Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності

Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності

VALIGN=TOP>Суміщення та експонування Установка суміщення та експонування УПЕ-9001-М 3 2,5 8 Зняття лавсанової плівки Стіл робочий ГОСТ 116003-84, пінцет ГОСТ 4.585-83 2 1,0 9 Прояв фоторезисту Установка прояву СПФ „Процесор” 3 1,9 10 Промивання Ванна для промивання 3 1,6 11 Задублення фоторезисту Шафа термодубління ФСШ-50 3 1,5 12 Контроль ОТК Стіл робочий ГОСТ 116003-84, мікроскоп 4 1,3 13 Нанесення лаку ХВЛ Установка нанесення та сушіння лаку 2 1,5 14 Сушіння лаку ХВЛ Установка нанесення та сушіння лаку 3 7,1 15 Свердління монтажних отворів Свердлильний верстат „Мультифор” 2 2,5 16 Активація Автоматична лінія АГ – 38 3 2,5 17 Сенсибілізація Автоматична лінія АГ – 38 3 2,5 18 Хімічне осадження міді Автоматична лінія АГ – 38 3 2,6 19 Видалення лаку ХВЛ Установка зняття ХВЛ „Уніком” 2 1,8 20 Гальванічне осадження міді Автоматична лінія АГ – 38 3 2,5
21 Гальванічне осадження (олово свинець) Автоматична лінія АГ – 38 3 2,5
22 Промивання Ванна для промивання 3 1,6
23 Видалення фоторезисту Автоматична лінія АГ – 38 3 1,9
24 Труїння плати Установка труїння друкованих плат ТАУ 2М 3 1,4
25 Промивання Ванна для промивання 3 1,6
26 Сушіння Шафа сушильна ФКШ -50 ПП.92.02.26142 3 12
27 Обрізка плати по контуру Ножиці роликові ОА085 2 1,9
28 Контроль електричних параметрів Стіл робочий ГОСТ 116003-84; тестер ЦЧ 353 4 1,7
29 Контроль ОТК Стіл робочий ГОСТ 116003-84; тестер ЦЧ 353 4 1,3
30 Формування виводів елементів Напівавтомат формування та лудіння виводів ПАФ-1 3 1,1
31 Лудіння виводів елементів Напівавтомат формування та лудіння виводів ПАФ-1 3 1,0
32 Встановлення елементів Напівавтомат установки елементів 3 1,4
33 Монтаж елементів Установка пайки УП-2М НГО.054.21 3 1,2
34 Видалення флюсу Автоматична установка видалення флюсу 3 1,4
35 Контроль Стіл робочий ГОСТ 116003-84 4 1,3
36 Установка та монтаж пристрою в корпус Стіл робочий ГОСТ 116003-84 4 3,6
37 Контроль на функціонування Блок живлення лабораторний БП-1; випробувальний стенд 4 3,0
38 Налагодження та регулювання Стіл монтажний СМ-3, тестер, осцилограф С1-55А 4 4,0
39 Контроль ОТК Стіл робочий ГОСТ 116003-84 4 1,1
40 Пакування Пакувальний автомат 4 1,2
РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ

Надійність є однією з основних інженерних проблем. Останнім часом проблема надійності сильно загострилася. Це обумовлено наступними причинами :

1. Ростом складності сучасних технічних систем сотні, що включає часом, тисяч окремих елементів .

2. Інтенсивність режимів роботи систем й окремих їхніх частин .

3. Складність умов експлуатації

4. Вимогами до якості роботи .

5. Повної або часткової автоматизації технічних систем

Проблема забезпечення надійності зв'язана з усіма етапами створення виробу і його використань. Надійність заставляється в процесі його проектування й забезпечується в процесі його виготовлення.

Шляхи підвищення надійності лежать у методах конструювання виробництва й експлуатації приладу.

надійність - основна технічна характеристика виробу й кількісно оцінюється за допомогою наступних показників:

імовірність безвідмовної роботи P(t) - це ймовірність того, що в межах заданого наробітку на відмову за певних умов експлуатації не відбудеться жодної відмови, тобто порушення роботи виробу;

середній час наробітку до відмови То - це відношення наробітку (тривалості роботи в годинах, циклах) відновлюваного встаткування до математичного очікування відмов протягом його наробітку;

інтенсивність відмов λ(t) - імовірність відмов виробу в одиницю часу

після даного моменту відмова не виникала;

імовірність відмови Q(t) - імовірність того, що в заданому інтервалі часу відбудеться хоча б одна відмова;

частота відмови f(t) - кількість відмов в одиницю часу.

На окремих етапах проектування виробляється орієнтовний розрахунок надійності. Джерелом інформації про надійність елементів, приладів, пристроїв є дані про відмови, отримані у процесі випробування.

На стенді встановлюється N однотипних елементів приладу, які включаються на задане навантаження й працюють при певних зовнішніх умовах.

У процесі роботи деякі елементи відмовляють. Для одержання показників надійності системи, що складається з N випробуваних елементів, використовують вираження, що випливають із визначення цих показників.


Q(t) =n(t)/N


де Q(t) - імовірність відмови елемента,

n(t) - число елементів, що відмовляли, за час С,

N - загальне число випробовуваних елементів.

Тому що безвідмовність і відмова елемента утворять повну групу подій, тоді P(t)+ Q(t)= 1

де P(t) – імовірність безвідмовної роботи елемента P(t) = (N-n(t))/N

Якщо Q(t) → 0, то P(t) → 1 - система наближається до ідеального.

Якщо ж Q(t) → 1 , то P(t) → 0 система ненадійна.

Частота відмов випробуваних елементів обчислюється по формулі


f(t)=Dn(t)/ DtN


де Dn(t) - число елементів, що відмовили, за час D t.

Тоді інтенсивність відмов буде дорівнює


λ(t) = f (t) / Р(t)


Дані про інтенсивність відмов випробуваних елементів заносяться в таблиці, які потім використають при розрахунку надійності пристроїв, приладів, виробів.

Далі на підставі даних, отриманих при випробуванні елементів, виробляється розрахунок усього пристрою. Розрахунок ведуть по наступних формулах.


P(t) = е -λt


де λ - загальна інтенсивність відмов,

λ = ni λi

де k - число типів компонентів,

nі - число компонентів певного типу,

λi - інтенсивність відмов певного типу компонентів.

Якщо проектований пристрій складається з N типів блоків (приладів, пристроїв) і відома ймовірність безвідмовної роботи Рj цих блоків, то для всього пристрою:


P(t) = Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності Pj (t), де m - число блоків,


Середній час наробітку на відмову Т0 = 1 / λ

Залежно від умов експлуатації табличне значення інтенсивності відмов λ0 коректується за допомогою поправочного коефіцієнта K1, враховуючи дію реальних умов. Тоді інтенсивність відмов певного типу компонентів обчислюється по формулі λ1= kλ0. Тому, що проектований пристрій призначений для експлуатації в упоряджених приміщеннях, то k = 1 ,тобто λ відповідає табличним значенням.

Імовірність безвідмовної роботи за час 10000 годин.

P(t) = е-λt = е -22,996 Ч 10 Ч 10 = 1 / е 0,22996 = 0,795


Середній час наробітку на відмову


Т0 = 1 / λ = 1/ 22,996Ч10-6 = 43485,82 годин


Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності

Рисунок 5.1 - Графік надійності виробу


6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


6.1 Охорона праці, техніка безпеки та протипожежна безпека


Для забезпечення нормальної роботи пристрою, уникнення зайвих матеріальних витрат під час його ремонту та експлуатації, а також заради особистої безпеки користувача або ремонтника, необхідно дотримуватися правил техніки безпеки, обов'язково дотримуватися протипожежних вимог, а також основних положень по охороні праці, встановлених законодавством і ДСТ України. Загальні вимоги до техніки безпеки стосовно виробничого устаткування вказані у ДСТ 12.2.003-91 та ДСТ 12.0.049-80


6.2 Вимоги техніки безпеки до радіоелектронного обладнання


Безпека робіт з радіоелектронним обладнанням та підтримка його у належному стані регламентуються Правилами техніки безпеки та промислової санітарії в електронній промисловості (ПТБ та ПСЕБ), ПТЕ та ПТБ при експлуатації електропристроїв споживачем.

При монтажі радіоелектронного обладнання треба притримуватися вимог електробезпеки та працювати тільки робочім електропристроєм (електродриль, електропаяльник).

При монтажі радіосхем забороняється: перевіряти руками наявність струму та нагрів струмоведучих частин схеми; використовувати для з'єднання блоків та приборів проводу з ушкодженою ізоляцією;

виконувати пайку та встановлення деталей у обладнання , котре знаходиться під струмом; Вимірювати напругу та струм переносними приладами, з неізольованими дротами та щупами; підключати блоки до

обладнання ,котре знаходиться під напругою ; працювати на високовольтних установках без захисних засобів; змінюватизапобіжники при ввімкненому обладнані.

6.3 Вимоги безпеки при роботі ручними інструментами при збірних та монтажних роботах


Основну небезпеку при експлуатації ручного механізованого інструменту, представляють його робочі органи, гострі кромки та грані обробляємих виробів, а також шкідливі фактори:

надвисокий рівень шуму, вібрації (у пневматичних машин);

надвисока наруга електричного струму (електроінструмент);

запиленість повітря при операціях свердлення.

Необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту:

при роботі з ручним інструментом ударної дії (клепальні молотки, зубила та ін.): захисні окуляри з безосколковим склом, також рукавиці;

Забороняється експлуатація ручних електричних машин при виникненні поломок.

При виготовленні багатошарових друкованих плат виконується механічна обробка слоїстих пластиків (різка, пробивка отворів). Робочі на обробці слоїстих пластиків повинні виконувати ПТБ при холодній обробці матеріалів. Важливим фактором, погіршуючим умови праці у

відділах, є шум.

Промивка плат виконується у ізопропиловому сприті та ацетоні, тому необхідно ураховувати, що ці речовини є пожежонебезпечними та шкідливими для здоров'я. Хімічна очистка плат виконується розчинами фосфатів, натрієвої соди тощо. При постійній роботі з розчинниками нерідко бувають різні хронічні ураження шкіри. Також небезпечно потрапляння навіть самих малих часток NaOH у очі.

У процесі хімічного міднення використовуються шкідливі речовини: сірчана, соляна, азотна кислоти, хлорна мідь та інші речовини, але для

травлення міді з пробільних ділянок плат використовується ряд травників: хлорне залізо, персульфат амонію, хромовий ангідрид із сірчаною кислотою та ряд інших токсичних речовин.

У випадку потрапляння травників на шкіру або слизову оболонку очей необхідно невідкладно промити їх проточною водою або 0,5-1% - ним розчином квасців та замазати вазеліном або оливковою олією, а потім звернутися до медпункту. Роботу з травниками необхідно поводити у спецодягу та захисних окулярах. Робочі місця повинні бути обладнані ефективною витяжною вентиляцією.


6.4 Охорона праці


Загальні вимоги до гігієни праці та виробничої санітарії у системі законодавства відносно гігієни праці головне місце займає закон: „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

Значного впливу на організм людини, його працездатність, завдає мікроклімат (метеорологічні умови) у промислових приміщеннях. Параметри мікроклімату також завдають значного впливу на виробництво та на травматизм. Наприклад, для легкої роботи, яка проводиться в приміщеннях з незначними викидами явного тепла:

оптимальні параметри у холодний та теплий час року: температура повітря , 21-23єС, відносна вологість, 40-60%, швидкість перенесення повітря, м/с, не більше 0,1-0,2.

Шум та вібрація негативно впливають на людину, викликаючи різні зміни в організмі. Шум та вібрацію на виробництві створюють різні механізми та машини (електродвигуни, вентилятори, насоси,

компресори). Рівень звукового тиску у приміщеннях на робочих місцях не повинен перевищувати 95 дБ при частоті 63 Гц і 69 дБ при частоті 800 Гц.

Серед факторов зовнішньої середи, котрі впливають на організм людини у процесі праці, світло займає одне з перших місць.

Залежно від джерела світла, воно може бути натуральним та штучним. Натуральне світло визначається за коефіцієнтом натуральної освітленості(КНО).

Найменша освітленість робочих поверхонь у промислових приміщеннях регламентується БН і ПІІ-4-79 та визначається, майже, характеристикою зорової роботи. Наприклад для зорової роботи середньої точності (0,5-1мм) при штучному освітленні Е=300-150 лк, КНО=1,5% (при боковому освітленні).

Інфразвук (f<16Гц) справляє руйнівні дії на організм людини. Згідно діючим нормативним документам, рівні звукового тиску у відставних голосах з середньо геометричними частотами 2, 4, 8, 16 Гц повинно бути не більше 105 дБ, а для смуги з частотою 32 Гц – не більше 102 дБ.


6.5 Охорона навколишнього середовища


Охорона навколишнього середовища представляє систему державних і суспільних заходів, що забезпечують збереження природного середовища, придатного до життєдіяльності нинішніх і майбутніх поколінь. Охорона природи в цій системі займає номер 17, регулюється ДСТ 17.0.005-93. Для очищення стічних вод, що поступають у відкриті водоймища, будуються очисні споруди, а для очищення повітря, що викидається в атмосферу,- газопилоутримуючі установки.

Для локального очищення стічних промислових вод застосовуються різні установки. Установка очищення промстоків ОПС-У застосовується для очищення стічних вод від хрому і іонів важких металів.

Установка УР-1 призначена для регенерації розчину, використованого при труїнні міді.

З метою огорожі навколишнього природного середовища від

шкідливих хімічних дій в ДСТ 12.1.005-88 (“Повітря робочої зони. Загальні санітарно – гігієнічні вимоги”) вказано, що необхідно поєднувати методи уловлювання газів, що відходять, від технологічних процесів з одночасною їх утилізацією.

Для очищення повітря від органічних розчинників широко застосовуються адсорбери типу А-1 і А-6, в яких сорбентом є поліакрилонітрильне полотно, модифіковане активованим вугіллям АГ-3Для очищення повітря від пари кислот застосовується фільтри типу УИФ-2, де фільтруючим матеріалом служить іонообміннийволокнистий матеріал типу вион, копан.


6.6 Пожежна безпека на радіомонтажних дільницях


Радіомонтажні ділянки пожежонебезпеці. Технологічні операції, такі, як наприклад, паяння, лудіння гарячим припоєм, обпалення кінців монтажного дроту, проводяться з використанням ЛВР (етилового спирту, ацетону, скипидару) і при підвищеній температурі.

Щоб уникнути пожежі електропаяльники і електрообжигалки повинні забезпечуватися спеціальними термостійкими діелектричними підставками. Кінці монтажних дротів слід обпалювати в термостійких шафах, що не згорають.

ЛВР потрібно зберігати в герметично закритому посуді і відкривати її потрібно тільки при користуванні ЛВР.

При ремонті і експлуатації радіоапаратури великої потужності потрібно врахувати, що тепло, що виділяється, цією апаратурою може стати причиною пожежі. Щоб уникнути пожежі, потрібно могутню апаратуру розмісити в будівлі не нижче 3 ступеня вогнестійкості. Могутні генератори, лампи радіоапаратури повинні бути забезпечені повітряним або водяним охолоджуванням.


6.7 Пожежна безпека


Правила пожежної безпеки докладно викладені у „Правилах пожежної безпеки в Україні ”, а також ДНАОП 0.00.-1.31-99. Основні їх засади буде приведено нижче. Споруди і ті їх частини, в яких розташовуються РЕА, повинні бути не нижче другого ступеню вогненебезпечності. Над і під приміщенням, де розташовуються РЕА, так само в суміжних з ним приміщеннях забороняється розташування приміщень категорії А і Б за вибухонебезпечністю. Приміщення категорії В слід відокремлювати від приміщень з РЕА протипожежними стінами. Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі миючи засоби. Промивання горючими рідинами дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Засоби для забезпечення безпеки людей визначаються в залежності від пожежонебезпечних властивостей та кількості речовин та матеріалів згідно з ДСТ 12.1.004-91 та ДСТ 12.1.044-89.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ПК і машинні зали повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовим пожежним сповіщенням переносними вуглицевокислотними вогнегасниками з розрахунку 2 штуки на кожні 20 квадратних метрів площі приміщення. Евакуаційних виходів з приміщень кожного поверху повинно бути не менше двох.

Первинні засоби пожежегасіння застосовуються для боротьби з початковим вогнем . До них належать вогнегасники, пожежні крани, ручні насоси, резервуари з водою, ящики з піском і ін. Для гасіння вогню застосовують вогнегасники хімічно-пінні (ОХП-10), вуглицевокислотні (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) і порошкові (ОП-1, ОП-10). Пінний вогнегасник (ОХП-10) не можна застосовувати для гасіння електроустановок під напругою до 100В. По ефективності пожежегасіння, економічності і іншим показникам перспективними є порошкові вогнегасники.


6.8 Електробезпека в приміщеннях


Вимоги електробезпеки в приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальні машини, і персональні комп'ютери відображений ДНАОП 0.00-.131.99, а також необхідно дотримуватись Правил пристрою електроустановки (ППЕ), ССБТ(ДСТ-12.1.006-84, ДСТ 12.1.019-79, ДСТ 12.0.030-81, ДСТ 12.1.045-84), ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88, “Електроустаткування житлових і громадських будівель. Норми проектування”, СН357-77 „Інструкція по проектуванню силового освітлювального устаткування підприємства”.

Лінія електромережі для живлення РЕА, периферійних пристроїв РЕА і для обслуговування, ремонту і наладки РЕА виконується як окрема групова трипрохідна мережа, шляхом прокладки фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки групового розподільного пункту до розеток живлення.

Загальні вимоги до виробничих процесів вказані в ГОСТ12.3.002-75. Основними його положеннями:

Монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження пристроїв, блоків при не вімкнутому живленні, повинно виконуватися при наступних вимогах:

пристрої, додаткова апаратура повинні бути заземлені;

роботи виконуються не менш ніж двома способами;

робітники повинні виконувати роботу інструментом з ізоляційними ручками, стоячи на діелектричному килимку або бути в діелектричних калошах;

електроінструмент повинен бути на напругу не більше 36В;

ремонт телевізійних приймачів а також всі види робіт з відкритим кінескопом повинні виконуватися в захисних окулярах або масці;

до робіт з обслуговування, наладці і ремонту РЕА допускаються особи, які мають кваліфікаційну групу по електробезпеці не менше третьої.

У випадку роботи з інструментом з робочою напругою 220В на ньому повинен бути штамп про перевірку, дія якої ще не закінчилась.

7 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ПРОЕКТОВАНОГО ПРИСТРОЮ


7.1 Налагоджування таймера-регулятора потужності


Спочатку варто перевірити відсутність коротких замикань на монтажній платі. Для перевірки роботи та налагоджування вузла синхронізації з мережою необхідні генератор НЧ , осцилограф та лабораторний блок живлення. Подавши до входу вузла синхронізації сигнал з амплітудою 220 ± 10% з частотою 50 Гц на емітері VT3 осцилографом контролюють сигнал на виході.

Потім, підключивши генератор НЧ до виводу 5 DD1, перевіряємо працездатність мікросхеми KP1006ВИ1 та зібраний на ньому одновібратор, обертом движка змінного резистора R7 отримують максимальну амплітуду струму стабілізації в колі емітера транзистора VT1.

Після цього перевіряємо лічильник DD3 та RS – тригер , шо разом створюють генератор генератор імпульсів з періодом повторення вдесятеро більшим від періоду повторення імпульсів одновібратора. Для цього до входу DD3 підключаємо генератор прямокутнх імпульсів з невеликою амплітудою та періодом від 10 мс до 1 секунди. А на виході DD1.4 ми маємо отримати імпульси вдесятеро меншим періодом.

Далі, підключивши мультиметр до блоку живлення перевіряємо працездатність його, а саме напругу живлення для радіоприймача; на виході стабілізатора вона повинна мати величину 12,5 В.

Налагоджування таймера-регулятора потужності закінчується перевіркою роботи схеми з блоком живлення на 12,5 В.


7.2 Організації робочого місця з обслуговування та ремонта таймера-регулятора потужності


Для визначення технічного стану радіоелектронній апаратурі використовують два способи: 1 дія тестовими сигналами на вхідні та проміжні точки апаратури і аналіз відгуку на них; 2 аналіз за допомогою контрольних вимірів апаратури (КВА) проміжних та вихідних сигналів в реальних умовах роботи апаратури. Обидва способи можливо представити у вигляді алгоритму діагностики стану побутової радіоелектронної апаратури.

Робочі місця для пошуку несправностей, регулювання і налаштування пристрою

повинні відповідати нормам безпеки роботи для робочого персоналу, а саме мати відповідне заземлення для електронних вимірювальних пристроїв безпечні джерела електроживлення.

Несправності РЕА усуваються в результаті проведення електромонтажних, механічних, настроювальних і регулювальних операцій. Вони відрізняються один від одного прийомами виконання, вживаним інструментом, ремонтними матеріалами, вимогами до безпеки проведення робіт.

Більшість використовуваних транзисторів, діодів, інтегральних мікросхем чутлива до статичної електрики. Тому паяльник рекомендується заземляти, оскільки заряд статичної електрики або напруга живлення паяльника при пробої його ізоляції може необоротно пошкодити активні радіоелементи. Слід уникати надмірного перегріву виводів активних і пасивних елементів. Для тепловідводу звичайно використовується пінцет.

При заміні резисторів і конденсаторів необхідно дотримуватися прийнятого способу установки деталей. Заміна потужних активних елементів, встановлених на тепло відводах і радіаторах, проводиться так, щоб зменшити тепловий опір переходу корпусу елементу і радіатора

Приміщення повинне мати природне і штучне освітлення відповідно СНІП 11-4-79. Природне освітлення повинне забезпечувати коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5%, розрахунок коефіцієнта природного освітлення проводиться відповідно СНІП 11-4-79. Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристосування для відкриття, а також жалюзі, штори і так далі.

Штучне освітлення приміщення з робітниками місцями повинно бути оснащено системою спільного рівномірного освітлення. Для спільного освітлення необхідно використовувати світильники з розсіювачами і дзеркальними екранними сітками.

Рівень освітлення на робочому столі в зоні розміщення документів має бути в межах 300 — 500 лк, освітлення екрану не повинне перевищувати рівень в 300 лк. Необхідно передбачити обмеження відстані від джерела природного або штучного освітлення, при цьому яскравість поверхні, що світяться і прибувають в полі зору, має бути не більше 200 кд / м2. Яскравість відблисків на екрані не повинна перевищувати 40 кд / м2. Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяли б регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного.

Для визначення технічного стану радіоелектронної апаратури застосовуються прилади і засоби вимірювання, реалізовуючи алгоритм діагностики апаратури по стану. Сукупність вхідних і вихідних параметрів апаратури, технічні вимоги по її настройці і регулюванню, вибір способу діагностики пошуку несправності обумовлюють склад контрольних пристроїв.

Відповідно завданню до дипломного проекту я розробив та склав алгоритм пошуку несправностей та задачі ремонту, що значно покращать експлуатацію пристрою, забезпечать надійну роботу та його технічне обслуговування.

Для цього розглянемо наступні пункти:

1 Ознайомлення із структурною та електричною схемами.

2. Вивчення принципу роботи пристрою.

3. Вивчення елементної бази.

4. Складання алгоритмів пошуку несправностей в пристрої.

5. По алгоритмах пошуку несправності необхідний підбір апаратного парку приладів вимірювання.

Складання алгоритму пошуку несправностей радіотехнічних пристроїв починаю із симптомів (Симптом - поведінка радіотехнічного пристрою у своїй роботі повторює неполадку при ввімкненні пристроїв живлення) При такій поведінці необхідно зробити логічний аналіз схеми роботи пристрою, знайти необхідний блок, який вийшов з ладу.

Далі треба зробити логічний аналіз по роботі блок-схеми, на основі цього аналізу провести детальну перевірку елементів несправної схеми пристрою.

Перевірку елементів необхідно провести у вигляді алгоритму пошуку несправності, який починається із симптому неполадки. Логічний аналіз причин виходу з ладу елементів і є послідовністю перевірки елементів схеми.

Перевірку елементів необхідно проводити за допомогою вимірювальних пристроїв: лабораторного блока живлення, цифрового вольтметра, або застосувати універсальний пристрій замірів електричних параметрів, що мають декілька функцій, таких як: тестер або мультиметри.

1. Мультиметри. Технічні характеристики: верхня межа діапазону вимірюваних величин:

Постійного і змінного струму, мА................... 20 і 2000

Опір, кОм..............................................................20 і 2000

постійної напруги, В........................................... 20 і 2000

змінної напруги, В................................................20 і 350

частоти, кГц...........................................................100 і 1000

коефіцієнта h21e.......................................................1000

Молодший розряд вимірюваної величини, мВ, Ом, мкА, Гц.... 10

Погрішність змін , %:

постійної напруги і опорів.....................................0,2

постійних струмів....................................................0,3

змінної напруги і струмів........................................0,5

Для приведення параметрів відремонтованих пристроїв відповідно до необхідних допусків після ремонту або тривалого терміну експлуатації використовуються операції налаштування та регулювання. Ці операції виконуються за допомогою контрольних вимірів апаратури

Відремонтована апаратура повинна пройти після ремонтний контроль і випробовування на відповідність параметрів технічним умовам і вимогам.


7.3 Алгоритм пошуку несправностей та регулювання


Згідно до мого дипломного завдання симптомом буде відсутність напруги (12,5 В.) на виході стабілізатора це точки - 3 та 4, на рисунку 1. Напруга на вході стабілізатора поміж, точками 1 та 2 існує.


Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності

Рисунок 7.1 - Схема електрична принципова випрямляча з фільтром та стабілізатора на трьох транзисторах


Можливі несправності:

1. Перевірка пристрою при вимкненому живлені:

Вихід із ладу VT5.

Вихід із ладу VT4.

Вихід із ладу резистора R13.

Вихід із ладу резистора R14.

Вихід із ладу резистора R15.

Вихід із ладу VT6.

Вихід із ладу VD5.

Вихід із ладу резистора R19.

Вихід із ладу резистора R20.

Вихід із ладу резистора R21.

Перевірка базового ланцюга VT5-VT4.

2. Перевірка пристрою при увімкненому живлені:

1. Перевірити напругу 220В на вході трансформатора.

2. Перевірити напругу на виході трансформатора.

3. Перевірити напругу на конденсаторі С10.

4. Перевірити напругу на стабілітроні VD5.

5. Перевірити напругу на виході стабілізатору 12,5 В.

6. Резистор R20 відрегулювати до потрібної напруги 12,5 В.

Вимірювання параметрів схеми необхідно проводити згідно кіл схеми і номіналу елементів схеми.

Перевірку елементів схеми необхідно проводити при вимкненому живленні мережі 220 В. При виконанні певного пункту необхідно переходити до наступного пункту алгоритму пошуку несправності. Після перевірки всіх елементів схеми при вимкненому живленні необхідно перейти до алгоритму при ввімкненому живленні мережі.

Розглянемо алгоритм пошуку несправностей для стабілізатора таймера-регулятора потужності.

8 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА


Економічній частині дипломного проекту здійснюється розробка і розрахунок основних розділів бізнес-плану, у якому передбачається: здійснення маркетингових досліджень ринку для визначення обсягів випуску розробленої конструкції; розрахунок оптової ціни; визначення беззбитковості виробництва; розрахунок витрат на рекламу, розрахунок заробітної плати.

На підставі проведених розрахунків робиться висновок про доцільність проектування і впровадження нової конструкції у виробництво.

Початкові дані для розрахунку взяті з виробничих умов:

- розмір плати з креслення складального

- кількість отворів з друкованої плати

- час складання пристрою з маршрутного листа

- кількість та назва елементів з переліку елементів

Розрахунок складаеться з трьох основних етапів

1) Розрахунок витрат на матеріали

2) Розрахунок заробітної плати

3) Розрахунок оптової ціни

Розрахунок оптової ціни є кінцевим етапом економічної частини


8.1 Розрахунок оптової відпускної ціни


Розрахунок оптової відпускної ціни здійснюється на підставі калькуляції собівартості продукції на всіх етапах її виготовлення. Розрахунок цехової собівартості здійснюється по формулі:


Сцех= М + Зпр +Зд +Здод +Зсоц +Зфз +Зпенс +Кцех (8.1.1)

Сцех. = 29,95 +7,99 + 1,13 + 1,52 + 0,16 + 0,14 + 3,53 + 10,76 = 55,18 грн.

де М - витрати на основні матеріали і комплектуючі вироби з урахуванням витрат на транспортування їх на завод;

Зпр - пряма (тарифна) заробітна плата основних виробничих робітників;

Зд - доплати до заробітної плати;

Здод - додаткова заробітна плата;

Зсоц - відрахування на соціальне страхування;

Зфз - відрахування до фонду зайнятості працівників;

Зпенс - відчислення до пенсійного фонду;

Кцех – непрямі цехові витрати.

Виробничі витрати, пов'язані з виготовленням конструкції, що включаються в заводську собівартість, визначаються по формулі:


Сзав = Сцех + Кзаг (8.1.2)

Сзав = 55,18 + 11,31 = 66,49 грн.


де Кзаг - непрямі загальнозаводські витрати.

Кожне підприємство не тільки виробляє свою продукцію, але і реалізує її, тому враховується реалізаційні витрати, що входять у повну собівартість.


Спов. = Сзав + Кпозавир (8.1.3)

Спов. = 66,49 + 7,31 = 73,80 грн.


де Кпозавир - непрямі позавиробничі витрати;

Підприємство реалізує свою продукцію за гуртовою ціною, яка визначає розмір виручки заводу.


Цгурт = Спов + П (8.1.4)

Цгурт = Спов + П = 73,80 + 14,76 = 88,56 грн.

де П - плановий розмір прибутку, який розраховується на підставі рівня рентабельності, і визначається по формулі:


П = (Спов * Крент %)/100 % (8.1.5)

П = 14,76 грн.


Для реалізації продукції покупцям існують відпускні ціни, до складу яких включають податок на додану вартість:


Цвідп = Цгурт + ПДВ (8.1.6)

Цвідп = 88,56 + 17,71 = 106,27 грн.


де ПДВ - податок на додану вартість, який розраховується за формулою:


ПДВ = (Цгурт * Кпдв %)/100 % (8.1.7)

ПДВ = 17,71 , грн.


8.2 Розрахунок витрат на основні матеріали


Основним матеріалом для виготовлення даної конструкції є склотекстоліт, який використовується для виготовлення друкованої плати. Для визначення витрат на основні матеріали, необхідно розрахувати масу заготівки. Вона обчислюється за формулою:


Рзаг = V * p = L·i·h·p (8.2.1)

Рзаг = 12·9,25·0,15·1,6 = 26,64 г = 0,027 кг


де

V - Об'єм печатної плати, смі

р - питома вага склотекстоліту (рсг = 1,6 г/смі)

L - довжина друкованої плати, см

і - ширина друкованої плати, см

h - товщина друкованої плати (товщина одного шару h = 0,1 см), см

Витрати на матеріали друкованої плати розраховуються за формулою:


М = Рзаг * Ц (8.2.2)

М = 0,027* 46 = 1,24 грн.


де Ц - ціна склотекстоліту одного кілограма, грн.

На підставі приведених вище розрахунків визначаються витрати на основні матеріали в таблиці 8.1:


Таблиця 8.1 - Витрати на основні та допоміжні матеріали

Найменування матеріалу Одиниця виміру Норма витрат на 1 пайку, г Кількіст ь паєк

Ціна за

одиницю

виміру,

грн.

Сума, грн.
Склотекстоліт Кг Рзаг 0,031 46 1,24
Припій ПОС-61 Кг 0,1 182 0,06 1,09
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: