Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL
5.2 Розрахунок кабельної інфраструктури
Вартість нової оптичної мережі складається з наступних частин:
- земляні роботи, що залежать від типу місцевості;
- вартість кабелю, що складається з вартості нового кабелю і монтажних робіт.
Вартість кабелю і земляних робіт пропорційна довжині необхідного нового кабелю, що визначається з розглянутої раніше геометричної моделі при різних варіантах розміщення ONU.
;
(5.2)
де
– загальна
вартість кабелю;
- вартість
оптичного
кабелю;
– вартість
земляних і
монтажних
робіт;
Розглянемо кабелі з кількістю оптичних волокон 48, 24, 12. У моделі мережі доступу кабелі використовуються в такий спосіб:
- канали зв'язку АВ і ВР: 48 ОВ;
- канали зв'язку CD і СЕ: 24 ОВ;
- канали зв'язку BF, CF, DF, EF: 12 ОВ.
За варіантом завдання ми маємо низький рівень вартості. Значення вартості оптичних кабелів приведені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 Приблизна вартість оптичних кабелів і монтажних робіт:
| Кількість волокон | Вартість кабелю, грн/м | Вартість монтажних робіт , грн/м |
| 48 | 60 | 78 |
| 24 | 60 | 75 |
| 12 | 48 | 69 |
Для топології FTA, загальну вартість кабелю не враховуємо, приймаємо її рівною 0, так як обладнання ONU знаходиться в приміщенні РАТС.
Для топології FTAB проводимо розрахунок вартості, враховуючи що на ділянці АВ використовуються кабелі 48 ОВ, а довжина АВ дорівнює 745,62 м.
грн.
Для топології FTAС проводимо аналогічний розрахунок вартості, враховуючи, що довжина АС=АВ+ВС:
грн.
Для топології FTF загальна вартість буде рівна:
грн.
5.3 Вартість розміщення ONU
Вартість розміщення ONU, включаючи переустаткування приміщення РАТС або ШР, РК:
(5.3)
де
–
вартість розміщення;
–
вартість
будівельних
робіт;
–
вартість
монтажу оптичного
устаткування.
Приблизна вартість розміщення ONU приведена в таблиці 5.2
Таблиця 5.2 — Вартість розміщення ONU
| Розташування ONU | Оцінна вартість, грн. |
| РАТС | 30 000 |
| Мережа доступу | 60 000 |
Як видно з таблиці, вартість розташування ONU на стороні РАТС відрізняється від вартості при розташуванні на стороні мережі доступу. Це обумовлено тим, що при розташуванні ONU на стороні мережі доступу набагато частіше потрібне нове приміщення для розміщення устаткування.
Аналогічно попередньому розділу, проводимо розрахунок вартості на стороні ONU для кожного з варіантів окремо.
Для топології FTA використовуємо вартість розміщення ONU в приміщенні РАТС:
грн.
Для топології FTAВ враховуємо роміщення на территорії мережі доступу:
грн.
Для топології FTAС:
грн
Для топології FTF:
грн.
5.4 Загальна вартість устаткування ONU
(5.4)
де
– загальна
вартість ONU;
– вартість
стійки для
інсталяції
плат;
– вартість
устаткування
основного й
аварійного
електроживлення
Велика ємність ONU використовується в топологіях з великою площею, де кількість абонентів на один ONU є високим. Велика ємність ONU необхідна, тільки якщо ONU розміщається в будинку РАТС. Враховуючи данні приведені в таблиці для середньої вартості устаткування ONU, ми будемо проводити розрахунки, обираючи оптимальну ємність ONU.
Таблиця 5.3 — Середня вартість устаткування ONU.
| Розмір ONU | Оцінна вартість, грн. |
| 50 | 30 000 |
| 250 | 60 000 |
| 500 | 90 000 |
| 750 | 120 000 |
| 1000 | 150 000 |
| 1250 | 180 000 |
| 1500 | 210 000 |
Для топології FTA беремо 1 ONU ємністю 250. Так як з точки зору економії це буде найвигідніше:
грн.
Для топології FTAВ:
грн.
Для топології FTAС:
грн.
Для топології FTF маємо розрахунки:
грн.
Вартість VDSL модемів
Загальна вартість VDSL модемів розраховується по формулі:
(5.5)
де
–
загальна вартість
VDSL;
–
вартість
VTU-C плати в ONU і VTU-R
(NT);
– вартість
інсталяції
нового абонента.
Оцінна вартість, що включає VDSL модеми на двох кінцях для високого рівня складає 5 400. Підставляючи це значення в формулу, ми отримаємо загальну вартість VDSL для кожної з розглянутих раніше топологій. Результати занесемо в таблицю 5.4
Якщо загальну вартість VDSL розділити між абонентами, то одержимо питому вартість VDSL на абонента.
(5.6)
де
–
питома вартість;
– загальна
вартість створення
САД VDSL;
–
кількість
VDSL абонентів.
При розрахунку параметрів вартості варіантів топології, приймати що кількість користувачів VDSL складе 10% від загального числа. Аналогічно проводимо розрахунок для кожної з топологій окремо, а потім результати заносимо в таблицю 5.4.
Підставляючи
отримані значення
вартості кабеля,
розміщення
ONU, загальної
вартості ONU та
вартості VDSL, для
всіх розглянутих
варіантів
топологій,
отримаємо
-
загальну вартість
створення всієї
МАД, яку також
заносимо в
таблицю.
Таблиця 5.4 — Зведені результати розрахунків вартості створення всієї МАД
| Варіант топології |
N |
|
|
|
|
|
|
| FTA |
1 |
---- | 30 | 60 | 2268 | 2508 | 5971.4 |
| FTAB |
1 |
---- | 390 |
210 |
4017.6 |
7139.28 |
9595.8 |
|
6 |
741,888 | ||||||
| FTAC |
1 |
---- | 390 | 240 |
4471.2 |
8734.56 |
10549 |
|
6 |
1207,904 | ||||||
| FTF |
12
18
30 36 |
6528,628 | 576 | 2880 |
7387.2 |
45096.768 |
32965.5 |
ВИСНОВКИ
В даному курсовому проекті ми розглядали МАД з використанням технології VDSL. Використовуючи запропоновану модель МАД, де вся территорія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи , що складають сегмент від загальної площі МАД.
Ми визначили діапазон довжин абонентських ліній, розглянули варіанти розміщення ONU, розрахували пропускну здатність для топологій (FTA, FTAB, FTAC, FTF) VDSL та загальну вартість творення МАД.
Проаналізувавши результати розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність (V=18768 Mбіт/с) можна досягнути, використовуючи топологію FTF, також можна підключити найбільшу кількість абонентів (N=552), в той же час ця топологія найдорожча (СТОТ=11510514 грн.), питома вартість на одного абонента в топології FTF також більша ніж в інших варіантах. Топологія FTA краща для використання технології ADSL, бо маємо більшу довжину абонентської лінії (від 598 м до 1199 м). Ця топологія найдешевша (СТОТ=414000 грн.), але обслуговує найменшу кількість абонентів (N=180). Розглянувши топології, розраховані в роботi, можна зробити висновок, що топологія FTAB є найвигіднішою. При FTAB обслуговується 414 абонентів, при цьому загальна вартість СТОТ =1955088 грн. Пропускна здатність (V=5298 Mбіт/с) цієї топології найбільша, якщо не брати до уваги FTF.
Виходячи з цього для нашої мережі найдоцiльнiше буде взяти топологію FTAB. Ми не вiддали перевагу FTF, тому що вона набагато дорожче, а FTA тому, що по усiм показникам, окрiм вартостi, ця топологiя поступається вибранiй нами FTAB.
ДОДАТОК А
Розрахунок пропускної здатності системи за допомогою програми VDSL Simulator
Використовуючи програмний пакет Matlab, проведемо аналіз варіантів підключення ONU та розрахунок пропускної здатності. Для розрахунків використовуємо систему ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1. При цьому на ділянці AF використовуємо кабель 4.0 (26 AWG), а на ділянці АВ 5.0 (24 AWG). Приймемо максимально допустиму довжину абонентської лінії для технології VDSL рівну 1500 м .
Спочатку розглянемо топологію FTA. В цьому варіанті ONU розташовуються в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР точці А. Таким чином можемо підключити абонентів А1, В1.

Рисунок А.1 — Зовнішній вигляд топології FTA в програмі xDSLSіmulator.

Рисунок А.2 — PSD сигнала та перешкоди.

Рисунок А.3 — Спектральна маска розглянутої VDSL системи.
Приклад програми приведений нижче. Розглянемо топологію FTA:
global ex;
global res;
scenario='FTA-A1';% Установка сценария
gui.vdslDuplex= 'VDSL-FDD'; % Название модели
% Установка экспериментальной структуры по умолчанию
ex.param = setupParam; % Параметры
[ex.tfplist, ex.param.HAMBandName] = ...
itu_tfplanHAM([]);
ex.tfplist = fsan_modelsMISC(ex.tfplist); % Добавление моделей помех основных систем
ex.lclist = setupLClist; % Формирование структур описания линейных кодов
ex.lclist = etsi_lcdefsVDSL(ex.lclist);
ex.clist = etsi_cablesVDSL([]); % Установка параметров кабеля связи;
ex.tfplist = etsi_masksVDSL(ex.tfplist); % Get ETSI VDSL masks
ex.tfplist = etsi_tfplansVDSL(ex.tfplist); % Установка частотного плана VDSL-FDD
ex.tfplist = etsi_tfplansVDSLDMT(ex.tfplist);
ex.tt.name = 'FTA-A1';
% Определение топологии
ex.tt.topology={{0 '' 'A' ''},...
{ 583 'NOK_50' 'F' '583m ETSI->'},...
{303 'NOK_40' 'CPE' '303m ETSI->'}}
% Определение количества и расположения работающих систем
ex.tt.traffic={{1,3,'VDS1',1},...
{1,2,'VDS2',14}}
% Определение соотвествия имени системы на топологии и реального типа топологии
xDSL.name='VDS1';
xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';
ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);
xDSL.name='VDS2';
xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';
ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);
% формирование списка систем для которых производится расчет основных параметров
ex.param.modemlist=['VDS1'];
% Построение топологии и трафика
figure(1);
plotTTstructure(ex.tt);
%Вывод маски спектральной плотности мощности для G.SHDSL модема
tfplan = getList(ex.tfplist,'ETSI-VDSL-E1-Pex-P2-M2');
figure(7);graw('reset;');
gui.fax.min=1e3; gui.fax.max=15e6;
plotTFplan(tfplan,'Lin',gui.fax);
%drawnow; % Show it now
% Расчет результатов эксперимента
result = evalExperiment;
% Вывод результатов эксперимента
format compact
[bitrate_LT, bitrate_NT,margin_LT, margin_NT]=calcXDSLresult(ex,result);
disp('LT Rates')
disp(bitrate_LT)
disp('NT Rates')
disp(bitrate_NT)
disp('Ratio')
disp(bitrate_NT./bitrate_LT)
disp('margNT')
disp(margin_NT)
disp('margLT')
disp(margin_LT)
% Построение результатов эксперимента
for current=1:length(result),
figure;
% Построение результатов стороны LT
subplot(211)
x=result{current};
tmp_str=sprintf('Simulation Result, Modem %d (%s-%s)n',...
current,...
ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...
ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});
plotResult(ex,result,current,'LT',[],[],tmp_str);
% Построение результатов стороны NT
subplot(212)
tmp_str=sprintf('%s-%sn',...
ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...
ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});
plotResult(ex,result,current,'NT',[],[],tmp_str);
end
За результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 7.7360 Мбит/с
NT= 35.0120 Мбит/с.
Тепер розглянемо варіант FTAB, ONU розташовуються в точках А і В. Таким чином ми маємо можливості підключення абонентів В1, В2, В3, С1. Довжина абонентської лінії для цих абонентiв не перевищує 1500 м. Розглянемо ділянку В – СРЕ, B – F – CPE i B – C – CPE. Дiлянку А – В не розглядаємо тому, що мiж цими ONU прокладається оптичний кабель, тобто А-В являє собою магістральну дiлянку (не має взаємних впливів).

Рисунок А.4 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-В1 в програмі xDSLSіmulator

Рисунок А.5 — PSD сигнала та перешкоди
За результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 31.0080 Мбит/с
NT= 95.4000 Мбит/с.

Рисунок А.6 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-В2,В3 в програмі xDSLSіmulator
Результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 10.3160 Мбит/с
NT= 38.7600 Мбит/с.

Рисунок А.7 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-С1 в програмі xDSLSіmulator
Результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 3.8880 Мбит/с
NT= 30.1120 Мбит/с.
Для інших варіантів топологій також отримуємо нульову пропускну здатність, тому робимо висновок, що підключення абонентів в данніх варіантах неможливе. Виходом з даної ситуації може бути зменшення довжини абонентської лінії. Адже причиною являється те, що середня довжина абонентської лінії складає більш ніж 1500 м. Тому підключення абонентів за даними топологіями неможливе.