Акустичний мікшерний пульт
![]()
Де -
максимальний
струм, протікаючий
по провіднику
(для нашого
пристрою
не більше 100мА);
jмax - максимально
допустима
густина струму
(для нашого
пристрою jмax
=25A/мм2; hф - товщина
фольги (hф = 0.035 мм).
![]()
Номінальне значення ширини провідника:
t = 0,114 + 0,1 = 0,214 мм
Для плати другого класу точності номінальне значення провідника дорівнює 0.25 мм.
Ширина провідника визначається з урахуванням густини струму яка проходить через провідник ( 20А/мм2.) і струму, що проходить через провідник.
Також ширина провідника обмежується знизу методом виготовлення плати.
Визначимо ширину провідника за наступною формулою:
![]()
де, I – величина струму, I=0,15А.
![]()
Визначення ширини зазорів між провідниками
Величину зазорів вибираємо з точки зору технології 0.3мм (хімічний метод), оскільки великих напруг на платі між провідниками нема.
Визначення типу і розмірів контактних площадок
Номінальне значення діаметру монтажного отвору, для всіх елементів (крім SMD) розраховують за формулою:
![]()
-
максимальне
значення діаметру
виводу;
- різниця між
мінімальним
значенням
діаметру виводу;
- нижнє граничне
відхилення
номінального
значення діаметру
Розрахуємо номінальне значення діаметру монтажного отвору для елементів пристрою:
=
0,6 мм;
=
0,1 мм;
=
0,2 мм
=
0,6 + 0,1 + 0,2 = 0,9 мм
Мінімальне значення діаметру контактної площадки знаходиться за формулою:
![]()
- діаметр монтажного
отвору; d = 0.9 мм;
- допуск на отвори,
= 0.1 мм;
- гарантійний
поясок на зовнішньому
слої,
= 0.1 мм;
- верхня границя
відхилення
ширини провідника
з покриттям
=
0.08 мм;
- нижня границя
відхилення
ширини провідника
з покриттям
=0.08 мм;
- допуск на
розташування
отворів,
=
0.15 мм;
- допуск на
розташування
контактних
площадок,
=
0.25 мм.
D = 0.9 + 0.1 + 2 ∙ 0.1 + 0.08 + (0.152 + 0.252 + 0.082)12 = 0.6 мм Вибираємо рекомендоване значення D = 1.8 мм.
Тепер приведемо значення основних параметрів друкованого малюнка:
товщина провідників hф = 0.035 мм;
ширина провідників t = 0.25 мм;
відстань між краями провідників Smin = 0.45 мм;
діаметр монтажних отворів в платі d1 = 0.9 мм
резисторів, конденсаторів), d2 = 1.6 мм (для підстроювального резистора
діаметр контактної площадки для виводів живлення 220В D220=4мм
мінімальний діаметр контактних площадок D = 1.6 мм.
Використовуючи отримані данні проведемо трасування електричних плат мікшерного пульта.
3.5 Розробка конструкції деталей і вибір конструкційних матеріалів
Вибір резисторів.
При виборі резисторів враховуємо наступні показники:
електричні характеристики;
вартість;
надійність;
конструктивні характеристики;
гранична температура;
шуми.
Оцінку проводимо за методикою викладеною у [7].
Так як жоден тип резисторів не переважає над іншими за всіма показниками, то при виборі оптимального типу резистора варто керуватися компромісним варіантом. Кожному показнику привласнюється вага в залежності від важливості критерію, кожному типу резистора привласнюється бал. Оцінку робимо за десятибальною шкалою. Результати оцінок зібрані в таблицю 1.
Таблиця 3.1 - Результати оцінок резисторів
| Параметр | Вагов. коеф. | Тип резистора | |||||
| SMD 0603 | С2-23 | С4-1 | |||||
| Вартість, гр/шт | 0,2 | 0,1 | 5 | 0,15 | 6 | 0,14 | 4 |
| Напрацювання на відмову мін. год. | 0,2 | 30000 | 4 | 30000 | 4 | 30000 | 4 |
| Габарити(для 0,125 Вт), мм | 0,2 | 1 х 2 | 5 | 6х2 | 7 | 11х5 | 3 |
| Маса, г | 0,15 | 0,5 | 5 | 1 | 7 | 1,8 | 4 |
| Максимально допустима напруга, В | 0,05 | 220 | 8 | 250 | 6 | 220 | 5 |
| Рівень шумів, мкВ/В | 0,15 | 1 | 5 | 1 | 7 | 10 | 3 |
| Максимальна робоча температура, °С | 0,05 | 125 | 4 | 155 | 5 | 350 | 8 |
| Сумарна кількість балів | 7,9 | 6,05 | 3,9 | ||||
Таким чином, згідно сумарного коефіцієнту ефективності вибираємо резистори типа SMD 0603, що набрали найбільшу кількість балів.
Таблиця 3.2 - Параметри резистору SMD 0603
| Тип | Розмір, мм | Номінал | напрацювання на відказ, год | ТКО | максимальна робоча температура | допустиме відхилення опору від номінальн |
| SMD 0603 | 1 х 2 | 50(1%),75(1%),10К | 20000 | ±(0.007…0.1) %/°C | +125°C | ±10% |
Вибір конденсаторів
Так як існують типи конденсаторів електролітичні і неелектролітичні, котрі перекривають весь необхідний нам діапазон.
Параметри оцінки:
габаритні розміри;
вартість;
технологічність установки;
вологостійкість;
діапазон робочих температур,
допустиме відхилення ємності від номінальної;
Результати приведені в таблицях 3.3 та 3.4.
Таблиця 3.3 - Результати оцінки електролітичних конденсаторів
|
Тип |
Вартість гр./шт. |
Габарити, мм |
Волого-стійкість |
Маса, г |
Діапазон температур | Зміна параметра, % | Сумарний коеф. |
|
0,25 |
0,3 |
0,15 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
||
|
К50-6 |
- |
- |
- |
0,8 |
-20 +70 |
-10+50 |
4,1 |
|
7 |
7 |
7 |
7 |
9 |
6 |
||
|
К50-35 |
- |
- |
- |
0,6 |
-40 +70 |
-10+50 |
5,11 |
|
6 |
5 |
5 |
6 |
6 |
б |
||
|
К50-16 |
- |
- |
- |
1,2 |
-20 +70 |
-10+35 |
6,85 |
|
5 |
4 |
6 |
5 |
5 |
5 |
Вибираємо конденсатори типа К50 - 16, які набрали найбільшу кількість балів.
У якості неелектролітичних конденсаторів можна використовувати наступних типів:
Таблиця 3.4 - Результати оцінки неелектролітичних конденсаторів
| Тип |
Вартість гр./шт. |
Габарити, мм |
Волого-стійкість |
Маса, г |
Діапазон температур |
Сумарний коеф. |
|
0,25 |
0,3 |
0,15 |
0,1 |
0,1 |
||
|
SMD 0603 |
6 |
5 |
5 |
б |
б |
5,55 |
|
КМ-6 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4.4 |
|
КД-2 |
5 |
б |
5 |
5 |
5 |
5.3 |
Вибираємо конденсатори типу SMD 0603, які набрали найбільшу кількість балів.
Обґрунтування конструкційних матеріалів.
Матеріал корпусу
Враховуючи те, що розробляємий пристрій буде постійно транспортуватись, він повинен мати міцний корпус, здатний захістити прилад від механічних впливів здатних його пошкодити. Також корпус повинен бути здатен захістити пристрій від впливу електромагнітних впливів, через які можливе погіршення якості сигналу,тому що в схемі присутні ланки з низькими рівнями сигналів, на які легко можуть вплинути електричні завади.
З цих причин в якості матеріалу корпуса вибрано сталь.
Деталі корпуса будуть виготовлятися штампуванням, тому сталь необхідно вибирати придатну до штамповки. Для виготовлення корпуса використаємо сталь марки 08Ю ГОСТ 9045 – 93, вона задовольняє всім заданим параметрам та вимогам розробляємого приладу.
Матеріал друкованих плат
При виборі матеріалу для друкованої плати необхідно врахувати наступні параметри:
tgδ
модуль пружності
теплостійкості
діелектрична проникність
електрична проникність
вологостійкість
Для вибору матеріалу друкованої плати нам необхідно одна плата з одностороннім фольгова ним покриттям та дві з двостороннім фольгова ним покриттям, візьмемо декілька матеріалів і розглянемо їх характеристики (таб.3.4) і виберемо найкращий з них.
Таблиця 3.5 - Матеріали друкованих плат
| Тип матеріалу | tgd |
Модуль пружності кг/см |
Тепло-стійкість, °С |
Діелектр. проникненість |
Електр.Проникненість КВ/мм |
Вологостійкість |
| ГФ-2-Н | 0.6 | 1.2 | 1.6 | 1.2 | 0.9 | 0.6 |
| СФ-2-1.5 | 1.28 | 2.4 | 1.8 | 0.9 | 0.7 | 0.8 |
По даним таблиці, вибираємо склотекстоліт фольгова ний СФ-2-1.5 і для плати з односторонньою фольгою СФ-1-1.5. цей матеріал має більшу вологостійкість та кращі електричні параметри як видно з таблиці.
4. Розрахунки, підтверджуючі робото здатність пристрою
4.1 Розрахунок теплового режиму
Визначальними параметрами для розрахунку є питомі потужності розсіювання блоку приладу в цілому та нагрітої зони qк та q3 відповідно:
qк=P0/Sк
q3= P0/S3
де P0 – потужність, що розсіюється приладом. В нашому випадку основна потужність виділяється на блоці живлення та невелика частина на платі. В загальному випадку P0=10Вт.
Sк – площа поверхні корпусу приладу;
S3 - умовна поверхня нагрітої зони.
Sк=2(l1∙l2+( l1+l2)∙l3)
S3=2∙(l1∙l2+( l1+l2)∙l3∙k3)
де l1, l2, l3 – відповідно довжина, ширина та висота корпусу;
k3 – коефіцієнт заповнення об’єму.
Sк=2∙(0,283∙0,166+(0,283+0,166)∙0,08)=0,166 м2
S3=2∙(0,283∙0,166+(0,283+0,166)∙0,08∙0,2)=0,108 м2
Тоді маємо qк=10/0,166 =60,2 Вт/м2; q3=10/0,108=92,6 Вт/м2
В загальному випадку перегрів корпусу герметичного апарату, що працює при температурі t=35°С відносно навколишнього середовища визначається залежністю:
υ1=0,1472∙qк-0,2962∙10-3 qк2+0,3127∙10-6∙qк3
де qк – питома потужність корпусу приладу, Вт/м2
υ1=0,1472∙60,2 -0,2962∙10-3 ∙60,2 2+0,3127∙10-6∙60,2 3= 7,3°С
Перегрів нагрітої зони визначається аналогічною залежністю
υ2=0,1390∙q3-0,1223∙10-3∙q32+0,0698∙10-6∙q33
де q3 – питома потужність нагрітої зони, Вт/м2
υ2=0,1390∙92,6-0,1223∙10-3∙92,62+0,0698∙10-6∙92,63=11,8°С
Зміна атмосферного тиску зовні корпусу впливає на перегрів корпусу приладу відносно температури навколишнього середовища, а в середині корпусу – на перегрів нагрітої зони відносно температури корпусу приладу. Наявність отворів враховується коефіцієнтом, який залежить від відносної площі отворів.
P=SП/(l1∙l2)
де SП – сумарна площа отворів, м2. В нашому випадку SП=0,01 м2.
Р=0,01/(0,283∙0,166)=0,21
по результатам експериментальних випробувань встановлена залежність
kП=0,29+1/(1,41+4,95∙Р)
справедлива в діапазоні значень: 0≤Р≤0,8.
kП=0,29+1/(1,41+4,95∙0,21)=0,69
Виходячи з цього визначається перегрів корпусу блока
υк=0,93∙КН1∙ kП
перегрів нагрітої зони
υз=0,93 kП(υ1∙ КН1+( υ2/0,93- υ1)∙ КН2),
коефіцієнт КН1 визначається тиском повітря зовні приладу:
КН1=0,82+1/(0,925+4,6∙10-5∙Н1),
а коефіцієнт КН2 залежить від тиску середовища у середині приладу та визначається за формулою:
КН2=0,80+1/(1,25+3,8∙10-6∙Н2),
де Н1 та Н2 – атмосферний тиск, МПа, зовні та у середині приладу відповідно. Виходячи з цього маємо:
КН1=0,82+1/(0,925+4,6∙10-5∙0,1)=1,9
КН2=0,80+1/(1,25+3,8∙10-6∙0,1)=1,6
υк=7,5∙1,9∙0,69=9,7°С
υз=0,93∙ 0,69 (16,2∙1,9+( 21,6/0,93- 16,2)∙ 1,6)=16,5°С
По отриманим даним визначаємо перегрів повітря у приладі
υв=0,6∙ υз
де υз – перегрів нагрітої зони.
υв=0,6∙26,5=15,9°С
Визначаємо середню температуру повітря у приладі за формулою:
Tв= υв+tc
де tc – температура оточуючого середовища;
Tв=15,9+35=50°С
Визначаємо температуру корпусу приладу за формулою:
Tк= υк+ tc
Tк=9,7+35=44,7°С
Визначаємо температуру нагрітої зони за формулою
Tз= υз+ tc
Tз=16,5+35=51,5°С
Отримані значення задовольняють роботоздатність пристрою.
4.2 Розрахунок віброміцності та удароміцності друкованої плати
Вібрації – це коливання конструкції, викликані періодичними впливами. Вібрації РЕА виникають при транспортуванні та експлуатації.
У результаті впливу вібрації можуть виникати механічні ушкодження елементів, порушитись контакти, цілісність пайок, різьбових та інших з’єднань.
Конструкція плати повинна бути вібростійкою і віброміцною. Вібростійкість визначає здатність апаратури до динамічних навантажень. Віброміцність визначає здатність апаратури витримувати без руйнування тривалі вібраційні навантаження.
Для розрахунку використаємо программу PLATA2VER21 згідно рекомендації [6, с. 44].
Вхідні данні для програми:
ρ - густина
матеріалу
плати,
![]()
а, b, h - габаритні розміри плати, мм.
Габаритні розміри плат приведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Габаритні розміри друкованих плат
| Плата | Ширина, а, мм | Довжина, b, мм | Висота, h, мм | Маса елементів, М, г |
| A1 | 123 | 59 | 1,5 | 74 |
| A2 | 123 | 95 | 1,5 | 122 |
| A3 | 166 | 130 | 1,5 | 115 |
| A4 | 43 | 144 | 1.5 | 57 |
| A5 | 42 | 69 | 1,5 | 453 |
Для розрахунку параметрів друкованих плат введемо вихідні данні для розрахунку в програму PLATA.
Розрахунки проводяться для точки геометричної середини плат.
Нижче наведенні результати роботи програми для кожної з плат мікшерного пульта.
Плата А1
РАСЧЕТ ЧАСТОТНЫХ И АМПЛИТУДНЫХ ПАРАМЕТРОВ
ПЕЧАТНОЙ ПЛАТЫ
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ:
длина платы, мм 59,0
ширина платы, мм 123,0
толщина платы, мм 1,500
способ закрепления сторон:
оперты четыре вершины
механические характеристики материала:
модуль упругости, ГПа 9,8
коэффициент Пуассона 0,20
плотность, г/см^3 1,90
КМП 0,32
предел прочности, МПа 245,0
предел выносливости, МПа 55,0
масса распределенных ЭРЭ, кг 0,074
параметры вибрационного воздействия:
частота, Гц 20,0
амплитуда, мм 1,250
виброперегрузка, g 2,00
параметры ударного импульса:
длительность, мс 5,0
амплитуда, g 25,00
форма - прямоугольная
РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТА:
собственная частота платы, Гц 52,5
вибропрочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 25,000 60,000 2,472
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 1,888 0,023858 0,016735
ударная прочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 25,000 60,000 1,767
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,753 0,009519 0,006677
минимальные коэффициенты запаса прочности
материала платы в расчетных точках
относительно предела выносливости
sigv = 55,0 МПа
при вибрационных нагрузках n = 5,83
при ударах n = 14,61
Плата А2
РАСЧЕТ ЧАСТОТНЫХ И АМПЛИТУДНЫХ ПАРАМЕТРОВ
ПЕЧАТНОЙ ПЛАТЫ
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ:
длина платы, мм 123,0
ширина платы, мм 95,0
толщина платы, мм 1,500
способ закрепления сторон:
оперты четыре вершины
механические характеристики материала:
модуль упругости, ГПа 9,8
коэффициент Пуассона 0,20
плотность, г/см^3 1,90
КМП 0,32
предел прочности, МПа 254,0
предел выносливости, МПа 55,0
масса распределенных ЭРЭ, кг 122,000
параметры вибрационного воздействия:
частота, Гц 20,0
амплитуда, мм 1,200
виброперегрузка, g 1,92
параметры ударного импульса:
длительность, мс 5,0
амплитуда, g 25,00
форма - прямоугольная
РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТА:
собственная частота платы, Гц 1,7
вибропрочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 60,000 45,000 1,010
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,012 0,000012 0,000015
ударная прочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 60,000 45,000 1,000
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,000 0,000000 0,000000
минимальные коэффициенты запаса прочности
материала платы в расчетных точках
относительно предела выносливости
sigv = 55,0 МПа
при вибрационных нагрузках n = >100
при ударах n = >100
Плата А3
РАСЧЕТ ЧАСТОТНЫХ И АМПЛИТУДНЫХ ПАРАМЕТРОВ
ПЕЧАТНОЙ ПЛАТЫ
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ:
длина платы, мм 166,0
ширина платы, мм 130,0
толщина платы, мм 1,500
способ закрепления сторон:
оперты четыре вершины
механические характеристики материала:
модуль упругости, ГПа 9,8
коэффициент Пуассона 0,20
плотность, г/см^3 1,90
КМП 0,32
предел прочности, МПа 254,0
предел выносливости, МПа 55,0
масса распределенных ЭРЭ, кг 115,000
параметры вибрационного воздействия:
частота, Гц 20,0
амплитуда, мм 1,200
виброперегрузка, g 1,92
параметры ударного импульса:
длительность, мс 5,0
амплитуда, g 25,00
форма - прямоугольная
РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТА:
собственная частота платы, Гц 1,3
вибропрочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 80,000 125,000 1,004
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,005 0,000005 -0,000059
ударная прочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 80,000 125,000 1,000
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,000 0,000000 0,000000
минимальные коэффициенты запаса прочности
материала платы в расчетных точках
относительно предела выносливости
sigv = 55,0 МПа
при вибрационных нагрузках n = >100
при ударах n = >100
Плата А4
РАСЧЕТ ЧАСТОТНЫХ И АМПЛИТУДНЫХ ПАРАМЕТРОВ
ПЕЧАТНОЙ ПЛАТЫ
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ:
длина платы, мм 43,0
ширина платы, мм 144,0
толщина платы, мм 1,500
способ закрепления сторон:
оперты четыре вершины
механические характеристики материала:
модуль упругости, ГПа 9,8
коэффициент Пуассона 0,20
плотность, г/см^3 1,90
КМП 0,32
предел прочности, МПа 245,0
предел выносливости, МПа 55,0
масса распределенных ЭРЭ, кг 57,000
параметры вибрационного воздействия:
частота, Гц 20,0
амплитуда, мм 1,200
виброперегрузка, g 1,92
параметры ударного импульса:
длительность, мс 5,0
амплитуда, g 25,00
форма - прямоугольная
РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТА:
собственная частота платы, Гц 1,4
вибропрочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 20,000 72,000 1,007
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,008 0,000066 0,000000
ударная прочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 20,000 72,000 1,000
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,000 0,000000 0,000000
минимальные коэффициенты запаса прочности
материала платы в расчетных точках
относительно предела выносливости
sigv = 55,0 МПа
при вибрационных нагрузках n = >100
при ударах n = >100
Плата А5
РАСЧЕТ ЧАСТОТНЫХ И АМПЛИТУДНЫХ ПАРАМЕТРОВ
ПЕЧАТНОЙ ПЛАТЫ
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ:
длина платы, мм 42,0
ширина платы, мм 69,0
толщина платы, мм 1,500
способ закрепления сторон:
оперты четыре вершины
механические характеристики материала:
модуль упругости, ГПа 9,8
коэффициент Пуассона 0,20
плотность, г/см^3 1,90
КМП 0,32
предел прочности, МПа 245,0
предел выносливости, МПа 55,0
масса распределенных ЭРЭ, кг 453,000
параметры вибрационного воздействия:
частота, Гц 20,0
амплитуда, мм 1,200
виброперегрузка, g 1,92
параметры ударного импульса:
длительность, мс 5,0
амплитуда, g 25,00
форма - прямоугольная
РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТА:
собственная частота платы, Гц 1,5
вибропрочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 20,000 35,000 1,008
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,009 0,000053 -0,000043
ударная прочность:
коэффициенты передачи ускорений:
N точки x, мм y, мм eta(x,y)
1 20,000 35,000 1,000
относительные деформации:
N точки z, мм tet(x), рад tet(y), рад
1 0,000 0,000000 0,000000
минимальные коэффициенты запаса прочности
материала платы в расчетных точках
относительно предела выносливости
sigv = 55,0 МПа
при вибрационных нагрузках n = >100
при ударах n = >100
4.3 Розрахунок надійності за раптовими відмовами
Раптові експлуатаційні відмови є раптовими відмовами повноцінної по надійності радіоелектронної апаратури, що виникають в період нормальної експлуатації, коли прироблення пристрою вже закінчилося, а знос і природне старіння ще не настали. Раптові експлуатаційні відмови обумовлені чисто випадковими чинниками, такими як приховані внутрішні дефекти, які не можуть бути виявлені встановленою системою технологічного контролю; маловірогідні і тому не передбачені схемою і конструкцією відхилення режимів роботи, поєднання параметрів, концентрації зовнішніх навантажень і внутрішніх напружень, помилки операторів в період експлуатації.
Розрахунок ведеться по методиці, приведеній в [5, с. 96]. Початковими даними є схема електрична принципова з переліком елементів.
При визначенні надійності системи через відомі показники надійності її елементів вводять два припущення:
- відмови елементів системи статично не залежні
- відмова будь-якого елементу приводить до відмови системи, по аналогії з електричними ланками таку систему в теорії надійності називають послідовною.
Прийняті припущення дозволяють використовувати теорему множення вірогідності, яка після групування рівнонадійних елементів виглядає таким чином:
Розбиваємо елементи на рівнонадійні групи.
Розрахунок значень надійності для всіх рівнонадійних груп, що входять до складу ДВ приведений в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 - Розрахунок значень надійності рівнонадійних груп ЕРЕ
| № | Назва ЕРЕ |
К-сть Ni |
λ0і∙106, 1/год | Кн | аі | λ0і∙106∙аі,1/год |
tср, год |
Ni∙λ0і∙106∙аі,1/год |
| 1 | Резистор SMD 0603 | 144 | 0,006 | 0,5 | 0,82 | 0,005 | 0,5 | 0,72 | |
| 2 | Конденсатор SMD 0603 | 44 | 0,012 | 0,7 | 0,75 | 0,009 | 0,5 | 0,396 | |
| 3 | Конденсатор К50-16 | 63 | 0,012 | 0,7 | 0,75 | 0,009 | 0,6 | 0,567 | |
| 4 | Операційний підсилювач ВА4558 | 10 | 1,11 | 0,7 | 1,04 | 1,154 | 0,5 | 11,54 | |
| 5 | Світлодіод АЛ307Б | 22 | 0,062 | 0,7 | 1,22 | 0,076 | 0,5 | 1,672 | |
| 6 | Діод 2Д-106А | 4 | 0,073 | 0,6 | 1,22 | 0,089 | 0,5 | 0,356 | |
| 7 | Трансформатор | 1 | 0,14 | 0,2 | 2,5 | 0,35 | 0,5 | 0,35 | |
| 8 | Мікросхема СХА1352AS | 3 | 1,11 | 0,4 | 1,04 | 1,154 | 0,5 | 3,462 | |
| 9 | Мікросхема LM3915 | 4 | 1,11 | 0,6 | 1,04 | 1,154 | 0,5 | 4,616 | |
| 10 | Потенціометр PTF60152A | 3 | 0,006 | 0,6 | 0,82 | 0,005 | 0,5 | 0,015 | |
| 11 | Потенціометр PTV142B-4 | 22 | 0,006 | 0,6 | 0,82 | 0,005 | 0,5 | 0,11 | |
| 12 | Стабілізатор LM7815 | 2 | 1,11 | 0,6 | 1,11 | 1,232 | 0,5 | 2,464 | |
| ∑ | 26,268 | ||||||||
В таб. 4.2 використані наступні скорочення:
λ0і - інтенсивність відмов елементів i - ої рівнонадійної групи в номінальному режимі роботи;
Кн – коефіцієнт навантаження;
аі – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив температури навколишнього середовища та електричного навантаження елемента. Для знаходження значень коефіцієнтів приведених в таб. 4.2 використано [5, с. 96], Т = 60°С.
Інтенсивність потоку відмов всього блоку визначається по формулі:
,
де
-
поправочний
коефіцієнт,
що враховує
умови експлуатації;
,
де
=
1.07;
=
2;
=
1, [5, табл. 4.3, 4.4, 4.5].
![]()
Інтенсивність потоку відмов всього блоку буде:
![]()
Тоді, середнє напрацювання на відмову буде визначається по формулі:

Отже, середнє напрацювання на відмову задовольняє умови ТЗ: напрацювання на відмову не менше 10000 годин.
Середній час відмовлення виробу складатиме:
,
де
- коефіцієнт
одночасної
заміни елементів,
= 2.5,
- середній час
відновлення
елементу, год.
Визначимо коефіцієнт готовності:
![]()
Знайдемо ймовірність безвідмовної роботи:
![]()
5. Технологічна підготовка виробництва пристрою
5.1 Аналіз технологічності пристрою
Технологічність конструкції – це використання таких вузлів та деталей при конструюванні певного виробу, які при виконанні конструктивно-експлуатаційних вимог дозволяють застосування високопродуктивних, прогресивних методів виготовлення, можливість освоєння виробництва в якнайкоротший строк при мінімальних затратах на технічну підготовку виробництва – тобто деталь повинна мати мінімальну собівартість.
Аналіз технологічності конструкції будемо проводити за методикою, описаною в [3]. На основі складального креслення виробу, креслень складальних одиниць, специфікації та перечнів елементів складемо таблицю (табл.5.1), в яку занесемо всі використані вихідні дані.
Таблиця 5.1 - Вихідні данні для розрахунку технологічності
| № | Вихідні дані | Умовне позначення | Кількість |
| 1. | Кількість монтажних зўєднань, що виконуються автоматизованим способом |
|
1032 |
| 2. | Загальна кількість монтажних зўєднань |
|
1139 |
| 3. | Кількість мікросхем і мікро збірок |
|
30000 |
| 4. | Загальна кількість ЕРЕ у виробі |
|
429 |
| 5. | Кількість ЕРЕ, підготовка і монтаж яких ведеться механізованим способом |
|
351 |
| 6. | Кількість типів ЕРЕ |
|
11 |
| 7. | Кількість типів оригінальних ЕРЕ |
|
0 |
| 8. | Кількість деталей |
|
21 |
| 9. | Кількість деталей, виготовлених прогресивними методами |
|
7 |
На основі приведених у таб.5.1 вихідних даних вирахуємо відносні часткові показники технологічності.(для ІІ-го класу блоків ЕРА).
Коефіцієнт
використання
мікросхем та
мікро збірок:

![]()
Коефіцієнт
автоматизації
і механізації
монтажу виробу:

Коефіцієнт автоматизації і механізації підготовки ЕРЕ до монтажу:

Коефіцієнт повторюваності ЕРЕ:
![]()

Коефіцієнт застосовуваності ЕРЕ:

Коефіцієнт прогресивності формування деталей:

Складемо таблицю(таб. 5.2.), в яку занесемо дані часткових показників, і коефіцієнти, що показують вплив кожного з цих показників (коефіцієнти вагової значимості)
Таблиця 5.2 - Коефіцієнти вагової значимості
| Часткові показники | Значення показника | Ваговий коефіцієнт |
Величина
|
|
|
0,986 | 1 | 0,986 |
|
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |