Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Размещено на /


Дипломна робота на тему:

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача


Зміст


Введення

1. Аналіз вихідних даних

1.1 Аналіз алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

1.2 Вибір переліку й об'єму региструємої інформації

1.3 Аналіз конструкції

2. Розробка функціональної схеми й вибір елементної бази

2.1 Опис функціональної схеми системи

2.1.1 Вузол прийому інформації з комунікаційного порту уведення/висновку мікропроцесора 1879ВМ1

2.1.2 Блок обміну з послідовним портом

2.1.3 Блок обміну з буферною пам'яттю

2.1.4 Швидкісна буферна пам'ять

2.1.5 Блок узгодження з мікроконтролером

2.1.6 Блок обміну з годинниками реального часу

2.1.7 Блок обміну з основним накопичувачем

2.1.8 Мікроконтролер

2.1.9 Накопичувач

2.2 Вибір елементної бази

3. Розробка принципової електричної схеми

3.1 Мікросхема ПЛИС зі схемою завантаження

3.2 Контролер обміну з USB каналом

3.3 Мікросхема годин реального часу і їхнє живлення

3.4 Компонування банків накопичувача

3.5 Швидка проміжна пам'ять

3.6 Вихідні дані на проектування розроблювальної системи

4. Розробка алгоритму роботи системи

5. Економічні розрахунки

5.1 Розрахунок прямих витрат на виробництво системи

5.1.1 Розрахунок витрат на сировину й матеріали

5.1.2 Розрахунок витрат на комплектуючі системи й напівфабрикати (покупні)

5.1.3 Розрахунок заробітної плати виробничих робітників

5.1.4 Розрахунок витрат на електроенергію

5.1.5 Амортизаційні відрахування

5.1.6 Накладні витрати

Висновок

Список джерел


Введення


У наш час у розвитку мікроелектроніки, як в Україні, так і за рубежем пройшов певний етап, що дозволив по іншому подивитися на проектування сучасних радіотехнічних приладів.

Зросла складність приладів, але помітно зменшилися їхні габарити, що відбиває загальний розвиток мікроелектронної елементної бази. Одну із провідних ролей стали грати процесорні технології, широко застосовується цифрова обробка.

Сучасна система реєстрації даних - це високопродуктивний обчислювач, що має у своїй основі процесор або контролер, накопичувач інформації великого об'єму й високошвидкісні інтерфейси зв'язку.

При побудові системи реєстрації необхідно враховувати всі сучасні тенденції розвитку мікроелектроніки. У першу чергу це мікросхеми енергонезалежної пам'яті великого об'єму. Останні доступні рішення в області мікроконтролерів дозволяють застосовувати такі інтерфейси як USB. Як основна ланка, що дозволяє сполучити різні по інтерфейсах вузли, можуть застосовуватися програмувальні логічні матриці. Одна така мікросхема замінить десятки дискретних елементів, тим самим різко скорочуючи розміри системи реєстрації. При цьому споживана потужність буде мінімальна й з'явиться гнучкість при побудові апаратної частини.


система реєстрація елементний обчислювач схема

1. Аналіз вихідних даних


1.1 Аналіз алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача


Основною вимогою, що повинне дотримуватися при здійсненні сполучення розроблювальної системи реєстрації вхідних сигналів і проміжних результатів обробки сигналів зі спеціалізованим обчислювачем, є забезпечення штатного функціонування спеціалізованого обчислювача без істотного погіршення його динамічних характеристик (не більше 3 %).

У штатній роботі спеціалізований обчислювач проводить виміри висоти вектора шляхової швидкості із частотою 33 Гц. Цикл виміру розбитий на два етапи:

- випромінювання й обробка результатів высотомерного каналу;

- випромінювання й обробка результатів швидкісного каналу.

На малюнку 1.1 наведена циклограма функціонування спеціалізованого обчислювача. З малюнка 1.1 видно, що процес підготовки пакета швидкісного каналу, його випромінювання розподілений по трьох циклах роботи спеціалізованого обчислювача, у той час як видача масиву в розроблювальну систему здійснюється в кожному циклі. На циклограмі роботи показані моменти часу, у які обчислювач готовий передати блок інформації, що ставиться до даного виміру. Із цього треба, що цикл роботи розроблювального блоку від прийому інформації до моменту готовності прийняти черговий блок даних повинен бути менше 30 мс.

Такі вихідні дані, як число імпульсів у сеансі випромінювання, тривалість випромінювання, період повторення імпульсів, впливають на розмір переданого блоку інформації. Передача інформації із процесора 1879ВМ1 виробляється за допомогою байтного швидкісного інтерфейсу.

Швидкість передачі інформації становить до 20 Мб/с. Робота цього інтерфейсу сповільнює процесор на (12,5 - 15) %. Оптимальний час передачі інформації становить не більше 5 мс, що приведе до зниження швидкодії системи на 2,5 %.


1.2 Вибір переліку й об'єму региструємої інформації


Процесор осередку АЦП-079-03, що входить до складу спеціалізованого обчислювача, оперує 32-х розрядними словами. Тому, дані, призначені для передачі від осередку АЦП-079-03 до розроблювальної системи реєстрації даних, будуть мати мінімальний розмір, рівному одному слову мікропроцесора (32 біта).

Пакет даних для запису передається в систему реєстрації даних на кожному циклі роботи спеціалізованого обчислювача. Для реалізації наступної обробки інформації, отриманої в ході випробувань, необхідно розділити пакети між собою. Для цього кожний пакет починається з певного коду, що є ознакою початку пакета й номера пакета. Також має сенс записувати внутрішній системний час спеціалізованого обчислювача. Таким чином, для однозначної ідентифікації записаного пакета даних необхідні три наступні параметри:

ознака початку пакета даних. Для виключення випадкового збігу коду початку пакета з даними, ознака початку пакета повинен мати розмір рівний двом словам мікропроцесора (8 байт);

номер пакета. Виходячи з умов технічного завдання, система реєстрації даних повинна забезпечувати час запису до 1 години. При частоті приходу пакетів 1/33 мс максимальна кількість прийнятих пакетів буде порядку 11000 що менше максимального числа, яку можна задати за допомогою 32-х розрядного двійкового коду. Отже, для номера пакета можна використовувати 1 слово мікропроцесора (4 байти);

системний час. Для передачі системного часу досить 1 слова мікропроцесора (4 байти).

Для повного аналізу роботи висотоміра поряд з результатами обробки отриманих даних необхідно також мати апріорні дані.

Апріорні дані вертикального каналу наведені в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 - Апріорні дані вертикального каналу.

Довжина, байт Змінна Призначення
4 Regim Режим роботи виробу
4 Regim_RV Різновид режиму роботи
4 CodFwrk Код частоти
4 Diapazon Номер діапазону вертикального каналу
4 CodLongAM Тривалість зондувальних імпульсів
4 Blank Ознака «бланкирования» прямого сигналу
4 CodNonius Код ноніуса
4 Hmin Початок інтервалу спостереження (пошуку)
4 Hmax Кінець інтервалу спостереження (пошуку)
4 KolDirok Кількість шумових стробов в «згортку» сигналу
4 L0 Зсув початку «згортки» у пакеті
4 Lsm Ширина інтервалу побудови «згортки»
4 CodARU Код АРУ
4 Cod_AR Код АР (придушення потужності випромінювання)
4 Cod_IZ Код З (придушення потужності випромінювання)

Змінні, що зберігають результати обробки вертикального каналу, наведені в таблиці 1.2.


Таблиця 1.2 - Змінні, що зберігають результати обробки вертикального каналу.

Довжина, байт Змінна Призначення
4 SysRg Регістр керування
4 Matr Матриця стану виробу
4 Prizn Регістр ознак
4 Hi Усереднена оцінка висоти
4 Hirv Миттєва оцінка висоти
4 Num_Swr Кількість отсчетов в «згортку» сигналу
4 Num_K Кількість оброблюваних крапок для доплеровского фільтра
4 FlagACP Ознака перевантаження АЦП
4 Max_Swr Положення максимуму «згортки»
4 Over_Min Кількість переповнення АЦП знизу
4 Over_Max Кількість переповнення АЦП зверху
4 Nap Кількість крапок апроксимації фронту
4 Im Номер відліку 1-го перевищення порога
4 Nap_F Ознака апроксимації фронту
4 Zahvat Ознака захоплення сигналу вертикального каналу
4 LngZhv Ознака справності вертикального каналу
4 CntZhv Кількість захоплень сигналу вертикального каналу
4 Num_Usr Максимальна кількість усереднень оцінок висоти
4 P_Beg Покажчик початку магазина оцінок висоти
4 P_End Покажчик кінця магазина оцінок висоти
4 Tek_Usr Кількість усереднень оцінок висоти
4 Tek_K0 Коефіцієнт для прогнозуючого фільтра оцінок висоти
4 Tek_K1 Коефіцієнт для прогнозуючого фільтра оцінок висоти
4 Hv Висота хвилі
Довжина, байт Змінна Призначення
4 STimer Період запису оцінок висоти
4 ATimer Період запису оцінок висоти (грубо)
4 CntRez Лічильник кількості вимірів Hволны
4 FlagSM Ознака «суша/море»
4 Nak_ARU Максимальне значення «згортки» для регулювання АРУ
4 Max_ARU Поріг для зміни кроку регулювання АРУ
4 Min_ARU Поріг для зміни кроку регулювання АРУ
1024 Swertka «Згортка» сигналу вертикального каналу

Змінні, що зберігають апріорні дані швидкісного каналу, наведені в таблиці 1.3.


Таблиця 1.3 - Змінні, що зберігають апріорні дані швидкісний канал.

Довжина, байт Змінна Призначення
4 Regim_SS Ознака виміру швидкості
4 ModeAK Режим виміру швидкості (звичайний або в неоднозначності)
4 DeltaAK Програмний ноніус
4 Lsm_signal Сигнальний строб швидкісного каналу
4 Lsm_noise Шумовий строб швидкісного каналу
4 Nsm_SS Програмний ноніус
4 Nu_Vob_I Код вобуляции в пакеті
4 Nu_Vob_F Усереднений код вобуляции
4 Ntau0_SS Середнє значення транспортних затримок
4 Flag_Sdv_BKF Ознака необхідності перерахування ВКФ

Змінні, що зберігають результати обробки прийнятих даних по швидкісному каналі, наведені в таблиці 1.4.


Таблиця 1.4 - Змінні, що зберігають результати обробки прийнятих даних.

Довжина, байт Змінна Призначення
4 MiddleVobI Середній період повторення імпульсів у пакеті
4 MiddleVobF Середній період повторення імпульсів після межпакетного усереднення
4 SpecRegim Ознака спецрежима для швидкісного каналу
4 OverDataBKF Лічильник переповнення АЦП у швидкісному каналі
4 Dsp1 Дисперсія сигналу, прийнятого 1-й антеною
4 Dsp2 Дисперсія сигналу, прийнятого 2-й антеною
4 Dsp3 Дисперсія сигналу, прийнятого 3-й антеною
4 Li Ознака відбраковування ВКФ по дисперсії
4 L_Signal Загальна ознака відбраковування ВКФ по дисперсії
4 P_BKF_Beg Покажчик початку магазина ВКФ
4 P_BKF_End Покажчик кінця магазина ВКФ
4 Tek_BKF_Usr Кількість усереднень ВКФ
4 Step_BKF_Usr Зміна кількості усереднень ВКФ
4 Zero_F_BKF_SS Зарезервовано
4 N_zhv_SS Кількість захоплень у швидкісному каналі
4 Zahvat_SS Ознака захоплення сигналу у швидкісному каналі
4 LngZhv_SS Ознака справності швидкісного каналу
4 Cnt_Zahvat_SS Лічильник захоплень у швидкісному каналі
4 F_Max_SS12 Максимум 1-й ВКФ
4 F_Max_SS23 Максимум 2-й ВКФ
4 N_Max_SS12 Положення максимуму 1-й ВКФ
4 N_Max_SS23 Положення максимуму 2-й ВКФ
4 M_Wide_SS12 Положення лівої границі 1-й ВКФ за рівнем 0,5 від максимуму
4 P_Wide_SS12 Положення правої границі 2-й ВКФ за рівнем 0,5 від максимуму
4 M_Wide_SS23 Положення лівої границі 1-й ВКФ за рівнем 0,5 від максимуму
4 P_Wide_SS23 Положення правої границі 2-й ВКФ за рівнем 0,5 від максимуму
4 No_Koso_12 Ознака заборони аналізу перекручування 1-й ВКФ
4 No_Koso_23 Ознака заборони аналізу перекручування 2-й ВКФ
4 Wide1_SS Ширина 1-й ВКФ
4 Wide2_SS Ширина 2-й ВКФ
4 Ntau1_SSF Транспортна затримка для 1-й ВКФ
4 Ntau2_SSF Транспортна затримка для 2-й ВКФ
4 Ntau1_SS Транспортна затримка для 1-й ВКФ із урахуванням обмежень
4 Ntau1_SS Транспортна затримка для 2-й ВКФ із урахуванням обмежень
4 NtauF_1 Усереднена транспортна затримка для 1-й ВКФ
4 NtauF_2 Усереднена транспортна затримка для 2-й ВКФ
4 DelatNtau Виправлення для суми транспортних затримок
4 SpeedVx Поздовжня швидкість
4 SpeedVy Вертикальна швидкість
4 SpeedVz Поперечна швидкість
4 Bsn Кут зносу
4 SpeedVxi Миттєве значення поздовжньої швидкості
4 SpeedVzi Миттєве значення поперечної швидкості
4 Bsni Миттєве значення кута зносу
4 SpeedVzF Усереднена поздовжня швидкість
4 BsnF Усереднений кут зносу
4 P_Beg_SS Покажчик початку магазина оцінок поздовжньої швидкості
4 P_End_SS Покажчик кінця магазина оцінок поздовжньої швидкості
4 Tek_Usr_SS Кількість усереднень у поздовжньому каналі
4 Step_Usr_SS Зміна кількості усереднень у поздовжньому каналі
4 Tek_K0_SS Коефіцієнт для прогнозуючого фільтра оцінок поздовжньої швидкості
4 Tek_K1_SS Коефіцієнт для прогнозуючого фільтра оцінок поздовжньої швидкості
64 F_BKF12_SS 1-я ВКФ
64 F_BKF23_SS 2-я ВКФ
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 1-й зріз)
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 2-й зріз)
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 3-й зріз)
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 4-й зріз)
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 5-й зріз)
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 6-й зріз)
2048 – Сигнал швидкісного каналу ( 7-й зріз)

У підсумку сумарний об'єм одного пакета інформації виходить рівним 16 кбайт. У систему реєстрації інформації пакети приходять із частотою 33 Гц, отже, за 1 годину роботи системи в неї прийде 110 тис. пакетів інформації. Виходячи із загального часу запису інформації виходить необхідний об'єм накопичувача

Vнак= 16 кбайт · 110 тис.. пакетів » 2Гб.

Для підвищення надійності зберігання інформації, застосуємо запис інформації з подвійним резервуванням, отже, необхідний об'єм накопичувача збільшиться у два рази й складе 4 Гб.


1.3 Аналіз конструкції


Розроблювальна конструкція призначена для збереження в процесі натурних випробувань спеціалізованого обчислювача інформації. Блок повинен бути сполучимо як механічно, так і електрично з осередком спеціалізованого обчислювача АЦП-079-03 і вбудовуватися у вже готовий виріб А-079, або А-079-01. На малюнку 1.2 представлений ескіз осередку спеціалізованого обчислювача АЦП-079-03.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 1.2 - Ескіз осередку спеціалізованого обчислювача АЦП-079-03


Осередок АЦП-079-03 складається з багатошарової друкованої плати розміром 180(90 мм, шести фіксованих крапок, через які за допомогою гвинтів здійснюється кріплення осередку, і двох сигнальних рознімань Х1 і Х2 - типи ESQT-130-02-G-Q-368 з напрямними ATS-30-Q.

У таблицях 1.5 і 1.6 представлені контакти рознімань Х1, Х2 і відповідні їм сигнали.

Таблиця 1.5 - Рознімання Х1

Контакт Ланцюг Контакт Ланцюг Контакт Ланцюг
1 Корпус 9 ГД12 17 ТМ НРВ
2 Корпус 10 ГД1 18 УПР АРУ
3 Корпус 11 ГД2 19 УПР АР
4 Корпус 12 - 20 ТМ АР
5 ГД13 13 Корпус 21 ТМ АРУ
6 ГД0 14 Корпус 22 -
7 - 15 Корпус 23 -
8 - 16 Корпус 24 -
25 Корпус 51 Корпус 77 Корпус
26 Корпус 52 Корпус 78 Корпус
27 Корпус 53 ТМ Відео 2 79 Корпус
28 Корпус 54 INITM5 80 Корпус
29 ГД15 55 INITM4 81 Імпульс мод. 1
30 ГД3 56 ТМ Відео 1 22 Імпульс мод. 2
31 ГД4 57 INITM2 23 ВИ1
32 ГД11 58 INITM3 84 ВИ2
33 ГД7 59 INITM1 85 Корпус
34 ГД14 60 INITM0 86 Корпус
35 ГД5 61 Корпус 87 Корпус
36 ГД10 62 Корпус 88 Корпус
37 Корпус 63 Корпус 89 ГД8
38 Корпус 64 Корпус 80 ГД6
39 Корпус 65 Скидання ДО 91 ГД9
40 Корпус 66 Запис 92 -
41 ТМХ1 67 - 93 Корпус
42 ТМХ2 68 - 94 Корпус
43 ТМХ3 69 А3 95 Корпус
44 ТМХ4 70 10МН 96 Корпус
45 Моделиро-Вание 71 - 97 З2
46 - 72 - 38 КАПРМ
47 ТМХ5 73 А1 99 Мод. АМ
48 ТМХ0 74 А2 100 Резерв
49 Корпус 75 Вихід ДО 101 ФМ2
50 Корпус 76 Читання 102 ФМ1
103 КАПП 109 З1 115 КЧ2
104 ВСК 110 КАПРМ1 116 КЧ1
105 Корпус 111 КАПРМ2 117 Корпус
106 Корпус 112 АМ 118 Корпус
107 Корпус 113 КЧ4 119 Корпус
108 Корпус 114 КЧ3 120 Корпус

Таблиця 1.6 - Рознімання Х2

Контакт Ланцюг Контакт Ланцюг Контакт Ланцюг
1 Корпус 19 Корпус 37 D7
2 Корпус 20 Корпус 38 K D2
3 Корпус 21 D1 39 AS
4 Корпус 22 Корпус 40 DS
5 WAIT 23 +5BI 41 K AS
6 Корпус 24 +5BI 42 K D1
7 +15У 25 WRITE 43 K D7
8 +15У 26 Корпус 44 D6
9 - 27 Корпус 45 J2_TMS
10 Корпус 28 Корпус 46 J2_TCK
11 -15У 29 J1_TCK_KO 47 J2_TD0
12 -15У 30 J1_TDO_KO 48 J2_TDI
13 D5 31 J1_TDI_KO 49 +5B
14 Корпус 32 J1_TMS_KO 50 +5B
15 -5BI 33 D4 51 +5B
16 -5BI 34 D3 52 +5B
17 CPU_INIT 35 D0 53 Корпус
18 Корпус 36 D2 54 Корпус
55 Корпус 78 LN6 100 REZ_RAZ2
56 Корпус 79 K D3 101 Корпус
58 J1_TD0 80 K D0 102 Корпус
59 J1_TDI 81 LN7 103 Корпус
60 J1_TMS 82 LN1 104 Корпус
61 LN12 83 - 105 +3.3B
62 - 84 ТД2 106 +3.3B
63 K D5 85 LN5 107 +3.3B
64 K DS 86 LN4 108 +3.3B
65 LN8 87 RY/BY KO 109 +3.3B
66 LN11 88 - 110 +3.3B
67 - 89 K WAIT 111 +3.3B
68 +5.5 B II 90 - 112 +3.3B
69 LN0 91 K D6 113 Корпус
70 LN9 92 ТД3 114 Корпус
71 - 93 K WRITE 115 Корпус
72 5.5 B общ. 94 - 116 Корпус
73 LN10 95 - 117 -
74 LN2 96 - 118 ТД
75 - 97 K D4 119 ТД
76 -5.5 B II 98 ТД4 120 Корпус
77 LN3 99 REZ_RAZ1


Електрична сполука розроблювальної системи із платою АЦП-079-03 буде здійснюватися за допомогою цих рознімань (Х1, Х2).

Вхідними сигналами системи реєстрації даних є:

шини живлення (може використовуватися вся номенклатура живлячих напруг);

послідовний байтний порт мікропроцесора LINK (LN0 - LN12).

Виходячи з аналізу ланцюгів у з'єднувачах Х1 і Х2 одержуємо, що всі необхідні сигнали перебувають на розніманні Х2, отже рознімання Х1 буде використовуватися тільки для дублювання ланцюгів корпуса і як механічний з'єднувач. У таблиці 1.6 наведені контакти рознімання Х2 розроблювальні осередки й сигнали відповідні їм, які передбачається використовувати для зв'язку з осередком АЦП-079-03.

Тому що розроблювальний осередок буде використовуватися в складі спеціалізованого обчислювача необхідно забезпечити додаткове механічне кріплення. Отже потрібно забезпечити сумісність системи реєстрації даних і осередку АЦП-079-03 по місцях механічного кріплення. Для здійснення механічного кріплення осередків у складі виробу необхідно використовувати кріплення (болти, домкрати) більшої довгі.

Ескіз системи в складі спеціалізованого обчислювача представлений на малюнку 1.3.

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 1.4 - Ескіз механічного кріплення системи в спеціалізованому обчислювачі.


2. Розробка функціональної схеми й вибір елементної бази


2.1 Опис функціональної схеми системи


Для того щоб виконати дане завдання нам необхідно мати наступні вузли:

- вузол прийому інформації з комунікаційного порту уведення/висновку мікропроцесора 1879ВМ1;

- блок обміну з послідовним портом;

- блок обміну з буферною пам'яттю;

- швидкісна буферна пам'ять;

- блок узгодження з мікроконтролером;

- блок обміну з годинниками реального часу;

- блок обміну з основним накопичувачем;

- мікроконтролер;

- накопичувач.


2.1.1 Вузол прийому інформації з комунікаційного порту уведення/висновку мікропроцесора 1879ВМ1

Інформація надходить із темпом 20 Мбайт/сек, тобто період відновлення інформації 50 нс. Надалі цю інформацію необхідно зберігати в накопичувачі. Для забезпечення необхідного об'єму региструємої інформації (8 Гб) у прийнятних геометричних розмірах доцільно застосовувати накопичувачі на базі мікросхем Flash або малогабаритні жорсткі диски. Тому що розроблювальний блок буде використовуватися у твердих кліматичних і механічних умовах, у яких не можуть працювати жорсткі диски, то буде використовуватися накопичувач. Сучасні накопичувачі великого об'єму на базі мікросхем Flash пам'яті не здатні забезпечити високий темп запису, отже, нам необхідна проміжна швидкісна пам'ять. Об'єм даної проміжної пам'яті повинен бути вище, ніж одиничний пакет інформації, переданої за один обмін. Прийнятий пакет даних, збережений у проміжній буферній пам'яті, необхідно переписати в основний накопичувач до приходу наступної пачки інформації (33 мс).

Виходячи з умов технічного завдання для керування нашою системою й забезпечення зв'язку із ПК нам необхідний мікроконтролер з убудованим USB-Інтерфейсом. Але мікроконтролер не зможе забезпечити достатньої швидкодії. Тому для перезапису даних із проміжної буферної пам'яті в основний накопичувач необхідно використовувати апаратний автомат перезапису даних, яким буде управляти мікроконтролер.

Для синхронізації інформації з розроблювального блоку з іншими приладами реєстрації, а так само для прив'язки інформації нам необхідні годинник реального часу, вони дозволять реєструвати час приходу нового пакета інформації від спеціалізованого обчислювача. Тим самим ми показали необхідність п'яти блоків: мікроконтролера, проміжної буферної пам'яті, основного накопичувача великого об'єму, автомата перезапису даних із проміжної буферної пам'яті в основний накопичувач і годин реального часу. Для того, щоб зв'язати всі вузли між собою необхідно погодити інтерфейси. Для функції узгодження нам необхідні вузли які за це відповідають.

На основі даних міркувань ми одержуємо функціональну схему, наведену на малюнку 2.1.


2.1.2 Блок обміну з послідовним портом

Блок обміну з послідовним портом приймає інформацію від спеціалізованого обчислювача по комунікаційному порту уведення/висновку мікропроцесора 1879ВМ1 і передає її в блок обміну із проміжною буферною пам'яттю. Даний блок містить наступні вхідні сигнали:

- восьми розрядну шину даних;

- один сигнал - строб готовності даних;

- один сигнал прийому даних.

Вихідні сигнали блоку:

- шина адреси;

- шина даних;

- сигнал запису даних;

- сигнал відповіді для комунікаційного порту.

Даний блок виконує наступні функції:

- приймає інформацію ;

- синхронізує прийняту інформацію з тактовим генератором;

- формує сигнал відповіді для комунікаційного порту уведення/ висновку мікропроцесора 1879ВМ1 про те, що дані прийняті, котрий необхідний для функціонування інтерфейсу LINK;

- веде підрахунок прийнятих байт інформації для формування сигналу закінчення сеансу обміну зі спеціалізованим обчислювачем;

- формує шину даних, шину адреси, сигнал запису для роботи із проміжною буферною пам'яттю;

- формує сигнал закінчення сеансу обміну.


2.1.3 Блок обміну з буферною пам'яттю

Даний блок служить для перетворення інтерфейсу швидкісної буферної пам'яті й забезпечує три наступні режими роботи пам'яті:

- запис прийнятої інформації, що надходить від блоку обміну з послідовним портом у швидкісну буферну пам'ять;

- надання доступу мікроконтролеру до швидкісної буферної пам'яті;

- надання автомату перезапису доступу до швидкісної буферної пам'яті для зчитування отриманих даних.

У блок надходять сигнали:

- від блоку обміну по послідовному інтерфейсі:

1) шина адреси;

2) шина даних;

3) сигнал запису;

- від блоку обміну мікроконтролера:

1) вхідна шина даних;

2) шина адреси;

3) сигнали читання;

4) сигнал запису;

5) сигнали керування режимом роботи блоку;

- від автомата перезапису інформації з буферної пам'яті в накопичувач:

1) шина адреси;

2) сигнал читання;

- із блоку виходять сигнали:

1) шина даних для автомата перезапису й мікроконтролера;

2) шина адреси для буферної пам'яті;

3) двунаправлена шина даних для буферної пам'яті;

4) сигнали керування буферною пам'яттю.


2.1.4 Швидкісна буферна пам'ять

Це звичайна статична пам'ять об'ємом до 0,5 М згодом вибірки до 25 нс і швидше. Даний блок прямо працює тільки із блоком обміну з буферною пам'яттю (блок перетворення інтерфейсу).

У неї є стандартний інтерфейс:

- шина адреси;

- двунаправлена шина даних,

і сигнали керування:

- читання(OE);

- запис(WE);

- вибір кристала (CS).


2.1.5 Блок узгодження з мікроконтролером

Блок узгодження з мікроконтролером необхідний для узгодження інтерфейсу мікроконтролера з усіма іншими функціональними вузлами. З керуючих сигналів мікроконтролера будуть формуватися сигнали читання й запису всіх основних вузлів. Так само даний блок здійснює розподіл адресного простору мікроконтролера.

Логічні функції покладені на блок:

- прив'язка сигналів інтерфейсу мікроконтролера до загальної тактової частоти;

- формування логіки роботи двунаправленної шини даних мікроконтролера;

- узгодження прийому й передачі інформації від мікроконтролера до зовнішніх пристроїв і назад;

- формування безперервного адресного простору, у якому будуть перебувають всі функціональні вузли.

Вхідні сигнали блоку:

шина адреси від мікроконтролера;

двунаправленная шина даних від мікроконтролера;

сигнал читання від мікроконтролера;

сигнал запису від мікроконтролера;

шина даних від блоку обміну із проміжною буферною пам'яттю;

шина даних від блоку обміну з основним накопичувачем;

шина даних від блоку обміну з годинниками реального часу.

Вихідні сигнали блоку:

сигнали керування режимом роботи блоку обміну із проміжною буферною пам'яттю;

сигнали керування режимом роботи блоку обміну з накопичувачем;

сигнали керування автоматом перезапису;

шина адреси мікроконтролера;

шина даних мікроконтролера;

сигнал читання від мікроконтролера;

сигнал запису від мікроконтролера.

Останні чотири сигнали (шина адреси, шина даних, сигнал читання й сигнал запису) є глобальними сигналами системи й з'єднуються з усіма зовнішніми пристроями (проміжна буферна пам'ять, основний накопичувач, годинник реального часу) через блоки перетворення інтерфейсу.


2.1.6 Блок обміну з годинниками реального часу

Даних блок погодить внутрішній інтерфейс передачі й прийому інформації від мікроконтролера з послідовним інтерфейсом годин реального часу.

Вхідні сигнали блоку:

шина даних від блоку обміну з мікроконтролером;

шина адреси від блоку обміну з мікроконтролером;

сигнал запису від блоку обміну з мікроконтролером;

сигнал читання від блоку обміну з мікроконтролером;

вхідні сигнали від годин реального часу.

Вихідні сигнали блоку:

шини даних (часу) для блоку обміну з мікроконтролером;

вихідні сигнали від годин реального часу.


2.1.7 Блок обміну з основним накопичувачем

Блок обміну з основним накопичувачем погодить інтерфейси накопичувача й внутрішнього інтерфейсу передачі інформації. Блок формує роботу накопичувача в спеціалізованих режимах роботи:

- передача інформації зі швидкісної буферної пам'яті в накопичувач без участі мікроконтролера;

- надання мікроконтролеру доступу до осередків накопичувача.

Вхідні сигнали блоку:

шини адреси від блоку обміну з мікроконтролером і автомата перезапису даних;

шина даних від блоку обміну з мікроконтролером і автомата перезапису даних;

сигнали керування режимом роботи від блоку обміну з мікроконтролером;

сигнал читання від блоку обміну з мікроконтролером;

сигнали запису від блоку обміну з мікроконтролером і автомата перезапису даних;

вхідні сигнали від мікросхем накопичувача великого об'єму.

Вихідні сигнали блоку обміну:

вихідна шина даних для блоку обміну з мікроконтролером;

вихідні сигнали для мікросхем накопичувача.


2.1.8 Мікроконтролер

Мікроконтролер є основним керуючим вузлом даної системи. Він здійснює загальне керування роботою розроблювального блоку й забезпечує зв'язок із ПК по засобах USB інтерфейсу. У даній системі мікроконтролер прямо взаємодіє тільки із блоком обміну з мікроконтролером.

Вхідні сигнали блоку:

двунаправлена шина даних;

USB.

Вихідні сигнали блоку:

шина адреси;

сигнал читання;

сигнал запису;

двунаправлена шина даних;

USB.


2.1.9 Накопичувач

Накопичувач являє собою набір мікросхем Flash пам'яті великого об'єму. Даний блок прямо взаємодіє тільки із блоком обміну з накопичувачем.

Вхідні сигнали блоку:

сигнал вибірки;

сигнал запису;

сигнал читання;

шина адреси;

двунаправлена шина даних.

Вихідні сигнали блоку:

сигнал «Вільний/Зайнятий»;

двунаправлена шина даних.

Подальше пророблення функціональних вузлів блоку можливі при обраній елементній базі, що дозволить більш детально визначити режими роботи всієї системи.


2.2 Вибір елементної бази


Для реалізації функціональної схеми проведемо вибір елементної бази. На вибір елементів впливає безліч факторів от деякі з них:

- доступність технічної інформації про елементи;

- доступність самих елементів у продажі в Україні;

- можливість застосування елемента при заданих зовнішніх умовах;

- маса - габаритні характеристики елементів;

- електричні параметри й характеристики.

Складність вузлів, описаних у функціональній схемі, змушує переходити на елементи високого ступеня інтеграції, застосовувати імпортну елементну базу. Нижче представлені елементи і їхні характеристики, на яких зупинився наш попередній вибір.

Основним обчислювачем і керуючою ланкою блоку є мікроконтролер. Так само необхідно щоб він сполучав у собі функції контролера USB інтерфейсу, необхідний для взаємодії з персональним комп'ютером. На сьогоднішній день існує цілий ряд мікроконтролерів різних фірм виробників, які задовольняють цим умовам. Один з найбільш відомих виробників мікроконтролерів - ATMEL і мікроконтролери серії АТ89. Це недорогі мікроконтролери з відомим ядром 8051. Реалізація схеми вимагає мінімум додаткової прив'язки. Немаловажне й наявність безкоштовного асемблера, компілятора мови З, програматора й драйверів для Windows/Linux. Зручна можливість програмування процесора не по SPI, а «прямо» по USB каналі. У даній серії є кілька мікроконтролерів з інтерфейсом USB, зупинимося на АТ89С5131. До складу даного мікроконтролера входять:

- 32 Кбайт убудованої флэш-пам'яті із внутрісхемним програмуванням через USB або UART інтерфейси;

- 4 Кбайт EEPROM для завантажувального сектора (3 Кбайт) і даних (1 Кбайт);

- 1 Кбайт убудованого розширеного ОЗУ;

- USB 1.1 і USB 2.0 FS модуль із перериванням на завершення передачі.

Мікроконтролер AT89C5131 містить спеціальний апаратний модуль, що дозволяє йому забезпечити обмін даними по USB інтерфейсі. Структурна схема USB модуля мікроконтролера АТ89С5131 наведена на малюнку 2.2. Для роботи даного модуля необхідні опорні синхроімпульси із частотою 48 Мгц, які виробляються контролером синхронізації. Ці синхроімпульси використовуються для формування 12 Мгц тактових імпульсів із прийнятого диференціального потоку даних на високій швидкості, що відповідає вимогам до USB пристроїв.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 2.2 - Структурна схема USB модуля мікроконтролера АТ89С5131


Мікросхема RTC4543 є мікросхемою годин реального часу. Дана мікросхема має здатність зберігати дані в дуже широкому діапазоні напруг, крім того, у неактивному режимі має вкрай мале енергоспоживання, що дозволяє застосовувати для підтримки їхньої працездатності батареї малих габаритів. Мікросхема годин має наступні характеристики:

– точність роботи годин (макс.) – 1 хв/мес. при температурі 25 °С;

– температурний робочий діапазон – від мінус 40 до +85 °С;

- час доступу до даних пам'яті - від 70 нс;

- напруга живлення - від 2,5 до 5,5 У;

- корекція ходу календаря на 100 років;

- автоматична корекція високосного року.

У якості швидкісної буферної пам'яті буде використана мікросхема IDT71V424S15YI, що являє собою високошвидкісне статичне ОЗУ організоване 512 до ? 8 біт. Вона зроблена по фірмовій високопродуктивній і дуже надійній технології фірми Integrated Device Technology (IDT). У неактивному режимі має низьке енергоспоживання. Основні характеристики мікросхеми:

- мінімальна тривалість сигналу запису - 15 нс;

- час вибірки адреси - не більше 12 нс;

- напруга живлення 3,3 У;

- час переходу в активний/неактивний режим - 6 нс;

– температурний діапазон зберігання даних – від мінус 55 до +125 °С.

Цифрова частина системи виконана на базі ПЛИС. Це зручна в освоєнні й застосуванні елементна база, альтернативи якої в цьому випадку не існує. Останні роки характеризуються різким ростом щільності впакування елементів на кристалі й різкому падінні цін на ПЛИС, що дозволило широко застосовувати ПЛИС у системах обробки сигналів. Висока швидкодія й упакування на кристалі достатнього об'єму пам'яті однозначно визначили вибір ПЛИС.

У розробленій системі застосована мікросхема ПЛИС EPF10K30AQI240-3 фірми Altera Corporation сімейства FLEX 10KA. Такий вибір обумовлений тим, що сімейство FLEX10KA є найбільш доступним. Тільки це сімейство має градацію швидкості 3, що задовольняє необхідним вимогам. Обрана ПЛИС має 6 убудованих блоків пам'яті ємністю 2048 біт, корпус TQFP-240 комерційного виконання. Напруга живлення мікросхеми EPF10K30AQI240-3 становить +3,3 У. Дана мікросхема забезпечує достатню швидкодію й володіють необхідним для системи реєстрації даних об'ємом убудованих блоків пам'яті ЕАВ. Мікросхеми EPF10K30AQI240-3 підтримує програмування в системі, це означає, що програмування проходить у складі системи без використання програматора на змонтованій платі, причому програмування ПЛИС або конфігураційного ПЗУ може вироблятися багаторазово. Програмування виробляється по стандартному JTAG інтерфейсі (використовується стандарт IEEE Std. 1149.1-1990). Для програмування й завантаження конфігурації ПЛИС використовується кабель ByteBlasterMV.

Тому що обрана мікросхема ПЛИС виконаний за технологією SRAM, що вимагає завантаження конфігурації при включенні живлення, у системі необхідно використовувати конфігураційне ПЗУ. У якості конфігураційного ПЗУ була обрана мікросхема EPC2TI32, що, так само як і ПЛИС, підтримує програмування в системі по стандарті JTAG.

Основний накопичувач виконаний на базі мікросхеми ФЛЕШ K9K49G08U0M ємністю 4 Гбит з резервом ємністю 128 Мбит організовані як 512 М ? 8 біт. Технологія Й-НЕ забезпечує найкраще співвідношення « ціна-якість» на ринку напівпровідникових запам'ятовувальних пристроїв. Операція запису сторінки об'ємом 2112 байт може бути виконана за 200 мкс. Операція стирання блоку об'ємом 128 Кбайт може бути виконана за 2 мс. Дані зі сторінки даних можуть бути прочитані циклами по 30 нс на байт. Висновки I/O служать як двунаправлений порт для уведення команд, адреси й уведення/висновку даних. Внутрішній контролер запису автоматизує всі функції запису й стирання, включаючи частоту повторення імпульсів там, де це необхідно, а також внутрішню верифікацію й обмеження даних. Навіть інтенсивно записуючі системи можуть скористатися перевагами розширеної вірогідності 100 K циклов запису/стирання K9K4G08U0M, забезпечуючи ЕСС (код виправлення помилок) по алгоритму відображення в реальному часі. Мікросхеми K9K4G08U0M є оптимальним рішенням для застосування в розроблювальній системі реєстрації даних у якості твердотельного накопичувача великого об'єму пам'яті.

Мікросхема K9K4G08U0M - це пам'ять об'ємом 4224 Мбит, організована як 262144 рядка (сторінки) по 2112?8 стовпців. Запасні 64 стовпця перебувають по адресах почата з 2048 по 2111. 2112-ти байтовий регістр даних і 2112-ти байтовий кеш-регістр послідовно з'єднаний з іншими. Ці послідовно з'єднані регістри з'єднані з масивом комірок пам'яті, для узгодження передачі даних між I/O буферами й комірками пам'яті при операції читання або запису сторінки. Масив пам'яті складається з 32-х осередків, послідовно з'єднаних для формування структури. Кожна з 32 осередків перебувають на різних сторінках. Блок складається з 2 рядків з І-НЕ структурою. І-НЕ структура складається з 32 осередків. Усього в блоці 1081344 І-НЕ осередків. Операції читання й записи виконуються посторінково, тоді, як операція стирання виконується поблочне. Масив пам'яті складається з 4096 блоків, що стираються окремо, об'ємом 128 Кбайт. Структура мікросхеми K9K4G08U0M наведена на малюнку 2.3.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 2.3 - Структура мікросхеми K9K4G08U0M

Адреса K9K4G08U0M мультиплексирован на 8 висновків (таблиця 2.1). Така схема істотно зменшує число висновків і допускає подальше підвищення щільності зі збереженням погодженості на системній платі. Команди, адреса й дані записуються через входи/виходи перекладом WE у низький рівень при низькому рівні на вході РЄ. Дані зберігаються по фронті сигналу WE. Сигнали дозвіл запису команди (CLE) і дозвіл запису команди адреси (ALE) використовуються для націлити команд і адреси відповідно із прихожих на входи/виходи даних. Деякі команди вимагають одного шинного циклу, наприклад, команда скидання, команда читання стану й т.д. Для інших команд, таких як читання сторінки, стирання блоку й запис сторінки, необхідно 2 цикли: один на установку й іншої - на виконання команди. 512 Мбайт фізичного об'єму вимагають 30-розрядної адреси, таким чином, необхідно 5 циклів запису адреси: 2

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: