Синтез керуючих автоматів
Методика синтезу дешифратора до автомата Мілі:
таблиця істинності (Карта Карно);
Карта Карно для одержання мінімізованої функції збудження;
запис формул функцій збудження;
побудова схеми.
Оскільки на кожнім наборі вхідних перемінних активний тільки один біт, то Карту Карно можна зобразити одну загальну для усіх вихідних сигналів. При цьому в осередках Карти Карно записуються не одиниці, а імена відповідних функцій.
Табл. 2.3 – Карта Карно до дешифратора автомата Мілі
|
|
000 001 011 010 110 111 101 100 | |||||||
|
00 01 11 10 |
а0 | а1 | а3 | а2 | а6 | а7 | а5 | а4 |
| а8 | а9 | а11 | а10 | а14 | а15 | а13 | а12 | |
| а24 | а25 | а27 | а26 | * | * | * | * | |
| а16 | а17 | а19 | а18 | а22 | а23 | а21 | а20 | |
![]()
![]()
...
![]()
...
![]()
...
![]()
Електрична схема дешифратора зображена на рисунку 2.6.

Рис. 2.6 – Дешифратор. Функціональна схема.
2.4.3 Рівняння вихідних сигналів та їх синтез у заданий базис:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

3. Синтез автоматів з програмованою логікою
3.1 Синтез автомата з примусовою адресацією команд
ПЗУ – зберігаємий набір команд, кожна з котрих несе інформацію про набір вихідного сигналу, про поточний такт та адресу мікрокоманд, котрі повинні бути виконані у наступному такті.
Рис. 3.1 - Формат МК
Рис. 3.2 - Структурна схема АПЛ з примусовою адресацією мікрокоманд
Аналіз рисунка 3.2:
СФВС - дозволяє декодувати інформацію, що утримується в полі Y.
САХ - являє собою мультиплексор на інформаційні входи якого подаються вхідні сигнали, а на адресні, код з поля Nх при цьому на А0 завжди подається сигнал "0", у такий спосіб формується сигнал Z, що забезпечує передачу на адресний вхід пам'яті А або А0, або А1.
Для того щоб сформувати вміст ROM по граф-схемі мікрокоманд необхідно:
відзначити номера мікрокоманд;
закодувати вихідні сигнали і сформувати мікрокоманди по заданому форматі;
сформувати таблицю вмісту ROM.

Рис. 3.3 – Граф-схема автомата з примусовою адресацією команд
Для скорочення довжини слова ROM будемо використовувати принцип максимального кодування вихідних сигналів.
Табл. 3.1 – Максимальне кодування вихідних сигналів
| № п/п | Макрокоманда | Мікрооперації | Код |
| 1 | Y0 | - | 000000 |
| 2 | Y1 | y1 y2 y4 y7 | 000001 |
| 3 | Y2 | y3 y8 | 000010 |
| 4 | Y3 | y14 y17 y21 y40 | 000011 |
| 5 | Y4 | y11 y16 y35 | 000100 |
| 6 | Y5 | y10 y17 y27 y41 | 000101 |
| 7 | Y6 | y11 y25 y37 | 000110 |
| 8 | Y7 | y10 y20 y27 y41 | 000111 |
| 9 | Y8 | y13 y16 y35 | 001000 |
| 10 | Y9 | y15 y19 y34 | 001001 |
| 11 | Y10 | y10 y30 y32 y41 | 001010 |
| 12 | Y11 | y12 y18 y20 y41 | 001011 |
| 13 | Y12 | y11 y28 y36 | 001100 |
| 14 | Y13 | y10 y27 y29 y41 | 001101 |
| 15 | Y14 | y14 y17 y21 y41 | 001110 |
| 16 | Y15 | y15 y19 y34 | 001111 |
| 17 | Y16 | y14 y18 y32 y41 | 010000 |
| 18 | Y17 | y13 y31 y36 | 010001 |
| 19 | Y18 | y12 y30 y32 y41 | 010010 |
| 20 | Y19 | y13 y28 y39 | 010011 |
| 21 | Y20 | y12 y15 y17 y21 y22 y34 y40 | 010100 |
| 22 | Y21 | y12 y30 y32 y41 | 010101 |
| 23 | Y22 | y12 y23 y30 y41 | 010110 |
| 24 | Y23 | y15 y19 y37 | 010111 |
| 25 | Y24 | y12 y18 y32 y41 | 011000 |
| 26 | Y25 | y14 y20 y24 y40 | 011001 |
| 27 | Y26 | y14 y17 y24 y41 | 011010 |
| 28 | Y27 | y15 y31 y38 | 011011 |
| 29 | Y28 | y9 y14 y18 y19 y20 y35 y41 | 011100 |
| 30 | Y29 | y14 y23 y33 y41 | 011101 |
| 31 | Y30 | y15 y31 y34 | 011110 |
| 32 | Y31 | y14 y24 y32 y40 | 011111 |
| 33 | Y32 | y11 y31 y35 | 100000 |
| 34 | Y33 | y10 y26 y30 y40 y0 | 100001 |
| 35 | Y34 | y10 y26 y30 y41 y0 | 100010 |
| 36 | Y35 | y11 y25 y34 | 100011 |
Табл. 3.2 – Структура переходів для автомата з примусовою адресацією команд
|
Адреса а1а2а3а4а5а6 |
Y 0..5 |
X 6..8 |
FA0 9..14 |
FA1 15..20 |
Перехід |
| 000000 | 000001 | 000 | 000001 | * | b0 → b1 |
| 000001 | 000010 | 000 | 000010 | * | b1 → b2 |
| 000010 | 000011 | 011 | 000011 | 001011 |
b2
→
|
| 000011 | 000000 | 100 | 000100 | 001000 |
b3
→
|
| 000100 | 000100 | 000 | 000101 | * | b4 → b5 |
| 000101 | 000101 | 000 | 000110 | * | b5 → b6 |
| 000110 | 000110 | 000 | 000111 | * | b6 → b7 |
| 000111 | 000111 | 000 | 001110 | * | b7 → b14 |
| 001000 | 001000 | 000 | 001001 | * | b8 → b9 |
| 001001 | 001001 | 000 | 001010 | * | b9 → b10 |
| 001010 | 001010 | 000 | 001110 | * | b10 → b14 |
| 001011 | 001011 | 000 | 001100 | * | b11 → b12 |
| 001100 | 001100 | 000 | 001101 | * | b12 → b13 |
| 001101 | 001101 | 000 | 001110 | * | b13 → b14 |
| 001110 | 001110 | 011 | 001111 | 011000 |
b14
→
|
| 001111 | 000000 | 100 | 010000 | 010101 |
b15
→
|
| 010000 | 001111 | 000 | 010001 | * | b16 → b17 |
| 010001 | 010000 | 000 | 010010 | * | b17 → b18 |
| 010010 | 010001 | 000 | 010011 | * | b18 → b19 |
| 010011 | 010010 | 000 | 010100 | * | b19 → b20 |
| 010100 | 010011 | 000 | 011010 | * | b20 → b26 |
| 010101 | 010100 | 000 | 010110 | * | b21 → b22 |
| 010110 | 010101 | 000 | 010111 | * | b22 → b23 |
| 010111 | 010110 | 000 | 011010 | * | b23 → b26 |
| 011000 | 010111 | 000 | 011001 | * | b24 → b25 |
| 011001 | 011000 | 000 | 011010 | * | b25 → b26 |
| 011010 | 011001 | 011 | 011011 | 100000 |
b26
→
|
| 011011 | 000000 | 100 | 011100 | 011110 |
b27
→
|
| 011100 | 011010 | 000 | 011101 | * | b28 → b29 |
| 011101 | 011011 | 010 | 100010 | 100110 |
b29
→
|
| 011110 | 011100 | 000 | 011111 | * | b30 → b31 |
| 011111 | 011101 | 010 | 100010 | 100110 |
b31
→
|
| 100000 | 011110 | 000 | 100001 | * | b32 → b33 |
| 100001 | 011111 | 010 | 100010 | 100110 |
b33
→
|
| 100010 | 000000 | 001 | 100011 | 100101 |
b34
→
|
| 100011 | 100000 | 000 | 100100 | * | b35 → b36 |
| 100100 | 100001 | 000 | 000000 | * | b36 → кінець |
| 100101 | 100010 | 000 | 000000 | * | b37 → кінець |
| 100110 | 100011 | 000 | 100111 | * | b38 → b39 |
| 100111 | 100001 | 000 | 000000 | * | b39 → кінець |
Табл. 3.3 – Таблиця кодів станів автомата з примусовою адресацією команд
| № п/п | Стан | Код |
| 1 | b0 | 000000 |
| 2 | b1 | 000001 |
| 3 | b2 | 000010 |
| 4 | b3 | 000011 |
| 5 | b4 | 000100 |
| 6 | b5 | 000101 |
| 7 | b6 | 000110 |
| 8 | b7 | 000111 |
| 9 | b8 | 001000 |
| 10 | b9 | 001001 |
| 11 | b10 | 001010 |
| 12 | b11 | 001011 |
| 13 | b12 | 001100 |
| 14 | b13 | 001101 |
| 15 | b14 | 001110 |
| 16 | b15 | 001111 |
| 17 | b16 | 010000 |
| 18 | b17 | 010001 |
| 19 | b18 | 010010 |
| 20 | b19 | 010011 |
| 21 | b20 | 010100 |
| 22 | b21 | 010101 |
| 23 | b22 | 010110 |
| 24 | b23 | 010111 |
| 25 | b24 | 011000 |
| 26 | b25 | 011001 |
| 27 | b26 | 011010 |
| 28 | b27 | 011011 |
| 29 | b28 | 011100 |
| 30 | b29 | 011101 |
| 31 | b30 | 011110 |
| 32 | b31 | 011111 |
| 33 | b32 | 100000 |
| 34 | b33 | 100001 |
| 35 | b34 | 100010 |
| 36 | b35 | 100011 |
| 37 | b36 | 100100 |
| 38 | b37 | 100101 |
| 39 | b38 | 100110 |
| 40 | b39 | 100111 |
Табл. 3.4 – Таблиця вхідних сигналів автомата з примусовою адресацією команд
| № п/п | Вхідний стан | Код |
| 1 | Х0 | 000 |
| 2 | Х1 | 001 |
| 3 | Х2 | 010 |
| 4 | Х3 | 011 |
| 5 | X4 | 100 |
Рівняння
вихідних сигналів
та їх
синтез у заданий
базис:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

Синтез автомата з природною адресацією команд
У реальних мікропрограмах часто зустрічаються ситуації, коли маються досить довгі сплетіння операторних вершин. У цьому випадку можлива організація схеми, коли безумовний перехід не задається, а виконується нарощуванням адреси мікрокоманди. Таким чином вдається зменшити довжину мікрокоманди за рахунок формування вихідних сигналів і аналізу вхідних сигналів у різні моменти часу. Для цього в автоматах із природною адресацією використовується два формати мікрокоманд:
![]()
![]()
операторна
![]()
![]()
![]()
умовна
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Рис. 3.4 – Структурна схема автомата з природною адресацією
Аналіз схеми:
У регістрі мікрокоманд зберігатися поточне МК, якщо це операторна МК, то працює схема формування вихідних сигналів і в операційний автомат попадає y.
При цьому схема аналізу Х формує Z, що змушує адресу, що зберігається в лічильнику збільшитися на одиницю.
Якщо в регістрі МК умовна МК, то вихідний сигнал не формується, а схема аналізу Х формує Z, у залежності від значення Z:
якщо Z=1, то до значення лічильника команд додається 1,
якщо Z=0, то в лічильник попадає адреса мікрокоманди з поля b.
Порядок формування змісту ROM такий же як в автоматі з примусовою адресацією мікрокоманд.

Рис. 3.5 – Граф-схема автомата з природною адресацією команд
Табл. 3.5 – Структура переходів для автомата з природною адресацією команд
| № п/п |
Адреса b b1 b2 b3 b4 b5 b6 |
0 | 1 . . . 6 | Перехід |
|
| 1 | 1 ... 3 | 4 . . . 9 | |||
| 1 | 000000 | 0 | 000001 | b0 → b1 | |
| 2 | 000001 | 0 | 000010 | b1 → b2 | |
| 3 | 000010 | 0 | 000011 | b2 → b3 | |
| 4 | 000011 | 1 | 011 | 010010 |
b2
→
|
| 5 | 000100 | 0 | 001011 | b4 → b5 | |
| 6 | 000101 | 0 | 001100 | b5 → b6 | |
| 7 | 000110 | 0 | 001101 | b6 → b7 | |
| 8 | 000111 | 0 | 001110 | b7 → b14 | |
| 9 | 001000 | 1 | 011 | 011100 |
b8
→
|
| 10 | 001001 | 0 | 010111 | b9 → b10 | |
| 11 | 001010 | 0 | 011000 | b10 → b11 | |
| 12 | 001011 | 0 | 011001 | b11 → b12 | |
| 13 | 001100 | 1 | 011 | 100111 |
b12
→
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |