприклад, технологія адаптивного розпізнавання образів APRP у пакеті Excalіbur EFS). Нечіткий пошук не вимагає повної відповідності шуканих фраз із умістом документів, крім того, виключає потреба у виправленні помилок після розпізнавання тексту. Система пошуку завжди видає користувачеві відповідь, щонайкраще погоджений з термінами або фразами запиту.

Фірми-виробники реляційних Систем Управління Базами Даних (зокрема ORACLE) проповідують інші схеми зберігання – текстові й універсальні бази даних [3]. Тексти документів зберігаються в символьних полях змінної довжини, розширені засоби SQL-пошуку дозволяють формувати змішані запити для пошуку по атрибутах і контекстному пошуку, а додаткові функції забезпечують обробку тексту. Для зберігання довільної інформації, у тому числі мультимедиа, можна використати поля бінарних об'єктів великої довжини BLOB й/або гіпертекст. СУБД, розширені для пошуку й обробки такої інформації, утворять універсальні сервера БД. Інший спосіб зберігання документів довільного змісту реалізують БД (наприклад, Іnformіx Іllustra).

Феномен розподіленого гіпертексту становить основу широко впроваджуваної Web – технології. Сховище інформації являє собою сукупність гіпертекстових сторінок, розподілених по вузлах мережі Іnternet або корпоративної мережі (Іntranet). Кожна сторінка розміщається в окремому файлі і являє собою текст, розмічений за допомогою мови HTML. Структуризація документа здійснюється шляхом форматування, виділення полів, створення форм для діалогового заповнення документа й організацією внутрішніх гіпертекстових посилань. Дозволяється створення гипермедіа включенням будь-якої інформації (растрова графіка, аудио, відео). Навігація по сховищу гіпертексту здійснюється за допомогою зовнішніх гіпертекстових посилань URL на документи, розташовані на різних вузлах мережі (Web-серверах). Крім того, для визначення місцезнаходження документів служить контекстний пошук. Для прискорення пошуку інформації в «павутині» застосовуються спеціальні програми-роботи, скануючі Web – сервера й будуючі якусь подобу індексу. Використання гіпертексту дозволяє створити інформаційну інфраструктуру територіально розподіленої установи й спростити діалоговий інтерфейс користувача, що найбільше важливо при розробці інформаційних додатків для керівників.

Організація й автоматизація в офісі колективної роботи з документами будуються на технологіях groupware й workflow.

Технології groupware орієнтовані на невеликі робочі групи, характеризуються підтримкою виконання одного колективного завдання й відсутністю структуризації в організації робіт. Підтримка обмежується забезпеченням колективного доступу до інформації за допомогою різних методів доступу:

· мережний доступ до файлів і бази даних;

· локальна й глобальна електронна пошта (включаючи конференції й дискусії);

· термінальний доступ, пересилання файлів й електронна дошка оголошень;

· перегляд й інтерпретація гіпертексту (гипермедиа).

Потрібно відзначити, що Web-технології крім гіпертекстового протоколу HTTP містять у собі ряд інших методів доступу.

При колективній роботі важлива наявність блокувань для дозволу конфліктів при спільному використанні ресурсів, санкціонування доступу по ідентифікаторах і паролям, захист інформації за допомогою прав доступу. Додатковий рівень безпеки забезпечується методами й засобами шифрации й електронного підпису.

Технології класу workflow існують для автоматизації документообігу в середніх і великих офісах і для них характерно:

· підтримка багатокористувачевої роботи з декількома завданнями одночасно;

· чітка структуризація виконання робіт з ролей і документів з контролем виконання.

Діловий процес формалізується як сукупність станів і переходів, необхідних для опису взаємодії, як мінімум двох суб'єктів (в окремому випадку співробітників підприємства) для досягнення виконання заздалегідь заданої умови. Часткою случаємо такої взаємодії є просте пересилання документа із крапки в крапку.

Однієї з реалізацій технології workflow є так називана «система графів», де кожен крок являє собою вектор і відбиває рух завдання, пов'язаного з документом, або просто пересування документа від одного суб'єкта до іншого. При цьому на людину, відповідального за правильність функціонування схеми, лягає відповідальність обліку всіляких непередбачених ситуацій, які можуть виникнути на шляху руху документа. Інша реалізація ґрунтується на понятті «цикл» («loop») або «стіл». У цьому випадку мається на увазі, що найменшим елементом у схемі взаємодії є цикл, що враховує всю гаму взаємодії між двома довільними суб'єктами. При цьому система сама відслідковує замкнутість процесу й, у випадку помилки, указує місце некоректності із вказівкою її причини, після чого припиняється генерація нового процесу.

Регламентації взаємин суб'єктів документообігу доповнюється завданням безумовної й умовної маршрутизація документів (по електронній пошті) і часів обробки документа для контролю й обліку виконання.

Обробка інформації базується на методах і засобах офісної автоматизації:

·обробка тексту,

·електронні таблиці,

·ділова й презентаційна графіка,

·планування робіт і нарад,

·генерація звітів з бази даних,

·мультимедіа.

Для комплексування різних видів інформації й інтеграції пакетів програм використаються кілька методів, серед яких центральне місце займає методи OLE для зв'язування й вбудовування об'єктів.

Висновок інформації здійснюють шляхом печатка документів, публікація їх на Web – серверах, у загальних поштових папках й електронних дошках оголошень або розсилання по телекомунікаціях.

Огляд засобів автоматизації установ.

Інформаційно-програмні засоби автоматизації установ діляться на наступні категорії:

· функціональні й інтегровані пакети

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: