Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

цикли для адресації по стовпцях (Column) і 3 цикли для адресації по рядках (Row).


Таблиця 2.1 – Адресація мікросхеми K9K4G08U0M

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача


Для операції читання й запису сторінки так само необхідні 5 циклів запису адреси, що випливають за потрібною командою. Однак для операції стирання блоку потрібно всього 3 цикли запису адреси (адреса сторінки). Операції із пристроєм вибираються записом спеціальних команд у командний регістр (таблиця 2.2).


Таблиця 2.2 – Список команд мікросхеми K9K4G08U0M

Функція 1 цикл 2 цикл Позачергова команда
Читання 00h 30h
Читання для перезапису 00h 35h
Читання сигнатури 90h -
Скидання FFh - V
Запис на сторінку 80h 10h
Запис у кеш 80h 15h
Перезапис 85h 10h
Стирання блоку 60h D0h
Довільне уведення даних* 85h -
Довільний висновок даних* 05h E0h
Читання статусу 70h - V

* Довільне уведення/висновок даних можливий у межах 1 сторінки.

Прискорити запис даних можна за допомогою кеш-регістра об'ємом 2112 байт. Запис у кеш-регістр може бути зроблена під час перезапису даних з регістра даних у комірки пам'яті (під час програмування). Після закінчення програмування, при наявності даних у кеш регістрі, внутрішній контролер мікросхеми перепише дані з кеш-регістра в регістр даних і почне запис нової сторінки.

Пристрій реалізує функцію автоматичного читання при включенні живлення, що забезпечує послідовний доступ до даних першої сторінки після включення живлення без уведення команди й адреси.

На додаток до розширеної архітектури й інтерфейсу пристрій включає функцію резервного копіювання даних з однієї сторінки на іншу без використання зовнішньої буферної пам'яті. Так як трудомісткі цикли послідовного доступу й уведення даних виключені, то продуктивність системи для застосування в напівпровідникових дисках значно поліпшена.

Пристрій може містити неприпустимі блоки при першому використанні. Під час використання мікросхеми кількість неприпустимих блоків може зрости. Неприпустимі блоки - це блоки, які містять 1 або більш споконвічно непрацездатних битов, надійність яких не гарантується компанією Samsung. Пристрою з неприпустимими блоками мають той же рівень якості й ті ж динамічні й статичні характеристики, як і пристрою без таких блоків. Неприпустимі блоки не впливають на роботу нормальних блоків, тому що вони ізольовані від розрядної шини й загальної шини живлення транзистором вибору. Система спроектована таким чином, що в неприпустимих блоків блокуються адреси. Відповідно, до некоректних биток попросту немає доступу. Перший блок, що поміщається в 00-й адреса, повинен використовуватися для зберігання завантажувальної інформації. SAMSUNG запевняє, що він буде гарантовано припустимим, не потребуючим виправлення помилок протягом 1 К циклів запису/читання.

Споконвічний уміст всіх осередків мікросхеми стерте (FFh), за винятком осередків, де зберігається інформація про неприпустимі блоки, записана до цього. Допустимість блоку визначається 1-ым байтом запасного простору. Samsung запевняє, що 1 або 2 сторінка кожного неприпустимого блоку за адресою стовпця 2048 містить дані, що відрізняються від FFh. Тому що інформація про неприпустимі блоки є що стирається, то в більшості випадків стирання її неможливо відновити. Тому, у системі повинен бути закладений алгоритм, здатний створити таблицю неприпустимих блоків, захищену від стирання й засновану на первісній інформації про браковані блоки. Будь-яке навмисне стирання інформації про неприпустимі блоки заборонено.

Отже є ймовірність виходу з ладу блоків мікросхеми під час експлуатації системи, що може привести до втрати інформації. Для підвищення надійності зберігання інформації варто збільшити об'єм основний накопичувач у два рази до 8 Гб.


3. Розробка принципової електричної схеми


У процесі розробки ПЭС необхідно зіставити вузлам функціональної схеми їхні електричні еквіваленти. Розділимо процес розробки принципової схеми системи на п'ять етапів:

- мікросхема ПЛИС зі схемою завантаження;

- мікроконтролер AT89C5131 і USB інтерфейс;

- мікросхема годин реального часу і її живлення;

- накопичувач, підвищення швидкодії його роботи;

- швидка проміжна пам'ять.


3.1 Мікросхема ПЛИС зі схемою завантаження


При реалізації функціональних блоків у ПЛИС процес розробки ПЭС зводиться до виділення необхідних зовнішніх ліній зв'язку й формування ланцюгів завантаження ПЛИС. У таблиці 3.1 наведені зовнішні зв'язки, згруповані по функціональній ознаці, які будуть підключені до користувальницьких висновків ПЛИС.


Таблиця 3.1 - Перелік необхідних користувальницьких контактів мікросхеми ПЛИС

Сигнал Функція
ГРУПА КЕРУЮЧОГО КОНТРОЛЕРА
AD[7..0] Двунаправлена шина даних і адреси (молодший байт) контролера
A[15..8] Шина адреси (старший байт)
RST Сигнал скидання контролера
RD Сигнал читання даних (від контролера)
CLK_PR Тактова частота контролера
WR Сигнал запису даних (від контролера)
T0 Вхід зовнішньої частоти таймера 0
T1 Вхід зовнішньої частоти таймера 1
INT0 Зовнішнє переривання 0
INT1 Зовнішнє переривання 1
PSEN Сигнал для перекладу в режим програмування
ALE Сигнал дозволу запису адреси від контролера
EA Сигнал дозволу зовнішнього доступу
ГРУПА ФЛЕШ
ND[7..0] Двунаправленная шина адреси, даних, команд.
NCE[15..0] Сигнали вибору однієї з 16 мікросхем Flash
RBN[3..0] Сигнали Вільний/Зайнятий від 4 банків Flash
WP[3..0] Сигнали дозволу запису в 4 банки Flash
NWE Сигнал запису в Flash
NRE Сигнал читання даних Flash
NALE Строб адреси Flash
NCLE Строб команди Flash
ГРУПА ШВИДКІСНОЇ БУФЕРНОЇ ПАМ'ЯТІ (КЕШ)
ERA[18..0] Шина адреси КЕШ
ERD[7..0] Двунаправленная шина даних КЕШ
ERCS Сигнал вибору КЕШ
ERWE Сигнал запису КЕШ
EROE Сигнал читання КЕШ
ГРУПА ГОДИН
DTM0 Двунаправлений висновок даних
DTM1 Сигнал вхідних, вихідних даних
DTM2 Сигнал запису даних
DTM3 Сигнал вибірки мікросхеми
ГРУПА LINK
LN[7..0] Шина даних
LN8 Вихідний сигнал «ДАНІ ПРИЙНЯТІ»
LN9 Вхідний сигнал «ДАНІ ГОТОВІ»
LN10 Вхідний сигнал запиту на захоплення шини
LN11 Вихідний сигнал дозволу захоплення шини
LN12 Вхідний сигнал роботи керуючого порту
ГРУПА «РІЗНЕ»
RESERV[9..0] Резервна шина
LED[2..0] Індикатори

Для забезпечення лихословити ПЛИС сполучимо дві стандартні схеми лихословити, рекомендовані фірмою виробником (ALTERA). Перша схема конфігурації ( JTAG-Ланцюжок) дозволяє незалежно завантажувати прошивання в конфігураційну мікросхему й ПЛИС. Вона використовується на етапі настроювання, перевірки й лихословити завантажувальної пам'яті. Другий ланцюжок (режим пасивної послідовної конфігурації) використовується в штатній роботі осередку. При включенні живлення при її допомозі інформація з конфігураційної мікросхеми листується в ПЛИС.

Елементи D1, D2 утворять JTAG-Ланцюжок, організований для завантаження елементів у системі. Крім того JTAG, будучи стандартом периферійного сканування, дозволяє здійснювати перевірку (верифікацію) завантаженої конфігурації ПЛИС і конфігураційного ПЗУ. Схема включення даних елементів підкоряється схемі функціонування JTAG-Ланцюжка /3/ (малюнок 3.1).


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 3.1 - Схема функціонування JTAG-Ланцюжка


Всі резистори схеми функціонування JTAG-Ланцюжка обрані номіналом 1 кому, відповідно до рекомендації фірми ALTERA.

На малюнку 3.2 представлена схема для пасивної послідовної конфігурації.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 3.2 - Схема для пасивної послідовної конфігурації


Всі резистори схеми для пасивної послідовної конфігурації (малюнок 3.2) обрані номіналом 1 кому, відповідно до рекомендації фірми ALTERA.

Характеристики висновків лихословити наведені в таблиці 3.2.


Таблиця 3.2 - Перелік характеристик висновків лихословити мікросхеми ПЛИС

Назва

висновку

Тип висновку Опис

MSEL0

MSEL1

Вхід Двухбитовый вхід конфігурації.
nSTATUS

Двунаправленный,

відкритий стік

Мікросхема встановлює логічний "0" на висновку відразу ж після включення живлення й знімає його не пізніше чим через 5 мкс (при використанні конфігураційної мікросхеми вона втримує логічний "0" на висновку nSTATUS протягом 200 мс).

Напруга на висновку nSTATUS повинне підтягуватися до напруги VCC за допомогою навантажувального резистора опором1 кому.

При виявленні помилки лихословити висновок nSTATUS установлюється ПЛИС у логічний "0".

Під час лихословити або ініціалізації установка зовнішньою схемою логічного "0" на висновку nSTATUS не впливає на конфигурируемую ПЛИС. При використанні конфігураційної мікросхеми логічний "0" на висновку nSTATUS викличе спробу конфігурації ПЛИС конфігураційною мікросхемою.

nCONFIG Вхід Вхід керування конфігурацією. Логічний "0" – скидає конфигурируемую мікросхему. Лихословити починається по позитивному перепаді. При логічному "0" на nCONFIG всі I/ O-Висновки перебувають у третьому стані.
DCLK Вхід Вхід тактового синхросигнала конфигурируемой ПЛИС від зовнішнього джерела. В PSA або PPA-Схемах лихословити на висновку DCLK повинна бути логічна "1", для виключення невизначеного стану.
nCE Вхід Вибір мікросхеми рівнем логічного "0". Логічний "0" на висновку nCE вибирає мікросхему для запуску лихословити. Під час лихословити однієї мікросхеми на висновку повинен залишатися логічний "0". Рівень логічного "0" повинен бути на nCE під час конфігурації, ініціалізації й користувальницького режиму
nCEO Вихід

Вихід переходить у логічний "0" послу виконання лихословити.

Використовується в схемах з декількома конфигурируемыми мікросхемами.

DATA0 Вхід Вхід даних. У послідовних режимах лихословити, на висновок DATA0 подаються бітові конфігураційні дані ПЛИС.
TDI Вхід Висновки JTAG. При використанні цих висновків як користувальницьких I/ O-Висновків, до й під час лихословити, їхні стани повинні зберігатися незмінними. Це необхідно для виключення можливості завантажень випадкових JTAG-Інструкцій.
TDO Вихід
TMS Вхід
TCK Вхід
CONF_DONE

Вихід, відкритий

стік

Вихід статусу. Може використовуватися для сигналізації того, що мікросхема инициализирована, і перебувати в режимі заданим користувачем.

Під час лихословити на висновку CONF_DONE установлюється логічний "0". До й після лихословити, висновок CONF_DONE звільняється й напруга на ньому підтягується



до напруги VCC за допомогою зовнішнього навантажувального резистора. До конфігурації CONF_DONE перебуває в третьому стані, тому він підтягується до логічного "1" за допомогою зовнішнього навантажувального резистора. Таким чином, для визначення стану мікросхеми необхідно виявити перехід з логічного "0" у логічну "1".

Ця опція встановлюється в САПР QUARTUS II.


3.2 Контролер обміну з USB каналом


При побудові ПЕС нам необхідно вирішити три завдання:

- режим роботи із зовнішньою пам'яттю, при цьому частина двунаправлених портів уведення висновку стають шинами адреси, шинами даних і сигналами керування. Даний режим нам необхідний для узгодження мікроконтролера із зовнішніми пристроями;

- необхідно погодити контролер з USB інтерфейсом;

- для керуючого контролера необхідно забезпечити завантаження програми у внутрішню Flash-Пам'ять.

Для забезпечення другого й третього перерахувань необхідно застосувати стандартні рішення, запропоновані розроблювачем. Для цього скористаємося схемою, запропонованої в /1/ і представленій на малюнку 3.3.

Так само по третьому перерахуванню необхідно відзначити, що усередині контролера існує два завантажники: користувальницький і апаратний (HBL, Hadware BootLoader). Користувальницький завантажник дозволяє запускати програми, записані на згадку мікроконтролера, а апаратний дозволяє здійснити запис самої програми. У даній схемі перевести контролер у режим програмування (запису програми) можна виконавши наступну послідовність дій:

- відключити прилад від USB-Шини, розімкнувши перемичку Р2 (лінія VREF);

- утримуючи кнопки ДО3 (лінія RESET) і ДО2 (лінія PSEN) підключити прилад до USB-Шини, замкнувши перемичку Р2;

- відпустити кнопку ДО3;

- відпустити кнопку ДО2.

На базі схеми наведеної на малюнку 3.3 одержуємо схему включення контролера представлену на малюнку 3.4. У даній схемі шина адреси, шина дані й керуючі сигнали, необхідні для роботи мікроконтролера із зовнішніми пристроями з'єднані із ПЛИС, а переклад контролера в режим завантаження здійснюється за допомогою перемикача S21.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 3.3 - Типова схема включення контролера


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 3.4 - Схема сполуки для мікроконтролера AT89C5131


3.3 Мікросхема годин реального часу і їхнє живлення


Схема включення мікросхеми годин реального часу наведена на малюнку 3.5. Особливістю даної схеми є паралельне включення чотирьох конденсаторів великої ємності (1 Ф) у ланцюг живлення мікросхеми. Ці конденсатори виконують роль акумулятора.

Акумулятор призначений для забезпечення живлення мікросхеми годин реального часу при відсутності загального живлення. Це необхідно при проведенні автономних літних випробувань для того щоб забезпечити безперебійну роботу годин до моменту остаточної перевірки виробу й початку випробування (включення приладу). Тимчасова діаграма заряду/розряду конденсаторної батареї наведена на малюнку 3.6.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача


Малюнок 3.6 - Тимчасова діаграма заряду/розряду конденсаторної батареї


При цьому час заряду Тзаряда можна оцінити як


Тзаряда = 3 · t, (3.1)

де t = R · C, (3.2)


а час розряду Тразряда як


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача, (3.3)


де ?U = (4,5-2,5) B;

I = 10 мА - струм розряду, з урахуванням витоків через діод і висновки мікросхем;

З = 4 Ф - ємність акумуляторів.


3.4 Компонування банків накопичувача


Накопичувач організований на 16 мікросхемах Флеш-Пам'яті K9K49G08U0M, які розділимо на чотири банки, по чотирьох мікросхеми в кожному банку (малюнок 3.7). Це зроблено для того щоб мати можливість усунути часи простою (зайнятості) накопичувача при циклах запису. Всі 16 мікросхем мають загальну шину даних, сигнали запису, читання, запису команд і адреси. Вибірка між мікросхемами здійснюється сигналом Вибору мікросхеми (РЄ). Сигнали R/B (вільний/зайнятий) мікросхем, об'єднаних у банк, з'єднані, отже для аналізу контролеру доступно чотири сигнали вільний/зайнятий (R/B) визначальну зайнятість банків.


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Малюнок 3.7 - Структура накопичувача


Така побудова накопичувача з однієї сторони дозволяє робити безперервний запис у нього, а з іншої сторони оптимізує число ліній зв'язку необхідне для його обслуговування.


3.5 Швидка проміжна пам'ять


Швидкісна буферна пам'ять організована на мікросхемі швидкодіючого ОЗУ IDT71V424S15YI. Вона має організацію 512до?8, і дозволяє робити запис із періодом 15 нс. Мікросхема всіма сигнальними висновками підключена до ПЛИС, тому що має зв'язку тільки з її внутрішніми вузлами.

3.6 Вихідні дані на проектування розроблювальної системи


При розробці конструкції необхідно застосувати багатошаровий стеклотекстолит. Габаритні розміри, місця кріплень, розташування рознімань ESQT аналогічно осередку АЦП-079-03. Контакти всіх рознімань не повинні змінитися. Фільтруючі конденсатори розташовувати поблизу висновків мікросхем споживачів. У схемі застосована програмувальна логічна матриця фірми ALTERA.

Висновки елемента IDT71V424S придатні для перестановки наведені в таблиці 3.3. Висновки розділені на дві незалежні групи. Дана перестановка застосовна тільки для цього проекту.


Таблиця 3.3 - Висновки елемента IDT71V424S

Група Назва Висновок Група Назва Висновок
1 A0 1 1 A14 24
1 A1 2 1 A15 32
1 A2 3 1 A16 33
1 A3 4 1 A17 34
1 A4 5 1 A18 35
1 A5 14 2 D0 7
1 A6 15 2 D1 8
1 A7 16 2 D2 11
1 A8 17 2 D3 12
1 A9 18 2 D4 25
1 A10 20 2 D5 26
1 A11 21 2 D6 29
1 A12 22 2 D7 30
1 A13 23



Дана система реєстрації даних повинна забезпечувати 2 варіанти підключення:

- перший варіант у складі ИВК-079-03;

- другий варіант у складі незалежного блоку БСИ разом з осередком БСИ-2.

Рознімання Х3, Х4 розташувати на краю осередку. Розташування елементів необхідно погодити з відділом 210.


4. Розробка алгоритму роботи системи


Алгоритм роботи системи реєстрації даних багато в чому буде залежати від структури накопичувача (малюнок 3.7).

Як було сказано в п. 3.4, накопичувач складається із чотирьох банків, у кожному банку по чотирьох мікросхеми. Отже, у системі присутня чотири незалежних накопичувачі об'ємом 2 Гб кожний, що дає можливість робити паралельний запис у чотири банки.

Для обслуговування накопичувача такого великого об'єму необхідно мати додаткову службову інформацію про дані, що зберігаються:

1) тому що система реєстрації даних може зберігати кілька записів випробувань (від початку запису даних до відключення живлення), те необхідно мати таблицю записів, що зберігає адреси границь запису випробувань. Дана таблиця буде зберігатися в окремій (службової) області накопичувача. Таблиця записів даних необхідна для полегшення роботи з накопичувачем. Вона дозволяє визначити вільний простір у накопичувачі, у якому може вироблятися новий запис;

тому що накопичувач містить неприпустимі блоки, то необхідно зберігати таблицю розміщення цих блоків. Ця таблиця буде також зберігатися в службовій області накопичувача;

для виділення окремих пакетів із запису випробувань необхідно мати певний формат запису даних.

Структура мікросхем Flash-Пам'яті, застосованих як накопичувач, багато в чому визначила формат запису даних. Запис у мікросхему ДО09ХХХХХХХ виробляється «посторінково», тобто мінімальним елементом, з яким буде вироблятися робота (запис і читання, але не стирання), є «сторінка». «Сторінка» складається з 2112 байт, розділених на дві зони:

- 2048 байт - основний масив, що буде використовуватися для зберігання прийнятих даних;

- 64 байта - додатковий масив, що буде використовуватися для зберігання службової інформації.

У запасному масиві кожної сторінки накопичувача зберігається інформація про прийняту посилку (таблиця 4.1).


Таблиця 4.1 - Інформація про файл, що зберігається в додатковому масиві

Байти Збережена інформація
0 Час: рік
1 Час: місяць
2 Час: день
3 Час: година
4 Час: хвилини
5 Час: секунди
6 Час: милисекунди
7 Номер файлу
8 Номер запису (молодший байт)
9 Номер запису (середній байт)
10 Номер запису (старший байт)
11 Номер блоку (2 кбайта посилка усередині запису)
12..63 Не використовується

У такий спосіб пакет даних, прийнятий від осередку АЦП-079-03, буде ділитися на 2-х килобайтні блоки й зберігатися в чотирьох банках накопичувача паралельно.

З огляду на перераховані вище вимоги по роботі з основним накопичувачем можна приступитися до розробки алгоритму роботи системи реєстрації даних. Тому що основною керуючою ланкою системи реєстрації даних є мікроконтролер, то алгоритм роботи всієї системи буде визначатися алгоритмом роботи мікроконтролера.

Загальний алгоритм роботи системи реєстрації даних наведений на малюнку 4.1.

Загальний алгоритм роботи системи реєстрації даних

Система реєстрації даних буде функціонувати у двох основних режимах:

- режим запису даних;

- режим обміну із ПК.

На малюнку 4.2 наведений загальний алгоритм роботи системи реєстрації даних у режимі запису.

У цьому режимі контролер здійснює формування «записів випробувань», прийом даних і запис прийнятих даних.

При включенні живлення контролер зчитує таблицю записів. Якщо вона заповнена, то контролер установлює відповідний прапор і виходить із режиму запису даних. Якщо таблиця записів не заповнена, то контролер починає пошук кінця запису випробування. Якщо знайдений кінець запису вже занесений у таблицю записів, то її відновлення не відбувається, інакше в таблицю записів дописується знайдений кінець запису. Після чого обчислюється адреса початку нового запису з урахуванням неприпустимих блоків, запускається прийом даних через Link і починається запис прийнятих даних в основний накопичувач.

Запис даних відбувається паралельно в чотири банки. Перед початком запису нового блоку (64 сторінки) кожної мікросхеми контролер перевіряє цей блок на допустимість для запису. Якщо блок допустимо, контролер починає запис блоку. У противному випадку мікроконтролер переходить на наступний блок і робить повторну перевірку. Запис даних припиняється при заповненні накопичувача, або при вимиканні живлення.

На малюнку 4.3 наведений загальний алгоритм роботи системи реєстрації даних у режимі обміну з персональним комп'ютером.

У режимі роботи з персональним комп'ютером контролер постійно дивиться прийняті дані й залежно від прийнятої команди виконує одну з 6 завдань.

Завдання 1. Читання таблиці файлів. Контролер читає таблицю файлів і передає її в персональний комп'ютер.

Завдання 2. Перейти в режим роботи без персонального комп'ютера. Контролер виходить із режиму 2.

Завдання 3. Пошук кінця файлу. Контролер шукає кінець файлу й передає його в персональний комп'ютер.

Завдання 4. Установка годин. Контролер одержує від персонального комп'ютера поточний час у двоїчно-десятковій системі вирахування й прописує його в годинники (через ПЛИС).

Завдання 5. Стирання Flash. Контролер стирає накопичувач паралельно 4 банки починаючи з першого блоку (40h), тобто стирає дані й таблицю файлів залишаючи інформацію про неприпустимі блоки яка зберігається в 0 блоці кожної мікросхеми.

Завдання 6. Читання файлу. Контролер одержує від персонального комп'ютера адреса початку файлу й адреса кінця файлу. Після цього контролер шукає перший припустимий блок і починає читати дані, передаючи їх у персональний комп'ютер паралельно із чотирьох банків по одній сторінці.


5. Економічні розрахунки


У даній частині проекту зробимо економічний розрахунок собівартості вбудовується системи, що, реєстрації вхідних сигналів і проміжних результатів обробки сигналів для спеціалізованого обчислювача. Дана система являє собою новий, складний прилад з більшими функціональними можливостями.

Розробка нової техніки й освоєння її виробництва є складний багатогранний процес, трудомісткість і тривалість якого залежить від багатьох факторів. Головним з них є складність, новизна й область застосування розроблювальної техніки, рівень кваліфікації й творчий потенціал виконавців, що беруть участь у розробці, рівень розвитку складних областей, зокрема тих, які забезпечують радіопромисловість сучасною елементною базою й матеріалами.

Собівартість продукції також є одним з важливих факторів, що характеризують ефективність роботи підприємства. У ній знаходять відбиття якісні зміни в техніку, технології, організації праці й виробництва. Планування собівартості необхідно для виявлення найбільш ефективних напрямків капітальних вкладень; визначення оптимальних варіантів спеціалізації виробництва на підприємстві й впровадження нової техніки; установлення економічно виправданих границь підвищення якості продукції.


5.1 Розрахунок прямих витрат на виробництво системи


5.1.1 Розрахунок витрат на сировину й матеріали

Потреба в сировині й матеріалах розраховується в натуральному й вартісному вираженні. Матеріальні витрати складаються з витрат на основні й допоміжні матеріали, а також на покупні деталі й напівфабрикати.

Узагальнена формула витрат на сировину й матеріали виглядає в такий спосіб:

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача, (5.1)


де ЦМ – ціна одиниці даного виду матеріальних ресурсів;

Нр.м – норма витрати матеріалу; Цо – ціна відходів; АЛЕ – норма відходів.

При виготовленні системи відходи малі, тому приймемо Ho = 0. Тоді формула (8.1) буде мати вигляд:


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача. (5.2)


У таблиці 5.1 наведений розрахунок витрат на необхідні сировину й матеріали, які використовуються для виготовлення системи реєстрації даних.


Таблиця 5.1 - Розрахунок потреби в матеріалах

Найменування Ед. изм. Кіл- в Ціна, грн. Сума, грн.

Обґрунтування

ціни

Постачальник
Кольорові метали





Мідний прокат:





Дріт ММ-0,3 кг 0,005 162,28 0,81

Рахунок №26

від 11.01.05

ВАТ "КУЗОЦМ"
Припій ПОС61 кг 0,05 245,76 12,29

Рахунок № 1492

від 26.08.05

ТОВ ПКП "Спецсталь"
Припій ПОСК50-18 кг 0,005 135,21 0,68

Рахунок № 390

від 17.07.04

ТОВ " Уралцвет-Метопт-Торг"
Інші матеріали





Вата х/б кг 0,0002 163,92 0,08 Протокол ціни ТОВ "ТПК Стильнотекс"
Спирт етиловий ректифікований технічний кг 0,003 68,50 0,21

Рахунок

№ 00996

від 01.01.05

ВАТ "Лобвинский біохімічний завод"
Лак УР-231 кг 0,03 74,59 2,27

Рахунок

№ 002425-05 від 18.04.05

ВАТ "Фарби"
Клей ВК-9 кг 0,001 860,20 0,86 Рахунок № 1095 від 07.10.04 ТОВ "Расмахим"
Нітрид бору кг 0,001 1856,00 1,86 Рахунок № 27 від 25.03.03 ТОВ " Химмед-Прилади"
РАЗОМ: матеріали на виріб на 1 комплект, грн. 19,06

транспортно-заготівельні витрати (0,08%), грн. 1,53

РАЗОМ: матеріали на виріб на 1 комплект, грн. 20,59


5.1.2 Розрахунок витрат на комплектуючі системи й напівфабрикати (покупні)

Розрахунок витрат визначається по формулі:


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача, (5.3)


де КД – кількість покупних деталей на одну систему;

ЦД – ціна однієї покупної деталі даного виду.

У таблиці 5.2 наведений розрахунок витрат на покупні вироби.


Таблиця 5.2 - Розрахунок потреби в покупних виробах

Найменування комплектуючого виробу

Кіл,

шт.

Ціна за одиницю, грн.

(без ПДВ)

Сума витрат,

грн.

Обґрунтування ціни Постачальник

Конденсатори






CТ 227 K 006 D P 2 43,14 86,28

Рахунок № 402

від 28.02.06

ТОВ "Радіоелектроніка"
СС 0805 У104 250 52 0,42 21,84

Рахунок № 2268

від 06.10.06

ТОВ "Радіоелектроніка"
DB-5R5D105 4 31,20 124,8 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"

Мікросхеми






EPF10K30AQI240-3 1 3614,65 3614,65

Рахунок № 3007

від 13.03.07

ТОВ "Радіоелектроніка"
EPC2TI32 1 1665,97 1665,97

Рахунок № 216

від 31.01.07

ТОВ "Радіоелектроніка"
IDT71V424S15YI 1 439,63 439,63 Рахунок-Фактура №6076/04 ТОВ "Радіоелектроніка"
RTC-4543SA 1 150,20 150,20 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"
K9K4GO8UOM-YIBO 16 1167,46 18679,36

Рахунок-Фактура

№ 2421

від 23.12.06

ЗАТ "Промелектроніка"
AT89C5131-RDTIL 1 125,63 125,63 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"

Резистори






Р1-16П-0,062 23 43,29 995,67

Рахунок

№ 00001258

від 05.09.05

ВАТ "КБ "Икар"
З2-33Н-0,125 4 1,73 6,92

Рахунок № 468855

від 08.12.06

ЗАТ " Резистор-Нн"

Напівпровідникові прилади






Діод 2Д522Б 1 3,24 3,24

Рахунок-Фактура

№ 10216/387

від 20.03.07

ТОВ "Орбіта"
Светодиод КР-1608 4 5,20 20,8 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"

З'єднувачі






ESQT-130-02-G-Q-368 2 1158,05 2316,1

Рахунок № 2913

від 25.09.06

ТОВ "Радіоелектроніка"
Рознімання MiniUSB 1 63,72 63,72 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"
Качана IDC10M 1 5,09 5,09 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"

Інше






Перемикач SWD-10 1 15,85 15,85 Протокол ціни ЗАТ "Промелектроніка"

Дросель

ДМ-2,4-20+5%-В

1 22,05 22,05

Рахунок № 36

від 16.01.07

ВАТ "ГТЗ"

Дросель

ДМ-0,2-60+5%-В

1 20,35 20,35

Рахунок № 139

від 19.10.06

ВАТ "ГТЗ"
Кварцовий генератор SG8002САSCM-80M 1 220,34 220,34

Рахунок № 3007

від 13.03.07

ТОВ "Радіоелектроніка"

Плата друкована

МАВИ. 687253.005

1 2234,92 2234,92

Рахунок № 935

від 11.12.06

АТЗТ "телефонні технології"

РАЗОМ: комплектуючі на 1 комплект пристрою керування, грн.

30833,71

Заготівельний^-заготівельні-транспортно-заготівельні витрати – 0,08% 2466,7

РАЗОМ: комплектуючі на 1 комплект пристрою керування, грн.

33300,41


5.1.3 Розрахунок заробітної плати виробничих робітників

У статті «Витрати на оплату праці» відбиваються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу. До виробничого персоналу ставляться працівники, безпосередньо зайняті у виготовленні даного виробу.

Фонд заробітної плати робітників ділиться на основну й додаткову зарплату. В основну зарплату включається оплата за відпрацьований час і випущену продукцію у відрядників. У додаткову зарплату включається оплата за невідпрацьований час і деякі одноразові заохочувальні виплати.

Організація заробітної плати інженерно-технічних працівників здійснюється за схемою штатно-посадових окладів, які являють собою угруповання посад за рівнем оплати залежно від складності, об'єму роботи й умов праці. Розрахунок виробляється по ставках єдиної тарифної сітки (ЕТС) для бюджетних організацій.

Сума основної заробітної плати обчислюється з наступної формули


Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача, (5.4)


де ЧТС - годинна тарифна ставка;

Т - трудомісткість, година.

Приведемо основні етапи науково-дослідної роботи й основну заробітну плату за конкретний вид робіт у таблиці 5.3.


Таблиця 5.3 - Розрахунок основної заробітної плати

Вид роботи Трудомісткість, година ЧТС, руб/година Основна заробітна плата, Зосн, руб
1 Аналіз ТЗ, вивчення науково-технічної літератури 7 49,5 346,5
2 Складання функціональної схеми системи 14 49,5 693
3 Вибір елементної бази 10 49,5 495
4 Складання схеми електричної принципової 17 49,5 841,5
5 Проектування й тестування ПЛИС 30 49,5 1485
6 Формування вихідних даних на конструювання 8 49,5 396
7 Економічний розрахунок розроблювальної системи 7 49,5 346,5
8 Складання інструкції з техніки безпеки при роботі із системою 5 49,5 247,5
9 Виконання креслень 14 49,5 693
Разом

5544,0


Основна заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта:

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача, (5.5)


де РК = 0,15 - районний коефіцієнт.

Тоді Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача грн.

Додаткова зарплата виробничих працівників становить 11,1 % від основної заробітної плати.

Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача грн.


5.1.4 Розрахунок витрат на електроенергію

Для розрахунку витрат на електроенергію необхідно для кожної одиниці використовуваного електроустаткування розрахувати витрати на електроенергію, виходячи з кожного приладу, кількості годин роботи й вартості однієї кіловат-години електроенергії.


Зэл = Кi · Рi · С · КЧРi, (5.6)


де Зэл – витрати на електроенергію, грн.;

Кi – кількість одиниць i-го встаткування, шт.;

Рi – споживана потужність i-го встаткування, кВт;

С - вартість однієї кіловат-години електроенергії (1,05 грн.);

КЧРi – кількість годин роботи i-го встаткування, година.

Споживана потужність приладів узята з технічної документації на відповідний прилад.

Результат розрахунку занесемо в таблицю 5.4.


Таблиця 5.4 - Результати розрахунку витрат на електроенергію

Найменування Марка Кіл-В Споживана потужність, кВТ Час роботи, година Витрати, грн.
1 ЕОМ IBM PC/AT 1 0,25 30 7,875
2 Осцилограф З1-93 1 0,15 25 3,9375
3 Вольтметр В7-21 1 0,04 20 0,84
5 Блок живлення КБНС 1 0,2 30 6,3
6 Електропаяльник ЕПСН-25 1 0,03 30 0,945
Разом:



19,90

5.1.5 Амортизаційні відрахування

У виді малого використання встаткування при розробці й виготовленні приладу, амортизаційні відрахування малі. Тому включимо їх в інші витрати.


5.1.6 Накладні витрати

Це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо на конкретні види виробів.

До них ставляться податки, збори, платежі (включаючи платежі по обов'язкових видах страхування), відрахування в страхові фонди (резерви) і інші обов'язкові відрахування, вироблені відповідно до встановленого законодавства порядком. Також винагороди за винаходи й раціоналізаторські пропозиції, плата стороннім організаціям за пожежну й сторожову охорону, на гарантійний ремонт і обслуговування, оплата послуг зв'язку, і інші витрати, що входять до складу собівартості продукції, але не стосовні до перерахованих елементів витрат.

Накладні витрати по підприємству встановлені в розмірі 224,8 % від основної заробітної плати праці.

На підставі наведених розрахунків складемо калькуляцію собівартості, наведену в таблиці 5.5.


Таблиця 5.5 - Калькуляція собівартості продукції

Статті витрат Сума, грн.
Сировина й матеріали 20,59
Покупні вироби 33300,41

Заробітна плата

1 Основна заробітна плата

2 Додаткова заробітна плата

7083,29

6375,6

707,69

Єдиний соціальний податок (26,2% від ЗОСН і ЗДОП) 1855,82
Витрати на основну електроенергію 19,90
Накладні витрати (224,8 % ЗОСН і ЗДОП) 27035,46
Разом вартість виготовлення 69315,47
Плановий прибуток (25%) 17328,87
Ціна виготовлення 86644,34
ПДВ (18% від ціни виготовлення) 15595,9

Разом Відпускна ціна

102240,24


Розроблена вбудовувати^ся система, що, реєстрації вхідних сигналів і проміжних результатів обробки сигналів для спеціалізованого обчислювача призначена для внутрішнього використання у відділі, як допоміжний прилад для аналізу роботи спеціалізованого обчислювача. У відділі вже існує аналогічна система яка представляє собою незалежний прилад КЗ-511. Порівнюючи розроблену систему з існуючим приладом КЗ-511 можна скасувати, що розроблювальна система має більше кращі технічні характеристики: більший об'єм інформації, що мала

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: