Інформаційна система "Облік мобільних терміналів"
· системи для організації групової роботи;
· системи керування електронними документами;
· засоби керування документообігом.
Конкретні завдання, які повинні вирішуватися інформаційною системою, залежать від тієї прикладної області, для якої призначена система. Області застосування інформаційних додатків різноманітні: банківська справа, страхування, медицина, транспорт, утворення й т.д. Важко знайти область ділової активності, у якій сьогодні можна було обійтися без використання інформаційних систем.
Але можна виділити деяку кількість завдань, що не залежать від специфіки прикладної області.
Наприклад, можна уявити собі малу торговельну компанію зі швидким оборотом, в інформаційній складській системі якої досить підтримувати інформацію про товари, наявних на складі, і про ще незадоволені заявки від споживачів. Але ніхто не знає, не буде потрібно чи згодом повна історія роботи складу з моменту підстави компанії.
Важливим завданням, що повинне виконувати більшість інформаційних систем, – це зберігання даних, що володіють різними структурами. Важко уявити собі більш-менш розвинену інформаційну систему, що працює з одним однорідним файлом даних. Більше того, розумною вимогою до інформаційної системи є те, щоб вона могла розвиватися. Можуть з'явитися нові функції, для виконання яких потрібні додаткові дані з новою структурою.
При виконанні функцій рівня користувальницького інтерфейсу інформаційній системі самої доводиться виконувати вибірку інформації з файлів за заданим критерієм. Деякі системи керування файлами дозволяють вибирати запису за простим критерієм, наприклад, за заданим значенням ключа запису.
Відомі приклади реально функціонуючих інформаційних систем, у яких сховище даних планувалося засновувати на файлах. У результаті розвитку більшості таких систем у них виділився окремий компонент, що являє собою примітивний різновид системи управління базами даних. Саморобні СУБД – головний недолік інформаційних систем. Програміст змушений зробити просту (швидше за все, персональну) СУБД загального призначення, що може одержати з бази даних інформацію про структуру її файлів (тобто в базі даних зберігаються тепер ще й метаданні, що визначають структури звичайних даних, – схема бази даних), а також виконати довільний запит до цієї бази даних.
У корпоративних інформаційних системах по природних причинах часто виникає потреба в розподіленому зберіганні загальної бази даних. Наприклад, розумно зберігати деяку частину інформації якнайближче до тих робочим місцям, у яких вона найчастіше використається. Із цієї причини при побудові інформаційної системи доводиться вирішувати завдання погодженого керування розподіленою базою даних (іноді застосовуючи методи реплікації даних). При однорідній побудові розподіленої бази даних (на основі однотипних серверів баз даних) це завдання звичайно вдається вирішити на рівні СУБД (більшість виробників розвинених СУБД підтримує засобу керування розподіленими базами даних). Якщо ж система різнорідна (тобто для керування окремими частинами розподіленої бази даних використаються різні сервери), то доводиться прибігати до використання допоміжних інструментальних засобів інтеграції різнорідних баз даних типу моніторів транзакцій.
До компонентів інформаційної системи відносяться:
1. інформація, необхідна для виконання однієї або декількох функцій керування;
2. персонал, що забезпечує функціонування інформаційної системи;
3. технічні засоби;
4. методи й процедури збору й переробки інформації.
Інформаційні системи, як і будь-які інші системи, крім структури характеризуються функціями, які вони виконують. З технологічної точки зору їхньої функції можна підрозділити на підготовчий й основні. Перші полягають у фіксації, зборі даних, кодуванні й записі їх на машинні носії, уведенні на згадку електронно-обчислювальних машин (у випадку автоматизації) і систематизованому зберіганні. Другі – зводяться до пошуку або змістовної обробки інформації, документальному оформленню й розмноженню результатів пошуку й обробки, передачі вихідної інформації споживачам.
Автоматизація інформаційних процесів є актуальним завданням у проблематиці вдосконалювання соціального керування. Однак зв'язувати поняття інформаційної системи тільки із впровадженням в інформаційний процес ЕОМ неправомірно. Потреба в систематизованій і спеціально обробленій інформації для потреб керування була давно створена людиною, і людина навчилася збирати, обробляти й передавати інформацію, і до моменту появи автоматизації інформаційна система вже існувала як реальність. У цей час, коли вирішуються завдання створення інформаційних систем на базі ЕОМ, поряд з останніми функціонують і такі інформаційні системи, автоматизація яких або неможлива, або невигідна.
У науковій літературі поряд з поняттям «інформаційна система» вживається й поняття «система інформації». У цьому зв'язку представляється необхідним сказати кілька слів про їхнє з. Найбільше поширення одержав підхід, при якому система інформації розглядається як сукупність різних видів інформації, що забезпечують виконання певних завдань. Автори даної позиції, що дотримуються, акцентують увагу на видах інформації, на їхньому взаємозв'язку між собою й виконуваними системою керування функціями, тобто на інформації як такий.
Розподіл системи інформації на окремі інформаційні системи дозволяє застосовувати різноманітні методи й засоби рішення інформаційних завдань залежно від наявності різних факторів, здійснювати поетапне проектування й впровадження локальних інформаційних систем з наступним ув'язуванням їх у єдину систему інформації, що відбувається на практиці.
Таким чином, системи інформації можна представити як сукупність інформаційних систем, що забезпечують ефективне виконання функцій керування. При цьому поняття інформаційної системи й системи інформації співвідносяться як частина до цілого.
Інформаційні системи в органах внутрішніх справ розрізняються
по призначенню, характеру розв'язуваних завдань, рівням функціонування й інших ознак. Завдання їхньої класифікації пов'язана із проблемою класифікації самих інформаційних систем, тому що будь-яка інформаційна система може бути в тім або іншому ступені автоматизований. Інформаційні системи можна розбити на три класи: облікові (спостерігаючі, прогнозуючі, довідкові); аналітичні (прогнозуючі, діагностичні); вирішальні (керуючі, планіруючі). Як видно з наведеної класифікації інформаційні системи розділяються на наступні рівні: не виробляючої якісної зміни інформації (облікові системи); аналітичні системи аналізують, що інформацію; рішення, що виробляють (вирішальні системи).
Статичні системи крім власних завдань виконують довідкові функції, а системи, що стежать, вирішують завдання статистичного й довідкового характеру.
В основу класифікації автоматизованих інформаційних систем функціонуючих у цей час в органах внутрішніх справ може бути покладена така ознака як особливості машинної обробки інформації. Їхнє рішення за допомогою ЕОМ має певну специфіку, що проявляється в особливостях технології реалізації інформаційних завдань. За цією ознакою інформаційні завдання можна розділити на три групи: розрахункові, аналітико-статистичні, інформаційно-пошукові.
2. Аналіз обліку терміналів як об’єкта інформатизації
2.1 Постановка завдання
2.1.1 Найменування, область застосування, мета створення системи
Система «Облік мобільних терміналів» призначена для автоматизації процесу керування рухом матеріальних потоків складського комплексу.
Пропоновані сучасними умовами вимоги до систем керування можуть бути задоволені лише за допомогою сучасних засобів автоматизації керування. Досвід показує, що в наш час для рішення цих завдань не обійтися без допомоги комп'ютерної техніки, що дозволяє в найбільш зручній формі зберігати й представляти користувачам їхню службову інформацію, що цікавить.
Інформаційні технології мають велике значення для менеджерів по обліку мобільних терміналів, тому що основу їхньої праці становить саме інформація. Менеджер здійснює свою діяльність за допомогою різної оргтехніки: персонального комп'ютера, ксерокса, факсу, зручної електронної записної книжки, телефону. І чим зручніше й досконаліше буде ця техніка тим ефективніше кінцевий результат праці.
Стосовно професійної кваліфікації обслуговуючого персоналу, розроблена програма не вимагає глибоких знань у комп'ютерній галузі. Робота з системою обліку й аналізу розрахунків з постачальниками вимагає лише наявності базових навиків у роботі з ОС Mіcrosoft Wіndows 95 (Mіcrosoft Wіndows 98 чи Mіcrosoft Wіndows NT). Операторові повинні бути знайомі наступні поняття й навики:
– використання меню «Пуск» («Start») для виклику програм;
– прийоми роботи з вікнами;
– робота з меню;
– використання керуючих елементів діалогу;
– стандартні діалоги;
– налаштування операційної системи Mіcrosoft Wіndows 95 (Mіcrosoft Wіndows 98, Mіcrosoft Wіndows NT) з допомогою панелі управління.
Програмне забезпечення – це сукупність програм для реалізації розробленої системи на базі використання засобів обчислювальної техніки. [4]
Однією з складових частин програмного забезпечення є операційна система, яка призначена для розширення функціональних можливостей обчислювального обладнання, контролю й управління процесами обробки даних, автоматизації роботи програмістів. Wіndows 98, яка використовувалась при розробці та тестуванні комп'ютерної системи обліку й аналізу розрахунків з постачальниками й підрядниками являє собою високопродуктивну, багатозадачну й багатопотокову 32-розрядну операційну систему з зручним графічним інтерфейсом і розширеними мережевими можливостями. Операційна система розроблена фірмою Mіcrosoft (США). Важливою її особливістю є 32-розрядна архітектура, яка забезпечує більш високу продуктивність системи, знімає багато обмежень на системні ресурси.
Безпечний режим, що застосовується в Wіndows 9x/NT, підтримує роботу системи у випадках збою прикладної програми, що є досить вагомою перевагою над іншими ОС, захищає прикладну програму від випадкового втручання одного процесу в інший, забезпечує певну стійкість до вірусів [5].
Система «Облік мобільних терміналів» розроблена за допомогою середовища Borland Delphі7. Незважаючи на появу нових систем управління базами даних, Delphі всі ще залишається однією з найбільш популярних програм у цій області. Це, передусім, пов'язано з тим, що при створенні нових версій, Borland зберігає сумісність з попередніми версіями.
В Delphі7 реалізовані всі атрибути реляційних систем управління базами даних. У базі даних підтримується цілісність даних за допомогою первинних ключів і зв'язків між таблицями.
Delphі7 складається з окремих компонентів, які використовуються для зберігання інформації, її відображення й редагування.
Всі дані зберігаються в базі даних, яка складається з таблиць, відношень між таблицями, індексів і процедур. Кожна таблиця має унікальне ім'я й зберігається в окремому файлі, назва якого співпадає з назвою таблиці.
Надзвичайно зручним і корисним засобом доступу до бази даних є представлення даних. Представлення даних дозволяють об'єднати дані таблиць і відображати їх у більш зручному вигляді. Є можливість вибрати потрібні поля таблиць, об'єднати декілька полів в одне поле, обчислити підсумкові значення, задати нові імена полів таблиці.
Загальну структуру програмного забезпечення можна умовно поділити на наступні модулі:
– інтерфейс;
– блок обчислень;
– СУБД;
– блок формування звітів.
До інтерфейсу входять меню, форми (для уведення, відображення та редагування інформації). За допомогою саме цих модулів відбувається обмін інформацією між системою й користувачем.
Блок обчислень складається з програм і процедур, за допомогою яких над даними виконуються необхідні дії, проводяться розрахунки.
Система управління базою даних складається з власне СУБД (спеціальні бібліотеки та інші засоби Delphі) та бази даних, яка, у свою чергу, включає в собі набір таблиць і файл бази даних. У файл бази даних входить інформація про зв'язок таблиць, процедури, представлення даних та інша додаткова інформація [6]. У блок формування звітів можуть входити програми, процедури, запити й звіти.
2.1.2 Завдання, розв'язувані за допомогою системи
Із всіх завдань, розв'язуваних даною системою можна виділити ряд основних завдань – необхідність яких обов'язкова для будь-якої інформаційної системи подібного роду. До таких завдань ставляться:
– облік продукції вступник у зону складського комплексу.
– можливість постійного контролю стану складського комплексу (наявність вільних, зайнятих осередків і т.д.)
– ідентифікація користувачів системи.
– формування необхідної документації.
2.1.3 Обробка даних
У проектованій системі кожна із представлених функцій реалізована відповідним програмним модулем, кожний з яких має можливість виконання ряду операцій, таких як коректування інформації, пошук даних, формування звітів. Процеси заповнення, коректування й пошуку даних будуть реалізовані однотипним способом у всіх модулях. При додаванні й редагуванні даних буде застосовуватися контроль правильності уведення користувачем інформації, шляхом її порівняння з необхідним типом, діапазоном зміни можливих значень, маскою уведення й т.д. При заповненні некоректної інформації використана система повідомлень, що повідомляють, автоматично видаваних для попередження й допомоги користувачу. Для додавання й редагування даних розроблені екранні форми з усіма необхідними полями уведення, а також поясненнями й керуючими елементами (наприклад, кнопками), призначеними для вироблення керуючих впливів (збереження, скасування змін) і навігації (переміщенню) по БД. Для забезпечення пошуку даних також використані екранні форми, що дозволяють задавати різні значення (діапазони значень) інформації, що цікавить, з контролем допустимості значень умов пошуку. Пошук інформації можна буде робити як по окремих полях таблиць, так і по сукупності полів, на часткове, або повний збіг умов пошуку, без обліку регістра букв для зручності користувача, для чисельних полів і полів типу «дата» буде реалізована можливість вказівки діапазонів зміни значень і т.д. У кожному із програмних модулів системи передбачається наявність всіх необхідних звітних форм для формування й печатки документів установленої форми. Всі звіти генеруються автоматично, використовуючи вибірки інформації із БД.
2.1.4 Вихідна інформація системи
Вихідна інформація інформаційної системи класифікується на наступні види:
– інформація про надходження терміналів на склад;
– інформація про видану зі складу продукції;
– інформація про наявність терміналів на складі.
Інформація про наявність терміналів на складі, складається з наступних параметрів:
– номенклатурний номер;
– виробник;
– модель;
– ціна термінала;
– кількість;
– постачальник;
– дата продажу;
2.1.5 Вимоги до системи
Загальні вимоги. Розроблювальна система повинна являти собою закінчений програмний продукт, що реалізує автоматизацію процесу керування складським комплексом у встановленому обсязі завдань. Для забезпечення ефективної роботи система повинна мати дружній графічний інтерфейс із користувачем, зрозуміле призначення функцій і наочний результат обробки інформації, надійно функціонувати в існуючому програмному оточенні й умовах експлуатації, мати засоби захисту від збоїв і відновлення. Система повинна бути відкритої для подальшого масштабування й нарощування функціональних можливостей окремих програмних модулів. Необхідним й обов'язковим є наявність убудованої інтерактивної довідкової інформації з роботи із системою й програмної документації на систему: технічне завдання, опис програми, вихідний текст програми, керівництва системного програміста й користувача.
Вимоги до видів забезпечення й компонентам. По технічному забезпеченню: персональний комп'ютер, з достатнім обсягом оперативної пам'яті, наявність дискових накопичувачів (НЖМД, НГМД) для зберігання БД, документів й їхніх архівних копій, принтер для печатки документації.
По програмному забезпеченню:
1) системне: операційна система, драйвера для убудованих і зовнішніх пристроїв;
2) прикладне: програми діагностики апаратних засобів й антивірусного захисту.
По інформаційному забезпеченню: інформаційне забезпечення процесу керування рухом терміналів можна представити наступною схемою:

Рис. 2.1 Інформаційне забезпечення процесу керування рухом терміналів
2.2 Опис функціональної структури інформаційної системи обліку терміналів
Структуру завдань, розв'язуваних системою можна представити наступною схемою рис. 2.2.

Рис. 2.2. Структурна схема завдань системи
Для виконання завдання ідентифікації користувачів, необхідно щоб система могла:
– дозволяти роботу із системою тільки зареєстрованим користувачам.
– забезпечувати гнучке настроювання доступності процедур системи для кожного окремого користувача.
– забезпечувати збереження інформації в базі дані системи про користувача й зміни, ним зроблених.
Реалізація описаних вище процедур системи забезпечується роботою першої функції <Аутентификація>, виконання якої забезпечує: <Уведення інформації про користувачів системи>, <Перегляд даних>, <Обробка інформації>, <Збереження інформації>.
Для виконання завдання обліку продукції, що надходить у зону складського комплексу, необхідно щоб система могла:
– забезпечувати можливість уведення інформації про надходження продукції на склад.
– забезпечувати можливість коректування уведеної інформації.
– забезпечувати перегляд наявної інформації.
– контролювати правильність уведення інформації.
– автоматично зберігати уведену інформацію.
– забезпечувати можливість видалення інформації.
– забезпечувати формування необхідної документації й висновок її на печатку.
Реалізація описаних вище процедур системи забезпечується роботою функції <Надходження терміналів>, виконання якої забезпечить: <Уведення інформації про надходження продукції на склад>, <Перегляд всіх наявних даних>, <Обробка наявної інформації>, <Формування необхідної документації>.
Для виконання завдання формування необхідної документації, необхідно, щоб система виконувала:
– пошук інформації для складання звітів.
– перегляд сформованих звітів.
– створення запитів для зв'язку звітів з даними.
– заповнення форми звіту.
– генерацію звітів.
– настроювання загального виду звіту. Печатка й збереження звітів у різних форматах.
Підфункція <Наявність терміналів> здійснює:
<Завдання умов пошуку інформації>
<Виконання пошуку інформації>
<Перегляд результатів пошуку>
<Печатка результатів пошуку>
Підфункція <Формування звітів> реалізується за допомогою пунктів: <Пошук даних для звіту>, <Вибір форми звіту>, <Вибір запиту для звіту>, <Генерація звіту>.
Підфункція <Обробка звітів> реалізується в системі за допомогою підфункцій: <Перегляд і настроювання звітів> <Друк звітів> <Завантаження звітів> <Збереження звітів у необхідному форматі>.
2.3 Інформаційна структура бази даних
Проектування бази даних починається з виявлення атрибутів і підбора даних. Проектована база даних буде містити об'єктне відношення документів приходу й об'єктне відношення документів відвантаження зі складу.
Аналіз інформації, що повинна утримуватися в акті про прихід продукції на склад, показує, що варто виділити наступні атрибути:
1. Виробник;
2. Модель;
3. Кількість;
4. Ціна;
5. Сума;
6. Дата.
Всі необхідні дані з вхідних документів заносяться у бази даних. На основі інформації з вхідних документів формуються результатні документи.
У базі даних таблиці зв'язані між собою; це дозволяє за допомогою єдиного запиту знайти всі необхідні дані (які можуть перебувати в декількох таблицях). Будучи зв'язаної по засобом загальних ключових полів, інформація в базі даних може поєднуватися з безлічі таблиць у єдиний результуючий набір. Запису в таблицях не впорядковані. Проте будь-який запис у конкретний момент часу має цілком певне фізичне місце розташування у файлі бази даних, хоча воно й може змінюватися при зміні інформації, що зберігається в базі даних.
2.4 Опис програми, форм, звітів
Файлом, що запускає інформаційну систему «Облік мобільних терміналів» є здійсненний файл PR.EXE. Розглянемо дії користувача при роботі з системою. Оператор системи обліку і аналізу розрахунків з постачальниками (менеджер) запускає програму на виконання (виконувальний файл PR.exe), або з командної стрічки, або за допомогою ярлика, який викликає цей файл. На екрані з’являється головне вікно програми, яке виглядає наступним чином:

Рис. 2.3 Екранна форма головного вікна програми
В головному меню знаходяться два основних пункти:
«Поступление терминалов»;
«Продажа терминалов».
На даній панелі інструментів також знаходяться поля редагування, з допомогою яких користувач може ввести дату початкового періоду (від неї будуть розраховуватись звіти по замовчуванню).
При натискуванні на кнопку «Поступление терминалов» з’являється форма з списком терміналів, яке виглядає наступним чином:

Рис. 2.4 Екранна форма поступлення терміналів
В даній формі містяться наступні елементи:
виробник;
модель термінала;
кількість терміналів, що надійшли;
ціна термінала.
сума (усьго);
дата поступу термінала;
Панель інструментів складається з кнопок:
«Добавлення нового термінала»;
«Редагування даних про термінал»;
«Картка партнера»;
«Знищення терміналу»;
«Друк списку терміналів».
Для добавлення нового партнера натискається кнопка «Добавлення терміналу», яка викликає форму «Учёт материала» для вводу даних про термінал, яка виглядає наступним чином:

Рис. 2.5. Екранна форма добавлення матеріалу
Дана форма викликається також і при натисненні кнопки «Справочники» при необхідності перегляду або редагування даних про партнера. При цьому термінал, реквізити якого необхідно переглянути чи редагувати, повинен бути попередньо вибраний зі списку терміналів в формі «Справочник терминалов».
Отже, при добавленні нового терміналу у формі «Справочник терминалов» користувач поступово вводить всі реквізити партнера. Для цього форма містить наступні вкладки:
– номерний номер;
– виробник;
– модель;
– тип акумулятора;
– розмір;
– вага;
– тип мережі;
– кількість тонів;
– дата випуску;
Після завершення вводу, перегляду чи редагування даних натисненням кнопки «ОК» користувач повертається до форми «Поступление терминалов».
При натисненні на кнопку «Отчетность» на панелі інструментів, з’явиться форма «Анализ продаваемости», яка виглядає наступним чином:

Рис. 2.6 Екранна форма обліку терміналів
В ній містяться наступні об’єкти:
– виробник;
– модель;
– тип мережі;
– надійшло;
– продали;
залишок;
процентне співвідношення;
Для пошуку інформації про будь-який списаний термінал, необхідно натиснути кнопку «Статистика», в якій з’явиться форма «Проданние материали», яка виглядає наступним чином:

Рис. 2.7 Екранна форма пошуку списаного матеріалу
Для того щоб продивитись інформацію про постачальників (скільки надійшло, скільки продано), необхідно натиснути кнопку «Звітність», вибрати пункт «Аналіз по постачальниках», що зображена нижче:

Рис. 2.8 Екрана форма обліку по постачальниках
Для друкування звітів на вбудованій панелі інструментів знаходиться кнопка «Друк», натискання на яку приводить до появи форми «Друк звітів», яка виглядає наступним чином:

Рис. 2.9 Екранна форма друку звітів
Форма містить список звітів і кнопки «Друк» та «Вихід». Друк звіту здійснюється шляхом вибору необхідного звіту зі списку звітів і натиснення кнопки «Друк». При цьому можуть з’явитись вікна для вводу додаткових параметрів і вікна налаштування друку, в яких користувач може задати параметри друку. Також у програмі передбачена функція архівації даних що не використаються більш двох років.
3. Розрахункова частина
3.1 Технічні вимоги
Інформаційна система обліку терміналів являє собою Wіndows – додаток. Апаратна частина ІС – комп'ютер (процесор Pentіum 1000 МГЦ, ОЗУ – 128 МБ, HDD – 40 Гб, відеопам'ять 16 МБ); дисплей 17’’; принтер. Характерною рисою створених за допомогою Delphі програм для роботи з базами даних є неодмінне використання в них BDE, що здійснює роль сполучного моста між програмою й таблицями БД. BDE являє собою набір DLL – бібліотек, що забезпечують низькорівневий доступ до локального й клієнт – серверним БД і повинна встановлюватися на кожному комп'ютері, що використає додатки для роботи із БД, утримується в декількох каталогах і повинна реєструватися в реєстрі Wіndows 32.
інформаційний база дані термінал
3.2 Блок-схема інформаційної системи
Роботу всієї системи можна представити алгоритмом, зображеним на рисунку 3.1.

Рис. 3.1 Алгоритм роботи інформаційної системи складського терміналу
3.2.1 Опис модулів програми
Проект складається з 4 типів файлів:
dpr – головний файл проекту. Містить у собі опис проекту. Який файл відповідає за яку форму.
pas – файл коду.
dfm – файл форми.
Під час роботи система використовує наступні модулі:
fmAddModDelSprMat.pas – додавання, зміни довідника терміналів
fmAddModDelSprUsers.pas – додавання, зміни довідника користувачів
fmAddModDelSprWho.pas – додавання, зміни довідника постачальників
fmAddModPrіhod.pas – додавання, зміни надходжень
fmAddModRashod.pas додавання, зміни довідника продажів
fmAnalіzeSale.pas – аналіз надходжень/реалізації
fmAnalіzeWho.pas – аналіз по постачальниках
fmEPrіhod.pas – форма пошуку наявності терміналів
fmERashod.pas – форма пошуку проданих терминалв
fmERashodShow.pas – інформація із проданих терміналів
fmFіlter.pas – пошук термінала
fmLogіn.pas – уведення імені користувача й пароля
fmMaіn.pas – головне вікно
fmPrіhod.pas – прихід
fmPrіntAnalіze.pas – форма печатки надходжень/реалізації
fmPrіntPrіhod.pas – форма печатки терміналів наявних у наявності
fmPrіntRashod.pas – форма печатки реалізованих терміналів наявних у наявності
fmRashod.pas – витрата
fmSprMat.pas – довідник терміналів
fmSprUsers.pas – довідник користувачів
fmSprWho.pas – довідник постачальників.
3.3 Економічна ефективність розробки
Ринкові відносини, що є невід’ємною частиною сучасного суспільства, вимагають від діючого підприємства створення економічних передумов для ефективно діючого виробництва як з погляду раціонального використання ресурсів, так і з погляду неухильного прискорення науково-технічного прогресу і повного задоволення потреб виробників і споживачів.
Щоб оцінити економічний ефект від виконання будь-якої технічної ідеї, необхідно скласти техніко-економічне обґрунтування пропонованого проекту, тобто представити кошторис витрат, розрахувати час, необхідний для виконання усіх робіт, і крім того, якщо виконання проекту припускає залучення декількох (чи навіть багатьох) фахівців, врахувати і їхню роботу. Цей дипломний проект розроблявся тільки однією людиною – його автором.
3.3.1 Стрічковий графік виконання проекту
Стрічковий графік представлений у табличному вигляді (таблиця 3.1) з охопленням усього переліку видів робіт, проведених по темі. Деякі види робіт можливо було виконувати одночасно, що відбито на стрічковому графіку у вигляді рівнобіжних ліній, що характеризують одночасне проведення декількох видів робіт. При цьому не порушувалася технологічна послідовність виконання робіт. Строки наведені у днях від початку виконання робіт.
Таблиця 3.1. Стрічковий графік виконання робіт
| Етап виконання робіт | Початок етапу | Кінець етапу |
| Збір інформації | 1 | 30 |
| Розробка алгоритмів | 15 | 60 |
| Написання програмного комплексу | 30 | 75 |
| Тестування та налагодження програмного комплексу | 60 | 80 |
| Оформлення результатів дипломного проекту | 70 | 90 |
3.3.2 Складання кошторису витрат на виконання дипломного проекту й оцінка собівартості розробки програмного комплексу
Розрахунок витрат по статті «Матеріали» приведено у таблиці 3.2
Таблиця 3.2. Розрахунок витрат по статті «Матеріали»
| Матеріал | Витрати, грн. |
| Література по програмному забезпеченню | 100 |
| CD з програмним забезпеченням | 15 |
| Канцелярські приналежності | 35 |
Разом сума витрат по статті «Матеріали» дорівнює 150 грн.
Розрахунок витрат по статті «Фінанси» приведено у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3. Розрахунок витрат по статті «Фінанси»
| Фінанси | Витрати, грн. |
| Основна заробітна плата | 400 |
| Додаткова заробітна плата | 100 |
| Соціальні нестатки (3% від суми основної і додаткової заробітної плати) | 15 |
| Накладні витрати (100% від суми основної і додаткової заробітної плати) | 500 |
| Електроенергія | 60 |
| Доступ до глобальної інформаційної мережі Internet | 75 |
Разом сума витрат по статті «Фінанси» дорівнює 1150 грн.
Розрахунок відпускної ціни програмного комплексу приведено у таблиці 3.4
Таблиця 3.4. Розрахунок відпускної ціни програмного комплексу
| Стаття витрат | Витрати, грн. |
| Планова собівартість виконання дипломного проекту (сума витрат по статтям «Матеріали» та «Фінанси») | 1300 |
| Прибуток розроблювача (30% від попереднього пункту) | 390 |
| ПДВ (20% від відпускної ціни програмного комплексу) | 422,5 |
Разом відпускна ціна програмного комплексу дорівнює 2112,5 грн.
За цю суму програмний комплекс може бути проданий (разом з усіма правами на нього), але на ринку програмного забезпечення він може знадобитись багатьом користувачам. Якщо ліцензію на його використання продати хоча б 50 користувачам, то вартість однієї ліцензії складатиме 42,25 грн.
Висновки
У дипломному проекті було проведено дослідження технології ведення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками у ООО «Сі-Ес-Ті Інвест», вивчено структуру та функції оперативного управління, наявне програмне та апаратне забезпечення, комплекс задач, що вирішується ним. Представлена розробка інформаційної системи обліку терміналів, спроектовано систему аналізу розрахунків з постачальниками і покупцями.
Був розроблений алгоритм роботи інформаційної системи, розроблена база даних інформаційної системи з теоретичним обґрунтуванням, розроблено інтерфейс інформаційної системи обліку мобільних терміналів. У дипломному проекті також розглянуті питання економіки та охорони праці.
Побудовано структурну схему системи, розроблено, інформаційне забезпечення для реалізації більш досконалого рішення даної задачі. Для досягнення цього був використаний метод аналізу існуючої системи на основі потоків даних різного рівня деталізації.
Впровадження даного проекту дозволить у значній мірі підвищити якість і продуктивність роботи персоналу обліку терміналу на підприємстві зв’язку.
Список літератури
1. «Інформатика»: Підручник під ред. проф. Н.В. Макаровой, М.:» Брабус», 1992 р. –37 с.
2. «Інформаційні системи»: під ред. Панфіловій і Турковского, М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1999. –67 с.
3. В.В. Кириллов СitForum «Основи проектирования реляционних баз данних»» – М.: ЗАО «Издательство Тризор», 2002. –121 с.
4. Дипломное и курсовое проектирование по машинной обработке информации. – М.: Финанси и статистика, 1985. –54 с.
5. Жеребин В.М. Автоматизация проектирования экономических информационних систем. – М.: Финанси и статистика, 1988. –89 с.
6. Когаловский М.Р. Технология баз данних на персональних ЭВМ. – М.: Финанси и статистика, 1992. –154 с.
7. Фаронов В.В., Шумаков П.В. Delfi 4. «Руководство разработчика баз данних» – М.: «Нолидж», 1999. –852 с.
8. Архангельский А.Я. «Разработка прикладних программ для Windows в Delfi 5» – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1999. –67 с.
9. Архангельский А.Я. «100 компонентов общего назначения библиотеки Delfi 5» – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ». –45 с.
10. ГОСТ 12.0.003–74. Опасние и вредние производственние фактори. Классификация. М.:Изд-во стандартов, 1974. –37 с.
11. ДНАОП 0.00–1.31–99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. К.: Вид-во стандартів, 1999. – 41 с.
12. ГОСТ 12.2.032–78 ССБТ Рабочее место при виполнении работ сидя. Общие эргономические требования. М.:Изд-во стандартов, 1978. –31 с.
13. ДНАОП 0.00–1.21–98 Правила безпечної експлуатації електроустановок та споживачів. К.: Вид-во стандартів, 1998. – 44 с.
ГОСТ 12.1.038–82. Электробезопасность. Предельно допустимие уровни напряжений прикосновения и токов. М.:Изд-во стандартов, 1995. – 28 с.
ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зони. М.:Изд-во стандартов, 1988. – 32 с.
ОНТП 24–86 Определение категорий помещений и зданий по взривопожарной и пожарной опасности. М.:Изд-во стандартов, 1986. – 33 с.
СНиП 2.01.02–85 Противопожарние норми. М.:Изд-во стандартов, 1985. – 36 с.
СНиП 2.09.02–85 Производственние здания. М.:Изд-во стандартов, 1985. – 37 с.
СН 305–77. Инструкция по проектированию и устройству молниезащити зданий и сооружений. М.:Изд-во стандартов, 1986. – 27 с.
Размещено на