Методи приєднання виводів
Србна амальгама (52 % вага Ag) твердне при 25°С за 3 ч, мдний склад з галм (66 % вага Cu) твердне при тй же температур за 4 ч [3].
2.3 Електричн з'днання за допомогою склеювання
Особливе мсце займа завдання контакту з такими плвковими ¶С, як мстять дуже велике число контактних майданчикв, розташованих в однй плоскост розсяних за площею. Наприклад, в матриц магнтно пам'ят пристрою, що запам'ятову, ндивдуальний контакт кожного провдникового виводу украй трудомстко приводить до конструкц, що мстить клубок тонких проволкав. Принципово нший пдхд до ршення задач поляга в використання гнучкого друкарського шлейфу. Шлейф повинен мати необхдний малюнок приднуваних до матриц дротв, що закнчуються контактними площадками, як повинн поднуватися з вдповдними контактними майданчиками матриц.
Конструкця може бути технологчно реалзована при використанн золяцйного клею.
Контактне з'днання золяцйним клем без провдного наповнювача можливо, якщо при склеюванн рдкий клей видавлються з контактно зони так, що що пдлягають з'днанню провдники зближуються до появи електричного контакту. [5]
Механчне з'днання контактного вузла виника приклевши мкрорельфу, що знаходиться в западинах, по периметру контактного вузла. Механчна напруга, що виника при усадц клевши, забезпечу стягання щльне притиснення металевих поверхонь один до одного.
Розглянемо фзичну картину того, що стосуться об'много провдника з фольги або дроту з плвковим. Деформацю плвки на твердй пдкладц можна нехтувати. В результат розгляду пдляга механчний контакт пластичного металу фольги або зволкання з жорсткою гладкою пдставою.

Рис. 2.3. Електричний контакт мж стискуваними металевими поверхнями: а – поперечний перетин контакту (у план); б – подовжнй перетин контакту; 1 – область торкання; 2 – лня струму; 3 – стягання лнй струму утворення опору стягання; Sк – контурний майдан контакту; Sф – майдан фактичного торкання [3].
Прилплення при здавленн, як при термокомпрес, спочатку вдбуваться на окремих длянках поверхн. Сила зчеплення пропорцйна сумарно майдани металевих плям торкання (рис. 2.3).
Притиснут один до одного поверхн зачинають контактувати в окремих плямах торкання, розташованих в певних областях. Величина розташування областей торкання залежить вд хвилястост поверхн, тод як величина розташування плям торкання визначаться мкрошорсткостями.
У мру збльшення стискуючого зусилля вдбуваться зближення поверхонь за рахунок пружно деформац виступв мкрорельфу, в зткнення входить все бльше число виступв. Подальше збльшення навантаження приводить до пластично деформац виступв, першими що вступили в контакт, до пружно деформац нижчих виступв.
Процес пластично деформац виступв супроводиться змцненням, поцьому вдбуваться х вмятие в основний метал. [2]
Зближення абсолютно чистих металевих поверхонь на вдстань в пару десяткв ангстрема приводить до появи вандерваальсовых сил взамод. Подальше зближення до вдстан в деклька одиниць ангстрема приводить до появи атомарних металевих зв'язкв.
Проте виникле зчеплення псля зняття навантаження. Найменше електричний опр виходить при розчеплвуванн одного контактного провдника на деклька паралельно сполучених.
Головним достонством методу склеювання непровдним клем можливсть групового контакту.
До недолкв методу слд вднести необхднсть захисту плвок мкросхем вд усадкових зусиль клейового прошарку.
Для ндивдуального виконання електричних з'днань застосовують кле з провдним металевим наповнювачем, що полмерний варант толстопленочных композицйних склоемалей. Провдний клей називають контактолом.
Контактоли мають питомий опр р = 5х xl0-4 ом·cм. Контактол К-13б розроблений для виконання з'днань по поверхнях, лудженим припом ПОС-61. У нм застосований србний порошок, отриманий вдновленням муравнокислим (HCOONa) двовуглекислим (NaHCO3) натрм азотнокислого србла (AgNO3). Як днальний використаний лак АК-113, розчинний в органчному розчиннику (циклотексаноне). Щоб зменшити швидксть згущення при зберганн з-за висихання розчинника, приготований контактол до вживання збергають в ексикатор, на дно якого налитий розчинник, що створю у об'м ексикатора атмосферу з його пари. Температура збергання ма бути нижче за нуль. Щоб при нанесенн зменшити шкдливий процес загусання до моменту формування крапл в зон контактного майданчика, контактол наносять з попотужнстю шприца. Це дозволя наносити краплю, дозовану за об'мом, що ма важливе значення для забезпечення якост контактного з'днання. Якщо крапля опиниться дуже великий, то вона може не затвердти псля засихання зовншнй област. Таке ж явище станеться при швидкй гарячй сушц (75°С) без витримки на повтр протягом 1 години. Таке з'днання буде недоброяксним. Гарячу сушку проводять тривало, приблизно 16 годин [3].
ВИСНОВКИ
1. Найпоширеншими методами зварювання :
- термокомпресорне зварювання;
- конденсаторна зварка електроконтактв;
- зварювання тиском з непрямим мпульсним нагрвом;
- контактне зварювання;
- ультразвукове зварювання.
2. Будь-який метод з’днання, який застосовуться у виробництв напвпровдникових приладв й нтегральних схем, повинен задовольняти наступним вимогам:
-Мцнсть з’днань повинна бути не нижчою, нж мцнсть з’днуваних елементв.
-З’днання повинн мати мнмальний опр.
-Основн параметри процесу з’днання (температура нагрву, питомий тиск, тривалсть витримки) повинн бути мнмальними, щоб не спричинити пошкоджень активно област напвпровдникового приладу.
-Можливсть з’днання найрзномантнших сполук матералв.
-Псля процесу з’днання не повинно залишатися матералв, як викликають корозю.
-Яксть з’днань повинна контролюватися простими надйними методами.
Л¶ТЕРАТУРА
Волков, В.А. Сборка и герметизация микроэлектронных устройств/ М.: Радио исвязь, 1982г. – 354с.
Волков, В.А. Современные проблемы сборки и герметизации микроэлектрон ных устройств, 1990г, - 280 с.
Сборка и монтаж интегральных микросхем : учебное пособие / М. П. Романова. – Ульяновск : УлГТУ, 2008. – 95 с.
Гусв В.П. "Технологя радоапаратобудування". М.:"Вища школа"–1972р., - 235 с.
svarkainfo/rus/technology/otherwelding/microweld
svar-tech/11/113/191-svarka-v-mikrojelektronike.html
Назаров Г.В., Гревцев Н.В. Сварка и пайка в микроэлектронике. - Москва: Советское радио, 1969