Синтез керуючих автоматів
b15
→
![]()
b18
→
![]()
b28
→
![]()
b39
→
![]()
b46
→
![]()
Табл. 3.6 – Таблиця кодів станів автомата з природною адресацією команд
| № п/п | Стан | Код |
| 1 | b0 | 000000 |
| 2 | b1 | 000001 |
| 3 | b2 | 000010 |
| 4 | b3 | 000011 |
| 5 | b4 | 000100 |
| 6 | b5 | 000101 |
| 7 | b6 | 000110 |
| 8 | b7 | 000111 |
| 9 | b8 | 001000 |
| 10 | b9 | 001001 |
| 11 | b10 | 001010 |
| 12 | b11 | 001011 |
| 13 | b12 | 001100 |
| 14 | b13 | 001101 |
| 15 | b14 | 001110 |
| 16 | b15 | 001111 |
| 17 | b16 | 010000 |
| 18 | b17 | 010001 |
| 19 | b18 | 010010 |
| 20 | b19 | 010011 |
| 21 | b20 | 010100 |
| 22 | b21 | 010101 |
| 23 | b22 | 010110 |
| 24 | b23 | 010111 |
| 25 | b24 | 011000 |
| 26 | b25 | 011001 |
| 27 | b26 | 011010 |
| 28 | b27 | 011011 |
| 29 | b28 | 011100 |
| 30 | b29 | 011101 |
| 31 | b30 | 011110 |
| 32 | b31 | 011111 |
| 33 | b32 | 100000 |
| 34 | b33 | 100001 |
| 35 | b34 | 100010 |
| 36 | b35 | 100011 |
| 37 | b36 | 100100 |
| 38 | b37 | 100101 |
| 39 | b38 | 100110 |
| 40 | b39 | 100111 |
| 41 | b40 | 101000 |
| 42 | b41 | 101001 |
| 43 | b42 | 101010 |
| 44 | b43 | 101011 |
| 45 | b44 | 101100 |
| 46 | b45 | 101101 |
| 47 | b46 | 101110 |
| 48 | b47 | 101111 |
| 49 | b48 | 110000 |
| 50 | b49 | 110001 |
Табл. 3.7 – Таблиця вхідних сигналів автомата з природною адресацією команд
| № п/п | Вхідний стан | Код |
| 1 | Х0 | 000 |
| 2 | Х1 | 001 |
| 3 | Х2 | 010 |
| 4 | Х3 | 011 |
| 5 | X4 | 100 |
Рівняння вихідних сигналів та їх синтез у заданий базис:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

Синтез мультиплексора
Табл. 3.8 – Карта Карно до мультиплексора
|
|
00 | 01 | 11 | 10 |
|
0 1 |
x0 | x1 | x3 | x2 |
| x4 | * | * | * |


4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМАТІВ
4.1 Порівняльна характеристика автоматів з жорсткою логікою
Розрахуємо усі дані по формулам:
![]()
N - кількість великих елементів.
Nвх – кількість входів на великі елементи.
n – кількість малих елементів.
nвх - кількість входів на малі елементи.
Nтр – кількість тригерів у схемі
![]()
![]()
Табл. 4.1 – Таблиця обліку апаратурних витрат автоматів з жорсткою логікою
| R схеми | Тригер | DC | |
| Мура | |||
| Мілі |
З таблиці 4.1 видно, що R схеми у Мура менше, але входів на DC більше.
Тригерів однакова кількість.
4.2 Порівняльна характеристика автоматів з програмованою логікою
![]()


Табл.4.2 Таблиця обліку апаратурних витрат автоматів з програмованою логікою
| ПЗУ | Регістр лічильник | Комбінаційна частина | DC | |
| Примусова | ||||
| Природна |
У автомата з природною адресацією МК більш мінімальні апаратні витрати (корпусів), ніж у автомата з примусовою адресацією.
Тригерів однакова кількість. Кількість входів на DC однакова.
Комбінаційна
частина у АПЛ
з природною
адресацією
більша,
ніж
у примусової.
ВИСНОВОК
операційний керуючий автомат програмований логіка
Виконано курсовий проект з дисципліни „Прикладна теорія цифрових автоматів” на тему „Синтез керуючих автоматів”.
Були синтезовані основні типи автоматів з жорсткою та програмованою логікою. Хоча всі приведені автомати справилися з поставленою задачею і в достатній мірі реалізували схему керуючого автомата, але є деякі позитивні і негативні особливості синтезу кожного з автоматів. Наприклад, автомати з жорсткою логікою мають досить велику комбінаційну частину, але вони не потребують елементів ROM, це робить ці автомати дуже оптимальними за ціною затрат.
Автомати з програмованою логікою виявились досить складними в розрахунках і реалізації, але це повністю компенсувалось універсальністю та гнучкістю програмування, чого не можна було досягнути на автоматах з жорсткою логікою.
Размещено на /