Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

М¶Н¶СТЕРСТВО ОСВ¶ТИ ¶ НАУКИ УКРА·НИ

НАЦ¶ОНАЛЬНИЙ УН¶ВЕРСИТЕТ “ ЛЬВ¶ВСЬКА ПОЛ¶ТЕХН¶КА”

¶нститут телекомункацй, радоелектронки та електронно технки

Кафедра напвпровдниково електронки


ДИПЛОМНА РОБОТА

Вплив легування цинком на властивост

МОН-структур.


Виконав:

Студент групи ФБЕ-61

Ревула Р.Л.

Науковий кервник:

ст.викл., Логуш О.¶.

Консультант з економчно частини:

доц., Мороз Л.Г.

Консультант з охорони прац:

доц., Яцюк Р.А.


ЛЬВ¶В-2002

Змст


Вступ

1. Л¶ТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1.1. Методи вирощування плвок термчного SiO2.

1.2. Основн властивост диоксиду кремню та меж роздлу з напвпровдником та металом.

. Гетерування дефектв в технолог напвпровдникових приладв.

2. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ

2.1. Методика вирощування плвок термчного SiO2 з одночасним легуванням в процес росту.

2.2. Визначення параметрв технологчного процесу.

Методика дослдження дефектност делектричних плвок.

2.4. Методика вимрювання характеристик систем Si-SiO2.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ¶ДЖЕНЬ.

3.1. Дослдження пористост плвок термчного SiO2.

3.2 Взамозв’язок структурно досконалост монокристалчно кремнво пдкладки  плвокSiO2..

3.3. Гетеруюча дя цинку. Оптимзаця технологчного процесу за концентрацю домшки..

3.4. Електрофзичн характеристики структур.

Висновки.

Охорона прац.

Економчна частина.

Лтература.


ВСТУП


Використання напвпровдникв в електронц пройшло довгий шлях – вд першого детектора на кристал сульфду свинцю  до сучасно мкро ЕОМ, яка виконана на кремнвй пластин, площею меншою 1 см2. Такий результат досягнутий завдяки успхам технолог, яка, в свою чергу, спираться на фзичну електронку. В наш дн розвиток електронки безперервно стимулються успхами в област фзики напвпровдникв  в област технолог виробництва нових напвпровднкових структур та об’днання х у велик нтегральн схеми (В¶С).

Пдвищення ступеня нтеграц В¶С та пов’язана з цим реалзаця граничних розмрв елементв та, вдповдно, граничних значень параметрв вимага яксного вдосконалення практично всх технологчних процесв створення схем. Зокрема, процес окислення повинен вдосконалюватися в напрямку зменшення товщини та дефектност шару оксиду. Перехд вд топологчно норми 2 мкм до 0.5мкм вимага зменшення товщини оксиду вд 0.4-0.8 до 0.1 -0.4 мкм, а його пористост вд 10 до 1 см-2 .

З сказаного очевидно, що виробництво великих  надвеликих ¶М представить пдвищен вимоги до якост вихдних матералв. Водночас, зберегти властивост навть деального злитку в реальному технологчному процес неможливо, так як в кремнй вносяться домшки  виникають дефекти. Щоб зменшити вплив цих домшок  дефектв на параметри  надйнсть мкросхем, в технологчн маршрути вводять спецальн операц гетерування, завдяки чому вдаться зберегти яксть робочих областей приладу на заданому рвн.

Вирощування легованих плвок SO2, як вдомо з лтератури [1],  одним з методв модифкац електричних параметрв як окремих елементв, так  схеми в цлому. Причому, в залежност вд необхдност досягнення заданих параметрв приладу використовують для легування як стандартн, так  нетипов домшки кремню. Рвн легування використовують також рзн: вд найменших до суттвих, аж до утворення елемент силкатного скла. На даний час процес впливу домшок на характеристики МДН-структур дослджений недостатньо.

Домшки можуть створювати пд дю зовншнх факторв, зокрема радац, рзн типи радацйно активних дефектв, як будуть приводити до деградац параметрв приладв. Без всебчного дослдження впливу легування на електрофзичн параметри структур, а також х модифкац пд дю зовншнх факторв неможливе забезпечення стабльност та довговчност роботи приладв.

Впровадження методв домшкового гетерування також неможливе без дослдження впливу легування на електрофзичн властивост структур.

Метою ц дипломно роботи  всебчне дослдження зарядових характеристик та параметрв розподлу МОН-структур з легованим в процес гетерування дефектв шарв SO2 та структур в цлому.

Для дослдження вказаних параметрв вибран стандартн методи С(V)  C(t)–характеристик.


1. Л¶ТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД


МЕТОДИ ВИРОЩУВАННЯ ПЛ¶ВОК ТЕРМ¶ЧНОГО SO2.


Термчне окислення кремню здйснються в системах проточного типу в атмосфер, що мстить кисень, вуглекислий газ, пари води з використанням в якост транспортуючих газв аргону, водню, кисню, або в замкнутих системах при високому тиску окислювача.

Головна вдмннсть мж окисленням в парах води  в сухому кисн поляга в тому, що дифундуючою крзь плвку окислу речовиною  не вода, а молекули або они кисню  гдроканальних груп. Дослдження з допомогою звичайно методики мчених атомв продемонструвало, що рст окислу здйснються не на меж газ - оксид, а на меж окисел - кремнй. [2].

Кнетика окислення в област низьких температур обумовлються найчастше не дифузю кисневих онв, а швидкстю реакц на меж роздлу. Вдхилення вд параболчного закону в бк лнйност спостергаться при температурах нижче 1300 К.

Установка для окислення в сухому кисн зображена на рис.1.1. Як осушувач можна використовувати виморожуючу пастку, хмчний поглинач або нший пристрй, що дозволя знизити вмст вологи в кисн до точки роси - 200 К. Фльтр служить для видалення частинок розмром 0.5 мкм  вище.

Крив окислення при таких умовах виглядатимуть, як на рис.1.2. [3]. У високотемпературнй област експериментальн дан добре узгоджуються одне з одним, в низькотемпературнй - спостергаться великий розкид. Отриман в област високих температур результати добре описуються параболчним рвнянням:

x2 = 21. 2 t ехр(-1. 33/Т)= t×10(1. 326-6100/T) (1),

де: х - товщина плвки, нм, t - час окислення, хв, Т - температура процесу, К.


О2

4



Рис. 1.1. Окислення в сухому кисн: 1-осушувач;2 – фльтр;

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур– пч для окислення; 4 – термопара.


Рис. 1.2. Окислення в сухому кисн при тиску 1 ат.


Вплив легування цинком на властивості МОН-структурРис. 1.3. Рст оксиду кремню у вологих газах.


Висока енергя активац, характерна для окислення в сухому кисн, вдобража мцнсть зв’язкв кисневих онв в окисл. Про це свдчить також енергя активац дифуз кисню в кварц.

Установка для окислення кремню в вологому кисн - це система, в якй сухий кисень з балону спочатку пропускаться через барботер, а потм надходить до печ для окислення. Вмст вологи в потоц газу визначаться температурою барботера та швидкстю потоку. Оскльки окислення в водяних парах вдбуваться набагато швидше, нж в сухому кисн, вмст вологи в потоц газу-нося  найважлившим фактором, що зумовлю швидксть окислення при заданих значеннях часу та температури. Майже по всьому дапазону типових значень температури водяно бан замна кисню нертним газом-носм не вплива суттво на рст окислу, хоча, як видно з рис. 3, при температур водяно бан 300 К склад газу-нося може вдчутно впливати на швидксть росту [3].

Тут, як  при окисленн в парах води, необхдний пдгрв магстралей, що з’днують водяну баню з реактором. Бажана також фльтраця газу-нося, хоча пробулькування газу через воду саме по соб здйсню на нього фльтруючу дю, вдкидаючи бльшсть частинок, що захоплюються, як правило, субмкронними фльтрами.

Головна вдмннсть окислення в вологому кисн вд процесу, який протка в сухому кисн, або в парах води, поляга в легкй змн концентрац окислювача. При окисленн в потоц водяно пари окислювачем  вода при парцальному тиску 1 атм, при окисленн в сухому кисн - кисень при тиску 1 атм. В установц для окислення у вологому кисн, як окислювач використовуться сумш води  кисню, причому спввдношення цих компонентв припуска змни. В принцип можна змнювати швидксть окислення вд величини, що вдповда 100% вмсту кисню, до величини, що вдповда 100% вмсту води. Застосувавши аргон або азот як газ-носй та знизивши температуру барботера до 290 К, досягнемо меншо швидкост окислення, нж в сухому кисн. Практично температура барботера бува не нижчою вд кмнатно, а потк газу-нося склада не менше 200 см /хв для реактора даметром 150 мм.

При окисленн у вологому кисн при температур 1300 К величина константи параболчного рвняння швидкост знаходиться мж вдповдними значеннями для окислення в сухому кисн (3.6 х 10-4 мкм2/хв) та для окислення в парах води (99 х 10-4 мкм2/хв). Величина константи швидкост залежить вд парцального тиску водяних парв. Значення констант не змнюються при змн потоку газу вд 30 до 200 см3/хв, що свдчить про насичення газу-носю протягом всього процесу окислення. Рзниця мж константами швидкост в атмосфер нертного газу або кисню приблизно дорвню констант швидкост окислення в сухому кисн (3.6х10-4 мкм2/хв при 1400 К).

Енергя активац окислення в вологому кисн зменшуться з збльшенням концентрац парв води, що пов’язано з рзницею мж швидкостями потоку кисню, а також з рзними температурними дапазонами процесв окислення. Енергя активац знаходиться в дапазон вд 0.8 еВ для водяно пари до 133 еВ, що вдповда сухому кисню. Експериментально знайден значення складали 1.6 еВ при окисленн в вологому аргон при температур барботера 290 К [4].

Легування плвок диоксиду кремню найкраще здйснювати в процес росту. При цьому легуючу домшку необхдно вводити в реактор в вигляд пари. Легування плвок ма сво вдмнност при х вирощуванн в “вологих” та “сухих” процесах[5].

При вирощуванн плвок в атмосфер вологого кисню домшку цинку найкраще розчиняти в приготовленому для барботування розчин. Як вихдна речовина при цьому використовуться хлорид цинку.

Незважаючи на те, що згадана сль надзвичайно ггроскопчна, при розчиненн у вод спостергаться помутнння розчину при гдролз пов’язане з наявнстю в ньому завислих комплексв, в склад яких входять не розкладен на они молекули ZnCl2. Хлорид цинку повнстю розчиняться у вод при надлишку онв хлору. Тому, для повного розчинення сол у вод, розчин ZnCl2 необхдно титрувати соляною кислотою до повно прозорост, або вдфльтровувати зависл комплекси через мкропористий фльтр.

Як згадано в [6,7] для барботування використовуться вихдний розчин хлориду цинку концентрац 1 - 3%, або, при миттвому випаровуванн розчину в реактор, 0,001 - 0,025% розчин. В цьому випадку готуться вихдний 1% розчин ZnCl2, який потм розводиться деонзованою водою до необхдно концентрац. Миттве випаровування попередньо приготованого розчину здйснються шляхом введення його в реактор через капляр з витратою 10 мл/хв.


Основн властивост диоксиду кремню та меж роздлу з напвпровдником та металом.


У лтератур щодо властивостей кремню наводяться рзн конкретн значення величин параметрв, що характеризують властивостей оксидв кремню. Очевидно, що ц залежать вд експериментальних умов вирощування оксиду. Наприклад. Коефцнт заломлення плвок оксиду, вирощеного в сухому кисн, зменшуться з збльшенням температури, досягаючи постйного значення 1.4620 при температур вище 1190 °С. Швидксть травлення термчних оксидв при кмнатнй температур в HF (4.9%) склада 100 нм/хв  змнються залежно вд температури та концентрац травника. Крм того, швидксть травлення залежить вд густини оксиду та вд температури окислення.

В тонких оксидних плвках значно вплива на властивост окислу межа роздлу фаз.

Здатнсть шару SiO2 служити локальним маскуючим покриттям при дифуз атомв легуючо домшки при пдвищених температурах – дуже корисна властивсть для технолог формування ¶С. В процес маскування поверхн кремню вд дифуз домшки, оксид перетворються в склоподбну фазу – так зване домшковосилкатне скло.

Значення дифузйних констант для рзних легуючих домшок в SiO2 вд концентрац домшок, властивостей та структури SiO2.

Найчастше для створення в кремню областей з провднстю n-типу застосовують Р, Sb та As, а для формування област з провднстю р-типу – В. ц домшки мають мал коефцнти дифуз в оксид, тому оксид може застосовуватись для маскуванн при дифуз домшки в кремню. Що стосуться галю та алюмню, то при х використанн застосовувати окисел кремню для маскування не можна. Найчастше плвки оксиду, що використовують для маскування традицйних домшок в стандартних технологчних процесах формування напвпровдникових приладв, мають товщину 0.5-0.7 мкм.


Заряд в окисл.

Межа роздлу Si-SiO2  перехдною областю мж кристалчним кремнм  аморфним кварцевим склом, як щодо положення атомв, так  щодо стехометр. Рзн за природою заряди та пастки носв супроводжують термчно окислений кремнй, частина з них зв’язана з перехдною областю. Заряд на меж роздлу може ндукувати заряд протилежно полярност в розташованй пд нею област кремню, впливаючи на  деальнсть характеристик МОН-приладу та цим самим на вихд яксних виробв  х надйнсть.

На рис. 1.4. показан основн види зарядв, зв’язаних з оксидом. Вони записуються:

N=Q/q,

де Q(Кл/см2) – результуючий ефективний заряд на одиницю площ на меж роздлу – Si-SiO2; N (см-2) – результуюче число зарядв на одиницю площ на меж роздлу Si-SiO2; q – заряд електрона.

Заряд поверхневих станв - це заряд електронних станв, що локалзован на границ роздлу SI-SiO2  енергя яких лежить в глибин заборонено зони напвпровдника. Ц поверхнев стани (х називають також швидкими) можуть досить швидко перезаряджатися, обмнюючись електронами (дрками) з кремнм. Поверхнев стани зумовлен надлишковими атомами кремню, надлишковим киснем або домшковими атомами. Основною причиною виникнення цих станв  те, що сама межа роздлу  порушенням просторово перодичност кристалчно рештки. В сучасних МОН-структурах, як отриму­ють шляхом термчного окислення кремню, бльша частина поверхневого заряду ней­тралзуться в процес низькотемпературного вдпалу (450 °С) в атмосфер водню. В кращих зразках величина Nit не перевищу 1010 см-2, що вдповда одному захопленому заряду на кожн 105 атомв меж роздлу.

Поверхнев стани вважаються донорними, якщо, вддаючи електрон, вони стають нейтральними або позитивно зарядженими. Акцепторними називають поверхнев стани, як стають нейтральними або негативно зарядженими, захоплюючи електрон.

Екввалентна електрична схема МОН-структури, що врахову вплив поверхне­ва станв, показана на рис.2.2.

На цьому малюнку Сi  Сd мност золятора та збдненого шару напвпровдника. Екввалентна мнсть Сs,  екввалентний опр Rs, залежать вд поверхневого потенцалу  описують перезарядку поверхневих станв. Добуток СsRs, визнача час релаксац заповнення поверхневих пасток та залежнсть процесу перезарядки поверхневих станв. Па­ралельн глки електрично схеми на рис. 2.2 можна показати в вигляд залежно вд частоти екввалентно мност:

Cp=Cd+Cs/(1+wt2),t

включено паралельно з провднстю:

Cp/w= Cswt/(1+w2t2),

де t=СsRs.

Активна та реактивна складов повно комплексно провдност екввалентах схем, показаних на рис. 2.2 :

Yig=Gin+jw×Cin,

визначаються виразами:

Gin=w2CstCi2/[Ci+Cd+Cs)2+w2t2(Ci+w2t2(Ci+Cd)2],

Cin=Ci{Cd+Cs[(Ci+Cd+Cs)2+w2t2Cd(Ci+Cd)]/[( Ci+Cd+Cs)2+ w2t2Cd(Ci+Cd)]}/

[(Ci+Cd+Cs)…

Для визначення величини заряду, захопленого на поверхнев пастки, можна використовувати вимрювання вхдно мност МДН-структури та вимрювання ·· вхдно провдност. Метод провдност дозволя точнше визначати густину поверхневих станв. Це особливо важливо при дослдженн МОН-структур з вдносно малою (~1010 см-2еВ-1) густиною поверхневих станв. Перевага мнсних методв поляга в тому, що з х допо-

могою можна порвняно легко визначити зсув напруги плоских зон та величину повного захопленого заряду Оit.

На рис. 2.2 пролюстроване витягування С-V-характеристики МОН-структури за рахунок поверхневого захопленого заряду. При високих частотах (wt>>1) заряд на по­верхневих станах не встига за змнами тестуючо напруги. В цьому випадку вираз для значення С набуде вигляду:

С=Сi×Cd/( Сi+Cd) (Ф/см2).

Високочастотна вольт-фарадна залежнсть МОН-структури, в яку не входить

мнсть поверхневих станв Сs зображена на рис.2.2 штриховою лню. Але  в цьому ви­падку поверхнев стани впливають на форму вольт-фарадно характеристики, зсовуючи  вздовж ос напруг. При наявност зв'язаного поверхневого заряду вимагаться вдповдне збльшення заряду на метал.

По форм високочастотно вольт-фарадно залежност густина поверхневих станв визначаеться за допомогою виразу:

Dit=Ci[(dBs/dV)-1-1]/q-Cd/q (см/еВ)

Фксований заряд в окисл Qf (звичайно додатнй) розмщений на вдстан ~3 нм вд меж роздлу Si-SiO2. Вн не може збльшуватись або зменшуватись. Густина його знаходитьcя в дапазон вд 1010 до 1012 см-2 та залежить вд режиму окислення  умов вдпалу, а також вд орнтац пдкладки. Виникнення Qf пов'язане безпосередньо з самим процесом окислення.

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.2.3. Змна С-V-кривих пд впливом заряджених поверхневих станв.

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.2.4. Зсув С-V-кривих вздовж ос напруг, зумовлений

додатнм або вд'мним фксованим зарядом оксиду:

а) для напвпровдника р-типу;

б) для напвпровдника n-типу.


Припускаться, що фксований заряд Qf зумовлений або надлишковим (тривалентним) кремнм, або надлишковим (не зв'язаним з загубленим одним електроном) киснем в приповерхневому шар SiO2 . При аналз електричних характеристик МОН-структур фксований заряд Qf можна розглядати як заряджений шар, локалзований на меж роздлу Si-SiO2.

На рис.1.2.4 приведен високочастотн вольт-фарадн залежност, зсунут вздовж ос напруг в результат наявност додатнього або вд'много фксованого заряду Qf на меж роздлу. Положення цих кривих характеризу так званий зсув напруги плоских зон, визначеннй по вдношенню до С-V -характеристики деально МДН-структури з Qf =0.

Незалежно вд типу провдност пдкладки позитивний заряд Qf зсува С-V-характеристику в бк вд'мних напруг змщення, а вд'мний заряд Qf - в бк додатнх.

Характер впливу фксованого заряду Qf на С - V -характеристики можна легко пояснити за допомогою рис. 1.2.5., де умовно показаний "поперечний перерз" МОН-структури з позитивним Qf при негативнй напруз змщення.

Для повно електронейтральност структури необхдно, щоб кожний вд'мний заряд на  металчному електрод компенсувався рвним за величиною та протилежним за знаком зарядом в делектрику або в напвпровднику. В деальнй МДН-структур Qf = О, та ця компенсаця здйснються тльки за рахунок заряду онзованих донорв в збдненому шар напвпровдника. В реальнй МОН-структур з позитивним Qf частина зарядв на металчному електрод компенсуться фксованим зарядом окисла, що приводить до вдповдного зменшення глибини област збднення в порвнянн з деальною.

МДН-структурою при цй же напруз змщення. Оскльки глибина област збднення зменшуться, вся С - V -крива зсуваться по вдношенню до деально в бк вд'мних напруг при вд'мних Qf С -V - в протилежному напрямку. Абсолютна величина цього зсуву:

D Vf=Qf/Ci.

Заряд, захоплений в шар окислу, Q0t, приводить до зсуву С-V-характсристик МОН-структур. Цей заряд зумовлений структурними дефектами в шар окислу. Пастки в окисл, як правило, нейтральн, але можуть заряджатися, захоплюючи електрони та дрки. На рис. 1.2.6 зображена зонна даграма розподлу заряду, електричного поля та потенцалу в МОН-структур, що мстить як фсований заряд, так  заряд, захоплений в окисл. Зсув напруги, зумовлений зарядом, захопленим в окисл, записуться у вигляд:

DV0t=Q0t/Ci=1/ Ci[1/dВплив легування цинком на властивості МОН-структурxr0t(x)dx],

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.2.5. Вплив фксованого заряду окислу на властавост МДН-структур.

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.2.6. МДН-структура з фксованимта захопленим в оксид зарядами:

а) зонна даграма;

б) розподл заряду;

в) електричне поле;

г) потенцал.

Де Q0t - ефективна поверхнева густина цього заряду, приведена до одиниц площ меж розподлу Si-SiO2; r0t - стинна об'мна густина заряду, захопленого в окисл.

Результуючий зсув напруги плоских зон DVfb, зумовлений всма компонентами зарфду в окисл:

DVfb=DVf+DVm+DV0t=Q0/Ci,

де Q0= Qf+ Qm+ Q0t - сума вдповдних ефективних зарядв на одиницю площ роз­подлу Si-SiO2.

В деальнй МДН-структур рзниця роботи виходу електрона з металу  напвпровдника дорвню 0:

jms=jm-(x+Eg/2q-yb).

Якщо ця рзниця вдмнна вд 0, а крм того, в делектрику МДН-структури присутнй заряд Q0, С-V-характеристики реально МДН-структури будуть зсунут вздовж ос напруг вдносно деально С -V -криво на величину:

Vfb=jms- Q0/Сi=jms-( Qf+ Qm+ Q0t)/Ci,

що називаться зсувом напруги плоских зон.

Встановлено, що ширина заборонено зони SiO2 приблизно дорвню 9 еВ, а спордненсть до електрону qXi=0.9 еВ. Робота виходу з металу в МОН-структурах |звичайно визначаться за результатами фотовдклику або вольт-фарадних характерик.

Висота енергетичного бар'ру на меж Si-SiO2 практично не залежить вд кристалчно орнтац пдкладки (в межах похибки 0.1еВ)

Рзниця робт виходу ms може складати вдчутну мру спостережуваного зсуву напруг плоских зон МОН-структури,  тому  необхдно враховувати при оцнках величини фксованого заряду окисла за зсувом С-V -характеристик.


1.3. ГЕТЕРУВАННЯ ДЕФЕКТ¶В В ТЕХНОЛОГ¶· НАП¶ВПРОВ¶ДНИКОМ ВИХПРИЛАД¶В.

Одню з найважливших задач напвпровдниково електронки  забезпечення високо мри чистоти та досконалост кристалчно структури напвпровдникових ма­тералв, що використовують для виробництва дискретних приладв та нтегральних мкросхем.

Сучасна технология забезпечу отримання практично бездислокацйних монокристалв напвпровдникв. Але при цьому рзко зроста роль точкових дефектв-вакансй, домшкових атомв та х кластерв. При вдсутност дислокацй, що  стоком для точкових дефектв, в ход технологчного процесу виготовлення приладв вдбуваться постйне збльшення концентрац вакансй та небажаних домшок натрю, калю, мд, золота та н., в напвпровдниковому матерал. Наявнсть точкових дефектв  х кластерв приводить до погршення характеристик напвпровдникового матералу, дегра­дац параметрв приладв, сприя утворенню структурних дефектв при термчнй об­робц.

Для уникнення небажаного впливу точкових дефектв розроблен методи, що дозволяють нагромаджувати х в неробочих длянках пластин або взагал виводити х з пластин напвпровдника. Процес виводу та дезактивац дефектв прийнято називати гетеруванням. Цей термн вперше введений Готцбергом  Шокл по аналог з геттером в ва­куумних лампах, що використовуться для зняття слдв залишкових газв при отриманн високого вакууму. В застосуванн до напвпровдниково технолог пд гетеруванням розумють:

• очистку об'му напвпровдника вд швидкодифундуючих домшок;

• попередження утворення центрв зародження структурних дефектв;

• скорочення ранше утворених структурних дефектв шляхом спрямованого руху точ­кових дефектв.

Для гетерування дефектв необхдно забезпечити рухливсть точкових дефектв, звдси будь-який метод гетерування включа термообробку, температура та тривалсть яко достатн для дифуз точкових дефектв з областей пластини, де формуються при­лади, в область гетера. ¶снуюч методи можуть бути умовно роздлен на три основн групи, в яких гетерування здйснються за допомогою:

• шару напвпровдникового матералу з порушеною кристалчною структурою;

• нанесеного гетеруючого шару;

• термообробки в спецальному середовищ.

Одним з методв термообробки в спецальному середовищ  термчне окислення кремню в хлормсткому середовищ,

Вдомо, що додавання незначно клькост (0.1%...6%) хлору або його сполук в окислюючу атмосферу приводить до зменшення заряду  дефектв в окисл, зниженню густини поверхневих станв на меж подлу кремнй-доксид кремню, пдвищенню про­бивно напруги та стабльност МОН-струкгур  т.н.

Крм покращення властивост окислу при “хлорному" окисленн вдбуваться значне покращення властивостей кремню, на деклька порядкв зроста час життя не­основних носв, зменшуться кльксть дефектв пакування, покращуються параметри напвровдникових приладв.

Вивчення механзму гетерування при "хлорному" окисленн засвдчило, що покра­щення параметрв кремню та виготовлених з нього приладв пов'язане з нейтралзацю небажаного впливу домшок лужних, перехдних та важких металв, як, взамодючи з хлором, або вилучаються з поверхн кремню у вигляд летючих сполук, або перетво­рюються в нейтральн комплекси, що вже не впливають на характеристики приладв. Домшки золота та металв платиново групи важко гетеруються хлормсткою атмосфе­рою, що, напевно, пов'язано з термодинамчною нестабльнстю хлоридв при високих температурах.

Застосування хлору та хлористого водню при термчному окисленн ускладнються через високу реакцйну здатнсть цих реагентв. Тому дослджувалась можливсть х замни ншими, менш хмчно активними газами, наприклад трихлоретаном, чотирихлористим вуглецем, трихлоретиленом, що за свою дю на окисел подбн до хлору або хлористого вуглецю. Найефективншими та безпечними в експлуатац  трихлоретан та трихлоретилен. На рис.1.3.1. показана схема установки для окислення пластин з використанням трихлоретилену. При високй температур трихлоретилен розпадаться з утворенням цлого ряду продуктв:

4С2HCl3+9O2× 2Н2О+6Сl2+8CO2

2H2O+2Cl2×4HCl+O2

Наявнсть води в продуктах пролзу трихлоретилену приводить до збльшенняшвидкост росту окислу, а присутнсть хлору  хлористого водню забезпечу гетерування домшок металв.

Експериментально встановлено, що окислення з добавками трихлоретилену покращу параметри МОН-структури, знижу струми втрат додв, зменшу густину та розмр окислювальних дефектв пакування, причому збльшення концентрац трихлоретилену приводить до зменшення розмрв дефектв пакування, особливо помтному при високй температур окислення

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.3.1. Схема установки термчного окислення кремнвих пластин:

1 -пластини; 2-барботер; 3 - термостат; 4 - реакцйна камера.

(рис. 1.3.2). При певному спввдношенн температури окислення та концентрац трихлорстилену можна повнстю уникнути появи утворення окислювальних дефектв пакування (рис. 1.3.3.).

Додавання невелико клькост трихлоретилену дозволя погасити утворення окислювальних дефектв пакування не лише в процес "хлорного" окислення, а й при наступному звичайному окисленн в сухому кисн псля зняття "хлорного" окислу. Це безпосередньо вказу на те, що в процес обробки в хлормсткому середовищ вдбуваться гетерування центрв зародження дефектв пакування.

Одним з методв гетерування дефектв в плвках SiO2 на поверхн кремнво пластини  введення в ядра дислокацй домшкових атомв, що гальмують рух дислокацй пд дю термомеханчних навантажень в процес росту оксидно плвки. В цьому випадку незавершен зв'язки дислокацй та пдкладки заповнюються валентними електронами домшкових атомв, в результат чого зменшуться рухливсть дислокацй та гальмуться один з механзмв утворення пор в плвках SiO2.

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.3.2. Залежнсть розмрв окислюваних дефектв упаковки вд витрат азоту, який пропускають через барботер з трихлоретиленом:


1 - температура окислення 1373 К, тривалсть окислення 1 год.;

2 - температура окислення 1373 К, тривалсть окислення 2 год.;

3 - температура окислення 1473 К, тривалсть окислення 15 хв.;

4 - температура окислення 1473 К» тривалсть окислення 1 год.

Вплив легування цинком на властивості МОН-структур

Рис. 1.3.3, Залежнсть температури окислення, при якй вдсутн окислюван дефекти упаковки, вд спввдношення концентрацй трихлоретилену та кисню в окислюванй атмосфер.


Висновки та постановка завдань дослджень.


Сучасний рвень щльност пакування елементв ¶С вимага високо суцльност плвок у взамозв'язку з необхдними електрофзичними параметрами елементв та х стабльнсю. Це вимага розробки нових  вдосконалення вдомих технологчних процесв виготовлення ¶С, як дозволили б забезпечити; необхдний рвень ·х якост. Зокрема, як видно з лтературного огляду, один з напрямкв вказаних робт - це розробка  всесторонн дослдження методв гетерування дефектв матералв електронно технки, як  складовими частинами В¶С.

Методи домшкового гетерування на сьогодн  на стад дослджень  апробацй, хоча перш вдом з лтератури результати вказують на х перспективу при використанн в област технолог мкроелектронки. Однак, впровадження х у виробництво неможливе без оптимзац параметрв технологчного процесу за багатьма факторами, до складу яких входять: суцльнсть плвок, параметри ОПЗ, меж роздлу делсктрик-напвпровдник, зарядових характеристик делектрика  вивчення впливу на них зовншнх умов як можуть проявлятися при робот приладв. До них вдносяться термопольов  радацйн навантаження структур.

Метою дано роботи е оптимзаця процесу домшкового гетерування дефектв плвок термчного доксиду кремню та встановлення област концентрац домшки, яка забезпечила б його найефективнше використання.

Для дослджень найкраще вибрати традицйн методи руйнуючого та неруйнуючого контролю параметрв МДН-структур, як пройшли широку апробацю не тльки в науко­вих установах, але й на пдпримствах електронно технки. Це, зокрема, вдом методи дослдження суцльност плвок  дислокацйно структури пдкладки, вольт-фарадний та мнсно-часовий методи дослдження електрофзичних характеристик, як делектрика, так  меж роздлу. Безумовно, достоврнсть результатв дослджень пдтвердили б дослдження параметрв структур псля радацйно-термчно обробки, як дозволили б суттво скоротити час оптимзащ технологчного процесу.

Завданням даного дипломного проекту  вивчення вище згаданими методами впливу легування делектрика  меж роздлу на характеристики МОН-структур для з’ясування можливостей х покращення.

Завдання дослджень дипломного проекту :

1. Вивчити та засвоти технологю одержання МОН-структур з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: