Друга світова війна: бойові дії та опірний рух
Тема 1. Причини і початок Другої світової війни. Події 1939-1941 рр.
Завдання уроку: розкрити причини і характер Другої світової війни, охарактеризувати хід бойових дій у 1939—1941 рр., показати причини успіхів Німеччини на першому етапі війни; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, картосхеми в підручнику.
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Розповідь учителя.
Історія людства знає безліч воєн. Але дві з них за масштабами руйнувань і людських утрат не мають рівних. Обидві сталися у XX ст., і в них брали участь усі найбільші держави світу. Війни прийшли з Німеччини; основні бойові дії розгортались в Європі.
У Другій світовій війні брали участь понад 60 держав, на території яких мешкало 80 % населення Землі. Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км2 і на просторах Світового океану. За роки війни до армій воюючих держав було призвано110 млн. , 50-65 млн. загинуло на фронтах, 90 млн.. - поранено або скалічено; біля половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні збитки – 4 трлн $.
Причини й передумови війни. По-перше, несправедливість Версальскої системи поставила багато народів у принизливе положення, сприяла приходу до влади сил, що прагнули реваншу та нового переділу світу. Найбільше це проявилося у політиці Німеччини, Італії, Японії. Вони і стали ініціаторами війни
По-друге, економ криза 1930-х загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об’єднати зyсилля у боротьбі за збереження миру. Систему безпеки, створену у 1920-х рр.., було зpyйновано.
По-третє, розв’язанню війни сприяла політика урядів Англій та Франції, спрямованих на «уми творення» агресора, а також «ізоляція» США, які, оголосивши нейтралітет, фактично самоусунулися від впливу на розвиток подій у світі.
По-четверте, не останню роль у розв’язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього, відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.
Характер війни. держави прагнули розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини – тобто досягнення світового панування. 3 боку цих країн війна мала загарбницький характер. Для країн, які зазнали агресії та були окупован, війна була справедливою. Складніше визначити хар-р війни стосовно СРСР. З 1939 р по 22 червня 1941р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, що на той час належали Польщі, Румунії, Фінляндії, а також країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва}. Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з фашистською Німеччиною і для нього війна мала справедливий характер, її по праву назвали Великою Вітчизняною війною.
Періодизація Другої світової війни
І етап. 1 вересня 1939 р. — 22 червня 1941 р. Напад Німеччини на Польщу, а згодом і на СРСР. Вступ у війну Англії та франції. Загарбання гітлерівською Німеччиною континентальної частини Європи. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику. Приєднання до СРСР Західної України та Західної Білорусії, частини Фінляндії, Бессарабії, Північної Буковини та Прибалтики.
II етап. 22 червня 1941 р. - 19 листопада 1942 р. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Зрив планів «блискавичної війни». формування Антигітлерівської коаліції.
III етап. 19 листопада 1942 р. - 1943 р. Докорінний перелом у ході війни (Сталінградська, Курська битви; битва під Ель-Аламейном і розгром німецько-італійських військ у Північній Африці; поразка японського флоту в битвах біля атола Мідуей і Кораловому морі, перемога англо-американських військ у битві за Гуадалканал). Перехід стратегічної ініціативи на бік країн Антигітлерівської коаліції.
IV етап. Кінець 1943 р. - 9 травня 1945 р. Наступ країн Антигітлерівської коаліції по всіх фронтах. Розвал блоку фашистських держав. Звільнення народів Європи від гітлерівського поневолення. Розгром і капітуляція гітлерівської Німеччини.
V етап. 9 травня -2 вересня 1945 р. Завершення бойових дій в азіатсько-тихоокеанському регіоні. Розгром і капітуляція Японії.
Привід до війни Вторгнення на територію Польщі розпочалося 1 вересня 1939 р. Йому передувала провокація гітлерівців у прикордонному містечку Глейвіц. 31 серпня 1939 р. о 20.00 спеціально підготовлений загін гестапівців, переодягнених у польську форму, здійснив напад на радіостанцію німецького прикордонного містечка Глейвіц. Після її «захоплення» перед мікрофоном було зроблено декілька пострілів і один з нападаючих, що знав польську мову, зачитав заяву, у який говорилося, що «прийшов час війни Польщі проти Німеччини». Потім почалась перестрілка із загоном поліції. Щоб замести сліди провокації, усі учасники за наказом Гімлера були розстріляні.
Уже в перші дні наступу організований опір польської армії було зламано і до 8 вересня розгромлено її головні сили. Значна частина польської армії опинилася в оточенні або потрапила в полон. Опір чинили лише окремі частини. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона півострова Вестерплятте, міст Варшава, Краків, Ґдиня.
17 вересня, коли крах Польщі став уже очевидним, а польський уряд залишив країну, польський кордон перейшли радянські війська. Для вторгнення до Польщі було створено два фронти — Український і Білоруський. На вимогу Гітлера Червона Армія форсовано просувалася у напрямку Коломиї—Косова, щоб перетнути відступаючим польським солдатам і біженцям шлях до Румунії. Після 12-денного маршу і коротких боїв з польськими частинами Червона Армія вийшла на Західний Буг і Сян, де й зупинилася (командування польською армією віддало наказ не чинити опір).
Відповідно з домовленостями, досягнутими на переговорах 23 серпня 1939 р. і зафіксованими в таємному протоколі, німецьке командування відвело свої війська від Львова і Бреста за демаркаційну лінію. Перед тим у Бресті, Гродно, Ковелі й Пінську відбулися спільні паради військ переможців. 22 вересня було встановлено попередню демаркаційну лінію між військами агресорів, а 28 вересня у Москві Й. Ріббентроп за дорученням А. Гітлера підписав разом з В. Молотовим договір про дружбу і кордон та таємні протоколи про поділ сфер впливу і співпрацю між двома державами.
Цей договір зафіксував розділ Польщі й уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю вона була перенесена на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р. і проходила приблизно по етнографічному кордону проживання поляків, з одного боку, та українців і білорусів — з іншого (лінія Керзона). Землі, на яких проживало виключно польське населення, залишилися у складі Німеччини, а зоною впливу СРСР стала Литва. Таким чином, до Німеччини відійшло 48,6 % території Польщі й 69,9 % населення, а до СРСР — 51,4 % території і 30,1 % населення.
Початок Другої світової війни. Бойові дії 1939-1941 рр. Бік країн Антигітлерівської коаліції
Таблиця «Хронологія основних подій першого періоду Другої світової війни (1939—1941 рр.)».
| 1 вересня 1939 р | 1,5 млн.. человек, около 2500 танков, 2000 самолетов вторглись на территорию Польши |
| 3 вересня | Англия и Франция объявили войну Германии, не оказавши реальної допомоги Польщі. |
| 3 вересеня 1939 – 10 травня 1940 | ДИВНА ВІЙНА" положення на Західному фронті протягом перших 9месяцев. Англо-франц й сконцентровані проти них нім війска бездіяли. Уряди Великобритании и Франции розраховували на примирення зНім, а нім армия готувалась до наступу проти стран Зах. Европы. |
| 3-10 вересня | в війну протии Нім вступили Австралія, Нова Зеландия, Індия, Канада; США объявили о нейтралитете, Япония заявила про невтручання в Европейскую войну. |
| 1 вересня 1939 – 21 червня 1941 | Нім армия до 17 сентября оккупировала часть Польши, выйдя на линию (города Львов, Владимир-Волынский, Брест-Литовск), обозначенную одним из упоминавшихся тайных протоколов пакта Молотова – Риббентропа. |
| 27 вересня 1940 | Німеччина, Італія та Японія уклали Троїстий пакт. Завершення формування блоку агресивних держав |
| 30 листопада 1939 - 12 березня 1940 | «Зимова війна», війна СРСР з Фінляндією. |
| 17 вересня 1939 | Червона армія зайняла тер-ю Зах укр. Земель й Белорусії |
| Квітень 1940 г. | Окупація Німеччиною Данії та Норвегії |
| Травень 1940 | Капитуляція урядів Люксембурга, Бельгии, Голландии. |
| 10 травня 1940 | голова Военого кабінету Великобританії призначений Уинстон Черчилль, чиї антинім., антіфашистські та антисоветские настроения были хорошо известны. Кінець «дивної війни» |
| 22 червеня 1940 | Франция вимушена подписать перемирие с Германией в Компьене. В результате фактической капитуляции Франции было создано на ее юге коллаборационистское государство во главе с маршалом А. Петеном. Францию сопротивляющуюся возглавил генерал Шарль де Голль . |
| 8 серпня 1940 | Литва, Латвія, Естонія включенні до складу СРСР |
| Серпень 1940-травень 1941 | нім командование организовало систематические авиационные налеты на города Англии, пытаясь заставить ее руководство выйти из войны. |
| Грудень 1940 | Капітуляція італ військ в англ. та фран Африки. Германия поспешила на помощь союзнику. |
Напад СРСР на Фінляндію («Зимова війна») Радянський Союз веде переговори з Фінляндією, щоб та поступилася територіями в район Ленінграда та узбережжям фінської затоки в обмін на болотисті й лісисті території на півночі, що ніяк не компенсувало втрату Виборга і стратегічно важливої лінії Маннергейма (система фінської оборони, споруджена в 1927—1939 рр.).
Уряд Фінляндії не погодився на цю пропозицію. На світанку ЗО листопада 1939 р. значні сили радянських військ розпочали воєнні дії проти Фінляндії. Поспіхом розроблений план агресії і райдужні настрої призвели до того, що радянські дивізії у повному складі потрапляли в оточення. ЗО грудня наступ радянських військ припинився. Зазнав поразки і Балтійський флот. Й. Сталін ужив жорстких заходів для наведення порядку у військах. Почалися тривалі бомбардування фінських міст.
Безперервним потоком на фронт надходило озброєння та спорядження. Маленька Фінляндія фактично опинилася наодинці з могутнім агресором. На допомогу Фінляндії прийшла Швеція. Німеччина висловила готовність надати допомогу СРСР і навіть стала на перешкоді Італії, яка хотіла направити до Фінляндії ешелони зі зброєю. 11 лютого 1940 р. розпочався другий наступ радянських військ, який завершився проривом лінії Маннергейма. Ціною великих втрат (234 тис. осіб убито, поранено, обморожено і взято в полон) радянські війська домоглися перемоги і головнокомандуючий фінською армією К. Маннергейм змушений був дати згоду на початок мирних переговорів.
12 березня СРСР і Фінляндія підписали мирний договір, згідно з яким жертва агресії втрачала значну частину своєї території, де до війни мешкало 450 тис. осіб, тобто 1/8 частина населення країни. Тяжкими були міжнародні наслідки війни й для СРСР. Ліга Націй виключила СРСР зі свого складу, ускладнилися його відносини практично з усіма європейськими країнами та США. У листопаді 1940 р. нейтральна напередодні конфлікту Фінляндія приєдналася до агресивної «осі» Берлін—Рим—Токіо. З нападом Німеччини на СРСР у червні 1941 р. здобуті такою дорогою ціною території знову були відвойовані військами гітлерівської Німеччини та Фінляндії.
Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції
Події на Півночі Європи спонукали Англію та Францію до більш рішучих дій. Прагнучи сильніше стиснути блокаду навколо Німеччини (припинити вивіз залізної руди зі Швеції через норвезький порт Нарвік і блокувати нім флот на Балтийск морі, почали мінування прибережних вод Норвегії, направили туди транспорт з військами. Проте німці випередили супротивників. 9 квітня 1940 гітреровці без оголошення війни напали на Данію, Норвегію. Данія капітулювала, Норвегія вчинила опір. Проте все рівно була окупована через місяць, єдиною перевагою було те, що нім флот зазнав значних втрат.
10 травня нім війська вторглися у Бельгію., Голандію, Люксембург. 15 травня капітулювала Голандія, 28 травня – Бельгія. 5 червня 1940 нім армія виступила на Південь. Спроби генерала де Голля зyпинити ворога на підступах до Парижу не мали успіху. 10 червня уряд Франції переїхав до Бордо. 14 червня німці вступили до Парижу. Уряд пішов в відставку. Новий голова уряду маршал А. Ф. Петен звернувся до німецького командування з проханням про перемир'я. 22 червня в Комп'єнському лісі в доставленому з музею штабному вагоні маршала Ф. Фоша було підписано перемир'я. (У цьому вагоні в 1918 р. Німеччина підписала перемир'я, яке означало поразку останньої у Першій світовій війні.)
Напередодні перемир'я італійські збройні сили перетнули кордон Франції. Зустрівши організований опір кількох французьких дивізій, війська Б. Муссоліні не змогли просунутись хоч трохи вперед. У боях за Францію втрати німецьких військ становили 27 тис. убитими, 111 тис. пораненими, 18,4 тис. пропали безвісти.
За умовами перемир'я Франція втрачала понад дві третини своєї території, ЩО переходила під контроль окупаційних властей. Території Ельзасу і Лотарингії увійшли безпосередньо до складу рейху. Маріонетковий уряд д. ф. Петена, який розташовувався у містечку Віші ( «режим Віші»), контролював так звану «вільну зону», що мала вихід лише до Середземного моря. А. Гітлер свідомо не пішов на повну ліквідацію французької держави, чим забезпечував собі контроль над величезною французькою колоніальною імперією та французьким флотом.
Не всі французи погодилися на капітуляцію. Центром об'єднання руху Опору став Французький національний комітет, утворений у Лондоні генералом Ш. де Голлем. 7 серпня 1940 р. В. Черчілль і Ш. де Голль уклали угоду, яка надавала право формувати в Англії французькі збройні сили. Відчайдушним кроком Англії, що залишилась без союзників, стала операція по захопленню або знищенню французького флоту аби він не ді- стався ворогові. Під час операції «Катапульта» (3 липня 1940 р.) в портах Оран, Алжир, Александрія, Касабланка, Дакар було знищено або захоплено значну частину французького флоту. Хоча ця операція і забезпечила пере- вагу Англії на морі, проте вона на тривалий час зіпсувала і ускладнила відносини з Францією.
Закріплення вивченого матеріалу
Запитання
Назвіть причини Другої Світової
Які країни окуповані Німеччиною до 22 червня 1941?
Який характер мала Друга світова війна?
Дайте оцінку «дивній війні».
Які територіальні придбання здійснив СРСР У перший період війни? Як ви їх оцінюєте?
Історична задача.
У 1939 р. Л. Мехліс говорив: «Товариш Й. Сталін поставив завдання: на випадок війни примножити кількість радянських республік». Як це завдання виконав Сталін.
Дискусія за проблемним запитанням.
Чи можна стверджувати, що СРСР у 1939-1941 була союзником Німеччини?
ПІДСУМКИ УРОКУ
Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. Причинами війни стали: увесь попередній розвиток міжнародних відносин та прагнення Німеччини, Японії та Італії до переділу світу і світового панування. Заволодівши стратегічною ініціативою на початку війни, Німеччина до літа 1941 р. встановила свій контроль над континентальною Європою (крім СРСР). Перші успіхи призвели до того, що лідери держав-агресорів утратили відчуття реальності: поразки і невдачі вважалися тимчасовими і несуттєвими. Агресори розробляли плани нових загарбань. Проте Німеччині не вдалося зломити опір Англії, Італія терпіла постійні поразки в Африці, СІЛА, з їх могутнім промисловим потенціалом, все більше схилялися до підтримки Англії; почав розгортатися Рух Опору поневолених народів. Усе це закладало основи майбутньої поразки, але поки що Німеччина вважала себе непереможною
Домашнє завдання: вивчити записи у зошиті.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ
План (за хронологічним принципом)
1. Напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни
2. «Дивна війна».
3. Загарбання Данії і Норвегії.
4. Радянсько-фінська війна.
5. Розгром Бельгії, Голландії, Франції.
6. Повітряна війна над Англією. Початок боротьби за Атлантику.
7. Фашистська агресія на Балканах і в басейні Середземного моря.
8. Приєднання Прибалтики і Бессарабії до СРСР.
9. Троїстий пакт. Завершення формування фашистського блоку.
План (проблемний підхід)
1. Причини успіхів країн фашистського блоку на першому етапі війни.
2. Особливості бойових дій в Європі в 1939—1941 рр.
3. Чи був СРСР союзником Німеччини в 1939—1941 рр.?
Тема 3. Воєнні дії у 1941-1942 рр.
Завдання уроку: охарактеризувати хід бойових дій у 1941-1942 рр., охарактеризувати основні битви цього періоду, показати перебіг подій на Тихоокеанському театрі бойових дій, розкрити процес формування Антигітлерівської коаліції; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
фронтальне опитування
1. Коли почалася Друга світова війна?
2. Назвіть країни, які зазнали фашистської агресії у 1939-1941 рр. (Польша, Фіндляндія, ДаніяЮ Норвегія, Люксембург, Бельгия, Голландія, Литва, Латвія, Естонія, Франція)
3. Назвіть країни, які стали союзниками Німеччини в 1939-1941 рр. ) Фінляндія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Італія, Хорватія
4. Чим були зумовлені успіхи Німеччини в 1939—1941 рр.?
5. Які причини «дивної війни» між Німеччиною, Францією та Англією у вересні 1939 -травні 1940 рр.?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Підготовка нападу Німеччини та її союзників на СРСР. План «Барбаросса»
Розповідь учителя.
Із завершенням воєнних дій у континентальній Європі Німеччина взяла під свій контроль величезний геополітичний простір: було окуповано Данію, Норвегію, Люксембург, Бельгію, значну частину Франції, Греції, Бельгії.
На початку свого канцлерству Гітлер відверто говорив про «новий порядок» у Європі. За його схемою до Німеччини мали приєднатися заселені німцями території сусідніх держав. Таким чином у Європі мав утворитися «сталевий блок», навколо якого б гуртувалися близькі до німців неарійські раси держави-сателіти, позбавлені своєї незалежної фінансової системи, армії. Над усім мав панувати «новий порядок». Щоб його дотримуватися утворювалася мережа спец. Відомств, служб, канцелярій, комісаріатів. Значні території досталися і союзницям Німеччини – Болгарії, Угорщині, Італії.
Союзні Німеччині держави мусили розплачуватися нерівноправними торговельними договорами, за безцінь збувати в Німеччину свою аграрну продукцію в обмін на дорогі вироби промисловості, причому ціни диктував рейхсбанк. На таких умовах в агресивний союз з Німеччиною та Італією вступили Угорщина, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина й Фінляндія, а також режим Віші у Франції. Країни «осі» підтримувала Іспанія. Це не завадило А. Гітлеру представляти майбутню агресію проти СРСР як хрестовий похід проти більшовизму. Значних переваг держави «осі» досягли в Африці і Китаї та Індокитаї. Важливим елементом підготовки Німеччини до війни з СРСР було: використання промислових, сировинних, продовольчих та фінансових ресурсів уярмлених країн.
Порівняно з німецьким промисловим потенціалом економічна могутність СРСР виглядала скромніше. Частка СРСР у світовому і промисловому виробництві сягала 10 %. Особливо відставав СРСР від Німеччини в серійному виробництві нових моделей озброєння. Більшість танків та літаків, що були на озброєнні в Червоній Армії, мала застарілу конструкцію. Бракувало автоматичної зброї, автотранспорту, засобів зв'язку.
Значну частину стратегічної сировини відповідно до господарських договорів СРСР постачав до Німеччини. До початку війни Німеччина отримала від СРСР не менш як 2 млн. тонн зерна, кукурудзи, бобових, 1 млн. тонн нафти, 100 тис. тонн бавовни, тисячі тонн кольорових металів тощо. У свою чергу до СРСР з Німеччини поступила значна кількість новітнього промислового обладнання, станків, машин, зразків зброї; радянські спеціалісти знайомилися з німецькою промисловістю, включаючи і воєнні галузі.
18 грудня 1940 р. А. Гітлер підписав директиву № 21 — план «Барбаросса», відповідно до якого війна на сході мала розпочатися відразу після весняного бездоріжжя і закінчитися до настання зимових холодів, тобто протягом травня—листопада 1941 р. У ході швидкоплинної кампанії у прикордонних боях мали бути знищені основні сили Червоної Армії, а залишкова держава Росія могла існувати лише за лінією Волга—Архангельськ, щоб німецька авіація мала можливість паралізувати її останній промисловий район на Уралі. Ключовим пунктом плану був блискавичний вихід ударних сил до Москви, у результаті оточення і знищення основного угруповання радянських військ у Білорусії, що мало означати з усіх поглядів «вирішальний успіх». До 15 травня 1941 р. мали бути завершені всі приготування для здійснення операції «Барбаросса».
Станом на 21 червня на західних кордонах СРСР Німеччина та її союзники зосередили три групи армій: група армій «Північ» (командуючий фельдмаршал В. Леєб), найсильніша група армій «Центр» (командуючий фельдмаршал Ф. Бок), група армій «Південь» під командуванням фельдмаршала Г. Рундштедта. Союзники Німеччини — Фінляндія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Італія, Хорватія — виставили ще 29 дивізій і 16 бригад (за іншими джерелами 42,5 дивізії). Кожна з груп мала своє завдання і напрям дій: «Північ» — Ленінград, «Центр» — Мінськ і Москва, «Південь» — Київ і далі на південь по Дніпру. На території Норвегії і в Фінляндії була розгорнута німецька армія «Норвегія» і 2-га фінська армія. Армія «Норвегія» повинна була оволодіти Мурманськом і Полярним, а фінські війська — сприяти групі армій «Північ» у захопленні Ленінграда. Загалом німецьке угруповання разом із союзниками нараховувало 5,5 млн.. солдатів і офіцерів, 47,2 тис. гармат, 3,8 тис. танків, близько 5 тис. літаків
Уряд СРСР готувався до війни. Перед урядом стояло одне питання: коли СРСР буде втягнуто до війни? Сталін розрахував, що може продиктувати свої умови, після того як Німеччини та Англія взаємно послаблять одна другу. Відбувається швидке переозброєння армії, яке передбачалося завершити 1942 р.
Таким чином, плани Червоної армії та розстановка сил на Західному кордоні свідчать, що Сталін готувався до наступальної, а не до оборонної кампанії.
Сталінська воєнна доктрина:
- Радянському Союзу ніколи не доведеться вести бойові дії на своїй території
- На випадок нападу супротивника слід готуватися до наступальної, а не до оборонної війни
- Будь-яка агресія проти СРСР буде негайно зупинена загальним повстанням пролетаріату
Проте рівень підготовки та техніки Червоної Армії не відповідав сучасним вимогам. Значна частина техніки не була
підготовлена до війни, не вистачало засобів зв'язку.
Завдання на закріплення.
1. Розгляньте декілька підходів до оцінки становища СРСР напередодні нападу Німеччини. З якою оцінкою ви згодні? Детально аргументуйте свою думку.
До кінця 1980-х рр. радянська історіографія стверджувала: СРСР готувався і був готовий до війни з Німеччиною, «але віроломний і раптовий напад фашистів призвів до тимчасових невдач на початковому етапі війни».
Німецькі та американські історики, а також деякі радянські історики 1960-х рр. стверджували, що Радянський Союз не був підготовлений до відсічі агресії. Політичне і військове керівництво припустило багато прорахунків і помилок: пізно почало підготовку, неправильно визначило термін нападу, повірило А. Гітлеру, провело масові репресії в армії, повільно проводило переозброєння армії тощо.
У 1990-ті рр. після виходу книги В. Суворова (В. Б. Резун) «Ледокол» німецькі, частина російських і українських та інші історики наполягають: СРСР не тільки був готовий до війни, але і сам збирався напасти на Німеччину влітку 1941 р. Про це свідчить гонка озброєнь, політика СРСР у Східній Європі, конфігурація розташування радянських військ уздовж кордону, плани, що розробляв Генштаб СРСР, тощо. (Про це в 1941 р. говорив сам А. Гітлер, виправдовуючи свій напад на СРСР.)
В. Черчілль назвав поведінку Й. Сталіна перед нападом Німеччини «однією з найбільших помилок історії». Й. Сталін діяв «не як егоїст, що розрахував усе наперед, а як зовсім недалекоглядний простак». Він дотримувався всіх договорів з А. Гітлером, вірив у пояснення, що концентрація на кордоні з СРСР німецьких військ — це відведення їх на відпочинок перед вторгненням до Англії тощо.
2. Маршал О. Василевський після війни стверджував, що сталінська «вина в тому, що він не вловив тієї межі, далі якої його політика ставала не тільки непотрібною, але і небезпечною. Таку межу потрібно було сміливо перейти». Про яку «межу» йде мова?
Бойові дії на радянсько-німецькому фронті в 1941 р. Битва за Москву
Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.
|
Смоленська битва 10 липня - 10 вересня 1941 р. |
Смоленська розгорталася на фронті довжиною 650 км і глибиною — 250 км. Після розгрому радянських військ у прикордонних боях на початку липня німецькі війська вийшли на підступи до Смоленська. Радянське командування після попередніх поразок зуміло відновити боєздатність військ Західного фронту, який чинив запеклий опір ворогу. Хоча німецькі війська захопили Смоленськ, втрати (50 % — у танкових частинах, ЗО % у піхотних) примусили їх зупинити наступ. На завершальному етапі Смоленської битви радянські війська здійснили наступальну операцію в районі Єльні, зупинивши наступ і вперше примусивши ворога перейти до оборони Значення. Запекла оборона радянських військ на московському напрямі та в Україні примусила ворога змінити стратегію головного наступу. Головний удар тепер був спрямований в Україну |
| Битва за Ленінград, 10 липня 1941 р. - 27 січня 1944 р. | На початку липня 1941 р. німецькі війська групи армії «Північ» вийшли на далекі підступи до міста. З липня по 10 серпня 1941 р. бої точилися на Лужському оборонному рубежі. Прорвавши його 25 серпня, німецькі війська вийшли на підступи до міста, проте швидко оволодіти ним не змогли. 8 серпня німецькі війська вийшли до Ладозького озера, взявши місто в облогу. У цей же час фінська армія підійшла до міста з півночі. Відмовившись від штурму міста, німецьке командування вирішило задушити його безперервними обстрілами і блокадою. Блокада міста тривала 900 днів її жертвами стало 800 тис. мешканців, більшість з яких загинула від голоду і холоду. Щоб урятувати місто, з 22 листопада 1941 р. по льоду Ладозького озера була налагоджена «дорога життя», згодом по дну озера було прокладено електричний кабель і нафтопровід. Спроба німецького командування зробити подвійне кільце було зірвано Червоною армією. 12-18 січня операція «Іскра» - прорвано блокаду Ленінграду, 14-27 січня знято облогу міста. Значення. прикувала значні німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Було зірвано плани - знищенню Балтійського флоту СРСР |
| Битва за Москву, ЗО вересня 1941 р.- 7 січня 1942 р. | Після
розгрому
радянських
військ в Україні
німецьке
командування
основний удар
знову спрямувало
на Москву.
Упродовж З0
вересня — 2 жовтня
1941 р. німецькі
війська прорвали
оборону радянських
військ на
московському
напрямку. У
районі Вязьми
та Брянська
радянські
війська були
оточені й
розгромлені,
663 тис. солдатів
потрапили в
полон. Здавалося,
що операція
«Тайфун» по
захопленню
Москви наближалася
до завершення.
Але на підступах
до міста німецькі
війська зустріли
відчайдушний
опір. Спроба
фланговими
уда- рами оточити
війська, що
захищали Москву,
була невдалою.
У момент, коли
німецький
наступ утратив
силу, накопичені
радянським
командуванням
резерви перейшли
в контр- наступ
(6 грудня 1941 р.), який
переріс у наступ
на фронті довжиною
у 1000 км, що тривав
до кінця січня
1942 року. Німецькі
війська були
відкинуті
від Москви
на 100—250 км. Значення.
Німецькі війська
були відкинуті
від Москви,
утрати становили
500 тис. солдатів
і 1,3
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |